Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 04 листопада 2003 року № 854

Порядок перемикання роз'єднувачів контактної мережі з ручним і дистанційним керуванням на станційних коліях для обороту та відстою електрорухомого складу, на перегонах, з'єднувальних вітках і в електродепо, зберігання ключів від замкнених приводів роз'єднувачів з ручним керуванням, а також увімкнення та вимкнення короткозамикачів, що забезпечує безперебійність електропостачання й безпеку виконання робіт, затверджується керівництвом метрополітену.

17. Дистанції електропостачання, кабельних мереж та освітлення, енергодиспетчерська дільниця повинні мати схеми електропостачання споживачів метрополітену й інших споживачів. До цих схем повинні своєчасно вноситись всі зміни згідно з встановленим порядком, схеми мають періодично звірятися з виконаним монтажем.

Усі зміни в електричних схемах живлення споживачів, пов'язані з підключенням додаткових навантажень, повинні погоджуватися керівництвом метрополітену.

18. Працівники, які користуються пристроями електропостачання, повинні пройти навчання та перевірку знань з питань порядку користування ними.

Начальники дистанцій електропостачання, кабельних мереж та освітлення мають забезпечувати навчання працівників інших служб, яких призначено для перемикання роз'єднувачів з ручним і дистанційним керуванням, увімкненню та вимкненню освітлення і систематичну перевірку їх знань та вмінь здійснювати зазначені дії.

19. Зняття напруги з контактної рейки після закінчення руху електропоїздів і розміщення їх на нічний відстій здійснює енергодиспетчер за наказом диспетчера поїзного.

Після отримання повідомлення від енергодиспетчера про зняття напруги диспетчер поїзний передає про це наказ всім станціям лінії, околоткам колій, електродепо, пунктам технічного обслуговування, а також постам електричної централізації технічної станції електродепо.

20. Подача напруги на контактну рейку перед початком руху електропоїздів здійснюється енергодиспетчером за наказом диспетчера поїзного після повідомлення майстрами шляховими або іншими працівниками, які мають на це право, про готовність лінії до подачі напруги та руху електропоїздів.

Зазначені повідомлення передаються поїзним диспетчерським або тунельним зв'язком одночасно диспетчеру поїзному й енергодиспетчеру.

Список працівників, які мають право повідомляти про готовність лінії до подачі напруги та руху електропоїздів, затверджує начальник служби колії та тунельних споруд.

21. Екстрене зняття напруги з контактної рейки здійснює енергодиспетчер за наказом диспетчера поїзного на підставі вимоги машиніста електропоїзда, помічника машиніста електропоїзда або чергового по станції метрополітену (чергового станційного поста централізації), а в разі нещасних випадків з людьми або у випадках, що загрожують безпеці руху, - на вимогу будь-якого працівника метрополітену, яка передається диспетчеру поїзному поїзним диспетчерським, тунельним зв'язком або поїзним радіозв'язком.

У разі нещасних випадків з людьми або у випадках, що загрожують безпеці руху, екстрене зняття напруги з контактної рейки на станціях, які обладнані системою екстреного зняття напруги, може здійснювати черговий станційного поста телекерування з негайним повідомленням про це диспетчера поїзного поїзним диспетчерським або тунельним зв’язком.

На станціях, які не обладнані системою екстреного зняття напруги, допускається екстрене зняття напруги з контактної рейки на вимогу чергового станційного поста централізації (чергового по станції метрополітену), що передається енергодиспетчеру зв’язком, який записується пристроями звукозапису (архівується), з негайним повідомленням про це диспетчера поїзного.

22. Подачу напруги на контактну рейку після її екстреного зняття здійснює енергодиспетчер за наказом диспетчера поїзного на підставі вимоги керівника робіт, чергового станційного поста телекерування, чергового по станції метрополітену або працівника, який вимагав зняття напруги, отриманої диспетчером поїзним - поїзним диспетчерським, тунельним зв'язком або поїзним радіозв'язком.

23. Порядок зняття та подачі напруги на контактну рейку затверджує керівник метрополітену.

1. Ескалатори мають забезпечувати:

безпечне перевезення пасажирів, які перебувають на ескалаторах;

пропускну спроможність на станціях, що будуються та проектуються, яка відповідає найбільшим 15-хвилинним розрахунковим пасажиропотокам на перспективний розвиток за умов нормальної експлуатації з урахуванням наявності резерву ескалаторів під час їх відключення для поточних та капітальних ремонтів.

2. Ескалатори мають утримуватися в технічно справному стані, який забезпечує їх надійну безперебійну та безпечну роботу.

Запобігання появі будь-яких несправностей і забезпечення встановлених строків роботи ескалаторів має бути головним завданням у роботі працівників, які відповідають за їх технічне утримання і ремонт.

3. Характеристики, параметри та розміри ескалаторів мають відповідати НПАОП 0.00-1.06-77 "Правила устройства и безопасной эксплуатации эскалаторов", затвердженому Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР від 27 грудня 1977 року (далі - Правила експлуатації ескалаторів).

Технічні умови на виготовлення ескалаторів затверджуються заводом-виробником ескалаторів за погодженням з керівництвом метрополітену та організацією, що проектує метрополітен.

Електричне обладнання та заземлення ескалаторів мають відповідати вимогам чинних правил улаштування електроустановок.

4. Вносити зміни в конструкцію та вузли ескалаторів, що експлуатуються (зміни привода, робочих й аварійних гальм, тягових ланцюгів, сходин, приладів і пристроїв безпеки, електричної схеми керування тощо), які змінюють їх паспортні характеристики, допускається з дозволу керівництва метрополітену за наявності висновку проектно-конструкторської або іншої спеціалізованої організації з проектування ескалаторів, що мають на це право, чи заводу-виробника.

5. Кожний ескалатор повинен мати паспорт (формуляр), який має відповідати вимогам правил експлуатації ескалаторів.

Паспорт ескалатора видається заводом-виробником ескалаторів разом з документацією, яка необхідна для його експлуатації, а також із документацією суб’єктів господарювання, що виготовили окремі вузли та деталі ескалаторів.

