Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки

Прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю, повинні бути систематизовані та впорядковані у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація такої системи управління якістю повинна забезпечувати належне розуміння програм, планів, настанов та протоколів (записів) щодо якості.

Така документація повинна містити, зокрема, належний опис:

цілей у сфері якості і організаційної структури, обов’язків та повноважень керівництва стосовно якості продукції;

вимог до технічного проекту, в тому числі національних стандартів з переліку національних стандартів та/або нормативних документів Міжнародної організації законодавчої метрології, які будуть застосовані, а у разі, коли відповідні національні стандарти з переліку національних стандартів та/або нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології не будуть застосовані повністю, засобів, що будуть використані для забезпечення відповідності засобів застосовним суттєвим вимогам Технічного регламенту шляхом застосування інших відповідних технічних специфікацій;

методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних дій, що будуть використовуватися під час проектування засобів вимірювальної техніки стосовно відповідної категорії засобу вимірювальної техніки;

відповідного виробництва, методів контролю та забезпечення якості, процесів та системних дій, які будуть використовуватися;

досліджень та випробувань, які проводитимуться перед, під час і після виготовлення, а також періодичності їх проведення;

таких протоколів (записів) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу;

засобів для проведення моніторингу з метою досягнення необхідної якості проекту та продукції, а також ефективного функціонування системи управління якістю.

144. Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю з метою визначення її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 143 цього додатка.

Призначений орган повинен робити припущення про відповідність зазначеним вимогам тих елементів системи управління якістю, що відповідають вимогам відповідного національного стандарту з переліку національних стандартів.

Аудиторська група повинна мати досвід роботи у сфері систем управління якістю, а щонайменше один з її фахівців - досвід оцінювання відповідних засобів вимірювальної техніки та технології їх виготовлення, а також знання застосовних вимог Технічного регламенту. Аудит повинен, зокрема, включати відвідування підприємств виробника з метою проведення їх оцінки.

Аудиторська група розглядає технічну документацію, зазначену в підпункті 2 пункту 142 цього додатка, перевіряє здатність виробника визначати застосовні вимоги Технічного регламенту і проводити необхідні перевірки з метою забезпечення відповідності засобу вимірювальної техніки таким вимогам.

Призначений орган повинен повідомити виробнику або його уповноваженому представнику своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

145. Виробник повинен виконувати зобов’язання, визначені схваленою системою управління якістю, і підтримувати її таким чином, щоб вона залишалася адекватною та ефективною.

146. Виробник повинен інформувати призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни у такій системі.

Призначений орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни і прийняти рішення щодо відповідності зміненої системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 143 цього додатка, або необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган повинен повідомити виробнику своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки щодо перевірки та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

147. Метою здійснення нагляду є проведення аналізу належного виконання виробником зобов’язань, визначених схваленою системою управління якістю.

148. Виробник зобов’язаний для проведення оцінки надавати доступ призначеному органові до місць проектування, виробництва, здійснення виробничого контролю, випробувань та зберігання засобів вимірювальної техніки, а також подавати необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію щодо системи управління якістю;

2) протоколи (записи) щодо якості, передбачені системою управління якістю в частині проектування (результати аналізів, розрахунків, випробувань);

3) протоколи (записи) щодо якості, передбачені системою управління якістю в частині виробництва (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу).

149. Призначений орган повинен проводити періодичні аудити стану застосування виробником системи управління якістю та подавати виробникові звіт про аудит.

150. Призначений орган також може здійснювати відвідування виробника без попередження, під час яких у разі потреби може проводити випробування засобу вимірювальної техніки або доручити його проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен подати виробникові звіт про відвідування та у разі проведення випробування - протокол випробування.

151. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 142 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

152. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації засобу вимірювальної техніки і зберігає її протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг для надання органам ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію засобу вимірювальної техніки, для якої вона складена.

Копія декларації про відповідність надається органам ринкового нагляду за їх запитами.

Копія декларації про відповідність повинна надаватися до кожного засобу вимірювальної техніки, який вводиться в обіг. У разі коли одному споживачу (користувачу) поставляється велика кількість засобів вимірювальної техніки, копія декларації про відповідність може надаватися до партії або вантажу зазначених засобів.

