Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009-2011 роки

Кабінет Міністрів України

Схвалити Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009-2011 роки, що додається.

Цей Прогноз визначає основні напрями змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій перспективі, що здійснюються для досягнення довгострокових стратегічних цілей.

З метою забезпечення послідовності бюджетної політики Прогноз базується на основних напрямах податково-бюджетної політики, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 р. N 1359 "Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки", а також на завданнях, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. N 316 "Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік (Бюджетної декларації)" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 16 ст. 602).

Виходячи із стратегічної мети - побудова конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграція у європейське співтовариство, основними завданнями бюджетної політики на довгострокову перспективу залишаються:

висока якість життя громадян;

конкурентоспроможність економіки;

ефективна та справедлива влада;

інтегрована у глобальні процеси та поважана у світі держава.

У межах стратегічних завдань на середньострокову перспективу цілями податково-бюджетної політики визначено:

зниження податкового тиску на економіку і забезпечення формування сприятливого інвестиційного клімату як основи стійкого економічного зростання;

забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи;

подолання бідності та створення ефективної системи соціального захисту;

підтримка структурних реформ в економіці та реформування бюджетної сфери;

стимулювання комплексного і динамічного регіонального розвитку.

Реалізація першої середньострокової цілі відбуватиметься шляхом проведення податкової реформи. У Прогнозі показників зведеного бюджету України на 2008-2010 роки передбачалося, що Податковий кодекс України буде прийнятий у 2007 році і Державний бюджет України на 2008 рік розраховуватиметься на новій податковій базі. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 "Про схвалення Концепції реформування податкової системи" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 13, ст. 481) розроблено проект Податкового кодексу України, однак строк його прийняття перенесено. У зв'язку з цим Прогноз передбачає, що на основі нового податкового законодавства розроблятиметься проект Державного бюджету України на 2009 рік.

З метою забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи держави на середньострокову перспективу граничними бюджетними параметрами залишаються:

утримання бюджетного дефіциту на економічно безпечному рівні - до 3 відсотків валового внутрішнього продукту;

утримання обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків;

поступове зниження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет України порівняно з рівнем 2007 року.

Також не повинен допускатися прихований дефіцит бюджету у формі існування бюджетної заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат чи будь-яких інших зобов'язань бюджету, простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість чи у будь-якій іншій формі.

Прогнозується, що у 2009 році мінімальна заробітна плата досягне рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підвищуватимуться стандарти якості життя, реформуватиметься система соціального захисту шляхом забезпечення цільової спрямованості соціальних програм на збільшення їх ефективності. Разом з посиленням соціальної захищеності населення посилюватиметься контроль за правомірністю надання допомоги та пільг з метою запобігання отриманню таких пільг заможними особами. Реформування системи соціального захисту сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, доступу малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікації підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.

У 2009-2011 роках триватиме робота з удосконалення програмно-цільового методу бюджетування шляхом розвитку його нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, визначення системи результативних показників виконання зазначених програм, створення системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.

З метою стимулювання комплексного та динамічного регіонального розвитку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 308 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 38, ст. 1526) Концепцію реформування місцевих бюджетів, яка спрямована на проведення у період до 2011 року реформи у сфері місцевих бюджетів відповідно до стратегічного завдання регіональної політики - створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення. Метою реформування місцевих бюджетів є зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, посилення впливу системи формування місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток та підвищення добробуту громадян України.

У 2009-2011 роках зберігатиметься позитивна динаміка соціально-економічного розвитку в умовах продовження проведення структурних реформ, поліпшення інвестиційного клімату, побудови інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, що створить базу для закріплення тенденцій до стійкого розвитку всіх секторів економіки у середньостроковій перспективі. Очікуються стабільні темпи економічного зростання, які будуть забезпечені стійким та збалансованим розвитком усіх сфер економіки. Державна політика буде спрямована на подальше розв'язання нагальних проблем в економічній, соціальній та гуманітарній сфері, підвищення добробуту населення та міжнародного авторитету України.

