Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

Загальні правила з техніки безпеки і промислової санітарії для підприємств і організацій електронної промисловості, затверджені постановою Президії ЦК профспілки робітників радіоелектронної промисловості від 21 грудня 1977 року (протокол № 12) та наказом Міністерства електронної промисловості СРСР від 16 листопада 1978 року (НПАОП 32.1-1.03-77);

Правила техніки безпеки і промислової санітарії у виробництві радіоелектронної апаратури, затверджені постановою Президії ЦК галузевої профспілки СРСР від 23 червня 1982 року (протокол № 4) (НПАОП 32.1-1.07-82);

Правила техніки безпеки та виробничої санітарії у виробництві радіоелектронної апаратури, апаратури засобів зв’язку і приладів, затверджені постановою Президії ЦК профспілок робітників радіо- і електронної промисловості СРСР від 21 січня 1976 року (протокол № 56).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом радіо- та електронної апаратури.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва радіо- та електронної апаратури.

2.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.2. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

2.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

2.4. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

2.5. Роботодавець з урахуванням потреби у професійному доборі розробляє та затверджує перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

2.6. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.7. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

2.8. Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.9. Роботодавець організовує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.10. Роботодавець повинен безоплатно забезпечити працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами; на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до Кодексу законів про працю України.

2.11. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.12. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.13. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачі в, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

2.14. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

2.15. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.16. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.17. Працівники, які виконують роботи під час виробництва радіо- та електронної апаратури, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам машинобудування та металообробної промисловості, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року № 89, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за № 250/12124 (НПАОП 29.0-3.02-06), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам радіоелектронної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 11 грудня 2007 року № 297, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1403/14670 (НПАОП 32.1-3.01-07).

2.18. Роботодавець повинен забезпечити працівників, які виконують роботи із застосуванням речовин та розчинів, що викликають подразнення шкіри і слизової оболонки носа, профілактичними пастами або мазями відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

3.1. Роботодавець повинен створити для кожного працівника безпечні і нешкідливі умови праці шляхом належного облаштування робочих місць відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

3.2. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".

3.3. Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який транспортується вантажопідіймальними засобами.

3.4. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

3.5. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

3.6. Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумові характеристики машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности".

3.7. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 "Система стандартов безопасности труда. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".

3.8. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования" (з обмеженою сферою застосування - тільки в питанні гігієнічного нормування в галузі вібрації).

3.9. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

3.10. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

3.11. Забороняється захаращувати робочі місця готовою продукцією, матеріалами, деталями і предметами, які не використовуються у процесі виробництва.

3.12. Площа робочої поверхні столу повинна забезпечувати зручне розміщення технологічного устаткування, приладів та інструментів з урахуванням зони досяжності працівника в горизонтальній і вертикальній площинах.

1.1. Зберігання, складування та транспортування заготовок, матеріалів і готових виробів необхідно здійснювати у спеціальній та уніфікованій тарі відповідно до вимог ГОСТ 14861-91 "Тара производственная. Типы", ГОСТ 19822-88 "Тара производственная. Технические условия", ГОСТ 12.3.010-82 "Система стандартов безопасности труда. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".

1.2. У великосерійному виробництві для завантаження автоматизованих потокових ліній та міжопераційного зберігання виробів необхідно використовувати багатомісні касети.

1.3. Хімічні речовини необхідно зберігати в закритій тарі з бирками та етикетками відповідно до вимог ГОСТ 3885-73 "Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение" з урахуванням здатності до хімічної взаємодії цих речовин та Правил охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 серпня 2010 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2010 року за № 850/18145.

1.4. Тара для зберігання хімічних речовин повинна мати написи, сигнальний колір та знаки безпеки згідно з вимогами Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників), та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT).

1.5. Забороняється зберігання в складських приміщеннях ціанистих сполук у сухому вигляді. Водний розчин ціанистих сполук для коригування робочих ванн необхідно зберігати у витяжній шафі у герметично закритих опломбованих ємностях.

1.6. Транспортування хімічних речовин та їх відходів необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.020-80 "Система стандартов безопасности труда. Процессы перемещения грузов на предприятии. Общие требования безопасности".

1.7. Заготовки із склотканини необхідно зберігати в холодильнику у щільно закритих поліетиленових мішках, укладених у тару. Для запобігання виникненню конденсату вийняті з холодильника заготовки необхідно витримати у приміщенні для приведення заготовки до кімнатної температури.

1.8. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 "Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

1.9. Експлуатацію виробничого устаткування необхідно здійснювати відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, та ГОСТ 12.2.003-91 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

Технічний огляд, випробування та експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

1.10. Контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 "Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.1.006-84 "Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".

Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), крім джерел іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування, у встановленому законодавством порядку згідно з Критеріями, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.

