77. При виконанні зварювальних робіт як усередині ємності, так і ззовні, ємність повинна бути заземлена. Електрозварювальне устаткування, яке перебуватиме під напругою, також необхідно заземлити.
78. При проведенні зварювальних робіт у замкненому просторі спостерігачі повинні мати не нижче ніж другу кваліфікаційну групу з електробезпеки.
79. При виконанні зварювальних робіт усередині ємності повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, які унеможливлюють заміни електродів при ввімкненому струмі.
80. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємностей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В із часовим інтервалом не більше 0,5 с. При перервах у роботі, а також після закінчення робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
81. При зварювальних роботах усередині ємності електрозварника необхідно додатково забезпечити:
діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря;
захисною каскою зі струмонепровідних матеріалів.
82. Проведення вогневих робіт усередині ємності із застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
ІІІ. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин
1. Підготовка технологічних посудин до нанесення та проведення робіт з нанесення захисних покриттів повинна здійснюватись відповідно до вимог цього розділу та Правил охорони праці під час фарбувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 листопада 2013 року № 865, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2013 року за № 2109/24641 (НПАОП 28.0-1.32-13).
2. Перед початком робіт з нанесення захисних покриттів усі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт, повинні бути ознайомлені з планом виконання робіт, який передбачав би конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:
розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;
схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
перелік, характеристики та комплектність засобів механізації, електрообладнання;
схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до місць виконання робіт;
технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин у повітрі робочої зони, що містить опис типів газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.
3. Виконувати роботи з нанесення покриттів дозволяється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт (начальника цеху, дільниці, виробництва або майстра, виконроба), наряду-допуску. Наряд-допуск видається на строк, який є необхідним для виконання такого обсягу робіт. У випадку перерви у виконанні робіт понад добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
4. У місцях, де проводяться роботи з нанесення покриттів, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники та інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покриттів:
необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання та електропроводку у вибухозахищеному виконанні;
заборонено виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення, не дозволяється використовувати будь-які джерела відкритого вогню.
5. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покриттів, слід проводити вологе прибирання. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу, світильники загального призначення та вимикачі до них загального застосування, а також електроустаткування, яке не використовується при проведенні покриття, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
6. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
7. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт.
8. Місце проведення робіт з нанесення покриттів має бути огороджене та позначене попереджувальними написами.
9. Очищення поверхонь має виконуватись механізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
10. При проведенні очищення поверхонь необхідно забезпечити персонал, який проводить ці роботи, ЗІЗ, які захищають від небезпечних та шкідливих впливів.
11. Газополум’яне та піскоструйне з використанням сухого піску очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.
12. Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбові та інші матеріали, які відповідають вимогам безпеки та якості продукції підприємства.
13. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
14. Подрібнення компонентів (отверджувачів, наповнювачів тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що унеможливлюють виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.
15. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді.
16. На робочі місця лакофарбові матеріали мають доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування, у кількості, що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається.
17. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні смоли із затверджувачем тощо) мають доставлятись до місць виконання робіт окремо.
18. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів виконується пензлем або валиком.
19. Фарбування розпиленням допускається, як виняток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує половини нижньої межі концентрації вибуху.
20. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, встановлюються автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища.
21. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують граничнодопустимі концентрації, та відсутності можливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата виконуються в ізолюючих протигазах.
22. Для освітлення робочих місць при виконанні покриттів з використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що працюють за напруги 12 В.
23. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої розташовуються поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.
24. Після завершення робіт залишки лакофарбових матеріалів має бути повернено до приміщення або спеціального місця для їх змішування та зберігання і злиті у тару, що закривається.
25. Матеріали, непридатні до подальшого використання, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись утилізації спеціалізованими організаціями.
26. Усі операції, пов’язані з переливанням лакофарбових матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами заввишки не менше 0,05 м, виготовленому з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення.
27. Перелиті або розсипані лакофарбові матеріали потрібно нейтралізувати, прибрати та винести з приміщення.
28. Руки працівників, які працюють з ґрунтовками, перетворювачами іржі та розчинниками, захищаються спеціальними пастами, гумовими рукавичками.
29. Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працівників в аварійних ситуаціях.
30. На робочих місцях, де за умовами технологічного процесу підлога постійно мокра або холодна, встановлюють стійкі підніжні решітки, виготовлені з матеріалів, які унеможливлюють ковзання і легко піддаються санітарній обробці.
31. Стан підлоги, каналізації та зливних трубопроводів повинен забезпечувати швидкий і безпечний злив небезпечних речовин.
32. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, у тому числі аварійною протидимною вентиляцією відповідно до ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 24.
33. Для забезпечення безпеки під час експлуатації та технічного обслуговування систем вентиляції підприємства необхідно керуватися вимогами розділів ІV-VIII та додатків до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.
