Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці

Відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" та пункту 7 Плану заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 208-р,

1. Затвердити Державний стандарт соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, що додається.

2. Управлінню у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг (Суліма О.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В. Мущиніна.

1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, показники її якості.

2. Цей Державний стандарт застосовується для:

організації надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці громадянам, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, перебувають у складних життєвих обставинах, бажають працевлаштуватися та потребують соціального супроводу;

здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;

визначення тарифу платної соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці.

3. Соціальна послуга соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці в обсягах, визначених цим Державним стандартом, надається безоплатно, за плату або з установленням диференційованої плати відповідно до законодавства.

4. У цьому Державному стандарті терміни вживаються в таких значеннях:

гнучкі умови праці - надання можливості працювати неповний робочий день, гнучкий графік роботи, розподіл професійних обов'язків між декількома працівниками або надання можливості працювати вдома;

індивідуальний план соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці (далі - індивідуальний план) - документ, складений на підставі проведеної оцінки потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, у якому зазначено заходи, що здійснюватимуться для надання такої послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання, відповідальних виконавців, дані щодо моніторингу результатів та інформація стосовно перегляду індивідуального плану. При працевлаштуванні осіб з інвалідністю обов'язковими для роботодавців є рекомендації їхніх індивідуальних програм реабілітації;

мультидисциплінарна команда - команда фахівців або експертів з різних сфер, які надають допомогу отримувачу послуги, керуючись індивідуальним планом роботи;

отримувач соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці (далі - отримувач соціальної послуги) - особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, не здатна на рівних умовах конкурувати на ринку праці та потребує соціальної послуги або отримує її;

показники якості соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці - сукупність показників, які використовуються для оцінювання діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги, які ґрунтуються на позитивній результативності соціальних послуг відносно її отримувачів і ступеня задоволення їх потреби в цих послугах;

пошук роботи/підготовка до роботи - визначення та контакт із потенційними роботодавцями, підготовка отримувачів соціальної послуги до виконання конкретної роботи та/або до співбесіди, надання порад та допомоги отримувачу соціальної послуги та роботодавцю щодо планування роботи, пристосування робочих умов та робочого місця;

соціальна послуга соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці (далі - соціальна послуга) - комплекс заходів, що здійснюються на регулярній основі протягом визначеного строку та мають на меті підтримку отримувача соціальних послуг в процесі подолання життєвих труднощів, відновлення та підвищення соціального статусу, що передбачає надання соціальної послуги безпосередньо методами індивідуальної роботи та виконання ролі посередника (організація консультацій інших фахівців, супровід та представлення інтересів отримувача послуг, допомога в оформленні документів тощо);

суб'єкт, що надає соціальні послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці (далі - суб'єкт, що надає соціальну послугу), - підприємства, установи, організації, заклади незалежно від форми власності, фізичні особи - підприємці, що надають соціальну послугу та відповідають критеріям діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги.

Інші терміни застосовуються у значеннях, визначених Законами України "Про соціальні послуги", "Про зайнятість населення", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", "Про волонтерську діяльність", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Конвенцією про права осіб з інвалідністю та іншими нормативно-правовими актами.

1. Підставою для отримання соціальної послуги є письмове звернення (заява) потенційного отримувача соціальної послуги або його законного представника до органу виконавчої влади з питань соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій або органу місцевого самоврядування (далі- структурний підрозділ з питань соціального захисту населення) за місцем проживання/перебування особи, яке спрямовується протягом 3 робочих днів з дати надходження суб'єкту, що надає соціальну послугу, або безпосередньо до суб'єкта, що надає соціальну послугу.

2. Рішення про надання соціальної послуги чи відмову у її наданні приймається суб'єктом, що надає соціальну послугу, протягом 7 робочих днів з дати звернення отримувача соціальної послуги та з урахуванням індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги, встановлених під час їх визначення.

3. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги в її наданні, якщо напрям діяльності суб'єкта, що надає соціальні послуги, не відповідає визначеним індивідуальним потребам отримувача соціальної послуги.

Відмова повинна супроводжуватися письмовим поясненням причини та довідковою інформацією про можливість отримати необхідну соціальну послугу в іншого суб'єкта, що надає соціальну послугу, відповідно до спеціалізації.

4. Підставами для припинення надання соціальної послуги є:

письмова відмова отримувача соціальної послуги та/або його законного представника від отримання соціальної послуги;

зміна місця проживання/перебування отримувача соціальної послуги;

досягнення поставленої мети;

закінчення строку дії договору про надання соціальної послуги та/або порушення умов надання соціальної послуги отримувачем соціальної послуги;

звільнення отримувача соціальної послуги з роботи за власним бажанням;

якщо особа вже самостійно працює більше шести місяців;

наявність медичних протипоказань для надання соціальної послуги;

смерть отримувача соціальної послуги.

1. Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги здійснюється суб'єктом, що надає соціальну послугу, відповідно до карти визначення (оцінювання) індивідуальних потреб особи в наданні соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці (далі - оцінка потреб отримувача соціальної послуги), наведеної в додатку 1 до цього Державного стандарту.

2. Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги здійснюється протягом 7 робочих днів з дати його звернення (подання заяви) суб'єктом, що надає соціальну послугу (за потреби - членами мультидисциплінарної команди, яка включає в себе психолога та профконсультанта), за результатами складається оцінка потреб отримувача соціальної послуги.

3. Повторне визначення індивідуальних потреб проводиться через місяць з дня початку надання соціальної послуги, надалі - за потребою залежно від індивідуальної ситуації отримувача соціальної послуги, але не рідше ніж один раз на квартал.

4. Результати визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги є підставою для розроблення індивідуального плану та укладання з ними договору про надання соціальної послуги.

1. Індивідуальний план надання соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці складається за формою згідно з додатком 2 до цього Державного стандарту у двох примірниках і підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і суб'єктом, що надає соціальну послугу.

Один примірник індивідуального плану надається отримувачеві соціальної послуги та/або його законному представникові, інший залишається у суб'єкта, що надає соціальну послугу.

2. Індивідуальний план є основою для надання соціальної послуги та ґрунтується на визначених індивідуальних потребах отримувача соціальної послуги.

3. Індивідуальний план надання соціальної послуги складається й узгоджується з кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником з урахуванням побажань отримувача соціальної послуги за умови, що заявлені побажання не суперечать правилам внутрішнього трудового розпорядку суб'єкта, що надає соціальні послуги, та вимогам чинного законодавства. Отримувач соціальної послуги та/або його законний представник беруть участь у розробці індивідуального плану та приймають рішення щодо початку його реалізації.

4. Індивідуальний план складається з двох частин:

вихід на ринок праці за підтримки суб'єкта, що надає соціальну послугу, у тому числі за допомогою професійної підготовки, перепідготовки, підготовки до роботи, зміцнення трудової дисципліни, навчання життєвим навичкам, визначення та пошуку роботи;

утримання на робочому місці через підтримання контакту з роботодавцем та моніторингу роботи отримувача соціальної послуги на новому робочому місці.

5. Структура індивідуального плану включає:

загальні відомості про отримувача соціальної послуги;

заходи, що здійснюються під час надання соціальної послуги, згідно з пунктом 1 розділу VIII цього Державного стандарту; періодичність та строки виконання заходів; відомості про виконавців заходів; дані щодо моніторингу результатів надання соціальної послуги та перегляду індивідуального плану.

Індивідуальний план надання соціальної послуги переглядається разом з отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником через місяць з дня початку її надання з метою коригування (за потреби), надалі - щокварталу.

1. З кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником протягом 7 робочих днів з дати прийняття рішення про надання соціальної послуги укладається договір про надання соціальної послуги з урахуванням визначених індивідуальних потреб та складеного індивідуального плану.

2. Укладання договору про надання соціальної послуги здійснюється за участю отримувача соціальної послуги та/або його законного представника. У разі необхідності до укладання договору залучаються члени родини отримувача соціальної послуги.

3. Договір про надання соціальної послуги підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і представником суб'єкта, що надає соціальну послугу. Кожна зі сторін отримує один примірник договору.

1. Соціальна послуга надається у приміщенні суб'єкта, що надає соціальну послугу, в інших приміщеннях суб'єктів, що надають соціальну послугу, в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, безпосередньо на робочому місці, в приміщенні роботодавця, де працює отримувач соціальної послуги.

2. Строки надання соціальної послуги визначаються індивідуально для кожного отримувача соціальної послуги залежно від його потреб, узгоджуються з отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником після визначення індивідуальних потреб відповідно до індивідуального плану її надання та зазначаються в договорі про надання соціальної послуги. Строк надання соціальної послуги складає не більше шести місяців з дня працевлаштування.

1. Доступність соціальної послуги:

суб'єкт, що надає соціальну послугу, організовує свою діяльність у приміщеннях, спеціально обладнаних і пристосованих для обслуговування в них осіб з інвалідністю. Варіанти пристосування робочого місця до потреб отримувачів соціальної послуги наведено у додатку 3 до цього Державного стандарту;

суб'єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо інформування отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників про соціальну послугу, порядок звернення за її наданням і порядок та умови її надання.

