Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання

Дієта № 0 застосовується від 4 до 6 днів з подальшим переведенням на дієту № 1а та № 16. Приймання їжі – кожні 2 години;

2) Дієта № 1

Призначається при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті переважно з підвищеною кислотністю шлункового соку. Дієта фізіологічно повноцінна і призначається на тривалий час – до 3–5 місяців. Приймання їжі – 5–6 разів на день.

Мета дієти – створити умови для загоювання виразок, зниження кислотності шлункового соку, зменшення подразнення шлунково-кишкового тракту і запалювальних процесів.

Загальні вимоги до їжі:

їжа повинна бути переважно подрібнена, не груба, частіше рідка або подібна до киселю. Страви готуються в протертому, відвареному вигляді або на парі. Смажені або запечені страви виключаються. Усі гострі та солоні продукти, а також м’ясні та міцні овочеві бульйони не рекомендуються, оскільки вони містять екстрактивні речовини.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

борошно для супів і соусів не пасерується, а лише підсушується. М’ясо ретельно жилується, хрящі і шкура риби повністю видаляються. Вміст солі в дієті дещо знижений (10–12 г на добу);

забороняється видача свіжого хліба і здобного печива. М’ясо використовується нежирне: яловичина, свинина м’ясна або обрізна. Страви із м’яса готуються у відвареному вигляді, вироби з котлетної маси (котлети, кнелі, тюфтельки, фрикадельки, суфле) – на парі, бефстроганов і гуляш – з відвареного м’яса;

яйця готуються не круто зварені або у вигляді парового омлету. Рекомендується видавати незбиране натуральне або згущене молоко, сметану свіжу, некислу, простоквашу одноденну, сир некислий у протертому вигляді;

риба повинна бути нежирна: судак, тріска, окунь, хек та інші. Вироби з котлетної маси і натуральної риби (шматком) варяться на парі;

картопля готується у вигляді пюре або нарізана на шматочки і зварена на молоці; овочі (морква, буряк тощо) – у вареному та протертому вигляді (пюре, парові пудинги). Капуста не використовується;

каші готуються із подрібненої або протертої крупи, зварені на молоці або воді. Пудинги – із подрібненої крупи, макарони – подрібнені і локшина домашня – у відвареному вигляді;

соуси допускаються молочні та яєчно-масляні. Краще замість соусу поливати вироби розтопленим маслом, свіжою сметаною;

супи рекомендуються молочні з протертих круп, овочевого пюре (крім пюре з капусти), з домашньою локшиною, на відварі з круп (без овочевого відвару);

із напоїв дозволяється чай солодкий натуральний чи з молоком. Як джерело вітаміну С використовується відвар плодів шипшини.

У разі загострення захворювання хворий переводиться на ще більш суворі обмеження і йому призначаються дієти № 1а або № 1б.

Так, при загостренні виразкової хвороби хворому призначається дієта № 1а, за якою дозволяються лише молоко, масло, яйця, молочні та слизисті супи і солодкі киселі. Хліб і сухарі з раціону виключаються. Дієта встановлюється на 3–4 дні. Потім хворого переводять на дієту № 1б, додаючи до раціону 60–70 г сухарів із пшеничного борошна першого сорту, протерті каші на молоці, м’ясні і рибні кнелі або фрикаделі. Через кілька днів хворого переводять на дієту № 1;

3) Дієта № 2

Призначається при гастритах з недостатньою кислотністю шлункового соку, а також при гострих і хронічних захворюваннях кишківника (колітах).

Мета дієти – підвищити виділення шлункового соку і його кислотність, зменшити подразнення слизової оболонки шлунка, забезпечити нормальну роботу кишківника.

