Про затвердження Інструкції з організації службової кінології в Національній гвардії України

22) для утримання, тренування і використання службових собак використовується спеціальне спорядження та інвентар. За своїм призначенням його розподіляють на такі види: для утримання, тренування і використання та підготовки службових собак; для прибирання приміщень і місць, де розташовуються службові собаки; для чищення службових собак;

23) забезпечення службових собак спеціальним спорядженням здійснюється відповідно до затверджених норм;

24) за кожним собакою закріплюється комплект спеціального спорядження і предметів догляду, які маркуються;

25) спорядження для собак, інвентар і предмети догляду за ними тримаються у чистоті, провітрюються і регулярно піддаються механічному очищенню, обмиванню та дезінфекції;

26) ремонт спорядження проводиться силами кінолога. Кожний кінолог відповідає за наявність та стан закріпленого за його собакою спеціального спорядження. Дозволяється при проведенні ремонту спорядження використовувати списане речове майно;

27) інвентар для догляду за собаками включає спеціальний одяг, інвентар для прибирання приміщень та чищення собак;

28) спеціальний одяг для догляду за собаками включає спеціальні комбінезони та халати, які закріплюються індивідуально за кожним кінологом;

29) інвентар для прибирання приміщень закріплюється індивідуально за кожним кінологом. До нього входять мітла або віник, лопата або шкребок. Інвентар повинен утримуватися поза вольєром у спеціально обладнаному місці, бути чистим і періодично піддаватись дезінфекції;

30) інвентар для підготовки та використання службових собак включає: спеціальний одяг для підготовки собак, містечко для підготовки службових собак, спеціальні прилади (одорологічний прилад, сигнальний ліхтарик тощо), зразки (запахоносії, імітатори), мішечки, пакети, ємності, серветки й тампони, контейнери, прапорці тощо;

31) до спеціального одягу для підготовки службових собак належать дресирувальний костюм, рукав, захисний шлем фігуранта, прихований захист рук тощо;

32) містечко для підготовки службових собак у підрозділі включає: смугу перешкод, майданчик з навичок захисту, виборки, слідознавства та інші містечка, необхідні для підготовки службових собак;

33) смуга перешкод обладнується у містечку утримання службових собак та розпліднику, у разі відсутності площі дозволяється розміщення на іншій території військової частини (додаток 13);

9. Годування службових собак:

1) правильно організоване якісне харчування службових собак є основним фактором збереження їх здоров’я і працездатності. Порушення правил годування призводить до погіршення якості дресирування (тренування) і використання (застосування) собак під час виконання завдань бойової служби, а також до важких захворювань, виснаження, а іноді до смерті службового собаки;

2) приготування їжі для службових собак здійснюється окремо на кожне приймання їжі;

3) усі продукти для харчування собак розподіляються на два основні види: тваринного і рослинного походження;

4) годування службових собак сухими концентрованими кормами здійснюється з урахуванням рекомендацій (норм) виробника корму і його енергетичної цінності, робочого навантаження на собак та потреби організму в поживній речовині для покриття енергетичних затрат, акта зважування службових собак (додаток 14);

5) перехід до годування такими кормами здійснюється поступово, спочатку шляхом часткового підмішування їх у їжу, а потім поступовим збільшенням до повного переходу на основний корм;

6) усі продукти повинні бути доброякісні. Продукти з ознаками їх псування (гнилий запах, розкладання тощо), а також з домішками (пісок, скло тощо) бракуються і для приготування корму не використовуються;

7) забороняється годувати службових собак залишками їжі з громадських пунктів харчування;

8) контроль за якістю продуктів і приготуванням їжі покладається на ветеринарну службу та чергового по містечку утримання службових собак, розпліднику службових собак;

9) кухня обладнується електричними котлами, електроплитою або газовою плитою чи піччю з казанами для приготування їжі та підігрівання води;

10) у спеціальній кухні повинні бути: стіл, оббитий нержавіючим залізом (оцинкований) для розділення продуктів, колода із твердих порід дерева (дуба, клена, граба, ясена) та сокира для рубання м’яса, холодильник або холодильна камера для зберігання м’яса, дерев’яна скринька для круп та ящик для овочів, полички для зберігання годівниць, напувалок та охолодження корму. Набір кухонного реманенту визначається спеціальними нормами;

11) увесь реманент маркується відповідно до його призначення, на металевих виробах напис робиться фарбами, які не змиваються, на дерев’яних випалюється. На годівницях і напувалках наносяться фарбою номери вольєрів, у яких утримуються службові собаки;

12) у кухні вивішується документація:

обов’язки кухаря;

норма добового забезпечення службових собак;

акт зважування службових собак;

витяг з наказу про закріплення службових собак за кінологами кінологічного підрозділу;

правила користування електричними котлами (плитами при приготуванні корму для собак);

заходи безпеки при користуванні електричними котлами та правила пожежної безпеки;

розпорядок дня з догляду, годування та прибирання місць розміщення собак;