1.11. Відкриті частини машин, механізмів і устаткування та рухомі частини повинні бути огороджені згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

1.12. Роботи із застосуванням абразивного інструменту необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час роботи з абразивним інструментом, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 жовтня 2012 року № 1277, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2012 року за № 1879/22191 (далі - НПАОП 28.0-1.30-12).

1.13. Пневматичний інструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.010-75 "Система стандартов безопасности труда. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности".

1.14. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень не повинна перевищувати 43 °С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь".

1.15. Не дозволяється виконання робіт з використанням легкозаймистих і горючих рідин у приміщеннях, які не обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

1.16. Перед входом у складські приміщення та всередині них на видних місцях, де зберігаються легкозаймисті і горючі рідини або виконуються роботи з вогненебезпечними речовинами, повинні бути попереджувальні написи відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

1.17. Для зберігання окремого виду легкозаймистих і горючих рідин у складському приміщенні повинно бути відведене окреме місце із зазначенням речовини, що зберігається на цьому місці. Не дозволяється зберігання легкозаймистих і горючих рідин у місцях зберігання кислот.

1.18. Наповнення тари для використання на робочих місцях легкозаймистих і горючих рідин, яка переноситься ручним способом, необхідно виконувати у складському приміщенні за допомогою сифона та насоса.

1.19. Переливання легкозаймистих і горючих рідин у складському приміщенні в тару та у відповідний робочий посуд необхідно здійснювати на металевих піддонах з бортами не нижче 5 см. Накопичення рідини в піддоні не дозволяється.

1.20. Легкозаймисті і горючі рідини повинні видаватися для роботи у спеціальній тарі, яка унеможливлює іскроутворення, зі щільно закритими кришками.

1.21. Посудини з легкозаймистими і горючими рідинами, які знаходяться на робочому місці, необхідно закріплювати для запобігання їх перекиданню.

1.22. Тара для зберігання легкозаймистих і горючих рідин повинна мати напис, який не змивається водою і нафтопродуктами, містить найменування легкозаймистих і горючих рідин та їх марку, ємність тари в літрах та попереджувальні написи.

1.23. Очищення тари необхідно виконувати за допомогою дерев’яного, пластмасового або металевого інструмента, який не викликає іскор (мідний, латунний).

1.24. Відпрацьовані легкозаймисті й горючі рідини на робочих місцях до здачі їх у складське приміщення необхідно зберігати в тарі зі щільною кришкою у спеціальному приміщенні або шафі з витяжною вентиляцією.

2.1. Ультразвукова ванна повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією, мати блокування для відключення установки під час відкривання кришки та розміщуватись у звукоізолювальному кожусі з герметичною кришкою.

2.2. Установки для різання стрічкових магнітопроводів на смуги повинні бути оснащені запобіжними лінійками. Захисне огородження повинно бути зблоковане з пуском машини або преса.

2.3. Забороняється різання магнітопроводів без застосування змащувальних матеріалів, визначених технічною документацією на це устаткування.

2.4. Печі для відпалювання та сушильні шафи повинні бути обладнані автоматичними пристроями, що забезпечують відключення електроживлення під час завантаження та вивантаження виробів.

2.5. Фарбування магнітопроводів необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 "Система стандартов безопасности труда. Работы окрасочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.005-75).

3.1. Бігуни для подрібнення кам'яних матеріалів необхідно закривати кожухами та огороджувати міцними металевими поясами.

3.2. Елеватори повинні бути обладнані пристосуваннями, що унеможливлюють зворотний хід ковшів і падіння ківшової стрічки, та сигналізацією.

3.3. Натяжні та приводні барабани транспортерів необхідно огороджувати.

Розвантаження гарячого шлікера (формувальної маси) за відсутності засобів механізації необхідно виконувати не менше ніж двома працівниками.

3.4. Печі для випалювання та сушильні шафи, в яких здійснюється зневоднення шлікера, повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.

3.5. Експлуатацію гідравлічних пресів для протягування заготовок пластичних мас необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.017-93 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование кузнечно-прессовое. Общие требования безопасности".

3.6. Очищення виробів від засипних матеріалів і знепилення після випалювання необхідно виконувати у витяжних шафах або на монтажних столах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, вакуумними або пиловідсмоктувальними установками. Забороняється обдувати вироби стисненим повітрям.

3.7. Експлуатацію електричних печей необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці при термічній обробці металів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 315, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за № 66/14757 (далі - НПАОП 28.5-1.02-08).

3.8. Експлуатацію печей на газовому паливі необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

3.9. Завантаження виробів у газові печі та вивантаження з них повинні бути механізованими.

