Про внесення змін до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України

Верховна Рада України

I. Внести до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243; 2020 р., № 18, ст. 123, № 19, ст. 126, № 39, ст. 294; із змінами, внесеними Законом України від 2 грудня 2020 року № 1030-IX) такі зміни:

назву, абзаци перший і другий частини першої викласти в такій редакції:

"Стаття 47-1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України

1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, встановленими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва";

частину четверту виключити;

частини п’яту, сьому і дев’яту викласти в такій редакції:

"5. Виплата працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Фінансування виплат, визначених цією статтею, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття";

"7. Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, але не пізніше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації не враховується під час розгляду звернень про наступне одержання допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру";

"9. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, її розмір, строки надання, а також порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги, визначаються Кабінетом Міністрів України";

у тексті статті слова "допомога по частковому безробіттю на період карантину" в усіх відмінках замінити словами "допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації" у відповідному відмінку.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;

поінформувати Верховну Раду України про хід виконання цього Закону у 2021 році.