Про затвердження Положення про особливості організації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" , підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, та з метою вдосконалення порядку підготовки військових фахівців у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України

1. Затвердити Положення про особливості організації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Це Положення визначає особливості організації та здійснення освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ) та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України (далі - ВНП ВНЗ).

1.2. ВВНЗ (ВНП ВНЗ) - навчальний заклад державної форми власності, який здійснює на відповідних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів, докторантів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Структура ВВНЗ (ВНП ВНЗ), статус і функції його структурних підрозділів визначаються статутом ВВНЗ та положеннями про відповідні структурні підрозділи.

1.3. Освітня діяльність у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) проводиться з метою забезпечення здобуття вищої та післядипломної освіти, задоволення інших освітніх потреб курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів, докторантів. Вона здійснюється на підставі ліцензій на здійснення освітньої діяльності та передбачає видачу випускникам ВВНЗ (ВНП ВНЗ) документів про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою.

1.4. Освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої військової освіти і науки, що проводиться у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) через систему науково-методичних, педагогічних, навчально-виховних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, послідовності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, рухів, громадських та релігійних організацій і здійснюється на засадах компетентнісного підходу.

1.5. Освітній процес у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) забезпечує можливість здобуття курсантами (слухачами, студентами) загальних та професійних компетентностей у гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній та військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку.

Підготовка військових фахівців у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) здійснюється за очною (денною), заочною (дистанційною) формами навчання.

Курсанти (слухачі, студенти) очної (денної) форми навчання та слухачі (студенти) заочної форми навчання під час проведення навчального збору зобов'язані відвідувати всі заняття згідно з розкладом занять і своєчасно виконувати навчальні завдання згідно з робочим (індивідуальним) навчальним планом та робочими програмами навчальних дисциплін.

1.6. Стандарти освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) і наукової установи.

Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності та є обов'язковими до виконання всіма ВВНЗ (ВНП ВНЗ), а також науковими установами.

1.7. Стандарт вищої військової освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ) за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Він використовується для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

Стандарти вищої військової освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності Міністерством оборони України та затверджуються Міністерством освіти і науки України за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

До стандартів вищої військової освіти також належать додаткові компоненти змісту військової освіти, навчання, оцінювання якості результатів їх освітньої діяльності, які включають професійні частини освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми для кожного ступеня вищої освіти за кожною спеціалізацією підготовки військових фахівців відповідного ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

Стандарти вищої військової освіти за спеціалізацією розробляються у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) за участю представників замовника на підготовку військових фахівців, погоджуються з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України та затверджуються керівником органу військового управління, який є замовником на підготовку військових фахівців.

Зміст вищої військової освіти - це обумовлені метою і потребами держави, суспільства та Збройних Сил України вимоги до компетентностей, світогляду, громадських, професійних якостей майбутніх військових фахівців, що формуються у ході освітнього процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) відповідно до вимог стандартів вищої освіти.

Зміст вищої військової освіти формується з урахуванням:

пріоритетів національних інтересів і національної безпеки;

змін, що відбуваються в економіці, політиці, соціальних відносинах і суспільній свідомості;

новітніх досягнень науки, техніки, технологій і культури, що забезпечують широкий науковий кругозір військового фахівця;

перспектив розвитку воєнної науки, озброєння та військової техніки, способів ведення збройної боротьби.

1.8. Освітньо-професійна (освітньо-наукова) програма підготовки військових фахівців - це система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - ЄКТС), необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.

1.9. Основними нормативними документами ВВНЗ (ВНП ВНЗ), що регламентують навчання курсантів (слухачів, студентів) за конкретною спеціальністю (спеціалізацією), є навчальний план і робочий навчальний план, програми навчальних дисциплін і робочі програми навчальних дисциплін, графік-календар навчального процесу та розклад навчальних занять.

Розробка робочого навчального плану, робочих програм навчальних дисциплін, графіка-календаря навчального процесу, розкладу навчальних занять та їх коригування здійснюються на підставі наказу керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ) щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік.

1.10. Навчальний план підготовки військових фахівців ВВНЗ (ВНП ВНЗ) визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план підготовки військових фахівців розробляється за відповідним рівнем вищої освіти структурним підрозділом ВВНЗ (ВНП ВНЗ) (факультетом, кафедрою) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (частиною, відділенням) на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми для кожного ступеня вищої освіти за кожною спеціальністю (спеціалізацією). З метою врахування вимог замовника ВВНЗ (ВНП ВНЗ) розподіляє обсяг навчального часу між навчальними дисциплінами та видами проведення навчальних занять на підставі переліку компетенцій і вимог до практичної підготовки випускників, визначених замовником на їх підготовку.

