Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин

Вал відбору потужності з боку самохідної машини (або трактора), до якого приєднаний знімний механічний пристрій трансмісії, повинен бути захищений огорожею, закріпленою на самохідній машині (або тракторі) та пов'язаною з нею, або будь-яким іншим пристроєм, який надає еквівалентний захист.

Для забезпечення доступу до знімного механічного пристрою трансмісії зазначена огорожа повинна відчинятись. Після встановлення знімного пристрою повинен залишатися достатній простір для запобігання ушкодженню огорожі валом передачі під час руху машини (або трактора).

Вхідний вал з боку веденої машини повинен бути закритий захисним кожухом, закріпленим на цій машині.

Приєднання обмежувачів моменту обертання або обгінних муфт до передачі з універсальними шарнірами допускається лише із сторони веденої машини. Такий знімний механічний пристрій трансмісії повинен бути відповідно промаркований.

Усі ведені машини, експлуатація яких потребує їх приєднання до самохідної машини (трактора) за допомогою знімного механічного пристрою трансмісії, повинні бути оснащені такою системою приєднання знімного пристрою, щоб у разі від'єднання машини пристрій та його захисна огорожа не пошкоджувалися від зіткнення з ґрунтом або частиною машини.

Зовнішні частини захисної огорожі повинні бути розроблені, вироблені та встановлені так, щоб вони не могли обертатися разом із знімним механічним пристроєм трансмісії. Захисна огорожа повинна закривати передачу: до країв внутрішніх вилок шарнірів - у разі застосування простих універсальних шарнірів, і, щонайменше, до середини зовнішнього шарніра чи шарнірів - у разі застосування ширококутових універсальних шарнірів.

Якщо засоби доступу до робочих місць передбачені поряд із знімним механічним пристроєм трансмісії, вони повинні бути розроблені та вироблені так, щоб їх захисні огорожі не могли бути використані як сходи, крім випадків, коли вони розроблені та вироблені для зазначеної цілі.

20. Відсік для акумуляторних батарей повинен бути розроблений та вироблений таким чином, щоб унеможливлювати проливання електроліту на оператора у разі перекидання машини та/або накопичення випаровувань на робочих місцях.

Машина повинна бути розроблена та вироблена таким чином, щоб від'єднання батареї було можливе за допомогою передбаченого для цього пристрою, розташованого в легкодоступному місці.

21. Залежно від небезпеки загоряння або надмірного нагрівання, передбаченої виробником, машини повинні, якщо дозволяють їх розміри:

допускати встановлення легкодоступних вогнегасників;

або

бути обладнані вбудованими системами вогнегасіння.

22. Вимоги щодо викидів небезпечних речовин, зазначені в абзацах першому і другому пункту 40 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, не застосовуються до машин, основна функція яких полягає у розпилюванні речовин. Однак оператор повинен бути захищений від таких небезпечних викидів.

23. Усі машини повинні всюди, де це необхідно, мати знаки та/або таблички з вказівками стосовно застосування, регулювання та технічного обслуговування для забезпечення безпеки та охорони здоров'я людей. Вони повинні вибиратися, розроблятися та вироблятися так, щоб бути чітко видимими та незмивними.

Без порушення правил дорожнього руху машина, на якій передбачене місце водія, повинна бути обладнана:

пристроєм звукового попередження людей;

системою світлових сигналів, яка відповідає передбаченим умовам роботи, наприклад, гальмівними вогнями, вогнями руху заднім ходом та проблисковими маячками. Остання вимога не поширюється на машини, які застосовуються виключно для робіт під землею та не мають електроживлення;

у разі необхідності для керування сигналами між тягачем та машиною повинні бути застосовані відповідні з'єднання.

Машини з дистанційним керуванням, які за звичайних умов експлуатації можуть наразити незахищених осіб на небезпеку удару або роздавлювання, повинні бути обладнані відповідними пристроями сигналізації про свої переміщення або засобами захисту осіб від таких небезпек. Наведена вимога поширюється також на машини, які під час роботи здійснюють багаторазовий рух вперед і назад вздовж однієї лінії в разі, якщо у водія утруднено огляд задньої частини машини.

Побудова машини повинна унеможливлювати випадкове вимкнення усіх пристроїв попередження про небезпеку. Якщо це має суттєве значення для безпеки, такі пристрої слід обладнати засобами, що забезпечують оператору постійний контроль їх належного функціонування та інформують його про будь-які несправності.

Якщо рух машини або її робочих органів, що обертаються, особливо небезпечний, на машині повинні бути нанесені попереджувальні написи про заборону наближення до машини під час її роботи. Зазначені написи повинні бути добре розпізнавані з відстані, достатньої для убезпечення людей, які змушені перебувати поблизу.

