Про затвердження Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій

3. Імовірність виникнення пожежі в будь-якому ТЗА або експлуатаційно-автономній складовій частині ПТК не перевищує 10--6 за рік.

4. Для ТЗА та експлуатаційно-автономних складових частин ПТК, віднесених до класу безпеки 2(А), передбачаються безперервний автоматичний контроль і тривожна сигналізація при виявленні небезпечних факторів пожежі всередині оболонки несучої конструкції.

5. У приміщеннях енергоблока, де розташовані компоненти ІКС класу безпеки 2(А), передбачаються інформаційні системи виявлення та сповіщення про пожежу (системи пожежної сигналізації) та/або керуючі системи автоматичного гасіння пожежі.

Системи пожежної сигналізації та системи автоматичного гасіння пожежі повинні відповідати положенням цих Вимог, які встановлені до ІКС та їх компонентів, що виконують функції категорії А.

1. Програмне забезпечення ПТК (ТЗА) управляє виконанням усіх функцій категорій А, В і С, які реалізуються програмними засобами або з використанням програмних засобів, і забезпечує їх відповідність вимогам до надійності та якості функціонування ПТК (ТЗА).

2. Програмне забезпечення має модульну структуру. Текст одного модуля містить обмежену кількість операторів, має зрозумілу структуру, легко модифікується та тестується.

3. Раніше розроблене програмне забезпечення використовується за умови його апробації досвідом застосування на атомних станціях, відповідності цим Вимогам, сумісності з характеристиками ПТК (ТЗА), для яких воно призначається, відповідності вимогам до функцій, що виконуються, можуть чи будуть виконуватися цими ПТК (ТЗА).

4. У програмному забезпеченні, яке управляє виконанням функцій, що належать до категорії А, використання операційної системи обмежується, а програмні переривання забороняються.

5. У програмному забезпеченні, яке управляє виконанням функцій, що належать до категорій В і С, використання операційної системи та/або переривань потребує обґрунтування.

6. Положення пунктів 1 - 5 цієї глави застосовуються також до електронних проектів програмувальних логічних інтегральних схем, які налаштовуються на виконання заданих функцій шляхом конфігурування внутрішніх зв'язків.

1. За допомогою програмного забезпечення здійснюється технічне діагностування відповідно до вимог глави 8 розділу IV цих Вимог.

2. До складу програмного забезпечення входять програмні засоби, які контролюють правильність виконання усіх програмно керованих функцій ПТК (ТЗА).

3. При здійсненні технічного діагностування та самоконтролю, а також у випадках помилок, можливих при їх реалізації, забезпечується відсутність негативного впливу на основні та інші додаткові функції ПТК, які реалізуються програмними засобами або з їх використанням.

4. За допомогою сервісного програмного забезпечення відповідно до пункту 6 глави 8 розділу IV цих Вимог здійснюються:

при роботі енергоблока в режимах експлуатації - автоматизація періодичних перевірок (опробування) функцій управління під час технічного обслуговування;

на зупиненому енергоблоці (під час планово-попереджувального ремонту енергоблока) - автоматизація періодичних перевірок ТЗА, ПТК, з'єднувальних ліній, електроживлення.

1. Захист від відмов або помилок при виконанні прикладних програм забезпечується в необхідних випадках шляхом реконфігурації структури ІКС (ПТК) та поновлення обчислювального процесу.

2. Програмне забезпечення передбачає автоматичний контроль достовірності вхідних сигналів, команд і цифрових повідомлень та захист від небезпечних наслідків, які могли бути спричинені їх перекручуванням.

3. При розробці та використанні програмного забезпечення передбачається його захист від проникнення вірусів і шкідливих програм або зміни програмного коду, які за певних умов здатні зумовити заздалегідь непередбачувані програмні дії.

1. Програмне забезпечення, що бере участь у виконанні функцій категорій А, В і С, захищається від небажаного та небезпечного втручання в його роботу, а також від несанкціонованої зміни через зовнішні комп'ютерні мережі та/або при використанні нерезидентних носіїв даних, а саме:

програмне забезпечення, яке бере участь у виконанні функцій, що належать до категорії А, повністю ізолюється від взаємодії із зовнішніми комп'ютерними мережами;

програмне забезпечення, яке бере участь у виконанні функцій, що належать до категорій В і С, ізолюється від доступу до мережі Інтернет.

Будь-які зміни у програмне забезпечення можуть вноситися тільки після відповідної авторизації; виключається можливість несанкціонованої зміни програмного забезпечення вручну або з використанням зовнішніх носіїв даних.

2. Унеможливлюється негативний вплив вжитих заходів захисту від втручання в роботу програмного забезпечення на виконання програм та/або характеристик виконання функцій, які реалізуються програмними засобами або з використанням програмних засобів.

1. Інформаційне забезпечення ІКС (ПТК) надає оперативному персоналу та персоналу ІКС відомості, необхідні для виконання ними своїх обов'язків. Інформаційне забезпечення організовується у вигляді зовнішньої та внутрішньої баз даних.

2. Зовнішня база даних забезпечує інформаційно-довідкову підтримку персоналу (містить зразки вихідних документів, опис структури ієрархічної системи відеокадрів, тексти повідомлень, експлуатаційну документацію, технологічні інструкції тощо).

3. Внутрішня база даних, яка міститься безпосередньо в пам'яті ПТК, складається зі статичної та динамічної частин.

4. Статична частина внутрішньої бази даних визначає форму подачі інформації при її відображенні, реєстрації та архівуванні (назви й умовні позначки параметрів, макети відеокадрів і вихідних документів, форми таблиць, графіків, повідомлень тощо).

Статична частина внутрішньої бази даних формується при проектуванні ІКС (розробці ПТК) і може коригуватися на всіх стадіях їх життєвого циклу.

До введення в промислову експлуатацію коригування здійснюється розробником ПТК за узгодженням з експлуатуючою організацією та/або користувачем.

Усі зміни статичної частини внутрішньої бази даних є об'єктом управління конфігурацією ПТК.

5. У динамічній частині внутрішньої бази даних зберігається поточна та архівна інформація про значення контрольованих нейтронно-фізичних, теплогідравлічних та інших параметрів, стан конструкцій, систем, елементів технологічного устаткування, видані команди захисту та управління, а також дані про порушення й відновлення працездатності компонентів ПТК і сполучених з ними периферійних пристроїв.

