Про затвердження Методики оцінки активів банку, віднесеного до категорії проблемних або неплатоспроможних

Зt - грошовий потік, визначений відповідно до цієї Методики, що має бути отриманий від продажу забезпечення за кредитом у відповідному розрахунковому періоді (у разі якщо прогнозна вартість забезпечення менша за суму кредиту), або сума заборгованості за кредитом (у разі якщо прогнозна вартість забезпечення більша за суму кредиту), грн;

n - кількість розрахункових періодів, років.

У разі нестачі прогнозної вартості забезпечення для покриття заборгованості за кредитом повністю необхідно враховувати той факт, що після реалізації забезпечення залишається непогашеною частина кредиту, яка вважається незабезпеченою, проте є активом, та майнові права за якою повинні бути обчислені за цією Методикою для бланкового залишку (з максимальним простроченням).

За розрахунковий період приймається строк, що відповідає очікуваним строкам продажу з урахуванням визначених Законом строків на ліквідацію банку та ймовірних строків для реалізації активів. Теперішня вартість грошових потоків за кредитами, що планується отримати за наступні роки, приймається рівною 0 грн.

Кількість розрахункових періодів визначається з урахуванням визначених Законом строків на формування ліквідаційної маси, реєстру акцептованих кредиторських вимог тощо.

Імовірний строк реалізації активів, що передані у заставу (іпотеку), визначається Фондом відповідно до стадії претензійно-позовної роботи.

Імовірність отримання грошових коштів від реалізації забезпечення визначається з урахуванням інформації про склад та зміст документів кредитної справи, наявності нормативно-правових перепон для реалізації активів відповідно до таблиці, наведеної у цьому розділі. Результат визначається множенням ймовірностей за кожним із вищезазначених показників. Отриманий добуток може використовуватись як розмір юридичного ризику або ймовірність отримання коштів від реалізації забезпечення.

При оцінці кредитів, наданих іншим банкам, які на дату оцінки віднесені до категорії неплатоспроможних або ліквідовуються, такі кредити для цілей цієї Методики оцінюються в 1 грн.

3. Оціночна вартість нерухомого майна визначається шляхом розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу такого майна за оціночною вартістю, виходячи із встановлених строків тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможного банку. Оціночна вартість нерухомого майна визначається шляхом множення показника середньої вартості пропозиції 1 кв. м на загальну площу об’єкта (порівняльний підхід).

Показник середньої вартості пропозиції 1 кв. м визначається у грн з урахуванням:

місця розташування об’єкта (адреси);

типу нерухомості (земля, споруда тощо);

цільового призначення об’єкта (житлова, комерційна нерухомість тощо);

типової величини знижки на торг в середньому на ринку нерухомості України, що визначається на рівні 10-15 %;

розміру комісійної винагороди агентств нерухомості на рівні 5 %;

розміру накладних витрат на продаж такого майна (рекламні оголошення, комісійна винагорода біржі тощо) - не більше 5%;

очікуваної динаміки цін на нерухомість у відповідному регіоні (з урахуванням очікуваної дати продажу у період ліквідації неплатоспроможного банку).

Показник середньої вартості пропозиції 1 кв. м загальної площі на ринку нерухомості визначається за даними офіційної статистики, операторів ринку (рієлтерських агенцій, суб’єктів оціночної діяльності та профільних асоціацій, Бюро технічної інвентаризації), що розміщені у друкованих засобах масової інформації та у мережі Інтернет або надані у вигляді довідки на запит Фонду, а також спеціалізованих баз даних та програмних продуктів.

Для населених пунктів, у яких показник середньої вартості пропозиції 1 кв. м визначити неможливо за відсутності відповідної статистики операторів ринку, за розрахункове значення приймається середня вартість 1 кв. м відповідного класу нерухомості населеного пункту - адміністративного центру відповідної територіально-адміністративної одиниці, на якій розташовано об’єкт та в якій можливо визначити таку ціну, зменшена на 30 %, або відповідного обласного центру, зменшена на 50 %.

Результати розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу нерухомого майна за розрахованою оціночною вартістю підсумовуються.