153. Виробник повинен протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг зберігати для надання органам ринкового нагляду:

1) технічну документацію, зазначену у пункті 142 цього додатка;

2) документацію щодо системи управління якістю, зазначену у пункті 142 цього додатка;

3) інформацію про затверджені зміни, зазначену в пункті 146 цього додатка;

4) рішення та звіти призначеного органу, зазначені у пунктах 146, 149 і 150 цього додатка.

154. Кожний призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, про видані або відкликані рішення щодо схвалення систем управління якістю та періодично або на запит подавати органові, що призначає, перелік рішень щодо відмови, зупинення дії рішень щодо схвалення систем управління якістю або їх обмежень в інший спосіб.

155. Обов’язки виробника, визначені в пунктах 142, 146, 151-153 цього додатка, можуть бути виконані уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

156. Відповідність на основі цілковитого забезпечення якості з експертизою проекту - процедура оцінки відповідності, згідно з якою виробник виконує зобов’язання, визначені в пунктах 157, 174 і 175 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідні засоби вимірювальної техніки відповідають застосовним вимогам Технічного регламенту.

157. Виробник повинен застосовувати схвалену систему управління якістю для проектування, виробництва, контролю готової продукції та випробувань відповідних засобів вимірювальної техніки, яка визначена в пунктах 158-163 цього додатка та підлягає нагляду згідно з пунктами 170-173 цього додатка.

Адекватність технічного проекту засобу вимірювальної техніки повинна бути перевірена згідно з пунктами 164-169 цього додатка.

158. Виробник подає обраному ним призначеному органу заявку на проведення оцінки його системи управління якістю стосовно відповідних засобів вимірювальної техніки, яка повинна містити:

1) найменування та місцезнаходження виробника, а також у разі подання заявки його уповноваженим представником - найменування та місцезнаходження такого представника;

2) необхідну інформацію для категорії засобів вимірювальної техніки, які розглядаються;

3) документацію щодо системи управління якістю;

4) письмову заяву про те, що така заявка не подавалася іншому призначеному органові.

159. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність засобів вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту.

Прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні бути систематизовані та впорядковані у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація такої системи управління якістю повинна забезпечувати належне розуміння програм, планів та протоколів (записів) щодо якості.

Така документація повинна містити, зокрема, належний опис:

цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язків та повноважень керівництва стосовно якості продукції;

вимоги до технічного проекту, в тому числі національних стандартів з переліку національних стандартів та/або нормативних документів Міжнародної організації законодавчої метрології, які будуть застосовані, а у разі, коли відповідні національні стандарти з переліку національних стандартів та/або нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології не будуть застосовані повністю, засобів, що будуть використані для забезпечення відповідності засобів застосовним суттєвим вимогам Технічного регламенту шляхом застосування інших відповідних технічних специфікацій;

методів контролю та перевірки проекту, процесів і системних дій, що будуть використовуватися під час проектування засобів вимірювальної техніки стосовно відповідної категорії засобу вимірювальної техніки;

відповідного виробництва, методів контролю та забезпечення якості, процесів та системних дій, які будуть використовуватися;

досліджень та випробувань, які проводитимуться перед, під час і після виготовлення, а також періодичності їх проведення;

таких протоколів (записів) щодо якості, як звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу;

засобів для проведення моніторингу з метою досягнення необхідної якості проекту та продукції, а також ефективного функціонування системи управління якістю.

160. Призначений орган повинен оцінити систему управління якістю з метою визначення рівня її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 159 цього додатка.

Призначений орган повинен робити припущення про відповідність зазначеним вимогам тих елементів системи управління якістю, що відповідають вимогам відповідного національного стандарту з переліку національних стандартів.

Аудиторська група повинна мати досвід роботи у сфері систем управління якістю, а щонайменше один з її фахівців - досвід оцінювання відповідних засобів вимірювальної техніки та технології їх виготовлення, а також знання застосовних вимог Технічного регламенту. Аудит повинен, зокрема, включати відвідування підприємств виробника з метою проведення їх оцінки.

Призначений орган повинен повідомити виробнику або його уповноваженому представнику своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

161. Виробник повинен виконувати зобов’язання, визначені схваленою системою управління якістю, і підтримувати її таким чином, щоб вона залишалася адекватною та ефективною.

