Про затвердження Вимог до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій

5. Завданням розгляду конкретних даних про експлуатаційні показники безпеки та події, важливі для безпеки, є:

аналіз статистичних даних та тенденцій їх змін;

виявлення причин змін показників безпеки;

розробка коригувальних заходів;

аналіз інформації про реалізацію коригувальних заходів.

6. Під час аналізу ФБ-8 враховуються:

визначення і класифікація порушень у роботі АС, що впливають на безпеку;

аналіз корінних причин порушень;

застосування зворотного зв’язку від досвіду експлуатації;

аналіз тенденцій експлуатаційних даних, важливих для безпеки;

аналіз тенденцій, що пов’язані із заміною елементів у зв’язку з їх відмовою або старінням;

обмін експлуатаційними даними щодо режимів експлуатації;

аналіз тенденцій помилок персоналу;

кваліфікація персоналу;

аналіз тенденцій доз опромінення персоналу, величин радіоактивних викидів і скидів, показників радіаційного стану на майданчику АС, в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження;

аналіз тенденцій накопичення радіоактивних відходів;

здійснення коригувальних заходів.

7. Аналіз показників безпеки проводиться протягом усього строку експлуатації АС для виявлення тенденції до їх змін та визначення можливих довгострокових тенденцій погіршення показників безпеки.

8. Під час аналізу ФБ-8 враховується вплив будь-яких змін при експлуатації енергоблока (наприклад, використання нового ядерного палива, елементів та конструкцій) на показники безпеки. Зокрема, за допомогою аналізу оцінюються достатність та повнота поточних показників і методів їх розрахунку та можливість/необхідність використання інших методів визначення показників безпеки під час поточної та подальшої експлуатації.

9. Надається стисла інформація про організацію радіаційного захисту персоналу АС та підрядних організацій, про випадки перевищення індивідуальних граничних доз опромінення персоналу АС та підрядних організацій, а також величини та динаміку змін колективної дози за період з часу проведення попередньої ППБ або з початку експлуатації, якщо ППБ проводиться вперше. Надається інформація про заходи та плани, впроваджені для вдосконалення системи радіаційного захисту персоналу. Аналіз даних стосовно радіаційної обстановки, радіоактивних викидів і скидів проводиться під час аналізу ФБ-14.

10. Розглядаються дані щодо утворення радіоактивних відходів для визначення, чи оптимізована на цей момент експлуатація енергоблока з метою зведення до мінімуму кількості відходів, що утворюються і накопичуються, з урахуванням Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої Законом України від 17 вересня 2008 року № 516-VI. Надається інформація про станційні сховища, ступінь їх заповнення та прогноз заповнення, а також плани подальшого вдосконалення системи поводження з радіоактивними відходами з урахуванням національних, галузевих та станційних програм.

11. У випадку отримання за результатами аналізу незадовільних значень показників або негативних тенденцій визначаються їх причини та розробляються коригувальні заходи із зазначенням термінів їх впровадження.

1. Метою аналізу ФБ-9 є визначення ефективності діяльності ЕО з аналізу, узагальнення та використання досвіду експлуатації вітчизняних і закордонних АС, результатів проведених аналізів безпеки та сучасних наукових досліджень та інженерних розробок.

2. Аналіз ФБ-9 включає:

оцінку наявності та достатності системи збору, аналізу та зберігання інформації про показники експлуатації вітчизняних АС, враховуючи події, що впливають на безпеку;

врахування досвіду експлуатації вітчизняних АС на конкретних прикладах;

врахування передового досвіду експлуатації закордонних АС, врахування рекомендацій та пропозицій міжнародних організацій;

результати незалежних перевірок, зокрема персоналом інших АС;

оцінку досвіду експлуатації інших АС та впровадження на його основі заходів щодо підвищення безпеки;

науково-інженерну підтримку експлуатації АС;

впровадження модифікацій на основі досвіду експлуатації інших АС та результатів наукових досліджень.

3. Під час аналізу ФБ-9:

підтверджується виконання заходів з обміну досвідом, важливим для безпеки, з іншими АС, ядерними та неядерними установками;

оцінюється ефективність реалізації програм для своєчасного обміну досвідом і результатами експлуатації;

оцінюється доступність результатів аналізу досвіду експлуатації для всіх зацікавлених сторін;

аналізуються процеси оцінки та впровадження (за необхідності) заходів, важливих для безпеки, на основі результатів досвіду експлуатації та наукових досліджень.

