Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

обставини справи, які безпосередньо стосуються проведення судової експертизи (експертного дослідження), з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;

перелік об’єктів дослідження (коротке найменування та основні характеристики); у разі надання зразків для проведення порівняльного дослідження наводиться їх перелік (окремо вільні, умовно-вільні, експериментальні зразки, їх кількість);

відомості про надані матеріали провадження або справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

запитання, поставлені на вирішення експертного дослідження (дослівно у формулюванні постанови, ухвали, клопотання, звернення тощо);

відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

відомості про раніше проведені в цій справі судові експертизи (найменування експертної установи та судової експертизи, її номер та дата оформлення), якщо їх висновки мають значення для вирішення поставлених перед судовим експертом запитань, а ініціатором у документі про залучення судового експерта надано дозвіл на їх використання;

дата та реквізити заявленого клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків, уточнення змісту та обсягу експертного завдання та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи, і зміст цього клопотання; дата надходження додаткових матеріалів і зразків або відомостей про результати розгляду клопотання із зазначенням реквізитів відповіді або супровідного листа;

відомості про оформлення висновку експерта згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України;

перелік методик проведення судової експертизи, які застосовувалися під час проведення дослідження, із зазначенням їх реєстраційних кодів та назв згідно з Реєстром методик проведення судової експертизи й інших науково-методичних та інформаційних джерел, що використовувалися під час проведення дослідження, оформлених за бібліографічними правилами;

наявність чи відсутність дозволу від ініціатора на повне або часткове знищення об’єкта дослідження або зміну його стану чи властивостей та дані про порушене клопотання щодо надання відповідного дозволу та стан його задоволення.

2. Дослідницька частина.

У дослідницькій частині вказуються:

вид та стан упакування об’єктів дослідження, зразків із зазначенням у разі потреби відомостей про те, чи впливав спосіб упакування на їх збереженість;

відповідність наданих на дослідження об’єктів, зразків їх переліку в документі про призначення;

наявність ознак, що характеризують зміну стану об’єктів дослідження (чи піддавалися об’єкти видозмінам під час вилучення, транспортування до місця зберігання, змінам від тривалого зберігання та впливу навколишнього середовища, видозмінам під час проведення досліджень);

інформація про позначення об’єктів дослідження і зразків відповідними штампами ДНДЕКЦ, НДЕКЦ;

однозначні характеристики досліджуваних об’єктів, явищ, процесів (їх ознаки та властивості);

місце проведення досліджень, якщо вони проводилися поза розташуванням експертного підрозділу, час проведення окремих досліджень;

методи, засоби та технічні прийоми, які використовувалися для вивчення об’єктів, явищ, процесів;

відомості про умови довкілля, якщо застосовані методики, методи, засоби та технічні прийоми проведення досліджень передбачають особливі вимоги до цих умов;

наявність перешкод та інших чинників, які негативно впливали на можливість проведення якісного огляду, дослідження та фіксації об’єктів дослідження;

мета, умови й кількість експертних експериментів, матеріали та прилади, використані під час їх проведення, результати, способи фіксації отриманих результатів;

інформацію про неявку учасників процесу або інших осіб, які викликалися у визначений час на місце події або огляду об’єкта (у такому разі дослідження (огляд) проводиться без їх участі);

опис результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватися викладенням кінцевих результатів з посиланням на конкретні положення методики їх застосування та проведення розрахунку; у зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатися в папках-справах експертних проваджень і на вимогу осіб, які мають право знайомитися з матеріалами експертного дослідження, надаватися їм для вивчення;

характеристика основних ознак і властивостей порівняльних матеріалів;

перебіг порівняльного дослідження: позначаються збіг і розбіжність загальних й окремих ознак; якщо встановлено ознаки, що збігаються, та ознаки, що різняться, судовий експерт описує їх, пояснюючи причини утворення та значення таких ознак для формування висновку; якщо наявні тільки ознаки, що збігаються, чи ознаки, що різняться, то судовий експерт позначає тільки їх; спочатку описують загальні ознаки, що збігаються, або ознаки, що різняться, а потім - окремі.

Кожному із запитань, перелік яких наведено у вступній частині висновку експерта і які вирішуються судовим експертом, має відповідати певний розділ дослідницької частини. Якщо кілька питань тісно пов’язані між собою, перебіг їх вирішення може описуватися в одному розділі;

причини, з яких певні запитання не можуть бути вирішені або не вирішувалися;

узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання (синтезу) висновків- відповідей на поставлені запитання. При цьому причини або обставини виникнення розбіжностей з результатами раніше проведених судових експертиз у висновку експерта не зазначаються.