162. Виробник повинен інформувати призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни у такій системі.

Призначений орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни і прийняти рішення щодо відповідності зміненої системи управління якістю вимогам, зазначеним у пункті 159 цього додатка, або необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган повинен повідомити виробнику своє рішення. Повідомлення повинне містити висновки щодо перевірки та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

163. Кожний призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, про видані або відкликані рішення щодо схвалення систем управління якістю та періодично або на запит подавати органові, що призначає, перелік рішень щодо відмови, зупинення дії рішень щодо схвалення систем управління якістю або їх обмежень в інший спосіб.

164. Виробник подає обраному ним призначеному органові заявку на проведення експертизи проекту.

165. У заявці повинні бути зазначені відомості про конструкцію, процес виготовлення та функціонування засобу вимірювальної техніки, а також результати оцінювання його відповідності застосовним вимогам Технічного регламенту. Заявка повинна містити:

1) найменування та місцезнаходження виробника;

2) письмову заяву про те, що така заявка не подавалася іншому призначеному органові;

3) технічну документацію, зазначену в пунктах 46-50 Технічного регламенту. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність засобу вимірювальної техніки відповідним вимогам і включати адекватний аналіз та оцінку ризику (ризиків). Технічна документація повинна містити відомості про конструкцію та функціонування засобу вимірювальної техніки в обсязі, необхідному для проведення оцінки;

4) підтвердні документи щодо адекватності технічного проекту. У таких документах повинні бути зазначені використані документи, зокрема в разі, коли відповідні національні стандарти з переліку національних стандартів та/або нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології не були застосовані повною мірою, а також повинні міститися в разі потреби результати випробувань, проведених згідно з іншими відповідними технічними специфікаціями відповідною лабораторією виробника або від його імені і під його відповідальність іншою випробувальною лабораторією.

166. Призначений орган проводить експертизу заявки і у разі, коли проект відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту, видає виробникові сертифікат експертизи проекту, який повинен містити відомості про найменування і місцезнаходження виробника, висновки за результатами експертизи, умови (у разі наявності) щодо його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого проекту. Сертифікат експертизи проекту може мати один чи більше додатків.

У сертифікаті експертизи проекту та додатках до нього повинна міститися інформація, яка дає змогу визначити відповідність виготовлених засобів вимірювальної техніки дослідженому проекту та здійснювати контроль під час експлуатації. Зазначена інформація повинна давати змогу проводити оцінювання відповідності виготовлених засобів вимірювальної техніки дослідженому проекту стосовно відтворюваності їх метрологічних параметрів під час їх належного регулювання із застосуванням відповідних технічних засобів та містити:

метрологічні характеристики проекту засобу вимірювальної техніки;

опис заходів, необхідних для забезпечення цілісності засобів вимірювальної техніки (пломби, ідентифікація програмного продукту тощо);

інформацію про інші елементи, необхідні для ідентифікації засобу вимірювальної техніки та візуальної перевірки його відповідності проекту;

у разі потреби іншу інформацію, необхідну для перевірки характеристик виготовлених засобів вимірювальної техніки;

інформацію, необхідну для забезпечення сумісності вузлів з іншими вузлами або засобами вимірювальної техніки.

Призначений орган повинен скласти звіт про результати проведення оцінки та зберігати його для надання на запит органа, що призначає. Призначений орган, виконуючи свої зобов’язання щодо органу, що призначає, може розкривати зміст такого звіту в повному обсязі або частково лише за згодою виробника.

Строк дії сертифіката експертизи проекту становить 10 років з дати його видачі і може бути продовжений на кожні наступні 10 років.

У разі коли проект не відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту, призначений орган повинен відмовити у видачі сертифіката експертизи проекту та повідомити про це заявникові з обґрунтуванням причин відмови.

167. Призначений орган повинен постійно відслідковувати будь-які зміни в сучасному стані розвитку техніки, які свідчать про те, що затверджений проект може вже не відповідати застосовним вимогам Технічного регламенту, і визначати, чи існує необхідність у подальшому дослідженні таких змін. У такому разі призначений орган інформує виробника про своє рішення.