4. Під час аналізу ФБ-9 розглядаються результати виконання робіт з аналізу досвіду експлуатації та оцінюється їх ефективність. У випадку виявлення недоліків розробляються та впроваджуються коригувальні заходи включно із повторним аналізом важливих подій та інформації.

5. Під час аналізу ФБ-9 особлива увага приділяється адекватності механізмів впровадження результатів наукових досліджень та інженерних розробок і своєчасності впровадження результатів таких досліджень та розробок.

1. Метою аналізу ФБ-10 є підтвердження, що організація, система управління та культура безпеки ЕО є ефективними та відповідають вимогам норм, правил і стандартів з ЯРБ та міжнародним стандартам для забезпечення безпечної експлуатації АС.

2. Аналіз організації та системи управління ЕО передбачає оцінку відповідності вимогам національних і міжнародних документів таких елементів:

політика ЕО у сфері забезпечення безпеки та забезпечення якості;

процедури планування діяльності;

стан впровадження та функціонування системи управління;

настанови щодо системи управління (настанови з якості) ЕО;

процедури щодо керування документацією та записами, керування інформаційним зв’язком, керування закупівлями продукції для систем, важливих для безпеки, проектування, контролю процесів та продукції, керування організаційними змінами, керування невідповідностями;

організаційна структура, розподілу функціональних обов’язків та відповідальності вищого керівництва ЕО та АС, керівників процесів, що забезпечують ефективне функціонування системи управління та безпеку АС;

процес керування персоналом та ресурсами, включаючи довгострокові стратегії та плани забезпечення персоналом, навчання персоналу тощо;

система професійної підготовки та перепідготовки, підтримка та підвищення кваліфікації персоналу, проведення атестації та ліцензування;

стан формування та підтримки культури безпеки та культури захищеності;

перелік та змісту процесів системи управління ЕО, що впливають на безпеку;

процедури проведення вхідного контролю продукції та контролю за якістю послуг, що надаються підрядними організаціями;

організація внутрішнього нагляду з питань ядерної та радіаційної безпеки;

здійснення ЕО моніторингу, аналізу та поліпшення діяльності ЕО.

4. Під час аналізу ФБ-10 оцінюється система управління з урахуванням такої інформації:

результат всіх видів оцінок (аудити, самооцінки, контроль виконання завдань);

результати та цілі, досягнуті ЕО відповідно до визначеної політики;

виявлені невідповідності та стан виконання коригувальних та запобіжних заходів;

досвід експлуатації;

виявлені можливості для удосконалення.

У разі якщо під час регулярних перевірок системи управління не був врахований будь-який аспект зазначених питань, під час виконання ППБ проводиться детальна оцінка системи управління.

5. Під час аналізу ФБ-10 підтверджується, що всі виявлені невідповідності оцінені та своєчасно усунені. Демонструється, що проводиться регулярний аналіз щодо необхідності внесення змін в політики, цілі, плани та процеси, що були визначені на основі результатів оцінок системи управління.

6. Аналіз культури безпеки охоплює:

огляд політики в сфері забезпечення безпеки для підтвердження, що безпека має пріоритет над виробничими цілями і така політика ефективно реалізується;

оцінку процедур, що впроваджені з метою забезпечення ЯРБ, забезпечення контролю за належним їх виконанням і підтвердження послідовного та сумлінного виконання цих процедур всіма працівниками;

підтвердження наявності системи заохочень щодо інформування про всі події, результати якого можуть бути використані для виявлення їх корінних причин;

підтвердження впровадження в ЕО системи навчання, направленої на удосконалення діяльності, дослідження та використання передового досвіду і нових технологій;

підтвердження наявності процесу ефективного обміну досвідом щодо питань безпеки;

підтвердження наявності процесу визначення пріоритетності питань безпеки та гарантування забезпечення ресурсами, необхідними для вирішення таких питань;

підтвердження наявності методів для забезпечення і підтримки організаційної структури та керування змінами, що впливають на безпеку;

підтвердження належної підготовки та інформованості персоналу і керівників у сфері культури безпеки.

7. Оцінка рівня культури безпеки може включати опитування персоналу та керівництва ЕО/АС, а також персоналу підрядних організацій, діяльність яких впливає на безпеку АС, щодо зрозумілості та якості документації, умов праці та трудового навантаження, дотримання трудової дисципліни, готовності до виконання своїх посадових обов’язків та розуміння впливу своєї діяльності на безпеку АС.

