Склад боєкомплекту, призначеного для першого бойового вильоту ПС згідно з планом приведення авіаційної частини в бойову готовність, визначається розпорядчим документом.
Організація зберігання та забезпечення живучості АЗУ, призначених для першого бойового вильоту, визначається наказом командира авіаційної частини.
Порядок зберігання першого боєкомплекту розробляється штабом авіаційної частини з урахуванням вимог керівних документів з організації технічної експлуатації АЗУ, зберігання і накопичення АЗУ, ЕД конкретних типів АЗУ та інших чинних документів.
Умови зберігання АЗУ першого боєкомплекту повинні забезпечувати його зберігання, боєздатний стан та безпечне виконання всіх видів робіт на АТ під час бойової підготовки.
2. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС відповідає за зберігання, організацію отримання, облік, утримання в установлених ступенях готовності та справність АЗУ, призначених для першого бойового вильоту.
За накопичення, зберігання, забезпечення живучості та утримання в установлених ступенях готовності аеродромних запасів АЗУ відповідає командир авіаційної частини.
3. АЗУ, призначені для першого бойового вильоту, утримуються в установленому порядку.
Керовані ракети і кореговані авіабомби зберігаються на візках по зонах розосередження ПС у спеціальних сховищах захищеного типу, а в разі їх відсутності - у сховищах ТППР (СІС, складу АЗУ служби АОз) у стані, що забезпечує негайну їх доставку до ПС.
У авіаційних частинах Військово-Морських Сил (далі - ВМС) авіаційні протичовнові торпеди та ракети, морські авіаційні міни, протичовнові кореговані авіабомби та авіаційні засоби забезпечення застосування озброєння зберігаються на базі протичовнового озброєння (далі - ПЧОз).
Керовані АЗУ (керовані авіаційні ракети, кореговані авіабомби, авіаційні протичовнові торпеди та ракети, протичовнові кореговані авіабомби) повинні бути надійно закріплені та зафіксовані на візках, а візки вкриті чохлами та обладнані червоними сигнальними прапорцями (в темні години доби - червоними ліхтарями). Кожен візок повинен мати табличку, на якій зазначаються бортовий номер ПС, за яким закріплені КАЗУ, їх тип, номери (за потреби зазначається літер), а також дані особи, за якою закріплений візок.
За технічний стан і збереження КАЗУ, що зберігаються в зональних сховищах, відповідає начальник обслуги обслуговування авіаційного озброєння.
Некеровані авіаційні ракети (далі - НАР) зберігаються біля ПС або в укриттях ПС (патернах) на стелажах або візках. НАР, призначені для застосування в блоках, можуть зберігатись із вкрученими підривниками, спорядженими в блоки або укладеними в заводську тару. При цьому тара, в якій зберігаються НАР та блоки, опечатується печаткою техніка ПС, відповідального за зберігання АЗУ.
У частинах тактичної авіації бомбардувальні АЗУ зберігаються біля ПС або в сховищах ПС (патернах) на транспортувальних візках-підіймачах або спеціальних ложементах (підставках), які забезпечують мінімальні витрати часу під час їх укладання на візки-підіймачі.
У авіаційних частинах ВМС бомбардувальні АЗУ зберігаються в зонах розосередження підрозділів в обвалуваннях на транспортувальних візках (причепах) без тари.
Підвісні вушка, пробки головних та донних вічок, різьби запальних стаканів у бомбардувального АЗУ повинні бути змащені мастилом, що не замерзає при низькій температурі.
Боєкомплект патронів споряджається в стрічки та встановлюється на ПС.
За необхідності зняття боєкомплекту патронів з ПС зберігання його повинно бути організоване в спеціально обладнаних приміщеннях авіаційних підрозділів або на складі ТППР (СІС, складу АЗУ служби АОз) в ящиках для кожного ПС окремо). Доступ сторонніх осіб до цих приміщень має бути унеможливлений.
На кожному ящику зазначаються бортовий номер ПС, тип набоїв, кількість, партія, рік виготовлення, завод-виробник, дата розкриття герметичної упаковки та дата чергової заміни. Ящики повинні бути опечатані печаткою начальника обслуги обслуговування АОз.
Комплектуючі елементи бомбардувального АЗУ, ПТЗ систем АОз, а також патрони для систем постановки пасивних перешкод зберігаються в авіаційних підрозділах (в металевих ящиках, сейфах), що унеможливлюють доступ до них сторонніх осіб.
З метою постійного оновлення боєкомплекту на бойову підготовку в першу чергу повинні бути використані АЗУ, що мають мінімальний залишок ресурсу.
4. Контроль технічного стану першого боєкомплекту здійснюють старші інженери частини з АОз під час оглядів відповідно до чинних документів.
Перевірка комплектності та технічного стану першого боєкомплекту посадовими особами здійснюється відповідно до чинних наказів керівників органів управління авіації ЦОВВ та ЗСУ.
5. За збереження АЗУ, знімних агрегатів АОз і ПТЗ систем АОз, які знаходяться на ПС або зберігаються біля нього, відповідає старший технік (технік) ПС. Під час посадки ПС на аеродромі маневру за їх збереження відповідає старший групи технічного складу, а до його прибуття - командир екіпажу.
За утримання у встановлених ступенях готовності та збереження КАЗУ, які зберігаються у сховищах ТППР (СІС, складу АЗУ служби АОз), відповідає начальник ТППР (СІС, служби АОз).
6. У чергових підрозділах організація зберігання АЗУ визначається наказом командира авіаційної частини.
7. Порожня тара з-під АЗУ, призначених для першого бойового вильоту, здається за накладними на зберігання на склад ТППР (СІС, склад АЗУ служби АОз).
8. На АЗУ, призначених для першого бойового вильоту, начальником ТППР (СІС, служби АОз) подаються витяги з формулярів (паспортів), на КАЗУ - формуляри (паспорти), які зберігаються в начальника обслуги обслуговування АОз. Облік складу та паспортних даних АЗУ з усіх ПС, призначених для першого бойового вильоту, в авіаційному підрозділі здійснює начальник обслуги обслуговування АОз із записом у журналі обліку авіаційних засобів ураження, засобів пасивних перешкод та піротехнічних засобів (додаток 23).
Відомості про боєкомплект патронів до гармат і кулеметів, що розміщуються на ПС, записуються у формуляр ПС.