Навчальний план ухвалюється вченою радою ВВНЗ (ВНП ВНЗ), підписується керівником структурного підрозділу, погоджується із заступником керівника (начальника) ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи та затверджується керівником (начальником) ВВНЗ.

Для ВНП ВНЗ навчальний план за спеціальністю (спеціалізацією) підготовки затверджується керівником ВНЗ.

Під час розроблення навчальних планів підготовки військових фахівців у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) дотримуються таких вимог:

навчальний план розробляється на весь строк навчання курсантів (слухачів, студентів) у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) за кожним рівнем вищої освіти за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою, який поділяється на навчальні роки, кожний з яких має два семестри, тривалість навчального семестру визначається навчальним планом;

обліковою одиницею вимірювання обсягу навчального навантаження курсанта (слухача, студента), необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання, є кредит ЄКТС;

обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин, навантаження одного навчального року за очною (денною) формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС;

резерв навчального часу - не менше ніж 2 тижні на рік навчання;

максимальний тижневий бюджет часу навчання курсанта (слухача, студента) становить 54 академічні години, тривалість академічної години - 45 хвилин;

тижневе навантаження курсантів (слухачів, студентів) на виконання навчального плану за освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою становить 45 академічних годин, що дорівнює 1,5 кредиту ЄКТС, середнє тижневе аудиторне навантаження за рік навчання залежить від освітнього рівня підготовки фахівців та не може перевищувати: для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня - 30 годин, для другого (магістерського) рівня - 24 години. При цьому щотижневий час на самостійну роботу курсанта (слухача, студента) складає для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня не менше ніж 15 годин, для другого (магістерського) рівня не менше ніж 21 годину.

З метою розширення знань та поглибленого вивчення окремих навчальних дисциплін, сучасних зразків озброєння, військової та електронно-обчислювальної техніки, відпрацювання навчально-бойових завдань, наукової роботи курсанта (слухача, студента), участі в олімпіадах, конкурсах, конференціях, гуртках (секціях), проведення моделювання і виконання інших творчих завдань щотижня планується 9 годин за рахунок тижневого бюджету часу навчання курсанта (слухача, студента), з яких: до 6 годин для проведення всіх видів навчальних занять, з додатковим зарахуванням навчального навантаження науково-педагогічним (педагогічним) працівникам та не менше ніж 3 години на самостійну роботу.

Кількість заліків повинна бути не більше восьми за семестр (не враховуючи заліків зі стройової та фізичної підготовки), кількість екзаменів - не біліше трьох за семестр (не враховуючи екзаменів зі статутів Збройних Сил України, фізичної підготовки та екзамену на право водіння бойових машин та автомобілів).

1.11. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Робочий навчальний план складається окремо на кожний курс навчання за відповідною спеціальністю (спеціалізацією) та містить графік-календар навчального процесу, назви навчальних дисциплін, розподіл за семестрами навчального часу за всіма формами організації освітнього процесу та видами навчальних занять, індивідуальні завдання, форми контролю, види практик та форми атестації.

Робочий навчальний план розробляється структурним підрозділом ВВНЗ (ВНП ВНЗ) (коледжем, факультетом, кафедрою тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (частиною, відділенням), підписується керівником структурного підрозділу (коледжу, факультету тощо), погоджується заступником керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ) з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником (начальником) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

1.12. Програма навчальної дисципліни визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь, знань та компетенцій, перелік рекомендованих джерел інформації інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання знань, форми та засоби діагностики успішності навчання.

Програма навчальної дисципліни розробляється відповідною кафедрою у взаємодії з кафедрою, яка є випусковою за відповідною спеціальністю на кожну навчальну дисципліну, передбачену навчальним планом підготовки військового фахівця, на підставі умінь, змістових модулів, які визначені в освітньо-професійній (освітньо-науковій) програмі підготовки фахівця певної спеціальності (спеціалізації). Програма навчальної дисципліни підписується керівником (начальником, завідувачем) кафедри розробника та ухвалюється вченою радою ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

Для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) формується збірник програм навчальних дисциплін, що підписується керівником навчального структурного підрозділу ВВНЗ (ВНП ВНЗ), де здійснюється підготовка військових фахівців за визначеною спеціальністю, погоджується заступником керівника ВВНЗ (ВНП ВНЗ) із навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

1.13. На підставі програми навчальної дисципліни та робочого навчального плану складається робоча програма навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни визначає порядок і послідовність засвоєння змісту навчання, розподіл його за організаційними формами вивчення дисципліни (навчальні заняття, самостійна робота, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи), конкретизує інформаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення, критерії оцінювання рівня її засвоєння, а також форми та засоби поточного і семестрового контролю.