1. Метою аналізу ФБ-11 є визначення відповідності експлуатаційної документації вимогам норм, правил та стандартів з ЯРБ, підтвердження, що документація чітко і зрозуміло визначає вимоги, при дотриманні яких забезпечується безпечна експлуатація АС у всіх експлуатаційних режимах, відповідає результатам проведених аналізів безпеки та поточному стану енергоблока.

2. Під час аналізу ФБ-11 розглядаються всі види експлуатаційної документації:

технологічний регламент безпечної експлуатації енергоблока;

інструкції з нормальної експлуатації систем та обладнання, інструкції з ліквідації порушень, аварійних ситуацій та аварій;

інструкції та настанови з управління запроектними аваріями, включаючи важкі аварії;

настанови з технічного обслуговування, ремонтна документація, програми випробувань і перевірок систем та обладнання, програми експлуатаційного контролю;

документація щодо видачі нарядів, зокрема для допуску персоналу до ядерно-небезпечних робіт;

документи, відповідно до яких встановлюється порядок внесення змін в проектну документацію енергоблока АС і здійснюється контроль за цим процесом;

регламенти радіаційного контролю;

інструкції з радіаційного захисту, у тому числі з радіаційного захисту при перевезенні радіоактивних матеріалів на майданчику АС;

процедури поводження з радіоактивними відходами.

3. Під час аналізу ФБ-11 перевіряються:

порядок затвердження і введення в дію всього обсягу документації, важливої для безпеки, забезпечення використання лише актуальних версій документів;

система розповсюдження документації та порядок доведення її до відома зацікавлених сторін, доступність документації для осіб, які мають її використовувати;

система перегляду та внесення змін в документацію;

проведення оцінки результатів аудитів, самооцінки, оцінки показників безпеки з метою визначення рівня розуміння і сприйняття експлуатаційної документації з боку керівництва та персоналу;

обов’язковість виконання положень експлуатаційної документації;

врахування в експлуатаційній документації людського фактора;

залучення до розробки експлуатаційної документації персоналу, який буде її використовувати;

наявність заходів, спрямованих на регулярну перевірку та оновлення експлуатаційної документації;

відповідність експлуатаційної документації результатам проведених аналізів безпеки, проекту енергоблока АС та досвіду експлуатації;

валідація та верифікація експлуатаційної документації;

наявність процедур для категоризації інструкцій відповідно до їх значимості для безпеки.

4. Аналіз ФБ-11 зосереджується на документації, яка має найвище значення для безпеки (регламенти, інструкції з експлуатації, протиаварійна документація тощо).

1. Метою аналізу ФБ-12 є оцінка питань, безпосередньо пов’язаних із врахуванням людського фактора, безпечного та якісного виконання робіт, а також для виключення та/або пом’якшення наслідків помилок персоналу, що можуть вплинути на рівень безпеки експлуатації АС.

2. Аналіз ФБ-12 охоплює:

політику ЕО щодо роботи з персоналом;

оцінку необхідної та достатньої кількості персоналу належної кваліфікації;

оцінку укомплектованості персоналом для експлуатації енергоблока, враховуючи тимчасову відсутність персоналу (наприклад, відпустки, відрядження), роботу змінами та обмеження надурочних робіт;

оцінку рівня забезпечення постійної присутності кваліфікованого персоналу на потрібних місцях;

оцінку наявності програм для початкового навчання, навчання для підтримання та підвищення рівня кваліфікації, зокрема використання повномасштабних тренажерів;

аналіз програм та результатів навчання культурі безпеки керівництва та персоналу;

аналіз програм вивчення досвіду експлуатації, що охоплюють аналіз помилок персоналу, впровадження необхідних заходів з коригування;

використання інформаційно-керуючих систем, аналіз надання інформації операторам, використання інформації детерміністичних аналізів та ІАБ;

аналіз забезпечення безпомилкового виконання робіт під час технічного обслуговування та ремонту;

аналіз процесу встановлення та перевірки дотримання кваліфікаційних вимог до персоналу, залученого до експлуатації та технічного обслуговування, а також до оперативного персоналу та керівників;

аналіз процедур організації підбору персоналу (наприклад, перевірка придатності до виконання робіт, знань та навичок) на систематичній основі;

підтвердження придатності персоналу виконувати покладені на нього посадовими інструкціями обов’язки;

оцінку наявності політики забезпечення кадровим резервом.

3. Під час аналізу ФБ-12 перевіряються такі аспекти інтерфейсу "людина-машина":

технічні рішення блочного та резервного щитів управління та інших робочих місць, важливих для безпеки;

вимоги до інформування персоналу;

зрозумілість і можливість виконання дій, передбачених інструкціями та настановами.

