• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Кодексу газосховищ та критеріїв, згідно з якими до певного газосховища застосовується режим договірного доступу або режим регульованого доступу

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг | Постанова, План, Інформація, Форма типового документа, Кодекс, Критерії від 30.09.2015 № 2495
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
30.09.2015 № 2495
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
06 листопада 2015 р.
за № 1380/27825
Про затвердження Кодексу газосховищ та критеріїв, згідно з якими до певного газосховища застосовується режим договірного доступу або режим регульованого доступу
Відповідно до статей 48 та 49 Закону України "Про ринок природного газу" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Кодекс газосховищ, що додається.
3. Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері в установленому порядку забезпечити подання цієї постанови на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
Голова КомісіїД. Вовк
ПОГОДЖЕНО:

Голова
Антимонопольного комітету України

Голова
Державної регуляторної служби України



Ю.О. Терентьєв


К.М. Ляпіна
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова
Національної комісії, що здійснює
державне регулювання
у сферах енергетики
та комунальних послуг
30.09.2015 № 2495
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
06 листопада 2015 р.
за № 1380/27825
КОДЕКС ГАЗОСХОВИЩ
І. Загальні положення
1. Загальні засади, терміни та скорочення
1. Цей Кодекс визначає правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газосховищ природного газу (далі - газосховища), зокрема:
права та обов'язки оператора газосховищ та замовників послуг;
умови доступу до газосховищ;
умови та порядок надання послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу;
механізми взаємодії оператора газосховищ з оператором газотранспортної системи, іншими суб'єктами ринку природного газу;
основні правила технічної експлуатації газосховищ.
2. Дія цього Кодексу поширюється на оператора газосховищ та замовників послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - замовник).
3. У цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях:
активний об'єм газу - визначений технологічним проектом об'єм природного газу, в межах проектної величини якого можливо здійснювати закачування та відбір природного газу, та є робочим обсягом (об'ємом), який замовник може зберігати у газосховищі відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
алокація - підтвердження фактичного обсягу (об'єму) природного газу за певний розрахунковий період, поданого замовником послуг зберігання до газосховищ в точці виходу з газотранспортної системи або відібраного з газосховищ в точці входу до газотранспортної системи;
базовий період закачування - період часу, протягом якого замовник користується потужністю закачування у звичайному режимі та який починається з першої газової доби квітня і закінчується останньою газовою добою вересня;
базовий період відбору - період часу, протягом якого замовник користується потужністю відбору у звичайному режимі та який починається з першої газової доби жовтня і закінчується останньою газовою добою березня;
буферний об'єм газу - технологічно і економічно обґрунтований обсяг природного газу, який не підлягає відбору та постійно зберігається (знаходиться) у газосховищі, технологічно виконує функції носія енергії, що підтримує енергію пласта для відбору активного газу, забезпечує необхідні проектні параметри роботи основного технологічного обладнання газосховища, добової продуктивності газосховища, розділяє газову частину пласта-колектора від його водонасиченої частини та запобігає обводненню окремих свердловин і штучного газового покладу загалом;
газова доба - період часу з 05:00 всесвітньо координованого часу (далі - UTC) (з 07:00 за київським часом) дня до 05:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для зимового періоду та з 04:00 UTC (з 07:00 за київським часом) дня до 04:00 UTC (до 07:00 за київським часом) наступного дня для літнього періоду;
газовий місяць - період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця;
газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року;
гарантована потужність - потужність газосховища, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу;
дублюючий вузол обліку - вузол обліку, призначений для здійснення контролю за обсягом природного газу, що обліковується комерційним вузлом обліку;
замовник - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу з оператором газосховищ замовляє послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу;
заявник - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка подала оператору газосховищ заявку на укладення договору зберігання (закачування, відбору) природного газу або на розподіл потужності газосховища;
ідентифікаційні дані - основні дані про заявника або замовника, зокрема найменування / П. І. Б., місце реєстрації, код за ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), банківські реквізити, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти), правова підстава повноважень особи, яка підписує договір зберігання (закачування, відбору) природного газу, EIC - код;
криві закачування та відбору - інформація, що відображає потужність закачування та/або потужність відбору, яка може бути використана замовником протягом певної газової доби відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
комерційний ВОГ (ПВВГ) - вузол обліку, що застосовується для проведення комерційних розрахунків при здійсненні зберігання (закачування, відбору) природного газу;
межа балансової належності - точка розмежування газової інфраструктури між суміжними її власниками за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу;
нейтральний період - стабілізаційний період часу, що є частиною газового та календарного року, протягом якого газосховище простоює після закачування або відбору природного газу з метою виконання досліджень і робіт, які передбачені технологічним проектом газосховища і регламентом з контролю за експлуатацією та герметичністю газосховища, а також запланованих оператором газосховищ ремонтів і заходів, які проводяться за умови вилучення всього обсягу природного газу з технологічного обладнання і трубопроводів;
