• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Форма типового документа, Протокол, Порядок від 24.07.2017 № 621
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Протокол, Порядок
  • Дата: 24.07.2017
  • Номер: 621
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Протокол, Порядок
  • Дата: 24.07.2017
  • Номер: 621
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
досліджують стан і справність систем протипожежного захисту та первинних засобів пожежогасіння, що є на об’єкті, можуть надавати роз’яснення щодо дотримання вимог пожежної безпеки, приписів та постанов посадових осіб ДСНС, якщо такі виносилися;
у разі залучення слідчим беруть участь у додатковому огляді (оглядах) об’єкта дослідження (пожежі), під час якого виступають як спеціалісти з дослідження пожеж та надають допомогу у виявленні та вилученні предметів і матеріалів, необхідних для проведення дослідження щодо їх пожежної небезпеки;
у разі зазначення слідчим у постанові про призначення пожежно-технічної експертизи або при погодженні слідчим клопотання експерта про необхідність залучення посадових осіб УкрНДІЦЗ та ДВЛ беруть участь у проведенні зазначеної експертизи;
під час залучення до виконання судової пожежно-технічної експертизи, посадові особи УкрНДІЦЗ та ДВЛ користуються правами, визначеними КПК України та Законом України "Про судову експертизу".
7. Дільничний офіцер поліції на місці події (пожежі):
забезпечує охорону місця події, збереження слідів учиненого кримінального правопорушення та за необхідності організовує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим особам;
з’ясовує обставини події, установлює свідків, очевидців, збирає інші відомості, що можуть бути використані як докази;
інформує оперативного чергового відповідного територіального органу поліції про обставини події та причетних до неї осіб;
негайно інформує слідчого про одержані дані щодо обставин події та причетних до неї осіб для їх подальшої фіксації шляхом проведення слідчих (розшукових) дій;
після прибуття СОГ виконує усні доручення старшого СОГ.
8. Інспектор-кінолог на місці пожежі як спеціаліст:
веде пошук різних предметів і слідів (вихідних точок), від яких можна застосувати службового собаку;
доводить до відома членів СОГ інформацію про виявлення слідів з чітко виявленими особливостями взуття, а також будь-яких предметів, що можуть мати значення для розслідування кримінального правопорушення;
бере участь (зі службовим собакою) в обстеженні місць можливого перебування підозрюваних (підвали, горища, сховища, лісопосадки тощо);
здійснює пошук підозрюваних за виявленими на місці події речами, об’єктами та предметами з одорологічними (запаховими) ознаками із застосуванням службового собаки;
складає акт про застосування службово-розшукового собаки.
9. Охорона місця пожежі знімається тільки за дорученням слідчого, але не раніше, ніж до закінчення оформлення результатів огляду в протоколах, актах, планах та схемах, а також після вилучення предметів та матеріалів.
10. У разі вчинення особливо тяжких злочинів, пов'язаних з пожежами, а також кримінальних правопорушень, що викликають значний суспільний резонанс, огляд місця події проводиться за участю начальників територіального органу поліції та слідчого підрозділу.
11. Після закінчення огляду місця пожежі та проведення першочергових слідчих (розшукових) дій члени СОГ звітують перед слідчим про проведену ними роботу.
12. Подальша робота членів СОГ щодо встановлення причин пожежі та виявлення підозрюваних осіб здійснюється відповідно до плану слідчих (розшукових) дій.
13. Про несвоєчасне направлення або неприбуття на місце пожежі СОГ керівництво підрозділу ДСНС, в зоні відповідальності якого вона виникла, інформує керівництво відповідного територіального органу поліції для реагування та вжиття заходів щодо поліпшення спільних дій на цьому напрямі діяльності.
14. Про несвоєчасне направлення або неприбуття на місце пожежі посадових осіб ДСНС керівництво ГУНП, на території обслуговування якого вона виникла, інформує керівництво територіального органу ДСНС для реагування та вжиття заходів щодо поліпшення спільних дій на цьому напрямі діяльності.