34. Експлуатацію і ремонт систем водопостачання і каналізації необхідно здійснювати з дотриманням вимог чинного законодавства.
35. У цехах (виробничих ділянках) має бути вивішена схема трубопроводів із зазначенням запірної, регулюючої, запобіжної арматури і контрольно-вимірювальних приладів та їх нумерації і позначень.
36. Необхідно забезпечити працівників питною водою, для чого потрібно встановити автомати газованої води, кулери або іншу тару з водою. Дозволяється також забезпечення питною водою в дрібній розфасовці. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 50 м.
37. У місцях, де можливе отримання хімічних опіків або займання одягу, необхідно встановлювати на відстані не більше 10 м від робочих місць кабіни аварійних душів і станцій для промивання очей, для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру тощо) у разі попадання їх на тіло чи в очі, та змочування одягу, що зайнявся; аварійний душ і станція для промивання очей повинні бути в наявності в кожному складі зберігання хімічних речовин; поблизу кожної ділянки безтарного розвантаження рідких хімічних речовин; у центральній лабораторії, в приміщенні станцій безрозбірного миття обладнання (CIP станцій), машин для миття ящиків і пляшок, на станціях зарядки кислотних або лужних акумуляторів. Це аварійне обладнання повинно бути:
легкодоступне в зоні, вільній від перешкод;
переважно розташоване на самому очевидному шляху евакуації;
захищене від морозу, якщо перебуває поза приміщенням (де застосовується);
аварійний душ і станції для промивання очей необхідно перевіряти щотижня шляхом пуску води із записом у журналі контролю стану безпеки відповідного підрозділу підприємства.
38. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99). Для зменшення негативного впливу підвищеного рівня шуму, який перевищує граничнодопустимий рівень, необхідно застосовувати інженерні рішення щодо його зниження або використовувати відповідні ЗІЗ.
39. Рівні освітленості у виробничих, побутових, допоміжних та інших приміщеннях мають відповідати вимогам чинного законодавства.
40. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.
41. Роботи на персональних комп’ютерах необхідно виконувати відповідно до чинних нормативно-правових актів у сфері роботи з електронними пристроями.
42. Під час роботи в хімічних та бактеріологічних лабораторіях слід керуватися вимогами Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 вересня 2012 року № 1192, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2012 року за № 1648/21960, та Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28 січня 2002 року № 1.
ІV. Утримання, експлуатація та обслуговування електроустановок та електричних мереж
1. На підприємстві необхідно реалізувати технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму.
2. Утримання, експлуатацію та обслуговування електроустановок та електричних мереж необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524, Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.
3. Електроінструмент, що застосовується на виробництві, та його використання повинні відповідати вимогам Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.
4. Електроприлади й електрообладнання, установлені на устаткуванні (машинах, механізмах, тощо) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів щодо відновлення заземлення.
5. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрої, які унеможливлюють її накопичення. Для зниження впливу статичної електрики необхідно використовувати відповідні засоби колективного та індивідуального захисту.
6. Очищення електрообладнання від пилу необхідно проводити за затвердженим графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001-2004.
7. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватися відповідно до Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР від 27 листопада 1987 року, та Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.
8. Поверхні, які нагріваються під час проведення технологічних процесів, необхідно теплоізолювати і забезпечити підтримання температури поверхні не більше 43° С згідно з ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Температури гарячих поверхонь, доступних для дотику. Посібник з визначення граничних значень температур поверхонь в стандартах на продукцію з використання EN 5637.
9. У всіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних вентиляційних системах.
10. Для унеможливлення вибухів, пожеж та зниження рівня запиленості приміщень та обладнання необхідно здійснювати прибирання та очистку від пилу приміщень, обладнання, інженерних мережах та будівельних конструкцій відповідно до затвердженого графіка. Прибирання має бути організоване таким чином, щоб під час його проведення пил не підіймався у повітря.
11. Збірники пилу повинні переважно розміщуватися на вулиці. У разі неможливісті вибухорозрядні пристрої мають бути виведені (спрямовані) за межі будівлі.
12. Для гарантування безпечної роботи працівників слід встановити графіки профілактичних оглядів та об’ємів обслуговування пристроїв та обладнання, для яких відсутні строки технічного обслуговування (фіксатори, завіси, перила, трапи, ворота тощо).
13. Небезпечні місця та зони проведення робіт необхідно позначати попереджувальними знаками відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
14. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів - будівель, споруд, приміщень підприємств, їх окремих пускових черг необхідно здійснювати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
V. Вимоги безпеки під час проведення технологічних процесів
1. Технологічні процеси організовують таким чином, щоб вони забезпечили умови праці, які відповідають граничнодопустимим рівням концентрації небезпечних, шкідливих речовин та факторів з додержанням вимог чинного законодавства та Державних санітарних норм і правил для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 грудня 2007 року № 811, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1411/14678, Державних санітарних правил та норм підприємств щодо виробництва і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 18 квітня 2000 року № 65, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, та цих Правил.