Загальні вимоги до їжі:

виключаються страви, які містять грубу клітковину, не допускаються гострі страви і приправи, молоко, свіжий хліб, вироби із здобного тіста, сало, жирні сорти риби, жирне та жилаве м’ясо, копчені ковбаси. Страви готуються в протертому або подрібненому вигляді.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

м’ясо ретельно зачищається від жил, з риби видаляються хрящі. Допускаються смажені страви, але без паніровки продуктів у борошні або сухарях і без утворення грубої підсмаженої скоринки;

для приготування м’ясних страв використовуються яловичина, м’ясна або обрізна свинина. Із субпродуктів рекомендується язик. Страви із січеного м’яса готують у відварному, паровому, тушкованому, запеченому і смаженому вигляді;

для приготування рибних страв використовуються судак, хек, тріска, морський окунь тощо. Натуральна риба (куском) готується у відварному і паровому вигляді, а страви з котлетної маси – у запеченому або смаженому вигляді;

яйця і страви з яєць видаються в обмеженій кількості: яйця – не круто зварені, у вигляді яєчні або омлету (без скоринки). Рекомендуються молочні продукти: простокваша, кефір, сметана, сир та вироби з протертого сиру (запіканка, сирники тощо), а також негострий твердий сир;

овочі, зелень, фрукти і ягоди (крім малини, полуниць і вишень) широко використовуються для приготування соків, відварів та різних страв. Картопля, буряки, морква готуються у відвареному, тушкованому або запеченому вигляді;

каші, пудинги, котлети, зрази, круп’яники, кльоцки, оладки готуються з різних круп у протертому або добре розвареному вигляді на м’ясному бульйоні або на молоці, розбавленому водою;

супи готуються без гострих приправ на м’ясному, рибному бульйонах, овочевих відварах з протертими овочами або крупами. Рекомендуються супи-пюре, а також борщі, щі зі свіжої капусти з дрібно посіченими овочами;

соуси допускаються не дуже гострі, на м’ясному, рибному бульйонах та овочевому відварі. Використовуються лавровий лист, оцет, але в обмеженій кількості;

із закусок рекомендуються варені ковбаси, нежирні оселедці, овочеві і рибні консерви;

із напоїв дозволяються чай, неміцна кава;

4) Дієта № 2ч

Призначення – поранення та захворювання щелепно-лицьової області, порушення функції жування.

Загальна характеристика:

повноцінна, різноманітна по асортименту продуктів, яка відповідає дієті № 2 по набору продуктів, хімічному складу і технології приготування їжі, але усі страви доводяться до рідкого стану додаванням бульйону або молока. Режим харчування – 4–5 разів на день;

5) Дієта – зондова

Зондове харчування призначається при захворюваннях і травмах, які супроводжуються порушеннями актів жування та ковтання, при хірургічних втручаннях, які роблять неможливим приймання їжі через рот, або порушенням нормального проходження їжі через стравохід та шлунок, хворим у непритомному стані, ослабленим, які не можуть приймати їжу самостійно, при деяких психічних станах, коли хворі відмовляються від приймання їжі.

Раціон для зондового харчування повинен бути фізіологічно повноцінним, збалансованим по хімічному складу і забезпечувати потреби хворих у харчуванні, а також білках, вітамінах та інших поживних речовинах.

Страви для введення через зонд ретельно подрібнюють, перетирають через сито, щоб після розведення бульйоном, молоком, овочевим відваром отримати гомогенну масу, близьку до консистенції сметани;

6) Дієта № 4

Призначається при гострих кишкових розладах і проносах.

Мета дієти – відновити нормальну роботу кишківника, загальмувати процеси бродіння в ньому.

Загальні вимоги до їжі:

у перший день дозволяється лише слабозаварений чай з невеликою кількістю цукру, чорна кава, рисовий відвар. Жодні інші продукти і страви не видаються. На другий день до раціону додаються чорничний відвар або кисіль, невелика кількість сухарів, протертий суп із рисом, суп із манної крупи. На третій день і наступні 3–4 дні дозволяється видавати неміцні бульйони, протерті каші на воді, сир, парові м’ясні або рибні кнелі.

Не вживається їжа з грубої клітковини, молоко, молочні супи, простокваша. Із раціону вилучаються також гострі приправи і прянощі, смажені страви із м’яса і риби, вироби із здобного тіста. Обмежують вживання яєць і страв з яєць.