VI. Створення СОГ для розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з пожежами, планування слідчих (розшукових) дій
1. Для швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пожежами, створюються СОГ.
2. Створення СОГ здійснюється в установленому порядку, за погодженням з начальником слідчого підрозділу територіального підрозділу ГУНП. При цьому керівником СОГ є слідчий, який спеціалізується на розслідуванні зазначеної категорії кримінальних правопорушень та визначений начальником слідчого підрозділу здійснювати їх розслідування.
3. До складу СОГ входять посадові особи, які брали участь в огляді місця події. У разі потреби залучаються дільничні офіцери поліції, на території обслуговування яких сталася пожежа, посадові особи інших органів і підрозділів поліції.
4. Забороняється здійснювати заміну оперативних працівників, включених до складу СОГ, без узгодження зі слідчим (керівником СОГ) або керівником органу досудового розслідування.
5. Контроль за роботою СОГ покладається на начальника слідчого підрозділу територіального підрозділу ГУНП, який за погодженням з начальником територіального підрозділу ГУНП має право організовувати проведення оперативних нарад за участю слідчих та посадових осіб інших органів і підрозділів поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі стану виконання доручень слідчих і порядку взаємодії служб.
6. Робота з розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з пожежами, здійснюється відповідно до узгодженого плану слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, який складається в триденний строк з моменту внесення слідчим відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, затверджується начальниками територіального органу поліції та органу досудового розслідування і приєднується слідчим до матеріалів кримінального провадження.
7. До підготовки плану залучаються посадові особи, які брали участь в огляді місця пожежі та проведенні невідкладних слідчих (розшукових) дій.
8. У плані зазначаються висунуті версії кримінального правопорушення, розподіляються обов'язки між виконавцями для перевірки висунутих версій, установлюються строки виконання запланованих заходів.
9. Слідчі (розшукові) дії, доручення слідчого щодо розслідування кримінальних правопорушень плануються і виконуються на основі розмежування та чіткого дотримання умов діяльності в межах компетенції слідчого і посадових осіб інших служб територіальних органів поліції.
10. ГУНП є відповідальними за остаточні результати роботи з розслідування пожеж у межах установленої компетенції і беруть участь у цій роботі до закінчення розслідування.
VII. Організація контролю за виконанням доручень слідчих у кримінальних провадженнях, пов’язаних з пожежами, планування роботи
1. Контроль за виконанням доручень слідчих у кримінальних провадженнях про пожежі покладається на начальників територіальних підрозділів ГУНП, які зобов'язані:
визначати конкретних осіб з числа співробітників оперативних підрозділів, на яких покладати обов’язки з виконання доручень слідчих;
щотижня узагальнювати стан виконання доручень слідчих у кримінальних провадженнях про пожежі, стежити за якісним їх виконанням, уживати заходів щодо усунення недоліків;
спільно з керівниками слідчих підрозділів заслуховувати звіти членів СОГ про результати огляду місця пожежі, проведення слідчих (розшукових) дій, вивчати зібрані ними матеріали. Враховуючи початкові дані, отримані під час проведення слідчих (розшукових) дій, спільно з членами СОГ за версіями та окремими напрямами подальших дій щодо встановлення й викриття осіб, причетних до виникнення пожежі, забезпечувати залучення представників усіх служб поліції для отримання остаточного результату, координувати роботу підлеглих, здійснювати повсякденний дієвий контроль за її проведенням;
здійснювати контроль за своєчасністю передачі слідчому в установленому порядку відомостей і матеріалів, зібраних за його дорученням. Тривалість виконання доручень слідчих не повинна перевищувати встановленого у дорученнях строку. У разі неможливості своєчасного виконання доручення продовження строку його виконання письмово погоджується начальником оперативного підрозділу з керівником органу досудового розслідування;
забезпечувати належні умови зберігання вилучених з місць подій слідів, предметів і матеріалів, проведення за ними необхідних експертиз та їх повне і ефективне використання при розслідуванні кримінальних правопорушень.