6. Дані, які підлягають архівуванню, та час їх зберігання в архіві бази даних визначає експлуатуюча організація або замовник. Після закінчення визначеного часу інформація з архіву бази даних автоматично переноситься на зовнішній носій у форматі, що допускає можливість подальшого зчитування на персональних електронно-обчислювальних машинах.

7. Інформація, що зберігається в архіві бази даних і на зовнішніх носіях, захищається від навмисної або ненавмисної зміни.

1. Проектування нової або модернізованої ІКС проводиться на основі вихідних даних (технічних вимог), заданих експлуатуючою організацією або замовником, у яких враховуються особливості призначення ІКС і досвід експлуатації діючої системи, що модернізується, та/або аналогічних систем на інших енергоблоках.

Задані вихідні дані (технічні вимоги) доповнюються та конкретизуються в ТЗ на створення або модернізацію ІКС.

2. Розробка нових компонентів (ТЗА, ПТК, програмного забезпечення), призначених для застосування в ІКС, що проектується, проводиться на основі вихідних даних (технічних вимог), заданих проектною організацією та/або розробниками цих компонентів на підставі проекту ІКС.

Розробка нових компонентів, призначених для застосування в діючій ІКС, що модернізується, проводиться на основі вихідних даних (технічних вимог), заданих експлуатуючою організацією чи користувачем та/або розробниками цих компонентів.

Задані вихідні дані (технічні вимоги) доповнюються та конкретизуються в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК).

3. Забезпечується однозначність, несуперечливість та можливість реалізації технічних вимог, що містяться у вихідних даних для проектування ІКС і розробки її компонентів.

4. У разі якщо передбачається використання ТЗА (ПТК), розроблених раніше для аналогічного застосування або загальнопромислових виробів, проводиться їх кваліфікація згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог.

5. При проектуванні й впровадженні нових і модернізованих ІКС, розробці, виготовленні та прийманні їх компонентів керуються:

цими Вимогами та положеннями інших норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки з питань, що стосуються ІКС та їх компонентів;

технічними вимогами до ІКС та їх компонентів та вимогами міждержавних стандартів і державних стандартів України.

Положення та вимоги цих документів відображаються і конкретизуються в ТЗ на створення або модернізацію ІКС та/або в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК).

6. Результати кожного етапу створення або модернізації ІКС, розробки, виготовлення, випробувань ТЗА (ПТК), розробки або модифікації програмного забезпечення верифікуються з метою підтвердження їх узгодженості з вимогами, які були сформульовані на попередніх етапах.

Для підтвердження відповідності вихідним даним, заданим експлуатуючою організацією, і вимогам ТЗ на створення або модернізацію ІКС проводиться періодичний розгляд результатів, отриманих на етапах розробки ІКС та її компонентів.

1. При виборі комплектувальних виробів для використання в ТЗА і ПТК віддається перевага продукції, яка апробована успішним досвідом експлуатації на атомних станціях.

2. У кожному випадку оцінюється придатність комплектувального виробу для застосування в розроблювальному ТЗА або ПТК для переконання в тому, що його властивості відповідають тим, які необхідні для такого застосування.

3. Комплектувальні вироби, які передбачається використовувати в ТЗА (ПТК), віднесених до класів безпеки 2(А) і 3(В), кваліфікуються відповідно до вимог глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження їх придатності до застосування в розроблювальному ТЗА (ПТК). Кваліфікація здійснюється розробником ТЗА (ПТК). Якщо комплектувальний виріб раніше кваліфікований для застосування в іншому ТЗА (ПТК), детально ідентифікуються вимоги, стосовно яких проводилася кваліфікація, і визначається необхідність і обсяг додаткової кваліфікації, пов'язаної із застосуванням комплектувального виробу саме в розроблювальному ТЗА (ПТК).

4. Допускається підтвердження придатності комплектувальних виробів за результатами валідації першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК), розробленого для застосування як компонент проектованої ІКС, або за результатами приймальних випробувань дослідного зразка ТЗА (дослідного комплекта ПТК), що розробляється для застосування як компонент заздалегідь невизначеної множини ІКС.

5. Якість комплектувальних виробів підтверджується сертифікатами або іншими документами постачальника.

1. Вихідні дані для розробки ТЗА, призначених для застосування як компоненти проектованої ІКС, визначаються згідно з вимогами пункту 1 глави 1 цього розділу. Детальні вимоги в повному обсязі встановлюються розробником в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА.

2. Відповідність ТЗА, призначеного для застосування в проектованій ІКС, чинним в Україні нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів, і проекту ТЗ підтверджується результатами валідації першого (головного) зразка згідно з вимогами глави 5 розділу XI цих Вимог.

До початку валідації проект ТЗ погоджується з експлуатуючою організацією та замовником і проходить державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки.

При необхідності в проект ТЗ і документацію першого (головного) зразка вносяться зміни, що враховують результати валідації та рекомендації приймальної комісії.

У разі позитивних результатів валідації першого (головного) зразка Державна інспекція ядерного регулювання України погоджує ТЗ разом з доповненнями та змінами (якщо вони вносилися).

3. Розробка, виготовлення й приймання наступних зразків розробленого ТЗА, призначених для застосування в аналогічних ІКС, здійснюються відповідно до ТЗ, розробленого згідно з пунктом 1 цієї глави.

При необхідності розробляються доповнення ТЗ, які відображають особливості ІКС, для яких призначені ці зразки ТЗА, а також додаткові вимоги експлуатуючої організації або замовника, результати впровадження першого зразка ТЗА тощо.

Доповнення ТЗ узгоджуються з експлуатуючою організацією та/або замовником і Державною інспекцією ядерного регулювання України і розглядаються як невід'ємна частина ТЗ при розробці, виготовленні та поставці зразків ТЗА, призначених для застосування у наступних проектованих ІКС.

4. Відповідність наступних зразків розробленого ТЗА вимогам ТЗ і за наявності доповнення ТЗ підтверджується результатами приймального контролю згідно з пунктами 1 - 4 глави 6 розділу XI цих Вимог.

5. Вихідні дані для розробки ТЗА, орієнтованого на застосування як компонента заздалегідь невизначеної множини ІКС, визначаються експлуатуючою організацією та/або розробником цього ТЗА за узгодженням з експлуатуючою організацією.

Вихідні дані враховують вимоги норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки з питань, що стосуються розроблювального ТЗА, і технічні вимоги до ІКС та їх компонентів.

Детальні вимоги в повному обсязі встановлює розробник ТЗА в проекті ТУ на виготовлення та поставку ТЗА.