Надалі хворі переводяться на дієту № 2.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

з третього дня дієти рекомендуються білі сухарі і білий черствий хліб. Їжа готується на маслі тваринному. Сир використовується лише в протертому вигляді;

супи готуються на нежирному м’ясному бульйоні або на воді з додаванням незначної кількості масла, м’ясо і риба – в обмеженій кількості відварені або парові у вигляді котлет, кнелей, фрикадельок (з додаванням у фарш рису замість хліба);

рекомендуються круп’яні страви: протерта каша, перловий пудинг із протертої крупи на воді або знежиреному бульйоні;

із напоїв дозволяються чай, кава (без молока), а також солодкі страви: кисіль або желе із сухих фруктів, цукор в обмеженій кількості;

7) Дієта № 5

Призначається при захворюваннях печінки та жовчного міхура.

Мета дієти – забезпечити роботу печінки і жовчного міхура, попередити утворення каменів у жовчному міхурі та жовчних шляхах, збільшити виділення жовчі.

Загальні вимоги до їжі:

з їжі вилучаються екстрактивні речовини (м’ясні та рибні бульйони), продукти, які містять холестерин (жовтки яєць, тваринні жири, субпродукти), смажені страви, вироби зі здобного тіста, часник, редис, бобові (квасоля, горох), консерви м’ясні і рибні, кислі, гострі, пряні та солоні продукти, натуральна кава.

Використання продуктів та методика приготування окремих страв:

хліб рекомендується черствий або підсушений;

м’ясо – яловичина відварна або запечена (після попереднього відварювання). М’ясні страви готуються переважно у порційному вигляді (шматком), не допускається приготування їх із фаршу;

риба – нежирні сорти (судак, хек, тріска, камбала, навага, окунь) у відварному або запеченому вигляді;

молоко незбиране натуральне, свіжа сметана, простокваша, свіжий знежирений сир. Пудинги, запіканки та інші страви готуються із знежиреного сиру у відварному (на парі) або запеченому вигляді. Яйця використовуються в основному для приготування кулінарних виробів (паровий омлет із білків). Вживання жовтків забороняється;

овочі та зелень широко використовуються в сирому, відварному та запеченому вигляді. Цибуля попередньо відварюється. Дозволяється некисла капуста. Не дозволяються щавель та шпинат, обмежується вживання помідорів та томатного соку;

із круп та макаронних виробів готуються каші, запіканки, пудинги. Соуси допускаються сметанні, молочні, солодкі, на овочевому відварі;

супи – молочні, овочеві, круп’яні, вегетаріанські, борщі, щі зі свіжої капусти. Пасерування овочів і борошна не дозволяється, борошно лише підсушується;

із закусок рекомендуються вимочений оселедець, вінегрети, заливна риба;

солодкі страви (компоти, киселі), мед та інші солодощі (крім виробів із здобного тіста) покращують функцію печінки.

При захворюваннях печінки (жовтяниці) та жовчних шляхів у стадії загострення або ускладнених гастритом або колітом, а також при ниркових колітах та хронічних колітах призначається дієта № 5а. Ця дієта відрізняється від дієти № 5 тим, що вилучаються продукти, які містять рослинну клітковину (капуста, хліб "Дарницький"). Усі страви готуються в протертому вигляді, відварні або приготовлені на парі (не запікаються);

8) Дієта № 7

Призначається при захворюваннях нирок, а також при деяких захворюваннях шкіри (екзема тощо).

Мета дієти – розвантажити нирки і зменшити виділення в організмі шкідливих для нирок речовин.

Загальні вимоги до їжі:

при цій дієті обмежується вживання рідини, а також кухонної солі (до 5–6 г на добу). Зменшується в раціоні кількість білкових речовин.

Використання продуктів та методика приготування окремих страв:

для харчування використовується хліб білий із борошна пшеничного 1-го сорту;

м’ясні страви готуються з нежирних сортів яловичини: січені або шматком, відварні, парові і після цього обсмажені або запечені. Таким же чином готуються і страви з риби нежирних сортів: судака, тріски, наваги тощо;

картопля, морква, буряки використовуються в обмеженій кількості у відвареному вигляді. Петрушка, селера, редис та редька з раціону виключаються, оскільки вони містять ефірні масла, які подразнюють нирки;

страви і гарніри з круп та макаронних виробів готуються на воді і молоці у вигляді каш, пудингів, галушок. Бобові виключаються;

яйця дозволяються в будь-якому вигляді, але не більше одного на день;

молочні продукти і страви з них використовуються в широкому асортименті. Особливо корисні кефір, простокваша, сир, сметана. Молоко незбиране використовується, якщо воно не викликає здуття живота;

супи – вегетаріанські з різними крупами і овочами, крім білокачанної капусти, а також молочні та фруктові (0,25 л – півпорції);

соуси готуються на воді, молоці або сметані: солодкі і кислі, овочеві або фруктові, а також білі соуси. Виключається використання для соусів м’ясних, рибних та грибних відварів;

напої – неміцний чай, відвар плодів шипшини;

приймання їжі двічі на день невеликими порціями (перевантаження шлунка шкідливе).