24. На усіх машинах повинне бути розбірливе і незмивне маркування з такими даними:

номінальна потужність, наведена у кіловатах (кВт);

маса машини з найбільш типовим спорядженням, наведена у кілограмах (кг);

та, де прийнятно:

максимальне тягове зусилля зчіпного пристрою, наведене у ньютонах (Н);

максимальне вертикальне навантаження зчіпного пристрою, наведене у ньютонах (Н).

25. Інструкція повинна містити інформацію про вібрацію, яка передається машиною на руку або на все тіло водія або оператора, а саме:

числове значення зваженого середньоквадратичного прискорення, яке діє на руки, якщо воно перевищує 2,5 метра на секунду в квадраті; у разі, коли воно не перевищує 2,5 метра на секунду в квадраті, - це повинне бути повідомлено;

числове значення найвищого зваженого середньоквадратичного прискорення, яке діє на все тіло, якщо воно перевищує 0,5 метра на секунду в квадраті; у разі, коли воно не перевищує 0,5 метра на секунду в квадраті, - це повинне бути повідомлено;

невизначенність вимірювання.

Показники вібрації можуть бути як фактично виміряні для машин, про які йдеться, так і встановлені на підставі вимірювань для типових машин, технічні характеристики яких порівнювані з характеристиками машин, які плануються до виробництва.

Якщо національні стандарти, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин, не застосовуються, вібрація повинна вимірюватися із застосуванням найбільш прийнятної для таких машин програми вимірювань, що стосується машин.

Повинні бути зазначені робочі умови проведення вимірювань і методи вимірювань, які для цього застосовувалися.

26. У разі коли машина призначена для кількох видів робіт залежно від застосовуваного обладнання, інструкції для таких машин і для змінного обладнання повинні містити необхідну інформацію про безпечний монтаж цього обладнання і використання базової машини та змінного обладнання, яке може бути на неї змонтовано.

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 21 і 22 Технічного регламенту безпеки машин та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, небезпечні у зв'язку з підіймальними операціями.

2. У цих вимогах терміни вживаються у такому значенні:

випробувальний коефіцієнт - арифметичне відношення значення навантаження, яке застосовується під час статичних або динамічних випробувань підіймальних машин або піднімального приладдя, до максимального робочого навантаження, нанесеного на підіймальній машині або піднімальному приладді;

динамічні випробування - випробування, під час яких підіймальну машину перевіряють при всіх можливих компонуваннях обладнання під час максимального робочого навантаження, помноженого на відповідний динамічний випробувальний коефіцієнт, з урахуванням динамічних характеристик машини з метою перевірки правильного функціонування;

керований вантаж - вантаж, що рухається вздовж жорстких або гнучких напрямних елементів, положення яких визначене фіксованими точками;

підіймальна операція - примусове переміщення поштучного вантажу та/або людей у визначений момент на інший рівень;

піднімальна кабіна - частина машини, на якій або в якій люди та/або вантажі утримуються з метою піднімання;

робочий коефіцієнт - арифметичне відношення значення навантаження, яке може витримати елемент машини відповідно до гарантії виробника або його уповноваженого представника, до максимального робочого навантаження, яке зазначене на цьому елементі;

статичні випробування - випробування, під час яких підіймальну машину або піднімальне приладдя спочатку обстежують та навантажують відповідним максимальним робочим вантажем, помноженим на відповідний статичний випробувальний коефіцієнт, а потім знімають вантаж і проводять повторне обстеження для перевірки відсутності пошкоджень.

3. Машини повинні бути розроблені і побудовані так, щоб їх стійкість, передбачена пунктом 16 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, зберігалася як під час експлуатації, так і поза нею, включаючи всі стадії транспортування, складання, демонтажу, передбачуваного виходу з ладу елементів, а також під час випробувань, виконуваних відповідно до інструкції з експлуатації.

Для цього виробник або його уповноважений представник повинен застосовувати відповідні методи перевірки.

4. Машини, що пересуваються вздовж напрямних рейок та рейкових шляхів, повинні бути обладнані пристроями, що запобігають сходженню з напрямних рейок чи рейкової колії.

Якщо, незважаючи на наявність таких пристроїв, зберігається ризик сходження з рейок або несправності рейок чи рухомих елементів, такі пристрої повинні запобігати падінню обладнання, компонентів чи вантажу або перекиданню машини.