опис майна, яке знаходиться в приміщенні кухні;

13) забороняється на кухні зберігати спеціальний інвентар для утримання та тренування службових собак;

14) для приготування їжі службовим собакам щодня призначається черговий повар або за відсутності штатного - від особового складу кінологів, який докладно проходить інструктаж у начальника кінологічної служби, групи або командира підрозділу;

15) забезпечення продуктами для годування службових собак здійснюється відповідно до існуючих норм;

16) їжа для собак готується відповідно до щотижневої розкладки продуктів. Зберігання на кухні продуктів більше добової норми забороняється. Для зберігання м’ясних продуктів установлюється холодильник. Щотижнева розкладка продуктів складається продовольчою та ветеринарною службами частини;

17) усі продукти перед закладкою в казан оглядаються, очищуються від сторонніх домішок та піддаються обробці. М’ясо очищується від дрібних кісток, шерсті, а потім миється в холодній воді. Солонина вимочується і промивається під проточною водою. Термін вимочування залежить від міцності і давності посолу;

18) крупа за необхідності очищується від сміття, миється в холодній воді. Крупа-січка не миється. Картопля та овочі очищуються від шкірки, трухлявості і миються у воді;

19) із оброблених продуктів варять суп-кашу з розрахунком 2-2,5 л на одне годування дорослого собаки. Їжа вариться в такій послідовності: спочатку в казан закладається м’ясо і вариться у воді із сіллю 50-60 хвилин, коли м’ясо витягується, у м’ясний бульйон кладеться крупа, яка вариться 25-30 хвилин, а потім закладається розрізана на куски картопля. Свіжі овочі і зелень миються у холодній воді (кропива обливається кип’ятком), подрібнюються і кладуться в суп. Суп-каша вважається звареною, коли м’ясо при розділенні на порції легко розривається, картопля розминається, крупа розварилась. Годування гарячою, холодною та замерзлою їжею забороняється;

20) годування службових собак проводиться не менше двох разів на добу в установлений розпорядком дня час за годину до виходу їх на службу і не раніше ніж через 30 хвилин після повернення зі служби. Собак годують закріплені за ними кінологи, а за їх відсутності - черговий по містечку утримання службових собак та розпліднику. Залишати залишки їжі у собак або згодовувати їх іншим собакам забороняється;

21) середній обсяг їжі для разового годування службового собаки не повинен перевищувати 2,5 л. Кількість годувань і обсяг їжі змінюються за висновком спеціаліста ветеринарної медицини залежно від пори року, а також росту, ваги собаки та його службової діяльності;

22) при неправильній вгодованості собаки встановлюються індивідуальні норми годування в рамках загальної кількості продуктів, передбачених для всіх собак кінологічного підрозділу;

23) до моменту роздачі їжі її температура повинна бути в межах +25 - +30 °C;

24) у відрядженнях службових собак годують сухим концентрованим кормом, м’ясними і м’ясо-рослинними консервами, за наявності кип’ятку варять бульйон з цих консервів;

25) вагітні суки годуються в першій половині вагітності три рази на день, у другій половині - чотири рази невеликими порціями через рівні проміжки часу;

26) годуючим сукам у перші два дні після щеніння згодовується половинна норма продуктів. З третього дня вони переводяться на цілу норму годування;

27) цуценята годуються молоком суки перші 30 днів. З 20-го дня народження цуценята підгодовуються коров’ячим теплим молоком, а з 30-го дня - рідкою молочною кашею. У місячному віці цуценята підгодовуються 4 рази на день по черзі: м’ясний суп і молочна каша;

28) годування цуценят проводиться за віковими групами з урахуванням того, щоб проміжки між годуванням були різні і без різких переходів від одного виду годування до іншого. Перегодовувати цуценят не дозволяється;

29) після годування собак годівниці (бачки) миють теплою водою і кладуть для сушіння на полички.

1. Розведення і вирощування службових собак здійснюються у розплідниках службових собак та інших кінологічних підрозділах за наявності штату племінних службових собак.

2. Розплідникам службових собак надається право:

розробляти плани племінної роботи;

підтримувати зв’язки з приватними племінними розплідниками та розплідниками міністерств та іншими центральними органами виконавчої влади України;

надсилати необхідні документи на вирощених собак для отримання міжнародних родоводів до кінологічних організацій, що наділені правом їх видачі;

проводити добір племінних собак кінологічного підрозділу;

планувати і проводити належні організаційні та практичні заходи з питань племінної роботи;

брати участь у заходах, що проводяться громадськими кінологічними організаціями: семінарах, племінних виставках, чемпіонатах, племінних оглядах собак тощо.

3. У кінологічних підрозділах розведення та вирощування собак службових порід (так само як і безпланове) без письмового дозволу начальника кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України забороняється.