9. Старший інженер авіаційної частини з АОз веде облік всіх змін та доповнень у довіднику з гарантійних і технічних строків служби та обмежень у застосуванні АЗУ та доводить витяг із довідника за всім переліком АЗУ, що застосовуються на ПС авіаційної частини, начальникам обслуг обслуговування АОз. Начальник обслуги обслуговування АОз щокварталу зобов'язаний проводити звірку витягів у старшого інженера авіаційної частини з АОз. Пономерний облік обмежень і заборон у застосуванні АЗУ, засобів утворення пасивних перешкод та піротехнічних засобів ведеться за встановленою формою старшим інженером авіаційної частини з АОз, начальником ТППР (СІС, служби АОз,) та начальником обслуги обслуговування АОз (додаток 24).
Використання заборонених АЗУ, засобів створення пасивних перешкод, ПТЗ, а також виробів із вичерпаними призначеними ресурсами (строками служби) категорично забороняється.
10. Видача АЗУ і ПТЗ до авіаційних підрозділів для утримання в складі боєкомплектів та на бойову підготовку здійснюється за накладними, оформленими за заявкою (додаток 25), яка надійшла завчасно. За їх одержання є відповідальним начальник обслуги обслуговування АОз.
За потреби видача некерованих АЗУ (далі - НАЗУ), засобів створення пасивних перешкод і ПТЗ систем АОз на бойову підготовку може здійснюватися в установленому порядку за книгою обліку АЗУ, виданих у тимчасове користування, з подальшим оформленням накладних.
11. Запас АЗУ, засобів створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз, що вивозяться для забезпечення польотів під час підготовки до дій за призначенням, не повинен перевищувати потреби на виконання завдань поточного льотного дня (ночі) і повинен утримуватися окремо від першого боєкомплекту.
Начальник обслуги обслуговування АОз веде облік фактичного витрачання АЗУ на бойову підготовку до дій за призначенням в розділі 2 журналу обліку авіаційних засобів ураження, засобів пасивних перешкод та піротехнічних засобів, який заповнюється в кінці льотного дня, та є відповідальним за здачу не витрачених протягом льотного дня АЗУ в ТППР (СІС, склад АЗУ служби АОз).
12. Доставка АЗУ, засобів створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз на аеродром здійснюється силами та засобами ТППР (СІС, силами служби АОз та засобами відповідних служб матеріально-технічного забезпечення) відповідно до заявки. Разом з ними доставляються і витяги з формулярів (паспортів), для КАЗУ - формуляри (паспорти). Патрони артилерійської зброї при цьому повинні бути споряджені в стрічки та знаходитись у пристосованій тарі (контейнері). АЗУ доставляються на майданчики підготовки.
АЗУ, засоби створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз, які доставляються, повинні мати запас призначеного строку служби (ресурсу) і не повинні мати діючих заборон на застосування. За кондиційність та своєчасність їх доставки відповідає начальник ТППР (СІС, служби АОз).
В авіації ВМС доставка до авіаційних частини підготовлених до бойового застосування КАЗУ і авіаційних засобів пошуку та виявлення підводних човнів здійснюється силами та засобами баз ПЧОз.
13. Допуск АЗУ, засобів створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз на бойове застосування здійснює старший інженер авіаційної частини (начальник обслуги обслуговування) з АОз після огляду та перевірки їх кондиційності і комплектності, про що доповідає старшому інженеру польотів. Ця ж посадова особа контролює підготовку до застосування та здачу невитрачених у процесі льотного дня АЗУ, засобів створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз посадовій особі ТППР (СІС, служби АОз).
Допуск АЗУ на бойове застосування за відсутності виписок із формулярів до них забороняється.
14. Після закінчення льотного дня із застосуванням АЗУ старший інженер авіаційної частини з АОз за даними начальників обслуг обслуговування АОз складає донесення про наявність і рух матеріальних засобів на витрачені АЗУ. Донесення підписується командиром авіаційної частини та його заступником з ІАС і засвідчується гербовою печаткою. Не пізніше наступного дня донесення на витрачені АЗУ надаються до ТППР (СІС, служби АОз). Дані донесення є підставою для списання з обліку витрачених АЗУ, засобів створення пасивних перешкод та ПТЗ систем АОз.
15. Невитрачені АЗУ, засоби створення пасивних перешкод і ПТЗ систем АОз здаються на склад ТППР (СІС, склад АЗУ служби АОз) під підпис у відповідному журналі. Їх доставка на склад здійснюється силами та засобами ТППР (СІС, службою АОз із залученням засобів відповідних служб матеріально-технічного забезпечення).
В авіації ВМС доставка невитраченого ПЧОз здійснюється силами та засобами бази ПЧОз.
Зберігання АЗУ та комплектуючих елементів до них на майданчиках підготовки АЗУ після закінчення польотів категорично забороняється.
16. Тип і кількість АЗУ, що споряджаються на ПС для виконання польоту з їх бойовим застосуванням, а також час уповільнення підривників зазначаються в плановій таблиці польотів і видаються старшим штурманом авіаційної частини старшому інженеру авіаційної частини з АОз у письмовому вигляді завчасно з урахуванням технологічного часу, необхідного для виконання робіт у встановлені строки.
Тип і кількість АЗУ, підривників і ПТЗ, якими споряджено ПС на майбутній політ, їх паспортні дані, час уповільнення (дистанційної дії) підривників, а також номери точок підвіски, на які підвішені АЗУ (блоки, контейнери), записуються в журнал підготовки ПС.
17. У разі підвішування на ПС установок АОз, не закріплених за ПС, в журнал підготовки ПС записується тип і номер установки АОз.
18. У разі зміни варіантів озброєння ПС система керування озброєнням та справність установок АОз перевіряються за основними та аварійними ланцюгами у варіанті спорядження ПС засобами ураження, передбаченому завданням на політ.
19. Для забезпечення максимальної готовності ПС до бойового застосування після закінчення польотів озброєння ПС, а також десантно-транспортне обладнання, автономні установки пасивних перешкод, стартові прискорювачі приводяться в стан готовності до застосування у варіанті, встановленому командиром авіаційної частини.
20. Несправне АОз, що підлягає ремонту, здається на склад ТППР (СІС, склад АЗУ служби АОз) у законсервованому вигляді з оформленими формулярами (паспортами) разом з актом технічного стану. АОз, що прийшло в непрацездатний стан у процесі експлуатації та не підлягає ремонту, приймається ТППР (СІС, службою АОз) на тимчасове зберігання з оформленим актом технічного стану.
