• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку | Рішення, Положення від 17.03.2016 № 309 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Положення
  • Дата: 17.03.2016
  • Номер: 309
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Положення
  • Дата: 17.03.2016
  • Номер: 309
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
3) провести моніторинг операцій такого клієнта (клієнта номінального утримувача) у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.
Заходи, визначені в пунктах 11-15 цього розділу, фіксуються в паперовому вигляді та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації та верифікації клієнта (клієнта номінального утримувача).
( Пункт 15 розділу V в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
15-1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати такі додаткові заходи стосовно іноземної фінансової установи, з якою встановлюються кореспондентські відносини:
1) збирати інформацію в обсязі, достатньому для повного розуміння суб’єктом первинного фінансового моніторингу характеру діяльності такої фінансової установи та з’ясування її репутації і якості нагляду, зокрема, чи була іноземна фінансова установа об’єктом розслідування з питань відмивання доходів або фінансування тероризму, або застосування заходів впливу (санкцій) з боку органу, що здійснює державне регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
2) оцінювати заходи іноземної фінансової установи щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
3) встановлювати кореспондентські відносини з іноземними фінансовими установами з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
4) документувати обов’язки іноземної фінансової установи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
5) стосовно іноземної фінансової установи, рахунки якої використовуються безпосередньо третіми сторонами для здійснення операцій від свого імені, з’ясовувати, що іноземна фінансова установа здійснює ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнтів, які мають прямий доступ до рахунків іноземної фінансової установи, та що іноземна фінансова установа може надати на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу відповідну інформацію, отриману за результатами здійснення зазначених заходів.
Заходи, визначені в цьому пункті, здійснюються при встановленні кореспондентських відносин з іноземною фінансовою установою, але до відкриття рахунку та фіксуються в паперовому або електронному вигляді, засвідчуються підписом особи, яка здійснила такі додаткові заходи, та зберігаються разом з документами, що підтверджують факт проведення ідентифікації та верифікації іноземної фінансової установи.
( Розділ V доповнено новим пунктом 15-1 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
16. Якщо за результатами аналізу інформації щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта рівень ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення оцінюється як:
1) високий, строк уточнення інформації про клієнта не має перевищувати одного року;
2) середній, строк уточнення інформації про клієнта не має перевищувати двох років;
3) низький, строк уточнення інформації про клієнта не має перевищувати трьох років.
Для клієнтів, з якими укладені договори на обслуговування, але які не зверталися до суб’єкта первинного фінансового моніторингу для отримання послуг більше трьох років, вивчення клієнта або уточнення інформації про клієнта здійснюється в разі звернення такого клієнта до суб’єкта первинного фінансового моніторингу або проведення ним фінансової операції.
Під час здійснення уточнення інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу з’ясовує у встановленому порядку всі відомості про клієнта, які були надані суб’єкту первинного фінансового моніторингу під час здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта.
( Пункт 16 розділу V в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
17. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу забезпечують зберігання та захист інформації, що стосується ідентифікації, верифікації, вивчення та уточнення інформації про клієнта та осіб, які є учасниками фінансової операції, відповідно до Правил (розділ щодо порядку збору та зберігання документів щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, оцінки та переоцінки ризиків, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом).
Працівники суб'єкта первинного фінансового моніторингу, які під час виконання своїх функцій та/або надання послуг безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що стосується ідентифікації, верифікації, вивчення та уточнення інформації про клієнта та осіб, які є учасниками фінансової операції, зобов'язані не розголошувати цю інформацію, крім випадків, передбачених законом, і не використовувати її в своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
18. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен зберігати офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації та верифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), дані щодо вигодоодержувачів, а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити стан операції, у тому числі правочини, розпорядження, заявки, ділове листування, копії векселів з індосаментом, копії векселів, заставних, копії сертифікатів цінних паперів тощо) - не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунку, припинення ділових відносин.