4. Оцінка об’єктів незавершеного будівництва проводиться за об’єктами. При цьому об’єкти, віднесені до групи умовно ліквідних (передбачають можливість реалізації протягом 12 місяців та мають перспективи добудови), оцінюються таким чином:

визначається відсоток будівельної готовності об’єкта згідно з бухгалтерською звітністю та проектно-кошторисною документацією;

визначається очікувана приведена вартість чистих грошових потоків від реалізації готового об’єкта нерухомості, виходячи із:

середньої вартості пропозиції 1 кв. м загальної площі на ринку аналогічних об’єктів нерухомості, введених в експлуатацію, визначеної відповідно до цієї Методики;

строків, необхідних для завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію;

встановлених строків тимчасової адміністрації та ліквідації банку, а також строків продажу активів спеціалізованою установою (в разі її створення) відповідно до Закону;

величини знижки на торг в середньому на ринку нерухомості України, що визначається на рівні 10-15 %;

розміру комісійної винагороди агентств нерухомості на рівні 5 %;

розміру накладних витрат на продаж такого майна (рекламні оголошення, комісійна винагорода біржі тощо) - не більше 5 %;

визначається імовірність завершення проекту та введення об’єкта в експлуатацію відповідно до відсотка будівельної готовності;

визначається оціночна вартість об’єкта як результат множення відсотка будівельної готовності на розраховану чисту приведену вартість та на імовірність завершення проекту.

Середня вартість пропозиції 1 кв. м може корегуватись відповідно до положень цієї Методики щодо оцінки об’єктів нерухомості.

Вартість інших об’єктів незавершеного будівництва, що не віднесені до групи умовно ліквідних, для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює 1 грн.

5. Оцінка функціонуючих цілісних майнових комплексів може здійснюватись шляхом розрахунку чистої приведеної вартості грошових потоків, що генерують такі об’єкти.

Показник грошового потоку для цілісних майнових комплексів функціонуючих підприємств визначається на підставі таких даних:

для підприємств, що перейшли на міжнародні стандарти фінансової звітності та опублікували звітність, підтверджену аудитом, використовується показник чистого доходу до виплати процентів, оподаткування та амортизації (EBITDA) за останній фінансовий рік;

для підприємств, які не ведуть бухгалтерський облік за міжнародними стандартами фінансової звітності та опублікували звітність, використовується сума показників фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування, суми амортизації та фінансових витрат за даними звіту про фінансові результати за останній фінансовий рік.

Відповідальний працівник Фонду при прогнозуванні оптимістичного сценарію роботи комплексу повинен враховувати потенційне зростання доходів.

У разі відсутності інформації, низького значення показника чистого грошового потоку або збитковості звичайної діяльності функціонуючих підприємств оцінка таких цілісних майнових комплексів здійснюється шляхом оцінки рухомого та нерухомого майна, що входять до складу цілісного майнового комплексу, відповідно до положень цієї Методики.

Оцінка цілісних майнових комплексів, не введених в експлуатацію, проводиться за об’єктами шляхом оцінки об’єктів незавершеного будівництва, нерухомого та рухомого майна, що входить до їх складу. Вартість майна розраховується відповідно до цієї Методики.

6. Оцінка державних цінних паперів вважається рівною справедливій вартості, оприлюдненій на офіційній сторінці Інтернет-представництва НБУ у розділі "Справедлива вартість ОВДП та коригуючі коефіцієнти" (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7768105).

6.1. Вартість цінних паперів визначається як середнє арифметичне за найменшими біржовими курсами за останні 3 місяці, визначеними та оприлюдненими на сайті кожного з організаторів торгівлі, на якому обертаються відповідні цінні папери, на дату оцінки.

У разі якщо за попередні 3 місяці від дати, за яку здійснюється оцінка активів, біржові курси цінних паперів не визначено, оцінка таких цінних паперів здійснюється за останньою балансовою вартістю або заставною вартістю.

Вартість цінних паперів емітентів, реєстрація випуску яких скасована Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України або за рішенням суду, дорівнює нулю.

6.2. Акції українських емітентів, обіг яких зупинено (крім випадків реорганізації емітента), протягом 12 місяців з дати зупинення обігу відображаються за останньою балансовою або заставною вартістю.

Акції, обіг яких зупинено більше ніж на 12 місяців, оцінюються з використанням знижувального коефіцієнта (ЗК), що застосовується до балансової вартості таких акцій, що склалася на першу звітну дату, з якої оцінка акцій за ринковою вартістю стає неможливою. Розмір такого коефіцієнта встановлюється Фондом залежно від строку, на який зупинено обіг акцій.

Акції, обіг яких зупинено у зв’язку з реорганізацією емітента, оцінюються за останньою балансовою або заставною вартістю.

6.3. Акції емітентів, що за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за попередній рік є прибутковими, оцінюються за балансовою або заставною вартістю.