3.10. Механічну обробку заготовок і виробів необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.009-80 "Система стандартов безопасности труда. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности".

3.11. Експлуатацію верстатів з абразивними і алмазними кругами необхідно здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.025-80 "Система стандартов безопасности труда. Обработка металлов резанием".

4.1. Зважування, змішування, завантаження в барабани, дроблення, розмелювання, просіювання дрібнодисперсних порошків необхідно виконувати в шафах, обладнаних вентиляцією та фільтрами, які уловлюють пил.

4.2. Під час роботи з високовакуумними охолоджувальними пастками дозволяється використання тільки рідкого азоту. Забороняється використовувати рідкий кисень і повітря.

4.3. Контролювати роботу механізму подачі заготовок в індуктор і вилучення їх у процесі отримання резистивних сплавів на основі кремнію та хрому в індукційних печах необхідно за допомогою приладів управління процесом нагріву.

Індуктор і конденсатори повинні мати водяне охолодження, температура води на виході повинна бути не вище встановленої технологічною документацією.

4.4. Ручне очищення внутрішніх поверхонь печей від осаду германію, кремнію та їх сполук необхідно виконувати при працюючій припливно-витяжній вентиляції.

4.5. Різання злитків германію та кремнію та шліфування пластин необхідно виконувати на верстатах, обладнаних захисними кожухами з вікнами з органічного скла.

4.6. Роботи зі знежирення та хімічного очищення випарників і деталей внутрішньокамерних пристроїв, скляних ковпаків підковпачного оснащення, електровакуумної установки необхідно виконувати у витяжній шафі.

Очищення внутрішньокамерного оснащення і металевих ковпаків, які важко знімаються, необхідно виконувати при працюючій місцевій вентиляції.

4.7. Кріплення елементів мікросхем та їх герметизацію за допомогою епоксидних компаундів необхідно виконувати у витяжних шафах.

4.8. Герметизацію мікросхем електронно-променевим або лазерним зварюванням необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ 3941-2000 "Лазерна безпека. Терміни та визначення" (далі - ДСТУ 3941-2000) та ГОСТ 12.1.040-83 "Система стандартов безопасности труда. Лазерная безопасность. Общие положения".

4.9. Для усунення інфрачервоного випромінювання, що створюється при оплавленні захисного металорезиста (олово - свинець), необхідно використовувати захисні засоби відповідно до вимог ГОСТ 12.4.123-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования".

5.1. Технологічні процеси, що використовуються в роботі під час обробки проводів, паяння, лудіння, намотування, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "Cистема стандартов безопасности труда. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

5.2. Не дозволяється під час роботи на обрізних верстатах ставити несправні ріжучі інструменти, гальмувати диск при зупинці електродвигуна.

5.3. Не дозволяється відкривати двері каркаса генератора або знімати щити установки без попереднього вимикання загального рубильника під час роботи на верстаті діелектричної термічної обробки.

5.4. Намотувальні верстати повинні бути обладнані пристроями для міцного закріплення каркаса котушки у шпинделі верстата.

5.5. Пристрій для змотування проводу повинен міцно закріплюватись і мати пристосування для швидкого його гальмування.

5.6. Намотувальні та перемотувальні верстати повинні мати захисні екрани і пристрої для укладання проводів.

5.7. Ріжуча частина диска верстата для нарізання проводів повинна бути закрита запобіжним кожухом, зблокованим з пусковим пристроєм.

5.8. Транспортування готових виробів, матеріалів, відходів необхідно здійснювати транспортними засобами з відкидними бортами.

6.1. Приготування компаундів, просочування, заливку та обволікання деталей радіо- та електронної апаратури необхідно виконувати в приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

Роботи із застосуванням компаундів, герметиків, розрідження розчинниками лаків та знежирення деталей необхідно виконувати у витяжних шафах або на робочих столах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

6.2. Нанесення шпаклівок, ґрунтовок, лаків і емалей на основі епоксидних смол методом розпилення необхідно виконувати у фарбувальних камерах, обладнаних гідрофільтрами і вентиляцією.

6.3. Експлуатацію устаткування, що працює під тиском, необхідно здійснювати відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35 (далі - Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском).

Посудини, обладнані байонетним і подібного типу затворами, повинні мати пристрої, що унеможливлюють подачу газу під тиском у посудину при неповному закриванні кришки і її відкриванні.

6.4. Просочувальні ванни ємністю до 0,5 м-3 повинні бути обладнані кришками, що щільно закриваються, і бортовими відсмоктувачами.

Ванни ємністю понад 0,5 м-3 необхідно встановлювати в спеціальні камери, обладнані витяжною вентиляцією.