2. Не допускається надання слідчими неконкретизованих доручень та доручень без установлення строку їх виконання.
3. Доручення, які даються слідчими, реєструються в канцелярії органів (підрозділів) поліції та передаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
4. Матеріали про виконання доручень слідчих посадовими особами органів (підрозділів) поліції надсилаються до слідчого підрозділу разом із супровідним листом за підписом начальника територіального підрозділу, що реєструється в канцелярії.
Директор Департаменту
формування політики
щодо підконтрольних
Міністрові органів влади
та моніторингу МВС




В.Є. Боднар
Додаток 1
до Порядку спільних дій Національної
поліції України, Державної служби
України з надзвичайних ситуацій
та Експертної служби Міністерства
внутрішніх справ України під час
проведення огляду місця пожежі,
виявлення, припинення, попередження
та розслідування кримінальних
правопорушень та інших подій, пов'язаних
з пожежами
(пункт 1 розділу V)
ПРОТОКОЛ
огляду місця події, пов’язаного з пожежею
Додаток 2
до Порядку спільних дій Національної
поліції України, Державної служби
України з надзвичайних ситуацій
та Експертної служби Міністерства
внутрішніх справ України під час
проведення огляду місця пожежі,
виявлення, припинення, попередження
та розслідування кримінальних
правопорушень та інших подій, пов'язаних
з пожежами
(пункт 1 розділу V)
ОСОБЛИВОСТІ
заповнення протоколу огляду місця події, пов’язаного з пожежами
1. Під час здійснення огляду місця події, пов’язаного з пожежею транспортного засобу, необхідно відобразити таке:
належність транспортного засобу (якщо встановлена), марка, модель, колір, рік випуску, № шасі, № двигуна, державний номерний знак, показання спідометра, наявність (відсутність) пального в бензобаку;
зовнішні пошкодження (кузова, коліс, дверей, капота), у тому числі механічні (сліди насильницького розкриття дверей, багажника, кузова, баку бензобаку);
термічні пошкодження, їх ступінь (сліди підпалу й окопчення конструктивних елементів, оплавлення скла, деформації кузова);
при горінні розлитого під автомобілем пального обгорання кузова буде порівняно рівномірним за висотою, тоді як при "природному" вигоранні тільки вмісту автомобіля на дні кузова і дверях зовні можуть зберегтися залишки лакофарбового покриття;
наявність осередкових ознак (ззовні транспортного засобу чи усередині). Осередкові ознаки можуть утворитися не тільки в результаті горіння розлитої під автомобілем чи налитої в салон легкозаймистої рідини, але і внаслідок вигоряння запасу пального (наприклад, при поступовому вигорянні бензину з паливного бака автомобіля);
стан моторного відсіку (двигун, акумулятор, система подачі пального, стартер, електропроводка).
При огляді залишків проводів доцільно керуватися принциповою і монтажною схемами електроустаткування автомобіля, відзначаючи на них місця виявлення обривів, обгоряння ізоляції та оплавлень жил проводів, характерних для короткого замикання та термічного впливу пожежі.