4. У випадку виявлення недоліків в інструкціях, процесах або у проекті, що впливають на інтерфейс "людина-машина", потенційно підвищують негативний вплив на безпеку, визначаються коригувальні заходи, які враховуються при КАБ енергоблока.

5. Окрема увага приділяється організації роботи персоналу підрядних організацій на майданчику АС, зокрема: система підготовки та перевірки знань, інструктажів, контроль за якістю робіт, аналіз помилок персоналу підрядних організацій, врахування досвіду залучення підрядних організацій тощо.

1. Метою аналізу ФБ-13 є підтвердження наявності відповідних планів, достатньої кількості підготовленого персоналу, протиаварійного обладнання і ресурсів на випадок надзвичайної ситуації, а також процедур координації і взаємодії АС із органами влади на місцевому, регіональному і державному рівнях та механізмів їх регулярної перевірки.

2. Аналіз ФБ-13 охоплює:

оцінку заходів з підтримки аварійного планування відповідно до аналізів безпеки, наукових досліджень з пом’якшення наслідків аварій, прикладів передової практики та досвіду експлуатації;

підтвердження, що аварійні плани АС враховують зміни проекту енергоблока, результати виконаних аналізів безпеки, організаційні зміни, зміни в обслуговуванні та розміщенні протиаварійного обладнання, резервного запасу обладнання та ресурсів, а також будь-які інші зміни соціально-економічного характеру у районі розташування АС, що можуть мати вплив на аварійне планування, реагування та ефективність реалізації заходів із захисту персоналу та населення.

3. Під час аналізу ФБ-13 оцінюються:

достатність протиаварійного обладнання, споруд і резервного запасу обладнання та ресурсів для ефективного реагування на надзвичайні ситуації;

відповідність центрів технічної підтримки і кризових центрів АС покладеним на них функціям згідно з вимогами норм, правил і стандартів з ЯРБ;

зміст і ефективність протиаварійних тренувань і навчань, включаючи питання комунікації та взаємодії із зовнішніми організаціями, впровадження рекомендацій, висновків і застосування досвіду таких тренувань і навчань;

достатність заходів з підтримки актуальності і періодичності перегляду планів і процедур аварійного реагування та зв’язок процесів управління в аварійних ситуаціях із загальною системою управління АС;

ступінь впливу інфраструктурних змін навколо майданчика АС на аварійне планування та реагування.

4. Під час аналізу ФБ-13 розглядаються результати протиаварійних тренувань щодо оцінки спроможності оперативного і аварійного персоналу виконувати дії відповідно до інструкцій та настанов, ефективності управлінських рішень і дій АС, ЕО та їх координованості із зовнішніми організаціями, які зобов’язані брати участь в аварійному реагуванні з метою захисту персоналу, населення, майна і навколишнього природного середовища.

Зміст та ефективність протиаварійних тренувань і навчань оцінюються за допомогою аналізу записів щодо таких тренувань і навчань стосовно, наприклад, їх частоти, періодичності та результатів, а також діяльності, що здійснюється у разі виявлення під час тренувань питань, які потребують перевірки або поліпшення.

5. Перевіряється працездатність та функціональна придатність протиаварійного обладнання, споруд, приладів, інструментів, матеріалів, медикаментів та своєчасне їх оновлення шляхом проведення обходів, оглядів місць його розміщення на майданчику та за його межами.

6. Перевіряється готовність АС і ЕО до:

введення аварійного дозиметричного контролю;

додаткового обсягу радіаційного контролю при перевищенні встановлених регламентом радіаційного контролю параметрів контрольних і допустимих рівнів;

оцінки і прогнозу доз опромінення персоналу і населення, динаміки поширення радіоактивного викиду у режимі реального часу.

7. Проводиться оцінка достатності заходів інформаційної політики, спрямованих на встановлення і підтримку зв’язку з населенням, громадськими організаціями та засобами масової інформації під час тренувань, навчань і реальних подій, які викликають підвищену увагу населення та засобів масової інформації.

1. Метою аналізу ФБ-14 є визначення наявності в ЕО ефективної програми контролю радіаційного впливу АС на навколишнє природне середовище, яка забезпечує необхідний контроль викидів і скидів, та підтвердження достатності та ефективності контролю радіаційного впливу на навколишнє природне середовище, а також заходів, що вживаються для підтримки величин викидів і скидів на максимально низькому рівні, який практично можна досягнути.