Виробник повинен поінформувати призначений орган, в якому зберігається технічна документація стосовно сертифіката експертизи проекту, про всі зміни у затвердженому проекті, що можуть вплинути на відповідність засобу вимірювальної техніки суттєвим вимогам Технічного регламенту або на умови дії зазначеного сертифіката. Такі зміни можуть потребувати додаткового затвердження у формі доповнення до первинного сертифіката експертизи проекту.

168. Призначений орган повинен інформувати орган, що призначає, про сертифікати експертизи проекту та/або будь-які доповнення до них, які він видав чи відкликав, або періодично чи на запит подавати органові, що призначає, перелік таких сертифікатів та/або будь-яких доповнень до них, у видачі яких відмовлено, дію яких зупинено чи встановлено щодо них інші обмеження.

Орган, що призначає, органи ринкового нагляду та інші призначені органи можуть на запит отримати копії сертифікатів експертизи проектів та/або додатків до них. Орган, що призначає, та органи ринкового нагляду можуть на запит отримати копію технічної документації та результатів досліджень, проведених призначеним органом.

Призначений орган зобов’язаний до закінчення строку дії сертифіката експертизи проекту зберігати його копію, копії його додатків і доповнень, а також технічну документацію, в тому числі документацію, подану виробником.

169. Виробник повинен протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг зберігати для надання органам ринкового нагляду копії сертифіката експертизи проекту, його додатків і доповнень разом з технічною документацією.

170. Метою здійснення нагляду є проведення аналізу належного виконання виробником зобов’язань, визначених схваленою системою управління якістю.

171. Виробник зобов’язаний для проведення оцінки надавати доступ призначеному органові до місць проектування, виробництва, здійснення виробничого контролю, випробувань та зберігання засобів вимірювальної техніки, а також подавати необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію щодо системи управління якістю;

2) протоколи (записи) щодо якості, передбачені системою управління якістю в частині проектування (результати аналізів, розрахунків, випробувань);

3) протоколи (записи) щодо якості, передбачені системою управління якістю в частині виробництва (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу).

172. Призначений орган повинен проводити періодичні аудити стану застосування виробником системи управління якістю та надавати виробникові звіт про аудит.

173. Призначений орган може здійснювати відвідування виробника без попередження, під час яких у разі потреби може проводити випробування засобу вимірювальної техніки або доручити його проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган повинен подати виробникові звіт про відвідування та у разі проведення випробування - протокол випробування.

174. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 158 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

175. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації засобу вимірювальної техніки і зберігає її протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг для надання органам ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію засобу вимірювальної техніки, для якої вона складена.

Копія декларації про відповідність надається органам ринкового нагляду за їх запитами.

Копія декларації про відповідність повинна надаватися до кожного засобу вимірювальної техніки, який вводиться в обіг. У разі коли одному споживачу (користувачу) поставляється велика кількість засобів вимірювальної техніки, копія декларації про відповідність може надаватися до партії або вантажу зазначених засобів.

176. Виробник повинен протягом 10 років після введення засобу вимірювальної техніки в обіг зберігати для подання органам ринкового нагляду:

1) документацію щодо системи управління якістю, зазначену у пункті 158 цього додатка;

2) інформацію про затверджені зміни, зазначену у пункті 162 цього додатка;

3) рішення та звіти призначеного органу, зазначені у пунктах 162, 172 і 173 цього додатка.

177. Уповноважений представник виробника може подати заявку, зазначену у пунктах 164 і 165 цього додатка, та виконувати обов’язки виробника, визначені у пунктах 158, 162, 167, 169, 174-176 цього додатка, від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

1. До лічильників води, призначених для вимірювання об’єму чистої холодної або гарячої води в будівлях житлових, торговельних та будівлях підприємств легкої промисловості застосовуються відповідні вимоги, встановлені у додатку 1 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, особливі вимоги та процедури оцінки відповідності, встановлені цим додатком.

2. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

1) лічильник води - засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання, запам’ятовування і відображення за відповідних умов вимірювання об’єму води, що проходить через вимірювальний перетворювач;

2) мінімальна витрата (Q1 ) - найменше значення витрати, за якого лічильник води забезпечує показання, що відповідають вимогам до максимально допустимих похибок;

3) перехідна витрата (Q2 ) - значення витрати між номінальним і мінімальним значенням витрати, за якого діапазон витрати поділяється на верхню ділянку і нижню ділянку. Кожна ділянка характеризується своєю максимально допустимою похибкою;

4) номінальна витрата (Q3 ) - найбільше значення витрати, за якого лічильник води задовільно працює за нормальних умов експлуатації, тобто за сталих або переривчастих умов потоку;

5) перевантажувальна витрата (Q4 ) - найбільше значення витрати, за якого лічильник води задовільно працює без погіршення характеристик протягом короткого періоду часу.

3. Виробник визначає нормовані робочі умови лічильника води, зокрема:

1) діапазон вимірювання витрати води. Значення діапазону витрати повинні відповідати таким умовам:

Q3 /Q1 більше або дорівнює 40;

Q2 /Q1 = 1,6;

Q4 /Q3 = 1,25;

2) діапазон температури води. Значення діапазону температури повинні відповідати таким умовам:

від 0,1 °C до 30 °C;

від 30 °C до 90 °C.

Лічильник води може бути такої конструкції, яка забезпечує роботу в обох діапазонах;

3) діапазон надлишкового тиску води - від 0,3 бара до 10 бар для Q3;

4) для джерела живлення: номінальне значення напруги змінного струму та/або граничні значення напруги живлення постійного струму.

4. Максимально допустима похибка (за модулем) для значень об’єму під час вимірювання за витрати води від перехідної (Q2 ) (включно) до перевантажувальної (Q4 ) становить:

2 відсотки - для води за температури менше або дорівнює 30 °C;

3 відсотки - для води за температури > 30 °C.

Максимально допустима похибка лічильника води не повинна систематично надавати перевагу будь-якій стороні.

5. Максимально допустима похибка (за модулем) для значень об’єму під час вимірювання за витрати води від мінімальної (Q1 ) до перехідної (Q2 ) (включно) становить 5 відсотків за будь-якої температури води.

Максимально допустима похибка лічильника води не повинна систематично надавати перевагу будь-якій стороні.

6. Наслідки впливу електромагнітних завад на лічильник води повинні бути такими: зміна результату вимірювання не перевищує значення критичної зміни, встановленого в абзацах шостому - восьмому цього пункту, або зареєстрований результат вимірювання не може інтерпретуватися як достовірний результат, наприклад, миттєва зміна не може інтерпретуватися, запам’ятовуватися або передаватися як результат вимірювання.

Після припинення дії електромагнітних завад лічильник води повинен:

відновлювати свою роботу з похибкою не більше максимально допустимої похибки (за модулем);

зберігати всі вимірювальні функції;

забезпечувати відновлення всієї вимірювальної інформації, наявної безпосередньо перед впливом завади.

Значення критичної зміни дорівнює найменшому з двох таких значень:

значенню, що відповідає добутку половини значення максимально допустимої похибки у верхній ділянці на виміряний об’єм;

значенню, що відповідає добутку значення максимально допустимої похибки на значення об’єму, отримане за одну хвилину за номінальної витрати Q3.

7. Після проведення випробування на довговічність з урахуванням періоду часу, визначеного виробником, лічильник води повинен відповідати таким критеріям:

1) відхилення результату вимірювань після випробування на довговічність відносно первинного результату вимірювань не повинно перевищувати:

3 відсотки виміряного об’єму між Q1 (включно) і Q2 (виключно);

1,5 відсотка виміряного об’єму між Q2 (включно) і Q4 (включно);

2) похибка зареєстрованого значення об’єму після випробування на довговічність не повинна виходити за межі:

± 6 відсотків виміряного об’єму між Q1 (включно) і Q2 (виключно);

± 2,5 відсотка виміряного об’єму між Q2 (включно) і Q4 (включно) - для лічильників води, призначених для вимірювання об’єму води з температурою від 0,1 °C до 30 °C;

± 3,5 відсотка виміряного об’єму між Q2 (включно) і Q4 (включно) - для лічильників води, призначених для вимірювання об’єму води з температурою від 30 °C до 90 °C.

8. Лічильник води повинен функціонувати під час встановлення в будь-якому положенні, якщо на маркуванні чітко не зазначено інше.