6. Відповідність розроблюваного ТЗА, орієнтованого на застосування як компонента заздалегідь невизначеної множини ІКС, вимогам, установленим у проекті ТУ, підтверджується результатами приймальних випробувань дослідного зразка (зразків) ТЗА. До початку приймальних випробувань проект ТУ погоджується в установленому порядку з експлуатуючою організацією та проходить державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки.

У разі необхідності в проект ТУ і розроблену документацію вносяться зміни, що враховують результати приймальних випробувань дослідного зразка (зразків) ТЗА та рекомендації приймальної комісії.

ТУ та зміни до них погоджуються Державною інспекцією ядерного регулювання України за результатами позитивних приймальних випробувань дослідного зразка (зразків) ТЗА.

7. Виготовлення та поставка на атомні станції зразків розробленого ТЗА проводяться відповідно до ТУ, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України.

Відповідність кожного зразка ТЗА, що постачається на атомну станцію, вимогам ТУ підтверджується результатами приймально-здавальних випробувань цього зразка згідно з пунктом 5 глави 6 розділу XI цих Вимог, а також періодичних і типових випробувань відповідно до правил приймання і методів контролю, які встановлені в ТУ, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України.

8. Якщо ТЗА, які призначені для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, пропонуються для застосування в проектованій системі для виконання функцій, віднесених до категорії А або В, їх кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.

9. ТЗА, поставлені на атомні станції як компоненти, важливі для безпеки, піддають на місці експлуатації передпусковим випробуванням, а після інтеграції з іншими компонентами ІКС - попереднім випробуванням і дослідній експлуатації в складі ІКС згідно з вимогами глави 7 розділу XI цих Вимог.

1. Вихідні дані для розробки програмного забезпечення, призначеного для застосування як компонент нової або модернізованої ІКС (ПТК), визначаються розробником програмного забезпечення на підставі аналізу алгоритмів і функцій, зазначених в ТЗ на створення або модернізацію ІКС та/або в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ПТК.

2. Програмне забезпечення розробляється і перевіряється згідно з вимогами норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (з питань, що стосуються програмного забезпечення), технічними вимогами до ІКС та їх компонентів, вимогами ТЗ на створення або модернізацію ІКС та/або на розробку, виготовлення та поставку ПТК.

Експлуатуючою організацією забезпечується відповідність програмного забезпечення критеріям якості, встановленим у цих документах.

3. При розробці й верифікації програмного забезпечення використовуються тільки ліцензійні інструментальні засоби та лише апробовані досвідом практичного застосування методи й мови програмування.

4. При розробці програмного забезпечення застосовується такий стиль написання програм, при якому помилки легко виявляються та ідентифікуються програмістом. Документування вихідного коду кожної програми є обов'язковим.

5. Результати кожного етапу створення програмного забезпечення верифікуються з метою підтвердження їх узгодженості з вимогами, які були сформульовані на попередніх етапах. Верифікація здійснюється згідно з вимогами глави 4 розділу XI цих Вимог. Вихідні дані, вимоги і результати, отримані на кожному етапі розробки програмного забезпечення, докладно документуються.

6. Відповідність розробленого програмного забезпечення вихідним даним, визначеним згідно з пунктом 1 цієї глави, підтверджується під час його верифікації, а також в процесі валідації першого (головного) комплекта ПТК.

7. Раніше розроблене й верифіковане програмне забезпечення, яке було застосоване в першому (головному) комплекті ПТК, використовується для всіх наступних комплектів ПТК, призначених для застосування в аналогічних ІКС, які розробляються, виготовлюються та постачаються за тим самим ТЗ, що й перший (головний) комплект ПТК.

8. Якщо в доповненні ТЗ, розробленому й погодженому згідно з пунктом 3 глави 5 цього розділу, передбачена зміна складу функцій, які реалізуються програмними способами або з використанням програмних засобів, та/або вимог до окремих функцій, у програмне забезпечення, застосоване в першому (головному) комплекті ПТК, вносяться зміни та/або доповнення, необхідні для реалізації нових функцій і виконання зазначених вимог. Потрібні для цього вихідні дані визначаються розробниками програмного забезпечення і докладно документуються.

9. Відповідність програмного забезпечення вихідним даним, визначеним згідно з пунктом 8 цієї глави, підтверджується під час часткової верифікації, що охоплює нові та/або змінені частини програмного забезпечення та їх взаємодію з іншими, раніше розробленими частинами, а також в процесі приймального контролю кожного комплекту ПТК, для якого призначене це програмне забезпечення.

10. Програмне забезпечення, яке призначене для застосування як компонент нової або модернізованої ІКС, а також інструментальні засоби, які використовувалися при його розробці, і програмна документація є об'єктами управління конфігурацією ІКС (ПТК) відповідно до вимог глави 5 розділу XII цих Вимог.

11. Вихідні дані для розробки програмного забезпечення ПТК, орієнтованого на застосування як компонент заздалегідь невизначеної множини ІКС, формулює розробник цього ПТК або за узгодженням з ним розробник програмного забезпечення.

Вихідні дані враховують вимоги норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки з питань, що стосуються розроблювального програмного забезпечення, і технічні вимоги до ІКС та їх компонентів.

12. Відповідність програмного забезпечення ПТК, орієнтованого на застосування як компонент заздалегідь невизначеної множини ІКС, вихідним даним, визначеним згідно з пунктом 11 цієї глави, підтверджується при його верифікації, а також в процесі приймальних випробувань дослідного комплекту ПТК.

Програмне забезпечення ПТК, яке було застосоване в дослідному комплекті, використовується для всіх наступних комплектів розробленого ПТК, що постачаються за ТУ, з дотриманням вимог пункту 6 глави 5 цього розділу після їх погодження Державною інспекцією ядерного регулювання України.

13. Програмна документація містить всі відомості, необхідні для верифікації та впровадження програмного забезпечення, а також його супроводження під час експлуатації.

1. Вихідні дані для розробки ПТК, призначеного для застосування як компонент проектованої ІКС, визначаються відповідно до вимог пункту 2 глави 1 цього розділу. Детальні вимоги в повному обсязі встановлюються в ТЗ на розробку, виготовлення та поставку першого (головного) й наступних комплектів ПТК.

2. Відповідність ПТК, призначеного для застосування в проектованій ІКС, нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і проекту ТЗ підтверджується результатами валідації першого (головного) комплекту ПТК згідно з вимогами глави 5 розділу XI цих Вимог.

До початку валідації проект ТЗ погоджується з експлуатуючою організацією та замовником і проходить державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки.