6. Кожний ескалатор повинен мати головний привод, який забезпечує пуск ескалатора на підйом у разі максимального навантаження, та допоміжний привод для переміщення сходового полотна зі швидкістю не більше ніж 0,04 м/с для виконання ремонтно-ревізійних робіт і технологічних операцій.

7. Кожний ескалатор має бути обладнаний автоматично діючим робочим гальмом замкненого типу, який встановлюється на вхідному валу редуктора. Це гальмо має діяти під час кожного вимкнення електродвигуна головного або допоміжного привода із зусиллям, що забезпечує не менше ніж дворазовий запас у разі утримання експлуатаційного навантаження та зупинення ескалатора в межах встановлених гальмівних шляхів. У разі застосування двох гальм кожне з них повинне мати запас гальмівного моменту не менше ніж 1,1.

Кожний ескалатор, крім того, має бути обладнаний автоматично діючим аварійним гальмом, встановленим на головному валу, який гальмує сходове полотно в разі неспрацювання (відмови) робочого гальма, в разі збільшення швидкості сходового полотна ескалатора, що працює на спуск, на 30 відсотків і більше від номінальної швидкості, а також у разі спонтанної зміни напрямку руху сходового полотна ескалатора, що працює на підйом.

8. Ескалатори мають бути обладнані блокувальними пристроями відповідно до правил експлуатації ескалаторів.

На ескалаторах можуть встановлюватися й інші блокувальні пристрої, що підвищують безпеку перевезення пасажирів, які не передбачені правилами експлуатації ескалаторів.

Блокувальні пристрої мають бути виконані так, щоб у разі спрацювання будь-якого з них, крім блокування робочого гальма та блокування вхідної площадки, пуск ескалатора в роботу був можливий тільки після примусового приведення їх у вихідне положення.

9. Для зупинення ескалатора на верхньому і нижньому оголовниках балюстради, у кабінах біля нижньої та верхньої гребінок (на контрольному пропускному пункті), а також на пульті телекерування роботою станції мають бути встановлені несамозворотні вимикачі з написом "Стоп". На балюстрадах і на пульті телекерування роботою станції допускається встановлення додаткових самозворотних вимикачів (кнопок) "Стоп" зі схемним блокуванням.

10. Ескалатори мають бути обладнані:

пультами дистанційного керування, що розміщені біля верхньої та нижньої вхідних площадок;

засобами телекерування та телесигналізації (телемеханіки) у комплексі з ескалаторним диспетчерським і місцевим ескалаторним зв'язком, що забезпечують ведення переговорів між працівниками, які перебувають у машинних залах ескалаторів, з черговим персоналом, який постійно перебуває біля ескалаторів, а за умови відсутності чергового персоналу біля ескалаторів - пристроями телеспостереження за пасажирами на ескалаторах у комплексі із зазначеними видами зв'язку.

Пристрої телемеханіки повинні мати резервування технічних засобів, яке забезпечує надійне керування й отримання достовірної інформації про стан об'єктів керування, два незалежних джерела електроживлення та допускати можливість переходу на місцеве керування ескалаторами на самій станції. До модернізації пристроїв телемеханіки, що експлуатуються, дозволяється не застосовувати резервування технічних засобів і два джерела електроживлення.

Ескалатори можуть бути обладнані пристроями автоматики, що контролюють перебування пасажирів на сходовому полотні.

11. Ескалатори мають бути обладнані захисними огородженнями та площадками, що забезпечують безпечну роботу обслуговуючого персоналу.

На вхідних площадках ескалаторів повинні бути передескалаторні бар'єри, що забезпечують захист від затягування одягу пасажирів і сторонніх предметів у гирло поручня.

12. Приміщення машинного залу та демонтажна шахта, що примикає до нього, мають бути обладнані вантажопідйомними засобами, як правило, біля кожного ескалатора - для монтажу, демонтажу та транспортування вузлів привода ескалатора.

Входи до приміщення машинного залу мають бути обладнані охоронною сигналізацією.

1. Підрозділи, які обслуговують та ремонтують ескалатори, повинні мати необхідні креслення, кінематичні та електричні схеми й описи ескалаторів, які вони обслуговують і ремонтують, відповідні норми та стандарти. До зазначених документів повинні своєчасно вноситися всі зміни згідно з встановленим порядком.

Схеми електроживлення ескалаторів, електричні схеми електроприводів ескалаторів та основні регулювальні параметри й розміри вузлів та елементів ескалаторів повинні бути вивішені на видному місці в машинних залах.

2. Під час місцевого керування пуск ескалаторів для перевезення пасажирів здійснюється з верхнього або нижнього дистанційних пультів керування, які повинні бути нормально замкнені та доступні тільки обслуговуючому персоналу. Порядок зберігання ключів від пультів керування, а також їх передання черговою зміною встановлюється начальником ескалаторної (електромеханічної) служби.

3. Пуск ескалатора від головного привода під час ремонтно-ревізійних робіт дозволяється здійснювати з машинного залу; в цьому разі працівник, який здійснює пуск ескалатора, повинен переконатися в тому, що на сходовому полотні й усередині ескалатора відсутні люди та сторонні предмети, а також що входи на ескалатор перекриті.

Пуск ескалаторів під час нічної перерви визначається порядком, встановленим керівництвом метрополітену.

4. Під час проведення на ескалаторі робіт із розімкненим кінематичним зв'язком у приводі, а також якщо робоче гальмо перебуває в неробочому стані, сходове полотно ескалатора повинне бути застопорене.

5. Роботи з технічного обслуговування та ремонту ескалаторів повинні здійснюватися тільки з дозволу диспетчера ескалаторів лінії.

Порядок постановки ескалаторів на технічне обслуговування та ремонт, а також їх прийняття в експлуатацію (в дію) після закінчення зазначених робіт визначається керівництвом метрополітену.