При запальних процесах з різко вираженими набряками призначається дієта № 7а, при якій цілком виключається вживання солі. Ця дієта відрізняється від дієти № 7 більшим обмеженням вживання білків, у тому числі м’яса, риби (до 50 г на добу) та води (до 1,5 л на добу);

9) Дієта № 9

Призначається при цукровому діабеті, а також хворим на ревматизм.

Мета дієти – створити умови, що сприятимуть нормалізації вуглеводного обміну в організмі.

Загальні вимоги до їжі: не дозволяється вживання цукру, варення, солодощів та кондитерських виробів, виготовлених з використанням цукру.

Різко обмежується вживання продуктів, які містять велику кількість вуглеводів, білого хліба, макаронних виробів, каш (манної, рисової тощо) та виробів із додаванням білого борошна.

Оскільки хворі на цукровий діабет постійно відчувають підвищене відчуття голоду, їм рекомендовано страви, виготовлені із низькокалорійних продуктів, але з великим вмістом клітковини (капуста, свіжі огірки тощо).

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

м’ясні і рибні страви готуються з нежирних сортів м’яса, відварні і тушковані, шматком або у вигляді котлет. Нежирні сорти риби відварюють, тушкують або готують заливне. Котлети із м’яса і риби готують з додаванням хліба;

страви з круп та бобових, а також макаронні вироби дозволяються в межах встановленої для цієї дієти кількості вуглеводів. Гречану крупу перед варінням необхідно підсмажити. Хліб рекомендується вживати переважно із суміші житнього обдирного і пшеничного борошна 1-го сорту;

картопля готується відварна у вигляді пюре. Рекомендуються овочі, які містять незначну кількість цукру: капуста, огірки, помідори, зелень. Моркву і зелень попередньо відварюють, а вже потім тушкують. Інші овочі вживають свіжі, а також квашені, тушковані або відварні;

овочі (буряк, морква тощо, а також картопля) з метою зменшення в них вмісту крохмалю піддають спеціальній кулінарній обробці. Для цього їх спочатку подрібнюють і вимочують у холодній воді протягом 24 годин. Більша частина крохмалю, що міститься в овочах, переходить у воду, залишається переважно клітковина;

яйця – не більше двох на день. Використовуються молочні продукти і страви з них, за винятком жирної сиркової маси. Сметана дозволяється в обмеженій кількості, у межах встановленої кількості жирів;

соуси готуються різноманітні, але не гострі і не солодкі, на легких м’ясних і рибних бульйонах;

супи готуються на легких м’ясних і рибних бульйонах з різними овочами. Рекомендується вводити в супи відвари з висівок, а також із пекарських дріжджів. Із закусок дозволяються сир, нежирна ковбаса, вимочені оселедці;

чай, кава вживаються із замінниками цукру. Солодощі забороняються, крім спеціально приготованих кондитерських виробів із замінниками цукру;

10) Дієта № 10

Призначається при серцево-судинних захворюваннях і запальних процесах в організмі.

Мета дієти – зменшити навантаження на серце при травленні і зміцнити серцевий м’яз.

Загальні вимоги до їжі:

дієта характеризується обмеженням кухонної солі, рідини (до 1,5 л на добу), грубої клітковини та екстрактивних речовин м’яса і риби. Забороняються гострі закуски, м’ясні і рибні бульйони, соуси, смажені м’ясні і рибні, а також жирні солоні страви.