7.1. Технологічні процеси під час виробництва друкованих плат повинні відповідати вимогам ГОСТ 23662-79 "Платы печатные. Получение заготовок фиксирующих и технологических отверстий. Требования к типовым технологическим процессам", ГОСТ 23663-79 "Платы печатные. Механическая зачистка поверхности. Требования к типовому технологическому процессу", ГОСТ 23664-79 "Платы печатные. Получение монтажных и подлежащих металлизации отверстий. Требования к типовым технологическим процессам", ГОСТ 23665-79 "Платы печатные. Обработка контура. Требования к типовым технологическим процессам" та ГОСТ 23770-79 "Платы печатные. Типовые технологические процессы химической и гальванической металлизации".

7.2. У технологічних процесах паяння елементів друкованих плат необхідно замінювати припої, які містять свинець, на припої, які містять олово, мідь, срібло.

7.3. Лазерне паяння друкованих плат необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ 3941-2000.

7.4. Термічне дублення фоторезисту на основі полівінілового спирту в розплаві солей необхідно виконувати в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

7.5. Експлуатацію нагрівального і термічного електроустаткування необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 28.5-1.02-07.

7.6. Концентровані кислоти необхідно розбавляти водою, при цьому кислоту лити у воду слід повільним струменем, не допускаючи розбризкування.

Розчинення лугу у воді необхідно виконувати невеликими порціями з безперервним перемішуванням при температурі води не вище 90° С.

7.7. Лакофарбувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75.

7.8. Очищення фарбувального обладнання від лаку і фарби необхідно виконувати за допомогою неіскристого інструменту.

7.9. Роботи на ультразвукових установках під час виробництва друкованих плат необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.001-89 "Система стандартов безопасности труда. Ультразвук. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.051-80 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование технологическое ультразвуковое. Требования безопасности" та ГОСТ 12.4.077-79 "Система стандартов безопасности труда. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах".

8.1. Настроювання та регулювання радіо- та електронної апаратури необхідно виконувати відповідно до вимог технологічної та конструкторської документації за допомогою інструментів з ізолювальними ручками.

8.2. Під час налагодження блоків, що мають конденсатори з напругою вище 110 В, необхідно розташовувати блоки так, щоб конденсатори не знаходилися проти регулювальника і не були звернені в бік сусідніх робочих місць.

8.3. Під час роботи з апаратурою надвисокої частоти необхідно застосовувати пристрої захисту працівників залежно від типу джерела випромінювання, його потужності згідно з технологічним процесом (екранування джерел випромінювання та робочих місць біля джерел випромінювання).

8.4. Для регулювання, пробиття і коронування в елементах хвильового тракту необхідно використовувати пристрої, що унеможливлюють небезпечне інтенсивне опромінення.

9.1. Механічні, кліматичні, електричні, радіаційні і біологічні випробування радіо- та електронної апаратури необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 18725-83 "Микросхемы интегральные. Общие технические условия", ГОСТ 20.57.406-81 "Комплексная система контроля качества. Изделия электронной техники, квантовой электроники и электротехнические. Методы испытаний".

9.2. Змінювати температурний або барометричний режим у камері дозволяється працівнику, який відповідальний за проведення випробувань.

9.3. Ремонт окремих вузлів і агрегатів у термобарокамерах необхідно виконувати при повному видаленні холодоагентів і зниженні тиску парів газоподібного залишку до атмосферного. Всмоктуючий і нагнітальний вентилі повинні бути закриті.

9.4. Встановлення та зняття випробовуваних виробів радіо- та електронної апаратури і ремонт випробувального устаткування необхідно виконувати після відключення електроживлення та відновлення заданого тиску повітря.

9.5. Випробування вузлів і блоків радіо- та електронної апаратури на герметичність стисненим повітрям необхідно виконувати на спеціальних стендах.

10.1. Слюсарно-складальні роботи під час експериментальних робіт зі створення нових зразків радіо- та електронної апаратури необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104, НПАОП 28.0-1.30-12 та ГОСТ 12.2.029-88 "Система стандартов безопасности труда. Приспособления станочные. Требования безопасности".

10.2. Подачу електроживлення на обладнання необхідно здійснювати після випробування на герметичність охолоджувальних систем, у яких використовуються легкозаймисті рідини або гази.

10.3. Контролювати якість швів у процесі експлуатації необхідно радіологічним методом або методом ультразвукової дефектоскопії відповідно до ДСТУ ЕN 444:2005 "Неруйнівний контроль. Основні принципи радіографічного методу контролю металів рентгенівськими і гамма-випроміненнями" та ДСТУ ЕN 1714:2005 "Неруйнівний контроль зварних з’єднань. Контроль зварних з’єднань ультразвуковий".

10.4. Роботи, пов'язані з використанням лабораторних автоклавів, кисневих і ацетиленових балонів та газових приладів, необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98.