Передбачається продовження побудови інноваційної моделі національної економіки шляхом створення сприятливих умов для розвитку науки, заохочення інноваційної діяльності, сприяння технологічній модернізації та забезпеченню конкурентоспроможності промислового комплексу, реформування житлово-комунального господарства, формування конкурентного середовища в цій сфері та підвищення якості послуг, розвитку інформаційного суспільства, туризму та виставкової діяльності.

Формуванню потужного національного капіталу сприятиме поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання інвестиційної діяльності, розвиток фінансових ринків, підтримка експортної діяльності та просування вітчизняних товаровиробників на зовнішній ринок, а також інтеграція у світовий економічний простір.

Зростання обсягу виробництва в середньостроковій перспективі забезпечуватиметься розширенням внутрішнього інвестиційного та споживчого попиту, підвищенням ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технічного потенціалу, зміцненням конкурентоспроможності української продукції та зниженням енергоємності виробництва. Це завдання реалізовуватиметься шляхом проведення ефективної державної політики, спрямованої на оптимізацію споживання енергоресурсів, зменшення залежності національної економіки від їх імпорту. Оптимізація відбуватиметься в умовах збільшення обсягів видобутку (виробництва) власних паливно-енергетичних ресурсів, диверсифікації джерел постачання нафти, газу та ядерного палива, забезпечення надійності і якості енергопостачання, розширення експортних можливостей та інтеграції ринків електроенергії і газу до ЄС.

Розширення транспортної інфраструктури, підвищення безпеки руху, зростання обсягів перевезень сприятимуть становленню України як транзитної держави. Поліпшення інвестиційного клімату забезпечить зростання обсягів інвестицій в економіку.

Продовження роботи з проведення структурних реформ, істотне вдосконалення та наближення до європейських стандартів ринкових інститутів, формування сприятливого інвестиційного клімату забезпечать підвищення ефективності внутрішніх факторів економічного зростання.

Зміцнення інвестиційного іміджу України сприятиме зростанню обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку (приріст становитиме близько 20 млрд. доларів США). Економічне зростання упродовж 2009-2011 років супроводжуватиметься зміною структури внутрішнього попиту та поліпшенням умов для розвитку промисловості, в результаті цього реальний валовий внутрішній продукт у середньостроковій перспективі збільшуватиметься щонайменше на 6,5 відсотка щороку.

У середньостроковій перспективі динаміка споживчих цін визначатиметься стабільністю економічного розвитку, проведенням виваженої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Передбачається поступове зниження рівня інфляції (показник визначається у грудні) з 5,7 у 2009 році до 4,3 відсотка у 2011 році. На динаміку формування цін у промисловості істотно вплине перехід до цінової політики, за правилами якої функціонують внутрішні промислові ринки ЄС (у рамках формування зони вільної торгівлі з ЄС), а також ефективне функціонування внутрішнього енергетичного ринку та помірне коливання світових цін на енергоносії. За таких умов підвищення цін виробників у промисловості уповільниться з 10,7 у 2009 році до 9 відсотків у 2011 році.

Прогнозується подальше підвищення рівня життя населення, збереження мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму, зростання реальної заробітної плати темпами, що відповідатимуть реальним можливостям економіки, з метою усунення диспропорцій, які склалися у попередніх періодах. Водночас передбачається подальший розвиток системи соціального та пенсійного страхування, вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення, відновлення тенденції до зростання зайнятості населення та відповідно зниження рівня безробіття. Підвищенню добробуту найменш захищених верств населення сприятиме посилення соціальної підтримки з боку держави.

Ефективність соціального захисту населення, зростання його доходів дасть змогу підтримувати високий платоспроможний попит і позитивно вплине на рівень життя та економічне зростання в цілому.

Стабільний розвиток світової економіки, активна державна політика підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів стимулюватимуть зростання обсягів зовнішньої торгівлі. В умовах поглиблення торговельно-економічних відносин між Україною і ЄС та вступу до СОТ відбуватиметься поступове зниження до 2011 року від'ємного сальдо товарів і послуг. Темпи зростання експорту товарів і послуг в середньому за три роки становитимуть 12,8 відсотка, що перевищить темпи зростання за такий період імпорту товарів і послуг (11,4 відсотка).