Використання продуктів і методика приготування окремих страв:

хліб рекомендується білий із борошна пшеничного 1-го сорту;

м’ясні і рибні страви готують із різних сортів м’яса та риби шматком у добре розвареному або січеному вигляді на парі;

овочі та зелень використовують відварені та сирі подрібнені, картоплю та капусту – в обмеженій кількості;

молочні продукти (сир, сметана, молоко) рекомендуються, якщо вони не викликають здуття живота;

супи готують вегетаріанські, молочні, фруктові;

борошняні вироби готуються з нездобного тіста. Ягоди і фрукти видаються в сирому або печеному вигляді. Крім того, рекомендуються фруктово-ягідні соки, настій шипшини.

При загостренні серцево-судинних захворювань застосовується дієта № 10а. Вона передбачає обмеження в раціоні хворого білків, вуглеводів, клітковини, а також кухонної солі і екстрактних речовин. Хліб безсольовий (150–200 г на день);

супи готуються вегетаріанські, овочеві, круп’яні або фруктові протерті;

м’ясні і рибні страви готуються на парі (50–80 г на день). Яйця – тільки у вигляді білкових парових омлетів, каші – протерті на молоці та воді.

Режим харчування: 6 разів на день невеликими порціями. На ніч видається 100 г гарячого молока або фруктово-ягідного настою з глюкозою;

11) Дієта № 11

Показання – туберкульоз легень та кісток, пониження загального харчування та реактивності організму після проведення операцій, отримання травм та перенесених інфекційних захворювань та анемії.

Цільове призначення: покращення харчового статусу реактивності і спротиву організму.

Загальна характеристика: дієта з підвищеною калорійністю за рахунок підвищеного вмісту в ній білків, жирів, вуглеводів, багата вітамінами, мінеральними солями, особливо Са, і ліпотропними речовинами за рахунок молочних продуктів. Кулінарна обробка різноманітна без обмежень, сіль у достатній кількості, хліб пшеничний та житній до 400 г на день.

Закуски: салати із свіжих овочів, помідорів, огірків, капусти.

Оселедець.

Супи круп’яні, овочеві, грибні на м’ясних бульйонах та грибних відварах, м'ясо, птиця і риба нежирних сортів у відварному, тушкованому, смаженому вигляді або вироби із фаршу. При анемії рекомендуються блюда із печінки та паштети. Блюда і гарніри із різноманітних круп, із квасолі та гороху, макаронні вироби, молоко і молочні продукти, особливо кисломолочні, різноманітні соки, відвар шипшини, фрукти свіжі, кава, чай;

12) Дієта № 15

Призначається хворим, які вже одужують, як перехідний стіл перед випискою з лікувального закладу.

Мета дієти – перевірити підготовленість хворого до переходу на загальне харчування, підвищити працездатність організму.

Загальні вимоги до їжі:

для цієї дієти рекомендуються різні продукти і підвищений вміст вітамінів С, В1, В2, та А (у 1,5-2 рази вище гігієнічної норми);

не рекомендується включати в раціон страви із жирної свинини та баранини.

1. Розподіл продуктів овочево-круп’яної групи за прийманнями їжі:

2. Тижневий перелік страв, що пропонуються:

Щодня готується другий сніданок з використанням сиру кисломолочного, сметани, молока, джему (повидла) та яєць курячих.

3. Під час планування страв на тиждень слід керуватися вимогами до складання розкладки продуктів за нормою № 1 – загальновійськова.

Під час освіження окремих найменувань продовольства (консерви м’ясні, рибні, молочні, галети, сухарі) дозволяється під час складання розкладки продуктів проводити відповідні заміни, у тому числі в інших військових частинах, яким надає послуги суб’єкт господарювання. У такому разі виконавець надає відповідні розрахунки замовнику за погодженням Тилу ЗСУ.

Під час розрахунків враховується періодичність видачі продовольства, а саме:

консерви м’ясні – не більше 4 разів на тиждень (видавати в натуральному вигляді на сніданок або обід);

консерви рибні – не більше 2 разів на тиждень (видавати замість риби);

галети (сухарі) – не більше 3 разів на тиждень (видавати замість хліба на обід);

молоко згущене – не більше 3 разів на тиждень (видавати замість масла тваринного відповідно до визначених норм заміни на сніданок у розведеному кип’яченою водою вигляді в пропорції 1:5. Перед видачею напій підлягає обов’язковому кип’ятінню. Для його видачі виконавець повинен передбачити відповідний посуд, у тому числі одноразовий).