4. Річні плани розведення службових собак розробляються і формуються з урахуванням заявок з підрозділів Національної гвардії України про їх потреби в собаках (цуценятах) службових порід. У планах необхідно передбачити розрахунок витрат на розведення собак (ведення племінної роботи) з відповідними обґрунтуваннями. Зазначені плани погоджуються відповідними підрозділами логістики, кінологічною службою штабу Головного управління Національної гвардії України та затверджуються першим заступником командувача Національної гвардії України (начальником штабу).

5. Заявки про необхідність отримання собак (цуценят) службових порід військовими частинами надаються завчасно.

6. План племінної роботи на рік розробляється до 01 листопада з таким розрахунком, щоб облік отриманих цуценят здійснювався протягом календарного року з 01 січня до 31 грудня. У плані зазначаються клички сук, що підлягають в’язці, і кобелів (далі - плідників), підібраних їм у пару, адреси власників собак, орієнтовні строки в’язки і щеніння сук, орієнтовна кількість отримання цуценят, відомості про планову передачу цуценят до військових частин Національної гвардії України.

7. На підставі затвердженого річного плану розведення собак видається направлення на в’язку (додаток 15), що реєструється в журналі обліку племінної роботи кінологічного підрозділу (додаток 16).

8. Підбір пар племінних собак здійснюється з урахуванням їх екстер’єру, конституції, робочих якостей і якості потомства. Вік собак має становити: сук - 18-20 місяців, плідників - 20-24 місяці. На всіх племінних собак заводяться облікові картки (додаток 17).

9. Для племінного собаки обов’язковою є наявність документів, які свідчать про чистокровність його походження, а також виставкових дипломів з відповідною оцінкою екстер’єру.

10. Факт в’язки затверджується актом і реєструється в журналі обліку племінної роботи розплідника службових собак.

11. На 3-5 добу після щеніння суку і новонароджених цуценят оглядає спеціаліст ветеринарної медицини, результати огляду цуценят фіксує в акті первинного обстеження (додаток 18).

12. Повторний огляд проводиться на тридцяту добу після народження цуценят, при цьому складається акт огляду, оцінки та оприбуткування цуценят (додаток 19). В акті зазначаються стан суки, кількість народжених цуценят, їх стать, окрас, особливі ознаки, наявність дефектів і відповідність ваги та зросту за віком. Особливу увагу звертають на прикус, відсутність пупкової грижі, будову кінцівок, повноту та впевненість рухів, типовість окрасу тощо. Визначають цуценят, які підлягають подальшому вирощуванню або відбракуванню із зазначенням причин. Цуценята, нежиттєздатні або порівняно з іншими слабкі, незалежно від їх кількості в приплоді не пізніше 5-го дня вибраковуються, про що складається акт.

13. Результати огляду заносяться в журнал обліку племінної роботи. В одному виводку не повинно бути двох однакових кличок собак. Усі клички повинні починатися з однакової літери. У 45-денному віці проводиться ідентифікація виводка.

14. Для розведення дозволяється використовувати племінних собак, що належать приватним особам або кінологічним організаціям, в установленому законодавством порядку.

15. Передача аліментних цуценят здійснюється на підставі акта приймання-передавання, перший примірник якого надсилається до фінансово-економічного підрозділу, другий - зберігається в кінологічному підрозділі.

16. Під час проведення огляду (прийняття) цуценят визначається їх вартість з урахуванням їх екстер’єрних якостей і племінної цінності.

17. У 6-місячному віці цуценят перевіряє на придатність до служби комісія у складі: керівника кінологічного підрозділу, спеціаліста ветеринарної медицини і представників заінтересованих підрозділів, до яких передаються собаки для дресирування і подальшого службового використання. Результати перевірки відображаються в акті.

18. З 6-місячного віку цуценята переходять у розряд спеціальних собак.

19. З метою безперервного виконання службовими собаками бойової служби в кінологічному підрозділі передбачається стерилізація сук залежно від їх кількості та закріплення за напрямами спеціалізації (якщо одна, стерилізується 100%, дві і більше - 50%).

1. Виводка службових собак проводиться за розпорядженням командира військової частини не менше одного разу на місяць. Головним завданням виводки є перевірка і визначення стану службових собак, спеціального спорядження, місць їх утримання (розміщення), території містечка утримання службових собак та розплідника, інших приміщень, інвентарю для утримання, годування службових собак.

2. Виводка проводиться командиром військової частини або особою, яка ним призначена, про що складається акт.

3. Виводці підлягають усі службові собаки з’єднання, військової частини (кінологічного підрозділу), після перевірки основних собак окремо перевіряють пустуючих сук та хворих собак.

4. Під час виводки присутні: начальник штабу з’єднання, військової частини, спеціалісти ветеринарної медицини, начальник речової, продовольчої та квартирно-експлуатаційної служб, командир підрозділу та особовий склад підрозділу, який має відношення до службових собак.

5. Командир підрозділу повинен мати список службових собак кінологічного підрозділу, який подається старшому начальникові або особі, призначеній для проведення виводки.

6. Для виводки особовий склад зі службовими собаками шикується в одну шеренгу з інтервалом у два кроки. Собаки утримуються на коротких повідках, без намордників у положенні "Поруч".