Акції емітентів, що за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за попередні два роки є збитковими, оцінюються з використанням ЗК, що застосовується до балансової або заставної вартості таких акцій. Розмір такого коефіцієнта встановлюється Фондом залежно від строку збитковості емітента.

6.4. Оцінка боргових цінних паперів здійснюється на підставі останньої ринкової вартості (в тому числі базуючись на котируваннях, визначених на сайті НБУ), а у разі її відсутності - за балансовою або заставною вартістю з урахуванням дохідності до погашення (або до викупу), з урахуванням ЗК.

У разі дефолту оцінка облігацій здійснюється з урахуванням таких ЗК:

становить 0,5 - через один місяць з моменту дефолту;

становить 0 - через три місяці з моменту дефолту.

З дати порушення справи про банкрутство емітента облігації такого емітента оцінюються з урахуванням ЗК.

Облігації оцінюються за нульовою вартістю у таких випадках:

з дати, наступної за датою закінчення строку обігу облігацій, визначеного проспектом емісії;

з дати, наступної за датою визнання емітента облігацій банкрутом;

відбулось розірвання договору щодо реструктуризації заборгованості внаслідок невиконання його умов (з дати, наступної за датою розірвання договору).

6.5. У разі якщо емітент цінних паперів відповідає параметрам умовної технічності, вартість таких цінних паперів приймається за 1 грн.

7. Вартість майнових прав на виручку та майнових прав на товари, що мають бути поставлені, для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює 1 грн.

Вартість майнових прав на депозит (грошові кошти) у банках, які на дату оцінки віднесені до категорії неплатоспроможних або ліквідовуються, за умови якщо депозит не належить позичальнику, для цілей цієї Методики оцінюється в 1 грн.

Вартість товарів в обороті, якщо не доведена їх відсутність, для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює балансовій вартості згідно з останньою наявною переоцінкою.

8. Вартість грошових коштів та їх еквівалентів, коштів обов’язкових резервів банку в НБУ та коштів в інших банках (крім операцій "своп", інших зустрічних міжбанківських операцій, грошових коштів, обтяжених зобов’язаннями) визначається рівною балансовій вартості.

Грошові кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, які на дату оцінки віднесені до категорії неплатоспроможних або ліквідовуються, для цілей цієї Методики оцінюються в 1 грн.

Грошові кошти на nostro-рахунках за операціями "своп", передані у забезпечення, оцінюються за балансовою вартістю відповідного зобов’язання за loro-рахунком (виходячи із припущення про взаємне задоволення вимог за рахунок заставлених грошових коштів).

Грошові кошти на рахунках банку в інших банках, обтяжені зобов’язаннями банку або третіх осіб, для цілей цієї Методики оцінюються з урахуванням імовірності задоволення вимог кредитора за рахунок таких грошових коштів.

У разі розміщення коштів в MEINL BANK AG (Австрія), BANK FRICK & Co AG (Ліхтенштейн), East-West United Bank S.A. (Люксембург), Bank Winter & Co. AG (Австрія) ймовірність задоволення вимог таких кредиторів за рахунок таких грошових коштів та списання коштів в рахунок обтяження приймається рівною 99 % до моменту зміни юридичної ситуації з даними типами заборгованості у системі Фонду в цілому.

У разі фактичного або високовірогідного списання грошових коштів в інших банках як забезпечення за зобов’язаннями третіх осіб оцінюються права вимоги до третіх осіб, які виникають після списання грошових коштів, відповідно до положень цієї Методики.

9. За наявності експертної оцінки суб’єктом оціночної діяльності рухомого майна (складеної не пізніше 6 місяців до дати оцінки, якщо строк чинності не вказано) може використовуватись ринкова вартість рухомого майна за результатами такої експертної оцінки суб’єктом оціночної діяльності.

За відсутності актуальної оцінки суб’єктом оціночної діяльності (крім тієї, якість якої перевіряється) або за наявності сумнівів щодо об’єктивності висновків оцінка рухомого майна здійснюється таким чином:

1) оцінка автотранспортних засобів здійснюється шляхом розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу об’єктів за оціночною вартістю, визначеною за даними оголошень у спеціалізованих виданнях та мережі Інтернет, з урахуванням фактичних цін продажу їх Фондом (за даними уповноваженого підрозділу Фонду), а також з урахуванням:

встановлених строків тимчасової адміністрації та ліквідації банку, строків продажу активів спеціалізованою установою (в разі її створення);

марки та моделі;

року випуску;

пробігу;

фізичного стану та наявності пошкоджень;

інших характеристик.