Остаточне списання цього АОз з особистого рахунку авіаційної частини здійснюється після пред'явлення акта на списання.
21. Під час передачі ПС із частини до частини боєкомплект патронів знімається із ПС і разом з іншими АЗУ першого боєкомплекту здається на склад ТППР (СІС, служби АОз).
Під час передачі ПС усередині авіаційної частини боєкомплект може передаватися разом із ПС із відповідним переоформленням облікової документації.
22. В авіаційних частинах забороняється зберігати:
озброєння та засоби ураження, що не перебувають в експлуатації в авіаційній частині, за винятком навчальних зразків;
НАЗУ із вкрученими підривниками, крім бомб та ракет, споряджених підривниками під час виготовлення на заводах-виробниках, а також ракет, споряджених у блоки;
заборонені або несправні АЗУ і ПТЗ;
АЗУ в бойовому спорядженні в службових (житлових) приміщеннях та навчальних класах.
23. У навчальних класах дозволяється зберігати тільки навчальні зразки засобів ураження, навчальну та розрізну зброю.
Навчальні засоби ураження повинні мати:
керовані ракети та кореговані авіабомби - кільцеві чорні смуги та напис чорним кольором "НАВЧАЛЬНА";
некеровані ракети - чорне забарвлення корпуса та напис білим кольором на корпусі "НАВЧАЛЬНА";
авіабомби - чорне забарвлення зовнішньої поверхні та напис білим кольором на корпусі "НАВЧАЛЬНА";
підривники та механізми далекого взведення - біле забарвлення зовнішньої поверхні, клеймо "НАВЧАЛЬНИЙ" на головній частині, отвір у детонаторному стакані або в капсульній втулці;
патрони - біле забарвлення зовнішньої поверхні снарядів (куль), отвір у гільзі та пробитий капсуль.
Користуватися навчальними засобами ураження без зазначеного маркування та конструктивних змін забороняється.
5. Особливості технічної експлуатації керованих авіаційних засобів ураження
1. КАЗУ в авіаційних частинах у складі бойових комплектів утримуються в ступенях готовності, що встановлюються відповідними документами.
2. Приведення КАЗУ в задані ступені готовності, виконання на них регламентних робіт, військового ремонту та надання допомоги підприємствам промисловості в організації виконання робіт та доробок за бюлетенями заводів-виробників здійснюються персоналом ТППР (СІС) та арсеналів (баз, складів) зберігання відповідно до ЕД, чинних керівних документів, технологій військового ремонту і отриманих бюлетенів.
Персонал ТППР (СІС) та арсеналів (баз, складів) повинен бути навчений і допущений до експлуатації КАЗУ та засобів їх обслуговування.
Усі технічні засоби ТППР (СІС) та арсеналів (баз, складів) повинні бути перевірені і перебувати в стані постійної готовності до застосування.
3. Підготовка КАЗУ до застосування здійснюється на ТППР (СІС) і організовується в один або кілька потоків, для чого створюються штатні та позаштатні спеціально навчені розрахунки, до яких можуть залучатися спеціалісти з ТЕЧ АТ частини та обслуг обслуговування. Склад і розподіл обов'язків у розрахунках оголошуються наказом командира авіаційної частини та постійно уточнюються з урахуванням наявних спеціалістів.
За повноту і якість підготовки КАЗУ для бойового застосування є відповідальним начальник ТППР (СІС).
4. Після закінчення встановлених міжрегламентних строків зберігання, кількості польотів, підвісок, часу нальоту під носієм, напрацювання апаратури та необхідності виконання промисловістю робіт за бюлетенями на КАЗУ виконуються регламентні роботи, періодичність і обсяг яких встановлюються ЕД, бюлетенями заводів-виробників, вказівками ГІ ОУА ЦОВВ та ЗСУ.
Відповідальними за своєчасне виконання регламентних робіт на КАЗУ, що входять до складу першого боєкомплекту, є: за календарними строками знаходження у відповідних ступенях готовності - начальник ТППР (СІС); за кількістю польотів, підвісок, часу нальоту під носієм - начальник обслуги обслуговування АОз.
Відповідальним за своєчасність, повноту та якість виконання регламентних робіт на всіх КАЗУ військового запасу є начальник ТППР (СІС). Доробки, що впливають на ефективність та безпеку застосування КАЗУ за прямим призначенням, виконуються невідкладно. При цьому в першу чергу доопрацьовуються КАЗУ, які перебувають на бойовому чергуванні в черговому підрозділі та входять до складу першого боєкомплекту.
За організацію та контроль виконання доробок за бюлетенями заводів-виробників на всіх КАЗУ військового запасу є відповідальним старший інженер авіаційної частини з АОз.
За повноту та якість виконання доробок КАЗУ за бюлетенями заводів-виробників є відповідальним начальник ТППР (СІС) та арсеналу (бази, складу).
5. Справним вважається КАЗУ, що відповідає всім вимогам ЕД, на якому виконані регламентні роботи, операції з технічного обслуговування та директивні вказівки, усунуті всі відмови і пошкодження, та який має запас призначених строків служби (зберігання), що забезпечують політ ПС на виконання бойового завдання.
Усунення відмов та пошкоджень КАЗУ, які перебувають за межами гарантійних строків служби (зберігання), здійснюється на ТППР (СІС) та арсеналах (базах, складах) з використанням групових комплектів ЗЧМ. Крім того, відновлення несправних КАЗУ здійснюється за наявності відповідних рішень і вказівок методом заміни несправних агрегатів (вузлів, блоків) справними, які мають запас встановленого строку служби (зберігання), знятими з КАЗУ, що підлягають списанню. При цьому технологія заміни таких агрегатів (вузлів, блоків) повинна бути викладена в ЕД на КАЗУ або керівництві (інструкції) з військового ремонту цього типу КАЗУ. За відсутності таких технологій використовувати агрегати (вузли, блоки) з інших КАЗУ цього типу для відновлення несправних КАЗУ забороняється.
6. Відхід КАЗУ на регламентні роботи і виконання робіт за бюлетенями повинен плануватись із розрахунку збереження бойової готовності авіаційної частини. Замість КАЗУ, які відійшли на виконання робіт, до складу боєкомплекту, призначеного для першого бойового вильоту, уводяться КАЗУ зі складу військових запасів. Під час виконання робіт на КАЗУ, що зберігаються в ТППР (СІС, на складі АЗУ служби АОз), на підготовку повинні подаватися КАЗУ в кількості, що не перевищує добову продуктивність ТППР (СІС).