Структурні складові робочої програми навчальної дисципліни: опис навчальної дисципліни, мета вивчення та завдання навчальної дисципліни, структура та зміст навчальної дисципліни, теми лекційних, групових, семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи, індивідуальні завдання, методи навчання та контролю, розподіл балів, які отримують курсанти (слухачі, студенти), методичне забезпечення, рекомендована література (базова, допоміжна), інформаційні ресурси.

Розподіл навчального часу дисципліни за семестрами та видами занять у робочій програмі навчальної дисципліни вказується відповідно до програми навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється кафедрою, обговорюється на засіданні кафедри та затверджується керівником (начальником) структурного навчального підрозділу, до складу якого входить кафедра.

Коригування робочої програми навчальної дисципліни здійснюється щорічно до початку нового навчального року.

Зміни, які вносяться після затвердження робочої програми навчальної дисципліни з метою оперативного впровадження у навчальний процес вимог замовників до підвищення якості підготовки офіцерських та старшинських кадрів у ВВНЗ (ВНП ВНЗ), у тому числі щодо посилення практичної складової підготовки військових фахівців, впровадження досвіду бойових дій (антитерористичних операцій), результатів наукових досліджень, удосконалення змісту навчання та методики викладання навчальної дисципліни, нових елементів матеріально-технічної бази, оновленої навчально-методичної літератури тощо, обговорюються на засіданні кафедр (предметно-методичних комісій) та затверджуються наказом керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

1.14. Відповідність освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ) вимогам стандартів визначається шляхом ліцензування, акредитації та атестації.

Ліцензування освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ) та акредитація освітньої програми здійснюються відповідно до Закону України "Про вищу освіту" .

Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України на плановій основі здійснюються інспекційні заходи з метою контролю за станом і діяльністю ВВНЗ (ВНП ВНЗ) відповідно до вимог чинного законодавства.

1.15. Для конкретизації та вдосконалення освітнього процесу з урахуванням особливостей і досвіду організації та здійснення освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ) розробляє положення про організацію освітнього процесу, в якому визначає основні завдання щодо проведення освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними спеціальностями, організацію та забезпечення освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, навчально-виховні та інші заходи і вимоги учасників освітнього процесу та специфічні умови навчання.

У положенні про організацію освітнього процесу можуть визначатись методичні рекомендації, інструкції, форми та зразки відпрацювання навчально-методичних матеріалів, інші допоміжні документи, в яких враховуються особливості організації освітньої діяльності структурних підрозділів ВВНЗ (ВНП ВНЗ), у тому числі перелік основних документів з планування, обліку навчальної, методичної роботи, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, які не заборонені Законом України "Про вищу освіту" та цим Положенням.

Положення про організацію освітнього процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) розробляється навчальним закладом, погоджується з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України та затверджується Вченою радою ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

1.16. Перелік основних документів з організації, обліку і планування освітнього процесу у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) наведено в додатку 1 до цього Положення.

1.17. Перелік документів з організації, обліку і планування освітнього процесу у структурних підрозділах ВВНЗ (ВНП ВНЗ) наведено в додатку 2 до цього Положення.

2.1. Організація та забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ (ВНП ВНЗ) здійснюються комплексним проведенням навчальної, методичної, наукової (науково-технічної), організаційної, виховної та іншої роботи науково-педагогічними, педагогічними працівниками з метою виконання замовлення відповідно до прийнятих стандартів вищої освіти на підготовку військових фахівців зі ступенем сформованості у кожного з них визначених компетентностей.

2.2. Навчальна робота є основною складовою освітньої діяльності у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) і включає в себе заходи командування ВВНЗ (ВНП ВНЗ) та його структурних підрозділів, науково-педагогічних (педагогічних), наукових та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), організації і науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), їх атестування та управління якістю вищої освіти.

2.3. Планування навчальної роботи здійснюється на навчальний рік на основі вихідних даних, визначених навчальними планами, складається графік-календар навчального процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) на навчальний рік, що затверджується керівником (начальником) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

Графік-календар навчального процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) на навчальний рік визначає терміни проведення заходів навчальної роботи для кожного курсу навчання (навчальні заняття, практики, стажування, екзаменаційні сесії, канікулярні відпустки).

