Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій"

1. Затвердити Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, що додається.

2. На воєнний час порядок виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу затверджується окремим наказом Міністерства оборони України.

3. Встановити, що цей наказ застосовується у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, правоохоронних органах, Державній службі з надзвичайних ситуацій України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній спеціальній службі транспорту.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 12 червня 2014 року № 383 "Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2014 року за № 637/25414.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій".

1. Цей Порядок визначає механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі – військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі – АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

військова частина – з’єднання, військова частина, установа, організація, підрозділ, територіальний орган, заклад, орган, підрозділ правоохоронного органу;

командир – командир, начальник, керівник;

органи військового управління - органи, які здійснюють оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту;

техніка - озброєння та військова, бойова (спеціальна, спеціалізована) техніка противника;

штаб АТО - оперативний штаб з управління антитерористичною операцією.

3. Виплата додаткових винагород, передбачених розділом ІІІ цього Порядку, може здійснюватися одночасно з виплатою винагороди, передбаченої розділом ІІ цього Порядку.

4. Виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) – наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Розміри винагород та додаткових винагород у наказах зазначаються у гривнях.

5. До наказів про виплату додаткових винагород, визначених у розділі ІІІ цього Порядку, включаються також військовослужбовці, які під час виконання окремих завдань загинули, захоплені в полон або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні.

При цьому додаткові винагороди виплачуються таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності – повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

6. Виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі – Постанова).

1. Військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

2. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов’язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.

3. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

4. Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

5. Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО;

перебувають у районі проведення АТО.

6. Безпосередня участь у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО здійснюється на підставі розпорядчих документів органів військового управління за клопотанням Адміністрації Державної прикордонної служби України.

За клопотанням Адміністрації Державної прикордонної служби України до здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні можуть залучатись військові частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів за рішенням Генерального штабу Збройних Сил України, керівників інших військових формувань та правоохоронних органів.

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО є наказ командира військової частини Державної прикордонної служби України, який видається у тому числі на військовослужбовців інших підрозділів.

Наказ на виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

7. Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:

журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об’єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання;

запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

1. За успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління (виплачується на з’єднання, окрему військову частину, установу), виплачується додаткова винагорода на:

бригаду;

полк, батальйонно-тактичну групу;

батальйон, дивізіон та прирівняні до них військові частини (підрозділи);

роту, батарею, ескадрилью, взвод, групу та прирівняні до них підрозділи.

2. Додаткова винагорода за успішне виконання бойового завдання, виплачується одноразово у розмірах, визначених додатком 2 до Постанови .

3. Результати виконання бойового завдання визначаються на підставі:

розпорядчого документа вищого органу військового управління про постановку бойового завдання військовій частині;

бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;

журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки);

звітного документа військової частини про виконання завдання (бойового донесення, рапорту) із зазначенням кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні завдань. У звітному документі командир має право ініціювати призначення винагороди за успішне виконання бойового завдання;

розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО) щодо оцінки результатів виконання бойового завдання, в якому зазначається: досягнення мети операції (завдання бою); орієнтовні показники щодо втрат (збитку), завданих противнику; втрати особового складу, озброєння та військової техніки своїх військ; орієнтовні часові та просторові показники операції (бою), якими конкретно підрозділами; відповідно до пункту 1 цієї глави - успішно виконане бойове завдання (батальйоном, ротою, групою або бригадою у цілому тощо) із зазначенням кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання.

У разі визнання органом військового управління (штабом АТО) виконаного завдання неуспішним про це вказується у відповідному розпорядчому документі із зазначенням причин.

4. На підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО) щодо оцінки результатів виконання бойового завдання командиром військової частини, яка виконувала бойове завдання, видається наказ про одноразову виплату додаткової винагороди.

У разі спільного виконання завдань підрозділами різних військових частин наказ про виплату додаткової винагороди видається органом військового управління на підставі подання командира зведеного підрозділу, який успішно виконав завдання.