9. Виробник повинен зазначати, чи дозволяє конструкція лічильника води вимірювати зворотний потік. У цьому випадку об’єм такого потоку повинен відніматися від накопиченого об’єму або реєструватися окремо. Така ж максимально допустима похибка застосовується як до прямого, так і до зворотного потоку.

Лічильники води, в яких не передбачено вимірювання зворотного потоку, повинні запобігати зворотному потоку або витримувати випадковий зворотний потік без будь-яких пошкоджень чи змін метрологічних характеристик.

10. Об’єм, що вимірюється, повинен відображатися в кубічних метрах.

11. Суб’єкт господарювання, що надає комунальні послуги, або уповноважена особа, яка має право встановлювати лічильник води, гарантує визначення вимог, викладених у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 3 цього додатка, з метою забезпечення придатності лічильника для точних вимірювань споживання води, передбаченого або прогнозованого.

12. Виробник може вибрати такі процедури оцінки відповідності (та їх комбінації), що згадані у пункті 45 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки:

B + F або B + D або H1.

1. До лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму, які призначені для побутових потреб та комерційного обліку, застосовуються відповідні вимоги, встановлені у додатку 1 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, особливі вимоги та процедури оцінки відповідності, встановлені цим додатком.

2. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

1) лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання, запам’ятовування та відображення кількості газу (в одиницях об’єму або маси), що проходить через нього;

2) пристрій перетворення - пристрій, приєднаний до лічильника газу, який автоматично перетворює кількість газу, виміряну за фактичних умов вимірювання, у кількість газу за стандартних умов;

3) мінімальна витрата (Qmin ) - найменше значення витрати, за якого лічильник газу забезпечує показання, що відповідають вимогам до максимально допустимої похибки;

4) максимальна витрата (Qmax ) - найбільше значення витрати, за якого лічильник газу забезпечує показання, що відповідають вимогам до максимально допустимої похибки;

5) перехідна витрата (Qt ) - значення витрати між найбільшим і найменшим значенням витрати, за яких діапазон витрати поділяється на верхню ділянку і нижню ділянку. Кожна ділянка характеризується своєю максимально допустимою похибкою;

6) перевантажувальна витрата (Qr ) - найбільше значення витрати, за якого лічильник працює без погіршення характеристик протягом короткого періоду часу;

7) стандартні умови - певні умови, до яких приводиться виміряна кількість газу.

3. Виробник повинен зазначати такі нормовані робочі умови лічильника газу:

1) діапазон вимірювання витрати газу:

2) діапазон температури газу, який повинен становити не менш як 40 °C;

3) характеристики, обумовлені властивостями палива/газу.

Конструкція лічильника газу повинна відповідати вимогам щодо діапазону витрати газу і вхідного тиску газу. Виробник повинен, зокрема, зазначати:

"сімейство" або групу газів;

максимальний робочий тиск;

4) мінімальний діапазон температури навколишнього середовища повинен становити 50 °C;

5) номінальне значення напруги живлення для змінного струму та/або діапазон напруги живлення для постійного струму.

4. Максимально допустима похибка лічильника газу, що відображає об’єм або масу за нормованих робочих умов, наведено в таблиці.

Таблиця

Максимально допустима похибка лічильника газу не повинна систематично надавати перевагу будь-якій стороні.

5. Для лічильника газу із вбудованим температурним пристроєм перетворення об’єму, який відображає тільки перетворене значення об’єму, максимально допустима похибка лічильника збільшується на 0,5 відсотка в діапазоні значень температури 30 °C, що розташований симетрично навколо зазначеного виробником та обраного з діапазону від 15 °C до 25 °C значення температури. За межами діапазону 30 °C допускається додаткове збільшення на 0,5 відсотка на кожному інтервалі у 10 °C.

6. Наслідки впливу електромагнітних завад на лічильник газу або пристрій перетворення об’єму повинні бути такими: зміна результату вимірювання не перевищує значення критичної зміни, встановленого в абзацах шостому - восьмому цього пункту, або зареєстрований результат вимірювання не може інтерпретуватися як достовірний результат, наприклад, миттєва зміна не може інтерпретуватися, запам’ятовуватися або передаватися як результат вимірювання.