Робочі навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін та графік-календар навчального процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) на навчальний рік визначають вихідні дані для складання розкладу навчальних занять.

2.4. Розклад навчальних занять є кінцевим плануючим документом, що безпосередньо регламентує навчальну роботу ВВНЗ (ВНП ВНЗ). Він складається на семестр (півріччя, навчальний рік) навчальною частиною (відділом) структурного навчального підрозділу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) спільно з навчальним відділом (частиною, відділенням) ВВНЗ (ВНП ВНЗ), підписується керівником структурного навчального підрозділу (начальником навчального відділу (частини, відділення), погоджується із заступником керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ) з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником (начальником) ВВНЗ (ВНП ВНЗ). У військових навчальних підрозділах ВНЗ розклад навчальних занять курсантів (слухачів, студентів) за необхідності погоджується проректором ВНЗ з навчальної роботи.

У ВВНЗ (ВНП ВНЗ), де підготовка курсантів (слухачів, студентів) передбачає польоти, водіння бойових машин і бойові стрільби, дозволяється складання розкладу занять на місяць. У розкладі навчальних занять відображаються:

номери та назви навчальних підрозділів;

назва навчальної дисципліни або умовне її позначення;

дата, місце проведення, номер теми та вид заняття;

прізвище керівника заняття.

Тактичні, тактико-спеціальні, командно-штабні навчання і воєнні ігри проводяться безперервно відповідно до планів їх проведення.

Розклад навчальних занять доводиться до відома науково-педагогічних (педагогічних) працівників та підрозділів курсантів (слухачів, студентів) за два тижні до початку занять.

2.5. Навчання слухачів, а також курсантів (студентів) передвипускного та випускного курсів за необхідності здійснюється за індивідуальними навчальними планами.

Індивідуальний навчальний план курсанта (слухача, студента) складається на підставі робочого навчального плану і включає всі обов'язкові навчальні дисципліни та навчальні дисципліни, вибрані курсантом (слухачем, студентом) з обов'язковим урахуванням особливостей підготовки військового фахівця, а також індивідуальні завдання. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік, розробляється структурним підрозділом ВВНЗ (ВНП ВНЗ) (коледжем, факультетом, кафедрою тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (частиною, відділенням), підписується керівником структурного підрозділу (коледжу, факультету тощо), погоджується заступником керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ) з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником (начальником) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

2.6. Навчальна робота у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) проводиться у формах: навчальні заняття, самостійна робота курсантів (слухачів, студентів), практична підготовка, контрольні заходи.

2.7. Основними видами навчальних занять у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, групове заняття, групова вправа, індивідуальне заняття, тактичне (тактико-спеціальне) заняття та навчання, командно-штабне навчання та воєнна (воєнно-спеціальна) гра, консультація.

У ВВНЗ (ВНП ВНЗ) можуть встановлюватися інші види навчальних занять.

Види навчальних занять визначаються програмами (робочими програмами) навчальних дисциплін. На кожне навчальне заняття (крім консультацій) науково-педагогічним (педагогічним) працівником розробляються план проведення заняття та методична розробка щодо проведення заняття, які обговорюються та ухвалюються на засіданні кафедри і затверджуються керівником (начальником, завідувачем) кафедри.

2.8. Навчальні заняття у ВВНЗ (ВНП ВНЗ) проводять особи, які займають посади науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників.

2.9. Лекція - це основний вид навчальних занять у ВВНЗ (ВНП ВНЗ), призначений для надання тим, хто навчається, нових теоретичних знань. Лекція проводиться методом усного викладання нового теоретичного матеріалу в поєднанні з методом демонстрації (показу).

Лекція є елементом курсу навчання, який охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни.

Основна мета лекції - дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду з навчальної дисципліни (окремої теми), розкрити стан і перспективи розвитку конкретної галузі науки і техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і актуальних питаннях навчального матеріалу.

Лекція повинна мати проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність тих, хто навчається, сприяти формуванню у них творчого мислення.

Лекції проводяться керівним складом ВВНЗ (ВНП ВНЗ), керівниками факультетів, керівниками кафедр, їх заступниками, професорами, доцентами і старшими викладачами, а також провідними науковцями або фахівцями-практиками, запрошеними для читання лекцій. До проведення лекцій залучаються представники замовників на підготовку військових фахівців, учасники бойових дій (антитерористичних операцій), найбільш досвідчені науково-педагогічні (педагогічні), наукові працівники, які мають науковий ступінь та вчене звання, або досвідчені фахівці з військ (сил) чи з ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

З метою посилення зв'язків між військами та ВВНЗ (ВНП ВНЗ) лекції з актуальних проблем військової справи проводять посадові особи апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (родів військ).