7. За командою командира підрозділу "Кроком руш" кінологи зі службовими собаками рухаються до місця проведення виводки. Прибувши на місце огляду собаки, кінолог зупиняється, приймає положення "Струнко", повертає голову в бік начальника та доповідає свою посаду, звання, прізвище, кличку собаки, рік народження, вид підготовки. Наприклад: "Товаришу майор, старший інструктор кінологічної групи старший прапорщик Баглай із службовим собакою Бейжа, 2003 року народження, розшукова, на виводку прибув". Наступний кінолог зі службовим собакою зупиняється у вихідному положенні.

8. Для огляду собаки кінолог фіксує собаку лівою рукою, притиснувши його до коліна лівої ноги, правою утримує за нашийник.

9. Для показу прикусу зубів собаки кінолог повертається в бік перевіряючого, фіксує морду собаки за допомогою повідка і утримує її лівою рукою. Пальцями правої руки розводить собаці губи до повного оголення різців.

10. При огляді живота і грудей кінолог надягає на собаку намордник, залишає собаку в положенні стоячи на задніх лапах і піднімає її перед перевіряючим за лікті.

11. Після огляду службових собак перевірці підлягають спеціальне спорядження для собак, інвентар, навчально-матеріальна база, які розміщують у визначених місцях, стан місць утримання (розміщення) службових собак. Виводка закінчується перевіркою місць утримання собак та всіх приміщень містечка утримання службових собак та розплідника.

1. Під час виводки службових собак перевіряються їх угодованість, чищення, стан місць розміщення, інвентарю для утримання, годування та збереження, підготовки й використання. Оцінки перевірки за розділами виставляються у відомість виводки службових собак.

2. Угодованість собак оцінюється таким чином:

"відмінно" - якщо м’язи міцні, добре розвинені та рельєфно виражені, жировий прошарок достатній, ребра непомітні, шерстний покрив блискучий, стан здоров’я добрий, тварина має жвавий вигляд;

"добре" - якщо ребра злегка помітні, а інші показники такі, як і для відмінної оцінки;

"задовільно" - якщо м’язи міцні, жировий прошарок недостатній, ребра виділяються, виступають хребці, шерстний покрив тьмяний, ламкий. Оцінка "задовільно" виставляється також собакам занадто вгодованим (округла, широка спина, провислий живіт, жировий прошарок надмірний, в’ялий вигляд тощо);

"незадовільно" - якщо м’язи недостатньо розвинені, загальна слабкість, жировий прошарок відсутній, ребра та кістки плечей виділяються, хребці різко виступають, шерстний покрив матовий, має місце випадіння шерсті, енергійний собака став малорухливим і в’ялим.

3. Чищення собак оцінюється таким чином:

"відмінно" - якщо на тулубі, шиї, голові, а також у хвості та на кінцівках немає бруду та лупи, у вухах чисто, шерстний покрив пригладжений та розчесаний, відсутні ознаки ураження нашкірними та волосяними паразитами;

"добре" - якщо на нижніх частинах кінцівок злегка помітні сліди лупи, а інші показники такі, як і для відмінної оцінки;

"задовільно" - якщо є в незначній кількості лупа, собака не брудний, але не вичищена в період линьки відмерла шерсть або занадто виражені ознаки перенесених уражень нашкірними паразитами;

"незадовільно" - якщо на тулубі, шиї, голові та у хвості є лупа, шерсть жирна, липка та брудна або собака уражений нашкірними паразитами.

4. У разі незадовільної оцінки собаки під час виводки за вгодованість або чищення через причини, що не залежать від кінолога (тривале за часом захворювання, перебої з годуванням тощо), оцінка за цими розділами кінологу не виставляється.

5. Загальна оцінка кінологічному підрозділу за вгодованість або чищення собак виставляється:

"відмінно" - якщо не менше 70% собак оцінені на "відмінно", а решта - "добре" та "задовільно";

"добре" - якщо не менше 95% собак отримали позитивні оцінки, з них не менше 60% мають оцінки "відмінно" та "добре", а решта - "задовільно";

"задовільно" - якщо не менше 85% отримали оцінки не нижче "задовільно";

"незадовільно" - якщо більше 15% собак отримали оцінку "незадовільно".