Після припинення дії електромагнітних завад лічильник газу повинен:

відновлювати свою роботу з похибкою не більше максимально допустимої похибки;

зберігати всі вимірювальні функції;

забезпечувати відновлення всієї вимірювальної інформації, наявної безпосередньо перед впливом завади.

Значення критичної зміни дорівнює найменшому з двох таких значень:

значенню, що відповідає добутку половини значення максимально допустимої похибки у верхній ділянці на виміряний об’єм;

значенню, що відповідає добутку значення максимально допустимої похибки на отримане за одну хвилину за максимальної витрати значення об’єму.

7. Під час здійснення монтажу відповідно до умов, визначених виробником, вплив збурення потоку не повинен перевищувати однієї третини максимально допустимої похибки.

8. Після проведення випробування на довговічність з урахуванням періоду часу, визначеного виробником, лічильники газу повинні відповідати критеріям, наведеним у пунктах 9-12 цього додатка.

9. Відхилення результату вимірювань після випробування на довговічність відносно первинного результату вимірювань для витрати в діапазоні від Qt до Qmax не повинно становити більше ніж 2 відсотки.

10. Похибка зареєстрованого значення після випробування на довговічність не повинна перевищувати подвоєного значення максимально допустимої похибки, зазначеного у пунктах 4 або 5 цього додатка.

11. Відхилення результату вимірювань після випробування на довговічність відносно первинного результату вимірювань не повинно перевищувати однієї третини значення максимально допустимої похибки, зазначеного у пунктах 4 або 5 цього додатка.

12. Похибка зареєстрованого значення після випробування на довговічність не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки, зазначеного у пунктах 4 або 5 цього додатка.

13. Лічильник газу, що живиться від мережі змінного або постійного струму, комплектується аварійним джерелом живлення або іншими засобами, що забезпечують збереження всіх вимірювальних функцій у разі пошкодження основного джерела живлення.

14. Строк служби основного джерела живлення лічильника становить не менше п’яти років. Після закінчення 90 відсотків строку його служби повинно з’являтися відповідне попередження.

15. Відліковий пристрій повинен мати достатню кількість розрядів одиниць, що забезпечує неможливість повернення показів до первинного (нульового) значення після проходження через лічильник газу протягом 8000 годин за Qmax.

16. Лічильник газу повинен функціонувати під час встановлення в будь-якому положенні, зазначеному виробником в інструкції з експлуатації.

17. Лічильник газу повинен бути оснащений пристроєм контролю, за допомогою якого можна провести випробування в необхідний час.

18. Лічильник газу повинен відповідати вимогам щодо максимально допустимої похибки для будь-якого напрямку потоку або тільки для одного чітко зазначеного напрямку.

19. Вимірювана величина відображається в кубічних метрах або кілограмах.

20. Пристрій перетворення об’єму являє собою вузол за умови його приєднання до сумісного засобу вимірювальної техніки.

Для пристрою перетворення об’єму застосовуються ті ж суттєві вимоги (у разі можливості їх застосування), що і для лічильника газу, та можуть застосовуватися додатково такі вимоги.

21. Виробник визначає стандартні умови для перетворюваних величин.

22. За температури навколишнього середовища 20 °C ± 3 °C, відносної вологості 60 ± 15 відсотків, номінальних значень напруги живлення максимально допустима похибка повинна становити 0,5 відсотка.

Для пристроїв перетворення температури за нормованих робочих умов максимально допустима похибка повинна становити 0,7 відсотка.

Для інших пристроїв перетворення за номінальних робочих умов максимально допустима похибка повинна становити 1 відсоток.

23. Похибка лічильників газу до уваги не береться.

24. Максимально допустима похибка пристрою перетворення об’єму не повинна систематично надавати перевагу будь-якій стороні.

25. Електронний пристрій перетворення об’єму повинен виявляти стан, коли він працює поза робочим діапазоном (діапазонами), що встановлений виробником для параметрів, які важливі для точності вимірювань. У такому випадку пристрій перетворення об’єму повинен зупиняти інтегрування перетворюваної величини і підсумовувати окремо перетворювану величину для періоду, коли такий пристрій працював поза межами робочого діапазону (діапазонів).

26. Електронний пристрій перетворення об’єму повинен мати можливість відображати всі необхідні дані вимірювання без додаткового обладнання.