Оціночна вартість визначається як середнє значення цін пропозиції за останні три місяці на аналогічні транспортні засоби з урахуванням таких корегувань:

розміру комісійної винагороди автосалону на рівні 5 %;

розміру накладних витрат на продаж такого майна (рекламні оголошення, комісійна винагорода біржі, податки тощо) - не більше 5 %;

очікуваної динаміки цін на автотранспорт (з урахуванням очікуваної дати продажу через 6-12 місяців після дати прийняття рішення про ліквідацію банку);

2) оцінка технологічного обладнання здійснюється шляхом розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу аналогічних об’єктів за оціночною вартістю, визначеною за даними оголошень у спеціалізованих виданнях та мережі Інтернет, а також фактичних цін продажу його Фондом (за даними уповноваженого підрозділу Фонду), з урахуванням:

встановлених строків тимчасової адміністрації та ліквідації банку, строків продажу активів спеціалізованою установою (в разі її створення);

функціонального призначення обладнання (його ліквідності);

продуктивності за готовою продукцією;

дати введення в експлуатацію;

комплектації;

фізичного стану;

величини знижки на торг в середньому на ринку промислового обладнання України, що визначається на рівні 10-15 %;

очікуваних витрат на логістику - 5 %;

розміру накладних витрат на продаж такого майна (рекламні оголошення, комісійна винагорода біржі тощо) - не більше 5%;

інших факторів.

За наявності висновку суб’єкта оціночної діяльності, що застарів, вартість технологічного обладнання визначається шляхом множення визначеної таким суб’єктом оціночної діяльності вартості на коефіцієнт, що враховує зміну офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, з дати проведення оцінки суб’єктом оціночної діяльності, а також на добуток коефіцієнтів, що враховують знос та моральне старіння технологічного обладнання за кожен рік після проведення оцінки суб’єктом оціночної діяльності (у тому числі неповний), за такою формулою:

де

ВТО - вартість технологічного обладнання;

НВ - вартість, визначена суб’єктом оціночної діяльності;

ФС - коефіцієнт, що враховує фізичний стан технологічного обладнання та придатність його для використання;

К1 - курс гривні до іноземної валюти на дату оцінки за цією Методикою;

К2 - курс гривні до іноземної валюти на дату оцінки суб’єктом оціночної діяльності;

kt - коефіцієнт зносу, що дорівнює 0,8 за кожен рік після оцінки суб’єктом оціночної діяльності;

3) оцінка інших основних засобів (крім автотранспортних засобів та технологічного обладнання, на яке звернуто стягнення) здійснюється шляхом розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу об’єктів за ціною, визначеною за даними бухгалтерського обліку, виходячи із встановлених строків тимчасової адміністрації та ліквідації банку, а також строків продажу активів спеціалізованою установою (в разі її створення). Оціночна вартість активів, що належать до рухомого майна (крім автотранспортних засобів) та обліковуються на балансі банку, проводиться за формулою

де

Si - оціночна вартість активів, що належать до рухомого майна;

БВi - первісна балансова вартість об’єкта, приведена до дати оцінки, грн;

n - кількість повних років від дати введення в експлуатацію до дати оцінки об’єкта;

CВi - очікуваний строк корисного використання об’єкта, що встановлюється на рівні 5 років.

Якщо для об’єкта проміжок часу від дати його введення в експлуатацію складає менше ніж рік, то показник кількості років (n) приймається на рівні 0,5. Якщо для об’єкта показник кількості років (n) перевищує 5 років, його вартість приймається на рівні 1 гривні. Якщо дата введення в експлуатацію об’єкта невідома, показник кількості років (n) визначається на рівні 2,5.

За наявності експертної оцінки об’єкта суб’єктом оціночної діяльності для розрахунку оціночної вартості може використовуватись ринкова вартість рухомого майна за результатами його останньої експертної оцінки суб’єктом оціночної діяльності (на заміну загальної балансової вартості основних засобів).

Оцінка іншого рухомого майна, що не є основними засобами або нерухомістю, визначається рівною балансовій вартості.

10. Оцінка нематеріальних активів, що обраховуються на балансі банку, проводиться шляхом визначення приведеної вартості грошових потоків від продажу нематеріальних активів за оціночною ціною.

У разі якщо банк володіє лише ліцензіями на використання відповідних програм та баз даних, їх оціночна вартість може оцінюватись в 1 грн.