6. Оцінка стану місця розміщення собак:

1) кінолог оцінюється:

"відмінно" - якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, перебуває в гарному стані, утримується в чистоті (у кабіні й вигулі вольєра (будці та поблизу неї) немає нечистот, пилу, бруду, павутини, сміття, фекалій, сечі), у вигулі вольєра (поблизу будки) є напувалка з водою, яку 2 чи 3 рази на добу міняють, суха підстилка в холодну пору або при високій вологості повітря;

"добре" - якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, утримується з незначними недоліками без порушень ветеринарних або санітарно-зоотехнічних вимог;

"задовільно" - якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, утримується з недоліками, що призводять до незначного порушення основних ветеринарно-санітарно-зоотехнічних вимог;

"незадовільно" - якщо стан розміщення собак не відповідає вимогам оцінки "задовільно";

2) кінологічний підрозділ оцінюється:

"відмінно" - якщо не менше 60% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу, закріплені за кінологами, у передбачений термін розпорядку дня утримуються на оцінку "відмінно", а решта - "добре" і "задовільно", територія містечка утримання службових собак та розплідника підтримується в чистоті, інвентар для догляду за собаками закріплений, справний і очищений від бруду;

"добре" - якщо не менше 90% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку не нижче "задовільно", а саме не менше 60% - "відмінно" і "добре", а інші показники відповідають вимогам оцінки "відмінно";

"задовільно" - якщо не менше 80% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку не нижче "задовільно", є незначні недоліки в підтриманні чистоти території, утриманні закріпленого за кінологами інвентарю для догляду за собаками;

"незадовільно" - якщо більше 20% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку "незадовільно" або територія перебуває в антисанітарному стані, близько 30% інвентарю для догляду за собаками знаходиться в несправному й брудному стані.

7. Оцінка стану інвентарю:

1) кінолог оцінюється:

"відмінно" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службового собаки, закріплений за кінологом, є в наявності, використовується за призначенням, справний, утримується в гарному стані;

"добре" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак, закріплений за кінологом, є в наявності, використовується за призначенням, справний і утримується з незначними недоліками;

"задовільно" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак, закріплений за кінологом, є в наявності, але не завжди використовується за призначенням або утримується зі значними недоліками (своєчасно не ремонтується, не очищується від бруду тощо);

"незадовільно" - якщо стан збереження, використання й утримання спеціального інвентарю не відповідає вимогам оцінки "задовільно";

2) кінологічний підрозділ оцінюється:

"відмінно" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 60% кінологів оцінений на "відмінно", а в решти - на "добре" і "задовільно". Інвентар для індивідуального й загального користування закріплений за кінологами, посадові особи здійснюють облік і контроль за його використанням та утриманням;

"добре" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 90% кінологів оцінений не нижче, ніж на "задовільно", з яких не менше 60% - на "відмінно" і "добре", або є недоліки щодо обліку, контролю з боку посадових осіб за його використанням й утриманням;

"задовільно" - якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 80% кінологів оцінений не нижче, ніж на "задовільно" або якщо відсутній контроль з боку посадових осіб за його використанням й утриманням;

"незадовільно" - якщо стан використання й утримання цього спеціального інвентарю не відповідає вимогам оцінки "задовільно".

8. Загальна оцінка за виводку службових собак кінологу, кінологічному підрозділу виставляється:

"відмінно" - якщо службовий собака (службові собаки) за вгодованість і чищення оцінені на "відмінно", а стан місць розміщення службових собак і стан спеціального інвентарю для утримання, годування, збереження, підготовки й використання оцінені не нижче, ніж на "добре";

"добре" - якщо за всіма показниками виводки службових собак отримано оцінки не нижче "добре";

"задовільно" - якщо за всіма показниками виводки службових собак отримано оцінки не нижче "задовільно";

"незадовільно" - якщо один з показників виводки службових собак не відповідає вимогам оцінки "задовільно".

9. За результатами проведення виводки службових собак складається акт, у якому фіксуються всі вказівки і зауваження перевіряючих осіб. Акт виводки службових собак кінологічного підрозділу затверджується командиром військової частини (додаток 20).

1. Перевезення службових собак до місця несення служби та назад здійснюється транспортним засобом.

2. При перевезенні службових собак вантажним транспортним засобом до несення служби посадка і висадка службових собак здійснюються за необхідності за допомогою кінолога, щоб собака не травмувався.

3. Транспортний засіб має бути справним та чистим, у кузові не повинно бути предметів, які можуть травмувати собак.

4. Під час тривалого перевезення собак транспортним засобом через 3-4 години робляться зупинки для вигулювання, відпочинку, годування та напування собак.

5. Під час перевезення службових собак транспортним засобом вони повинні утримуватися на короткому повідку і бути в наморднику.

6. Залізничним та автомобільним транспортом службові собаки перевозяться згідно з чинним законодавством України.

7. При перевезенні службових собак залізничним чи автомобільним транспортом кінолог повинен мати ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

8. Перед перевезенням службового собаки слід його ретельно вичесати та вигуляти.

9. Якщо перевезення службових собак триває понад 12 годин, кінолог повинен мати посуд для годування і напування собаки та бути забезпеченим на період перевезення питною водою і необхідною кількістю продуктів для годування.

10. Після тривалого перевезення службового собаки на його відпочинок надається не менше 12 годин.

11. У разі втечі службового собаки подається заява до найближчого органу внутрішніх справ із зазначенням його клички і прикмет, а також адреси військової частини та проводиться службове розслідування.

1. Проведення профілактичної та лікувальної роботи, безпосередній контроль за дотриманням правил збереження, утримання, годування службових собак і виконанням санітарних заходів покладаються на спеціалістів ветеринарної медицини.