Лекції проводяться для однієї або декількох навчальних груп курсантів (слухачів, студентів).

Матеріал лекції повинен відображатись у підручниках, навчальних посібниках, курсах лекцій, надрукованих у кількості, необхідній для самостійної роботи слухачів (курсантів, студентів).

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, повинен вільно володіти змістом матеріалу навчальної дисципліни, мати повні тексти кожної лекції (або підручник чи навчальний посібник) та плани їх проведення.

На кафедрі для викладання кожної навчальної дисципліни створюється лекційний фонд, що складається з усіх курсів лекцій. Якщо є підручник або навчальний посібник, який повністю відповідає програмі навчальної дисципліни, то лекційного фонду з цієї дисципліни може не бути.

Зміст лекції обговорюється на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії) до початку навчального року та затверджується керівником кафедри.

Лектор, який вперше розпочинає читання курсу лекцій, залучається до проведення пробних лекцій за участю науково-педагогічних, педагогічних працівників кафедри (факультету, інституту).

Лектор зобов'язаний дотримуватись робочої програми навчальної дисципліни щодо тем та навчальних питань лекцій, але не зобов'язаний обмежуватися в трактуванні навчального матеріалу, формах, способах і методичних прийомах доведення його до курсантів (слухачів, студентів).

2.10. Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, під час якого курсанти (слухачі, студенти) під керівництвом науково-педагогічного (педагогічного) працівника особисто проводять імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним обладнанням, електронно-обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі знань.

Лабораторні заняття проводяться шляхом самостійного виконання курсантами (слухачами, студентами) відповідних завдань у навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок, стендів). Лабораторні заняття проводяться на озброєнні та військовій техніці, у спеціалізованих класах, навчальних лабораторіях, майстернях, наукових лабораторіях.

Під час проведення лабораторного заняття навчальна група поділяється на підгрупи.

За результатами виконання завдання на лабораторному занятті курсанти (слухачі, студенти) оформлюють індивідуальні звіти та захищають їх перед викладачем. Курсант (слухач, студент), який отримав незадовільну оцінку, повинен повторно захистити звіт.

2.11. Практичне заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує засвоєння курсантами (слухачами, студентами) теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом виконання спеціально сформульованих завдань та сприяє формуванню у них вмінь і навичок практичного застосування цих теоретичних положень.

Практичні заняття проводяться в навчальних лабораторіях, лінгафонних кабінетах, навчальних класах, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою, у навчальних центрах, на полігонах, на зразках озброєння та військової техніки.

Практичні заняття на зразках озброєння та військової техніки проводяться з метою засвоєння їх будови, оволодіння методами їх застосування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і збереження, відпрацювання практичних прийомів застосування озброєння, бойової та спеціальної техніки, засобів зв'язку, автоматизації та обчислювальної техніки.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань тих, хто навчається, постановку загальної проблеми науково-педагогічним (педагогічним) працівником та її обговорення, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку і оцінювання.

Під час проведення практичного заняття навчальна група ділиться на підгрупи.

У цьому випадку в одній з підгруп навчальні заняття проводять підготовлені льотно-інструкторський, інженерно-технічний, навчально-допоміжний склади або командири підрозділів слухачів (курсантів, студентів), які допущені до проведення навчальних занять наказом керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

2.12. Семінарське заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує дискусію навколо попередньо визначеної проблеми (теми), до якої всі курсанти (слухачі, студенти) готують тези виступів на підставі отриманих завдань.

Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів, змістових модулів) програми навчальної дисципліни.

Основне завдання семінарських занять - поглибити і закріпити знання, отримані курсантами (слухачами, студентами) на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння формувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються.

Для якісної підготовки курсантів (слухачів, студентів) до семінарських занять на кафедрі розробляються плани семінарських занять, які видаються тим, хто навчається, до початку вивчення відповідної теми навчальної дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами (слухачами, студентами) реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію.

2.13. Групове заняття - це вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник методом усного викладення матеріалу в поєднанні з методом демонстрації (показу) викладає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.