5. Машини, піднімальне приладдя і їх елементи повинні витримувати навантаження, які можуть виникати в процесі експлуатації, або, якщо це може статися, поза процесом експлуатації, за передбачених умов монтажу та експлуатації і в усіх відповідних компонуваннях обладнання, з урахуванням, де доцільно, впливу атмосферних факторів та зусиль, спричинених людьми. Зазначена вимога повинна задовольнятися також під час транспортування, монтажу і демонтажу машин.

Машини і піднімальне приладдя повинні бути розроблені і вироблені таким чином, щоб за умови застосування за призначенням унеможливлювалося їх пошкодження через втому матеріалу або зношування.

Застосовані матеріали повинні вибиратися відповідно до умов передбачуваного робочого середовища та з урахуванням таких чинників, як корозія, абразивне зношування, удари, екстремальна температура, втома, крихкість та старіння матеріалів.

Машини і піднімальне приладдя повинні бути спроектовані та вироблені так, щоб вони могли витримувати перевантаження під час статичних випробувань без залишкової деформації та помітних пошкоджень. Для розрахунків повинен бути прийнятий до уваги статичний випробувальний коефіцієнт, обраний для забезпечення належного рівня безпеки. Наведений коефіцієнт, зазвичай, має такі значення:

для керованих вручну машин і піднімального приладдя - 1,5;

для решти машин - 1,25.

Машини повинні бути спроектовані і вироблені таким чином, щоб витримувати без пошкоджень динамічні випробування, проведені з використанням максимального робочого вантажу, помноженого на динамічний випробувальний коефіцієнт. Наведений динамічний випробувальний коефіцієнт обирають так, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 1,1.

В основному такі випробування проводять за номінальної швидкості, встановленої виробником. Якщо система керування машиною допускає кілька одночасних рухів, випробування повинні проводитися за найменш сприятливих умов, тобто, як правило, за комбінації таких рухів.

6. Діаметри шківів, барабанів і блоків повинні відповідати розмірам канатів або ланцюгів, якими вони можуть бути оснащені.

Барабани та блоки повинні бути спроектовані, вироблені і встановлені таким чином, щоб виключити можливість спадання канатів або ланцюгів, які на них намотуються.

Канати, що використовуються безпосередньо для підіймання або утримання вантажу, не повинні мати ніяких з'єднань, за винятком кінцевих. З'єднання припустимі, якщо конструкція обладнання передбачає можливість його систематичної перебудови відповідно до експлуатаційних потреб.

Суцільні канати і їх оброблені кінці повинні мати робочий коефіцієнт, вибраний так, щоб вони забезпечували відповідний рівень безпеки. Як правило, цей коефіцієнт дорівнює 5.

Піднімальні ланцюги повинні мати робочий коефіцієнт, вибраний так, щоб вони забезпечували відповідний рівень безпеки. Як правило, такий коефіцієнт дорівнює 4.

Для перевірки того, що відповідний робочий коефіцієнт досягнутий, виробник або його уповноважений представник повинен для кожного типу ланцюга та каната, що безпосередньо застосовується для підіймання вантажу, та канатних кінців провести відповідні випробування або мати результати таких випробувань.

7. Розміри піднімального приладдя та його елементів необхідно встановлювати з урахуванням процесів утоми і старіння матеріалу, для очікуваної кількості операційних циклів, що відповідають встановленому строку служби за визначених умов експлуатації. Крім того:

робочий коефіцієнт для комбінацій металевий канат - кінець каната обирається таким, щоб забезпечувався належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 5. Канати повинні бути без будь-яких з'єднань чи петель, крім кінцевих;

якщо застосовуються ланцюги із зварними ланками, вони повинні бути коротколанкового типу. Робочий коефіцієнт для ланцюгів обирається так, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 4;

робочий коефіцієнт для текстильних канатів або строп залежить від матеріалу, способу вироблення, розмірів і призначення. Зазначений коефіцієнт обирають таким, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 7 за умови, що застосовані матеріали дуже високої якості, а спосіб вироблення відповідає призначеному застосуванню. В іншому разі значення коефіцієнта, зазвичай, встановлюється на більш високому рівні для забезпечення еквівалентного рівня безпеки. Текстильні канати та стропи, за винятком нескінченних строп, повинні бути без будь-яких вузлів, з'єднань і зрощувань, крім кінцевих;

робочий коефіцієнт для всіх металевих частин, що входять до складу строп або застосовуються разом з ними, обирається таким, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 4;

максимальна вантажопідйомність розгалужених строп визначається виходячи з коефіцієнта безпеки найслабшого відгалуження, кількості відгалужень та знижувального коефіцієнта, який залежить від конфігурації строп;

для перевірки того, що відповідний робочий коефіцієнт досягнутий, виробник або його уповноважений представник повинен для кожного типу компонентів, зазначених в абзацах другому - шостому цього пункту, провести відповідні випробування або мати результати таких випробувань.