номінація - заявка замовника послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу на певний розрахунковий період, надана оператору газосховищ стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу до газосховищ в точці виходу з газотранспортної системи або відібрані з газосховищ в точці входу до газотранспортної системи;
оперативний балансовий рахунок (далі - OБР) - документ, який укладається оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи і який відображає технологічно обумовлену різницю між узгодженими номінованими обсягами і фактично переміщеними обсягами природного газу;
оператор суміжної системи - оператор газосховищ/оператор газотранспортної системи;
перевантаження - ситуація, коли замовник використовує меншу потужність газосховища від розподіленої або розподілена потужність перевищує можливу потужність підземного сховища газу, а також випадки виникнення надзвичайної або аварійної ситуації;
передача потужності - правочин, на підставі якого здійснюється передача потужності газосховища та інших прав та обов'язків за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу від замовника на користь іншої особи шляхом укладення відповідного договору між замовником та такою особою, з дати укладення якого вона вважається замовником;
переривчаста потужність - потужність закачування або потужність відбору, яка надається замовнику без гарантії реалізації права користування нею, а з можливістю її обмеження (переривання) на умовах, визначених договором зберігання (закачування, відбору) природного газу та цим Кодексом;
потужність газосховища - будь-яка комбінація робочого обсягу газосховища, потужності закачування та/або потужності відбору, передбачена договором зберігання (закачування, відбору) природного газу;
потужність відбору - обсяг природного газу, який може бути відібраний замовником з газосховища (газосховищ) протягом визначеного часу відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
потужність закачування - обсяг природного газу, який може бути закачаний замовником до газосховища (газосховищ) протягом визначеного часу відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
потужність заміщення - потужність закачування або потужність відбору, що надається замовнику поза межами базового періоду закачування або відбору відповідно;
"правило меншого" - принцип, який застосовується оператором газосховищ у випадках, якщо обсяг природного газу, зазначений в номінаціях/реномінаціях у точці входу та точці виходу, не співпадає, і полягає в підтвердженні найменшого із заявлених обсягів природного газу в номінації/реномінації та інформуванні про це замовників послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу;
реномінація - зміна підтвердженої номінації;
рік зберігання - період часу, який розпочинається з першої газової доби квітня поточного календарного року і триває до першої доби квітня наступного календарного року;
робочий обсяг - максимальний обсяг природного газу, який замовник має право зберігати у газосховищі (газосховищах) відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу;
стабілізаційне переривання - тимчасове зупинення процесу закачування чи відбору природного газу до/з певного газосховища з метою забезпечення надійної та безпечної експлуатації газосховища;
технічна угода - угода, яка укладається між оператором газотранспортної системи та оператором газосховища з метою врегулювання технічних питань приймання-передачі природного газу;
тиск природного газу - тиск природного газу, виміряний в статичних умовах як різниця між абсолютним статичним тиском природного газу та атмосферним тиском;
EIC-код - код енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG) з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Господарському кодексі України, Законі України "Про ринок природного газу" .
4. Оператор газосховищ розміщує цей Кодекс на своєму веб-сайті.
2. Основні функції оператора газосховищ
1. Оператор газосховищ провадить діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор).
2. Під час провадження діяльності із зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховищ надає замовникам послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання їм потужності газосховища на підставі та умовах, визначених договором зберігання (закачування, відбору) природного газу, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Оператор газосховищ забезпечує надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному технічному стані та розвиток (у тому числі нове будівництво та реконструкцію) одного або декількох газосховищ, якими він користується на законних підставах.
4. Оператор газосховищ у своїй діяльності додержується принципів пропорційності, прозорості та недискримінації, що передбачені Законом України "Про ринок природного газу" та іншими актами законодавства.
5. До основних функцій оператора газосховищ належать забезпечення:
оперативно-диспетчерського управління газосховищем (газосховищами) з урахуванням вимог технічних норм та стандартів безпеки;
ефективності функціонування газосховища;
контролю якості та фізико-хімічних показників природного газу, який зберігається у газосховищі (газосховищах), в процесі закачування та відбору;
обліку природного газу під час його зберігання (закачування, відбору);
співпраці з іншими суб'єктами ринку природного газу з метою дотримання належних умов для ефективного та надійного функціонування газосховища (газосховищ);
довгострокової здатності газосховища (газосховищ) задовольняти обґрунтований попит шляхом інвестиційного планування та його (їх) технічного переоснащення;
дотримання технічних норм та стандартів безпеки під час зберігання (закачування, відбору) природного газу.
6. З оператором газосховищ взаємодіють такі суб'єкти ринку природного газу:
оператор газотранспортної системи;
замовники.