За необхідності в проект ТЗ і документацію першого (головного) комплекту ПТК вносяться в установленому порядку зміни, що враховують результати валідації та рекомендації приймальної комісії.

У разі позитивних результатів валідації першого (головного) комплекту ПТК Державна інспекція ядерного регулювання України погоджує ТЗ разом з доповненнями та змінами (якщо вони вносилися).

3. Розробка, виготовлення й постачання наступних комплектів розробленого ПТК, призначених для застосування в аналогічних ІКС, здійснюються відповідно до ТЗ, погодженого Державною інспекцією ядерного регулювання України.

За необхідності розробляються доповнення ТЗ, які відображають особливості ІКС, для яких призначені ці комплекти ПТК, а також додаткові вимоги експлуатуючої організації або замовника, результати впровадження першого (головного) комплекту ПТК. Доповнення ТЗ узгоджуються з експлуатуючою організацією та/або замовником і Державною інспекцією ядерного регулювання України і розглядаються як невід'ємна частина ТЗ при розробці, виготовленні та поставці комплектів ПТК, призначених для застосування у наступних проектованих ІКС.

4. Відповідність кожного наступного комплекту ПТК, призначеного для застосування в аналогічній ІКС, вимогам ТЗ і (за наявності) доповнення ТЗ підтверджуються результатами приймального контролю цього комплекту згідно з пунктами 1 - 4 глави 6 розділу XI цих Вимог.

5. Вихідні дані для розробки ПТК, орієнтованого на застосування як компонент заздалегідь невизначеної множини ІКС, визначаються експлуатуючою організацією та/або розробником цього ПТК за узгодженням з експлуатуючою організацією. Вихідні дані враховують вимоги норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки з питань, що стосуються розроблюваного ПТК, і технічні вимоги до ІКС та їх компонентів.

Детальні вимоги в повному обсязі встановлює розробник ПТК у проекті ТУ на виготовлення, приймання та поставку ПТК.

6. Відповідність розроблюваного ПТК, орієнтованого на застосування як компонент заздалегідь невизначеної множини ІКС, вимогам, установленим в проекті ТУ, підтверджується результатами приймальних випробувань дослідного комплекту (комплектів) ПТК.

До початку приймальних випробувань проект ТУ погоджується в установленому порядку з експлуатуючою організацією та проходить державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки.

У разі необхідності в проект ТУ і розроблену документацію вносяться зміни, що враховують зауваження державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, результати приймальних випробувань дослідного комплекту (комплектів) ПТК і рекомендації приймальної комісії.

У разі позитивних результатів приймальних випробувань дослідного комплекту (комплектів) ПТК Державна інспекція ядерного регулювання України погоджує ТУ разом зі змінами (якщо вони вносилися).

7. Виготовлення та поставка на атомні станції комплектів розробленого ПТК проводяться відповідно до ТУ, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України.

Відповідність кожного комплекту ПТК, що постачається на атомну станцію, вимогам ТУ підтверджується результатами:

приймально-здавальних випробувань відповідно до вимог пункту 3 глави 6 розділу XI цих Вимог;

періодичних і типових випробувань відповідно до правил приймання і методів контролю, які встановлені в ТУ, погоджених Державною інспекцією ядерного регулювання України.

8. Якщо ПТК, орієнтовані при розробці на застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, пропонуються для застосування у складі конкретної системи для виконання функцій, віднесених до категорії А або В, їх кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.

9. ПТК, поставлені на атомні станції як компоненти, важливі для безпеки, піддаються на місці передпусковим випробуванням, а після інтеграції з іншими компонентами ІКС - попереднім випробуванням і дослідній експлуатації в складі ІКС відповідно до положень глави 7 розділу XI цих Вимог.

1. Вихідні дані для проектування нових або модернізованих ІКС визначаються відповідно до вимог пункту 1 глави 1 цього розділу. Детальні вимоги у повному обсязі встановлюються в ТЗ на створення або модернізацію ІКС.

ТЗ та зміни до нього узгоджуються з проектувальником системи, передбачуваним постачальником (розробником та/або виготовлювачем) ПТК для цієї системи, експлуатуючою організацією або замовником та Державною інспекцією ядерного регулювання України.

2. У ТЗ на створення або модернізацію ІКС визначаються компоненти, які будуть застосовані або розроблені для застосування в системі, та наводяться вихідні дані для розробки нових компонентів.

3. Якщо ТЗА та/або ПТК, орієнтовані на застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС або загальнопромислові вироби, пропонуються для застосування у складі проектованої системи для виконання функцій, віднесених до категорій А і В, їх кваліфікують згідно з вимогами глави 3 розділу XI цих Вимог для підтвердження можливості такого застосування.

Якщо ТЗА, ПТК або загальнопромисловий виріб раніше вже був кваліфікований для застосування в іншій ІКС, детально ідентифікуються вимоги, стосовно яких проводилася кваліфікація, і визначаються необхідність і обсяг додаткової кваліфікації, пов'язаної з їх застосуванням саме в проектованій ІКС.

4. У проекті передбачають узгоджену з експлуатуючою організацією або замовником надмірність устаткування, достатню для того, щоб забезпечити можливість подальшого удосконалення ІКС та/або усунення окремих дефектів проекту, які можуть бути виявлені при експлуатації.

5. Користувач ІКС розробляє план інтеграції системи, у якому регламентує послідовність з'єднання її компонентів відповідно до проектної документації, перевірку сумісності компонентів в процесі попередніх випробувань ІКС і документування результатів випробувань.

6. Відповідність кожної спроектованої (нової або модернізованої) ІКС нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і вимогам ТЗ на створення або модернізацію ІКС підтверджується результатами:

валідації перших (головних) зразків ТЗА і першого (головного) комплекту ПТК, призначених для застосування як компоненти спроектованої ІКС;

приймального контролю зразків ТЗА і комплекту ПТК, розроблених раніше й виготовлених для спроектованої ІКС;

приймальних випробувань дослідних зразків ТЗА і дослідного комплекту ПТК, орієнтованих на застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, періодичних і типових випробувань, а також приймально-здавальних випробувань зразків ТЗА і комплекту ПТК, кваліфікованих і виготовлених для спроектованої ІКС;

кваліфікації загальнопромислових виробів, застосованих як компоненти спроектованої ІКС;

аналітичної оцінки надійності виконання функцій ІКС з використанням розрахункових, нормованих та/або фактичних показників безвідмовності (готовності) компонентів спроектованої ІКС;

аналітичної оцінки метрологічних і точнісних характеристик каналів вимірювання, індикації, управління і сигналізації з використанням нормованих та/або експериментально визначених характеристик компонентів спроектованої ІКС, які утворюють ці канали;

попередніх випробувань, дослідної експлуатації і приймальних випробувань ІКС;

метрологічної атестації каналів вимірювання й калібрування каналів індикації, управління та сигналізації у складі ІКС.