За умови володіння банком авторськими правами, оціночна вартість таких нематеріальних активів розраховується за такою формулою:

де

S - оціночна вартість нематеріальних активів;

БВ - первісна балансова вартість нематеріальних активів, грн;

n - кількість повних років від дати введення нематеріальних активів в експлуатацію до дати їх оцінки;

СВ - мінімально допустимий строк корисного використання групи 5 нематеріальних активів, який дорівнює 2 рокам.

Якщо для нематеріального активу показник кількості років (n) перевищує 2 роки, оціночна вартість приймається на рівні 1 грн.

Вартість усіх інших нематеріальних активів, що обраховуються на балансі банку для цілей цієї Методики, приймається такою, що дорівнює 1 грн.

Оцінка нематеріальних активів, що виступають у якості застави та обліковуються на позабалансових рахунках банку, при цьому віднесені до групи умовно ліквідних (передбачають можливість реалізації протягом 12 місяців), за наявності актуальної експертної оцінки суб’єкта оціночної діяльності проводиться за формулою, визначеною у цьому пункті, з урахуванням того, що для розрахунку оціночної вартості може використовуватись ринкова вартість нематеріальних активів відповідної групи за результатами останньої експертної оцінки суб’єктом оціночної діяльності (на заміну загальної балансової вартості групи основних засобів на дату останньої переоцінки нематеріального активу).

Вартість усіх інших нематеріальних активів, що виступають у якості застави та не віднесені до групи умовно ліквідних, для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює 1 грн.

11. У процесі оцінки портфеля дебіторської заборгованості проводиться розподіл заборгованості на фінансову та господарську дебіторські заборгованості.

Розподіл проводиться відповідно до суті операції та обліку операції в банку.

Оцінка фінансової дебіторської заборгованості проводиться таким чином:

розподіл заборгованості за строками прострочення оплати боргу в діапазонах:

до 1-го року;

від 1-го до 3-го років;

більше трьох років;

виділення в кожному діапазоні групи активів, що складають 20 % від загальної заборгованості діапазону шляхом сортування заборгованості у порядку зростання та прийняття у якості вибірки заборгованості від найбільшої до меншої до досягнення наповнення вибірки;

визначення способу розрахунку початкової вартості продажу активів:

оцінка кожного з активів в групі активів на індивідуальній основі відповідно до розділу ІІ цієї Методики та факторів, що дають можливість розглядати актив на індивідуальній основі;

оцінка фінансової дебіторської заборгованості на портфельній основі шляхом множення балансової вартості неоцінених активів на розрахований коефіцієнт співвідношення, що розраховується як середнє значення коефіцієнта співвідношення між результатами розрахунку та боргом дебітора по кожному із діапазонів.

Оцінка господарської дебіторської заборгованості проводиться за балансовою вартістю з корегуванням на строк та ймовірність її отримання за відповідними групами за такою формулою:

де

БВі - балансова вартість відповідної групи дебіторської заборгованості, грн;

Ki - коефіцієнт корегування на строк та ймовірність погашення відповідної групи дебіторської заборгованості.

Імовірність погашення відповідної групи дебіторської заборгованості Кі визначається відповідно до таблиці, наведеної нижче:

Для дебіторської заборгованості третіх осіб, яка виникла в результаті списання коштів з кореспондентських або інших рахунків банку в MEINL BANK AG (Австрія), BANK FRICK & Co. AG (Ліхтенштейн), East-West United Bank S.A. (Люксембург), Bank Winter & Co. AG (Австрія), коефіцієнт коригування (Кі) дорівнює 0,01 до моменту зміни юридичної ситуації із такими типами заборгованості у системі Фонду в цілому.

12. Оцінка інвестицій в асоційовані та дочірні компанії проводиться аналогічно оцінці цілісних майнових комплексів. Для функціонуючих підприємств оцінка проводиться з корегуванням на частку участі банку у статутному капіталі дочірньої компанії.

Оцінка інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, які є нефункціонуючими та стабільно збитковими, проводиться за об’єктами шляхом оцінки нерухомого та рухомого майна, що входить до їх складу, згідно з положеннями цієї Методики (майновий підхід).

13. Вартість інших активів банку - відстрочених податкових активів, суми гудвілу, ліцензії для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює 1 грн.

Оцінка дорогоцінних металів здійснюється шляхом розрахунку приведеної вартості грошових потоків від продажу за офіційним курсом покупки НБУ з урахуванням строків ліквідації та діяльності спеціалізованої установи Фонду (у разі її створення).