( Абзац перший пункту 18 розділу V в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен зберігати документи та іншу інформацію (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації номінальних утримувачів та їх клієнтів, дані щодо вигодоодержувачів, а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення та уточнення інформації про клієнтів номінального утримувача, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з номінальним утримувачем та проведеними операціями клієнтів номінального утримувача, не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з номінальним утримувачем, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити стан операції) - не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунку, припинення ділових відносин.
( Пункт 18 розділу V доповнено новим абзацом другим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
У разі знищення, втрати або пошкодження документів до закінчення строку їх зберігання незалежно від причин суб'єкт первинного фінансового моніторингу в триденний строк після встановлення таких фактів повідомляє про це НКЦПФР рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
VІ. Особливості здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів
1. Депозитарна установа здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта у разі укладення договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, договору про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача.
( Пункт 1 розділу VI в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
2. Торговці цінними паперами здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнта (другої сторони договору) за дилерським договором та клієнта (другої сторони договору) за договором на виконання, у разі якщо фінансова операція здійснюється (вчиняється) на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону.
3. Під час укладання дилерського договору або договору в рамках провадження брокерської діяльності між двома торговцями цінними паперами як на організованому, так і на неорганізованому ринку цінних паперів, кожен з торговців цінними паперами ідентифікує та верифікує своїх клієнтів, які звертаються за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу або користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
4. Фондові біржі здійснюють ідентифікацію та верифікацію торговців цінними паперами.
5. Центральний депозитарій здійснює ідентифікацію та верифікацію депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів.
( Пункт 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
6. У разі якщо клієнт є емітентом, у тому числі нерезидентом, що відповідно до законодавства або умов публічного розміщення акцій на фондовій біржі зобов'язаний публічно розкривати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), або є дочірнім підприємством чи представництвом такого клієнта, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не встановлювати дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта.
7. Компанії з управління активами здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів у разі проведення фінансової операції (купівлі-продажу цінних паперів) без участі торговця цінними паперами та у разі проведення фінансових операцій, які здійснюються в рамках діяльності з управління активами інституційних інвесторів на суму, визначену частиною першою статті 15 Закону.
8. Під час проведення ідентифікації клієнта, який виступає органом державної влади, міжнародною установою чи організацією, в яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суб’єкт первинного фінансового моніторингу проводить ідентифікацію на підставі довіреності, наданої представником клієнта, або офіційного документа, який підтверджує його повноваження. Верифікація представника клієнта здійснюється без врахування рівня ризику.
9. У разі укладання ділових відносин між професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) ідентифікацію, верифікацію, вивчення та уточнення інформації здійснює той суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який надає послугу.
10. Якщо клієнтом депозитарної установи є номінальний утримувач, депозитарна установа зобов’язана встановити особу, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція на рахунку такого номінального утримувача (встановити вигодоодержувача).
( Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
11. Якщо номінальний утримувач діє як представник чи від імені або в інтересах свого клієнта, торговець цінними паперами зобов’язаний ідентифікувати клієнта номінального утримувача, від імені або в інтересах якого здійснюється така операція, на підставі документів та/або інформації, що надані номінальним утримувачем та засвідчені ним, а також з інших джерел, якщо відповідна інформація є публічною (відкритою).
Якщо номінальний утримувач діє на користь свого клієнта, торговець цінними паперами зобов’язаний встановити вигодоодержувача, на користь якого здійснюється така операція.
( Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
12. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу до проведення фінансової операції (крім випадку, передбаченого пунктом 13 цього розділу), відкриття рахунку встановлює такі дані щодо вигодоодержувачів:
для фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, громадянство;
для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та орган реєстрації юридичної особи; дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а саме відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (фізичних осіб), країну її (їх) постійного місця проживання та дату народження.
Встановлення вигодоодержувача здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі документів та/або інформації, що надані номінальним утримувачем, а також з інших джерел, якщо відповідна інформація є публічною (відкритою).
( Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
13. У разі проведення розрахунків за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" за участю Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках за правочинами, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею, номінальний утримувач до 14:00 (за київським часом) наступного робочого дня після проведення фінансової операції (переказу коштів) має надати депозитарній установі дані щодо особи, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція (вигодоодержувача), визначені законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (якщо зазначені дані не були отримані депозитарною установою до проведення розрахунків за відповідним правочином).