Групове заняття проводиться з навчальною групою з навчальних дисциплін професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки на техніці та озброєнні, у спеціалізованих класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажерами та засобами імітації, макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної проекції. На цьому занятті науково-педагогічний (педагогічний) працівник поетапно подає новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів. Потім організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.

2.14. Групова вправа - це вид навчальних занять, що використовується під час вивчення навчальних дисциплін професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки і проводиться методом тренування тих, хто навчається, у виконанні функціональних обов'язків визначених посадових осіб.

Групові вправи проводяться у навчальних відділеннях (групах). Метою цього виду занять є набуття навичок з організації та планування операцій (бойових дій, бою), з управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

Для проведення групових вправ розробляються навчальні оперативно-стратегічні, оперативно-тактичні та тактичні завдання. У ВВНЗ (ВНП ВНЗ) на весь період навчання розробляється система навчальних завдань, яка охоплює ведення операцій (бойових дій, бою) на декількох рівнях, на різноманітній місцевості та за різних умов обстановки.

На групових вправах курсанти (слухачі) тренуються у виконанні обов'язків за однією службовою посадою. Групові вправи проводяться після вивчення теоретичних положень за темами (змістовими модулями) навчальних дисциплін у класах, на навчальних командних пунктах і на місцевості з використанням топографічних карт на фоні конкретно створеної оперативної або тактичної обстановки.

Декілька групових вправ, що проводяться послідовно і поєднані спільною темою, звичайно виконуються на фоні єдиної оперативно-стратегічної (оперативно-тактичної, тактичної) обстановки шляхом відпрацювання комплексного навчального завдання.

Комплексність навчального завдання забезпечується тим, що на загальному оперативно-стратегічному (оперативно-тактичному, тактичному) фоні вивчаються питання декількох навчальних дисциплін відповідно до послідовності роботи командувача (командира) та штабу під час підготовки, планування та ведення операції (бойових дій, бою).

2.15. Індивідуальне заняття - це заняття, що проводиться з окремими курсантами (слухачами, студентами), які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до воєнно-наукової роботи і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, складеним кафедрою відповідно до індивідуальних навчальних планів курсантів (слухачів, студентів). Індивідуальні навчальні заняття можуть проводитися також з учасниками олімпіад з фаху або окремих навчальних дисциплін, із членами збірних команд ВВНЗ (ВНП ВНЗ), а також з іншими курсантами (слухачами, студентами) з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Форми та методи проведення індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи поточного і підсумкового контролю визначаються кафедрами та відображаються в індивідуальному навчальному плані курсанта (слухача, студента), який розробляється за участю науково-педагогічних (педагогічних) працівників кафедри.

2.16. Тактичні (тактико-спеціальні, тактико-стройові) заняття - це форма тактичної підготовки курсантів (студентів). Метою тактичних (тактико-спеціальних, тактико-стройових) занять є відпрацювання практичних питань організації бою (бойових дій), управління підрозділами в бою та їх всебічного забезпечення.

Основний метод навчання - вправа (тренування) у виконанні прийомів та способів дій, навчально-бойових нормативів.

Підготовка тактичного (тактико-спеціального, тактико-стройового) заняття включає: визначення вихідних даних, розроблення плану проведення заняття, підготовку місця (району) проведення заняття та матеріально-технічного забезпечення, підготовку керівника заняття, контроль за ходом підготовки, підготовку тих, хто навчається.

2.17. Командно-штабні навчання (далі - КШН) та воєнні (воєнно-спеціальні) ігри проводяться зі слухачами (курсантами випускних курсів) з найбільш важливих комплексних тем навчальних дисциплін.

КШН проводяться після того, як слухачі (курсанти) оволодіють теоретичними основами відповідних навчальних дисциплін, засвоять обов'язки посадових осіб та отримають практичні навички для їх виконання: з підготовки та планування операцій (бойових дій), управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

З метою якісної і своєчасної підготовки, належного проведення КШН видається наказ керівника (начальника) ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

Керівниками КШН можуть бути керівники (начальники) ВВНЗ (ВНП ВНЗ), їх заступники, а також керівники (начальники) факультетів, кафедр.

Керівниками воєнно-спеціальних ігор можуть бути призначені керівники факультетів (профільних кафедр).

2.18. Консультація - це вид навчального заняття, під час якого курсант (слухач, студент) отримує від науково-педагогічного (педагогічного) працівника відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів (слухачів, студентів).