Прогноз доходів зведеного бюджету України розроблено з урахуванням основних напрямів проведення податкової реформи відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56 "Про схвалення Концепції реформування податкової системи" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 13, ст. 481), проекту Податкового кодексу України та основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2009-2011 роки, розрахунки яких ґрунтуються на показниках, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2007 р. N 976 "Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2008 рік" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 56, ст. 2253).

Формування бюджету на середньостроковий період здійснюватиметься на основі розробленого Податкового кодексу України, який передбачає зниження податкового тиску, наближення податкового законодавства до стандартів ЄС, удосконалення адміністрування.

Пріоритетними завданнями податково-бюджетної політики на середньострокову перспективу, спрямованими на економічне зростання та забезпечення виконання зобов'язань держави перед населенням, є:

забезпечення подальшого поступового зменшення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет;

подальше зниження податкового навантаження (зменшення ставки податку на додану вартість) та розширення бази оподаткування (податок на прибуток, екологічний податок);

запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до місцевих бюджетів;

зниження диспропорцій у ресурсній базі місцевих бюджетів і створення додаткових умов для її збільшення;

зменшення відрахувань частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, і спрямування таких коштів на інвестиції у модернізацію виробництва;

забезпечення прозорої системи оподаткування з метою створення однакових умов для конкуренції суб'єктів господарювання;

підвищення регулятивного потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій;

удосконалення системи адміністрування платежів і зборів (обов'язкових платежів) з метою підвищення рівня платіжної дисципліни платників податків та істотного зменшення обсягу податкового боргу, сум переплати, неузгоджених податкових зобов'язань;

продовження боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, підтримка ставок ввізного мита на рівні, що відповідає вимогам СОТ та одночасно створює умови для розвитку вітчизняного виробництва;

удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Прогноз обсягу надходжень до бюджету у 2009-2011 роках враховує запровадження у 2009 році поряд із діючою ставкою податку на прибуток підприємств (25 відсотків) ставки в розмірі 20 відсотків для платників, що у звітному періоді інвестували у придбання нових основних засобів (класифікаційних груп четвертої, п'ятої (крім легкових автомобілів) та шостої, об'єктів нематеріальних активів групи четвертої), що в подальшому використовуються у господарській діяльності такого платника не менше трьох років. Водночас на зростання обсягу надходжень сум цього податку до зведеного бюджету впливатиме збільшення бази оподаткування (зокрема за рахунок зменшення розміру ставки податку на додану вартість) та інші заходи у сфері податкової і загальної економічної політики, що стимулюватимуть зростання прибутків підприємств.

Прийняття Податкового кодексу України дасть можливість відмовитися від практики перерахування до бюджету податку на прибуток підприємств за підсумками 11 місяців бюджетного року, що зменшить надходження до бюджету у рік прийняття зазначеного Кодексу, але збільшить надходження цього податку до бюджету у наступному році.

Прогноз надходження сум податку на додану вартість розроблено виходячи з припущення щодо зменшення ставки податку на 1 відсотковий пункт щороку - до 17 відсотків у 2011 році. Також у прогнозних розрахунках надходжень зазначеного податку враховано запровадження норм проекту Податкового кодексу України, зокрема додаткові надходження внаслідок зміни спеціального режиму обкладення податком на додану вартість сільськогосподарських виробників, що передбачає встановлення ставки податку у розмірі 12 відсотків, та за рахунок скасування ряду пільг з податку на додану вартість, які не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту.

Прогноз надходження коштів від податку з доходів фізичних осіб розраховано виходячи з базової ставки оподаткування доходів (15 відсотків) і з урахуванням збільшення доходів населення в результаті підвищення рівня мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму та поступового зменшення частки тіньового сектору економіки. Завдяки цьому у 2009-2011 роках частка податку з доходів фізичних осіб у валовому внутрішньому продукті поступово зростатиме. У проекті Податкового кодексу України не передбачено фіксований податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, що поряд із зменшенням ставки податку на дивіденди та зміною умов повернення податкового кредиту зумовить певне скорочення обсягу надходження коштів від податку з доходів фізичних осіб у 2009 році.