6. Після виконання робіт з технічного обслуговування чи ремонту ескалаторів під час нічної перерви або в денний і вечірній час пуск ескалатора для перевезення пасажирів дозволяється тільки після перевірки обслуговуючим персоналом, який має право керування ескалаторами:

зазору між якорем і корпусом електромагніта робочого гальма, який повинен бути не менше 15 мм;

неперевищення встановленої довжини гальмівного шляху;

готовності до дії аварійного гальма;

дії усіх вимикачів "Стоп";

справності роботи ескалатора вхолосту (без пасажирів) упродовж двох оборотів сходового полотна.

Після нічної перерви, коли роботи з технічного обслуговування або ремонту ескалатора не виконувались, пуск ескалатора для перевезення пасажирів здійснюється в порядку, встановленому керівництвом метрополітену.

7. У разі виникнення під час роботи ескалатора несправностей, які становлять небезпеку для перевезення пасажирів або користування ним, ескалатор повинен бути зупинений та звільнений від пасажирів.

8. У разі раптового зупинення ескалатора під час роботи його пуск дозволяється тільки після з'ясування й усунення причин зупинення.

9. Пуск ескалатора у зворотному напрямку повинен здійснюватися за умови відсутності пасажирів на сходовому полотні.

У виняткових випадках, коли сходження пасажирів зі сходового полотна ускладнене або коли затиснення одягу загрожує життю пасажира та його необхідно терміново звільнити, дозволяється пуск ескалатора з пасажирами в зворотному напрямку тільки на відстань не більше половини сходини; у цьому разі пасажири мають бути попереджені пристроями гучномовного сповіщення про наступний пуск ескалатора у зворотному напрямку.

10. Ескалатори повинні відповідати вимогам цих Правил, технічних умов та експлуатаційної документації підприємства-виробника, правил експлуатації ескалаторів і "Норм безпеки до конструкції і експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів" ДСТУ EN 115:2003.

11. Після капітального ремонту ескалатори повинні бути прийняті в експлуатацію комісією метрополітену у складі осіб, які є відповідальними за нагляд, утримання ескалатора в справному стані та безпечну його експлуатацію.

Після реконструкції, модернізації ескалатори приймаються в експлуатацію так само, як і після капітального ремонту, та з проведенням експертного обстеження ескалатора уповноваженою організацією відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки).

Прийняття в експлуатацію нових ескалаторів повинно здійснюватися комісією метрополітену відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

12. Порядок взаємодії працівників відповідних служб метрополітену з питань експлуатації ескалаторів (їх увімкнення, вимкнення, перевірки, ведення службових переговорів ескалаторним диспетчерським зв'язком тощо) встановлюється інструкцією, затвердженою керівником метрополітену.

13. За якість виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту, безперебійність і безпечну роботу ескалаторів відповідають працівники, які безпосередньо здійснюють їх технічне обслуговування, ремонт та нагляд, майстри й керівники відповідних підрозділів.

14. Працівники інших служб, які здійснюють спостереження за роботою ескалаторів і перевезенням на них пасажирів, а також їх екстрене зупинення, повинні пройти навчання і перевірку знань з питань будови та принципів роботи ескалаторів, правил перевезення пасажирів на ескалаторах.

Начальники дистанцій ескалаторної (електромеханічної) служби або технічна школа метрополітену мають забезпечувати навчання працівників інших служб, пов'язаних з обслуговуванням ескалаторів, і систематичну перевірку їх знань й вміння виконувати цю роботу.

1. Інженерно-технічне обладнання та пристрої електромеханічного господарства мають забезпечувати:

вентиляцію перегінних і станційних тунелів, притунельних виробок, закритих галерей наземних ділянок, ескалаторних тунелів та сходових маршів, касових залів, службово-технічних та побутових приміщень станцій, коридорів (переходів) між станціями, підтримуючи при цьому необхідні параметри повітря (температуру та відносну вологість) та необхідний обмін повітря з атмосферою в тунелях і на станціях. Відповідно до вимог ДБН В.2.3-7-2010 концентрація в повітрі шкідливих речовин (газів та інших) повинна бути не вище ніж граничнодопустима концентрація згідно з діючими санітарно-гігієнічними нормами (вимогами санітарних норм та правил);

реверсування установок тунельної вентиляції для зміни напрямку потоків повітря;

відкачування ґрунтових, атмосферних і виробничих стічних вод від штучних споруд у міську водостічну мережу;

безперебійне забезпечення станцій і тунелів водою;

видалення фекальної рідини із санвузлів у міську каналізаційну мережу;

гаряче водопостачання станцій, опалення вестибюлів, службових і побутових приміщень (за винятком електричного опалення).

Системи водопостачання мають забезпечувати в необхідній кількості протипожежні та господарські потреби, а також потреби щодо питної води належної якості.

На вводах міських мереж опалення, холодного й гарячого водопостачання, випусках мереж зливної та фекальної каналізації повинні бути встановлені прилади обліку. До модернізації існуючих мереж дозволяється їх експлуатація без приладів обліку.

2. Системи тунельної вентиляції, водовідливні насосні та станційні каналізаційні насосні установки, водозабірні свердловини, електрозасувки магістральних мереж водопроводу та водомірних вузлів, повітряно-теплові завіси, системи обігріву пішохідних сходів повинні мати місцеве керування та бути обладнані пристроями автоматики, сигналізації і дистанційним керуванням із приміщення чергового по станції метрополітену (чергового станційного поста централізації) та пристроями телекерування із центрального диспетчерського поста з телесигналізацією від пристроїв, що контролюються.

3. Порядок і графіки роботи тунельної вентиляції затверджуються керівником метрополітену.

В особливих випадках допускаються тимчасові зміни графіків режиму роботи тунельної вентиляції на вимогу диспетчера поїзного або за рішенням диспетчера електромеханічної служби з повідомленням про це начальника електромеханічної служби та чергового по метрополітену.

На випадок пожежі чи задимлення на станції, в тунелі, рухомому складі мають бути передбачені аварійні режими роботи вентиляції перегінних та станційних тунелів.