Результати перевірок КАЗУ під час виконання регламентних робіт заносяться у формуляри (паспорти) на КАЗУ та журнал обліку результатів вимірів параметрів. Усі перфокарти (стрічки з циклограмами контролю) зберігаються у формулярі (паспорті) на КАЗУ.
7. Переведення КАЗУ з одного ступеня готовності в інший з метою раціонального витрачання призначеного строку служби (ресурсу) здійснюється за рішенням старшого інженера частини з АОз (начальника ТППР (СІС, служби АОз)) на підставі наказу командира авіаційної частини відповідно до чинних керівних документів.
Контроль за своєчасним переведенням КАЗУ із одного ступеня готовності в інший з метою раціонального витрачання призначеного (гарантійного) строку служби (зберігання) здійснює старший інженер частини з АОз (начальник ТППР (СІС)).
8. Після закінчення встановлених строків служби (зберігання), числа зльотів-посадок, після грубої посадки ПС, а також у разі потреби виконання робіт за бюлетенями промисловості КАЗУ передаються до ТППР (СІС). Передачу КАЗУ здійснює начальник обслуги обслуговування АОз з оформленням відповідної документації.
Рішення про позачергові перевірки керованих АЗУ в міжрегламентні строки із застосуванням контрольно-перевірочної апаратури приймає старший інженер частини з АОз (начальник ТППР (СІС)).
За виконання повного обсягу робіт з контролю за станом КАЗУ на ПС за наявності на ньому вмонтованої системи контролю відповідає спеціаліст (оператор), що виконує роботу з комплексної перевірки бортового обладнання та КАЗУ.
9. Під час транспортування КАЗУ на стоянки ПС на візках (тягачах) удень повинні бути встановлені червоні прапорці, а вночі - червоні ліхтарі, що сигналізують про перевезення вибухонебезпечного вантажу. Візки з керованими АЗУ, у тому числі навчальними (навчально-діючими), повинні транспортуватися з відповідним розташуванням зчіплюючого приладу, що унеможливлює пошкодження елементів КАЗУ водилом візка під час руху та маневрів тягача. Під час транспортування КАЗУ виділяється супроводжуючий, який забезпечує безпечний рух і доставку КАЗУ.
Роботи з підтримання в боєготовому стані КАЗУ, що знаходяться в підрозділі, всі види оглядів КАЗУ перед і після польотів проводяться спеціалістами обслуг обслуговування АОз.
Несправні КАЗУ зі складу боєкомплектів вилучаються і здаються до ТППР (СІС) для ремонту.
10. У процесі технічної експлуатації КАЗУ в їх формулярах (паспортах) ведеться облік витрати ресурсу за кількістю польотів, підвісок, часу нальоту під носієм, напрацювання апаратури, а також необхідністю виконання промисловістю робіт за бюлетенями. Ці дані використовуються під час планування витрат КАЗУ і прогнозування своєчасного переведення КАЗУ із одного ступеня готовності в інший. Облік КАЗУ ведеться у Журналі обліку керованих засобів ураження (додаток 26).
Загальні строки служби (ресурс) експлуатації і умови зберігання КАЗУ в різних ступенях готовності визначаються ЕД на КАЗУ, бюлетенями промисловості та вказівками ГІ авіації Повітряних Сил ЗСУ.
11. Пономерна документація КАЗУ, витрачених за планом бойової підготовки, знищується після списання їх з обліку в установленому порядку.
6. Особливості технічної експлуатації некерованих авіаційних засобів ураження
1. Для підготовки бомбардувальних АЗУ і НАР до застосування в кожній зоні розосередження ПС повинні бути обладнані спеціальні майданчики з ложементами, необхідними засобами механізації, методичною документацією про правила підготовки засобів ураження та інструкцією із заходів безпеки.
2. Підготовка НАЗУ до застосування на майданчиках підготовки здійснюється розрахунками, які очолюють спеціалісти з АОз. Контроль за правильністю набивання патронних стрічок, їх технічним станом та виконанням вимог з комплектації здійснюють під час огляду і допуску патронних стрічок до застосування спеціалісти з АОз.
3. Бомбардувальне АЗУ та НАР споряджаються підривниками та комплектуючими елементами, як правило, після підвішування на ПС.
З метою скорочення часу підготовки ПС до польоту дозволяється в окремих випадках підвішувати бомбардувальне АЗУ та НАР із вкрученими підривниками (спорядженими в блоки), якщо це не заборонено ЕД на АЗУ.
Огляд та підготовка підривників здійснюються в спеціально відведених місцях на відстані не менше 25 м від місць розміщення ПС, АЗУ та персоналу. Місце підготовки підривників позначається червоним прапорцем (червоним ліхтарем).
4. Герметична упаковка підривників і ПТЗ систем АОз розкривається безпосередньо перед спорядженням ними бомбардувального АЗУ, НАР та пристроїв АОз, при цьому в першу чергу використовуються підривники та ПТЗ систем АОз із раніше розкритої герметичної упаковки з мінімальним залишком строку служби (зберігання).
У кожну розкриту герметичну упаковку з виробами повинна бути вкладена бирка (ярлик) із зазначенням заводу, партії, року випуску, дати розкриття герметичної упаковки та кількості виробів, що знаходяться в ній.
5. Патрони з однотипними снарядами в боєкомплекті артилерійських установок повинні бути одного заводу, одного року виготовлення та однієї партії. Як виняток дозволяється мати в боєкомплекті патрони з однотипними снарядами двох партій. Блоки некерованих ракет споряджаються ракетами однієї партії.
6. До застосування не допускаються патрони, що мають такі дефекти:
вільне обертання чи повздовжнє хитання снарядів (куль) у гільзах;
вм'ятини на гільзах;
тріщини на дульцях гільз, які видно неозброєним оком;
пошкодження чи обертання мембран підривачів;
корозія підривачів у місці запресовки (завальцовки) мембран;
корозія капсюлів-запалювачів або невірна їх посадка;
хитання балістичних наконечників.
До застосування не допускаються патронні стрічки, що мають люфт патронів у лапках ланки чи тріщини та розтягнутість ланок по кроку.