2.19. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним способом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), воєнно-наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача, студента), регламентується навчальним (робочим навчальним) планом і повинен складати не менше ніж 1/3 для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня, 1/2 для другого (магістерського) рівня загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ураховуючи, що загальне тижневе навантаження курсанта (слухача, студента) складає 54 години, тижневе навчальне навантаження на виконання навчального плану буде складати 45 годин, щотижнева самостійна робота повинна складати не менше ніж 24 години для початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти та першого (бакалаврського) рівня та не менше ніж 30 годин загального обсягу навчального часу для другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Зміст самостійної роботи курсанта (слухача, студента) над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково-педагогічного (педагогічного) працівника.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, посібники) та матеріально-технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи курсанта (слухача, студента) рекомендується відповідна наукова та професійна навчальна література.

Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни має проводитися в навчальних аудиторіях, спеціалізованих класах, бібліотеці, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях ВВНЗ (ВНП ВНЗ), бібліотеках інших ВНЗ.

Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на зразках озброєння та військової техніки, у комп'ютерних комплексах, на інших навчальних об'єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним кафедрою графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної консультації або допомоги.

Створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) покладається на керівників (начальників) структурних підрозділів ВВНЗ (ВНП ВНЗ). Безпосередньо організовують її командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).

2.20. Виконання індивідуальних завдань з навчальної дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи), курсові, кваліфікаційні, дипломні (магістерські) роботи (проекти) є невід'ємною складовою самостійної роботи курсанта (слухача, студента).

Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченню курсантом (слухачем, студентом) теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь для комплексного вирішення відповідних професійних завдань. Види, строки отримання, виконання і захисту індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються їх робочими програмами навчальної дисципліни та розкладом занять. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами, студентами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку науково-педагогічних (педагогічних) працівників. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом (слухачем, студентом) за виконання індивідуальних завдань (якщо їх виконання заплановано), є необхідною умовою допущення до семестрового контролю з даної навчальної дисципліни.

2.21. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни передбачає розроблення сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, графічного, ілюстративного матеріалу тощо). Метою розроблення курсової роботи повинно бути вирішення конкретних завдань щодо об'єктів майбутньої діяльності фахівця (пристроїв, механізмів, апаратних та програмних засобів або їх окремих частин, тактичних (оперативно-тактичних, оперативно-стратегічних) завдань, військових, військово-технічних, військово-спеціальних проблемних питань). Курсова робота виконується курсантом (слухачем, студентом) самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників згідно із завданням для розробки курсової роботи (проекту) на основі набутих з даної та суміжних навчальних дисциплін знань та умінь.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього військового фахівця. Курсантам (слухачам, студентам) надається право вибору теми курсової роботи (проекту) або пропонується висунути власну тему. Теми курсових робіт (проектів) розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються керівником кафедри.

Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх складових частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.

В одному семестрі планується не більше двох курсових робіт (проектів). На їх виконання у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати, як правило, від 20 до 40 годин самостійної роботи.

Захист курсової роботи (проекту) проводиться перед комісією у складі 2 - 3 науково-педагогічних (педагогічних) працівників кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи (проекту).

Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за критеріями, визначеними у робочій програмі навчальної дисципліни. При отриманні незадовільної оцінки курсант (слухач, студент) за рішенням комісії виконує курсову роботу (проект) за новою темою або переробляє попередню курсову роботу (проект).

Результати курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі протягом одного року.

2.22. Розрахунково-графічні роботи, реферати - це види індивідуальних завдань, які передбачають вирішення конкретних практичних навчальних завдань з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Складову частину такої роботи можуть складати програмні продукти та графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Ці види індивідуальних завдань повинні сприяти поглибленню і розширенню теоретичних знань курсантів (слухачів, студентів) з окремих тем навчальної дисципліни, розвивати навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Реферати як форма індивідуального завдання рекомендуються під час вивчення гуманітарних та соціально-економічних навчальних дисциплін.

В одному семестрі кількість розрахунково-графічних робіт та рефератів з різних навчальних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання розрахунково-графічних робіт та реферату з навчальної дисципліни у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати навчальний час (не менше 10 - 15 годин самостійної роботи).

2.23. Практична підготовка курсантів (слухачів, студентів) є необхідним компонентом військово-професійної підготовки випускників ВВНЗ (ВНП ВНЗ). Основними формами практичної підготовки є: первинна військово-професійна підготовка, навчальна, військова, ремонтна, корабельна та лікарська практики курсантів (слухачів, студентів), льотне навчання курсантів, льотна підготовка слухачів, військове (флотське) стажування курсантів (слухачів).