4. Кожна основна та транзитна водовідливна насосна установка повинна мати не менше трьох насосів (два горизонтальних, один вертикальний), місцева - не менше двох насосів; зазначені установки повинні мати не менше двох напірних викидів у міський водостік. До модернізації транзитних водовідливних насосних установок дозволяється їх експлуатація з двома насосами.

Водовідливні насосні установки підвуличних переходів або коридорів, які є входами до станцій, обладнуються одним насосом.

Каналізаційні насосні установки повинні мати два горизонтальні насоси (робочий та резервний) та приймальний резервуар з люком.

Кожний насос має бути розрахований на повний дебіт води.

Вмикання й вимикання насосів і сигналізація мають бути автоматичними залежно від рівня води у водозбірниках або рідини в резервуарах. Разом з тим повинно забезпечуватися місцеве ручне вмикання й вимикання зазначених насосів.

5. Усі водовідливні та каналізаційні насосні установки мають бути обладнані сповіщувальною сигналізацією аварійного рівня води у водозбірнику або рідини в приймальному резервуарі.

Верхній рівень води у водозбірнику має бути не менше ніж на 100 мм нижче зливної труби або лотка, а нижній - не менше ніж на 200 мм вище фланця всмоктувальної сітки.

6. Водопровідні мережі повинні мати необхідну кількість пожежних кран-комплектів та водорозбірних кранів відповідно до вимог ДБН В.2.3-7-2010.

У місцях, де існує загроза перемерзання водопровідних мереж, повинен бути обладнаний їх захист від перемерзання.

Кришки (люки), призначені для доступу до пожежних кран-комплектів і водорозбірних кранів, у місцях проходження пасажирів повинні бути надійно зафіксовані, унеможливлюючи їх зміщення та перевертання.

Допускається обладнання кришок (люків) запірними пристроями.

7. Каналізаційні системи проммайданчиків електродепо, заводів мають забезпечувати очищення стічних вод підрозділів метрополітену відповідно до санітарних та охоронних норм довкілля.

8. Приміщення електромеханічного обладнання та пристроїв, що розташовані в притунельних виробках на відстані більше 60 м від торця пасажирської платформи станції, повинні мати біля входу службові містки та засоби зв'язку.

9. Приміщення, в яких розташоване обладнання та пристрої електромеханічного господарства, а також кіоски вентиляційних шахт повинні бути замкнені на запірні пристрої.

Кіоски вентиляційних шахт повинні бути обладнані охоронною сигналізацією дверей і внутрішнього периметра, а також надійним сітчастим загородженням місць повітрозабору, а в разі необхідності - мати біля входу поріжки 200 мм заввишки. Замки від дверей вентиляційних кіосків можуть бути обладнані дистанційним керуванням. До модернізації пристроїв сигналізації кіосків вентиляційних шахт дозволяється їх експлуатація без системи охоронної сигналізації внутрішнього периметра.

10. Порядок користування та керування станційними й перегінними металоконструкціями визначається спеціальними інструкціями, затвердженими керівником метрополітену.

11. Інструкції з порядку користування працівниками суміжних служб інженерно-технічними пристроями та обладнанням електромеханічної служби затверджуються розпорядчим документом керівника метрополітену.

1. Дистанції електромеханічної служби повинні мати схеми, креслення, паспорти, а також описи обладнання й пристроїв, що експлуатуються. До цих документів повинні своєчасно у встановленому порядку вноситися зміни.

2. Порядок проведення капітальних ремонтів системи тунельної вентиляції та магістральних мереж водопроводу затверджується керівником метрополітену.

3. Роботи з технічного обслуговування та ремонту інженерно-технічного обладнання й пристроїв, станційних і перегінних металоконструкцій повинні проводитися тільки з відома та дозволу диспетчера електромеханічної служби.

4. Усі засувки та вентилі мають бути пофарбовані у відповідні кольори:

засувки та вентилі водопровідних мереж на станціях, які використовуються з метою забезпечення пожежної безпеки, - у червоний колір відповідно до вимог пожежного обладнання згідно з ГОСТ 12.4.026-76;

інші засувки та вентилі водопровідних мереж, водовідливних і каналізаційних установок на станціях - у чорний колір;

засувки та вентилі водопровідних мереж і каналізації в тунелях - у чорний колір;

засувки на вентилі опалювальних мереж - відповідно до вимог чинних державних будівельних норм і правил.

Усі засувки на магістральних мережах водопостачання повинні бути пронумеровані.

5. Забороняється спускання у водовідливні та каналізаційні мережі сміття, кислоти і паливно-мастильних матеріалів.

6. Електромеханічні дистанції, центральний диспетчерський пост та аварійно-відновлювальні формування електромеханічної служби повинні мати схеми зовнішніх і внутрішніх комунікацій інженерно-технічних споруд і пристроїв, до яких у встановленому порядку повинні своєчасно вноситися всі зміни.

У приміщенні чергового станційного поста централізації (чергового по станції метрополітену) повинні бути схеми станційного водопроводу та теплових мереж із зазначенням розташування засувок на магістралях.

7. Працівники інших служб, які користуються інженерно-технічним обладнанням і пристроями електромеханічної служби, повинні пройти навчання і перевірку знань порядку користування цими пристроями.

Начальники дистанцій електромеханічної служби мають забезпечувати навчання працівників інших служб щодо користування інженерно-технічним обладнанням і пристроями, систематичну перевірку їх знань та вміння обслуговувати зазначені обладнання та пристрої.

1. Споруди, пристрої та службово-технічні будівлі мають систематично оглядатися згідно з порядком і в строки, визначені цими Правилами, відповідними положеннями та інструкціями, затвердженими керівником метрополітену.

Огляд споруд, пристроїв і службово-технічних будівель покладається на працівників, які безпосередньо їх обслуговують, а також на керівників станцій, дільниць, дистанцій, електродепо, майстерень, служб, заводів, за якими закріплені ці споруди, пристрої та будівлі.