VІІ. Використання типової (регіональної) розкладки продуктів

Дозволяється використовувати типову (регіональну) розкладку продуктів згідно з Нормами харчування, складену з дотриманням та врахуванням визначених рекомендацій, особливостей пори року, інтенсивності підготовки особового складу, планів освіження запасів НЗ, державних та релігійних свят.

Типова (регіональна) розкладка продуктів складається виконавцем, в обов’язковому порядку погоджується Тилом ЗСУ, Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони та Військово-медичним департаментом Міноборони.

Командир військової частини має право вносити зміни в типову розкладку продуктів, враховуючи виробничі потужності їдальні, наявність достатньої кількості обладнання та інші критерії, які впливають на організацію якісного харчування особового складу.

VIII. Організація годування коней

Потреба коней у поживних речовинах залежить від їх ваги, віку, фізіологічного стану (вагітність) та характеру виконуваної роботи.

Під час складання кормових раціонів треба враховувати наявність кормів. Головною і необхідною частиною раціону є грубі корми, переважно сіно.

На кожні 100 кг ваги коню дають від 1,5 до 3,0 кг грубих кормів на добу.

Коням згодовують сіно без попередньої обробки. Частково використовують і ярову солому.

Солому озимих культур ріжуть, здобрюють солоною водою і борошнистими концентратами, а потім згодовують. Несвіжу солому коням можна давати тільки після пропарювання. Ячмінь та інші зернові корми згодовують меленими або як дерть. Більше грубих кормів дають на ніч, менше – вранці і опівдні. При кожній годівлі дають спочатку грубі корми, потім соковиті і в останню чергу – концентровані корми. Напувають коней не менше ніж тричі на добу, але відразу після роботи напувати їх не можна, тому що це призводить до виникнення тяжкого захворювання – ревматичного запалення копит. Якщо коня доводиться напувати під час роботи, то робити перерву (відпочинок) після напування не можна. Перед згодовуванням коням зерна їх необхідно спочатку напоїти. Із концентрованих кормів в раціон коней вводять переважно овес, рідше кукурудзу, ячмінь, макуху, шрот, висівки.

Із соковитих кормів коням згодовують моркву, кормовий буряк у кількості 5–8 кг на добу (сирий, ретельно промитий і порізаний), силос кукурудзяний або трав’яний – до 16 кг.

Кінь вагою 500 кг при виконанні роботи середньої важкості отримує в раціоні 12–13 кормових одиниць, а при важкій роботі – 16 кормових одиниць.

При складанні раціону треба враховувати, що коні мають малий об’єм шлунка (у середньому 10 л) і згодовування їм великої кількості об’ємних кормів призведе до переповнення шлунка і кишківника. Після чого утруднюється дихання і рух коня. Тому годувати коней слід 3–4 рази на добу.

IX. Організація годування службових (сторожових, спеціальних) собак

1. Правильно організоване якісне годування собак є основним фактором збереження їх здоров’я і працездатності. Порушення правил годування призводить до погіршення якості дресирування (тренування) і використання (застосування) собак під час виконання завдань бойової служби, а також до важких захворювань, виснаження, а іноді смерті собак.

2. При організації годування службових (сторожових, спеціальних) собак слід враховувати:

приготування їжі для собак здійснюється окремо на кожне приймання їжі;

усі продукти для харчування собак поділяються на два основні види: тваринного і рослинного походження;

годування собак сухими концентрованими кормами здійснюється з урахуванням рекомендацій (норм) виробника корму і його енергетичної цінності, робочого навантаження на собак та потреби організму в поживних речовинах для покриття енергетичних затрат, а також зважування собак;

перехід до годування такими кормами починають із часткового підмішування їх у їжу, а потім поступово збільшують кількість до повного переходу на основний корм;

усі продукти повинні бути доброякісні. Продукти з ознаками їх псування (гнилий запах, розкладання тощо), а також з домішками (пісок, скло тощо) бракуються і для приготування корму не використовуються;

забороняється годувати собак залишками їжі з громадських пунктів харчування;

контроль за якістю продуктів і приготуванням їжі покладається на ветеринарну службу;