3. Обов'язки оператора газосховищ
1. Оператор газосховищ зобов'язаний:
пропонувати послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу відповідно до положень цього Кодексу;
документально оформлювати приймання-передачу природного газу у зв'язку з його зберіганням (закачуванням, відбором);
виконувати Національний план дій;
розробляти та щороку до 31 жовтня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газосховища на наступні 10 років з урахуванням планів розвитку газотранспортних систем, газорозподільних систем, установки LNG;
вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газосховища (газосховищ);
вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час провадження господарської діяльності;
надавати інформацію, обов'язковість надання якої встановлена законодавством;
забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час провадження господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, що стимулюватиме розвиток ринку природного газу;
надавати інформацію, необхідну для забезпечення функціонування газотранспортної системи, у встановленому законодавством порядку;
узгоджувати систему управління та обміну даними, необхідними для безпечної експлуатації газосховища (газосховищ), з оператором газотранспортної системи;
вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газосховища (газосховищ), що передбачені законодавством;
придбавати енергоресурси, необхідні для здійснення його господарської діяльності, у недискримінаційний та прозорий спосіб;
забезпечувати перехід права власності на природний газ, що зберігається в газосховищах, у порядку, визначеному цим Кодексом.
2. Оператор газосховищ зобов'язаний розміщувати на своєму веб-сайті таку інформацію:
перелік послуг, а саме інформацію про ціну або тарифи та інші умови надання таких послуг;
кількісні показники обсягів потужності газосховища, право користування якою було надане замовникам згідно з чинними договорами зберігання (закачування, відбору) природного газу, та вільної потужності газосховища;
обсяг природного газу, наявного у кожному газосховищі, обсяги закачування та відбору, а також обсяги вільної потужності газосховища - щодня.
4. Послуги, що надаються оператором газосховищ
1. Оператор газосховищ надає послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, типова форма якого затверджується Регулятором.
Договір зберігання (закачування, відбору) природного газу укладається у порядку, визначеному розділом V цього Кодексу.
2. На підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор газосховищ надає замовникам такі послуги:
річна потужність газосховища;
місячна потужність газосховища;
індивідуальна послуга.
3. Річна потужність газосховища - послуга, яка надається строком на 1 рік зберігання. При цьому така послуга доступна для будь-яких чотирьох років, наступних за роком, в якому відбулося розподілення потужності. Потужність закачування природного газу і потужність відбору природного газу змінюються залежно від поточного обсягу природного газу, що зберігається у газосховищах на основі кривих закачування-відбору, визначених у договорі зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Річна потужність газосховища передбачає надання робочого обсягу зберігання природного газу, мінімальний обсяг якого дорівнює 1 м-3, а також гарантовану потужність закачування природного газу і гарантовану потужність відбору природного газу (відповідно до кривої закачування та відбору) протягом відповідного базового сезону та дозволяє замовникам закачувати газ тільки протягом базового сезону закачування і відбирати тільки протягом базового сезону відбору. Фактичний робочий обсяг зберігання природного газу може бути менший за мінімальний обсяг, в такому випадку оплата послуг буде здійснюватися за мінімальний робочий обсяг зберігання природного газу.
4. Місячна потужність газосховища - послуга, яка надається строком на 1 газовий місяць. При цьому така послуга доступна для будь-якого газового місяця поточного року, наступного після місяця, в якому відбувається розподілення потужності.
Місячна потужність газосховища передбачає надання робочого обсягу зберігання природного газу, мінімальний обсяг якого дорівнює 1 м-3, а також потужність закачування природного газу і потужність відбору природного газу (відповідно до кривої закачування та відбору). Місячна потужність газосховища дозволяє замовникам закачувати та/або відбирати природний газ незалежно від базового сезону закачування та відбору. Гарантована потужність закачування або відбору надається замовнику залежно від базового сезону, в якому замовляється послуга. Фактичний робочий обсяг зберігання природного газу може бути менший за мінімальний обсяг, в такому випадку оплата послуг буде здійснюватися за мінімальний робочий обсяг зберігання природного газу.
5. Індивідуальна послуга - додаткова послуга, яка дозволяє замовнику за рахунок подання номінацій/реномінацій замовити на місяць та/або за добу наперед додатковий робочий обсяг зберігання природного газу та/або потужності відбору та/або закачування природного газу та надається оператором газосховищ лише замовникам, які мають чинний договір зберігання (закачування, відбору) та використовують річну потужність газосховища та/або місячну потужність газосховища. Послуга надається лише на переривчастій основі за наявності вільної потужності відбору та/або закачування. Оператор газосховищ визначає вільний робочий обсяг, вільну потужність відбору та вільну потужність закачування на певний період часу з урахуванням кривої закачування та відбору, розміщує на своєму веб-сайті:
на місяць - станом на 25 число попереднього місяця;
на добу наперед - станом на 16 годину попередньої доби.