Патрони та ланки, що мають зазначені дефекти, а також патрони, які пройшли крізь автоматику гармат (кулеметів, гранатометів), з боєкомплектів вилучаються і здаються в ТППР (СІС, на склад АЗУ служби АОз) для подальшого знищення.
Ремонт НАЗУ (крім випадків, обумовлених інструкціями) в авіаційних частинах забороняється.
7. Особливості технічної експлуатації авіаційної артилерійської зброї та установок
1. Періодичність чищення, змащування авіаційної артилерійської зброї та їх установок, пускових пристроїв і блоків НАР, а також види чищення встановлюються керівництвом з технічної експлуатації конкретного зразка зброї чи установки та РТО ПС, на якому вони встановлені.
2. Заряджання (розряджання, чищення, змащування) зброї рухомих та нерухомих артилерійських установок, а також чищення та змащування боєкомплекту до них, поповнення боєкомплекту на багатомісних ПС військово-транспортної авіації (далі - ВТА), ВМС і транспортно-бойових вертольотах виконують члени льотного екіпажу. На ПС тактичної авіації чищення артилерійської зброї після виконання польотів, пов'язаних з її застосуванням, повинно виконуватися після закінчення льотного дня (зміни). Для забезпечення своєчасного чищення артилерійської зброї залучається необхідна кількість персоналу підрозділів іншої спеціальності. Виконання зазначених робіт контролюють спеціалісти з АОз.
3. Канали стволів авіаційної артилерійської зброї на ПС з метою захисту від корозії повинні бути змащені тонким шаром мастила. Під час польотів на навчальні стрільби стволи необхідно протирати. По тривозі дозволяється випускати ПС у політ без видалення мастила зі стволів зброї.
Перед протиранням стволів необхідно переконатися в тому, що зброя розряджена та в каналі ствола немає патронів.
4. Для попередження корозії патронних стрічок у боєкомплектах артилерійської зброї патрони та ланки необхідно змащувати тонким шаром мастила, яке застосовується для цього типу зброї.
5. На ПС, підготовлених до польоту із застосуванням артилерійської зброї, вона повинна бути готова до стрільби після одного перезаряджання у польоті. Зброя, перезаряджання якої у повітрі не передбачено, заряджається на землі "під постріл".
6. Облік настрілів авіаційної артилерійської зброї ведеться після кожного льотного дня (ночі) з бойовим застосуванням і заноситься до графіка чищення авіаційної артилерійської зброї, а підсумковий настріл за місяць - у формуляр авіаційного озброєння ПС.
7. Графік чищення авіаційної артилерійської зброї, в якому також передбачений облік ресурсу, настрілу і профілактичної заміни деталей з настрілу, ведеться в підрозділі начальником обслуги обслуговування АОз.
8. У паспорти авіаційної артилерійської зброї підсумкові відомості про настріл заносяться в разі:
відмови авіаційної артилерійської зброї;
заміни деталей авіаційної артилерійської зброї з настрілу;
зняття авіаційної артилерійської зброї з експлуатації;
передачі авіаційної артилерійської зброї з однієї частини в іншу.
9. ЗЧМ авіаційної артилерійської зброї зберігається в підрозділах. Один раз на рік, як правило в кінці року, комісією, яку очолює заступник командира авіаційної частини з ІАС, проводиться інвентаризація ЗЧМ зі складанням акта.
8. Особливості технічної експлуатації додаткового озброєння
1. Експлуатація додаткового озброєння здійснюється штатними і позаштатними розрахунками. Склад розрахунків після їх навчання, тренування та прийняття заліків віддається наказом командира авіаційної частини.
2. Перевірка стану систем додаткового озброєння ПС, що входять до бойового розрахунку авіаційної частини, проводиться під час виконання всіх видів підготовки до польотів в обсязі вимог РТО складом розрахунків.
На ПС, що не входять до бойового розрахунку авіаційної частини, перевірка систем проводиться не менше одного разу на 6 місяців із встановленням на ПС знімних агрегатів додаткового озброєння. Результати перевірки записуються в журнал підготовки ПС. У процесі експлуатації ведеться графік обліку виконання перевірок для кожного ПС.
3. Регламентні роботи на додатковому озброєнні виконуються в єдині календарні строки, встановлені для конкретного типу АТ, силами груп ТППР (СІС) і груп регламенту та ремонту АОз ТЕЧ АТ частини.
4. Усі наявні агрегати додаткового озброєння та ті, що надходять до авіаційної частини, підлягають пономерному обліку.
Знімні агрегати додаткового озброєння, що надходять до авіаційної частини разом із ПС, заносяться до книги пономерного обліку на підставі наказу командира авіаційної частини про зарахування на облік ПС. Під час передачі ПС до іншої авіаційної частини разом з ним передаються агрегати додаткового озброєння. Підставою для зняття їх з обліку є приймально-здавальний акт.
5. Зберігання агрегатів додаткового озброєння організовується в зонах розосередження або в підрозділі забезпечення. Вагові макети вантажів зберігаються у своїй тарі або на транспортувальних візках.
Стан вагових макетів перевіряється не менше одного разу на місяць особами, відповідальними за їх зберігання.
9. Пристрілювання та юстирування авіаційного озброєння
1. Пристрілювання АОз ПС полягає в узгодженні напрямків осі зброї, установок АОз і пристроїв вимірювання координат цілі (оптичних візирних пристроїв, теплопеленгаторів, антен радіолокаційних станцій тощо) з будівельною віссю ПС відповідно до необхідної точності.
Юстирування ПС полягає в узгодженні механічних, електричних та оптичних пристроїв і датчиків у системі координат ПС.
2. Пристрілювання озброєння ПС проводиться спеціалістами з АОз групи регламенту та ремонту і обслуг обслуговування за участю осіб льотного складу відповідно до ЕД. Пристрілювання АОз виконується, як правило, одночасно з юстируванням (узгодженням) систем озброєння і прицільно-навігаційних комплексів (систем).
3. Пристрілювання, юстирування (узгодження) систем озброєння здійснюються в строки, передбачені РТО ПС, а також у таких випадках:
після прибуття ПС до авіаційної частини;
після заміни бронескла кабіни, візирних та індикаторних пристроїв;
після заміни агрегатів, що входять до складу систем озброєння та впливають на точність їх роботи;
після заміни (ремонту) установок, вузлів деталей, що впливають на положення зброї;
після заміни в прицільних системах блоків та елементів, що впливають на точність роботи цих систем;
у разі виникнення сумнівів у точності пристрілювання.