8. Пристрої керування рухами повинні діяти таким чином, щоб машини, на яких вони встановлені, залишалися безпечними, зокрема:

машини повинні бути розроблені та вироблені або обладнані пристроями таким чином, щоб амплітуда рухів її елементів зберігалася в установлених межах. В разі потреби початку дії таких пристроїв повинен передувати попереджувальний сигнал;

у тому разі, коли кілька стаціонарних або рейкових машин можуть одночасно маневрувати в одній зоні з ризиком зіткнення, конструкція та побудова таких машин повинна передбачати можливість встановлення пристроїв, що дають змогу уникнути такої небезпеки;

машини повинні бути спроектовані та вироблені таким чином, щоб навіть у разі часткового чи повного припинення енергопостачання або зупинки машини оператором не сталося небезпечного зміщення або неконтрольованого та неочікуваного падіння вантажу;

за нормальних умов експлуатації повинне бути унеможливлено опускання вантажу із застосуванням тільки фрикційного гальма, за винятком машин, призначення яких цього вимагає;

пристрої захвату повинні бути спроектовані та вироблені таким чином, щоб було унеможливлено випадкове падіння вантажу.

9. Робоче місце оператора машини повинне бути розташоване так, щоб було забезпечено максимально можливе спостереження за траєкторіями рухомих частин для запобігання можливому їх зіткненню з людьми або обладнанням чи іншими машинами, які можуть маневрувати в цей час і створювати небезпеку.

Машини для керованого переміщення вантажів повинні бути розроблені і вироблені із забезпеченням запобігання можливості травмування людей вантажем, а також піднімальною кабіною або противагою, якщо вона передбачена.

10. Машини, які обслуговують зупинні площадки, повинні відповідати таким вимогам:

1) рух піднімальної кабіни машини, що обслуговує зупинні площадки, повинен бути чітко керованим та повинен припинятися на площадках. Ножичні (підіймальні) конструкції також повинні бути чітко скерованими;

2) якщо люди мають доступ до піднімальної кабіни, машини повинні бути розроблені та вироблені таким чином, щоб забезпечувати нерухомість піднімальної кабіни під час доступу, особливо під час її навантаження або розвантаження.

Машини повинні бути розроблені та вироблені таким чином, щоб різниця рівнів між піднімальною кабіною та площадкою, що обслуговується, не створювала ризику спотикання;

3) у разі необхідності з метою виконання положень, зазначених в абзаці другому пункту 9 цих вимог, зона руху повинна бути недоступною під час нормальної роботи. Якщо під час перевірки або технічного обслуговування існує ризик, що люди, які перебувають під піднімальною кабіною або над нею, можуть бути затиснуті між піднімальною кабіною та нерухомими частинами машини, достатній вільний простір повинен бути забезпечений наявністю фізичних ніш або шляхом застосування механічних пристроїв для блокування руху піднімальної кабіни;

4) якщо існує ризик падіння вантажу з піднімальної кабіни, машина повинна бути спроектована і вироблена так, щоб запобігати такому ризику;

5) ризики контакту людей на зупинній площадці з рухомою піднімальною кабіною або іншими рухомими частинами повинні бути унеможливлені.

Якщо існує ризик потрапляння людей у зону руху, коли піднімальна кабіна перебуває поза зупинною площадкою, повинні бути встановлені огорожі з метою запобігання такому ризику. Такі огорожі не повинні відчинятися у напрямку зони руху. Вони повинні бути з'єднані з блокувальним пристроєм, що контролює положення піднімальної кабіни для запобігання:

небезпечному переміщенню піднімальної кабіни при незачинених і незаблокованих огорожах;

небезпечному відкриттю огорожі до повної зупинки піднімальної кабіни на відповідній зупинній площадці.

11. У разі введення в обіг або в експлуатацію підіймальних машин або піднімального приладдя виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити шляхом вжиття відповідних заходів, щоб зазначені машини або приладдя, готові для використання, керовані вручну або від джерела живлення, могли виконувати свої визначені функції у безпечний спосіб.

Статичні і динамічні випробування, зазначені у пункті 5 цих вимог, повинні проводитися для всіх підіймальних машин, готових для введення в експлуатацію.

Якщо машина не може бути складена на підприємстві виробника або його уповноваженого представника, повинні бути вжиті відповідні заходи для її складання за місцем експлуатації. Тобто складання машини може відбуватись як за місцем виробництва, так і за місцем використання.