Переривчаста потужність надається у випадках необхідності збільшення обсягу закачування або відбору залежно від наявності вільної потужності закачування або відбору, яка розраховується відповідно до положень цього Кодексу.
5. Умови взаємодії з оператором газосховищ
1. Взаємовідносини між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи регулюються цим Кодексом, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), угодою про впровадження оперативного балансового рахунку та технічною угодою, яка передбачає, зокрема:
засади обміну інформацією, яка дає можливість співпраці із системою обміну інформацією оператора газотранспортної системи;
установлення граничнодопустимих значень мінімального та максимального тиску газу;
порядок визначення кількості природного газу за добу та порядок визначення фізико-хімічних показників природного газу;
порядок обмеження (припинення) закачування/відбору природного газу у випадку невідповідності фізико-хімічним показникам, зазначеним у главі 1 розділу ІІІ цього Кодексу;
порядок перевірки, повірки (у тому числі спільної) комерційних вузлів обліку газу;
порядок надання доступу до телеметричних та вимірювально-розрахункових даних;
порядок отримання вихідної інформації від комерційного (дублюючого) вузла обліку;
зобов'язання оператора газосховищ стосовно передачі прогнозних обсягів закачування та відбору природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
механізм узгодження відповідності пар кодів постачальник - одержувач;
порядок надання відомостей, необхідних для проведення розподілу планових обсягів транспортування замовникам послуг транспортування в точках входу/виходу з/до газосховищ;
порядок надання номінацій/реномінацій та механізм перевірки їх відповідності, які стосуються кількості природного газу у точках входу /виходу до/з газотранспортної системи з/до газосховищ;
порядок розподілення (алокації) обсягів протранспортованого природного газу між окремими замовниками послуг транспортування, договори яких виконуються на точках входу/виходу до/з газотранспортної системи з/до газосховищ, а також порядок передачі даних про таке розподілення (алокацію);
порядок узгодження графіків та проведення ремонтних робіт і робіт з модернізації, які мають вплив на умови роботи газотранспортної системи та газосховища;
порядок дій сторін технічної угоди на випадок виникнення перебоїв у роботі газотранспортної системи та газосховища;
порядок повідомлення про аварії та порядок взаємодії сторін в разі їх виникнення відповідно до положень правил про безпеку постачання природного газу та Національного плану дій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у нафтогазовому комплексі;
контактні дані диспетчерських служб оператора газосховищ та оператора газосховищ газотранспортної системи;
особливі умови, які стосуються використання оператором газотранспортної системи зарезервованої потужності газосховища;
порядок обміну інформацією стосовно запланованих інвестицій, які мають вплив на умови роботи газотранспортної системи та газосховища;
порядок врегулювання спорів.
У разі якщо суб'єкт господарювання одночасно є оператором газотранспортної системи та оператором газосховищ, угоди, передбачені цим пунктом, не укладаються.
2. Оператор газотранспортної системи постійно співпрацює з оператором газосховищ щодо забезпечення поточного та планового режиму роботи газотранспортної системи та газосховищ, якості та кількості природного газу, що закачується та відбирається.
Режим роботи газосховищ на базовий період закачування/відбору розробляється оператором газосховищ та узгоджується з оператором газотранспортної системи за 30 днів до початку/закінчення базового сезону закачування.
Розпорядження оператора газотранспортної системи в межах узгоджених режимів роботи газосховищ під час закачування та відбору є обов'язковими для виконання оператором газосховищ.
Перевищення узгоджених режимів закачування та відбору природного газу допускається в межах проектних показників.
Усі зміни режиму роботи газосховища оператор газосховищ узгоджує в робочому порядку з оператором газотранспортної системи.
3. Оператор газотранспортної системи може зарезервувати частину потужності газосховищ, що необхідні для виконання ним обов'язків з балансування системи. Оператор газотранспортної системи до 01 лютого поточного року зобов'язаний надати оператору газосховищ заявку про потужність газосховища (робочий об'єм зберігання природного газу, потужність відбору та потужність закачування) протягом наступного газового року.
До потужності газосховища, що була зарезервована оператором газотранспортної системи, забороняється доступ іншим суб'єктам без згоди оператора газотранспортної системи.
З метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, в тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в його управлінні.
Оплата за замовлені обсяги потужності газосховищ здійснюється відповідно до положень договору зберігання (закачування, відбору), тарифу на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу та чинного законодавства.
4. Оператор газотранспортної системи направляє оператору газосховищ інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховищ проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування чинного договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний у строк до 14 числа наступного місяця укласти з оператором газосховищ договір зберігання, дія якого поширюється на правовідносини сторін, які виникли з дати закачування природного газу.