( Розділ VI доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
VІІ. Забезпечення виявлення фінансових операцій
1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, внутрішньому фінансовому моніторингу, та іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, здійснюється суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі:
1) ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
2) критеріїв ризику, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Міністерством фінансів України;
3) аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;
4) типологічних досліджень у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом;
5) рекомендацій та роз’яснень НКЦПФР.
2. Заходи, спрямовані на з'ясування віднесення операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу або яка може бути пов'язана, стосується або призначена для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, визначаються Правилами (розділ щодо порядку вчинення дій для виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення) та, зокрема, включають:
1) аналіз правочину та/або інформації щодо правочину в розпорядженні на проведення депозитарної операції (для депозитарних установ) (належність осіб, що беруть участь в операції, до юридичних або фізичних осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення або щодо яких застосовано міжнародні санкції; належність до осіб, що мають високий ризик; форма та спосіб розрахунку, предмет договору тощо);
2) з'ясування суті та мети здійснення операції, в тому числі шляхом отримання додаткових документів, відомостей, пояснень тощо, що стосуються операції;
3) проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що провадяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан;
4) здійснення управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, в тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;
5) отримання документів, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів за договорами, що укладаються поза організованим ринком цінних паперів.
Документи, що підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів, можуть не витребуватись у випадку, якщо одна із сторін є фінансовою установою, яка зареєстрована та отримала відповідний дозвільний документ країни - члена Європейського Союзу.
Завірені суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або клієнтом копії таких документів зберігаються разом із документами про проведення фінансової операції.
Підпункт 5 цього пункту поширюється тільки на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами та з управління активами інституційних інвесторів.
3. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після проведення фінансової операції або під час спроби проведення чи після відмови клієнта від проведення фінансової операції.
Проведенням фінансової операції вважається перша здійснена подія:
або розрахунок за активи (сплата, перерахунок, переказ, внесення, оплата);
або передача активів (видача, погашення, зарахування).
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час з’ясування необхідності віднесення фінансової операції до такої, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, враховує загальну суму правочину, на яку вона здійснюється.
4. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, враховуючи особливості діяльності, забезпечують виявлення фінансових операцій до таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними в пунктах 3 - 5, 9, 10, 12 та 17 частини першої статті 15 Закону , а саме:
1) депозитарні установи забезпечують виявлення фінансових операцій до таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними пунктами 3, 9, 10 та 17 частини першої статті 15 Закону ;
2) компанії з управління активами (якщо операція проводиться без участі/посередництва торговця цінними паперами) забезпечують виявлення фінансових операцій до таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними пунктами 3 - 5, 9, 10, 12 та 17 частини першої статті 15 Закону ;
3) торговці цінними паперами забезпечують виявлення фінансових операцій як таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними пунктами 3 - 5, 9, 10, 12 та 17 частини першої статті 15 Закону ;
4) фондові біржі забезпечують виявлення фінансових операцій як таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознакою, визначеною пунктом 17 частини першої статті 15 Закону .
5. Центральний депозитарій повідомляє Держфінмоніторинг у довільній формі про підозри щодо діяльності осіб або їх активів, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України.
6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проводити аналіз відповідності фінансових (фінансової) операцій (операції), що проводяться клієнтом (клієнтом номінального утримувача), наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта (клієнта номінального утримувача), та/або не мають очевидного економічного сенсу чи очевидної законної мети, або щодо яких виникають підозри.
( Розділ VII доповнено новим пунктом 6 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу на підставі аналізу, який проводиться з урахуванням отриманих/наявних документів або інформації.
Якщо в день проведення аналізу у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає підозра, він забезпечує виявлення фінансової операції до такої, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, в той самий день.
8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансових операцій, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій, а також інформує про такі фінансові операції та їх учасників визначені законом правоохоронні органи.