12. Для керування рухом машин або їх обладнання повинні використовуватися пристрої керування з автоматичним поверненням у вихідний стан. Проте у разі часткового або повного переміщення, коли немає ризику зіткнення вантажів або машин, замість зазначених пристроїв можуть застосовуватися пристрої керування, які дають змогу зробити автоматичну зупинку в попередньо визначених місцях без утримування оператором пристрою керування з автоматичним поверненням у вихідний стан.

13. Машини з максимальною робочою вантажопідйомністю не менш як 1000 кілограмів або з перекидним моментом не менш як 40000 ньютон-метр (Н•м) повинні бути обладнані пристроями для попередження водія і запобігання небезпечним рухам у разі:

перевищення максимальної робочої вантажопідйомності або максимального робочого моменту машини внаслідок перевантаження; або

перевищення перекидного моменту.

14. Канатні піднімальні кабіни, канатні трактори або тракторні кабіни повинні утримуватися противагами або пристроями, що дають змогу постійно керувати натяг канату.

15. На кожному з ланцюгів, канатів або пасів, призначених для піднімальних робіт, якщо вони не є частиною неподільної складальної одиниці, повинне бути нанесене маркування або, якщо це неможливо, прикріплена табличка чи незнімне кільце із зазначенням найменування та адреси виробника або його уповноваженого представника, а також посилання на відповідний сертифікат (свідоцтво), за яким такий компонент можна ідентифікувати.

Зазначений сертифікат (свідоцтво) повинен містити принаймні таку інформацію:

повне найменування і місцезнаходження виробника та в разі необхідності його уповноваженого представника;

опис ланцюга або каната з такими даними:

- номінальні розміри;

- конструкція;

- матеріал вироблення;

- усі види спеціальної металургійної обробки матеріалу;

застосований метод випробування;

максимальну вантажопідйомність ланцюга або каната під час експлуатації. У разі спеціального застосування може бути наведено діапазон значень.

16. На кожному піднімальному приладді повинне бути зазначено:

ідентифікаційні дані матеріалу, якщо така інформація необхідна для безпечного використання;

максимальне робоче навантаження.

Якщо до складу приладдя входять такі компоненти, як канати або троси, на яких безпосереднє маркування фізично неможливе, зазначені в абзаці першому цього пункту відомості повинні бути наведені на табличці або відображені на іншому засобі та надійно закріплені на приладді.

Позначення повинні бути чіткими та розміщеними в такому місці, де вони не можуть зникнути внаслідок роботи машини, зносу тощо або погіршити міцність приладдя.

17. На кожній вантажопідіймальній машині повинні бути нанесені у незакодованій формі чіткі та незмивні відомості про їх максимальне робоче навантаження.

Якщо максимальне робоче навантаження залежить від конфігурації машини, кожне робоче положення повинне бути забезпечене таблицею навантажень, де зазначене допустиме робоче навантаження для кожної конфігурації, бажано у формі діаграм або таблиць.

Машини, призначені тільки для підйому вантажів, обладнані піднімальними кабінами, до яких можливий доступ людей, повинні мати чіткий і незмивний попереджувальний напис про заборону піднімання людей. Таке застереження повинне бути добре видиме на усіх місцях можливого доступу.

18. Кожне піднімальне приладдя або кожна комерційно неподільна партія такого приладдя повинна супроводжуватися інструкцією, яка містить принаймні такі дані:

інформацію про застосування за призначенням;

обмеження щодо застосування (особливо для таких пристроїв, як магнітні і вакуумні приладдя, які не відповідають повністю абзацу шостому пункту 8 цих вимог);

інструкції щодо експлуатації, монтажу та технічного обслуговування;

застосований коефіцієнт статичного випробування.

19. Кожна вантажопідіймальна машина повинна супроводжуватися інструкціями, що містять таку інформацію:

1) технічні характеристики машини, зокрема:

максимальне робоче навантаження та у разі потреби копію таблиці навантажень, як зазначено в абзаці другому пункту 17 цих вимог;

реакції (зусилля), які виникають в опорах або анкерних кріпленнях, і у разі необхідності характеристики траєкторій переміщення;

характеристики та засоби встановлення баласту (у разі потреби);

2) зміст журналу нагляду, якщо його не поставляють разом з машиною;

3) рекомендації щодо експлуатації, у тому числі рекомендації оператору щодо компенсації недостатнього безпосереднього спостереження за вантажем;

4) звіт про випробування з деталізацією статичних і динамічних випробувань, проведених виробником або його уповноваженим представником, або на їх замовлення (у разі потреби);

5) необхідні настанови щодо проведення вимірювань, зазначених у пункті 11 цих вимог, перед першим введенням в експлуатацію машини, якщо вона не змонтована у виробника до стану, в якому вона використовується.

