КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 31 серпня 2016 р. № 587 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 970 від 23.10.2019 )
Про затвердження Детальних правил виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження, що додаються.
Прем'єр-міністр України | В.ГРОЙСМАН |
Інд. 75 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 серпня 2016 р. № 587
ДЕТАЛЬНІ ПРАВИЛА
виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження
1. Ці Правила визначають вимоги до виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження (далі - виробництво органічної продукції) та агротехнологічні особливості під час її виробництва.
Основою виробництва органічної продукції є виключення з технологічного процесу її виробництва застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів і їх похідних та продуктів, вироблених з генетично модифікованих організмів, консервантів.
2. Під час виробництва органічної продукції застосовуються загальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" з урахуванням вимог, визначених цими Правилами.
3. У процесі виробництва органічної продукції її виробник повинен забезпечити:
провадження господарської діяльності, що не має шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, сприяє підвищенню їх родючості та збереженню інших якісних показників, зменшує негативний вплив на ґрунти, запобігає незворотній втраті гумусу, поживних речовин тощо;
мінімальне використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;
використання переваг біологізації землеробства шляхом розширення посівів багаторічних трав і впровадження бактеріальних препаратів, збільшення площ сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво;
використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу та здоров'ю людей;
утилізацію відходів і побічних продуктів рослинного походження в ході виробництва органічної продукції;
урахування місцевого або регіонального екологічного балансу під час вибору продукції (сировини) для виробництва.
4. Чергування культур у сівозміні повинно позитивно впливати на родючість ґрунтів, підтримувати бездефіцитний баланс гумусу і поживних речовин, знижувати рівень забур'яненості, запобігати поширенню шкідників і хвороб рослин, а також захищати ґрунт від ерозії та інших деградаційних процесів.
5. Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво органічної продукції, повинні застосовувати багаторічні схеми чергування культур у сівозміні.
6. Чергування культур у сівозміні здійснюється таким чином, щоб стан ґрунтів під час вирощування попередньої культури відповідав технологічним вимогам щодо вирощування наступної культури, а також забезпечувалося збільшення органічної частини ґрунту і стимулювання його біологічної активності.
7. Під час виробництва органічної продукції виробники повинні використовувати агротехнічні методи виробництва.
8. Для виробництва органічної продукції використовується насіння і садивний матеріал, отримані методом органічного виробництва, а саме материнські та батьківські форми рослин, вирощені протягом одного покоління, і багаторічні культури, вирощені протягом двох вегетаційних періодів.
9. Насіння і садивний матеріал, отримані під час перехідного періоду, а також отримані під час традиційного (неорганічного) виробництва, можуть використовуватися згідно із законодавством.
10. Насіння і садивний матеріал для виробництва органічної продукції повинні бути стійкими до хвороб та шкідників.
11. Під час виробництва органічної продукції застосування органічних добрив повинно сприяти оптимізації живлення рослин і відтворенню родючості ґрунту, забезпеченню бездефіцитного балансу поживних речовин у ґрунті, підвищенню врожайності і якості продукції рослинництва шляхом:
1) проведення аналізу результатів і визначення перспектив господарської діяльності (виробнича спеціалізація), планової врожайності вирощуваних культур;
2) визначення родючості ґрунту згідно з даними агрохімічної паспортизації, застосування різних компостів та інших органічних добрив, їх правильного зберігання і використання;
3) розроблення плану організаційних заходів щодо використання добрив і речовин для покращення ґрунту.
12. Кількість внесеного з органічними добривами азоту не повинна перевищувати 170 кілограмів на 1 гектар на рік (у разі використання стійлового гною, зокрема висушеного і компостованого, дегідратованого пташиного посліду, компостованих і рідких екскрементів тварин, у тому числі пташиного посліду).
13. Дозволяється використовувати речовини на основі мікроорганізмів для покращення наявності поживних речовин у ґрунті.
14. Для компостування стійлового гною можуть використовуватися препарати рослинного походження або препарати на основі мікроорганізмів.
15. Корисні копалини без додаткової переробки можуть використовуватися в разі їх відповідності вимогам органічного виробництва. Без додаткової переробки можуть використовуватися підстилковий гній великої рогатої худоби і перегній, отримані під час власного виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції.
16. У разі відсутності у виробника органічної продукції необхідної кількості органічних добрив вони можуть бути придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції.
17. Заходи, які забезпечують захист рослин під час виробництва органічної продукції, здійснюються шляхом:
1) культивування сортів та гібридів, стійких до хвороб та шкідників;
2) впровадження механічних, фізичних та біологічних методів захисту рослин.
18. Засоби, що використовуються для принади комах (крім розпилювачів феромонів), не повинні потрапляти в навколишнє природне середовище, контактувати з органічною продукцією.
19. Під час підготовки субстрату (компосту) для вирощування органічних грибів виробник може використовувати такі компоненти:
1) гній та екскременти тварин, які отримані в процесі власного виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції. У разі відсутності зазначених компонентів для підготовки субстрату (компосту) можуть застосовуватися компоненти, включені до переліку добрив і речовин для покращення ґрунту, дозволених для застосування у виробництві органічної сільськогосподарської продукції (сировини), але не більш як 25 відсотків загальної ваги всіх складових частин субстрату (компосту) без урахування укривного матеріалу та доданої води;
2) торф, який не зазнав впливу мінеральних добрив та пестицидів, промислового забруднення;
3) солому та інші рослинні рештки, що використовуються в процесі приготування субстрату (компосту), отримані під час власного виробництва органічної продукції або придбані у виробників, включених до Реєстру виробників органічної продукції;
4) деревину, яка не оброблена після вирубки хімічними речовинами;
5) мінеральні добрива і препарати для покращення ґрунту, які дозволені для застосування у виробництві органічної продукції, воду і ґрунт.