1. Усі юридичні особи або фізичні особи - підприємці, що беруть участь у створенні або модернізації ІКС, важливих для безпеки, зобов'язані мати сертифіковану систему управління якістю, розроблену відповідно до вимог законодавства.

2. Кожна юридична особа або фізична особа - підприємець, яка бере участь у створенні або модернізації ІКС, важливої для безпеки, керується під час виконання робіт та/або надання послуг положеннями системи управління якістю, що діють в цій організації, і вимогами розробленої нею програми якості продукції (послуги).

3. У програмі якості визначаються роботи, ресурси, функціональні обов'язки і повноваження виконавців, необхідні для забезпечення якості продукції, що постачається, і виконуваних робіт.

4. Учасники створення або модернізації ІКС погоджують розроблені ними програми якості з експлуатуючою організацією або замовником.

5. Експлуатуюча організація або замовник здійснює контроль за діяльністю організацій, які виконують роботи або надають послуги зі створення або модифікації ІКС, з метою отримання упевненості в тому, що ІКС і всі її компоненти спроектовані, розроблені, виготовлені, змонтовані, випробувані, введені в дію, перевіряються й підтримуються відповідно до вимог чинних нормативних документів з якості.

При створенні або модифікації ІКС користувач розробляє власну програму якості, яка надається Державній інспекції ядерного регулювання України у складі документів, що обґрунтовують можливість здійснення монтажу об'єкта модифікації згідно з Вимогами до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки.

1. На всіх стадіях життєвого циклу ІКС і їх компонентів проводиться пряма і повна перевірка їх працездатності та відповідності характеристикам, установленим до таких ІКС та їх компонентів. У випадку неможливості проведення прямої та/або повної перевірки проводяться непрямі та/або часткові перевірки, достатність яких обґрунтовується.

2. Перевірка працездатності та відповідності ІКС і їх компонентів встановленим характеристикам передбачає:

верифікацію на етапах проектування ІКС, розробки ТЗА, ПТК і програмного забезпечення;

валідацію перших (головних) зразків ТЗА і перших (головних) комплектів ПТК, розроблених для застосування як компоненти ІКС, і приймальний контроль кожного з наступних зразків ТЗА та комплектів ПТК, виготовлених для застосування в інших ІКС;

приймальні випробування дослідних зразків ТЗА і дослідних комплектів ПТК, періодичні і типові випробування ТЗА і ПТК, орієнтованих на застосування як компоненти заздалегідь не визначеної множини ІКС;

кваліфікацію ТЗА і ПТК, орієнтованих на застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, і загальнопромислових виробів, які передбачається застосовувати в ІКС;

приймально-здавальні випробування зразків ТЗА і комплектів ПТК, орієнтованих на застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, які виготовлені для застосування в ІКС;

передпускові випробування ПТК і ТЗА після їх монтажу та завершення налагоджувальних робіт на місці експлуатації;

попередні випробування ІКС після інтеграції всіх її компонентів і з'єднання з іншими системами та технологічним устаткуванням енергоблока;

дослідну експлуатацію та приймальні випробування перед здачею ІКС в промислову експлуатацію.

3. На атомні станції постачаються ПТК і ТЗА, що мають сертифікати національної системи сертифікації, які підтверджують їх відповідність:

обов'язковим вимогам нормативних документів, які стосуються безпеки праці, охорони здоров'я персоналу та населення, охорони навколишнього природного середовища;

вимогам ТЗ (ТУ), які зазначені розробниками за погодженням з експлуатуючою організацією або замовником.

1. В ІКС, ПТК і ТЗА застосовуються технічні (структурні, схемні, конструктивні, програмні) рішення і компоненти, апробовані практичним досвідом експлуатації аналогів та/або придатність яких доведена результатами досліджень і перевірок згідно з вимогами пункту 2 глави 1 цього розділу.

2. Відомості про апробацію, включаючи оцінку досвіду експлуатації аналогів, та/або результати проведених досліджень і перевірок наводяться у звіті з аналізу безпеки.

1. ПТК і ТЗА, що беруть участь у виконанні функцій, віднесених до категорій А і В, кваліфікуються для підтвердження того, що вони здатні протягом регламентованого терміну експлуатації в заданих робочих і граничних умовах відповідати всім вимогам, які встановлює до їх властивостей ІКС, компонентами якої вони є.

2. Кваліфікація передбачає:

встановлення кваліфікаційних вимог;

одержання відомостей про фактичні властивості ТЗА (ПТК);

оцінку достовірності отриманих відомостей;

зіставлення фактичних властивостей з кваліфікаційними вимогами.

3. Для ТЗА (ПТК), які розробляються для застосування в проектованій ІКС, як кваліфікаційні вимоги приймаються вихідні дані для їх розробки згідно з вимогами пункту 1 глави 3 (пункту 1 глави 5) розділу X цих Вимог.

Відомості про фактичні властивості таких ТЗА (ПТК) одержують із ТЗ на розробку, виготовлення та поставку ТЗА (ПТК) і доповнення ТЗ (за наявності). Достовірність одержаних відомостей підтверджується результатами валідації першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК) та/або приймального контролю наступних зразків ТЗА (комплектів ПТК) згідно з вимогами глав 5 та/або 6 цього розділу.

ТЗА (ПТК) вважаються кваліфікованими для застосування в проектованій ІКС, якщо вимоги, встановлені в ТЗ і (за наявності) в доповненні ТЗ, охоплюють весь перелік кваліфікаційних вимог та еквівалентні їм або є більш жорсткими і якщо в процесі валідації та/або приймального контролю перевірено і підтверджено їх відповідність усім вимогам ТЗ і доповненням ТЗ.

4. Для ТЗА і ПТК, орієнтованих на застосування в заздалегідь не визначеній множині ІКС, як кваліфікаційні приймаються вимоги, установлені в ТЗ на створення або модернізацію ІКС, у якій передбачається використовувати ці ТЗА (ПТК).