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 21 і 22 Технічного регламенту безпеки машин та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, призначені для роботи під землею.

2. Механізовані шахтові кріплення повинні бути спроектовані та виготовлені таким чином, щоб вони зберігали заданий напрямок під час руху і не зрушувалися до навантаження, під час навантаження та після видалення вантажу. Вони повинні бути оснащені жорсткими кріпленнями верхніх площадок окремих гідравлічних стояків.

3. Механізовані шахтові кріплення не повинні перешкоджати вільному пересуванню людей.

4. Управління пристроями керування прискоренням та гальмуванням руху рейкових машин повинне бути ручним. Але керування аварійною зупинкою може бути ножним.

Пристрої керування механізованих шахтових кріплень повинні бути вироблені і розташовані таким чином, щоб під час операцій їх переміщення оператори були захищені встановленою на робочому місці опорною стійкою. Пристрої керування повинні бути захищені від будь-якого випадкового вивільнення.

5. Самохідні рейкові машини, призначені для роботи під землею, повинні бути обладнані пристроями дозволу (зупинки руху), які діють на коло керування рухом машини таким чином, що коли водій не керує рухом машини, її рух зупиняється.

6. Вимога щодо оснащення вбудованими системами вогнегасіння, зазначена в абзаці третьому пункту 21 додатка 3 до Технічного регламенту безпеки машин, обов'язкова для машин, що мають легкозаймисті частини.

Система гальмування машин, призначених для роботи під землею, повинна бути розроблена і вироблена із запобіганням можливості іскріння або займання.

Машини з двигунами внутрішнього згоряння, призначені для роботи під землею, повинні бути оснащені виключно двигунами, що використовують палива з низьким тиском випарювання та виключають можливість утворення іскор електричного походження.

7. Вихлопні гази від двигунів внутрішнього згоряння не повинні викидатися догори.

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 21 і 22 Технічного регламенту безпеки машин та у додатках 1 і 4 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, яким властиві небезпеки, пов'язані з підніманням людей.

2. Кабіна, у тому числі опускні люки, повинна бути розроблена і вироблена таким чином, щоб мати достатньо простору і необхідну міцність, які повинні відповідати передбачуваним виробником максимальній кількості людей і максимальному робочому навантаженню.

Робочі коефіцієнти для компонентів, визначених у пунктах 6 і 7 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин, не є достатніми для машин, призначених для піднімання людей, і, зазвичай, повинні бути подвоєні. Машини, призначені для піднімання людей або людей і вантажів, повинні бути обладнані системою підвішування або підтримування кабіни, яка повинна бути розроблена і вироблена таким чином, щоб забезпечити необхідний загальний рівень безпеки і відвернення ризику падіння кабіни.

Якщо для підвішування кабіни використовуються канати або ланцюги, необхідно застосувати принаймні два незалежних канати або ланцюги, кожний з яких має власне анкерне кріплення.

3. Вимоги, встановлені у пункті 13 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин, застосовуються до машин, що працюють без застосування мускульної сили людей, незалежно від їх максимальної робочої вантажопідйомності та перекидного моменту. Такі вимоги не поширюються на машини, для яких виробник може навести докази відсутності ризику перевантаження та/або перекидання.

4. Якщо вимогами щодо безпечності не встановлено інше, кабіна повинна, як правило, бути розроблена та вироблена таким чином, щоб люди в кабіні мали засоби керування рухом вгору і вниз, та в разі необхідності іншими рухами кабіни.

Під час роботи зазначені пристрої керування в кабіні повинні мати перевагу над іншими пристроями керування тими ж самими рухами, за винятком пристроїв аварійної зупинки.

Пристрої керування такими рухами повинні бути пристроями керування з автоматичним поверненням до вихідного положення, за винятком машин з повністю закритою кабіною.

5. Машини, призначені для підіймання людей, повинні бути розроблені, вироблені та обладнані таким чином, щоб прискорення або сповільнення руху кабіни не спричиняло небезпеки людям, які в ній перебувають.

6. Кабіна не повинна нахилятися до такого ступеня, щоб створювати ризик падіння людей з кабіни, в тому числі під час руху машини і кабіни.

Якщо кабіна розроблена як робоче місце, повинні бути передбачені заходи щодо забезпечення стійкості та запобігання небезпеці рухів.