( Пункт 8 розділу VII в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 307 від 04.06.2019 )
9. Порядок виявлення та реєстрації, а також подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552 "Деякі питання організації фінансового моніторингу".
VІІІ. Порядок зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу
1. Зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення фінансової операції та видаткових фінансових операцій здійснюються відповідно до статті 17 Закону.
2. Рішення суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) оформлюються розпорядчими документами.
Такі розпорядчі документи готуються відповідальним працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу та підписуються керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особою, яка виконує його обов'язки, та повинні містити, зокрема, відомості про клієнта, фінансові операції (видаткові фінансові операції), номери рахунків, що задіяні у проведенні операцій, та реквізити рішень Держфінмоніторингу.
Такі розпорядчі документи зберігаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом п’яти років після завершення фінансової операції.
3. Повідомлення суб'єкта первинного фінансового моніторингу подаються до Держфінмоніторингу в електронному вигляді (каналами зв'язку) або на паперовому носії (нарочно, фельд'єгерською чи кур'єрською поштою, факсимільним зв'язком).
Повідомлення подається до Держфінмоніторингу з дотриманням заходів, що унеможливлюють неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен упевнитись, що надіслані повідомлення отримані Держфінмоніторингом у день їх відправлення.
4. У разі якщо на момент отримання відповідного рішення Держфінмоніторингу фінансова операція та/або видаткові фінансові операції проведені, суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує моніторинг такої фінансової операції та/або видаткових фінансових операцій і цього самого дня повідомляє Держфінмоніторинг про неможливість зупинення такої фінансової операції та/або видаткових фінансових операцій у зв'язку з їх проведенням із зазначенням підстав для їх проведення.
ІХ. Проведення внутрішніх перевірок діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу
1. Перевірка діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється один раз на календарний рік.
Перевірка призначається керівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або особою, яка виконує його обов'язки, або іншим органом управління та оформляється розпорядчим документом.
Строк проведення перевірки та питання перевірки визначаються в розпорядчому документі.
2. Питання перевірки охоплюють:
1) виконання заходів, передбачених Програмою;
2) відповідність Правил і Програми вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
3) дотримання вимог Правил;
4) відповідність оцінки критеріїв ризику клієнта;
5) дотримання працівниками вимог щодо зберігання документів стосовно ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта, осіб, які провели фінансову операцію, та документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом.
Керівник, або особа, яка виконує його обов'язки, або інший орган управління має право встановити додаткові питання, які підлягають перевірці.
3. Перевірка здійснюється працівником(ами) підрозділу внутрішнього аудиту або окремою посадовою особою, що проводить внутрішній аудит (контроль) професійного учасника фондового ринку (ринку цінних паперів).
Перевірку відокремлених підрозділів суб'єкта первинного фінансового моніторингу може здійснювати відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Перевірка суб'єкта первинного фінансового моніторингу не може здійснюватись відповідальним працівником.
4. За результатами перевірки складається висновок щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю), який підписують особи, які здійснювали перевірку. У висновку зазначаються виявлені недоліки та в разі необхідності пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.
5. Висновок щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю) після його підписання направляється наглядовій раді, а в разі, коли законодавством не вимагається обов’язкове утворення наглядової ради, вищому органу управління суб'єкта первинного фінансового моніторингу для інформування та вжиття в разі необхідності заходів реагування.
Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов'язки, з висновком щодо результатів перевірки внутрішнього аудиту (контролю) підтверджується підписом.
6. Перевірки діяльності будь-якого підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними Правил та виконання Програми здійснює відповідальний працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу в порядку, встановленому Правилами.
Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов'язки, з результатами такої перевірки здійснюється шляхом подання звіту в порядку, передбаченому пунктом 17 розділу II цього Положення.
Х. Державний контроль за дотриманням вимог Положення
Державний контроль та нагляд за дотриманням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Положення здійснюють НКЦПФР та Держфінмоніторинг у межах повноважень у встановленому законодавством порядку.
Директор департаменту
контрольно-правової роботи

О. Мисюра