ІІ. Характеристика газосховищ, визначення точок входу і точок виходу
1. Характеристика газосховищ
1. Підземне сховище газу - інженерно-технологічний комплекс, до складу якого в межах балансової приналежності входять:
геологічна структура з пластом-колектором;
штучний газовий поклад у пласті-колекторі, який складається з об'єму буферного та активного газу;
контрольні горизонти;
експлуатаційний фонд свердловин;
система збору газу (шлейфи свердловин та газозбірні колектори);
газозбірний пункт;
технологічні трубопроводи та трубопроводи підключення газосховищ до газотранспортної системи;
дожимні компресорні станції;
газорозподільні станції;
установки підготовки газу;
установки протикорозійного захисту;
лінії і споруди систем технологічного зв'язку і телемеханіки;
лінії електропередачі і обладнання для електроживлення електроустановок газосховищ, систем телемеханіки та установок електрохімічного захисту;
пункт заміру і контролю якості природного газу;
пункти редукування газу;
протипожежні засоби, протиерозійні і захисні споруди об'єктів газосховищ;
будівлі та споруди газосховищ;
об'єкти утилізації пластових, стічних і промислових вод;
інші об'єкти, передбачені проектом газосховища.
2. Усі діючі газосховища, якими користується оператор газосховищ на законних підставах, розглядаються як один нероздільний комплексний об'єкт, у якому одночасно забезпечується зберігання природного газу замовника і на який поширюються умови договорів зберігання (закачування, відбору) природного газу.
3. Газосховища технологічно пов'язані з газотранспортною системою і призначені для компенсації сезонної нерівномірності споживання природного газу, створення стратегічного, оперативного та інших резервів газу з метою забезпечення надійності його постачання вітчизняним та іноземним споживачам в зимовий період року як у плановому режимі, так і у випадку виникнення короткострокового дефіциту природного газу чи інших надзвичайних ситуацій.
4. Експлуатація газосховищ здійснюється відповідно до технологічного проекту і розробленого оператором газосховищ на його підставі регламенту з контролю за експлуатацією та герметичністю газосховищ і технологічними режимами закачування (відбирання) природного газу з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів та інших нормативних документів.
5. Відбирання максимального обсягу робочого (активного) газу обмежується проектною величиною об'єму буферного газу та величиною мінімального пластового тиску.
6. Газосховище експлуатується виключно в межах проектних показників.
2. Визначення точок входу і точок виходу до/з газосховищ
1. Точки входу:
точки входу з фізичним розташуванням до газотранспортної системи з газосховищ;
віртуальні точки входу з невизначеним фізичним розташуванням до газотранспортної системи з газосховища або з групи газосховищ, які об'єднують усі точки входу з фізичним розташуванням з газосховища.
2. Точки виходу:
точки виходу з фізичним розташуванням з газотранспортної системи до газосховища;
віртуальні точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням з газотранспортної системи до газосховища або до групи газосховищ, які об'єднують всі точки виходу з фізичним розташуванням до газосховища.
3. Оператор газосховищ розміщує на своєму веб-сайті перелік усіх точок входу та виходу, в тому числі віртуальних.
ІІІ. Норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, правила обліку та документальне оформлення приймання-передачі природного газу
1. Норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, що допускається до закачування/відбору до/з газосховищ
1. Відповідальним за якість газу є:
в точках виходу з фізичним розташуванням з газотранспортної системи до газосховища - оператор газотранспортної системи;
в точках входу з фізичним розташуванням до газотранспортної системи з газосховищ - оператор газосховищ.
2. Визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП) природного газу проводиться оператором газотранспортної системи/оператором газосховищ у строки, визначені цим розділом, у точках входу/виходу з фізичним розташуванням до/з газосховищ.
3. Визначення ФХП природного газу в точках входу/виходу з фізичним розташуванням до/з газосховищ проводиться оператором газосховищ на комерційних ВОГ (ПВВГ) оператора газосховищ на умовах, визначених цим Кодексом та погоджених з оператором газотранспортної системи в технічній угоді, з використанням автоматичних потокових приладів (автоматичних хроматографів та вологомірів) та вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій.
4. Точки визначення ФХП (місця відбору проб) природного газу та періодичність проведення вимірювань при використанні для визначення ФХП вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій узгоджуються оператором газосховищ з оператором газотранспортної системи окремим документом.
5. Точки входу/виходу з фізичним розташуванням до/з газосховищ мають бути обладнані приладами, які на безперервній основі забезпечують контроль компонентного складу, теплоти згоряння та температури точки роси за вологою природного газу (зокрема автоматичними хроматографами та вологомірами), з можливістю дистанційного їх контролю та передачі даних підрозділам оператора газотранспортної системи.
6. У разі виходу з ладу автоматичних потокових приладів за погодженням з оператором газотранспортної системи допускається на період усунення несправності використання хіміко-аналітичних лабораторій для визначення теплоти згоряння, компонентного складу газу та температури точки роси за вологою.