2. У разі відсутності в підрозділі посади спеціаліста ветеринарної медицини до ветеринарного обслуговування службових собак залучаються в установленому законодавством порядку ветеринарні установи на місцях.

3. Робота спеціаліста ветеринарної медицини здійснюється згідно з планами проведення протиепізоотичних та основних ветеринарно-санітарних заходів (додаток 21), що складаються на рік, квартал.

4. Профілактичні і протиепізоотичні заходи:

щоденний огляд собак, що перебувають в кінологічному підрозділі;

профілактична вакцинація собак;

карантинні заходи;

дезінфекція;

дегельмінтизація;

дезінсекція;

дезакаризація;

дератизація;

виявлення хворих собак;

участь у проведенні виводки службових собак.

5. Під час щоденного огляду службових собак звертається увага на їх загальний стан, угодованість, шерстний покрив, одночасно контролюється ветеринарно-санітарний стан місць розміщення та прилеглої території.

6. Карантинні заходи проводяться протягом 21 доби відносно собак, які прибули до підрозділу та передбачають ізольоване утримання і щоденний ветеринарний огляд собак з термометрією. У зазначений вище період на території спеціальних навчальних підрозділів з дозволу спеціаліста ветеринарної медицини допускається проведення занять із собаками. Собака з ознаками заразної хвороби негайно поміщається в ізолятор, а місце, де він знаходився, невідкладно піддається дезінфекції. Про встановлення інфекційної хвороби у собак спеціаліст ветеринарної медицини негайно повідомляє начальника підрозділу та головного ветеринарного лікаря міста (району). Спеціаліст ветеринарної медицини розробляє план ліквідації інфекційного захворювання відповідно до вимог ветеринарного законодавства.

7. Профілактична вакцинація службових собак здійснюється з метою утворення в них імунітету до основних інфекційних захворювань. Вакцинація поголів’я собак проводиться згідно з планом ветеринарно-санітарних заходів.

8. У разі захворювання службового собаки кінолог, за яким він закріплений, негайно доставляє його до спеціаліста ветеринарної медицини. Хворого собаку звільняють від несення бойової служби (дресирування) і надають йому кваліфіковану ветеринарну допомогу, у разі підозри на заразне захворювання - ізолюють. Годування хворих собак проводиться за вказівкою спеціаліста ветеринарної медицини.

9. Про проведення профілактичних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дезакаризація, дегельмінтизація, дератизація, вакцинація собак) робиться запис у журналі обліку протиепізоотичних та інших ветеринарно-санітарних заходів (додаток 22). Також у містечках утримання службових собак та розплідниках спеціалістами ветеринарної медицини ведуться журнал реєстрації хворих службових собак (додаток 23) та ветеринарні паспорти.

10. Для проведення протиепізоотичних заходів на допомогу спеціалістам ветеринарної медицини командир підрозділу виділяє необхідну кількість військовослужбовців з числа кінологів.

11. З метою надання першої ветеринарної допомоги хворим собакам, а також з метою уникнення зараження людини, кінолог повинен знати основні хвороби собак (додаток 24).

12. У разі відриву від пункту постійної дислокації службового собаки більше 1 доби для надання долікарської ветеринарної допомоги у кожного кінолога повинна бути ветеринарна аптечка, яка комплектується спеціалістом ветеринарної медицини.

Аптечка комплектується перев’язувальними матеріалами та медикаментами, які застосовуються:

гумовий джут - для зупинки кровотечі;

вата - для обробки відкритих пошкоджень (ран);

бинт - для перев’язування при пошкодженні тканин та для фіксації зламаних кісток при накладанні шин;

бриліант зелений 2% - для лікування мокрих екзем, інфікованих ран, опіків, потертостей, гнійних уражень шкіри (зовнішньо);

йод - як антисептичний засіб при пошкодженнях шкіри (зовнішньо);

перекис водню - для дезінфекцій та очищення забруднених ран, язв;

лінімент стрептоциду 5% - для лікування ран, опіків, тріщин (зовнішньо);

мазь тетрациклінова очна - при запаленні очей;

активоване вугілля - при отруєннях, здутті кишечника, проносі та при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту (по 1-2 таблетки по 0,5 г 3-4 рази на день);

масло камфорне - як протизапальний і антисептичний засіб при запаленнях м’язів, різних забоях (зовнішньо);

мазь цинкова - як в’яжучий, підсушувальний та дезінфекційний засіб (зовнішньо).

1. Загальна фізична недорозвиненість кістяка і мускулатури.

2. Основні різко виражені вади в екстер’єрі:

1) зуби із сильно зруйнованою емаллю, відсутність іклів на одній або обох щелепах;

2) тонка, зі слабкою мускулатурою, шия або шия з відвислою складчастою шкірою;

3) надмірно провисла або горбата спина;

4) провислий або горбатий, вузький, з недорозвиненою мускулатурою, поперек;

5) сильно скошений круп;

6) кругла, з опуклими, вигнутими ребрами, непропорційно широка спереду, надмірно вузька або мала грудна клітка;

7) опущений або надмірно підтягнутий живіт;

8) вузька постава передніх кінцівок, вивернуті назовні або всередину лікті, різко виражений розмір або клишоногість, козинець, шаблиста постава задніх кінцівок, зближеність або вивернутість скакальних суглобів, плоскі розпущені лапи.