Інформація для отримувачів соціальної послуги розміщується на спеціальних стендах у доступному місці приміщення суб'єкта, де надається соціальна послуга, на сайті суб'єкта, що надає соціальну послугу, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

2. Незалежність отримувача соціальної послуги:

суб'єкти, що надають соціальну послугу, застосовують індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного та психічного стану отримувачів соціальної послуги) та з повагою ставляться до раси, національності, культури, релігії, віку, статі отримувачів соціальної послуги;

отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники повинні бути поінформовані про свої права, обов'язки, а також про державні органи та громадські організації, до повноважень яких належить здійснення захисту прав людини, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах, вручення інформаційних листівок, буклетів тощо.

3. Захист і безпека отримувачів соціальної послуги:

суб'єкт, що надає соціальну послугу, провадить свою діяльність з повагою до гідності отримувачів соціальної послуги та з недопущенням негуманних і дискримінаційних дій щодо них;

отримувачам соціальної послуги та/або їхнім законним представникам надається інформація про порядок оскарження дій суб'єкта, що надає соціальну послугу.

4. Конфіденційність інформації:

суб'єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних", конфіденційної інформації щодо отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників;

отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники в обов'язковому порядку ознайомлюються із заходами з дотриманням принципу конфіденційності;

суб'єкти, що надають соціальну послугу, інформують отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників щодо нерозголошення отриманої ними конфіденційної інформації, що стала їм відома.

1. Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, форми роботи та орієнтовний час їх виконання, наведені у додатку 4 до цього Державного стандарту, передбачають:

регулярні зустрічі з отримувачем соціальної послуги;

відвідування отримувача соціальної послуги на робочому місці;

сприяння в адаптації отримувача соціальної послуги до виконання запропонованої роботи, пристосування робочого місця до особливих потреб отримувача соціальної послуги;

сприяння в отриманні інших послуг, організацію взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу;

навчання отримувача соціальної послуги та розвиток трудових і соціальних навичок;

психологічне консультування та підтримку.

2. Зміст та обсяг соціальної послуги для кожного отримувача соціальної послуги визначаються залежно від індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги та зазначаються в індивідуальному плані.

1. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує необхідну кількість працівників відповідно до потреб отримувачів соціальної послуги згідно зі штатним розписом, складеним в установленому законодавством порядку.

2. Безпосереднє надання соціальної послуги здійснюють працівники суб'єкта, що надають соціальну послугу (за потреби - члени мультидисциплінарної команди), які мають відповідну кваліфікацію та володіють навичками спілкування. Для виконання заходів, передбачених в індивідуальному плані, суб'єкт, що надає соціальну послугу, на договірних засадах може залучати для виконання цих послуг інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

3. Працівники суб'єкта, що надає соціальну послугу, повинні володіти знаннями й навичками та відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80. Соціальні послуги, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14 жовтня 2005 року № 324 (зі змінами).

4. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо:

сприяння підвищенню кваліфікації працівників, що надають соціальну послугу;

професійного навчання працівників, що надають соціальну послугу;

проведення атестації працівників, що надають соціальну послугу.

5. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, розробляє і затверджує посадові інструкції працівників, що надають соціальну послугу.

6. Працівники суб'єкта, що надає соціальну послугу, повинні проходити обов'язкові медичні огляди та мати особисті медичні книжки відповідно до законодавства.

1. Для надання соціальних послуг суб'єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує безперешкодний доступ отримувачів соціальної послуги до суб'єкта, що надає соціальну послугу, наявність необхідної кількості приміщень для здійснення заходів для надання соціальної послуги (кімнати для проведення групових занять, дозвілля, відпочинку, виконання тренінгової роботи тощо).

2. Приміщення суб'єкта, що надає соціальну послугу, мають відповідати санітарним і протипожежним вимогам і бути забезпечені водопостачанням, водовідведенням, освітленням, опаленням згідно з вимогами законодавства.

У приміщенні суб'єкта, що надає соціальну послугу, для проведення індивідуальної роботи та забезпечення конфіденційності під час проведення зустрічей і консультацій з отримувачем соціальної послуги мають бути окрема кімната та кімната для групової роботи.

3. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, для забезпечення виконання заходів із надання цієї соціальної послуги повинен мати:

твердий інвентар;

транспорт (за потреби), пристосований для перевезення отримувачів соціальної послуги;

інше необхідне обладнання.

4. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує працівників, що надають соціальну послугу, робочим місцем, обладнанням, інвентарем, робочим одягом та витратними матеріалами, необхідними для виконання їхніх обов'язків із надання соціальної послуги.

1. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, організовує інформаційно-методичне забезпечення своєї діяльності, зокрема забезпечує своїх працівників нормативно-правовими актами, методичними та іншими матеріалами у сфері надання соціальних послуг.

2. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, забезпечує можливості для підвищення кваліфікації працівників, що надають соціальну послугу, зокрема щодо обміну досвідом працівників, що надають соціальну послугу, з працівниками інших суб'єктів надання соціальної послуги.

Суб'єкт, що надає соціальну послугу, організовує виконання заходів з надання цієї соціальної послуги із залученням (за потреби та на договірній основі) інших підприємств, установ, організацій та закладів, які вживають заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних" , конфіденційної інформації щодо отримувачів соціальної послуги.

1. Оцінювання ефективності надання соціальної послуги визначається під час зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості зазначеної соціальної послуги.

2. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, здійснює опитування отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників з метою отримання відгуків стосовно організації та надання соціальної послуги.

Результати опитувань обговорюються під час проведення аналізу діяльності суб'єкта, що надає соціальну послугу, та працівників, що надають соціальну послугу, і враховуються при подальшій роботі з метою підвищення ефективності та якості надання цієї соціальної послуги.

Суб'єкт, що надає соціальну послугу, здійснює свою діяльність відповідно до статутних документів (положень), цивільно-правових договорів (для фізичних осіб-підприємців).

Документація ведеться, оформляється та зберігається відповідно до вимог чинного законодавства України.

1. Діяльність суб'єкта, що надає соціальну послугу, підлягає внутрішній та зовнішній оцінці на відповідність професійним вимогам та законодавству України.

Для проведення внутрішньої та зовнішньої оцінки якості надання соціальної послуги застосовуються показники якості соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, а також анкета щодо визначення якості соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, наведені у додатку 5 до цього Державного стандарту.

Результати проведення внутрішньої та зовнішньої оцінки якості надання соціальної послуги оприлюднюються і поширюються серед отримувачів соціальної послуги, їхніх законних представників, населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на якій здійснює свою діяльність суб'єкт, що надає соціальну послугу.

2. Суб'єкт, що надає соціальну послугу, проводить не рідше ніж один раз на рік внутрішнє оцінювання своєї діяльності щодо відповідності соціальної послуги, яка ним надається, вимогам цього Державного стандарту та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків.

3. До процедури проведення оцінювання залучаються працівники, що надають соціальну послугу, отримувачі соціальної послуги та/або їхні законні представники.

З цією метою розробляється і впроваджується процедура консультацій з отримувачами соціальної послуги, членами їхніх сімей, їхніми законними представниками щодо відповідності обсягу, змісту, умов і порядку надання соціальної послуги вимогам, встановленим у цьому Державному стандарті.

4. Суб'єкти, що надають соціальну послугу, підлягають зовнішньому оцінюванню, що здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами відповідно до законодавства.

Суб'єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо:

інформування отримувачів соціальної послуги, їхніх законних представників про проведення та результати зовнішнього оцінювання діяльності суб'єкта, що надає соціальну послугу;

забезпечення безперешкодного доступу отримувачів соціальної послуги та/або їхніх законних представників до органу, що здійснює зовнішнє оцінювання.

Вартість соціальної послуги розраховується з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.

Вартість соціальної послуги, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.

__________

Примітка.

Рівень, обсяги та форми підтримки будуть залежати від індивідуальних потреб, професійних здатностей отримувача соціальних послуг та ситуації на робочому місці. Підтримка - це основна складова індивідуального плану, вона надається на всіх етапах. Підтримка з боку надавача соціальних послуг має поступово скорочуватися і бути заміненою на підтримку з боку колег. Рівень підтримки та стратегія такої заміни мають бути сплановані заздалегідь за участю отримувача соціальної послуги, роботодавця та колег. Надання підтримки на робочому місці/поза ним сприяє тому, що отримувач соціальної послуги має можливість навчатися та ефективно працювати. Така підтримка надається також роботодавцю і колегам, що дозволяє підвищити їхню обізнаність в особливостях різних груп отримувачів соціальних послуг.

Заходи з підтримки мають бути гнучкими та орієнтованими на конкретного отримувача соціальної послуги. Вони можуть включати таке:

1) підтримка на робочому місці:

поради та допомога для розвитку соціальних навичок;

визначення наставника/колеги;

визначення особливостей культури компанії/робочого місця;

підтримка для адаптації отримувача соціальної послуги до робочого місця;

підтримка для роботодавця та колег;

визначення звичаїв та практик компанії/робочого місця;

визначення можливостей для кар'єрного зростання;

2) підтримка поза робочим місцем:

вирішення практичних проблем/питань (транспорт, робочий одяг тощо);

обговорення особистих стосунків з роботодавцем та колегами;

допомога у спілкуванні з органами соціального захисту;

підтримання зв'язків зі спеціалістами із соціальної роботи/охорони здоров'я;

обговорення питань та надання порад щодо використання послуг.