7. Періодичність визначення компонентного складу, теплоти згоряння та температури точки роси за вологою при використанні вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій повинна бути не меншою ніж один раз на тиждень.
8. До визначення ФХП допускаються вимірювальні хіміко-аналітичні лабораторії, що пройшли у встановленому законодавством порядку оцінку технічної компетенції.
9. Для точок входу і точок виходу з фізичним розташуванням визначаються такі ФХП:
компонентний склад;
нижча та вища теплота згоряння;
густина газу;
вміст сірководню та меркаптанової сірки;
вміст механічних домішок;
число Воббе;
температура точки роси за вологою;
температура точки роси за вуглеводнями.
10. Визначення ФХП природного газу проводиться згідно з вимогами чинних нормативних документів. Відбір проб газу повинен проводитись у порядку, встановленому чинними нормативними документами. При цьому уповноважені представники оператора суміжних систем можуть бути присутніми під час відбору проб газу та/або при проведенні його аналізу з визначення ФХП.
Природний газ, що закачується/відбирається до/з газосховищ, повинен відповідати вимогам, визначеним Кодексом газотранспортної системи.
11. Оператор газосховищ не має права приймати для зберігання природний газ у випадках невідповідності ФХП газу в точках входу вимогам пункту 10 цієї глави.
12. Значення ФХП природного газу, що подається до/з газосховищ, визначається:
для ФХП, що визначаються потоковими засобами вимірювань, - для кожної години або доби як середнє арифметичне вимірювань;
для ФХП, що визначаються вимірювальною хіміко-аналітичною лабораторією, - на підставі останнього вимірювання, проведеного вимірювальною хіміко-аналітичною лабораторією.
13. Результати визначень ФХП газу підлягають оприлюдненню на веб-сайті оператора газосховищ.
14. Оператор газосховищ надає оператору газотранспортної системи оперативні дані щодо ФХП природного газу по всіх узгоджених точках його визначення, який має містити такі чисельні значення:
густина газу;
вміст азоту;
вміст вуглекислого газу;
температура точки роси за вологою;
температура точки роси за вуглеводнями;
число Воббе;
теплота згоряння.
2. Порядок обліку природного газу
1. Приймання-передача природного газу в точках входу та точках виходу газосховища здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ).
2. Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ).
3. Комерційний ВОГ (ПВВГ) у точці входу/виходу до газосховищ повинен бути розташований у точці приєднання, яка має співпадати з межею балансової належності між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи.
4. Якщо комерційний ВОГ (ПВВГ) у точці входу/виходу розташований до/після межі балансової належності, кількість переданого газу зменшується/збільшується на розрахункову величину виробничо-технологічних витрат на ділянці між цим комерційним ВОГ (ПВВГ) і межею балансової належності між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи.
5. Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.
6. Особливості обліку природного газу у точках входу/виходу між оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи регулюються цим Кодексом, Кодексом газотранспортної системи, технічною угодою, що укладається між вказаними суб'єктами.
7. Опис вимірювальних систем в точках входу і точках виходу, а також методика визначення кількості природного газу встановлюються в технічній угоді і повинні включати:
установлення граничнодопустимих значень мінімального та максимального тиску газу;
порядок визначення обсягу та ФХП газу;
порядок перевірки (у тому числі спільної) комерційних ВОГ (ПВВГ);
порядок взаємодії сторін технічної угоди при виникненні аварійних ситуацій;
порядок отримання інформації від комерційного (дублюючого) ВОГ (ПВВГ).
У технічній угоді зазначається перелік комерційних ВОГ (ПВВГ). При цьому на кожен комерційний ВОГ оформляється акт розмежування балансової належності газових об'єктів та експлуатаційної відповідальності.
8. Для точок входу і точок виходу визначаються:
обсяг природного газу за годину;
обсяг природного газу за добу;
обсяг природного газу за місяць;
ФХП газу;
тиск газу.
9. Погодинний обсяг природного газу в енергетичних одиницях (МДж/м-3, кВт·год/м-3), який передається у точці входу і відбирається у точці виходу, визначається як добуток об'єму природного газу, виміряного у відповідній точці входу або виходу, і теплоти згоряння, визначеної для такої точки входу або точки виходу.
10. Обсяг природного газу за добу визначається як сума погодинних обсягів природного газу.
11. Обсяг природного газу за місяць визначається як сума добових обсягів природного газу.
12. При використанні потокового хроматографа погодинна теплота згоряння є середнім арифметичним від проведених вимірювань за годину з точністю показань хроматографа.
Теплота згоряння за добу є середньозваженим погодинних значень теплоти згоряння.
Теплота згоряння за місяць є середньозваженим значень теплоти згоряння за кожну добу.
13. Якщо визначення теплоти згоряння проводиться з використанням хіміко-аналітичної лабораторії, теплота згоряння за місяць є середнім арифметичним значенням теплоти згоряння кожного результату вимірювань за місяць.