У прогнозі показників доходів бюджету враховано поступове скорочення обсягу надходження коштів від збору вивізного мита та відмову від митних зборів з моменту набуття членства України у СОТ.

Питання щодо запровадження єдиної системи збирання та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розглядатиметься в контексті загальної пенсійної реформи за умови забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду України. При цьому власні доходи цільових соціальних фондів пропонується збільшити шляхом розширення бази нарахування страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням та легалізацією заробітної плати в усіх галузях.

Зазначені зміни передбачають розширення бази оподаткування за рахунок детінізації економіки, упорядкування системи пільг з оподаткування, що не мають соціальної спрямованості та економічного ефекту, а також адаптацію законодавства України до законодавства ЄС та перенесення податкового навантаження на податки, які регулюють ринок споживання шкідливих для здоров'я товарів, зокрема тютюну та алкогольних напоїв.

Поступово наближатимуться розміри ставок акцизного збору до стандартів ЄС (насамперед на тютюнові вироби, спирт та алкогольні напої), що враховано у відповідному розділі проекту Податкового кодексу України, а також посилюватиметься контроль за виробництвом, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів.

Передбачається удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища (екологічний податок) у напрямі забезпечення його регулятивної та стимулюючої функції і встановлення відповідності величини збору витратам, пов'язаним з усуненням шкідливого впливу на довкілля, шляхом розширення бази оподаткування та диференціації її ставок.

З метою зняття перешкод діяльності суб'єктів господарювання планується спростити механізм ліцензування, дозвільну систему та сертифікацію продукції.

Під час розрахунку прогнозованих обсягів надходження коштів до зведеного бюджету у 2009-2011 роках не враховувалися надходження сум заборгованості з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та рентної плати за транзитне транспортування природного газу, які є джерелом формування спеціального фонду.

Удосконалення методології формування і виконання бюджету, посилення його прозорості повинне сприяти поступовому скороченню частки спеціального фонду у складі Державного бюджету України.

Очікується, що власні надходження бюджетних установ у середньостроковій перспективі скорочуватимуться. Зменшення доходів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (від надання послуг юридичним та фізичним особам та за рахунок скасування платежів, що не передбачені податковою системою) призведе до зниження адміністративного тиску.

У середньостроковій перспективі прогнозується тенденція до зростання обсягу надходження коштів від плати за землю завдяки скасуванню пільг для різних категорій її платників (крім пільг, що надаються соціально незахищеним верствам населення та бюджетним установам) і підвищення заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в його адмініструванні.

Пріоритетним напрямом податкової політики також визначено реформування системи податків і зборів (обов'язкових платежів), кошти від яких надходитимуть до місцевих бюджетів, що сприятиме зміцненню ресурсної бази місцевих бюджетів, зниженню диспропорцій у ній та створить додаткові умови для їх фінансової самодостатності. Разом із скасуванням малоефективних місцевих податків та зборів проектом Податкового кодексу України передбачено введення будівельного збору та збору за розміщення об'єктів грального бізнесу, збільшення розмірів ставок (комунальний податок, податок за торгові місця на ринку, збір за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів, збір за використання місцевої символіки), а також розширення бази оподаткування, зокрема застосування туристичного (курортного) збору по всій території України. В цілому це сприятиме збільшенню обсягу надходження коштів до місцевих бюджетів у 2009-2011 роках.

Невід'ємною умовою підтримки макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі є дотримання економічно безпечного рівня дефіциту бюджету.

Скорочення частки доходів бюджету (у відсотках до валового внутрішнього продукту) в результаті зниження податкового тиску, значна потреба в ресурсах на проведення реформ в усіх сферах, розвиток інфраструктури і підвищення якості адміністративних та соціальних послуг зумовлюють необхідність складення бюджету на дефіцитній основі. Рівень дефіциту державного бюджету у відсотках до валового внутрішнього продукту залишатиметься стабільним на рівні 2,55 відсотка у 2009-2010 роках та знизиться до 2,2 відсотка у 2011 році. При цьому обсяг фінансування дефіциту бюджету за рахунок боргових джерел та надходження коштів від приватизації не перевищуватиме обсягу капітальних видатків бюджету на відповідний рік.