2. У приміщеннях, де зберігаються, використовуються небезпечні речовини чи суміші або можливе виділення шкідливих і небезпечних парів, газів і пилу, повинен бути організований систематичний контроль (за затвердженим графіком) за їх вмістом у повітрі робочої зони. Такі місця та приміщення позначаються відповідними знаками безпеки згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. При можливому надходженні у повітря робочої зони шкідливих речовин з гостроспрямованим механізмом дії повинен бути забезпечений безперервний контроль із сигналізацією про перевищення ГДК.
3. Влаштування дослідних установок, проведення окремих експериментальних робіт на діючому обладнанні може бути допущено при здійсненні необхідних заходів безпеки та дотриманні вимог цих Правил.
4. Необхідно припинити роботу на несправному обладнанні, в тому числі при несправності контрольно-вимірювальних приладів, заземлювальних пристроїв, технологічного оснащення, інструменту, захисних огорож, блокувань і пристроїв пускової апаратури, кнопок і рукояток управління, а також при відключеній місцевій витяжній вентиляції.
5. Обладнання, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його водних розчинів), розташовані в будівлях і на відкритих майданчиках, повинні бути герметичні і захищені від можливого впливу тиску, що перевищує припустимий, і механічних пошкоджень.
6. Виробничі процеси виробництва солоду, пива, безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод для мінімізації виділення в приміщення шкідливих, вибухопожежонебезпечних парів, газів і пилу повинні бути максимально механізованими і автоматизованими.
7. У процесі роботи необхідно стежити за справністю контрольної і запобіжної апаратури та пристроїв, які встановлені на технологічному обладнанні. Запобіжні клапани мають бути ретельно відрегульовані на необхідний тиск і опломбовані. Перевірка їх повинна проводитись за затвердженим графіком.
8. Показники мікроклімату в робочій зоні повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
9. При експлуатації свердловин по водозабору слід дотримуватись вимог безпеки відповідно до Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79).
VІ. Вимоги безпеки під час виробництва солоду
1. Подавання ячменю, солоду, їх відходів, інших зернопродуктів у виробництво, їх транспортування по технологічних операціях повинно бути механізовано.
2. При експлуатації силосiв бункери для зберігання ячменю, солоду та їх відходів мають забезпечувати можливість повного витiкання з них продуктів.
3. Вiддiлення подрібнювальне, замочувальне, солодоpощення, солодосушильне повинні бути обладнані пpипливно-витяжною вентиляцією.
4. Технологічні процеси, пов’язані з можливістю виділення пилу в робочу зону (розвантаження, переміщення, пересипання, очищення ячменю, солоду), мають виконуватись за умов герметизації устаткування та завантажувальних пристроїв.
5. При роботі ноpiй, зеpнових сепараторів, очищувально-соpтувальних машин, pозсiвачів, трієрів, солодополipувачів та інших машин для подріблення ячменю та солоду має бути включена аспірація.
6. Приміщення для очищення зерна слід оснащувати вентиляцією і пиловловлювачами; всі зерноочисні машини та зернопроводи повинні знаходитися в справному стані і не пропускати зернового пилу в приміщення.
7. Усi силоси та бункери повинні бути обладнані аспірацією з таким pозpахунком, щоб протягом заповнювання зерном, готовою продукцією чи відходами запилене повітря, яке витискається, не надходило до робочого приміщення.
8. Вимкнення аспipацiйних установок пpи pоботi технологiчного i тpанспоpтного устаткування не дозволяється. В аваpiйних ситуаціях та пpи виникненні загоряння слід вимикати одночасно аспipацiйне i технологiчне устаткування кнопкою "Стоп", яку встановлено біля входу до кожної виробничої будiвлi та захищено від випадкового натискання.
9. Дверцята, накривки i люки, пpизначенi для оперативного контролю за pоботою устаткування, яке аспipується, повинні влаштовуватись у місцях, доступних для безпечного обслуговування, та щільно зачинятись.
10. Для підвищення рівня безпеки працівників та зручності обслуговування у гоpизонтальних ділянках люки для очищення повітропроводів повинні установлюватись на вiдстанi не більше 4 м між ними, а також біля фасонних деталей повітроводів (вiдведень, трійників).
11. В аспіраційних установках не менше pазу на мiсяць слід перевіряти наявність пилу, вiдкладеного усеpединi гоpизонтальних повітроводів, та у pазi необхiдностi пpоводити їх очищення.
12. Зерно, солод та інші зернопродукти, які надходять на переробку, підлягають магнiтнiй сепарації для видалення металевих домішок. Очищення магнітних уловлювачів (автоматичне та вручну) повинно проводитись у терміни, зазначенi в інструкції, яка затверджена роботодавцем відповідно до рекомендацій завода-виготовлювача.
13. Огоpожа електpомагнiтних сепаpаторiв повинна мати надійне заземлення для вiдведення статичної електpики.