14. Теплота згоряння виражається в кВт·год/м-3 з точністю до трьох знаків після коми. Одиниця вимірювання погодинного порахованого значення перераховується з МДж/м-3 в кВт·год/м-3 діленням на коефіцієнт 3,6.
15. Вимоги до технічних рішень, які застосовуються при будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті комерційних ВОГ (ПВВГ), визначаються технічними умовами, що видаються оператором газотранспортної системи.
16. При введенні в експлуатацію нового або реконструйованого комерційного ВОГ (ПВВГ) його власник письмово повідомляє оператора суміжної системи про проведення перевірки готовності вводу комерційного ВОГ (ПВВГ) до комерційної експлуатації з оформленням відповідного двостороннього акта. Введення в експлуатацію комерційного ВОГ (ПВВГ) проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника комерційного ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня направлення повідомлення оператору суміжної системи.
17. Якщо протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення представник оператора суміжної системи не з'явився для введення комерційного ВОГ (ПВВГ) в експлуатацію, то власник комерційного ВОГ (ПВВГ) може скласти акт введення в експлуатацію комерційного ВОГ (ПВВГ) в односторонньому порядку з позначкою в акті, що представник оператора суміжної системи для участі у введенні комерційного ВОГ (ПВВГ) в експлуатацію не з'явився.
18. У разі відповідності комерційного ВОГ (ПВВГ) вимогам технічних регламентів та норм, правил і стандартів, що підтверджується уповноваженими на це організаціями, оператор суміжної системи не може відмовити власнику комерційного ВОГ (ПВВГ) у підписанні акта введення ВОГ (ПВВГ) у комерційну експлуатацію.
19. Власник комерційного ВОГ (ПВВГ) забезпечує його безперебійне та надійне функціонування і здійснює невідкладні заходи щодо відновлення працездатності ВОГ (ПВВГ) з наступним інформуванням оператора суміжної системи каналами диспетчерського зв'язку. Капітальний, поточний ремонт, технічне обслуговування ВОГ (ПВВГ), що потребує втручання у роботу вимірювальних систем, здійснюються його власником за письмовим повідомленням оператора суміжної системи без попереднього погодження з ним технічних рішень шляхом складання двостороннього протоколу (акта) про проведення таких робіт.
20. Суб'єкт ринку газу, на балансі якого перебувають комерційні та/або дублюючі ВОГ (ПВВГ), забезпечує їх належний технічний стан та своєчасне внесення інформації про ФХП природного газу в обчислювачі/коректори.
21. На комерційному ВОГ (ПВВГ) вимірювання об'єму газу проводяться з використанням електронних обчислювачів/коректорів об'єму газу. Програмне забезпечення обчислювачів/коректорів та результати вимірювання об'єму газу повинні бути захищені від несанкціонованого втручання.
22. Порядок проведення спільних перевірок комерційних ВОГ (ПВВГ) операторами суміжних систем, порядок взаємодії сторін при виникненні аварійних ситуацій, порядок вирішення спорів з питань визначення обсягу природного газу та його ФХП визначаються згідно з вимогами цього Кодексу.
23. Для підвищення надійності вимірювань об'єму газу через комерційні ВОГ (ПВВГ) оператор суміжної системи має право встановлювати дублюючі автоматичні обчислювачі/коректори та/або побудувати дублюючий ВОГ (ПВВГ) за межами балансової належності власника комерційного ВОГ (ПВВГ).
24. Установлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу здійснюється відповідно до погоджених з власником комерційного ВОГ (ПВВГ) технічного завдання та робочого проекту. У проекті дублюючого ВОГ (ПВВГ) відображаються потоки газу, межі балансової належності, розташування засобів вимірювальної техніки, газоспоживного чи газорегулюючого обладнання, їх послідовність, комутаційні з'єднання. Встановлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу не повинно впливати на роботу комерційного ВОГ.
25. Введення дублюючих обчислювачів/коректорів або дублюючих ВОГ (ПВВГ) в експлуатацію оформлюється двостороннім актом. У разі встановлення дублюючих обчислювачів/коректорів або ВОГ (ПВВГ) сторони мають рівні права на отримання вихідної інформації та доступ до дублюючих вимірювальних комплексів.
3. Порядок перевірок, повірок, експертиз вузлів обліку газу
1. Оператор суміжної системи може контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ (ПВВГ), здійснювати його контрольний огляд та/або технічну перевірку, повірку (калібрування) систем в присутності інженерно-технічного персоналу власника комерційного ВОГ (ПВВГ) згідно з річними графіками контрольних оглядів та/або технічних перевірок, повірок (калібрування), погодженими операторами суміжних систем.
2. У разі необхідності проведення позачергового контрольного огляду та/або технічної перевірки, повірки (калібрування) комерційного ВОГ (ПВВГ) оператор суміжної системи письмово інформує про це власника комерційного ВОГ (ПВВГ). Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.