2. Під час аналізу ФБ-14 підтверджується дотримання ЕО протягом звітного періоду (з початку експлуатації або з дати проведення попередньої ППБ) регламентів першої групи для осіб категорії В (населення) відповідно до Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом Міністерством охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208 і введених в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - НРБУ-97), шляхом аналізу даних щодо:

моніторингу викидів і скидів;

контролю рівнів забруднення зовнішнього середовища за межами майданчика АС (в межах санітарно-захисної зони та зони спостереження);

оцінки рівнів опромінення населення (з урахуванням демографічних відмінностей, структури землекористування, споживання продуктів харчування) на основі розрахунку доз опромінення критичних груп.

3. Під час аналізу ФБ-14 підтверджується, що:

концентрації радіонуклідів у повітрі, воді (зокрема у ґрунтових водах), ґрунті, продуктах сільського господарства, а також у флорі та фауні контролюються ЕО, а також вживаються необхідні коригувальні заходи у разі перевищення встановлених меж радіаційного впливу;

ЕО вчасно виявляє потенційні нові джерела радіаційного впливу;

відбір проб і методи вимірювання відповідають сучасним стандартам;

дані про радіаційні викиди і скиди відстежуються та контролюються, а також вживаються необхідні заходи для утримання їх у встановлених межах та на мінімально можливому рівні;

на АС наявна та ефективно працює система зовнішнього радіаційного контролю (з описом ступеня її автоматизації, організаційної структури відповідних підрозділів АС, укомплектованості їх кваліфікованим персоналом і документами експлуатаційного та методичного характеру);

контроль на території майданчика АС здійснюється з використанням методів, що дозволяють з високою імовірністю оперативно виявляти викиди і скиди радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище;

здійснюється контроль рівня радіаційного забруднення за межами майданчика АС, а також вживаються коригувальні заходи для підтримання цих рівнів на мінімально можливому рівні, який практично можливо досягнути;

вжито заходи з усунення або мінімізації забруднення, де це було необхідно;

системи сигналізації, що реагують на незаплановані викиди радіоактивних речовин, спроектовані відповідно до вимог норм, правил і стандартів з ЯРБ, готові до роботи і знаходяться в режимі очікування;

дані про вплив енергоблока АС на навколишнє природне середовище опубліковані (оприлюднені);

на АС існує та реалізується система інформування громадськості про радіаційний вплив АС на навколишнє природне середовище;

зміни у характеристиках місцевості навколо АС були враховані під час розробки програм радіаційного моніторингу.

4. У звіті з аналізу ФБ-14 наводяться:

карта місцевості з відображенням санітарно-захисної зони та зони спостереження;

перелік дозоформуючих радіонуклідів, що визначають радіоактивність викидів і скидів під час нормальної експлуатації, та критичні шляхи їх потрапляння до організму;

результати моніторингу викидів і скидів (надаються у графічному вигляді);

концентрації дозоформуючих радіонуклідів у повітрі, воді (зокрема у ґрунтових водах), ґрунті, продуктах сільського господарства та дикорослі рослинності;

результати порівняльного аналізу даних радіаційного контролю, отриманих до введення АС в експлуатацію ("нульовий" фон), з даними, що були отримані шляхом виконання програми радіаційного контролю впливу АС на навколишнє природне середовище протягом всього часу експлуатації АС (у випадку виявлення значних відхилень або росту окремих радіаційних параметрів представляється аналіз їх причин);

стисла характеристика автоматизованої системи контролю радіаційного стану з розстановкою постів системи на карті зони спостереження;

місця відбору проб у повітрі, воді (зокрема у ґрунтових водах), ґрунті, продуктах сільського господарства, а також у флорі та фауні;

дані про забезпеченість служб зовнішньої дозиметрії необхідними приладами з наданням їх переліку, інформації щодо функціональної спрямованості та діапазонів вимірювання;

методика оцінки рівнів опромінення населення або стислий опис атестованого програмного забезпечення.

5. За результатами аналізу ФБ-14 наводяться висновки щодо:

ефективності програми контролю радіаційного впливу АС на навколишнє природне середовище;

дотримання ЕО протягом звітного періоду регламентів першої групи для осіб категорії В (населення) відповідно до вимог НРБУ-97;

виявлених (не виявлених) негативних тенденцій щодо радіаційного забруднення об’єктів навколишнього природного середовища (повітря, ґрунти,

водні об’єкти, продукти сільського господарства та рослинність);

переліку заходів зі зменшення радіаційного впливу АС на навколишнє природне середовище згідно з програмою підвищення рівня радіаційної безпеки.