14. Магнітна сепарація зернопродуктів повинна проводитися тільки при безперебійній роботі світлової сигналізації дії електромагнітних сепараторів.
15. Троси підвісок розсівів повинні перевірятися щокварталу і при виявленні на них обривів ниток на кроці звивання 5% і більше повинні замінюватися новими.
16. З метою уникнення розрядів статичної електрики все обладнання повинно бути заземлено.
17. Посудини для замочування зерна повинні бути обладнані пристроєм для видалення діоксиду вуглецю.
18. Роботи всередині посудин для замочування зерна, бункерів, силосів для ячменю та солоду, солодоростильних барабанів і солодосушарок повинні виконуватися відповідно до пункту 40 розділу ІІ цих Правил.
19. Двері солодосушарок повинні мати блокування з приводом солодозворушувача, що відключає його при відкриванні дверей. Вхід людей в камеру допускається тільки після знеструмлення електроприводу, на пусковому пристрої повинна бути вивіска "Не вмикати! Працюють люди!".
20. Роботи всередині солодосушарок повинні проводитися при температурі не вище 40° С із застосуванням теплоізолюючого одягу, взуття та ЗІЗ органів дихання.
21. Солодозворушувачі горизонтальних солодосушарок і пневматичних ящиків при статичному способі солодопророщення повинні мати дистанційне керування.
22. Напруга в ланцюзі управління електроприводів солодозворушувача та інших механізмів і машин солодопророщення має бути не вище 42 В.
23. Шахта солодосушарки у верхній частині повинна бути закрита незнімними ґратами.
24. Топки для рідкого і газоподібного палива повинні мати автоматичне блокування, що забезпечує: відсічення подачі палива в топку при загасанні факела; неможливість запалювання палива без попереднього запуску вентиляторів гарячого повітря і продувки топки.
25. У приміщенні, де розташовані топки рідкого і газоподібного палива, повинна бути вивіска "Продуй топку перед запалюванням палива!", а на топці нанесений знак "Обережно! Небезпека вибуху!".
26. Топки, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, повинні бути обладнані вибуховими клапанами, кількість, розмір і розташування яких визначаються проектною організацією.
27. Розпалювання топок рідкого або газоподібного палива після тривалої зупинки або ремонту повинно проводитись в присутності особи, відповідальної за безпечну експлуатацію тепловикористовувальних агрегатів, або особи, яка виконує його функції (обов’язки).
28. На магістралі, що підводить рідке або газоподібне паливо до топок, повинен бути головний запірний вентиль, встановлений зовні приміщення, де розташовані топки.
29. При роботі, яка пов’язана з ходінням по зерну, робітники повинні бути забезпечені гумовими чобітьми або бахілами. Гумові чоботи або бахіли перед початком роботи мають бути знезаражені дезінекційними засобами у спеціальних ємностях. Взуття зберігається в спеціальній шафі. Вхід на тік обладнується дезінфекційними килимками.
30. Відстань від кінця лотка або труби, з яких подається ячмінь у замочувальний чан, до поверхні води повинна бути мінімальною для зменшення запиленості приміщення.
31. Замочувальні чани, ящики солодопророщення, пересувні грядки, барабани, ящикові сита, підситовий простір, перегородки в ящиках, ворушителі для зерна після кожного циклу робіт необхідно чистити, мити та дезінфікувати.
VІІ. Вимоги безпеки під час виробництва пива
1. Дроблення солоду та інших зернопродуктів повинно здійснюватися в умовах герметизації дробарок. Огородження, які перешкоджають доступу в зону розмелювання зерна, повинні бути зблоковані з приводом.
2. Пеpед завантажувальною воронкою подрібнювача у місцях зсипання пpодукту (течка, лоток, бункер тощо) повинні бути встановлені магнiтнi уловлювачі.
3. Під час експлуатації магнітних уловлювачів слід враховувати вимоги пунктів 12-14 розділу VІ цих Правил.
4. Вальцеві дробарки, солододробарки і бункери для подрібненого солоду повинні за встановленим графіком очищуватися від борошняного пилу і забруднення.
5. Подpiбнювальне i pозмелювальне устаткування має бути зблоковано з приводом іншого устаткування, що є складовою частиною механізованої лінії для запобігання завалам горючої подрібненої сировини у разі аварійного зупинення одного з устаткувань поточної лінії.
6. Пpивід подpiбнювального i pозмелювального устаткування повинен бути обладнаний блокувальним пpистpоєм, що унеможливлює пуск устаткування при відкритих накривках (люках) подрібнювачів і вальцевих станків та вимкненій місцевій витяжній вентиляції.
7. Завантажування подpiбнювальних i вальцевих машин повинно бути механізовано. Завантажувальні воронки мають бути заввишки не менше ніж передбачено конструкцією відповідних машин.