Відомості про фактичні характеристики ТЗА і ПТК одержують з ТУ, узгоджених з Державною інспекцією ядерного регулювання України. Достовірність одержаних відомостей підтверджується результатами приймальних випробувань дослідного зразка ТЗА (дослідного комплекту ПТК), періодичних і типових випробувань згідно з ТУ, приймально-здавальних випробувань зразків ТЗА (комплектів ПТК) згідно з вимогами глав 5, 6 цього розділу.

ТЗА (ПТК) вважаються кваліфікованими для застосування в проектованій системі, якщо вимоги, що встановлені в ТУ, охоплюють весь перелік кваліфікаційних вимог та еквівалентні їм або є більш жорсткими і якщо в процесі приймальних випробувань дослідного зразка, періодичних випробувань і приймально-здавальних випробувань кожного із зразків ТЗА (комплектів ПТК), виготовлених для цієї системи, перевірена та підтверджена їх відповідність усім вимогам ТУ.

5. Кваліфікація загальнопромислових виробів додатково передбачає оцінку повноти й достовірності наявних відомостей про фактичні характеристики виробів та у випадку необхідності їх перевірку за допомогою випробувань, аналізу, оцінки досвіду експлуатації або комбінації цих методів.

6. Відомості про результати кваліфікації наводяться у звіті з аналізу безпеки.

1. Верифікація програмного забезпечення (включаючи електронні проекти програмувальних логічних інтегральних схем) проводиться на завершальному етапі розробки з метою підтвердження відповідності розроблюваного програмного забезпечення вимогам, зазначеним у розділі VIII цих Вимог, і вихідним даним, визначеним у пункті 1 глави 4 розділу X цих Вимог.

2. Для верифікації програмного забезпечення (включаючи електронні проекти програмувальних логічних інтегральних схем) визначається набір тестів, які забезпечують перевірку всіх функцій і всіх вимог до програмного забезпечення.

Функції, які не можуть бути перевірені в процесі автономного тестування, перевіряються при валідації першого (головного) комплекту ПТК або приймальних випробуваннях дослідного комплекту ПТК, для якого розроблено програмне забезпечення, а також під час попередніх випробувань ІКС, компонентом якої є розроблене програмне забезпечення.

3. Верифікація програмного забезпечення, що бере участь у реалізації функцій, віднесених до категорії А, проводиться групою фахівців або організацією, адміністративно та/або фінансово незалежною від фахівців або організації, що розробляє це програмне забезпечення.

Верифікація повністю закінчується до введення ІКС в дослідну експлуатацію. Усі виявлені при верифікації недоліки фіксуються, аналізуються та усуваються, після чого проводиться повторна перевірка програмного забезпечення.

4. Допускається проведення верифікації програмного забезпечення, що бере участь у реалізації функцій, віднесених до категорій В і С, розробниками цього програмного забезпечення за умови, що незалежні огляд і оцінка результатів верифікації виконаються іншими фахівцями розробника, які не брали безпосередню участь у розробці цього програмного забезпечення.

Усі виявлені при верифікації недоліки фіксуються та аналізуються, після чого приймається рішення про усунення недоліків до початку або у процесі дослідної експлуатації ІКС.

5. Для раніше розробленого програмного забезпечення, що пройшло верифікацію, проводиться часткова верифікація, яка стосується внесених змін. Рішення щодо неповторення будь-яких дій з верифікації підлягає обов'язковому обґрунтуванню.

6. Застосування в ІКС (ПТК) класу безпеки 2(А) раніше розробленого програмного забезпечення, документація якого не доступна в повному обсязі, допускається тільки за умови підтвердження відповідності такого програмного забезпечення вимогам, встановленим до нього, у тому числі вимогам захисту від кібернетичних загроз.

7. Верифікація інструментальних засобів, що використовуються при розробці програмного забезпечення, у тому числі засобів конфігурування, проводиться відповідно до тих самих вимог, що і до програмного забезпечення.

8. Перед початком верифікації складається план верифікації, за результатами верифікації - звіт з верифікації, які надаються до Державної інспекції ядерного регулювання України як обґрунтовувальні документи при узгодженні технічного рішення на проведення монтажу ПТК.

1. Валідація першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК), розробленого й виготовленого для застосування як компонент проектованої ІКС, проводиться відповідно до плану валідації, погодженого з експлуатуючою організацією і Державною інспекцією ядерного регулювання України.

План валідації встановлює обсяг, порядок, правила й методи перевірки першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК) і документації, а також критерії їх відповідності нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і проекту ТЗ.

2. Експериментальні перевірки (випробування) в процесі валідації проводяться в лабораторії розробника та/або виготовлювача ТЗА (ПТК), акредитованої в установленому порядку для випробувань цього виду продукції, та/або в інших лабораторіях, акредитованих для певних видів випробувань.

3. Валідація передбачає:

попередні автономні випробування складових частин і комплексні випробування першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК), які проводить розробник разом з виготовлювачем;

приймальні випробування розробленого ТЗА (ПТК), які проводить приймальна комісія, призначена розробником за погодженням з експлуатуючою організацією або замовником і за участю їх представників.

4. Результати валідації відображаються у звіті з валідації, який надається Державній інспекції ядерного регулювання України разом з актом приймальної комісії та протоколами попередніх і приймальних випробувань.

1. Приймання першого (головного) зразка ТЗА (першого (головного) комплекту ПТК), розробленого й виготовленого для застосування як компонент проектованої ІКС, та його відвантаження замовнику проводяться за умови, що результати валідації згідно з вимогами глави 5 цього розділу підтверджують відповідність розробленого ТЗА (ПТК) і документації нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів і проекту ТЗ.

2. Приймання та відвантаження замовнику наступних зразків ТЗА (комплектів ПТК), виготовлених для застосування як компоненти проектованих ІКС, проводяться за результатами приймального контролю.

3. Приймальний контроль передбачає:

попередні випробування, які проводить виготовлювач і розробник;

приймально-здавальні випробування, які проводить комісія, призначена виготовлювачем, за участю представників експлуатуючої організації та/або замовника, виготовлювача та розробника.

Програма та методика приймального контролю розробляються виготовлювачем ТЗА (ПТК), узгоджуються з експлуатуючою організацією або замовником і встановлюють обсяг перевірок, методи випробувань та критерії відповідності ТЗА (ПТК) вимогам ТЗ і доповнення ТЗ (за наявності).

Експериментальні перевірки (випробування) в процесі приймального контролю проводяться в лабораторії виготовлювача ТЗА (ПТК), акредитованій в установленому порядку для випробувань цього виду продукції.

