Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (кисневих конвертерів)

Відповідно до підпункту 17 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, та пункту 8 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1780,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин з устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (кисневих конвертерів), що додаються.

2. Управлінню екологічного моніторингу, аудиту та атмосферного повітря (Василенко В. Г.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Коломієць С. Л.

 

 

1. У цих Технологічних нормативах терміни вживаються у таких значеннях:

існуюча установка - установка для виробництва сталі (кисневий конвертер), введення в експлуатацію якої відбулося до 31 грудня 2013 року, або затвердження проектно-кошторисної документації та початок будівництва якої відбулись до 31 грудня 2013 року, а введення в експлуатацію відбудеться до 31 грудня 2015 року;

киснево-конвертерний процес - один з видів перероблення рідкого чавуну у сталь без витрати палива шляхом продувки чавуну в сталеплавильних агрегатах-конвертерах технічно чистим киснем зверху через водоохолоджувальну фурму;

нова установка - установка для виробництва сталі (кисневий конвертер), що введена в експлуатацію після 31 грудня 2015 року на підставі проектно-кошторисної документації на спорудження, затвердженої в установленому законодавством порядку після 31 грудня 2013 року.

2. Ці Технологічні нормативи встановлюють поточні та перспективні технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних установок, призначених безпосередньо для виробництва сталі, а саме - кисневих конвертерів.

3. Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини визначається як гранична масова концентрація забруднюючої речовини у сухих відхідних газах, об'єм яких приведений до нормальних умов (температура 273 К, тиск 101,3 кПа, без поправок на вміст кисню) для кисневих конвертерів.

4. Технологічний норматив вимірюється в міліграмах на кубічний метр відхідних газів (мг/м-3).

5. Ці Технологічні нормативи стосуються стаціонарних сталих режимів роботи устаткування і не поширюються на пуско-зупинні режими.

6. Поточні технологічні нормативи, визначені у розділі II цих Технологічних нормативів, діють до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та протягом двох років після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

7. Ці Технологічні нормативи поширюються на металургійні підприємства, що мають у своєму складі кисневі конвертери для виробництва сталі.

1. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не повинні перевищувати значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками:

з мокрими системами очищення (скрубери, труби Вентурі) - 160 мг/м-3;

із сухими системами очищення (електрофільтри) - 50 мг/м-3.

Поточні технологічні нормативи допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, для існуючих установок з мокрими системами очищення діють з 01 січня 2017 року, із сухими системами очищення - з моменту затвердження цих Технологічних нормативів.

З наступного дня після спливу строку, встановленого пунктом 6 розділу I, технологічні нормативи допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не повинні перевищувати значень, наведених у пункті 1 розділу III цих Технологічних нормативів.

2. Масові концентрації оксиду вуглецю не повинні перевищувати таких значень технологічних нормативів допустимих викидів існуючими установками:

для 60-тонних кисневих конвертерів, що працюють за способом з повним допалюванням конвертерних газів, - 6000 мг/м-3;

для 160-тонних кисневих конвертерів, що працюють за способом з повним допалюванням конвертерних газів, - 15000 мг/м-3;

для кисневих конвертерів, що працюють за способом з частковим допалюванням конвертерних газів, масова концентрація оксиду вуглецю встановлюється на рівні фактичного значення за умови неперевищення гігієнічного нормативу на межі санітарно-захисної зони, що встановлюється відповідно до законодавства України.

З наступного дня після спливу строку, встановленого пунктом 6 розділу I, технологічні нормативи допустимих викидів оксиду вуглецю не повинні перевищувати значень, наведених у пункті 2 розділу III цих Технологічних нормативів.

1. Масові концентрації речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, не повинні перевищувати значення технологічного нормативу допустимого викиду - 50 мг/м-3.

2. Масові концентрації оксиду вуглецю не повинні перевищувати таких значень технологічних нормативів допустимих викидів:

для 60-тонних кисневих конвертерів, що працюють за способом з повним допалюванням конвертерних газів, - 6000 мг/м-3;

для 160-тонних кисневих конвертерів, що працюють за способом з повним допалюванням конвертерних газів, - 15000 мг/м-3;

для кисневих конвертерів, що працюють за способом з частковим допалюванням конвертерних газів, масова концентрація оксиду вуглецю встановлюється на рівні фактичного значення за умови неперевищення гігієнічного нормативу на межі санітарно-захисної зони, що встановлюється відповідно до законодавства України.