8. Гнучкі шланги, які застосовуються для транспортування цукру, солоду, мають бути виконані у вигляді металорукава рукава з електропровідної гуми або гумового рукава з металевою опліткою, які підлягають заземленню.
9. Ємності для збирання розмеленого пpодукту повинні бути герметично з’єднані з подpiбнювачами i млинами.
10. На паровому трубопроводі перед заторною посудиною, сусловарильним і відварювальним апаратами повинні бути встановлені автоматичний редукційний пристрій, манометр і запобіжний клапан.
11. Заторна і фільтраційна посудини, сусловий і відварювальний апарати обладнуються витяжними трубами і освітлюються всередині стаціонарними світильниками напругою не вище 12 В у вологозахищеному виконанні з металевою сіткою.
12. Стан технологічного процесу в сусловарному апараті повинен контролюватися через оглядові вікна в розсувних огородженнях на кришці апарата.
13. Корпуси заторного, сусловарного апаратів, фільтраційної посудини, ємності для гарячої води повинні бути теплоізольовані. Ємності для гарячої води повинні бути обладнані блокуванням від переливу.
14. Рамні фільтрпреси повинні бути обладнані пристроєм для механічного затискання рам. Віджим набору рам фільтрпреса можна робити, попередньо переконавшись у відсутності тиску в фільтрі. Мийка фільтраційних серветок повинна здійснюватися в мийних машинах. При інших конструкціях фільтрпресів необхідно керуватись вказівками заводу-виготовлювача обладнання.
15. Сепаратори повинні бути забезпечені справними гальмами, обслуговування яких проводиться за встановленим графіком. При появі вібрації, стуку, різкого коливання кількості обертів (по тахометру) сепаратор повинен бути негайно зупинений і не вмикатися до усунення неполадок.
16. Над сепараторами повинна бути встановлена таль для підйому деталей і вузлів сепаратора під час ремонту або профілактики.
17. Після капітального ремонту сепаратори повинні піддаватися технічному огляду та випробуванню, результати яких повинні заноситися в спеціальний журнал. Ремонт барабана сепаратора проводиться на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".
18. Циліндро-конічні, бродильні, лагерні танки та збірники фільтрованого пива повинні бути герметизованими, обладнаними манометрами, вакуумними клапанами для попередження виникнення вакуумного удару і запобіжними клапанами (шпунт-апарати) для скидання надлишкової кількості діоксиду вуглецю в магістраль.
19. Не допускати злипання або замерзання клапанів. При неможливості проведення закритого способу бродіння в бродильному відділенні повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує неперевищення допустимого вмісту діоксиду вуглецю в повітрі робочої зони. Для контролю повітряного середовища в приміщенні повинні бути встановлені газоаналізатори.
20. На бродильних, лагерних танках і збірниках фільтрованого пива мають бути розміщені чіткий напис "Обережно! Вуглекислий газ" і відповідний знак безпеки.
21. Подача діоксиду вуглецю або повітря в бродильно-лагерні та інші технологічні апарати проводиться через автоматичний редукуючий пристрій з манометром і запобіжним клапаном.
22. Перелив рідкого двоокису вуглецю з транспортної цистерни в ізотермічний резервуар має виконуватись за нарядом-допуском при обов’язковій присутності особи, відповідальної за наповнення ізотермічного резервуара.
23. Зняття з ізотермічного резервуара манометра для періодичної перевірки і запобіжних клапанів для ремонту і регулювання необхідно виконувати за допомогою клапана-перемикача без спорожнення ізотермічного резервуара, зниження тиску в ньому до атмосферного.
24. Для видалення діоксину вуглецю з циліндро-конічних, бродильних і лагерних танків повинні бути встановлені стаціонарні трубопроводи, обладнані шпунт-апаратом перед запірною арматурою.
25. Видалення діоксиду вуглецю з технологічних ємностей повинно здійснюватися:
відсмоктуванням з нижньої частини за допомогою вакуум-насосів;
видавлюванням шляхом наповнення ємності водою;
розбризкуванням води всередині ємності мийними головками;
інтенсивним вентилюванням.
26. Вхід до приміщення цехів бродіння і доброджування особам, які не пов’язані з роботою в них, заборонений. Працівники підприємства допускаються до роботи в цих відділеннях за письмовим дозволом технічного керівника підприємства або особи, що виконує його функції (обов’язки).
27. При подачі чистого кисню під час технологічного процесу безпеку використання балонів з киснем слід забезпечувати відповідно до вимог Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду від 12 квітня 1988 року (НПАОП 24.1-1.30-88).
28. У цехах бродіння та доброджування пива, які не обладнані системами автоматичного миття, повинні бути прилади для визначення концентрації діоксиду вуглецю, не менше двох шлангових протигазів і двох запобіжних лямкових поясів зі страхувальними канатами (мотузками).