2. Стрілочні переводи та станційні колії повинні оглядатися один раз на місяць, а також:

двічі на квартал - комісією під головуванням начальника станції в складі майстра шляхового та старшого електромеханіка СЦБ;

один раз на квартал - комісією під головуванням начальника дистанції служби руху (у разі відсутності дистанцій у службі руху - під головуванням начальника служби руху) або його заступника в складі начальника дистанції колії, начальника дистанції сигналізації (автоматики) або їх заступників та начальника станції.

У необхідних випадках під час огляду стрілочних переводів і станційних колій на паркових та інших коліях у роботі комісії повинні брати участь начальники підрозділів, у підпорядкуванні яких перебуває територія, що прилягає до паркових й інших колій.

Необхідність участі посадових осіб інших служб у складі комісій для проведення оглядів стрілочних переводів і станційних колій визначається начальником служби руху, про що видається розпорядчий документ керівника метрополітену.

3. Споруди та пристрої станції підлягають огляду комісією під головуванням начальника станції не рідше одного разу на місяць. Склад комісії встановлюється розпорядчим документом керівника метрополітену.

Огляд вузлів кріплення підвісних пристроїв здійснюється в порядку і з періодичністю, затвердженими керівником метрополітену.

4. Результати оглядів і заходи щодо усунення виявлених несправностей, порушень і зауважень з поточного утримання та ремонту споруд і пристроїв заносяться до відповідних журналів, у яких, крім того, зазначаються строки усунення несправностей, порушень і зауважень, відповідальні виконавці, а також виконання запланованих заходів.

5. Керівники служб, електродепо, заводів, майстерень, дистанцій та інших підрозділів метрополітену повинні систематично перевіряти стан господарства, дотримання трудової та технологічної дисципліни працівниками й вживати необхідних заходів, що гарантують утримання усіх споруд і пристроїв у справному стані, виконання робіт відповідно до затвердженої технологічної документації, забезпечення безпеки руху поїздів і безпечного перевезення пасажирів, а також вимог охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля.

Порядок і періодичність проведення таких перевірок з оглядом споруд, пристроїв, службово-технічних будівель визначаються керівником метрополітену.

6. Огляд споруд, пристроїв, службово-технічних приміщень і будівель, перевірка стану господарства, дотримання трудової й технологічної дисципліни, вимог безпеки руху поїздів і безпечного перевезення пасажирів у всіх підрозділах метрополітену повинні здійснювати:

керівник метрополітену за участю заступника керівника метрополітену - головного ревізора з безпеки руху, начальників (керівників) служб, електродепо й інших підрозділів метрополітену - два рази на рік (другий і четвертий квартали);

заступники керівника метрополітену за участю ревізорів з безпеки руху, начальників (керівників) служб, електродепо й інших підрозділів метрополітену - два рази на рік (перший та третій квартали).

1. Ремонт споруд і пристроїв має проводитися із забезпеченням безпеки руху поїздів, безпечного проходження та перевезення пасажирів і дотриманням вимог з охорони праці та, як правило, без порушення графіка руху поїздів і з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Ремонт штучних споруд, колії, контактної рейки, пристроїв СЦБ, зв'язку, електропостачання, електромеханічного господарства та інших пристроїв на перегонах, з'єднувальних вітках і станціях повинен здійснюватися, як правило, у нічний час після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки (у період нічного "вікна"); зазначені роботи, що перешкоджають пропусканню поїздів (составів), повинні проводитися після закриття для руху колії перегону (ділянки), з'єднувальної вітки, колії станції, паркової та інших колій технічної станції електродепо.

Перелік планових робіт, що виконуються після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки на коліях перегонів, з’єднувальних віток, станцій, які вимагають закриття цих колій для руху поїздів, затверджує керівник метрополітену.

Під час проведення великих за обсягом ремонтних або будівельних робіт на окремих ділянках ліній можуть встановлюватися тимчасові обмеження швидкості руху поїздів відповідно до розпорядчого документа керівника метрополітену.

На технічних станціях електродепо для виконання робіт з поточного утримання й ремонту паркових та інших колій, контактної рейки, а в необхідних випадках - пристроїв електропостачання, СЦБ та інших пристроїв графіком руху й планом маневрових робіт повинні бути передбачені технологічні "вікна", у тому числі в денний час. Тривалість "вікон" встановлюється цими Правилами, ІРП і керівником метрополітену.

Поточний ремонт ескалаторів має здійснюватися, як правило, у нічний час - після зупинення ескалаторів для перевезення пасажирів. Огляд і поточний ремонт ескалаторів з їх зупиненням під час перевезення пасажирів допускаються тільки в порядку, встановленому керівником метрополітену.

Капітальний ремонт ескалаторів з їх закриттям для перевезення пасажирів здійснюється за розпорядчим документом керівника метрополітену, за необхідності закриття станції на вхід на певний час - за погодженням з міською державною адміністрацією.

2. Роботи на кабелях або безпосередньо біля них, а також поблизу хвилеводу поїзного радіозв'язку, під час яких можливе їх пошкодження, повинні здійснюватися під технічним наглядом працівників, які обслуговують кабельні мережі або хвилевід.

Порядок виконання цих робіт визначається керівником метрополітену.

3. Строки початку та закінчення ремонтних робіт встановлюються:

для робіт з великим обсягом або складними умовами їх проведення та робіт, що здійснюються під час руху електропоїздів і вимагають закриття колії перегону (ділянки), з’єднувальної вітки, станції лінії або технічної станції електродепо, - розпорядчим документом керівника метрополітену;

для робіт, що здійснюються під час нічної перерви руху електропоїздів і вимагають закриття колій перегону (ділянки), з'єднувальної вітки, станції лінії чи стрілочних переводів, - керівником робіт за погодженням з диспетчером поїзним;

для робіт, що здійснюються на паркових й інших коліях технічної станції електродепо та вимагають закриття колій і стрілочних переводів, - керівником робіт за погодженням з черговим станційного поста централізації та диспетчером поїзним;

для робіт, що здійснюються під час нічної перерви руху електропоїздів і допускають безпечне пропускання господарських поїздів (рухомого складу), - керівником робіт;

для робіт, що здійснюються на паркових й інших коліях технічної станції електродепо під час руху електропоїздів і допускають безпечне пропускання поїздів і маневрових составів, - керівником робіт за погодженням з черговим станційного поста централізації.