У результаті проведення в 2006 році приватизаційних процесів не в повному обсязі та продовження цієї тенденції в 2007 році очікується, що основний обсяг коштів від приватизації державного майна надійде до бюджету у період 2009-2011 років. При цьому приватизація державного майна відбуватиметься в умовах прозорості та формування попиту на об'єкти приватизації для вітчизняних та іноземних інвесторів на відповідних конкурентних засадах.

Оскільки кількість підприємств, що можуть бути приватизовані, зменшується, очікується, що частка надходжень від приватизації державного майна у середньостроковій перспективі скоротиться з 0,97 відсотка валового внутрішнього продукту у 2009 році до 0,16 відсотка у 2011 році. Водночас у результаті сприяння розвиткові внутрішнього фінансового ринку поступово збільшуватиметься частка фінансування бюджету за рахунок боргових операцій, зокрема на внутрішньому ринку, у 2009 році до 40,7 відсотка загального обсягу фінансування, у 2010 - 46,2 та у 2011 році до 64,3 відсотка.

Пріоритетними завданнями фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок боргових джерел на 2009-2011 роки, виконання яких забезпечить дотримання макроекономічної стабільності, визначено такі:

посилення координації здійснення державних запозичень з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості залучених ресурсів;

утримання обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні;

своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

оптимізація структури боргу за валютою та строком погашення, зокрема збільшення частки боргу в національній валюті;

зменшення вартості внутрішніх запозичень та розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом перетворення державних цінних паперів в універсальний та надійний інструмент управління ліквідністю фінансових установ, зокрема випуск облігацій внутрішньої державної позики на постійній основі, забезпечення постійного двостороннього котирування облігацій внутрішньої державної позики, випуску їх для некомерційних інвесторів;

сприяння зниженню вартості зовнішніх державних запозичень шляхом здійснення заходів щодо збільшення попиту на облігації зовнішньої державної позики, у тому числі за рахунок спрощення їх придбання резидентами, зокрема недержавними пенсійними фондами, компаніями із страхування життя тощо;

удосконалення системи управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка;

проведення в процесі управління державним боргом операцій з дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом.

У результаті проведення такої політики очікується утримання обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні - не вище 20 відсотків.

Бюджетна політика у середньостроковій перспективі забезпечуватиме макроекономічну стабільність, збалансованість і стійкість бюджетної системи та проводитиметься виходячи з необхідності упорядкування та оптимізації державних витрат з метою максимально ефективного досягнення встановлених цілей соціально-економічного розвитку в умовах зниження податкового тиску і досягнення реальної збалансованості бюджету.

Продовжуватиметься реалізація політики, спрямованої на подолання бідності та створення ефективної системи соціального захисту, шляхом забезпечення подальшого підвищення рівня доходів громадян та посилення соціальної захищеності малозабезпечених верств населення.

Прожитковий мінімум розраховуватиметься відповідно до Методики визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

В умовах загального старіння населення та зростання потреби в коштах для виплати пенсій, що зумовлює збільшення видатків соціального спрямування, здійснюватимуться заходи з підвищення рівня народжуваності з одночасним поліпшенням системи охорони здоров'я. Для цього продовжуватиметься реформування галузі охорони здоров'я, на високому рівні залишаться обсяги державної допомоги, пов'язаної з народженням та вихованням дітей.

Водночас незмінним пріоритетом економічної політики залишатиметься посилення інвестиційної складової бюджету, що покликане створити підгрунтя для підвищення конкурентоспроможності національної економіки та сприятиме залученню приватних інвестицій.

Інвестиційні кошти бюджету передбачається спрямувати на конкретні цілі у відповідній галузі, зокрема на реформування і розвиток житлово-комунального господарства, здійснення заходів з енергозбереження за умови наближення цін на енергоносії до світових, підтримку агропромислового комплексу з метою адаптації його підприємств до нових умов господарювання після вступу України до СОТ, розвиток будівельної галузі, будівництво, реконструкцію автомобільних доріг, розвиток обробної галузі, підтримку будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, заходів із створення ядерно-паливного циклу в Україні. У найближчі три роки обсяг інвестицій на розвиток сільського господарства та соціальної сфери села (газифікація, будівництво шкіл, доріг тощо) подвоїться.