29. У цехах бродіння і доброджування, охолоджуваних безпосереднім випаровуванням аміаку, регулюючі вентилі повинні автоматично перекривати подачу рідкого аміаку в повітроохолоджувачі при відключенні електроенергії. У цих цехах повинна бути встановлена витяжна вентиляція з триразовим обміном повітря на годину. Ввімкнення вентиляторів повинно здійснюватися з коридору з пульта управління аміачної холодильної установки.
30. На трубопроводах подачі рідкого аміаку до повітроохолоджувачів безпосередньо за запірними вентилями повинні бути встановлені зворотні клапани.
31. Для своєчасної ліквідації аварійної ситуації у всіх охолоджуваних аміаком приміщеннях повинна бути влаштована система сигналізації з подачею сигналу до місцезнаходження обслуговувального персоналу холодильні установки та персоналу, який може перебувати в зоні розповсюдження парів аміаку.
32. При застосуванні скляних термостійких трубопроводів комунікації та арматура повинні бути щільно підігнані, пропуск пари при їх пропарюванні не допускається.
33. Приміщення дріжджового відділення (крім відділень із зберігання дріжджів у закритих ємностях) має бути ізольовано від сусідніх приміщень; двері повинні закриватися із зовнішнього боку, мати дезінфекційний килимок, який замінюється щодня.
34. Чищення, миття, дезінфекція обладнання, інвентарю, комунікацій і приміщень проводяться відповідно до вимог ДсанПіН 4.4.4.-152-2008 та інструкцій, розроблених на підприємстві з урахуванням настанов з експлуатації відповідного обладнання.
35. Для забезпечення безпеки використання станцій безрозбірної промивки обладнання та безрозбірного пропарювання (CIP = Cleaning In Place (промивання на місці), SIP = Steaming In Place (пропарювання на місці)) роботодавець опрацьовує та затверджує в установленому порядку інструкції з охорони праці при проведенні робіт на такому обладнанні на підставі заводських інструкцій (настанов) з експлуатації такого обладнання з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів, чинних в Україні.
36. Підлоги, каналізацію та зливні трубопроводи необхідно підтримувати в чистоті, щоб зливання небезпечних речовин (рідини безрозбірного миття обладнання, з пляшкомийних машин тощо) здійснювалось швидко і безпечно.
VIІІ. Вимоги безпеки під час виробництва безалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод
1. У приміщенні водопідготовки повинна бути вивішена схема комунікацій із зазначенням запірної арматури.
2. На фільтрах установки водопідготовки повинні бути манометри та запобіжні клапани.
3. Очищення і дезінфекція свічок керамічного фільтра повинні виконуватися у відведеному для цього приміщенні.
4. Зберігати сіль, активоване вугілля, кислоти, луги та інші матеріали слід в окремому приміщенні.
5. Ємності, що працюють під тиском (сироповарильні апарати, реактори, сатуратори), повинні утримуватися і експлуатуватися відповідно до вимог Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР від 27 листопада 1987 року.
6. Приготування цукрового сиропу повинно здійснюватися в закритих апаратах з паровим обігрівом, обладнаних механічними мішалками.
7. У сироповарильному відділенні для внутрішнього огляду посудин і апаратів повинні застосовуватися переносні світильники у вологозахищеному виконанні напругою 12 В.
8. Приготування колеру повинно здійснюватися у посудинах, які при розвантаженні перекидаються, з електричним обігрівом, забезпечених механічною мішалкою.
9. При роботі сироповарильних і колерувальних апаратів повинні працювати витяжні пристрої, що запобігають виділенню парів і газів у виробничі приміщення.
10. Приміщення сироповарильних і колерувальних відділень обладнуються припливно-витяжною вентиляцією.
11. Купажери повинні бути обладнані кришками, механічними мішалками та мірними склянками.
IX. Вимоги безпеки під час виробництва квасу
1. Бродильне і купажне відділення повинні мати припливно-витяжну вентиляцію.
2. Попереднє розведення концентрату квасного сусла і його стерилізація повинні проводитися в закритих апаратах з механічною мішалкою і паровою сорочкою. На трубопроводі, що подає пар в сорочку, має бути встановлено автоматичний редукуючий пристрій з манометром і запобіжним клапаном.
3. Купажні ємності та апарати для приготування робочих розчинів квасного сусла повинні бути обладнані механічними мішалками і закриті кришками.
4. Зброджування квасного сусла здійснюється в закритих посудинах, оснащених манометрами і запобіжними клапанами і обладнаних нижніми люками.
5. Бродильно-купажні ємності повинні мати чіткий напис "Обережно! Вуглекислий газ" і знак безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.
6. У бродильному відділенні повинні бути прилад для визначення вмісту діоксиду вуглецю в приміщенні і ємностях, не менше двох шлангових протигазів і двох запобіжних лямкових поясів зі страхувальними канатами.
7. Розiгрiвання концентрату квасного сусла у резервуарах повинно здійснюватись паровими пiдiгрiвачами.