Під час проведення робіт, що вимагають закриття колій перегону, з'єднувальної вітки, станції, паркових й інших колій технічної станції електродепо, а також виконання робіт з усунення несправності, що виникла раптово, керівник робіт зобов'язаний підтримувати постійний зв'язок з диспетчером поїзним - поїзним диспетчерським, тунельним зв'язком, АТРЗ чи іншими видами зв’язку, переговори якими записуються приладами звукозапису (архівуються), або через чергового станційного поста централізації (чергового по станції метрополітену), а на технічних станціях електродепо - з черговим станційного поста централізації.

4. Будь-яка перешкода для руху поїздів або маневрових составів (місце, що вимагає їх зупинення або становить загрозу безпеці руху) на перегоні, з'єднувальній вітці, станції лінії, паркових та інших коліях технічної станції електродепо, а також місце проведення робіт, небезпечне для руху, що вимагає зупинення або зменшення швидкості, мають бути огороджені відповідними сигналами з обох боків незалежно від того, очікується поїзд (состав) чи ні.

Забороняється:

розпочинати роботу до огородження відповідними сигналами місця перешкоди або місця проведення робіт, небезпечних для руху;

знімати сигнали, що огороджують перешкоду або місце проведення робіт, до усунення перешкоди, повного завершення робіт, перевірки стану колії, контактної рейки та дотримання габариту наближення обладнання або споруд.

Порядок огородження перешкод і місць проведення робіт визначається ІСИ.

5. Виходи на закриту для руху головну колію огороджуються з усіх напрямків сигналами зупинення, які встановлюються в місцях меж колії, що закривається, зазначених у наказі диспетчера поїзного.

Якщо межа колії, що закривається, розташована біля торця пасажирської платформи, ці сигнали встановлює черговий по станції метрополітену, черговий станційного поста централізації або інший працівник служби руху, який має право проходити на колії, а в усіх інших місцях - керівник робіт або інший працівник за його розпорядженням.

6. За правильність установлення та показання переносних сигналів зупинення або зменшення швидкості, їх справність і наступне зняття відповідають керівник робіт і працівник, який їх встановив.

7. На коліях станцій з колійним розвитком, у тому числі на паркових й інших коліях технічних станцій електродепо, забороняється проводити роботи, що вимагають огородження сигналами зупинення або зменшення швидкості, без згоди диспетчера поїзного, чергового станційного поста централізації, а на коліях станцій без колійного розвитку - чергового по станції метрополітену та без попереднього запису керівником робіт у журналі огляду про проведення робіт.

У разі виконання робіт з усунення несправності, що виникла раптово, запис про початок і закінчення робіт може замінюватися телефонограмою, що реєструється в диспетчера поїзного в журналі диспетчерських наказів, а на станції - у журналі огляду. Зазначена телефонограма передається керівником (виконавцем) робіт диспетчеру поїзному та черговому станційного поста централізації (для станцій без колійного розвитку - черговому по станції метрополітену) поїзним диспетчерським чи тунельним зв'язком, а на паркових коліях - тунельним чи стрілочним зв'язком з подальшим особистим підписом керівника (виконавця) робіт у журналі огляду на станції лінії (технічної станції електродепо).

Прийняття пристроїв у дію після закінчення робіт виконується черговим станційного поста централізації, а на станціях без колійного розвитку - черговим по станції метрополітену на підставі запису керівника (виконавця) робіт у журналі огляду або зареєстрованої в цьому журналі телефонограми з подальшим особистим підписом керівника (виконавця) робіт.

8. Для проведення передбачених (планових) робіт під час руху електропоїздів закриття колій перегонів (ділянок), колій з'єднувальних віток, у тому числі тих, що розташовані поза межами станцій, колій станцій лінії здійснюється на підставі розпорядчого документа керівника метрополітену. Паркові колії та інші колії технічної станції електродепо під час виконання робіт протягом технологічних "вікон" зі строком виконання не більше 4 годин закриваються за наказом диспетчера поїзного, а під час виконання робіт зі строком виконання більше 4 годин, коли виникають ускладнення в проведенні маневрової роботи, - за розпорядчим документом керівника метрополітену.

Повне або часткове припинення руху електропоїздів на лінії у зв'язку з проведенням планових робіт допускається тільки за розпорядчим документом керівника метрополітену та повинно бути погоджено з міською державною адміністрацією.

9. Для усунення несправностей колії, споруд і пристроїв, що виникли під час руху електропоїздів і загрожують безпеці руху, диспетчер поїзний зобов'язаний негайно закрити колію перегону, станції, з'єднувальної вітки, паркову колію технічної станції електродепо, на якій виникла несправність, та доповісти про це черговому по метрополітену, про що останній повинен доповісти керівнику метрополітену. Підставою для закриття колії перегону, станції, з'єднувальної вітки, паркової колії технічної станції електродепо в цьому випадку є повідомлення від машиніста електропоїзда, майстра шляхового або інших працівників метрополітену. Зазначене повідомлення диспетчер поїзний записує в журналі диспетчерських наказів.

10. Безпосередньо закриття та відкриття колії перегону (ділянки), станційних колій, паркових та інших колій, колій з'єднувальних віток, у тому числі тих, що розташовані поза межами станцій, як під час руху електропоїздів, так і в нічний час після припинення руху електропоїздів, виконуються за наказом диспетчера поїзного відповідно перед початком і після закінчення робіт.

Підставою для закриття або відкриття колій перегонів (ділянки), станційних колій, у тому числі паркових й інших колій, колій з'єднувальних віток, що розташовані поза межами станцій, є заявка перед початком робіт або повідомлення після закінчення робіт, які записуються в журналі огляду на станції, колія якої закривається, або на одній зі станцій, що обмежує колію перегону (ділянки) чи колію з'єднувальної вітки, яка закривається, а для паркових та інших колій - на станційному посту централізації технічної станції електродепо.