Оцінка інших активів, що віднесені до групи умовно ліквідних (передбачають можливість продажу протягом 12 місяців), проводиться за об’єктами шляхом оцінки нерухомого та рухомого майна згідно з відповідними положеннями цієї Методики щодо оцінки іншого рухомого майна.

Вартість усіх інших активів для цілей цієї Методики приймається такою, що дорівнює 1 грн.

14. Відповідальна особа Фонду підсумовує всі суми оцінки активів, отримані за відповідними групами активів.

15. За потреби можливе визначення вартості фізичних активів в умовах обмеженого строку експозиції для прийняття рішень в рамках цієї Методики.

Вартість в умовах обмеженого строку експозиції може бути визначена за такою формулою:

де

Со - вартість об’єкта оцінки в умовах обмеженого строку реалізації;

Ср - ринкова вартість об’єкта оцінки;

Кт - коефіцієнт коригування на прискорені умови продажу.

Коефіцієнт корегування на прискорені умови продажу обчислюється за такою формулою:

де

Те - розумно довгий строк експозиції майна на ринку, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості, міс.;

Тп - строк експозиції майна на ринку у разі прискореного продажу, міс.;

і - компенсація ризику, річна, %.

Компенсація ризику розраховується за такою формулою:

де

Ібp - безризикова складова;

Іл - додатковий ризик, обумовлений категорією ліквідності майна.

Як базова безризикова ставка приймається облікова ставка НБУ на дату проведення оцінки.

1. Відповідальна особа Фонду звітує за результатами здійснення оцінки активів перед виконавчою дирекцією Фонду.

2. Звіт, зокрема, має містити:

1) опис об’єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати (наприклад, найменування банку, види активів тощо);

2) дату, на яку здійснено оцінку, та дату складання звіту;

3) строк дії звіту та висновку про вартість майна, розраховану відповідно до цієї Методики;

4) мету проведення оцінки та посилання на цю Методику;

5) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

6) викладку усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

7) частки від вартості відповідних груп активів, щодо яких здійснено "due diligence";

8) інформацію відповідальної особи Фонду щодо якості використаних вихідних даних та іншої інформації;

9) інформацію про особистий огляд активів або забезпечення за кредитами (у разі нездійснення особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки);

10) іншу інформацію, що є важливою для підтвердження об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість;

11) посилання на вихідні дані та іншу враховану інформацію під час проведення оцінки;

12) розрахункові дані щодо визначення вартості об’єктів оцінки (результати оцінки);

13) висновок про загальну вартість об’єкта оцінки;

14) додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз’яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

3. Звіт про результати здійснення оцінки активів складається в електронному вигляді та має бути захищений від перегляду та зміни паролем. Роздрукований звіт має бути прошнурований, пронумерований та підписаний відповідальною особою Фонду.

4. Звіт про результати здійснення оцінки активів має бути складений до дня визначення найменш витратного способу виведення неплатоспроможного банку з ринку (крім випадків виведення банків з ринку за участю держави) та не пізніше 14 днів з дня затвердження ліквідаційної маси (20 днів - для системно важливих банків).

5. Перед погодженням/затвердженням рішень, що стосуються визначення найменш витратного способу виведення банку з ринку (крім випадків виведення банку з ринку за участю держави), порядку та умов продажу активів банку тощо, виконавча дирекція Фонду порівнює оцінку активів, здійснену відповідальною особою Фонду, та оцінку активів, здійснену суб’єктами оціночної діяльності.

6. Строки дії звіту про результати здійснення оцінки активів та висновку про вартість майна становлять не більше трьох місяців з дати, на яку здійснено оцінку активів. Звіт, строк дії якого сплинув, може бути оновлений за спрощеною процедурою шляхом оновлення вихідної інформації щодо активів та прийнятих припущень та здійснення повторного розрахунку.

7. Звіт про результати оцінки є документом з обмеженим доступом. Звіт про результати оцінки активів банку та висновок про вартість майна такого банку є документами, що містять банківську таємницю.

Інформація по кожному кредиту містить код застави, визначений за довідником Кодів забезпечення Національного банку України.

Для спрощення аналізу кредити поділяються на чотири типи - забезпечені кредити фізичним особам (споживчі), забезпечені кредити юридичним особам (комерційні), незабезпечені кредити та кредити, забезпечені фінансовими гарантіями. У разі наявності за кредитом декількох видів застави тип кредиту визначається таким, що відповідає заставі з найбільшою оціночною вартістю.