Про затвердження Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, пункту 15 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819, та з метою вдосконалення навчального процесу з функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту в навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту,

1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 10 липня 2008 року № 514 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання у мережі навчально-методичних установ єдиної системи цивільного захисту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 серпня 2008 року за № 734/15425.

3. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає єдині вимоги до організації навчального процесу з функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - функціональне навчання) у навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту.

2. Це Положення розроблено відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819 (далі - Порядок проведення навчання), інших нормативно-правових актів з питань освіти та цивільного захисту.

3. Функціональне навчання забезпечує на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях потреби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у підвищенні рівня компетентності (знань, умінь) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - керівний склад та фахівці), виконувати певні функції у межах законодавчо визначених повноважень у сфері цивільного захисту, в удосконаленні їх підготовленості виконувати службові обов’язки і поставлені завдання в усіх режимах функціонування єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДС ЦЗ).

4. Навчальний процес з функціонального навчання - система організаційних і методичних заходів, спрямованих на формування у слухачів професійних компетентностей з питань цивільного захисту на підставі вимог до структури та змісту програм функціонального навчання й категорій осіб керівного складу та фахівців, визначених у додатку 1 до Порядку проведення навчання.

5. Навчальний процес з функціонального навчання здійснюється:

1) на державному рівні - Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту (далі - Інститут), який виконує функції головного навчально-методичного центру;

2) на регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях - навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту.

6. Функціональне навчання здійснюється:

1) за програмами функціонального навчання для потреб центральних органів виконавчої влади та для потреб органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання (далі - програма підвищення кваліфікації) (до 72 навчальних годин) в Інституті та на курсах удосконалення (підвищення кваліфікації) керівних кадрів регіону навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту;

2) за навчальними програмами постійно діючих семінарів (до 36 навчальних годин), на курсах першої, другої, третьої категорій (далі - міські курси) навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту.

7. Організація функціонального навчання у навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту здійснюється за такими формами:

1) денна є основною формою підвищення кваліфікації слухачів з відривом від виробництва;

2) дистанційна є формою підвищення кваліфікації слухачів без відриву від виробництва;

3) індивідуальна є особливою формою підвищення кваліфікації слухачів. Індивідуальна форма організації функціонального навчання застосовується у разі неможливості окремим категоріям осіб навчатися за іншими формами;

4) виїзна є особливою формою підвищення кваліфікації слухачів. Проводиться у складі навчальних груп з однієї або декількох споріднених категорій слухачів на базі підприємств, установ та організацій на підставі договорів (угод) з цими суб’єктами господарювання.

Форми організації функціонального навчання визначаються навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту відповідно до програм функціонального навчання, індивідуальних планів слухачів та з урахуванням цього Положення.

Можливе поєднання різних форм навчання.

1. Планування функціонального навчання здійснюється на підставі Плану основних заходів цивільного захисту на поточний рік, що затверджується відповідно розпорядчими актами Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

2. Основними організаційно-методичними документами щодо планування навчального процесу з функціонального навчання є:

1) план комплектування відповідного навчально-методичного центру сфери цивільного захисту з навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту на відповідний рік (далі - План комплектування) (додаток 1);

2) план роботи відповідного навчально-методичного центру сфери цивільного захисту на відповідний рік (додаток 2);

3) план-графік проведення підготовки осіб керівного складу і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту на підприємствах, установах, організаціях у відповідному році (додаток 3);

4) графік використання закріпленої за відповідним навчально-методичним центром сфери цивільного захисту навчально-матеріальної бази суб’єктів господарювання для проведення практичних занять зі слухачами у відповідному році (додаток 4);

5) план річного навчального навантаження педагогічного складу відповідного навчально-методичного центру сфери цивільного захисту на відповідний рік (додаток 5);

6) індивідуальний план роботи викладача на відповідний рік (додаток 6);

7) індивідуальний план роботи майстра виробничого навчання на відповідний рік (додаток 7);

8) графік педагогічного контролю навчального процесу з функціонального навчання;

9) розклади занять на кожну навчальну групу слухачів.

3. План комплектування складається:

1) Інститутом на підставі надісланих до нього від центральних органів виконавчої влади заявок на функціональне навчання;

2) навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту на підставі надісланих до них від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій заявок на функціональне навчання.

4. Заявки на функціональне навчання складають підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій на підставі потреби у навчанні і надсилають їх до Інституту та навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту.