Запис заявки або повідомлення може замінюватися зареєстрованою телефонограмою, що передається тунельним або поїзним диспетчерським зв'язком, а на технічній станції електродепо - тунельним чи стрілочним зв'язком. Телефонограма записується диспетчером поїзним у журналі диспетчерських наказів, а на відповідних станціях і на станційному посту централізації технічної станції електродепо - у журналі огляду.

У повідомленні, записаному в журналі огляду, або телефонограмі про відкриття колії перегону (ділянки), станційної колії, у тому числі паркових та інших колій, колії з'єднувальної вітки, що розташовані поза межами станції, повинно бути зазначено про закінчення робіт і відсутність перешкод для безперебійного та безпечного руху поїздів (составів) незалежно від того, яка служба або організація виконувала роботи.

Працівник, який передав телефонограму, повинен підтвердити це після закінчення робіт особистим підписом у журналі огляду на одній зі станцій (технічній станції електродепо), де була прийнята телефонограма.

Детальний порядок подачі заявок про закриття колій та надання повідомлень про їх відкриття, перелік працівників, яким надається право їх виконувати, визначається ІРП.

11. Межі колії перегону (ділянки), станційної колії, у тому числі паркових та інших колій, колії з'єднувальної вітки, що будуть закриватися, встановлюються працівником, який оформлює заявку про закриття, за погодженням з диспетчером поїзним і черговим станційного поста централізації (черговим по станції метрополітену) та зазначаються в заявці (телефонограмі) про закриття колії перегону (ділянки), станційної колії, паркової й інших колій, колії з'єднувальної вітки.

12. Забороняється розпочинати роботи, що вимагають закриття колії перегону (ділянки), станційної колії, у тому числі паркових й інших колій, колії з'єднувальної вітки, до огородження місця робіт переносними сигналами зупинення та отримання керівником робіт наказу диспетчера поїзного про закриття зазначених колій.

Наказ про закриття колії перегону (ділянки), станційної колії, у тому числі паркових та інших колій, колії з'єднувальної вітки, передається керівникові робіт письмово, а в разі необхідності - поїзним диспетчерським зв'язком або тунельним зв'язком.

На закритій колії перегону (ділянці), станційній колії, колії з'єднувальної вітки користування світлофорами автоматичної та напівавтоматичної дії, а також сигнальними показаннями АЛС припиняється, а на закритих паркових коліях припиняється користування відповідними напівавтоматичними світлофорами. У всіх випадках про це повинно бути зазначено в наказі диспетчера поїзного.

13. Переведення стрілок на закритих коліях перегону, з'єднувальної вітки, станційній колії дозволяється тільки за розпорядженням диспетчера поїзного, а на закритих паркових та інших коліях - за розпорядженням чергового станційного поста централізації технічної станції електродепо.

14. Після закінчення всіх робіт місця, де вони проводилися, мають бути перевірені керівниками робіт, приведені в стан, що забезпечує подачу напруги на контактну рейку, безперебійний і безпечний рух поїздів (составів) і перевезення пасажирів.

15. Порядок технічного обслуговування й ремонту станційних і перегінних металоконструкцій і користування ними визначається спеціальними інструкціями, затвердженими керівником метрополітену.

16. На лінії перед початком руху електропоїздів повинні бути закінчені роботи:

пов'язані із закриттям колій перегону (ділянки), станції, колії з'єднувальних віток, - не пізніше строку, погодженого з диспетчером поїзним;

не пов'язані із закриттям колій перегону, станції, колії з'єднувальних віток, - не пізніше першого попереджувального сигналу про подачу напруги на контактну рейку.

Роботи на паркових та інших коліях, пов'язані із закриттям цих колій, повинні бути закінчені не пізніше строку, погодженого з диспетчером поїзним і черговим станційного поста централізації технічної станції електродепо.

17. Усі працівники, які виконували роботи в тунелях і на наземних ділянках під час нічної перерви руху електропоїздів, повинні вийти на станції до другого попереджувального сигналу про подачу напруги на контактну рейку.

Відповідальними за своєчасний вихід людей на станції з тунелів і наземних ділянок є керівники та виконавці робіт.

1. Рухомий склад, що експлуатується, має утримуватися в справному стані, що забезпечує його безперебійну роботу, безпеку руху, безпечне перевезення пасажирів і дотримання вимог охорони праці, санітарних норм та правил і своєчасно проходити усі види технічного обслуговування та ремонтів.

Запобігання появі будь-яких несправностей і забезпечення встановлених строків роботи рухомого складу мають бути головними завданнями в роботі працівників, які відповідають за його технічне обслуговування та ремонт.

2. Для технічного обслуговування та ремонту рухомого складу мають бути облаштовані електродепо, мотодепо, пункти технічного обслуговування, відповідні заводи чи ремонтні бази з необхідними спорудами та технічним оснащенням.

Розміщення та технічне оснащення електродепо, пунктів технічного обслуговування рухомого складу, заводів чи ремонтних баз й інших споруд і пристроїв господарства рухомого складу мають забезпечувати встановлені розміри руху електропоїздів і необхідні господарські роботи, ефективне використання рухомого складу, високу якість його технічного обслуговування та ремонту, раціональне використання матеріальних ресурсів і безпечні умови праці.

На паркових або інших коліях технічних станцій електродепо, що проектуються та будуються, повинні бути розворотне коло чи розворотний колійний трикутник та, як правило, спеціальна колія, що призначена для обкатування вагонів електрорухомого складу.

Для забезпечення виконання графіка руху поїздів, найкращого використання електрорухомого складу, забезпечення режимів праці та відпочинку локомотивних бригад в електродепо, на станціях ліній або поблизу станцій мають бути пункти побутових приміщень для нічного відпочинку зазначених бригад. У цих пунктах повинні бути створені безпечні та здорові умови відпочинку.