3. У випадку виявлення недоліків, що впливають на правильність визначення кількості та якості газу, представник(и) оператора суміжної системи, який(і) проводить(ять) перевірку, робить(роблять) записи в журналі та спільно з власником комерційного ВОГ (ПВВГ) складає(ють) двосторонній акт.
4. Якщо у погоджені терміни визначеними річними графіками контрольних оглядів та/або технічних перевірок, повірок (калібрування) представник(и) оператора суміжної системи не з'явився(лися) на комерційний ВОГ (ПВВГ) для участі у проведенні перевірки комерційного вузла обліку газу або повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), то власник комерційного ВОГ (ПВВГ) може самостійно розпломбувати систему обліку, забезпечити проведення перевірки, повірки (калібрування) та скласти протокол перевірки, повірки (калібрування), в якому зазначити, що представник оператора суміжної системи для проведення перевірки, повірки (калібрування) не з'явився.
5. У випадку позаштатної ситуації (вихід з ладу вимірювального перетворювача, обчислювача, системи живлення та іскрозахисту) власник комерційного ВОГ (ПВВГ) має терміново вжити заходів щодо забезпечення нормальної роботи комерційного ВОГ (ПВВГ), про що повідомляє оператора суміжної системи диспетчерськими каналами зв'язку, та може в односторонньому порядку проводити відновлювальні роботи (калібрування, налагодження, техобслуговування ЗВТ і приладів) з попереднім розпломбуванням системи обліку.
6. Між операторами суміжних систем погоджується графік періодичної перевірки стану визначення ФХП природного газу в місцях визначення ФХП.
7. У разі необхідності позачергової перевірки стану визначення ФХП газу оператор суміжної системи письмово інформує власника комерційного ВОГ (ПВВГ) із зазначенням місця, в якому має бути здійснений контрольний відбір проби газу та час його здійснення. Перевірка проводиться у присутності інженерно-технічного персоналу власника комерційного ВОГ (ПВВГ) не пізніше ніж у 5-денний строк з дня надходження письмового повідомлення.
4. Порядок ведення обліку газу у разі несправності або виведення комерційного ВОГ (ПВВГ) з експлуатації
1. Комерційний ВОГ (ПВВГ) може тимчасово бути виведений з експлуатації на період проведення перевірки, повірки (калібрування), капітального, поточного ремонту, ліквідації аварійних ситуацій або технічного обслуговування.
2. При виведенні з експлуатації комерційних ВОГ (ПВВГ) кількість поданого газу за звітний період визначається за показами дублюючих обчислювачів/коректорів або дублюючих ВОГ (у разі їх введення в експлуатацію), а при їх відсутності - відповідно до пунктів 4 - 6 цієї глави.
3. У разі пошкодження пломби на комерційному ВОГ (ПВВГ) оператор суміжної системи може вимагати визначення кількості газу за поточний місяць на підставі показів дублюючого ВОГ (ПВВГ), а за їх відсутності - відповідно до пунктів 4 - 6 цієї глави.
4. Якщо вимірювання не проводились за період не більше 3 годин, кількість газу визначається на підставі середньогодинних значень за 3 години до виводу з експлуатації та 3 годин після відновлення нормального режиму за умови транспортування газу.
5. Якщо вимірювання не проводились строком до трьох діб, кількість газу визначається за середньогодинними даними попередніх трьох діб.
6. Якщо вимірювання не проводились строком більше трьох діб, обсяг газу визначається за даними попередніх трьох аналогічних періодів або за домовленістю операторів суміжної системи - на підставі окремої методики, погодженої операторами суміжних систем.
5. Порядок вирішення спірних питань щодо обсягу та ФХП переданого/прийнятого газу
1. Спірні питання (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, мають вирішуватися шляхом переговорів.
2. Сторона, яка не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого природного газу, повинна заявити про це іншій стороні протягом п'яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.
3. У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу газу або технічних, у тому числі метрологічних, характеристик засобів вимірювальної техніки, оператори суміжних систем можуть вимагати проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки. Якщо результати повірки негативні, оплата за проведення експертної повірки проводиться власником цих приладів, при позитивних результатах повірки - стороною, яка вимагала проведення експертної повірки.
4. У разі відсутності згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів спірні питання передаються на розгляд до суду для вирішення в установленому законодавством порядку.
5. До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ(ПВВГ).
6. Система збору та передачі даних
1. Оператор газосховищ та оператор газотранспортної системи визначають періодичність та умови надання доступу до телеметричних даних із систем телеметрії шляхом укладання технічних угод.
2. Якщо певна точка входу/виходу не обладнана системою телеметрії або виникла аварія системи телеметрії, необхідні дані будуть передаватися в спосіб, установлений в технічних угодах.