кухня обладнується електричними котлами, електроплитою або газовою плитою чи піччю з казанами для приготування їжі та підігрівання води;

у спеціальній кухні повинні бути: стіл, оббитий іржостійким металом, (оцинкований), для оброблення продуктів, колода із твердих порід дерева (дуб, клен, граб, ясен) та сокира для рубання м’яса, холодильник або холодильна камера для зберігання м’яса, дерев’яна скриня для круп та ящик для овочів, полиці для зберігання годівниць, напувалок та для охолодження корму;

усе приладдя маркується відповідно до його призначення, на металевих виробах напис робиться фарбами, що не змиваються, на дерев’яних – випалюється. На годівницях і напувалках наносяться фарбою номери вольєрів, у яких утримуються собаки;

для приготування їжі для собак щодня призначається черговий повар або за відсутності штатного – від особового складу кінологів, який проходить докладний інструктаж у начальника кінологічної служби, групи або командира підрозділу;

забезпечення продуктами для годування собак здійснюється відповідно до існуючих норм;

їжа для собак готується відповідно до щотижневої розкладки продуктів. Зберігання на кухні продуктів більше добової норми забороняється. Для зберігання м’ясних продуктів установлюється холодильник. Щотижнева розкладка продуктів складається продовольчою та ветеринарною службами частини;

усі продукти перед закладкою в казан оглядаються, очищуються від сторонніх домішок та піддаються обробці. М’ясо очищується від дрібних кісток, шерсті, а потім миється в холодній воді. Солонина вимочується і промивається під проточною водою. Строк вимочування залежить від концентрації і давності посолу;

крупа за потреби очищується від сміття, промивається в холодній воді. Крупа-січка не миється. Картопля та овочі очищуються від шкірки, трухлявості і миються у воді;

із оброблених продуктів варять суп-кашу з розрахунку 2–2,5 л на одне годування дорослого собаки. Їжа вариться в такій послідовності: спочатку в казан закладається м’ясо і вариться у воді із сіллю 50–60 хвилин, коли м’ясо дістається, у м’ясний бульйон кладеться крупа, яка вариться 25–30 хвилин, а потім закладається розрізана картопля. Свіжі овочі і зелень миються в холодній воді (кропива обливається кип’ятком), подрібнюються і кладуться в суп. Суп-каша вважається звареною, коли м’ясо легко ділиться на порції, картопля і крупа розварилися. Годування гарячою, холодною та замерзлою їжею забороняється;

годують собак не менше двох разів на добу в установлений розпорядком дня час за годину до виходу їх на службу і не раніше ніж через 30 хвилин після повернення зі служби. Собак годують закріплені за ними кінологи, а за їх відсутності – черговий по містечку утримання собак та розпліднику. Залишати залишки їжі в собак або згодовувати їх іншим собакам забороняється;

середній обсяг їжі для разового годування собаки не повинен перевищувати 2,5 л. Кількість годувань і обсяг їжі змінюються за висновком спеціаліста ветеринарної медицини залежно від пори року, а також росту, ваги собаки та його службової діяльності;

при неправильній вгодованості собаки встановлюються індивідуальні норми годування в рамках загальної кількості продуктів, передбачених для всіх собак;

до моменту роздачі температура їжі повинна бути в межах +25 – +30 °C;

у відрядженнях службових собак годують сухим концентрованим кормом, м’ясними і м’ясо-рослинними консервами, за наявності кип’ятку варять бульйон із консервів;

щенні суки годуються в першій половині вагітності тричі на день, у другій половині – чотири рази невеликими порціями через рівні проміжки часу;

сукам, що годують, у перші два дні після щеніння згодовується половинна норма продуктів. З третього дня вони переводяться на цілу норму годування;

цуценята годуються молоком суки перші 30 днів. З 20-го дня від народження цуценята підгодовуються коров’ячим теплим молоком, а з 30-го дня – рідкою молочною кашею. У місячному віці цуценята підгодовуються 4 рази на день по черзі м’ясним супом і молочною кашею;

годування цуценят проводиться за віковими групами так, щоб проміжки між годуваннями були різні і без різких переходів від одного виду годування до іншого. Перегодовувати цуценят не дозволяється.