3. Порушення і ураження центральної нервової системи (мозку і його оболонок) за наявності розладів руху.

4. Захворювання периферійних нервів, що спричинили невиліковний функціональний розлад тих чи інших органів.

5. Кульгавість, спричинена атрофією м’язів плеча, стегна. Хронічне запалення сухожиль, зв’язок і суглобів.

6. Тривалий, різко виражений, що не піддається лікуванню, розлад травлення у зв`язку з перенесеними гострими захворюваннями, що перейшли у хронічну форму, отруєннями та інтоксикаціями.

7. Хронічні хвороби дихальних шляхів, легенів, плеври з явно вираженими симптомами: задишка, кашель, хрипи, ціаноз слизових оболонок. Порушення дихання внаслідок зміни, переродження слизової оболонки носа або новоутворення.

8. Хронічні хвороби серця і великих кровоносних судин.

9. Хронічний ревматизм мускулатури і суглобів, що супроводжується хворобливістю, кульгавістю та втратою рухливості.

10. Деформація суглобів, сухожиль та м’яких тканин, що перешкоджає нормальному руху.

11. Хронічне ураження лімфатичних залоз з нагноєнням, утворенням наривів.

12. Неправильно зрослі переломи, що спричинили зв’язаність рухів.

13. Непереборні пухлини або хронічні процеси, що ускладнюють надягання нашийника шлейки.

14. Злоякісні новоутворення.

15. Грижі з випадінням кишечника та сальника.

16. Невиліковні захворювання пальців і пазурів, що заважають рухам.

17. Хронічне гнійне запалення вуха зі зміною функцій лабіринту, барабанної перетинки, що супроводжується частковою втратою слуху.

18. Слабке чуття.

19. Хронічні запалення сльозового мішка, кон’юнктиви, слізний свищ, надмірна хронічна сльозотеча, часткова втрата зору.

20. Старість (8 років).

21. Кастрати.

22. Хронічні, що не піддаються лікуванню, паразитарні хвороби (стригучий лишай, парша, залозниця), екземи при значному розповсюдженні по тілу.

23. Травматичні пошкодження (рани, забиття тощо), хвороби (не зазначені в цьому переліку), що викликають необоротну втрату працездатності і не виправдовують витрат на лікування.

24. Переважання в поведінці собаки орієнтовної, орієнтовно-статевої та пасивно-оборонної реакцій.

25. Недоліки основних типологічних властивостей нервової діяльності: надвисока або вкрай низька збудливість.

1. Вивчення та контроль за ветеринарно-санітарним та епізоотичним станом району дислокації кінологічного підрозділу військової частини в м. _________, ужиття необхідних заходів з охорони цих місць від занесення збудників інфекційних хвороб.

2. Організація та проведення сезонних дезінфекцій, дезінсекцій, дератизацій.

3. Дезінфекція вольєрів. Термін проведення: раз на місяць (при виникненні інфекційного захворювання - позапланово).

4. Дезінфекція службових приміщень та території кінологічного підрозділу. Термін: 2 рази на рік (у разі виникнення інфекційного захворювання - позапланово).

5. Здійснення постійного контролю за ветеринарно-санітарним станом місць розміщення службових собак, якістю продуктів, умовами їх збереження, приготуванням корму, додержанням правил догляду за собаками, їх збереженням під час тренувань.

6. Забезпечення додержання персоналом ветеринарних правил, що стосуються організації та проведення ветеринарно-санітарних заходів і зоогігієнічних норм утримання.

7. Проведення інструктажів з військовослужбовцями кінологічного підрозділу про правила годування, утримання та збереження службових собак у підрозділі, а також під час тривалих переходів, переїздів різними видами транспорту. Термін проведення: щокварталу.

8. Проведення з військовослужбовцями кінологічного підрозділу занять з теоретичних основ ветеринарії, зоотехніки, фізіології, біології, генетики, надання першої ветеринарної допомоги хворим тваринам. Термін проведення: щокварталу.

9. Проведення занять з військовослужбовцями кінологічного підрозділу щодо додержання заходів безпеки при поводженні з тваринами та правил особистої гігієни. Термін: щокварталу.

Рана - пошкодження тканин, що супроводжується порушенням шкіри або слизистої оболонки, кровотечею і болем. За характером пошкодження розрізняють рани: різані, рублені, рвані, колоті, вогнепальні тощо.

При будь-якому пораненні необхідно зупинити кровотечу, очистити рану від сторонніх предметів, промити кип’яченою водою, змастити йодом, перев’язати бинтом або чистою ганчіркою. При невеликих пораненнях після зупинення кровотечі накладати пов’язку не рекомендується.