1. Навчальні заняття проводяться за програмами підвищення кваліфікації та за навчальними програмами постійно діючих семінарів. До основних видів навчальних занять з функціонального навчання за програмами підвищення кваліфікації належать:

1) лекція, що є системним та послідовним викладом викладачем навчального матеріалу із застосуванням наочних та мультимедійних засобів навчання. Вона передує всім іншим формам організації навчального процесу з функціонального навчання та проводиться з метою актуалізації всього навчального матеріалу курсу, змістового модуля. За формою організації лекція може бути:

інформаційна;

проблемна:

лекція-дискусія;

консультація;

бесіда;

презентація.

Лекції проводяться у лекційній залі або в аудиторіях для однієї чи більше навчальних груп. На проведення лекцій передбачається не більше 1/5 обсягу навчального часу на проведення аудиторних занять;

2) практичне заняття, яке призначене для формування конкретних умінь та навичок на основі вирішення навчальних завдань і проводиться у формі групових вправ, організаційно-ділових ігор, варіантів ситуаційного аналізу, тренінгів тощо. Навчальні завдання за змістом повинні відповідати конкретним функціональним діям посадової особи з цивільного захисту. Практичні заняття проводяться у навчальних аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання та в навчальному кабінеті інформаційних технологій за підгрупами;

3) семінарське заняття, що є комплексною формою й завершальною ланкою у вивченні теоретичного матеріалу навчального модуля та складової програми, передбачених навчальним планом. Комплексність семінару полягає в обговоренні думок слухачів з роз’ясненням викладачем попередньо визначених питань теми, до яких слухачі готують тези виступів, та в поглибленому вивченні слухачами теорії й набуття ними навичок щодо використання теоретичних знань у практичній роботі. Семінарські заняття проводяться у навчальних аудиторіях з однією навчальною групою;

4) індивідуальне заняття з функціонального навчання проводиться з певними категоріями осіб, які не мають можливості навчатися у складі групи без відриву від виробництва;

5) групова вправа використовується під час вивчення регіональної складової програми підвищення кваліфікації цільового призначення керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, навчальних модулів з основ управління, організації та дій за надзвичайних ситуацій, підготовки та застосування сил цивільного захисту. Вони мають за мету прищеплення слухачам навичок з прогнозу та оцінки обстановки, розрахунку необхідних сил і засобів для проведення рятувальних та інших невідкладних дій, управління заходами з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Групова вправа проводиться у навчальних аудиторіях з використанням макетів, карт, схем місцевості та обчислювальної техніки навчального кабінету інформаційних технологій;

6) консультація проводиться з метою надання допомоги слухачам у самостійному вивченні навчального матеріалу. Під час консультації слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація проводиться індивідуально або у складі навчальної групи, підгрупи.

2. До основних видів навчальних занять з функціонального навчання за навчальними програмами постійно діючих семінарів належать:

1) організаційно-ділова гра, яка застосовується з метою вироблення у слухачів навичок прийняття управлінських рішень за надзвичайних ситуацій, а також як засіб тестування рівня сформованості функціональної компетентності та її складових. Елементи організаційно-ділової гри: розподіл за ролями, змагання тощо. Організаційно-ділова гра забезпечує високий рівень наближення до реальності та проводиться у навчальних аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання та навчальному кабінеті інформаційних технологій на підставі як реальних, так і змодельованих планів цивільного захисту;

2) тренінг, метою якого є підбір, закріплення і вироблення звичними для слухачів прийомів і способів дій, найбільш ефективних при виконанні певних завдань і функцій. Під час відпрацювання навчальних питань за навчальними програмами постійно діючих семінарів використовуються переважно відео- та індивідуальні типи тренінгів;

3) консультація.

1. Індивідуальні завдання (реферат, кваліфікаційна робота, розрахункова робота тощо) видаються слухачам у терміни, передбачені навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту, і виконуються самостійно при консультуванні викладачем.

2. Кваліфікаційні роботи виконуються слухачами на завершальному етапі підвищення кваліфікації і передбачають:

1) систематизацію знань;

2) закріплення, розширення теоретичних і практичних знань та застосування їх при вирішенні конкретних навчальних завдань;

3) розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння практичними навичками, пов’язаних з темою роботи.

3. Слухачу надається право обрати тему кваліфікаційної роботи із запропонованих навчально-методичним центром сфери цивільного захисту або запропонувати свою з обґрунтуванням актуальності її опрацювання.

4. Кваліфікаційні роботи зберігаються в навчально-методичному центрі сфери цивільного захисту протягом п’яти років.

Самостійна робота слухачів є основною формою оволодіння навчальним матеріалом у виділений програмою підвищення кваліфікації та навчальною програмою постійно діючого семінару час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи слухача, регламентується навчальним планом програми підвищення кваліфікації і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу слухача, відведеного для вивчення навчального матеріалу робочої навчальної програми курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту.

Зміст самостійної роботи слухача визначається програмою підвищення кваліфікації за конкретними завданнями, що розробляються для кожного заняття і забезпечуються методичними матеріалами, науковою та фаховою літературою, інформаційними джерелами та вказівками викладача.

Методичні матеріали для самостійної роботи слухачів повинні мати питання (завдання) для проведення самоконтролю.

Самостійна робота слухача над засвоєнням навчального матеріалу виконується у бібліотеці, навчально-методичному кабінеті, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях) під безпосереднім керівництвом викладача.

Навчальний матеріал, що визначений програмою підвищення кваліфікації для засвоєння слухачем у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, що опрацьовувався під час проведення аудиторних занять (під керівництвом викладача).

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль:

1) поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухачів до виконання конкретного завдання, роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань слухачів визначаються навчально-методичним центром сфери цивільного захисту;

2) підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання слухачів шляхом виконання ними спеціальних вправ або захисту ними індивідуальних робіт.

1. Облік навчальних занять слухачів ведеться у:

1) журналі обліку занять та індивідуальних завдань слухачам (додаток 8).

Журнал обліку занять ведеться на кожну навчальну групу;

2) журналі обліку роботи майстра виробничого навчання за відповідний рік (додаток 9);

3) журналі персонального обліку слухачів з функціонального навчання та виданих їм посвідчень про функціональне навчання у сфері цивільного захисту за відповідний рік (додаток 10);

4) журналі обліку роботи завідувача навчально-консультаційного пункту за відповідний рік (додаток 11);

5) журналі обліку взаємних і контрольних відвідувань викладачами занять у відповідному році (додаток 12);

6) журналі обліку консультацій у навчально-консультаційному пункті міських курсів у відповідному році (додаток 13);

7) картці персонального обліку слухача (додаток 14).

Картки персонального обліку слухачів ведуться в електронному вигляді в навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту для обліку та аналізу відомостей про стан проходження керівним складом та фахівцями функціонального навчання.

2. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами програми підвищення кваліфікації та навчальної програми постійно діючого семінару слухачі отримують посвідчення про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту встановленого зразка.

1. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для опанування певною програмою підвищення кваліфікації.

2. Обліковими одиницями навчального часу слухача є:

1) академічна година, яка є мінімальною обліковою одиницею навчального часу. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі - пара);

2) навчальний день, який є складовою частиною навчального часу слухача тривалістю не більше 9 академічних годин;

3) навчальний тиждень, який є складовою частиною навчального часу слухача тривалістю не більше 45 академічних годин;

4) навчальний курс, який є завершеним періодом навчання слухача, що закінчується підсумковим контролем. Тривалість навчального курсу визначається програмами навчання.

3. Забороняється відволікати слухачів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, установлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, організаційних та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році, які відображаються в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік.

2. Навчальне навантаження викладача визначається обсягом навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві і виражених в облікових (академічних) годинах.

3. Мінімальний та максимальний обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлюється навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, дослідно-експериментальних, організаційних) у порядку, передбаченому статутами навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту та колективним договором.

4. У випадках виробничої необхідності (заміна тимчасово відсутнього викладача, участь у підготовці та проведенні занять під час навчально-методичних зборів, участь у навчаннях, тренуваннях за планами начальників територіальних підсистем цивільного захисту тощо) викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється навчально-методичним центром сфери цивільного захисту і не може перевищувати 1/4 мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження.

Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться до його індивідуального плану роботи.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

Тривалість робочого часу майстра виробничого навчання міських курсів становить 40 годин на тиждень.

Для проведення аудиторних занять за навчальними програмами постійно діючих семінарів відводиться не більше 240 навчальних годин на рік.

Не менше 1/2 загального робочого часу майстер виробничого навчання повинен:

брати участь у заходах практичної підготовки, що проводяться суб’єктами господарювання;

надавати консультаційно-методичну та практичну допомогу керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів, громадських організацій з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях.

Обсяг часу на організаційну, методичну та інші види робіт встановлюється навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту у порядку, передбаченому статутами навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту та колективним договором.

Методичне забезпечення включає:

програми функціонального навчання;

навчальні плани;

навчальні, навчально-наочні, методичні посібники;

інструктивно-методичні матеріали до семінарських і практичних занять;

контрольні завдання до семінарських і практичних занять;

рекомендації з практики навчання населення безпеці життєдіяльності, діям у надзвичайних ситуаціях;

опорні конспекти, технологічні карти, курси лекцій;

методичні матеріали до відпрацювання слухачами тестових та індивідуальних завдань для перевірки їх рівня засвоєння знань тощо.