2. Під час здійснення огляду місця події, пов’язаного з пожежею домоволодіння (іншого житла), необхідно відобразити таке:
наявність слідів взуття, транспортних засобів, злому, перешкод та інших слідів проникнення сторонніх осіб. Стан дверних замків та засувів (виявлені в дверях замки вилучаються для подальшого дослідження з метою встановлення факту яких-небудь механічних порушень у їх механізмі, спроб відкриття сторонніми ключами чи пристосуваннями). Результати обстеження вікон і дверей (стан засклення вікон та інших конструкцій, наявність шару кіптяви (з якої сторони, її щільність) на поверхні скла тощо). Наявність у місцях вигоряння дерев'яних несучих балок, каркасів і будівельних ферм, настилів підлог, цвяхів, болтів, кріпильних скоб тощо (їх скупчення може вказувати на ознаки можливого місця виникнення пожежі). Стан підлоги згорілого (пошкодженого вогнем) приміщення (описуються сліди горіння на ліжку, дивані, кріслі, меблевій тумбі, де стояли телевізор чи інший радіотехнічний пристрій, електронагрівальний прилад, а також на прилеглих до згорілих предметів об’єктах інтер’єра та стінах);
наявність різних предметів, що раніше були на стелі та стінах приміщення, слідів після очищення підлоги, відбитків, що утворилися в результаті поверхневого обгорання, нашарування сажі чи зміни кольору поверхні при термічному впливі, локальних обгорань і наскрізних прогарів (при їх виявленні зробити відбір проб для дослідження з метою визначення виду речовини, що горіла, з рівнів, розташованих під місцем горіння) тощо;
стан опалення, опалювальні печі, наявність (відсутність) передтопкового листа, його розміри, матеріал;
витягнутий з печі вміст (переконатися, що в топці немає вогню), наявність (відсутність) при зовнішньому огляді тріщин, несправностей пічних розділок (відступок), положення засувок у димоході та топкових дверцят, стан паливника і наявність у ньому золи та будь-яких предметів, стан димоходу, балки перекриття, що проходила безпосередньо через його цегельну кладку (якщо горіла сажа, то внутрішні стінки димоходу будуть покриті яскраво-сірим зольним нальотом, у іншому випадку наліт буде чорним, обумовленим кольором сажі);
стан печей та димоходів ззовні і зсередини (в останньому випадку із застосуванням дзеркала, що дає змогу побачити світло, яке надходить ззовні через щілини в кладці), пристроїв для приготування їжі, гасових приладів (наявність окалини та деформацій, наявність і розмір гноту, положення робочих органів, міцність з’єднань пальника та гасового бачка);
стан газових плит та їхнього устаткування, положення кранів газової плити і відсічного крана подачі газу з магістрального газопроводу (у тому числі прапорця клапана подачі газу на редукторі), стан вузла стикування редуктора з балоном, трубки подачі газу від редуктора до плити, кранів та пальників плити;
стан елементів електроустановки, наявність на залишках струмоведучих жил проводів та кабелів слідів впливу електричної дуги (кулясті чи краплеподібні оплавлення, оплавлення у вигляді косого зрізу чи кратероподібні вигоряння, множинні кулясті напливи на поверхні провідника, крихкий злам на торці провідника з характерним металевим блиском), наявність термічних та інших пошкоджень на залишках ізоляції на жилах, наявність на об’єкті захисту від блискавки.
3. Під час здійснення огляду місця події, пов’язаного з пожежею лісового масиву, необхідно відобразити таке:
призначення лісового масиву, окремих лісових угідь і ділянок, що прилягають до них (зі слів представника лісгоспу), вихідна точка огляду (село, дорога, лінія електропередачі, тригонометричний знак, озеро, поворот ріки, струмок, гора, валун тощо);
фіксація обстановки місця, що оглядається, у тому числі з повітря (з використанням літака чи вертольота), а також наявність слідів стоянок туристів, заготівників, грибників, рибалок, мисливців, загублені особисті речі, сліди взуття і транспортних засобів, залишки бляшаного та скляного посуду зі слідами пальців рук, стріляні гільзи, пижі від мисливських патронів тощо;
у разі виявлення у лісовому масиві і на ґрунті слідів пролитої легкозаймистої рідини (автомобільне й інше пальне) указати точне місце їх виявлення та вилучення; зазначати ознаки, властиві прямому удару блискавки (глибокі ями на ґрунті, розщеплення дерева уздовж волокон чи відділення від нього кори, розколювання на частини каменів тощо);
ознаки осередку пожеж з тильної кромки пожежі (якщо вітер не змінював напрямку) можуть бути виявлені вздовж смуги відводу залізниці, у місцях проведення косовиць та інших сільськогосподарських робіт, уздовж лінії електропередач, місцях, що використовуються для відпочинку та риболовлі тощо.