4. За своєчасність виконання пристрілювання озброєння ПС є відповідальним командир авіаційного підрозділу. Контроль за якістю виконання пристрілювання покладається на старшого інженера авіаційної частини з АОз та осіб льотного складу, які беруть участь у виконанні пристрілювання.
ПС, на яких закінчились строки пристрілювання і юстирування озброєння, вважаються несправними.
5. Пристрілювання артилерійської зброї нерухомих установок здійснюється холодним і гарячим, якщо це передбачено ЕД, способами.
Холодний спосіб здійснюється за допомогою кутомірних пристосувань, гарячий - стрільбою в спеціально обладнаному тирі.
Рухомі артилерійські установки, ракетні установки та фотоконтрольні прилади пристрілюються за допомогою оптичних кутомірних пристроїв. Координати точок наведення зброї записуються в картку пристрілювання ПС, яка зберігається в його формулярі.
6. Про кожне пристрілювання озброєння, юстирування (узгодження) прицільних систем робиться запис у формулярі ПС за підписом спеціаліста, який виконував пристрілювання, юстирування (узгодження), і члена льотного екіпажу, який брав участь у виконанні цих робіт.
10. Особливості технічної експлуатації піротехнічних засобів
1. До ПТЗ належать: піропатрони, пірозапали, пірорізаки, електрокапсюлі, запалювачі тощо, що використовуються в різних системах ПС та АЗУ. Отримання ПТЗ із підрозділів забезпечення здійснюють начальники груп обслуговування, регламенту та ремонту, ТППР (СІС).
2. Спорядження (розспорядження) пристроїв ПС ПТЗ, їх експлуатацію, контроль за своєчасною заміною та наявністю цих засобів у системах здійснюють спеціалісти за належністю систем.
3. Контроль зовнішнього стану ПТЗ, наявність запасу строку їх служби, облік номенклатури та паспортних даних, відпрацьовування узагальнених періодичних заявок на ПТЗ здійснюють начальники груп обслуговування, регламенту та ремонту за належністю систем.
4. Облік номенклатури і паспортних даних ПТЗ ведеться в журналах обліку (додаток 27).
Крім того, кількість і паспортні дані ПТЗ, які встановлюються у передпольотну підготовку, записуються в журнал підготовки ПС. Кількість і паспортні дані ПТЗ, що знаходяться на борту ПС, записуються у формуляр ПС.
5. ПТЗ у підрозділах частини повинні зберігатися в металевих ящиках (шафах), що зачиняються на замок і опечатуються. Перенесення цих засобів повинне здійснюватися в спеціальній металевій тарі, обладнаній гніздами, що унеможливлюють взаємне зіткнення засобів і наколювання їх капсулів, або в заводській упаковці.
6. Під час поводження з ПТЗ повинні вживатися заходи, що унеможливлюють проходження через них електростатичних розрядів.
11. Склад та особливості технічної експлуатації авіаційного обладнання повітряних суден
1. До складу АО ПС входять:
електрообладнання;
електронні і електричні системи управління силовими установками;
електронна автоматика авіаційного обладнання;
приладне обладнання;
кисневе обладнання;
захисне спорядження льотчика (далі - ЗСЛ);
фотографічні і теплові засоби розвідки та пошуку;
спеціальні (не радіотехнічні) засоби пошуку підводних човнів;
бортові АЗК;
бортові ЗОК загального призначення.
2. Особливості технічної експлуатації електрообладнання
Експлуатація авіаційних акумуляторних батарей здійснюється спеціалістами ІАС та підрозділів забезпечення у суворій відповідності з вимогами РТО й КЕ на батареї з урахуванням вимог РТО й КЕ ПС, на який встановлюються авіаційні акумуляторні батареї, та вказівками ГІ авіації.
Відповідальним за організацію експлуатації акумуляторних батарей визначається старший інженер ІАС частини за спеціальністю АО (начальник відповідної служби авіаційної частини).
Обслуги обслуговування авіаційних джерел живлення підпорядковуються начальнику ТЕЧ АТ (керівнику підрозділу забезпечення).
За обслуговування зарядних пристроїв, дотримання періодичності їх калібрування (повірки), забезпечення обслуг обслуговування та ремонту авіаційних акумуляторних батарей необхідним інструментом, матеріалами та обладнанням є відповідальними служби забезпечення авіаційної частини.
Бортові акумуляторні батареї та знімні контейнери закріплюються за ПС. На акумуляторних батареях та знімних контейнерах повинен бути нанесений напис із зазначенням бортового номера ПС і належності їх до підрозділу. За потреби дозволяється встановлювати на ПС запасні акумуляторні батареї. Дозвіл на встановлення на ПС акумуляторних батарей, закріплених за іншим ПС, дає старший інженер (інженер) частини з АО із записом у журналі підготовки ПС.
Факт встановлення (знімання) акумуляторних батарей повинен реєструватися в журналі підготовки ПС (із зазначенням прізвищ і підписів спеціаліста групи обслуговування АО та техніка ПС. Під час зберігання акумуляторних батарей на ПС люки ніш (відсіків) установки акумуляторних батарей повинні пломбуватися старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС.
Зняті з ПС акумуляторні батареї повинні зберігатися на зарядних акумуляторних станціях або в приміщеннях, що опалюються (за умови забезпечення збереження).
Спільне зберігання кислотних і лужних акумуляторних батарей забороняється.
Для зберігання срібно-цинкових акумуляторних батарей поблизу ПС можуть використовуватися наземні контейнери, які закріплюються за старшим авіаційним техніком (авіаційним техніком) ПС. Він відповідає за їх зберігання, справність та експлуатацію наземних контейнерів. Контроль за дотриманням температурних режимів у контейнерах покладається на спеціалістів з АО.
Залишати акумуляторні батареї на ПС забороняється в таких випадках:
у разі їх відмов і несправностей;
під час знаходження ПС на зберіганні;
під час тривалого знаходження ПС в умовах температур нижче нуля, якщо це не передбачено КЕ (РТО) батареї або вказівками ГІ авіації;
під час виконання на ПС регламентних (ремонтних) робіт в ТЕЧ АТ авіаційної частини та ремонту на АРП, якщо це не передбачено КЕ акумуляторних батарей або вказівками ГІ авіації.