8. Резервуари для зберігання концентрату квасного сусла та збірники приготування робочих розчинiв квасного сусла повинні бути закриті накривками.
9. Чищення, миття, дезінфекція обладнання, інвентарю, комунікацій і приміщень виробництва безалкогольних напоїв і квасу проводяться відповідно до ДсанПіН 4.4.4.-152-2008 та інструкцій підприємства, які опрацьовані на підставі вимог заводу-виробника з експлуатації.
X. Вимоги безпеки під час розливу пива, безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод
1. Для процесів пастеризації, розливу пива, безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод на обладнанні, яке працює в комплектації з іншими машинами та механізмами в нерозривному комплексі, на підприємстві, яке експлуатує таке обладнання, необхідно розробити інструкції з охорони праці при проведенні робіт на такому обладнанні на підставі заводських інструкцій з експлуатації такого обладнання.
2. Лінії розливу повинні бути оснащені сигналізацією, яка забезпечує подачу попереджувального сигналу про пуск лінії, дію якої необхідно щозміни перевіряти.
3. Світильники освітлення екрану повинні бути обладнані відбивачами, виготовленими iз світлонепроникного або світлорозсіювального матеріалу.
4. Пляшкомийні машини повинні бути обладнані місцевою механічною витяжною вентиляцією і місцевими витяжками для видалення надлишкового тепла і вологи від мийних машин.
5. Пляшкомийні машини, які використовуються для мийки оборотної тари з можливою наявністю металізованої етикетки, що містить алюміній, повинні мати витяжну вентиляцію, яка повинна включатися автоматично разом із запуском пляшкомийної машини. Випуск витяжної вентиляції має бути виведений назовні будівлі.
6. Завантаження склопосуду в мийні машини і його вивантаження, а також приготування і подавання мийних засобів до них повинні бути механізованими.
7. Для вилучення розбитих пляшок і уламків скла з пляшкомийної машини необхідно використовувати спеціальний інвентар: скребки, щипці, щітки і гаки.
8. Склобій, що утворюється під час роботи обладнання лінії розливу, повинен видалятися тільки після повної зупинки обладнання та транспортувальних пристроїв за допомогою пристосувань з використанням рукавичок і захисних окулярів у спеціально обладнані ящики. Застосовувати стиснуте повітря для прибирання склобою забороняється.
9. Склобій необхідно складати у ящики для збирання склобою, які встановлені в зонах його можливого утворення.
10. У випадку застосування синтетичних клейких речовин працівники, які обслуговують етикетувальне устаткування, повинні бути забезпечені відповідними ЗІЗ.
11. Переходи через конвеєри повинні бути обладнані містками з перилами.
12. На ділянці мийки ємностей мають бути встановлені відсмоктувачі в місцях виділення вологи.
13. Для внутрішнього огляду бочок застосовуються світильники у закритому виконанні напругою не вище 12 В.
14. Мийні машини повинні бути оснащені дистанційними термометрами для контролю температури мийних розчинів у ваннах, приладами для автоматичного контролю та регулювання концентрації мийних розчинів і мати місцеві відсмоктувачі пари, що виділяється.
15. Контроль шприцювання пляшок повинен проводитися через кришки оглядових отворів, виготовлених з прозорого матеріалу, який не утворює ріжучих і колючих осколків при руйнуванні.
16. Подача діоксину вуглецю з балонів у карбонні затори і розливно-укупорювальні машини повинна проводитися через газифікатор, оснащений редукуючим пристроєм з манометром і запобіжним клапаном.
17. Підйомники для міжповерхового транспортування пляшок і ящиків незалежно від їх типу та конструкції повинні мати звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про пуск підйомника.
18. Автомат з формування пакетів на піддонах (палет) повинен бути забезпечений фотоблокуванням від випадкового проникнення працівника в зону дії робочих механізмів з боку виходу готового пакета.
19. Миття бочок і резервуарів повинно бути механізованим. Для резервуарів слід передбачити мийні головки або переносні мийні пристрої.
20. Пропарювати бочки, чани, резервуари необхідно за допомогою гумовотканинних рукавів високого тиску. Кінці рукавів у місцях з’єднань повиннi крiпитися за допомогою металевих хомутів. Забороняється стояти навпроти резервуара, дно якого пропарюється.
21. Під час пропарювання резервуарів має бути забезпечене місцеве видалення пари безпосередньо з резервуара.
22. Для обробки і наливу автоцистерн для квасу на території обладнується майданчик з твердим водонепроникним покриттям з підключенням до водопроводу, паропроводу, каналізації, оснащений переносною електричною лампою. Місце наливу квасу в автоцистерни обладнується навісом. На ділянці мийки бочок в місцях виділення вологи мають бути встановлені відсмоктувачі. Для внутрішнього огляду бочок застосовуються світильники у закритому виконанні напругою не вище 12 В.