Якщо заходи, викладені у пункті 42 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, недостатні, кабіни повинні бути обладнані з урахуванням розрахунку ймовірної наявності людей в кабіні достатньою кількістю необхідної міцності анкерних кріплень для прикріплення індивідуального спорядження захисту людей від падіння з висоти.

Будь-які люки в підлозі, стелі або бокові дверцята повинні бути розроблені і вироблені таким чином, щоб унеможливити їх ненавмисне відкриття і напрямок їх відчинення унеможливлював ризики падіння під час їх несподіваного відкривання.

7. Якщо існує ризик падіння предметів на кабіну і створення небезпеки для людей, кабіна повинна бути обладнана захисним дахом.

8. Кабіна машини, що обслуговує зупинні площадки, повинна бути розроблена та вироблена таким чином, щоб запобігти ризикам контакту людей та/або предметів у кабіні або над нею з будь-якими фіксованими або рухомими елементами. У разі необхідності з метою виконання таких вимог кабіна повинна бути повністю закрита дверима, обладнаними блокувальним пристроєм, який запобігає небезпечному рухові кабіни, коли двері не зачинені. Двері повинні залишатися зачиненими в разі зупинки кабіни між зупинними площадками, якщо створюється ризик випадання з кабіни.

Машини повинні бути розроблені, вироблені і в разі потреби обладнані пристроями таким чином, щоб попередити некероване підіймання або опускання кабіни. Такі пристрої повинні зупиняти кабіну в разі її максимального завантаження і найбільшої передбачуваної швидкості.

Сповільнення під час зупинення кабіни не повинне завдавати шкоди людям, що перебувають в кабіні, за будь-яких умов навантаження.

9. Пристрої керування рухом кабіни на зупинних площадках, крім аварійних, повинні унеможливлювати включення руху кабіни, якщо:

пристрій керування в кабіні ще працює;

кабіна не наблизилася остаточно до зупинної площадки.

10. Огорожі зупинних площадок і кабіни повинні бути розроблені та вироблені таким чином, щоб забезпечити безпечне переміщення в кабіну і з неї з урахуванням передбачуваного до підіймання діапазону кількості вантажу і людей.

11. У кабіні повинна бути розміщена інформація, необхідна для забезпечення безпеки, у тому числі про:

кількість людей, дозволену для переміщення;

максимальне робоче навантаження.

1. Декларація про відповідність машини повинна бути розроблена українською мовою. Слова "оригінал декларації" повинні бути наведені тільки в мовній версії, яка завірена виробником або його уповноваженим представником.

Якщо не існує оригіналу декларації, складеної українською мовою, її переклад на українську мову повинен надавати виробник або його уповноважений представник, або постачальник машини в Україну. Переклад декларації повинен мати напис "Переклад декларації з оригіналу".

Декларація та її переклад виконуються у друкований спосіб або пишуться вручну друкованими літерами.

2. Декларація про відповідність машини стосується виключно машин у тому стані, в якому вони введені в обіг, і не включає компонентів та/або змін, які були пізніше впроваджені на машині кінцевим користувачем.

3. Декларація про відповідність машини повинна містити такі дані:

повне найменування і місцезнаходження виробника, і, якщо це необхідно, його уповноваженого представника;

повне найменування і місцезнаходження представника, уповноваженого виробником на складення та надання на запити технічної документації (технічного файла);

опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву;

відомості про те, що машина відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин, і у разі потреби відомості про відповідність машини іншим технічним регламентам та/або іншим вимогам, яким відповідає машина;

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів перевірку типу, порядок проведення якої передбачено у додатку 15 до Технічного регламенту безпеки машин, і номер сертифіката перевірки типу машини;

у разі необхідності найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, яким схвалено систему управління якістю, порядок схвалення якої встановлено у додатку 16 до Технічного регламенту безпеки машин;

посилання у разі необхідності на:

- національні стандарти, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин, що застосовуються;

- інші нормативні документи, що застосовуються;

місце і дата декларування;

зазначення персональних даних і підпис особи, уповноваженої на оформлення декларації від імені виробника або його уповноваженого представника.

4. Виробник машини або його уповноважений представник повинен зберігати оригінал декларації про відповідність машини протягом щонайменше 10 років від дати виготовлення останньої машини.

1. Декларація про вбудовування незавершеної машини повинна бути розроблена українською мовою. Слова "оригінал декларації" повинні бути наведені тільки в мовній версії, яка завірена виробником або його уповноваженим представником.