Забиття - механічне пошкодження підшкірних тканин, без видимого порушення цілісності шкірного покриву. Забиття м’яких тканин характеризуються болем, почервонінням, припухлістю, підвищенням температури тіла в місці забиття.

Місце забиття змащується йодом і протягом двох діб до нього прикладається щось холодне (лід або сніг в мішечку, тканина, змочена холодною водою), що змінюється через 3-4 години.

Вивих - зміщення суглобових кінців кісток суглоба. При вивихах рухливість у суглобі порушена, різко виражений біль і припухлість.

Необхідно якмога швидше вправити суглоб і накласти нерухому пов’язку, що знерухомлює суглоб. Хворій тварині надається повний спокій на 2 тижні.

Перелом - порушення цілісності кісткової тканини. Найчастіше у собак спостерігають переломи довгих кісток кінцівок і ребер. Основні ознаки перелому кісток: зміщення кінців кісток при прощупуванні, біль, припухлість тканин і кровотеча, хрустіння кісток при їх переміщенні. При відкритих переломах - розриви м’яких тканин і шкіри, вихід одного з кінців кістки в м’які тканини або назовні.

При переломах з’єднуються кінці зламаної кістки і їй надається правильне положення. На місце перелому накладається шина, щоб знерухомити зламану кістку. Після надання допомоги повідомляється ветеринарний лікар або фельдшер.

Гастроентерит - запалення шлунка та кишечника. Захворівши гастроентеритом, собака стає невеселою, сонною, інколи труситься. На другий або третій день захворювання у неї з’являються пригнічений стан, відсутність апетиту, сильна блювота, пронос і підвищення температури тіла до 40-41 °С.

Собаці необхідно очистити шлунок від харчової маси, для чого їй дають половину стакана розчину повареної солі (чайну ложку солі розчиняють в стакані води). У перші 2-3 дні встановлюється дієта. Поступово додається свіжа чиста вода, а краще міцний чай; на третій день можна давати вівсяний кисіль, приправлений молоком.

При важких симптомах захворювання необхідно звертатись за допомогою до ветеринарного спеціаліста.

Сказ - заразна хвороба всіх тварин і людей. Збудником сказу є вірус, який міститься в слині хворої тварини. Вірус розповсюджується бродячими собаками, лисицями, вовками, котами. Зараження відбувається через укус, разом зі слиною вірус потрапляє в рану. Можливе зараження при потраплянні зараженої слини на шкіру і слизові оболонки, якщо на них є подряпини.

Захворівши на сказ, собака стає недовірливою, тікає від людей, на оклик господаря не реагує. Собаці важко пити воду, спостерігається виділення слини, зміна голосу. Після нападу собака намагається втекти. При виявленні в собаки ознак, які викликають підозру, що собака захворів на сказ, потрібно повідомити ветеринарну службу. Собаки, які покусали людей або тварин, негайно підлягають огляду ветеринарним лікарем і утримуються під наглядом протягом 10-15 діб. Людей, покусаних собакою, негайно направляють до найближчих медичних установ.

Чума собак - гострозаразна хвороба, яка головним чином вражає молодих собак. На чуму можуть захворіти собаки й старшого віку, а також коти й дикі тварини.

Збудник хвороби - вірус. Зараження чумою відбувається частіше через дихальні шляхи та органи травлення.

Головне джерело зараження - хворі тварини, предмети догляду, годівниці, приміщення і підстилки, де утримуються хворі собаки, а також опосередковано - людина, транспортні засоби.

При чумі спостерігається зменшення апетиту, почервоніння слизових оболонок очей, носа і підвищення температури тіла до 40 °С. Із ніздрів і очей виділяється спочатку прозора, а потім гнійна речовина. Собака ледь рухається, лягає із стогоном. Може бути кашель, параліч кінцівок.

При виявленні ознак чуми хворі і ті, що підозрюються на захворювання чумою собаки, негайно відділяються від здорових і поміщуються в ізоляторі. За іншими собаками встановлюється нагляд і проводиться їх термометрія вранці і ввечері. Лікування хворих собак повинно бути суворо індивідуальним і проводитись під керівництвом ветеринарного спеціаліста.

Гельмінтоз - глистна хвороба собак, збудниками якої є паразитичні глисти (гельмінти). Більшість глистних хвороб - хронічні, вони виснажують собак і знижують їх працездатність через отруєння організму продуктами життєдіяльності гельмінтів. Деякі глистні хвороби собак є небезпечними для людини.

У собак, які захворіли на гельмінтоз, погіршується або псується апетит, вони худнуть, стають в’ялими, з калом виділяються глисти або їх личинки.

При виявленні ознак захворювання негайно повідомляється ветеринарний лікар для проведення лікування. Хвора собака утримується окремо, старанно прибирається і засипається хлорним вапном її кал. Підлога в будці, кабіні, предмети догляду щодня ошпарюються гарячим розчином.