У разі нерегулярного виконання польотів з метою більш повного використання ресурсного потенціалу авіаційних нікель-кадмієвих акумуляторних батарей дозволяється їх циклічне використання.
Порядок ТО та допуск батарей до експлуатації під час циклічного використання визначаються вказівками ГІ авіації.
Тривалість циклу та строків використання батарей у зарядженому стані визначає заступник командира частини з ІАС, ураховуючи завдання, які вирішуються частиною, і забезпеченість акумуляторними батареями.
Кількість бортових комплектів заряджених акумуляторних батарей призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити вирішення завдань бойового чергування та інших спеціальних завдань при максимальному напрацюванні акумуляторних батарей.
Для лужних, нікель-кадмієвих батарей ведуться журнали обліку параметрів акумуляторних батарей, які заповнюються спеціалістами зарядно-акумуляторних станцій під час проведення робіт з їх ТО.
3. Особливості технічної експлуатації електричних систем і пристроїв керування силовими установками
Перевірку працездатності, регулювання електричних і електронних систем та пристроїв керування силовими установками виконують спеціалісти з ПД спільно зі спеціалістами з АО.
Перевірку і регулювання параметрів електричних агрегатів систем регулювання вхідних пристроїв, положення стулок реактивного сопла, систем вимірювання та регулювання температури масла, температури газів та частоти обертання турбіни здійснюють спеціалісти з АО.
Перевірку працездатності електричних пристроїв запуску і управління режимами роботи силових установок при працюючих двигунах виконують спеціалісти з ПД, на ПС ВТА - старший бортовий технік (технік) і бортовий технік з авіаційного і десантного обладнання (з авіаційного обладнання).
Відповідальними за справність електричних пристроїв систем управління силовими установками є спеціалісти з АО.
4. Особливості технічної експлуатації електронної автоматики авіаційного обладнання
Роботи з визначення та компенсації девіації магнітних компасів і каналів магнітного курсу курсових та інерціальних систем, а також контрольні перевірки правильності компенсації магнітної девіації виконуються згідно з ЕД.
Девіаційні роботи виконуються штурманом ае (екіпажу) спільно зі спеціалістами з АО одночасно на всіх магнітних компасах і каналах магнітного курсу курсових та інерціальних систем ПС у строки, передбачені РТО, а також відповідною інструкцією з виконання девіайційних та радіодевіаційних робіт. За своєчасне проведення девіаційних робіт, оформлення протоколів і формуляра ПС є відповідальним штурман підрозділу. Контроль за якістю виконання девіаційних робіт покладається на старшого інженера (інженера) з АО.
Після монтажних робіт або виконання робіт за бюлетенями, пов'язаними з електричними ланцюгами живлення гіроскопічних систем, приладів, агрегатів, перевіряється правильність їх функціонування від усіх джерел електроживлення, включаючи резервні та аварійні.
Для підготовки інерціальних систем використовуються лінії розмітки стоянки ПС, а також природні або спеціально обладнані орієнтирні пункти, які забезпечують можливість оцінки стояночного курсу під час виставлення інерціальних систем удень і вночі. Визначення істинного азимута осьової лінії та азимутів на орієнтирні пункти, а також магнітного схилення стоянок та укриттів виконують спеціалісти топогеодезичної служби. За нанесення та збереження розмітки стоянок, стан спеціально обладнаних орієнтирних пунктів на аеродромі є відповідальним керівник визначеної служби забезпечення.
5. Особливості технічної експлуатації приладного обладнання
Перевірка працездатності аерометричних приладів та герметичності систем ППТ виконується після будь-яких робіт, пов'язаних із демонтажем і монтажем приладів, агрегатів та трубопроводів, підключених до системи ППТ, після виконання робіт з усунення повного або часткового порушення герметичності або закупорення (перетиснення) трубопроводів, після закриття приладних дошок. Усі роботи, пов'язані з відкриттям, закриттям, демонтажем і монтажем приладних дошок, у тому числі в інтересах інших спеціальностей, здійснюють спеціалісти з АО. Після завершення всіх робіт приладні дошки повинні бути опломбовані із зазначенням дати та підпису спеціаліста з АО, який виконував роботи з приладними дошками.
Для забезпечення польотів на заданих ешелонах на робочих місцях льотчиків і штурманів у кабінах ПС встановлюються бортові таблиці показань висотомірів з урахуванням сумарних поправок.
Інструментальні поправки висотомірів визначаються спеціалістами з АО ТЕЧ АТ частини. Розрахунок і складання таблиць з урахуванням сумарних поправок здійснює штурман підрозділу. Встановлення таблиць на ПС покладається на спеціалістів з АО.
Для забезпечення правильності приєднання споживачів до систем статичного та повного тиску відповідні трубопроводи, шланги, штуцери приладів і блоків повинні мати кольорове маркування.
Після заміни гіродатчика або комплекту авіагоризонту на ПС, які не мають дублюючих авіагоризонтів, робота авіагоризонту повинна перевірятися під час обльоту ПС.
Перевірка стану авіаційних годинників і заведення їх механізмів здійснюється ІТС (спеціалістами з АО). Стрілки годинників на точний час встановлюють члени льотного екіпажу.
6. Особливості технічної експлуатації кисневого обладнання
Заряджання систем газоподібним медичним киснем проводиться за допомогою автомобільних киснево-зарядних станцій до повного робочого тиску, приведеного до нормальних умов. Як виняток, у разі неможливості застосування автомобільних киснево-зарядних станцій заряджання бортових систем здійснюється газоподібним медичним киснем від транспортних балонів.
Щоб уникнути вибуху в зарядних шлангах, застосовувати нерозконсервовані і незнежирені кисневі шланги забороняється. Знежирені шланги повинні мати розпізнавальне маркування у вигляді двох блакитних поперечних смуг завширшки 5 см на відстані 5 см одна від одної.
Контроль за заряджанням бортових кисневих систем, парашутних кисневих приладів і блоків кисневого обладнання, встановлених на ЗАППС, проводиться за бортовими та вбудованими манометрами.
На ПС, що знаходяться на стоянках, кисневі вентилі живлення екіпажу та підживлення силових установок повинні знаходитись у закритому стані, тиск після вентилів системи живлення членів екіпажу повинен бути знижений до атмосферного.
