КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 жовтня 2014 р. № 575 Київ |
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною архівною службою
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною архівною службою, згідно з додатком.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1230 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 15).
Прем'єр-міністр України | А.ЯЦЕНЮК |
Інд. 28 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 30 жовтня 2014 р. № 575
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною архівною службою
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації, є:
значення для економіки і безпеки держави;
призначення страхового фонду документації;
дотримання вимог законодавства щодо створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:
провадять діяльність, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
є виконавцями державного оборонного замовлення;
виконують мобілізаційне завдання;
забезпечують зберігання страхового фонду документації;
є власниками, володіють, використовують системи життєзабезпечення і транспортних зв'язків загальнодержавного рівня;
провадять діяльність на потенційно небезпечних об'єктах державного рівня;
є власниками, володіють, використовують культурну спадщину і культурні цінності національного значення;
допустили протягом року порушення вимог законодавства у сфері страхового фонду документації.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:
є власниками, володіють, використовують системи життєзабезпечення і транспортних зв'язків регіонального рівня;
провадять діяльність на потенційно небезпечних об'єктах регіонального та місцевого рівня;
є власниками, володіють, використовують культурну спадщину і культурні цінності місцевого значення;
здійснюють виготовлення документів страхового фонду документації.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти системи страхового фонду документації, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
6. У разі коли суб'єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб'єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
7. Планові перевірки суб'єктів господарювання проводяться:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
8. У разі коли за результатами здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, віднесених до високого або середнього ступеня ризику, за останні три роки не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері страхового фонду документації, до таких суб'єктів господарювання застосовується мораторій на проведення планових заходів державного контролю на наступні один або три роки відповідно.
У разі коли за результатами здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що належать до незначного ступеня ризику, за останні п'ять років не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері страхового фонду документації, до таких суб'єктів господарювання застосовується мораторій на проведення планових заходів державного контролю на наступні п'ять років.