27. Під час вимірювання для побутових потреб дозволяється застосовувати лічильники газу класів точності 1,5 і 1,0, у яких співвідношення Qmax /Qmin дорівнює або більше ніж 150.

28. Під час вимірювання для комерційного обліку дозволяється застосовувати лічильники газу класу точності 1,5.

29. З метою дотримання вимог, викладених у підпунктах 2 та 3 пункту 3 цього додатка, суб’єкт господарювання, що надає комунальні послуги, або уповноважена особа, яка має право встановлювати лічильник, повинні гарантувати визначення властивостей для того, щоб лічильник газу був придатний для точних вимірювань передбаченого або прогнозованого споживання.

30. Виробник може вибрати такі процедури оцінки відповідності (та їх комбінації), що згадані у пункті 45 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки:

B + F або B + D або H1.

1. До лічильників активної електричної енергії, які призначені для побутових потреб та комерційного обліку, застосовуються відповідні вимоги, встановлені у додатку 1 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, особливі вимоги та процедури оцінки відповідності, встановлені цим додатком.

Залежно від застосовуваного способу вимірювання лічильники активної електричної енергії можуть бути використані в поєднанні із зовнішніми вимірювальними трансформаторами. Вимоги цього додатка поширюються лише на лічильники електричної енергії, а не на вимірювальні трансформатори.

2. У цьому додатку вживаються такі терміни і позначення:

1) лічильник активної електричної енергії - пристрій, який вимірює активну електричну енергію, споживану в колі;

2) I - сила струму, що проходить через лічильник;

3) In - номінальна сила струму лічильника активної електричної енергії трансформаторного підключення;

4) Ist - найменша заявлена величина I, за якої лічильник активної електричної енергії реєструє активну електричну енергію, за коефіцієнта потужності, який дорівнює одиниці (для багатофазних лічильників активної електричної енергії із рівномірним навантаженням);

5) Imin - величина I, вище якої похибка перебуває у межах максимально допустимої похибки (для багатофазних лічильників активної електричної енергії із рівномірним навантаженням);

6) Itr - величина I, вище якої похибка перебуває у межах найменшої максимально допустимої похибки відповідно до класу лічильника активної електричної енергії;

7) Imax - максимальна величина I, для якої похибка перебуває у межах максимально допустимої похибки;

8) U - електрична напруга живлення;

9) Un - номінальна напруга;

10) f - частота напруги живлення;

11) fn - номінальна частота;

12) PF - коефіцієнт потужності, що дорівнює косинусу різниці фази фі між I та U.

3. Виробник повинен зазначити клас точності лічильника активної електричної енергії. Позначення класу точності повинні бути такими: клас A, клас B або клас C.

4. Виробник повинен зазначати нормовані робочі умови лічильника активної електричної енергії, зокрема:

1) значення fn, Un, In, Ist, Imin, Itr та Imax, які застосовані до лічильника активної електричної енергії. Для вибраних значень струму лічильник активної електричної енергії повинен відповідати умовам, наведеним у таблиці 1;

Таблиця 1

2) діапазони напруги, частоти і коефіцієнта потужності, в межах яких лічильник повинен відповідати вимогам максимально допустимої похибки, наведені в таблиці 2. Ці діапазони повинні включати типові показники електроенергії, що поставляється розподільчими системами.

Діапазони напруги і частоти повинні бути:

0,9 x Un менше або дорівнює U менше або дорівнює 1,1 x Un;

0,98 x fn менше або дорівнює f менше або дорівнює 1,02 x fn.

Діапазон коефіцієнта потужності повинен бути від косинуса фі, що дорівнює 0,5 (індуктивний) до косинуса фі, що дорівнює 0,8 (ємнісний).

5. Оцінку впливу різних вимірювальних і впливних величин проводять окремо. Всі інші вимірювані і впливні величини перебувають відносно постійними, із своїми номінальними значеннями. Похибка вимірювання, яка не повинна перевищувати максимально допустиму похибку, наведена у таблиці 2, обчислюється таким чином:

похибка вимірювання дорівнює кореню квадратному від суми квадратів значень вимірювальних і впливних величин;

якщо лічильник працює в режимі змінюваного навантаження, похибки у відсотках не повинні перевищувати меж, зазначених у таблиці 2.

Таблиця 2