Конкретні види і тривалість практичної підготовки курсантів (слухачів, студентів) визначаються навчальними планами ВВНЗ (ВНП ВНЗ).

2.24. Первинна військово-професійна підготовка курсантів (студентів) є складовою їх військово-професійного навчання і проводиться у навчальних центрах військ (сил) або структурних підрозділах ВВНЗ (ВНП ВНЗ), що забезпечують практичну підготовку.

2.25. Військове (флотське) стажування курсантів (слухачів) організовується на випускних курсах з метою набуття та вдосконалення знань, умінь та практичних навичок у виконанні обов'язків за відповідною посадою у військах (силах) і проводиться у військових частинах (на кораблях, в установах, закладах).

2.26. Навчальна та інші види практики організовуються з метою прищеплення курсантам (студентам) первинних практичних навичок зі спеціальності і проводяться у структурних підрозділах ВВНЗ (ВНП ВНЗ), що забезпечують практичну підготовку, та у військових частинах (установах, закладах) Збройних Сил України (за потребою).

2.27. Порядок організації та проведення військового (флотського) стажування та усіх видів практики курсантів (слухачів, студентів) визначається інструкцією про порядок організації та проведення військового (флотського) стажування, навчальної, виробничої, ремонтної, корабельної та інших видів практики курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ, ВНП ВНЗ, що затверджується наказом Міністерства оборони України.

2.28. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку в освітньому процесі. У ВВНЗ (ВНП ВНЗ) використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, модульний (рубіжний), семестровий, підсумковий.

Під час застосування контрольних заходів повинні виконуватися вимоги ЄКТС.

2.29. Вхідний контроль проводиться перед вивченням навчальної дисципліни з метою визначення рівня підготовки курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін, які забезпечують вивчення цієї навчальної дисципліни.

Вхідний контроль проводиться на одному з перших занять за завданнями, які відповідають навчальному матеріалу попередніх навчальних дисциплін. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з науково-педагогічними (педагогічними) працівниками кафедр, де вивчалися попередні навчальні дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги курсантам (слухачам, студентам), коригування освітнього процесу.

2.30. Поточний контроль проводиться науково-педагогічними (педагогічними) працівниками на всіх видах навчальних занять. Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та курсантами (слухачами, студентами) у процесі навчання, перевірка готовності курсантів (слухачів, студентів) до виконання наступних навчальних завдань, а також забезпечення управління їх навчальною мотивацією. Інформація, одержана під час поточного контролю, використовується для коригування методів і способів навчання, а також для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).

Поточний контроль проводиться у формі усного опитування або письмового експрес-контролю (летючки) під час проведення навчальних занять, виступів курсантів (слухачів, студентів) при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного тестування.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань під час його проведення визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією під час проведення диференційованого заліку (модульного контролю) і враховуються науково-педагогічним (педагогічним) працівником при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

2.31. Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами (слухачами, студентами) якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни (теми, змістового модуля). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки (тестами), які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих (дистанційних) навчальних курсів.

2.32. Модульний (рубіжний) контроль - це контроль знань, вмінь, навичок курсантів (слухачів, студентів) після вивчення логічно завершеної частини (змістового модуля) програми навчальної дисципліни. Модульний контроль може проводитися у формі усного опитування, контрольної роботи, тестування тощо.

Результати модульного (рубіжного) контролю є додатковою інформацією під час проведення заліку і враховуються науково-педагогічним (педагогічним) працівником при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної навчальної дисципліни.

2.33. Семестровий контроль проводиться відповідно до навчального плану у вигляді диференційованого заліку або екзамену в строк, встановлений графіком-календарем навчального процесу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) на навчальний рік або розкладом навчальних занять та в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура контрольних завдань, екзаменаційних білетів та критерії оцінювання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та рішенням відповідної кафедри.

2.34. Диференційований залік - це контроль знань курсантів (слухачів, студентів) після вивчення навчального матеріалу в обсязі, визначеному робочою програмою навчальної дисципліни на підставі результатів поточного (модульного) контролю. Форма проведення диференційованого заліку (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура контрольних завдань та критерії оцінювання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та рішенням відповідної кафедри.

Для підготовки до диференційованого заліку у вигляді окремого контрольного заходу, за необхідності, надається один навчальний день за рахунок обсягу часу, який відведено на вивчення відповідної навчальної дисципліни під час самостійної роботи.

2.35. Екзамен - це вид семестрового (підсумкового) контролю, який має на меті перевірити та оцінити отримані курсантами (слухачами, студентами) знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін.