Про затвердження Інструкції з організації фізичної підготовки в Національній гвардії України

для суцільного виконання больового прийому, обеззброєння, звільнення від захвату або кидка - "Загин руки за спину - почи-НАЙ", "Задню підніжку - почи-НАЙ", "Обеззброєння - почи-НАЙ", "Звільнення від захвату - почи-НАЙ";

для виконання комбінацій з прийомів і дій даються вказівки, а потім - команда "ВПЕРЕД", наприклад: "Проповзти 5 метрів, звалити супротивника кидком із захватом ніг ззаду і виконати задушливий захват - ВПЕРЕД".

Для вивчення простих прийомів і дій (уколи, удари, захист від ударів) планується в середньому 5-10 хв., а складніших (обеззброєння, кидки тощо) - 16-20 хв.

Виконання прийомів захисту обов'язково поєднується з відходом з лінії атаки (лінії вогню), нанесенням супротивнику ударів, уколів у найуразливіші місця і за необхідності доводиться до положення зв’язування (одягання наручників) лежачи або конвоювання. Больові прийоми, прийоми обеззброєння і кидки розучуються в обидві сторони.

У кінці основної частини заняття проводяться комплексні тренування або навчальні сутички.

До змісту комплексного тренування включаються: пересування, подолання перешкод у поєднанні з ураженням мішеней багнетом і виконанням інших прийомів рукопашного бою. На перших заняттях створюється нескладна обстановка, у подальшому кількість перешкод і дистанція збільшуються, розташування мішеней ускладнюється.

Комплексне тренування проводиться періодично із застосуванням імітаційних засобів.

Навчальні сутички є основною формою вдосконалення навичок і умінь з рукопашного бою у військовослужбовців. Вони організовуються на декількох навчальних точках і проводяться в парах або групах (один проти одного, один проти двох - трьох, двоє проти трьох тощо).

Сутички проводяться з макетами зброї або без них за умовами, установленими керівником заняття. За характером дій супротивників вони підрозділяються на обумовлені, напівобумовлені і необумовлені (вільні) сутички.

В обумовлених сутичках керівник заняття наперед визначає дії нападаючих і тих, хто обороняється (вид зброї або її відсутність, дистанцію, напрямки, вид і швидкість атакуючих дій, захисні дії).

У напівобумовлених сутичках ускладнюються умови їх проведення, наприклад, керівник заняття дозволяє нападаючому активно маневрувати, самостійно вибрати момент для атаки (а не виконувати її за командою), атакувати різними способами і з різних напрямків.

Вільні бої проводяться при досягненні тими, хто навчається, відповідного рівня підготовленості, але не раніше ніж через 1 рік навчання. Бої проводяться відповідно до правил змагань з рукопашного бою.

8. Прийоми самостраховки оберігають від ударів об землю при єдиноборстві із супротивником та включають групування, перекиди, падіння і проводяться таким чином:

1) групування - сісти на землю і обхватити обома руками гомілки ніг, коліна трохи розвести, п’яти разом, тулуб зігнути, округливши спину, голову нахилити, притиснувши підборіддя до грудей. Підтягуючи руками гомілки, наблизити тулуб до стегон;

2) перекид уперед - з фронтальної стійки сісти, згрупуватися, коліна трохи розвести в сторони, упертися долонями об землю. Відштовхнувшись ногами і спираючись на долоні, перекотитися через спину вперед, швидко встати і приготуватися до бою;

3) перекид назад - з фронтальної стійки сісти, притиснути підборіддя до грудей і, падаючи назад, згрупуватися. У момент торкання землі плечима обпертися об неї руками біля голови, перекотитися назад через голову, швидко встати і приготуватися до бою;

4) падіння вперед - з фронтальної стійки впасти вперед на трохи зігнуті і розведені в ліктях руки і згинанням у ліктях пом'якшити удар або підстрибнути і впасти вперед на трохи зігнуті і розведені в ліктях руки; згинаючи руки, опуститися на груди (голова повернута вправо або вліво); перекотитися з грудей на живіт, прогинаючись у попереку. Закінчивши падіння, встати і приготуватися до бою;

5) падіння назад - з вихідного положення сісти ближче до п'ят, згрупуватися (руки вперед долонями вниз); перекочуючись на спині назад, зробити попереджувальний удар прямими, трохи розведеними руками об землю; при нападі супротивника нанести удар ногами йому назустріч, піднятися і приготуватися до бою;

6) падіння на бік - з початкового положення сісти, згрупуватися (руки вперед долонями вниз); перекочуючись назад і розвертаючись у бік падіння, зробити попереджувальний удар випрямленою рукою об землю і лягти на бік так, щоб одна зігнута в коліні нога знаходилася на землі, а стопа іншої (нога коліном угору) - біля гомілки, підхопитися, приготуватися до бою;

7) падіння через плече - з фронтальної стійки нахилитися вперед і пропустити ліву (праву) руку між ніг долонею вниз, підборіддя притиснути до грудей; відштовхнувшись ногами, зробити перекочування через спину в напрямку лівої (правої) ноги (сідниці) і зайняти положення лежачи на лівому (правому) боці, підхопитися, приготуватися до бою.

9. Прийоми нападу та бою з автоматом і малою лопаткою (гумовим кийком):

1) укол багнетом (тичок стволом) без випаду (мал. 19) - швидко випрямивши руки, направити автомат (карабін) багнетом (стволом) у ціль, вразивши супротивника, висмикнути багнет і приготуватися до бою на місці або продовжувати рух;

2) укол багнетом (тичок стволом) з випадом (мал. 20) - спрямувати автомат (карабін) багнетом (стволом) у ціль з одночасним поштовхом правої ноги і випадом лівої, уразивши супротивника, висмикнути багнет і поштовхом лівої ноги прийняти положення до бою на місці або продовжувати рух;

3) удари багнетом і стволом автомата (карабіна) виконуються після короткого замаху і зближення із супротивником, вони наносяться зверху вниз або зліва направо (справа наліво) вниз;

4) удар прикладом збоку знизу (мал. 21) - рухом зброї правою рукою вліво, а лівою - на себе з одночасним поворотом тулуба вліво нанести удар ребром приклада. Удар може завдаватися з місця або з коротким кроком;

5) удар магазином (мал. 22) - нанести швидким рухом рук (автоматом уперед) від себе з одночасною подачею тулуба вперед і випрямлянням ззаду опорної ноги або коротким кроком;

6) удар затилком приклада (мал. 23) - виконується із замахом стволом назад за ліве плече, магазином уліво й угору, потім з випадом правою (лівою) ногою уразити ціль затилком приклада.

Для ударів малою лопаткою (гумовим кийком) приймається бойова стійка, удари наносяться з правого і лівого боків, згори по голові і шиї, по тулубу і руках (мал. 24).

10. Удари ножем (мал. 25) завдаються з коротким замахом згори, збоку, навідліг, знизу в шию, у верхню частину тулуба, у живіт, в ділянку попереку.

Удари рукою (мал. 26) завдаються:

кулаком - прямо, збоку або знизу, у нижню щелепу, у живіт;

м’язовою частиною кулака - згори в ніс і по ключиці;

внутрішньою частиною долоні - у нижню щелепу і ніс;

ребром долоні (з лівого і правого боку) - у шию;

ліктем - по обличчю супротивника;

передпліччям прямої руки - у живіт, пах, по ліктьовому суглобу прямої руки супротивника.

Збільшення сили ударів досягається енергійним рухом ніг і корпуса тіла.

Удари ногою (мал. 27) завдаються: носком, стопою, каблуком - у гомілку, коліно, пах, живіт; коліном - у промежину, живіт та обличчя (якщо супротивник нахилився). Супротивнику, який лежить, завдаються удари носком або каблуком у живіт, поперек, обличчя.

11. Больові прийоми в стійці і задушливі захвати здійснюються таким чином:

1) загин руки за спину (мал. 28) - захватити рукою кисть руки супротивника, іншою рукою - зверху одяг біля ліктя і нанести удар ногою, вивести супротивника з рівноваги ривком на себе, зігнути його руку в ліктьовому суглобі, а потім загнути за спину; нанести удар ребром долоні по шиї, захватити рукою за комір (біля плеча), волосся або каску і, утримуючи больовим впливом, конвоювати супротивника; а для зв’язування - звалити супротивника на землю, сісти на нього, нанести удар по голові, щільно притиснути захвачену руку і провести загин іншої руки;

2) важіль руки назовні (мал. 29) - захватити кисть супротивника двома руками знизу, піднімаючи захвачену руку вгору, зігнути кисть до передпліччя, нанести удар ногою і, викручуючи руку назовні, звалити супротивника на землю, нанести удар ногою, загнути руки за спину, зв’язати;

3) важіль руки всередину (мал. 30) - захватити передпліччя руки супротивника двома руками зверху зовні та нанести удар ногою в гомілку або пах; ривком, викручуючи руку всередину, вивести супротивника з рівноваги, підвести його плече під своє плече і, натискаючи ним, звалити супротивника; натискаючи рукою на ліктьовий суглоб, загнути руку за спину і сісти зверху на супротивника, провести загин іншої руки, зв’язати;

4) задушення (мал. 31) - якщо супротивник знаходиться в положенні стоячи, то, підкравшись до нього ззаду, нанести удар стопою в підколінний суглоб і, швидко відхиливши його голову однією рукою назад, накласти іншу руку передпліччям на горло; з’єднавши руки, натиснути передпліччям на горло, повернутися до супротивника боком, відірвати його від землі і продовжувати удушення.

Якщо супротивник знаходиться в положенні лежачи, то, підкравшись до нього, кинутися на нього і сісти зверху на поперек, поставивши ліву ногу на коліно, а праву - ступнею на землю поперед себе, нанести удар рукою. Одразу за цим відхилити правою рукою голову супротивника назад і накласти передпліччя лівої руки на горло. З’єднати руки і, впираючись правою ногою в землю, виконувати задушення супротивника, відхиляючи його голову і корпус назад.

При опорі супротивника перекотитися разом з ним на спину і, охопивши його ногами на рівні пояса, з’єднати ноги разом і, випрямляючись, продовжувати задушення супротивника руками і ногами.

12. Кидки і больові прийоми в  положенні лежачи здійснюються таким чином:

1) задня підніжка - з початкового положення (бойова стійка або взаємний захват) захватити супротивника за одяг біля ліктя і за плече з боку його ноги, що стоїть попереду, з кроком уперед і вбік рухом рук і тулуба вниз осадити супротивника на цю ногу, вивести з рівноваги; поставити ногу за опорну ногу супротивника, підбиваючи її, і ривком рук кинути супротивника через ногу на землю, нанести удар ногою, зв'язати;

2) кидок через спину (мал. 32) - з кроком уперед захватити супротивника за руку, з ривком на себе обернутися до нього спиною на зігнутих ногах і підвести своє плече під руку супротивника, захватити її іншою рукою; випрямляючи ноги і нахиляючись уперед, підбити супротивника тазом, ривком рук униз кинути на землю, ударити ногою, зв’язати;

3) кидок через стегно (мал. 33) - захватити лівою рукою праву руку супротивника біля ліктя, а правою рукою - за пояс зі сторони спини або за голову. Швидко повернутися вліво кругом на носку правої ноги таким чином, щоб стати спиною до супротивника, та приставити ліву ногу до правої. Перенести вагу тіла на ліву ногу; підбиваючи внутрішньою частиною правої гомілки ноги супротивника зовні, потягнути його руками вліво вниз і кинути на землю;

4) кидок із захватом ніг ззаду і задушення (мал. 34) - підскочити до супротивника ззаду і захватити руками його ноги нижче колін; штовхнувши його плечем під сідниці, ривком потягнути ноги на себе вгору та кинути супротивника на землю і, не випускаючи ніг, ударити носком у пах або живіт. Стрибком сісти на поперек супротивника, поставивши ліву ногу на коліно, а праву - ступнею на землю поперед себе (під плече супротивника), ударити по голові, відхилити голову назад однією рукою і накласти на горло передпліччя іншої руки; з’єднавши руки, провести задушення. При вчиненні опору супротивником перекотитися на спину, обхопити його тулуб ногами на рівні пояса, з’єднати їх і, випрямляючи ноги, продовжувати задушення руками і ногами.

13. Прийоми самозахисту здійснюються таким чином:

1) захист від ударів рукою (мал. 35) - відбити руку вбік підставлянням під удар долоні, одного або двох передпліч чи плеча, нирком під удар, ухилянням або відходом назад. Після захисту негайно нанести супротивнику у відповідь удар рукою або ногою у вразливе місце;

2) захист від удару ногою (мал. 36) - виконати підставляння стопи (каблука, стегна) під удар, після чого завдати зустрічний удар рукою в голову або тулуб супротивника;

3) захист від удару коліном знизу (мал. 37) - прикрити пах стегном, піднявши зігнуту в коліні ногу вгору до опорної ноги, після чого нанести зустрічний удар рукою в голову або тулуб супротивника;

4) захист від удару ногою підставлянням рук - зустріти ногу супротивника передпліччями прямих схрещених рук (при ударі правою ногою права рука знаходиться зверху), захопити її правою рукою за п’яту, завести стопу в ліктьовий згин лівої руки, ривком вгору на себе кинути супротивника на землю, ударити ногою, наступити на іншу ногу і викрутити захвачену ногу;

5) захист від удару ногою відхиленням убік (вліво, вправо) - при ударі супротивника правою ногою повернутися вправо з кроком лівою ногою вліво вперед, підхопити лівою рукою ногу супротивника знизу. Піднімаючи ногу вгору та штовхнувши правою рукою, кинути супротивника на землю і нанести удар ногою;

6) відбиття стволом автомата (карабіна) - ударити кінцем ствола або багнетом по зброї супротивника (справа, зліва або вниз вправо чи вліво); одразу після відбиття провести атаку у відповідь;

7) відбиття малою лопаткою (гумовим кийком) (мал. 38) виконується вправо, вліво та вниз вправо ребром лопатки (кийком); одразу за відбиттям супротивнику завдається удар лопаткою (гумовим кийком).

14. Визволення від захватів рук здійснюється таким чином:

1) від захвату однієї руки вхопитися вільною рукою за кулак захваченої руки і з силою смикнути в бік великих пальців рук супротивника. Для визволення від захвату рукавів обвести свої  руки навколо рук супротивника, закручуючи одяг навколо пальців, і силою смикнути в сторони;

2) визволення від захвату горла спереду (мал. 39) або одягу на грудях - з’єднати разом стиснуті кулаки обох рук і, розвівши лікті в сторони, завдати різкий удар між рук супротивника знизу вгору. Відірвавши руки супротивника від шиї, ударити в обличчя;

3) визволення від захвату горла ззаду (мал. 40) - захватити лівою рукою кисть, а правою рукою ліктьовий суглоб правої руки супротивника; швидко присісти і, повертаючись вліво вниз, визволитися від задушливого захвату. Одночасно з цим виконати кидок через спину або загнути руки супротивника за спину;

4) визволення від захвату корпуса (мал. 41) - спереду вдарити коліном у пах або носком у гомілку. Одночасно натиснути долонями на підборіддя супротивника або великими пальцями на очі або виконати кидок через стегно;

5) визволення від захвату корпуса спереду разом з руками (мал. 42) - одразу за ударом у пах або в гомілку різко присісти, розвести руки в сторони і виконати кидок із захватом ніг спереду;

6) визволення від захвату корпуса ззаду (мал. 43) - натиснути кулаком на зовнішню частину зап’ястя однієї із рук супротивника, нанести удар каблуком по гомілці (стопі) або потилицею в обличчя. Як тільки супротивник розіжме пальці, захватити його кисть обома руками і, повертаючи її всередину, загнути руку за спину;

7) визволення від захвату корпуса ззаду разом з руками (мал. 44) - завдати удар каблуком по гомілці (стопі) або потилицею в обличчя. Різко присідаючи, захопити руку супротивника, перевести її на плече та кинути супротивника через спину;

8) визволення від захвату ніг спереду (мал. 45) - застосовується захват руками за шию і задушення супротивника, а також удар ногою в обличчя з одночасним поворотом назад і падінням на зігнуті руки;

9) визволення від захвату ніг ззаду (мал. 46) - падаючи вперед на руки, звільнитися від захвату і нанести противнику удар ногою.

15. Обеззброєння супротивника здійснюється таким чином:

1) обеззброєння при уколі багнетом:

з відходом вліво: з кроком лівою ногою вліво (уперед вліво) і розворотом тулуба вправо відбити правою рукою і захопити зброю супротивника, зробити крок правою ногою до лівої ноги супротивника і захопити зброю лівою рукою, ударити ногою в пах, провести задню підніжку і обеззброїти супротивника ударом ноги по руці, що тримає зброю (мал. 47);

стрибком ухилитися вліво від уколу, відбиттям захопити зброю обома руками, ударити в пах, вирвати зброю;

з відходом вправо: кроком або стрибком ухилитися від уколу вправо, розвернувши тулуб вліво, відбити ствол зброї супротивника лівою рукою і захопити його, одночасно вдарити навідліг по обличчю (горлу) правою рукою, а правою ногою - під стопу лівої ноги супротивника, з ударом ногою вирвати зброю і вдарити супротивника прикладом, одночасно захопити зброю правою рукою, нанести удар ногою в стегно, ривком обеззброїти (мал. 48, 49);

2) обеззброєння при ударі ножем:

знизу (мал. 50) - з кроком уперед зустріти озброєну руку супротивника підставлянням передпліччя вниз, захопивши іншою рукою зверху одяг біля ліктя, ударити ногою в пах або коліно; загнути руку за спину і обеззброїти супротивника;

прямо (мал. 51) - відбити передпліччям усередину озброєну руку супротивника і захватити його двома руками за кисть, ударити ногою, виконати важіль руки назовні, обеззброїти;

згори (мал. 52) - захиститися підставлянням передпліччя руки вгору під озброєну руку супротивника на замаху, захватити іншою рукою зап’ястя супротивника, зверху вдарити ногою, виконати важіль руки всередину, обеззброїти, загнути руку за спину;

з розмаху (навідліг) (мал. 53) - з кроком уперед убік і поворотом до супротивника захиститися підставлянням передпліччя обох рук під озброєну руку, захватити обома руками передпліччя зверху і вдарити ногою; скручуючи руку супротивника вперед вгору, виконати важіль руки всередину, обеззброїти;

3) обеззброєння при погрозі пістолетом:

при спробі дістати пістолет з кобури (кишені, з-за пояса) (мал. 54) - з кроком (випадом) уперед просунути кисть між передпліччям і тулубом супротивника, іншою рукою захватити її ззовні (з’єднати руки в замок), ударити коліном, загнути руку за спину, обеззброїти;

упритул спереду (мал. 55) - з кроком уперед убік відбити і поворотом тулуба ухилитися від лінії вогню, захватити озброєну руку супротивника, ударити ногою, виконати важіль руки назовні, обеззброїти больовим прийомом на кисть, затиснувши руку між колін;

упритул ззаду (мал. 56) - з поворотом кругом відбити передпліччям озброєну руку супротивника, захватити її двома руками зверху, ударити ногою, виконати важіль руки всередину, обеззброїти;

4) обеззброєння при ударі гумовим кийком (піхотною лопаткою) зверху (мал. 57):

з кроком лівої ноги вперед вліво з одночасним поворотом тулуба вправо на носку правої ноги піти з лінії атаки, зовнішньою частиною передпліччя правої руки зустріти і супроводжувати удар супротивника по ходу його руху, захватити руку в зап’ястковому суглобі (можна нанести удар ногою). Вивести супротивника з рівноваги вперед, виконати важіль руки всередину і обеззброїти.

16. Спеціальні прийоми і дії:

1) зв’язування:

мотузкою (мал. 58) - звалити супротивника на землю і загнути руки за спину; мотузку надіти петлею на зап'ястя його лівої руки, перекинути петлею через шию (або праве плече, під груди, пропустивши в ліктьовий згин лівої руки) і зв’язати зап’ястя обох рук;

поясним ременем (мал. 59) - звалити супротивника на землю і загнути руки за спину; поясним ременем зв’язати кисті, пропустити його під шию і прив'язати до ременя штанів супротивника;

ременем або мотузкою (мал. 60) - звалити супротивника на землю обличчям униз, ноги підігнути і схрестити, руки закласти за спину і зв'язати праву руку з лівою ногою, ліву руку з правою ногою;

за допомогою палиці (мал. 61) - звалити супротивника на землю, просунути палицю в рукави куртки за спиною і прив'язати до неї зап'ястя рук або зв’язати спереду руки і ноги супротивника і просунути палицю в ліктьові і підколінні згини зв'язаних рук і ніг;

2) обшук:

в упорі біля стіни (мал. 62) - примусити супротивника широко розвести ноги, нахилитися вперед і обпертися об стінку або землю прямими руками і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

у положенні зігнувшись в упорі (мал. 63) - примусити супротивника прийняти положення "упор зігнувшись": ноги нарізно, руки розвести в сторони (разом) і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

у положенні лежачи на землі обличчям униз (мал. 64) - примусити супротивника лягти на землю обличчям униз, руки в сторони, ноги разом і, погрожуючи зброєю, провести обшук;

3) конвоювання:

із застосуванням больового прийому (мал. 65) - загнути руку за спину, захопити за каску, волосся (ніздрі, глазниці), одяг на протилежному плечі супротивника, потягнути його на себе і, утримуючи, примусити рухатися в потрібному напрямку;

під погрозою зброї (мал. 66) - погрожуючи зброєю і знаходячись на відстані 3-5 кроків, позбавляючи цим супротивника можливості застосувати прийом обеззброєння, супроводжувати його в потрібному напрямку;

4) метання ножа і піхотної лопатки:

метання ножа хватом за клинок (мал. 67), за рукоятку (мал. 68) - з бойової стійки, тримаючи клинок ножа лезом назовні від долоні, а рукояткою вперед, виконати замах озброєною рукою вгору назад над плечем, не згинаючи зап'ястя, метнути ніж у ціль;

метання піхотної лопатки (мал. 69) - з бойової стійки, утримуючи лопатку за дальню третину рукоятки лезом уперед угору, держак уздовж осі передпліччя, після замаху, випускаючи рукоятку з долоні, метнути лопатку в ціль.

17. Комплекси рукопашного бою на 16 рахунків (варіанти):

1) перший комплекс прийомів рукопашного бою на 16 рахунків (без зброї):

вихідне положення - стройова стійка;

1 - прийняти готовність до бою та з кроком правої ноги назад виконати зовнішній блок лівою рукою;

2 - з кроком правої ноги вперед нанести прямий удар правою рукою;

3 - нанести боковий удар лівою ногою, прийняти фронтальну стійку;

4 - повертаючись вправо, з кроком лівої ноги здійснити відбиття підставлянням лівої руки;

5 - з кроком правої ноги вперед нанести рубаючий удар правою долонею по шиї;

6 - з різким нахилом уперед нанести удар лівою ступнею назад по нападаючому противнику;

7 - з випадом правої ноги вбік нанести удар ребром правої руки навідліг;

8 - з поворотом вліво здійснити захист лівою рукою від удару ногою знизу, нанести удар правою ногою в пах та прийняти готовність до бою;

9 - з поворотом вправо та кроком лівої ноги вперед здійснити захист відбиттям лівою рукою всередину;

10 - з кроком правої ноги вперед нанести удар ліктем правої руки збоку в голову;

11 - з різким поворотом вліво нанести удар тильною стороною кулака в сонячне сплетіння противникові;

12 - продовжуючи поворот вліво, нанести удар коліном в обличчя противника і з поворотом вліво прийняти фронтальну стійку;

13 - з кроком лівої ноги вперед нанести удар лівою рукою по тулубу;

14 - з кроком правої ноги вперед нанести удар мускульною частиною кулака правої руки по голові зверху;

15 - з поворотом на правій нозі вліво нанести боковий удар лівою ногою, прийняти фронтальну стійку;

16 - стройова стійка;

2) другий комплекс прийомів рукопашного бою на 16 рахунків (зі зброєю):

вихідне положення - стройова стійка;

1 - прийняти готовність до бою;

2 - укол багнетом з випадом на ліву ногу;

3 - з кроком правої ноги вперед нанести удар прикладом збоку;

4 - з поворотом направо кругом нанести удар затилком приклада назад з випадом на праву ногу;

5 - з поворотом наліво кругом завдати укол багнетом без випаду;

6 - з поворотом направо кругом виконати захист підставлянням автомата без удару зверху;

7 - з кроком лівої ноги вперед нанести удар магазином в обличчя;

8 - з відставлянням лівої ноги назад та з поворотом наліво кругом прийняти готовність до бою;

9 - з кроком правої ноги вперед вибити зброю вліво, нанести  укол багнетом з випадом на ліву ногу;

10 - з поворотом направо здійснити захист підставлянням автомата під удар зверху та нанести удари ногою в пах і стволом автомата зверху;

11 - з випадом правої ноги вбік нанести удар затилком приклада вправо;

12 - з поворотом наліво прийняти готовність до бою;

13 - здійснити відбиття униз вправо, укол багнетом з випадом на ліву ногу;

14 - з поворотом направо здійснити відбиття вправо, укол багнетом з випадом на ліву ногу;

15 - з кроком правої ноги вбік нанести удар прикладом збоку і прийняти фронтальну стійку;

16 - стрибком прийняти стройову стійку. 

18. Комплекси рукопашного бою.

Вправа 25 (початковий комплекс РБ-1).

Комплекс прийомів РБ-1 (початковий) - для військовослужбовців усіх категорій та курсантів ВВНЗ - включає прийоми самостраховки, прийоми бою з автоматом чи карабіном (укол багнетом без випаду та з випадом); удари багнетом, магазином, прикладом автомата збоку, захист підставлянням автомата; звільнення від захвату супротивником; удари рукою і ногою та захист від ударів, загин руки за спину та виконання першого комплексу на 16 рахунків.

Вправа 26 (загальний комплекс РБ-2).

Комплекс прийомів РБ-2 (загальний) - для військовослужбовців І, ІІ та ІV категорій (крім військовослужбовців строкової служби та військовослужбовців військової служби за контрактом 1-го року служби ІІ і ІV категорій) - включає прийоми і дії, передбачені комплексом РБ-1, та додаткові прийоми нападу зі зброєю: удар прикладом знизу і затилком, колючі, ріжучі удари ножем зверху, знизу, збоку, прямо і навідліг; прийоми захисту зі зброєю (відбиття автоматом); прийоми обеззброювання: при уколі багнетом з відходом вліво і вправо, при ударі ножем зверху і знизу, збоку прямо і навідліг; обеззброювання при погрозі пістолетом спереду (ззаду), при спробі дістати пістолет з кобури (кишені) або ременя штанів; звільнення від захватів шиї; зв’язування супротивника, обшук та конвоювання; виконання комплексів рукопашного бою на 16 рахунків.

Вправа 27 (спеціальний комплекс РБ-3).

Комплекс прийомів РБ-3 (спеціальний) - для військовослужбовців І категорії та курсантів ІІІ - V курсів ВВНЗ - включає всі прийоми та дії розділу "Рукопашний бій".

Особовий склад підрозділів разом із загальним змістом рукопашного бою додатково вивчає прийоми рукопашного бою за спеціальними програмами і методичними рекомендаціями.

Попередження травматизму на заняттях з рукопашного бою забезпечується:

дотриманням установленої послідовності виконання прийомів, дій і вправ, оптимальних інтервалів і дистанцій між тими, хто навчається, при виконанні прийомів бою зі зброєю;

правильним застосуванням прийомів страховки і самостраховки;

застосуванням ножів (багнетів) з надітими на них піхвами або макетів ножів, піхотних лопаток, автоматів (карабінів);

здійсненням прийомів і кидків з підтримкою партнера за руку і виконанням їх від середини килима (ями з піском) до краю;

плавним проведенням больових прийомів, задушення і обеззброєння без застосування великої сили (за сигналом партнера голосом "Є" негайно припиняти виконання прийому);

використанням захисних засобів, а за їх відсутності - позначенням (імітуванням) ударів при виконанні прийомів з партнером;

суворим дотриманням правил застосування імітаційних засобів.

19. Заняття з легкої атлетики та прискореного пересування спрямовані на розвиток витривалості і швидкості, швидкісно-силових якостей, удосконалення навичок під час ходьби, бігу по рівній і пересіченій місцевості, навичок з метання гранат на дальність і влучність, розвиток злагодженості дій у складі підрозділів, виховання вольових якостей.

Заняття проводяться на стадіоні або рівному майданчику (у спортивному залі), а також на пересіченій місцевості, по дорозі або поза межами доріг у складі підрозділів фронтальним або потоковим способом.

Підготовча частина заняття включає: ходьбу і біг; вправи на місці для вдосконалення гнучкості, підготовки м'язів і зв’язок; спеціальні стрибково-бігові вправи для підготовки опорно-рухового апарату до навантажень в основній частині занять; прискорення.

До основної частини занять включаються: біг на короткі дистанції (від 30 до 400 м, човниковий біг, естафети); біг на середні і довгі дистанції (від 1 до 10 км і більше); марш-кидки до 10 км; спеціальні стрибково-бігові вправи та вправи з метання гранат на дальність і влучність.

Вправи з бігу, стрибків і метання розучуються в цілому, частинами, за допомогою підготовчих та імітаційних вправ, а також за розділами.

Тренування з бігу на короткі дистанції (а також розучування нових вправ) проводиться на початку заняття; на середні і довгі дистанції - у кінці. На початковому етапі тренувань з бігу на довгі дистанції, марш-кидків слабо підготовлені військовослужбовці утворюють окрему групу.

При навчанні бігу на короткі дистанції при виконанні спеціальних стрибково-бігових вправ ті, хто навчається, шикуються в колону по одному на бігових доріжках (напрямках) з інтервалом у 2-3 кроки. Керівник, знаходячись спереду збоку на відстані 15-20 кроків, подає попереднє розпорядження і виконавчу команду. У попередньому розпорядженні вказується, яку вправу необхідно виконати, на яку відстань, де, яким способом і куди пересуватися після виконання вправи, а також кількість повторень.

Виконавча команда для потокового виконання вправи подається: "Потоком, дистанція вісім кроків, до прапорця, солдат Петренко - ВПЕРЕД". Для виконання вправи по шеренгах: "Перша шеренга - ВПЕРЕД".

З метою вивчення техніки старту для бігу на короткі дистанції, а також під час тренування і виконання контрольних нормативів подаються команди: "НА СТАРТ", "УВАГА", "РУШ". Словесні команди "НА СТАРТ" і "УВАГА" можна замінити звуковим сигналом, свистком, що подається. За командою "НА СТАРТ" військовослужбовець з початкового положення (3-5 кроків від лінії старту) підходить до лінії старту. Сильніша нога - на лінії старту, інша - на 1 - 1,5 ступні позаду. Стопи ніг паралельні, тулуб прямо, руки опущені. За командою "УВАГА" нахилитися вперед, центр тяжіння перенести на ногу, яка стоїть попереду. Руку, протилежну нозі, що стоїть попереду, трохи подати вперед. Інша рука, зігнута в лікті, відводиться назад (кисть - збоку тулуба). За командою "РУШ" енергійно почати біг з поступовим випрямлянням тулуба.

Під час бігу на середні і довгі дистанції команди "НА СТАРТ" і "УВАГА" замінюються однією командою "НА СТАРТ".

До змісту занять включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 28. Біг на 100 м.

Вправа виконується з високого старту по біговій доріжці стадіону або на рівному майданчику з будь-яким покриттям.

Вправа 29. Човниковий біг 10x10 м.

Вправа виконується на рівному майданчику з розміченими лініями старту і повороту. Ширина лінії старту і повороту входить у відрізок 10 м. За командою "РУШ" пробігти 10 м, торкнутися землі за лінією повороту стопою ноги, обернутися кругом, пробігти таким чином ще дев’ять відрізків по 10 м. Забороняється використовувати як опору при повороті будь-які природні або штучні предмети, нерівності, що виступають над поверхнею доріжки.

Вправа 30. Біг на 400 м.

Вправа виконується на біговій доріжці стадіону з високого старту групами по 6 - 8 осіб.

Вправа 30а. Човниковий біг 4х100 м.

Човниковий біг виконується на прямих доріжках стадіону (100 м) або на іншому рівному майданчику з розміченими доріжками (завширшки - 1,25 м), лінією старту і лінією повороту. Для кожного, хто стартує, посередині доріжки на відстані 2,5 м від лінії старту і повороту встановлюються два прапорці яскравого кольору заввишки 0,5 - 0,75 м. Кожен учасник стартує праворуч від свого прапорця. Оббігання прапорців відбувається проти годинникової стрілки. Усього долаються 4 відрізки.

Вправа 31. Біг на 1 км (у забігу 15-20 осіб).

Вправа 31а. Біг на 2 км (у забігу до 25 осіб).

Вправа 32. Біг на 3 км (у забігу 20-25 осіб).

Вправа 32а. Біг на 5 км (у забігу до 50 осіб).

Вправи 31, 31а, 32, 32а виконуються на будь-якій місцевості із загального або роздільного старту.

Вправа 32б. Функціональна витривалість.

Виконується на гребному тренажері протягом трьох хвилин з будь-яким рівнем навантаження.

Вправа 33. Метання гранати Ф-1 (600 г) на дальність.

Вправа виконується у військовій формі зі зброєю в руці будь-яким способом з розбігу або з місця. Дальність кидка заміряється від лінії метання завдовжки 4 м і завширшки 7 см. Граната повинна впасти в коридор завширшки 10 м, розмічений паралельними білими лініями. Напрямок коридору з протилежних сторін розмічається яскравими прапорцями. Виконуються три спроби підряд, залік - за кращою спробою.

Вправа 34. Марш-кидок на 5 км.

Вправа 35. Марш-кидок на 10 км.

Вправи виконуються на будь-якій місцевості із загального (роздільного) старту в складі підрозділу (індивідуально). Старт і фініш обладнуються на одному місці.

Кожен військовослужбовець повинен мати автомат (штурмову гвинтівку) з пристебнутим магазином, сумку (кармани) для магазинів із трьома вкладеними в неї магазинами, протигаз (бронежилет, шолом кулезахисний - для військовослужбовців І категорії та курсантів ВВНЗ третього і старших курсів). Забороняється будь-яке додаткове кріплення зброї і спорядження, що перешкоджає їх негайному використанню за призначенням (зокрема додаткові ремені, інші пристосування, які не передбачені відповідною формою одягу). Час визначається за останнім учасником забігу (підрозділ повинен прибути на фініш у повному складі з розтягненням не більше 50 м і без втрати предметів озброєння і спорядження), а для визначення індивідуальної оцінки - за часом подолання дистанції.

Попередження травматизму на заняттях забезпечується:

ретельною розминкою, особливо в холодну погоду;

доступністю вправ і відповідним їх дозуванням з урахуванням рівня підготовленості військовослужбовців на всіх етапах навчання;

точним виконанням вимог керівника занять;

ретельною підгонкою взуття, обмундирування, спорядження і зброї, у спекотну і морозну погоду - безперервним контролем за станом тих, хто займається.

20. Заняття з лижної підготовки спрямовані на формування і вдосконалення навичок з пересування на лижах, розвиток витривалості, виховання вольових якостей, гартування організму.

Заняття проводяться з підрозділом у районах з достатньою кількістю снігу фронтальним або потоковим способом, тривалість заняття становить дві навчальні години.

Підготовча частина заняття включає: перевірку стану лижного інвентарю і форми одягу, виконання стройових прийомів з лижами і на лижах, пересування до місця проведення основної частини заняття. Перед початком руху керівник заняття призначає та інструктує двох - трьох замикаючих (один з яких - з числа добре підготовлених військовослужбовців).

До основної частини заняття включаються: вивчення способів пересування на лижах; тренування з розвитку загальної і спеціальної витривалості; вивчення і вдосконалення бойових прийомів з лижами і на лижах; формування методичних умінь і навичок.

Навчання з техніки пересування на лижах проводиться без зброї і спорядження.

З метою руху лижнею при розучуванні лижних ходів подається команда: "Звичайним ходом, по колу, дистанція 5 кроків, кроком - РУШ".

Для розучування підйомів підрозділ шикується біля підніжжя схилу. Після демонстрування і пояснення подається команда: "Підйом "ялиночкою", справа в колону по одному, дистанція 5 кроків - УПЕРЕД".

Розучування спусків, гальмувань і поворотів проводиться спочатку на місці, а потім при спуску зі схилу за командою: "Спуск у середній стійці, справа поодинці, дистанція 10 кроків (або довжина схилу) - УПЕРЕД".

Тренування з пересування на лижах включається в кожне заняття і проводиться протягом 30-50 хв., спочатку - без зброї і спорядження на слабо пересіченій місцевості, далі - зі зброєю і спорядженням на місцевості зі складнішим рельєфом.

Заключна частина заняття включає: підбиття підсумків, визначення завдань для самостійної роботи і пересування до місця розташування.

До змісту занять з лижної підготовки включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 36. Марш на лижах у складі підрозділу на 5 км.

Вправа 37. Марш на лижах у складі підрозділу на 10 км.

Вправи проводяться у складі взводу, роти і рівних їм підрозділів на пересіченій місцевості поза межами доріг із загального старту; старт і фініш обладнуються в одному місці, дистанція розмічається і на ній виставляється зворотний знак. Марш може проводитися заздалегідь підготовленою лижнею. Кожен військовослужбовець повинен мати автомат (штурмову гвинтівку) з приєднаним магазином, сумку (кармани) для магазинів із трьома вкладеними в неї магазинами і протигаз, лижі, палиці і кріплення будь-якого зразка. Час визначається за останнім військовослужбовцем (підрозділ повинен прибути на фініш у повному складі з розтягненням не більше 100 м і без втрати предметів озброєння і спорядження). Взаємодопомога дозволяється без передачі зброї, протигаза та інших предметів екіпіровки військовослужбовців.

За відсутності достатньої кількості снігу час, відведений на заняття з лижної підготовки, за рішенням командира (начальника) використовується для вивчення інших розділів з фізичної підготовки.

Попередження травматизму на заняттях з лижної підготовки забезпечується:

перевіркою підгонки кріплень до взуття, обмундирування, спорядження і зброї;

урахуванням обсягу фізичного навантаження на заняттях і своєчасним його зниженням;

розучуванням прийомів гірськолижної техніки на схилах, вільних від дерев, кущів, пеньків, каменів, ям, канав та інших перешкод;

точною вказівкою напрямку руху і дистанції між військовослужбовцями на підйомах, спусках, гальмуваннях і поворотах, а також місцях шикування після виконання вправи;

спостереженням за тими, хто навчається, і взаємоспостереженням;

наданням негайної допомоги при появі ознак обмороження.

21. Заняття з військово-прикладного плавання спрямовані на формування навичок з військово-прикладного плавання, виховання витримки і самовладання при знаходженні у воді, розвиток загальної витривалості.

Заняття проводяться тільки під керівництвом командира підрозділу, якому виділяються помічники з числа тих, хто добре володіє технікою плавання і методикою навчання.

До змісту занять з військово-прикладного плавання включаються плавання вільним стилем, брасом, плавання в обмундируванні зі зброєю, пірнання в довжину, стрибки у воду, надання допомоги потопаючому, переправи вплав у складі підрозділу через водні перешкоди.

Заняття з військово-прикладного плавання проводяться на спеціально обладнаних водоймищах і водних станціях при температурі води не нижче +17°С, а також у закритих і відкритих басейнах з підігрівом води.

У місцях табірного розташування кожна військова частина (ВВНЗ), як правило, обладнує водну станцію з вежею для стрибків у воду. Місце для водної станції обирається начальником служби фізичної підготовки і спорту військової частини (начальником кафедри фізичної підготовки ВВНЗ) разом з лікарем і затверджується командиром військової частини (начальником ВВНЗ).

Для проведення занять зі стрибків у воду з 3-5-метрової вежі необхідна глибина води 3,5-4 м. Глибина повинна зберігатися під 3 і 5-метровими вежами впродовж 6 і 9 м від краю вежі вперед і на 2,5 м у сторони. Дно під вежею повинно бути очищено від корчів і каміння.

Для тих, хто вміє плавати, обладнується ділянка водоймища або басейн розміром 10x25 або 20x25 м та завглибшки в місцях старту не менше 1,5 м.

Для тих, хто не вміє плавати, обладнується ділянка біля берега або басейн розміром 10x25 м та завглибшки до 1,2 м з чистим дном.

У польових умовах заняття з військово-прикладного плавання проводяться в природних водоймищах, на прибережних ділянках річки, озера, ставка або моря.

Вибране на розсуд командира частини (підрозділу) місце для занять обмежується віхами або поплавцями.

Межа ділянки для плавання не повинна бути далі 50 м від берега.

Для занять з військово-прикладного плавання в гірських районах вода з річки відводиться в котловани, а на мілких річках влаштовуються прості споруди.

Місце для занять з військово-прикладного плавання забезпечується навчальними дошками, підручними засобами для навчання переправам і стрільбі з води, мотузками завдовжки 3,5 м з поплавцями на кінці для страхування при пірнанні вздовж, рятувальними засобами.

Заняття проводиться відповідно до організації занять з військово-прикладного плавання та купання на водній станції (додаток 16).

Безпосереднє проведення занять у військовій частині покладається на командирів підрозділів, а у ВВНЗ - на викладачів кафедри фізичної підготовки і спорту та командирів підрозділів. Заняття з військовослужбовцями військової служби за контрактом проводить призначений керівник відповідно до вікових груп під загальним керівництвом начальника служби фізичної підготовки і спорту.

На першому занятті з військово-прикладного плавання командири підрозділів перевіряють у військовослужбовців уміння плавати і ділять особовий склад на дві групи:

перша - військовослужбовці, що не вміють плавати або погано плавають;

друга - плавці, що впевнено володіють одним із способів плавання та пропливають не менше 200 м.

На кожну групу командир призначає керівника з числа найбільш підготовлених плавців. Перша група (військовослужбовці, що не вміють плавати) займається під керівництвом командира.

Навчання з військово-прикладного плавання проводиться спочатку на суші, а потім - у воді. Для входу у воду зі стартових тумбочок подаються команди: "Учасникам зайняти місця", "На старт", "РУШ".

Вхід у воду тих, хто не вміє плавати, проводиться по сходах (трапу, з борту басейну) за командою: "Відділення, по трапу у воду кроком - РУШ" або з поздовжнього борту басейну (водної станції) вниз ногами за командою: "Відділення, у воду стрибком униз ногами - РУШ".

Для виконання фізичних вправ у воді спочатку називається спосіб плавання, а потім визначається дистанція і темп, після чого подається виконавча частина команди, наприклад: "Плавання за допомогою тільки ніг способом "брас" на грудях з навчальною дошкою в руках, дистанція - 200 м, темп середній, група потоком, дистанція 5 м - РУШ". Для припинення виконання вправи подається команда "Вправу - ЗАКІНЧИТИ".

Навчання способу плавання проводиться в такому порядку: ознайомлення зі способами плавання в цілому і з їх основними елементами; розучування за елементами і в цілому на суші; розучування у воді рухів ніг, рук, дихання та узгодження рухів ніг, рук з диханням. Під час демонстрації керівник заняття пояснює техніку плавання: положення тіла, рухи ніг і рук, дихання та узгодження рухів ніг, рук з диханням.

У міру оволодіння технікою плавання поступово збільшується відстань і швидкість плавання.

На перших заняттях головна увага приділяється відпрацюванню рухів ногами і правильного дихання.

Вивчення старту проводиться за допомогою таких вправ: стартові стрибки з борту басейну (водної станції) без махів руками, стрибки зі стартової тумбочки з махами руками, стартові стрибки за командою керівника.

Повороти при плаванні вивчаються спочатку на місці, а потім з підпливанням до стінки басейну (водної станції). Удосконалення старту і поворотів проводиться під час плавання на відпрацювання техніки, витривалості і швидкості.

Навчання пірнанню вздовж проводиться тільки зі страхувальною мотузкою. Не допускається пірнання в місцях з недослідженим дном або поблизу понтонів, плотів, барж та інших предметів, що являють небезпеку при пірнанні.

Розучування стрибків у воду починається з борту басейну (водної станції) при глибині не менше 1,5 м, з 3-метрової вежі - при глибині не менше 3,5 м, з 5-метрової вежі - не менше 4 м. Після освоєння стрибків у воду з борту басейну необхідно здійснювати їх удосконалення: відпрацьовувати стрибки з вежі (униз ногами, униз головою). Стрибки у воду в обмундируванні зі зброєю виконуються тільки вниз ногами.

Плавання в обмундируванні зі зброєю проводиться як в індивідуальних рятувальних засобах (рятувальні жилети, нагрудники, пояси), так і з поплавками з предметів обмундирування, спорядження, підручного матеріалу і без підтримувальних засобів.

До змісту занять з плавання включаються вправи, зазначені нижче.

Вправа 38. Плавання на 100 м вільним стилем.

Вправа 39. Плавання на 100 м брасом.

При плаванні брасом і вільним стилем старт виконується зі стартової тумбочки. За командою "ЗАЙНЯТИ МІСЦЯ" військовослужбовці стають на задній край стартової тумби. За командою "НА СТАРТ" ступні ніг поставити на ширину 15-20 см та захопити пальцями передній край тумби, ноги зігнути в колінах, тулуб нахилити вперед, руки відвести назад. За командою "РУШ" зробити мах руками і відштовхнутися ногами від тумби вперед угору, у польоті випрямити тіло, руки витягнути вперед.

Після старту і повороту при плаванні брасом дозволяється виконати під водою по одному плавальному руху ногами і руками.

При плаванні вільним стилем застосовується будь-який спосіб. Поворот виконується з обов’язковим торканням стінки будь-якою частиною тіла.

Вправа 40. Плавання в обмундируванні зі зброєю.

З початкового положення на стартовій тумбочці або з води від стінки басейну (чоботи, черевики зняті і заправлені за поясний ремінь спереду або ззаду підметками назовні, халяви зігнуті на рівні щиколотки, автомат або макет автомата - за спиною) за командою керівника стрибнути у воду і проплисти дистанцію будь-яким способом. Вправа вважається невиконаною при втраті зброї або предметів обмундирування.

Вправа 41. Пірнання вздовж.

З початкового положення на стартовій тумбочці стрибнути у воду і пливти під водою будь-яким способом, орієнтуючись по лінії на дні басейну або натягнутому шнуру на глибині 1-1,5 м. Старт приймається індивідуально за готовності військовослужбовця до виконання вправи. Дозволяється стартувати відштовхуванням від стінки басейну. Під час пірнання військовослужбовець повинен знаходитися під водою. У разі появи на поверхні води будь-якої частини тіла виконання вправи припиняється. Забороняється при виконанні вправи пересуватися вперед, чіпляючись за дороговказний шнур або дно.

Попередження травматизму на заняттях з військово-прикладного плавання забезпечується:

наявністю і готовністю рятувальних засобів і аптечки;

ретельною перевіркою справності поворотних щитів, розмежувальних доріжок та іншого обладнання;

очищенням до початку занять на водній станції дна від корчів та інших предметів;

перевіркою кількості військовослужбовців до входу у воду, у воді і після виходу з води;

призначенням для спостереження за військовослужбовцями, які перебувають у воді, двох - трьох плавців;

забороною військовослужбовцям входити у воду і виходити з води без команди;

навчанням стартовому стрибку при глибині не менше 1,5 м, а при стрибках у воду з 3-метрової вишки - не менше 3 м;

забороною пірнання та стрибків у воду військовослужбовцям, які перенесли захворювання середнього і внутрішнього вуха, як виняток - допускати їх до занять тільки в тому разі, якщо слуховий прохід закладено ватою та густо змащено вазеліном;

забороною плавання біля вишки під час стрибків у воду;

дозволом стрибати наступному військовослужбовцю не раніше ніж попередній відпливе від місця входу у воду на відстань не менше 5 м;

навчанням пірнанню тільки зі страхувальною мотузкою довжиною 5-6 м з поплавком на одному кінці;

ознайомленням перед пірнанням зі способом вирівнювання тиску на барабанні перетинки;

перевіркою правильності підгонки обмундирування, спорядження і зброї, кріплення підтримувальних предметів, проведенням занять з плавання в обмундируванні зі зброєю спочатку на глибині 1-1,5 м, а при переході на глибоке місце - уздовж натягнутої мотузки з поплавками;

припиненням занять у воді, якщо у військовослужбовців з’явилися ознаки сильного охолодження ("гусяча шкіра", посиніння губ).

Керівник заняття та його помічник забов’язані знати заходи безпеки та вміти надати першу допомогу потопаючому.

22. Заняття з рухливих ігор та ігрових видів спорту спрямовані на розвиток швидкості,  спритності, загальної і швидкісної витривалості, просторового орієнтування, на формування навичок у колективних діях, виховання наполегливості, рішучості, ініціативи та винахідливості, підтримку розумової і фізичної працездатності, зняття емоційної напруги службово-бойової діяльності.