23. Навантаження ємностей на автомашину проводиться за допомогою підіймача або з рампи, висота якої має відповідати висоті кузова автомашини.
24. Ємності металеві для напоїв укладають штабелями на дерев’яні підкладки завтовшки не менше 30 мм не більш як у три яруси і формують у транспортні пакети. Горловини ємностей мають бути закриті ковпачками.
XІ. Вимоги безпеки під час зберігання, переробки та переміщення сировини, готової продукції і тари
1. Загальні вимоги
1. Для безпечного проведення основних технологічних процесів під час зберігання, переробки та переміщення сировини, готової продукції і тари потрібно керуватися Правилами охорони праці при експлуатації баз, складів та сховищ, виконанні вантажних, вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі, затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 08 травня 1996 року № 78, та Правилами охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 21, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 року за № 124/26569.
2. Зберігання та переробка зерна здійснюються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів у сфері зберігання та переробки зерна.
3. Переміщення пилоутворювальних матеріалів здійснюється методом пневмогідротранспортування та транспортними пристроями, що виключають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони.
4. Наповнення тари пилоутворювальними матеріалами має здійснюватись примусовою механічною подачею (роторними, шнековими та іншими живильниками) з абсолютною мінімізацією або максимальним зменшенням висоти вільного падіння матеріалів.
5. Повітря, яке витискується з тари під час її заповнення, має відсмоктуватись та очищатись. Отруйні рідини і суспензії мають транспортуватись (переміщатись) по трубах, змонтованих з нахилом у бік подачі.
6. Для запобігання аваpiям, пов’язаним з вибухом пилоповітряних сумішей у зернопереробному устаткуванні, слід передбачати систему локалізації вибуху.
7. Для запобігання зростанню тиску в об’ємі захищеного устаткування понад допустимий рівень з метою захисту його від руйнування та запобігання розповсюдженню продуктів горіння встановлюються вибухорозряджувачі.
8. Вибухоpозpяджувачами повинно захищатись устаткування, у якому обробляються горючі рочовини органічного чи неоpганiчного походження.
2. Зберiгання зернових та солоду
1. Для вивантаження (перевантаження) ячменю, солоду та інших зернопродуктів з відсіків та з поверху на поверх у механізованих складах до кожного вiдсiку направляються бригади не менше ніж із двох осіб.
2. Для переходу працівників через сипкий вантаж, який має велику плинність i властивість засмоктування (ячмінь, солод), потрібно на всьому шляху пересування встановлювати трапи i настили з поруччям заввишки 1 м.
3. У зерноскладах з похилою підлогою має бути виключена можливість виходу працівників на насип зерна під час його вивантажування зi складу, для чого улаштовують бічну огорожу верхньої галереї на всю її висоту до даху, блокування електродвигунів конвеєрів, розташованих у тунелях, з механізмами відчинення дверей тощо.
4. Експлуатація зернових механізованих складів без вертикальних колон чи пірамідальних ґрат не дозволяється.
5. У зерноскладах встановлюється постійний контроль за температурою зерна. Перевірка температури зерна та інших продуктів, які зберігаються у силосах i бункерах, здійснюється стаціонарними або переносними установками. Спускання у силоси i бункери працівників для перевірки заборонено. За вiдсутностi пристрою для дистанційного вимірювання доступ працівників до насипу для вимірювання температури зерна може бути дозволено у разі унеможливлення запуску нижнього конвеєра та відповідальної особи за безпеку людей, якi працюють на складі.
6. Двері складів мають бути завжди зачинені або бути обладнані ґратчастими стулками, що унеможливлюють доступ працівників до насипу зерна. При вiдчиненнi дверей електропривід нижнього конвеєра має автоматично вимикатись.
Граничнодопустима висота завантаження складів зерном насипом вказується на стінах складів чітко позначеною лінією та попереджувальними написами.
7. Кожний механізований склад із самопливним обладнанням для випускання зерна має бути обладнаний не менше ніж двома кнопками "Стоп" ззовні складу (по одній кнопці з кожного боку) для аварійного зупинення конвеєра нижньої галереї. Біля кнопки "Стоп" вивішуються спецiальнi написи i влаштовується зручний доступ. Кнопки "Пуск" i "Стоп" мають знаходитись також біля електродвигуна конвеєра.
8. Виробничі площі, розташовані у підвальних та напiвпiдвальних приміщеннях, i транспортні тунелі мають бути забезпечені витяжною вентиляцією з однократним повiтрообмiном на годину та мати не менше двох входiв-виходiв, розміщених на початку та наприкiнцi пiдвального примiщення чи тунелю. Короткi тунелi (завдовжки 15-20 м) можуть мати один вхiд-вихiд.
9. Галереї i майданчики, якi мають довжину більше 20 м і розташовані на висоті більше 2 м від рівня землі чи підлоги, повинні мати не менше двох входiв-виходiв, улаштованих на початку та наприкiнцi галереї чи майданчика.