4. Результати приймального контролю відображаються в акті комісії та протоколах попередніх і приймально-здавальних випробувань, які надаються Державній інспекції ядерного регулювання України.

Позитивні результати приймального контролю, що підтверджують правильність виконання заданих функцій та відповідність вимогам ТЗ і доповнення ТЗ (при наявності), є підставою для відвантаження зразка ТЗА (комплекту ПТК) замовнику.

5. Приймання та відвантаження замовнику зразків ТЗА (комплектів ПТК), розроблених для застосування як компоненти заздалегідь невизначеної множини ІКС, проводяться за результатами приймально-здавальних випробувань.

Правила приймання та методи контролю в процесі приймально-здавальних випробувань зразків ТЗА (комплектів ПТК) встановлюються в ТУ.

6. Результати приймально-здавальних випробувань наводяться в експлуатаційних документах.

1. Перевірка (випробування) ІКС і їх компонентів на відповідність встановленим вимогам проводиться після завершення монтажно-налагоджувальних робіт, при введенні у дослідно-промислову (дослідну) експлуатацію, протягом усього регламентованого терміну експлуатації та після відновлення.

2. Передпускові випробування компонентів ІКС з метою перевірки їх працездатності після транспортування, збереження, монтажу та налагодження проводяться після завершення монтажно-налагоджувальних робіт на місці експлуатації.

3. Попередні (комплексні) випробування ІКС проводяться після з'єднання компонентів відповідно до плану інтеграції.

У програмі та методиці попередніх випробувань установлюються обсяг, порядок, правила та методи перевірки спільної роботи компонентів у складі ІКС і критерії, за якими здійснюється підтвердження того, що кожна функція ІКС виконується із заданою якістю. Попередні випробування ІКС завершуються до введення в роботу технологічних систем та устаткування, які контролює та/або якими управляє ця ІКС.

Результати попередніх випробувань ІКС відображаються у звіті, який надається користувачем до Державної інспекції ядерного регулювання України разом з програмою та методикою попередніх випробувань, актом та протоколами випробувань у складі документів, що обґрунтовують технічне рішення про введення ІКС у дослідну експлуатацію.

4. Дослідна експлуатація ІКС проводиться з метою визначення фактичних кількісних та якісних характеристик, підтвердження їх відповідності вимогам, установленим в ТЗ, оцінки готовності оперативного персоналу та персоналу ІКС до роботи в умовах функціонування ІКС, коригування (за необхідності) експлуатаційної документації.

Дослідну експлуатацію ІКС проводить користувач відповідно до розробленої ним програми та методики, погодженої Державною інспекцією ядерного регулювання України.

Звіт про проведення дослідної експлуатації разом з протоколами проведених перевірок, результатами метрологічної атестації каналів вимірювання, відомостями про зміни, внесені в експлуатаційну документацію, надаються Державній інспекції ядерного регулювання України в складі документів, що обґрунтовують технічне рішення про введення ІКС в промислову експлуатацію.

5. Технічне рішення про введення нової або модернізованої системи в промислову експлуатацію погоджує Державна інспекція ядерного регулювання України у разі позитивних результатів приймальних випробувань.

Приймальні випробування проводить комісія, призначена експлуатуючою організацією.

Програма та методика приймальних випробувань погоджуються організаціями, що беруть участь у їх проведенні.

Приймальна комісія встановлює готовність ІКС до промислової експлуатації на підставі аналізу доказів, які підтверджують відповідність кількісних і якісних характеристик ІКС та її компонентів нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, технічним вимогам до ІКС та їх компонентів, вимогам ТЗ і ТУ, а також готовність оперативного персоналу та персоналу ІКС до роботи в умовах функціонування ІКС.

Необхідні докази готовності ІКС до промислової експлуатації наводяться в документах, що обґрунтовують технічне рішення про введення ІКС в промислову експлуатацію, які надаються Державній інспекції ядерного регулювання України згідно з Вимогами до проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки.

1. До введення нової або модернізованої ІКС в дослідну (дослідно-промислову) і промислову експлуатацію експлуатуючою організацією розроблюються та/або модифікуються обов'язкові для виконання інструкції оперативному персоналу та персоналу ІКС, які визначають:

процедури управління технологічними процесами енергоблока в передбачених режимах експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації, виникненні вихідних (початкових) подій, в аварійних ситуаціях, що враховуються проектом, під час і після проектних аварій;

правила зміни конфігурації ІКС (ПТК), вимоги до технічного обслуговування, випробування й відновлення ІКС та їх компонентів.

2. Введення в експлуатацію ІКС, ПТК, ТЗА та їх експлуатація здійснюються відповідно до ТЗ, ТУ, експлуатаційної документації, а також робочих програм та експлуатаційних інструкцій користувача, розроблених з урахуванням документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, і технологічного регламенту безпечної експлуатації.

3. До закінчення терміну експлуатації користувачем проводиться обстеження технічного стану компонентів ІКС та аналіз їх експлуатаційної надійності, передбачені Вимогами до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних електростанцій.

Новий термін експлуатації ІКС встановлюється користувачем на підставі результатів обстеження та аналізу їх експлуатаційної надійності та погоджується з експлуатуючою організацією та Державною інспекцією ядерного регулювання України.

1. Перевірки (випробування) й технічне обслуговування ІКС та її компонентів забезпечують підтримку заданого рівня їх надійності протягом усього регламентованого терміну експлуатації.

2. Періодичність, обсяг, тривалість, умови перевірок і технічного обслуговування встановлюються у робочих програмах та/або експлуатаційних інструкціях, розроблених користувачем відповідно до технологічного регламенту безпечної експлуатації, типових програм, інструкцій з експлуатації ІКС і їх компонентів. Перевірки, які не передбачені в цих документах, здійснюються у разі необхідності за спеціальними робочими програмами або інструкціями, в яких передбачаються також заходи щодо забезпечення безпеки їх проведення.

3. В експлуатаційних режимах енергоблока проводиться оперативне та регламентне технічне обслуговування компонентів ІКС.

Оперативне технічне обслуговування передбачає:

спостереження за технічним станом і функціонуванням компонентів ІКС з використанням даних з архіву діагностичних повідомлень ПТК;

визначення порушень працездатності компонентів ІКС та відновлення (заміну непрацездатних ТЗА та складових частин ПТК);

зміну конфігурації ІКС або ПТК (у разі потреби).

Регламентне технічне обслуговування передбачає почергову перевірку правильності виконання функцій в одному з резервованих каналів або в одному з групи ПТК, що виконують функції, ідентичні стосовно цілей, які досягаються, резервуючи один одного.

Виведення з роботи для регламентного технічного обслуговування одного з резервованих каналів або одного з групи ПТК виконується за санкцією уповноваженої посадової особи атомної станції.

Будь-яка перевірка під час регламентного технічного обслуговування в режимах експлуатації енергоблока здійснюється таким чином, щоб уникнути впливу на виконавчі компоненти технологічного устаткування, не перешкоджати виконанню функцій оперативним персоналом, не чинити негативний вплив на роботу та стан безпеки енергоблока.

4. Під час планово-попереджувального ремонту енергоблока здійснюється періодичний контроль технічного стану ІКС, ПТК і ТЗА згідно з пунктом 6 глави 8 розділу IV цих Вимог.

5. Після будь-якої початкової події, що передбачена проектом, перевіряється працездатність і характеристики компонентів, на які вона могла вплинути.

6. Відомості про проведення технічного обслуговування і результати перевірок зберігаються та аналізуються для підтвердження відповідності компонентів ІКС встановленим вимогам і своєчасного виявлення тенденції до погіршення їх характеристик.

1. При порушенні працездатності будь-якого із об'єктів діагностування, виявленому при контролі технічного стану після включення електроживлення або в процесі роботи, користувачем вживаються заходи для якнайшвидшого відновлення ПТК або ТЗА, у якому виникло це порушення.

Відновлення проводиться безпосередньо на місці експлуатації шляхом заміни непрацездатної складової частини справною, взятою з експлуатаційно-відновного резерву. У разі відсутності змінних складових частин ТЗА замінюється повністю.

2. Експлуатаційно-відновний резерв постачається разом із ПТК і ТЗА. Склад експлуатаційно-відновного резерву і порядок його поповнення визначаються за узгодженням між розробником ТЗА (ПТК) і експлуатуючою організацією. Усі складові частини експлуатаційно-відновного резерву ідентифікуються.

Належні умови збереження запасних частин, контроль тривалості збереження та своєчасне проведення переконсервації відповідно до експлуатаційних документів забезпечує користувач.

3. Після заміни непрацездатної складової частини проводиться перевірка функціонування ТЗА (ПТК), а також калібрування каналів вимірювання, управління та сигналізації, на характеристики яких може вплинути ця заміна.

4. Відомості про порушення працездатності об'єктів діагностування фіксуються користувачем і використовуються ним при оцінці можливості продовження їх експлуатації протягом нового регламентованого терміну або необхідності попереджувальної заміни ТЗА (ПТК).

5. Ремонт непрацездатних складових частин із забезпеченням відновлення технічного ресурсу проводить виготовлювач цих складових частин з використанням заводської документації, технології, устаткування.

Ремонтні служби експлуатуючої організації можуть самостійно проводити ремонт окремих складових частин за умови дотримання вимог документації, технології та застосування відповідних інструментів, оснащення і засобів контролю. Перелік ремонтних робіт, що можуть виконуватися експлуатуючою організацією, наводиться в експлуатаційній документації ПТК і ТЗА.

6. Для оцінки експлуатаційної надійності ПТК і ТЗА експлуатуюча організація надає їх виготовлювачам відомості про порушення працездатності та виконані роботи з відновлення й ремонту.

1. Тимчасові або постійні зміни схем, конструкцій, алгоритмів і програмного забезпечення ІКС та їх компонентів, заплановані протягом їх життєвого циклу, оцінюються експлуатуючою організацією з урахуванням їх впливу на безпеку, в тому числі на збереження ефективності захисту від кібернетичних загроз.

Експлуатуючою організацією оцінюється вплив запланованих змін на експлуатаційні процедури та інструкції і у разі необхідності проводиться коригування цих документів.

2. Оперативному персоналу передається інформація про всі зміни, що проводяться, та їх можливий вплив на параметри та характеристики системи або компонента в усіх режимах експлуатації. Зміст, форма й порядок надання оперативному персоналу відповідної інформації визначаються експлуатуючою організацією.

3. Кількість тимчасових змін мінімізується. Граничні строки скасування тимчасової зміни або її переведення в постійну визначаються та контролюються користувачем. Передбачається періодичний контроль експлуатаційної документації (інструкцій, регламентів, робочих програм, методик тощо) для отримання впевненості в тому, що ці документи враховують наявні тимчасові зміни.

Після скасування тимчасових змін персонал ІКС проводить перевірку правильності функціонування ІКС (ПТК), документує її результати та сповіщає про них оперативний персонал.

4. Перед тим, як інсталювати змінене програмне забезпечення, проводиться його верифікація відповідно до положень глави 4 розділу XI цих Вимог.

5. При проведенні модернізації враховуються правила розробки, оцінки та підтвердження відповідності модернізованої ІКС та її компонентів, які встановлені цими Вимогами.

6. Перед введенням модернізованої ІКС в промислову експлуатацію експлуатуючій організації необхідно переглянути та обновити (за необхідності) експлуатаційну документацію та підготувати персонал ІКС до обслуговування нових компонентів та супроводження зміненого програмного забезпечення.

7. Склад документів, що обґрунтовують безпеку, які надаються до Державної інспекції ядерного регулювання України на різних етапах модернізації, визначається Вимогами до проведення модифікацій ядерних установок і порядку оцінки їх безпеки.

1. Постачальники й користувачі здійснюють ідентифікацію, перевірку й документування розпізнавальних ознак всіх компонентів і зв'язків між ними, сукупність яких визначає конфігурацію ІКС або ПТК у кожний момент життєвого циклу (далі - управління конфігурацією).

2. Управління конфігурацією охоплює:

компоненти, що функціонують у складі ІКС (ПТК);

засоби, використані при розробці та випробуваннях ІКС (ПТК);

проектну, конструкторську та програмну документацію;

документи, що містять відомості про перевірки (випробування) та підтвердження відповідності ІКС (ПТК, компонентів, засобів, документації) встановленим до них вимогам;

документи, що обґрунтовують функціональну безпеку ІКС (ПТК).

3. Мета управління конфігурацією полягає в забезпеченні всіх фахівців, що беруть участь у створенні, впровадженні та експлуатації ІКС (ПТК), повною, наочною та достовірною інформацією, що дозволяє в будь-який час:

ідентифікувати всі характеристики системи та/або її компонентів;

відстежити зміни характеристик протягом життєвого циклу;

визначити відповідність ІКС (ПТК, компонентів, засобів, документації) встановленим до них вимогам.