Проводитиметься комплексне реформування системи управління державними фінансами, одним із завдань якого визначено впровадження стратегічного планування і удосконалення середньострокового макроекономічного та бюджетного прогнозування.

З метою посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за недосягнення встановлених цілей, упорядкування і підвищення результативності та ефективності видатків державного бюджету передбачається запровадження стратегічного планування в практику роботи головних розпорядників бюджетних коштів і складання ними планів своєї діяльності на поточний і наступних три бюджетних періоди, орієнтованих на результат, виходячи з прогнозованих обсягів видатків і надання кредитів, доведених Мінфіном. Виконання цього завдання потребує удосконалення нормативно-правової бази.

Передбачається провести реформу місцевих бюджетів, основними завданнями якої є зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами, удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин, запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу, збільшення інвестиційної складової місцевих бюджетів, підвищення ефективності управління коштами зазначених бюджетів і посилення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також відповідальності за його недотримання, забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів.

З метою забезпечення послідовності реалізація податково-бюджетної політики на відповідний рік здійснюватиметься виходячи з її стратегічних напрямів на середньостроковий період, які можуть уточнюватися з урахуванням фактичного досягнення встановлених цілей за попередній період та змін економічної ситуації чи інших факторів.

Прогнозні показники видатків зведеного бюджету України на 2009-2011 роки розроблено на основі відповідних показників дохідної частини, показників фінансування та кредитування бюджету. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів встановлених цілей.

При розробленні прогнозних показників видаткової частини зведеного бюджету України на середньостроковий період враховано:

1) реальне зростання видатків на оплату праці працівників бюджетних установ у 2009 році на 10 відсотків, що дасть можливість забезпечити зростання рівня мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму. На період 2010-2011 років реальне зростання відповідних видатків передбачається до 5 відсотків щороку;

2) зростання обсягу видатків бюджетних установ на оплату комунальних послуг та енергоносіїв до 12 відсотків у середньому щороку внаслідок поступового наближення цін на енергоносії до світових з одночасним скороченням обсягів споживання енергоносіїв завдяки здійсненню енергозберігаючих заходів;

3) реальне зростання капітальних видатків у межах 10 відсотків щороку.

При цьому конкретні показники зміни обсягу видатків за цими статтями на відповідний рік визначатимуться залежно від реальних можливостей бюджету, фактичного рівня тарифів на житлово-комунальні послуги та енергоносії, перегляду структури споживчого кошика, який є базою для визначення прожиткового мінімуму та відповідно розміру мінімальної заробітної плати, а також остаточного визначення етапів та змісту реформ у бюджетній сфері.

------------------------------------------------------------------ | | Видатки зведеного бюджету України | | |----------------------------------------------| | | млн. гривень | у відсотках до ВВП| | |----------------------------------------------| | | роки | | |----------------------------------------------| | | 2009 | 2010 | 2011 | 2009| 2010 | 2011 | |-----------------+--------+--------+--------+-----+------+------| |Загальний обсяг |304996,8|351926,5|398598,2| 32,3| 32 | 31,25| |видатків | | | | | | | |-----------------+--------+--------+--------+-----+------+------| |Програмні видатки|298362,5|343780,3|388338,2| 31,6| 31,26| 30,45| |-----------------+--------+--------+--------+-----+------+------| |Обслуговування | 6634,3| 8146,2| 10260 | 0,7| 0,74| 0,8 | |державного боргу | | | | | | | ------------------------------------------------------------------

Послідовна реалізація податково-бюджетної політики зниження податкового тиску на економіку, проведення ефективної політики видатків бюджету разом із здійсненням послідовних та системних реформ у соціально-економічній сфері, стимулювання регіонального розвитку, стратегічне управління державним боргом за умови забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи у середньостроковому періоді дасть можливість збільшити власні ресурси підприємств, що сприятиме стабілізації темпів економічного зростання та збільшенню інвестиційних можливостей, зміцненню місцевого самоврядування, підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів та їх економії в майбутньому, посиленню соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, стимулюванню народжуваності, а також поліпшенню добробуту громадян України.