Якщо під час проведення експертизи або експертного дослідження експерт виявить факти або відомості, які мають значення для кримінального провадження, адміністративної, цивільної, господарської справи і з приводу яких йому не ставилися запитання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом;

посилання на джерела (методики, інші науково-методичні та інформаційні джерела), що використовувалися під час проведення дослідження; порядкові номери в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання);

засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, прилади, науково-технічні засоби, які використовувалися під час проведення дослідження;

відомості про кількість об’єктів або їх частин, використаних для проведення дослідження, пошкоджених або знищених під час проведення дослідження, характер спричинених змін, кількість об’єктів або їх частин, що повертаються ініціаторові, упакування об’єктів (вид упакування, зміст написів, кількість і належність підписів, відбитків печаток, вміст упакування, у якому об’єкти надійшли на дослідження), подальший рух об’єктів дослідження, первісне упакування (бирки).

3. Висновки.

У висновках відповіді на запитання, поставлені судовому експерту для вирішення, викладаються в тій послідовності, у якій ці запитання наведено у вступній частині висновку експерта (експертного дослідження).

На кожне з поставлених запитань має бути надано відповідь по суті або зазначено, з яких причин запитання не вирішувалося чи його неможливо вирішити.

Формулювання відповідей повинні бути стислими, але зрозумілими, повними, конкретними, такими, що не допускають двозначних тлумачень.

При формулюванні висновків недопустимо застосовувати будь-які позначення, які для зручності використовувалися при описі об’єктів, явищ, подій під час дослідження.

Якщо вирішення певного запитання виходить за межі компетенції судового експерта, зокрема передбачає відповідь на запитання стосовно права, яке не потребує застосування спеціальних знань, або не було надано матеріали, необхідні для вирішення поставленого запитання, а порушене клопотання не було задоволено, або в результаті проведеного дослідження встановлено відсутність обставин, викладених у тексті запитання, таке запитання не вирішується, про що зазначається у висновках.

4. Ілюстрування результатів експертного провадження.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у висновку безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації можуть бути оформлені додатком до експертного провадження у вигляді ілюстративної таблиці. На всі ілюстрації мають бути посилання у висновку.

В ілюстративному матеріалі має бути відображено:

упакування об’єктів дослідження (порушення упакування в разі їх наявності);

надані об’єкти дослідження;

установлені конкретні властивості (ознаки) об’єктів, зміна їх стану;

ознаки об’єктів дослідження, що збігаються або різняться, з розміткою. У разі нанесення на зображення графічних позначень, розмітки нижче розміщують аналогічні зображення, але без графічних позначень, розмітки (контрольні зображення). Розмітка здійснюється по колу за годинниковою стрілкою, починаючи з нижнього лівого кута зображення: ознак, що збігаються, - червоним кольором, ознак, що різняться, - синім кольором, діагностичних ознак - зеленим кольором. З лівого боку розміщують ілюстрації об’єкта, що ідентифікується, з правого - порівняльного об’єкта;

упакування об’єктів експертного провадження після його завершення;

назву ілюстрації, яка повинна позначатися словом "Зображення", мати нумерацію (арабські цифри) та пояснювальний текст, який розміщують під нею, наприклад: "Зображення 1. Загальний вигляд об’єкта, наданого на дослідження".

5. Таблиці, примітки, виноски, формули (рівняння), посилання та додатки до висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи та клопотання експерта оформлюються відповідно до вимог до оформлення таблиць, приміток, виносок, формул (рівнянь), посилань та додатків до висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи та клопотання експерта (додаток 9 ).

6. Особливості оформлення висновку експертного дослідження.

За своєю структурою висновок експертного дослідження складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків.

У вступній частині викладаються відомості про ініціатора та дату звернення (хто і коли звернувся) до ДНДЕКЦ, НДЕКЦ щодо проведення експертного дослідження.

При цьому відомості про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до Кримінального кодексу України не зазначаються.

Дослідницька частина містить стислий виклад застосованих під час проведення дослідження методів.

У висновках викладаються відповіді на поставлені запитання згідно з вимогами пункту 3 цього розділу.

7. Повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження та особливості його оформлення.

Якщо впродовж 45 днів з моменту направлення клопотання заявлене судовим експертом клопотання про надання додаткових чи порівняльних матеріалів, дозволу на повне або часткове знищення об’єкта судової експертизи або експертного дослідження, уточнення змісту та обсягу експертного завдання та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи, не було задоволено або особа (орган), яка призначила судову експертизу або експертне дослідження, упродовж 30 днів з моменту направлення клопотання не забезпечила доступ до об’єкта досліджень, у тому числі не припинила вчинення перешкод з боку учасників процесу та інших осіб щодо його огляду (дослідження), що унеможливлює надання відповіді на жодне з поставлених на вирішення судової експертизи або експертного дослідження запитань, судовий експерт складає повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження (додаток 6).

За своєю структурою повідомлення складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної.

У вступній частині викладаються відомості, указані в пункті 1 цього розділу.

У мотивувальній частині повідомлення про неможливість проведення судової експертизи або експертного дослідження наводяться підстави його складання.

У резолютивній частині заявляється про відмову надати висновок.

Якщо хоча б на одне з поставлених запитань судовий експерт може надати висновок (відповідь), а з решти запитань є підстави для заяви про відмову від надання висновку, складається один документ - висновок експерта або експертного дослідження.

8. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення комісійної судової експертизи.

Якщо під час проведення комісійної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) судові експерти дійшли згоди, вони підписують спільний висновок. Якщо судові експерти не дійшли згоди, складається кілька висновків відповідно до позицій судових експертів.

Висновок експерта (експертного дослідження), повідомлення про неможливість проведення судової експертизи складаються в кількості примірників, достатній для надіслання особі (органу), що призначила судову експертизу, і кожній судово-експертній установі, судові експерти якої брали участь в її проведенні.

9. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення комплексної експертизи.

Під час проведення комплексної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) складається спільний висновок, який підписують усі судові експерти. Згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України може складатися кілька висновків експертів відповідно до експертних спеціальностей з обов’язковим відображенням цього факту у вступній частині висновку експерта.

10. Особливості оформлення висновку експерта за результатами проведення додаткової судової експертизи.

При описі наданих на дослідження об’єктів та вирішенні питання про їх придатність для ідентифікації чи встановлення групової належності судовий експерт має право посилатися на результати раніше проведеної експертизи, якщо ініціатор зазначив про її проведення в документі про призначення судової експертизи.

11. Особливості проведення судової експертизи або експертного дослідження за матеріалами, які мають гриф секретності.

Судова експертиза або експертне дослідження, що проводяться за матеріалами, які мають гриф секретності, здійснюється судовими експертами, які мають допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми залежно від ступеня секретності інформації.

Порядок роботи з документами, які мають гриф обмеження секретності, регламентується нормативними актами з питань охорони державної таємниці.

Секретні роботи проводяться в режимних приміщеннях, які забезпечують збереження державної таємниці та не створюють загрози витоку секретної інформації.

Забороняється оброблення за допомогою автоматизованих систем, в яких не створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю, матеріалів експертних досліджень, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законодавством.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиці можуть бути включені до додатків.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті висновку.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами за порядком.

Якщо у висновку одна таблиця, її також нумерують.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи частини одна під одною, або поруч на розвороті, або переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця __" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці __" із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередені сторінки.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знаку операції множення, застосовують знак "х".

Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у висновку (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули та рівняння, наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій їх наведено у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта надаються з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Посилання в тексті висновку на джерела зазначаються порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками (наприклад, "...у роботах [1-7]...").

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному списку за переліком посилань із зазначенням номера.

У разі посилань на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

У разі посилання слід писати: "...на зобр. 1.3..." або "...на зображенні 1.3…", "...у таблиці 3.2...", "...(див. табл. 3.2)...", "...за формулою (3.1)...", "...у рівняннях (2.1)-(2.5)...", "...у додатку 1...".

Примітки розміщують у висновку у разі потреби пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому самому рядку наводять текст примітки.

Кілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери наводять текст примітки.

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) без дужки.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символа, речення, до якого надають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски розташовують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією завдовжки 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Додатки оформлюються як продовження висновку на його наступних сторінках та розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті висновку.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

У верхньому правому куті першого аркуша додатка малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток __" і його номер. Знак № перед цифровим позначенням не ставиться.

На другому і наступних аркушах додатка робиться відмітка: "Продовження додатка", "Продовження додатка 1".

Додаток може мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої посередині відносно тексту сторінки.

Додатки повинні мати спільну з рештою висновку наскрізну нумерацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є в тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка (наприклад: зображення 1.3 - третє зображення додатка 1; таблиця 1.2 - друга таблиця додатка 1; формула (1.1) - перша формула додатка 1).

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують (наприклад: зображення 1.1, таблиця 1.1, формула (1.1)).