Заглушки зі штуцерів кисневих дихальних приладів знімаються під час виконання передпольотної підготовки і встановлюються під час виконання післяпольотної підготовки спеціалістами обслуг обслуговування. На період польотів заглушки зберігаються в чохлах в інструментальному ящику техніка ПС.
Кисневі дихальні прилади після виконання передпольотної підготовки за відсутності членів екіпажу повинні перебувати в захисних чохлах на борту в прибортованому стані. Відбортовує прилад та знімає з нього чохол безпосередньо перед польотом, надягає чохол та прибортовує прилад після польоту старший авіаційний технік (авіаційний технік) ПС.
Бортові кисневі балони, в яких тиск знижений до атмосферного, допускаються до наступної експлуатації тільки після дворазового промивання їх киснем та наступного заряджання до номінального тиску.
Прилади рідкого медичного кисню, які знаходились у розрядженому стані, допускаються до наступної експлуатації тільки після продування газоподібним медичним киснем або азотом магістралей аварійного скидання тиску та наступного заправлення рідким медичним киснем.
Системи рідкого медичного кисню, заправляються повністю, тобто поки не з'явиться теча рідкого медичного кисню з дренажних отворів. На ПС, де передбачені різні варіанти заправлення рідким киснем, варіант заправлення на конкретний політ встановлює командир частини.
Під час перевезення рідкого медичного кисню у транспортних резервуарах рідкого кисню (далі - ТРРК) на ПС льотні екіпажі повинні бути навчені правилам їх перевезення та заправлення. На борту ПС повинна бути інструкція з перевезення та заправлення ТРРК. Транспортування порожніх резервуарів на ПС виконується при закритих горловинах ТРРК.
Під час експлуатації кисневого обладнання не допускається:
наявність на елементах кисневого обладнання масложирових речовин;
робота в замасленому одязі;
порушення герметичності кисневих систем;
продування та промивання елементів кисневого обладнання газами та рідинами, не передбаченими інструкціями;
паяння кисневих трубопроводів не передбаченими для цього припоями;
від'єднання зарядних рукавів без попереднього зтравлювання з них тиску через вентилі скидання тиску;
скручування зарядних рукавів та трубопроводів.
У разі заряджання кисневих систем азотом (згідно з технологією обслуговування літака) на зарядному штуцері встановлюється табличка з написом червоною фарбою "Увага! Азот".
7. Особливості технічної експлуатації захисного і висотного спорядження льотчика
Предмети ЗСЛ є особистим спорядженням льотного складу, який відповідає за його стан, експлуатацію та правильне застосування відповідно до завдання на політ.
Забезпечення льотного складу необхідними предметами захисного спорядження, облік залишків строків служби, ростовок та розмірів захисного спорядження кожного льотчика, прання і військовий ремонт тканинних оболонок та деталей захисних костюмів здійснюються речовою службою авіаційної частини.
Облік ЗСЛ, переданого льотним складом для зберігання і ТО до групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спеціального спорядження, ведеться начальником групи в журналі встановленої форми.
Роботи з підготовки захисного спорядження до польотів покладаються на спеціалістів групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження. Про виконання робіт з підготовки захисного спорядження до польотів робиться запис у журналі підготовки ЗСЛ. Передпольотна перевірка працездатності радіогарнітур предметів захисного спорядження проводиться льотним складом самостійно. За зауваженнями льотного складу перевірку справності та ремонт радіогарнітур предметів захисного спорядження здійснюють спеціалісти РЕО відповідно до інструкції з експлуатації.
У разі коли ремонт не можливий, льотний склад отримує нові радіогарнітури на складах авіаційної частини. За санітарно-гігієнічну обробку захисного спорядження льотчика під час післяпольотної підготовки відповідає льотний склад.
Регламентні роботи на захисному спорядженні виконуються спеціалістами групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження із залученням спеціалістів ТЕЧ АТ з РЕО (для обслуговування пристроїв радіозв'язку обладнання захисного спорядження), з АОз (для обслуговування пристроїв АОз, які належать до захисного спорядження), спеціалістів ПР і ПДС (для обслуговування вуглекислотних балонів, встановлених на захисному спорядженні). Планування відходу предметів захисного спорядження на регламентні роботи та облік їх виконання здійснює начальник групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження.
Індивідуальне припасування захисного спорядження, у тому числі й на робочому місці льотчика в кабіні ПС, періодичні перевірки якості припасування та тренування льотного складу в захисному спорядженні проводять начальники медичної і парашутно-десантної служб частини.
Захисне спорядження зберігається у підготовленому до застосування стані в спеціальному приміщенні. Допуск ЗСЛ до польоту за його станом покладається на начальника групи підготовки та регламенту висотного обладнання і спорядження. Допускати до польотів спорядження, яке виробило встановлені строки служби (ресурс), а також спорядження, не передбаченого для застосування на типах ПС, що експлуатуються авіаційною частиною (установою), індивідуально не закріпленого за льотчиком, яке застосовувалося під час катапультування, а також не допущеного до польотів начальником медичної служби авіаційної частини, забороняється.
Парашутно-кисневі прилади та автомати зберігаються на парашутах (парашутних системах) у підготовленому до застосування стані. Кисневі маски, герметичні та захисні шоломи, висотні компенсаційні костюми, морські рятувальні костюми та скафандри зберігаються в підготовленому до застосування стані в спеціальних приміщеннях.
На сумках кисневих масок та на інших предметах висотного спорядження повинні бути нанесені прізвища та ініціали членів екіпажу, за яким вони закріплені.
У частинах ВТА та тих, що експлуатують вертольоти, облік кисневих масок, закріплених за ПС, ведеться в обслугах обслуговування АО, регламентні роботи на кисневих масках виконуються в строки згідно з регламентом технічного обслуговування ПС. Виконання та облік виконання регламентних робіт на кисневих масках членів екіпажу проводяться в групах регламенту та ремонту АО.
Регламентні роботи на візирних пристроях виконують спеціалісти групи регламенту та ремонту АОз.
Регламентні роботи на кисневих приладах і автоматах, встановлених на парашутах (парашутних системах), виконуються спеціалістами групи регламентних робіт з АО.
8. Особливості технічної експлуатації фотографічних та теплових засобів розвідки та пошуку.
Обладнання змінних варіантів засобів розвідки та фотоконтролю зберігається в сухих приміщеннях при температурі повітря не нижче +5 °С. Різкі коливання температури в цих приміщеннях не допускаються.