На підставі цього наказу додаткова винагорода розподіляється відповідно командиром між підпорядкованими підрозділами з урахуванням їх внеску в загальний результат виконання бойового завдання. Наказ видається із зазначенням розміру винагороди кожній конкретній особі.

5. Накази про виплату додаткової винагороди на командирів окремих військових частин видаються органами військового управління, у підпорядкуванні яких вони перебувають.

6. Загальна сума, визначена в наказах на виплату додаткової винагороди на особовий склад підрозділів військової частини, які брали участь у виконанні бойового завдання, та на командира цієї частини, не повинна перевищувати суми, встановлені додатком 2 до Постанови .

7. У разі коли в підпорядкуванні командира військової частини перебувають оперативно підпорядковані підрозділи, органи (особовий склад) з інших військових частин, підрозділів, наказ видає той командир, який отримав задачу на виконання бойового завдання. При цьому витяги з наказів про виплату додаткової винагороди направляються до військових частин, підрозділів за місцем проходження служби військовослужбовцями і є підставою для виплати такої винагороди.

1. За безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям військових частин виплачується додаткова винагорода у розмірі 1000 гривень за кожну добу такої участі.

Безпосередня участь у бойових діях визначається тільки за ті дні, коли військовослужбовці виконують завдання на напрямку зосередження основних зусиль (напрямку головного удару) при:

виконанні військовою частиною бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

виконанні завдань ракетними військами та артилерії з вогневого ураження противника під час контрбатарейної боротьби.

Також додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях виплачується за ті дні, коли військовослужбовці беруть участь у:

веденні оперативної (військової, спеціальної) розвідки;

контррозвідувальному забезпеченні військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення з противником та (або) взаємного вогневого контакту з ним;

здійсненні польотів у район ведення бойових дій (у район АТО);

веденні повітряного, морського бою.

2. Безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі:

бойового наказу (бойового розпорядження, рапорту) командира військової частини про безпосередню участь військової частини у заходах, визначених у пункті 1 цієї глави;

наказу командира військової частини (по стройовій частині);

журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;

книги прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону;

бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Бойові донесення (рапорти) про безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням кожного військовослужбовця, подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органів військового управління (штабу АТО).

За результатом розгляду бойових донесень (рапортів) орган військового управління (штаб АТО) підтверджує конкретні дні безпосередньої участі у бойових діях зазначених військовослужбовців.

3. На підставі підтвердження органу військового управління (штабу АТО) командир військової частини видає наказ на виплату додаткової винагороди за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях.

1. За успішне виконання завдань із знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі, визначеному додатком 2 до Постанови .

2. Підтвердженням успішного виконання завдання із знищення (захоплення) техніки є:

журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);

підсумкове бойове донесення (доповідь, рапорт) командира підрозділу, який безпосередньо виконував завдання, та (або) командирів суміжних підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення (захоплення) техніки. У донесенні (доповіді, рапорті) детально зазначаються обставини, місце (координати), час, спосіб знищення, тип знищеної техніки, яким підрозділом або особою знищено, у тому числі якщо знищення здійснено силами та засобами інших підрозділів;

дані фото- та відеоспостереження з координатами місця знищення техніки;

особистий рапорт командира екіпажу літака (вертольота), льотчика - щодо знищеної техніки;

акт оприбуткування трофейного майна – щодо безпосередньо захопленої техніки.

3. Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із документів, зазначених у пункті 2 цієї глави, з яких можливо зробити висновок про знищення (захоплення) техніки, і оформлюється наказом керівника органу військового управління (штабу АТО).

У цьому наказі зазначаються обставини, місце, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу або окрема особа (у разі самостійного виконання завдання), які виконали завдання із знищення (захоплення) техніки, та зазначається сума додаткової винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу або особі (у разі самостійного виконання завдання), що виконували бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Витяги з наказів про результати знищення (захоплення) техніки направляються до військових частин за місцем проходження служби військовослужбовців.