3. Технічні умови на будування й модернізацію рухомого складу господарського призначення (електровозів, мотовозів, вантажних вагонів, дрезин, платформ, агрегатів і машин спеціального призначення), а також на знімні рухомі одиниці затверджуються керівником метрополітену.

4. Усі елементи вагонів за міцністю, стійкістю та технічним станом мають утримуватись так, щоб забезпечувався безпечний і плавний рух поїздів з найбільшими швидкостями, визначеними технічними умовами на вагон метрополітену, а елементи рухомого складу господарського призначення - технічними умовами на будування та модернізацію зазначеного рухомого складу.

5. Внесення змін до конструкцій основних вузлів і деталей прийнятого в експлуатацію рухомого складу можливе тільки з дозволу керівника метрополітену за погодженням із розробником рухомого складу, а інших вузлів і деталей - з дозволу керівника метрополітену.

6. Рухомий склад має відповідати вимогам габариту рухомого складу, встановленого ДСТУ Б ГОСТ 23961:2011.

Найменша відстань від нижньої частини рухомого складу, що експлуатується, до верхнього рівня головок ходових рейок з урахуванням чинних норм допусків і зносів обладнання й вузлів вагонів електрорухомого складу, а також порядок перевірки цієї відстані визначаються керівником метрополітену.

7. Побудований рухомий склад, а також рухомий склад, що пройшов поточний (третього обсягу), середній і капітальний ремонти, до прийняття його в експлуатацію має бути прийнятий від заводу-виробника чи виконавця ремонту та випробуваний згідно з порядком, установленим керівником метрополітену.

8. Електрорухомий склад, що експлуатується, має утримуватись так, щоб відповідати нормам допусків і зносів обладнання й вузлів вагонів метрополітену, встановленим головним заводом-виробником та керівником метрополітену.

9. Кожна одиниця рухомого складу повинна мати такі розпізнавальні чіткі знаки та написи: номер, табличку заводу-виробника із зазначенням дати й місця будівництва та серії, таблички й написи про опосвідчення резервуарів і контрольних приладів, про дати та місця проведення поточного (третього обсягу), середнього й капітального ремонтів, написи із зазначенням ваги тари та конструкційної швидкості.

10. На кожну одиницю рухомого складу має вестися технічний паспорт (експлуатаційна документація), що містить найважливіші технічні та експлуатаційні характеристики.

На кожний состав електропоїзда (локомотив) має вестись журнал технічного стану вагонів (локомотива). Форма журналу та порядок його ведення встановлюються керівником метрополітену.

11. Електропоїзди мають бути обладнані швидкостемірами, пристроями АЛС-АРШ з їх резервуванням, режимом обмеження швидкості АРШ, резервним пуском, поїзним радіозв'язком, технічними засобами інформування пасажирів, екстреним зв'язком "пасажир-машиніст", дзеркалами заднього виду або пристроями теленагляду, сигналізацією закриття розсувних дверей, а також іншими засобами безпеки руху (діагностики та реєстрації працездатності рухомого складу) за переліком, затвердженим керівником метрополітену.

До модернізації електрорухомого складу дозволяється його експлуатація без резервування поїзних пристроїв АЛС-АРШ.

Кожна головна кабіна керування електропоїздом має бути обладнана пристроєм автоматичного його зупинення на випадок раптової втрати машиністом здатності до ведення поїзда в разі увімкнених або вимкнених пристроїв АРШ - пристроєм пильності.

12. Вагони електропоїздів повинні мати дистанційне електропневматичне чи електричне керування розсувними дверима вагонів поїзда з будь-якої діючої кабіни керування, а в салонах вагонів мають бути встановлені крани відключення електропневматичного чи електричного керування дверима для можливості їх відкриття вручну.

13. Електрична схема вагонів не повинна допускати приведення електрорухомого складу в рух, якщо розсувні двері не зачинені.

14. Електричне обладнання вагонів електрорухомого складу повинно мати захисну апаратуру від перевантаження та струмів короткого замикання.

15. У салонах вагонів електропоїздів мають бути розміщені правила користування метрополітеном, схеми ліній метрополітену, у тому числі повздовжні схеми цієї лінії, рекомендації пасажирам у разі виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі тощо).

У салонах вагонів можуть бути розміщені технічні пристрої (монітори та інші) для поточного інформування пасажирів і передавання реклами, а також поліграфічна рекламна продукція на рекламних носіях відповідно до схем, затверджених керівником метрополітену.

1. Поїзди повинні формуватися відповідно до вимог цих Правил і графіка руху поїздів.

2. Довжина електропоїздів (составів) не повинна перевищувати довжину пасажирських платформ станцій ліній, а також довжину колій для обороту составів.

Мінімальна кількість вагонів електропоїздів, що експлуатуються на лініях, визначається керівником метрополітену.

3. На складах, що сформовані, повинна бути перевірена робота гальм, пристроїв АЛС-АРШ, поїзного радіозв'язку, гучномовного сповіщення пасажирів, екстреного зв'язку "пасажир-машиніст" і документально оформлена готовність до роботи на лінії відповідно до порядку, встановленого керівником метрополітену.

4. Електропоїзди та господарські поїзди оснащують:

первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами, що встановлені Правилами пожежної безпеки в метрополітенах;

набором інструментів та іншим необхідним поїзним спорядженням за переліком, визначеним керівником метрополітену.

1. Кожна колісна пара має відповідати вимогам цих Правил, технічних умов та експлуатаційної документації підприємства виробника і мати на осі виразно поставлені знаки про час та місце формування й повного опосвідчення колісної пари, а також клеймо про приймання колісної пари під час її формування.

2. Опосвідчення й ремонт колісних пар мають проводитися в спеціальних ремонтних дільницях особами, які мають право на виконання таких видів робіт.

3. Відстань між внутрішніми гранями коліс у ненавантаженої колісної пари має бути 1440 мм, відхилення допускаються в бік збільшення або зменшення не більше 3 мм.