Слід мати на увазі, що в районі осередку пожежі великі дерева можуть мати незначні пошкодження з підвітряного боку, тільки при зміні вітру верхова пожежа може перекинутися в район вогнища і пошкодити великі дерева;
огляд будівель, розташованих у межах вигорілої площі (не виключено, що пожежа почалася всередині, а потім перекинулася на рослинність);
наявність на деревах та іншій рослинності слідів різання, пиляння і сколювання (вилучаються для дослідження зразки зрубаних, спиляних чи позначених насічками дерев, а також пнів і гілок, що частково обгоріли в багатті, виявлених при огляді зони осередку пожежі).
4. Під час здійснення огляду місця події, пов’язаного з пожежею виробничого приміщення, необхідно відобразити таке:
архітектурно-планувальні дані: число поверхів, під’їздів, воріт. Особливості будинку (наявність підвальних, технічних, горищних та інших приміщень спеціального призначення (у тому числі комерційних), матеріали будівельних конструкцій (стіни, перекриття, перегородки, сходові марші, дахи (з указанням матеріалу покрівлі, огороджень)), умови газообміну, наявність зовнішнього чи вбудованого ліфтового устаткування (кількість кабін, тип дверей, матеріал кабін і огороджень ліфтових шахт), можливі шляхи поширення пожежі (наявність технологічних прорізів, систем вентиляції);
зовнішнє електроустаткування: увідно-розподільчий пристрій, магістральні стояки з поверховими щитками, силове живлення ліфтів, лінії освітлення сходової клітки та технічних приміщень, стан проводів і кабелів, апаратів електрозахисту тощо;
інженерне устаткування: наявність електротехнічного устаткування, у тому числі його стан і працездатність, наявність силової електропроводки та її призначення, наявність газотехнічного та технологічного устаткування (його призначення і спосіб приведення в дію), наявність виробів, речовин та матеріалів (у тому числі тих, що використовуються у технологічному процесі), що становлять особливу небезпеку, наявність і працездатність протипожежних систем (внутрішній протипожежний водопровід, охоронна, охоронно-пожежна та пожежна сигналізація (тип датчиків і приймальних станцій), система пожежогасіння (вид речовини), система димовидалення (спосіб приведення в дію);
зовнішній огляд будинку (по периметру): стан стін, перекриттів, засклення вікон (обвалення, окопчення тощо), стан електро- і газових введень у будинок, стан електропідстанції, що обслуговує будинок, наявність слідів гасіння пожежі навколо будинку (викинуті предмети, завалені конструкції, сліди біля входу в під’їзд до будинку тощо);
внутрішній огляд будинку: сходові клітки (задимленість, обгорання й окопчення огороджень, наявність сторонніх предметів, ознака зосередженого горіння, ознаки застосування засобів пожежогасіння), ліфтове господарство (кількість і тип ліфтів у під’їзді, стан ліфтових кабін, стан огороджень та дверей ліфтових шахт, приводного двигуна й апаратів керування його роботою, наявність пошкоджень), вентиляційне устаткування (стан, працездатність, наявність пошкоджень).
5. Під час здійснення огляду місця події, пов’язаного з пожежею складського приміщення, необхідно відобразити таке:
уточнений план об’єкта на підставі динамічного огляду, у якому вказуються товарно-матеріальні цінності, що зберігалися, перелік їх залишків у штучному і ваговому вимірі щодо кожного найменування;
уточнений план розміщення товарно-матеріальних цінностей та перелік їх залишків, фотографії, фонограми тощо. Фіксуються кількість залишків товарно-матеріальних цінностей, їх обсяг, займана площа (після видалення пожежного сміття, розкриття і розробки конструкцій, з проведенням вимірів, відео- та фотозйомки), дані про кількість відібраних зразків залишків товарно-матеріальних цінностей;
опис виявлених бухгалтерських та інших документів, чорнових записів (з посиланням на місце виявлення та стан, наявність слідів впливу вогню тощо);
стан місць збереження фінансової, бухгалтерської та іншої документації, коштів і цінних паперів (сейфи, металеві і дерев’яні шафи, робочі столи тощо), наявність слідів злому замків та запірних пристроїв, висунуті шухляди столів, безлад тощо.