Якщо не існує оригіналу декларації, складеної українською мовою, її переклад на українську мову повинен надавати виробник або його уповноважений представник, або постачальник незавершеної машини в Україну. Переклад декларації повинен мати напис "Переклад декларації з оригіналу".

Декларація і її переклад виконуються у друкований спосіб або пишуться вручну друкованими літерами.

2. Декларація про вбудовування незавершеної машини повинна містити такі дані:

повне найменування і місцезнаходження виробника незавершеної машини та в разі необхідності його уповноваженого представника;

повне найменування і місцезнаходження представника, уповноваженого виробником на складення та надання на запити технічної документації (технічного файла);

опис та ідентифікаційні дані незавершеної машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву;

відомості про те, які вимоги Технічного регламенту безпеки машин були застосовані та виконані і що відповідна технічна документація складена згідно з додатком 13 до зазначеного Технічного регламенту, та у разі потреби відомості про відповідність незавершеної машини вимогам інших технічних регламентів, дія яких поширюється на незавершену машину;

зобов'язання подавати на обґрунтований запит органів виконавчої влади відповідну інформацію про незавершену машину, яка повинна включати спосіб передачі такої інформації, який не повинен зачіпати прав інтелектуальної власності виробника незавершеної машини;

заява в разі необхідності про те, що незавершена машина не може бути введена в експлуатацію до того часу, поки кінцева машина, до якої вона повинна бути вбудована, не буде декларована як така, що відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин;

місце і дата декларування;

зазначення персональних даних і підпис особи, уповноваженої на оформлення декларації від імені виробника або його уповноваженого представника.

3. Виробник незавершеної машини або його уповноважений представник повинен зберігати оригінал декларації про вбудовування незавершеної машини протягом щонайменше 10 років від дати виготовлення останньої незавершеної машини.

1. Циркулярні пили (з однією або кількома пилками) для роботи з деревиною та матеріалами з подібними фізичними характеристиками або для роботи з м'ясопродуктами та матеріалами з подібними фізичними характеристиками, у тому числі:

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій лезом/лезами, які мають нерухомий стіл з ручною подачею матеріалу або знімною механічною подачею;

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій лезом/лезами, які мають реверсивний стіл або каретку, керовані вручну;

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій лезом/лезами, які мають вбудований механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням;

пиляльні машини з рухомим під час виконання операцій лезом/лезами, які мають механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

2. Стругальні деревообробні машини з ручною подачею.

3. Стругальні верстати для одностороннього оброблення тонких дощок, які мають вбудований механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

4. Стрічкові пили з ручним навантаженням та/або розвантаженням для роботи з деревиною та матеріалами з подібними фізичними характеристиками або для роботи з м'ясопродуктами та матеріалами з подібними фізичними характеристиками, у тому числі:

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій лезом/лезами, які мають нерухомий стіл або рухомий зворотно-поступальний стіл чи каретку для оброблюваних деталей;

пиляльні машини з лезом/лезами, з'єднаним з кареткою, яка має зворотно-поступальний рух.

5. Комбіновані машини, які складаються з машин тих типів, що зазначені у пунктах 1-4 і 7 цього переліку, для роботи з деревиною та матеріалами з подібними фізичними характеристиками.

6. Шипорізні деревообробні машини з кількома тримачами леза/лез та ручною подачею.

7. Вертикально шпиндельні фрезерувальні машини з ручною подачею для роботи з деревиною та матеріалами з подібними фізичними характеристиками.

8. Портативні ланцюгові пили для деревини.

9. Преси, в тому числі вальцювальні для холодної обробки металів, з ручним навантаженням та/або розвантаженням, у яких рухомі робочі частини можуть мати хід понад 6 міліметрів та швидкість понад 30 міліметрів у секунду.

10. Інжекційні або компресійні машини для формування пластмас з ручним навантаженням або розвантаженням.

11. Інжекційні або компресійні машини для формування гумових сумішей з ручним навантаженням або розвантаженням.

12. Машини для підземних робіт таких типів:

локомотиви та гальмівні вагони;

гідравлічні шахтові опори.

13. Автомобілі-сміттєвози з ручним завантаженням і вбудованим ущільнювачем.

14. Знімні пристрої трансмісії із захисними огорожами.

15. Захисні огорожі для знімних пристроїв трансмісії.

16. Підіймачі для обслуговування транспортних засобів.

17. Устаткування для підіймання людей або людей і вантажів, в тому числі таке, де є ризик падіння з висоти понад три метри.

18. Переносні кріпильні та інші машини ударної дії, які мають обойму.

19. Захисні пристрої, призначені для виявлення присутності людей.

20. Механізовані блокувальні знімні огорожі, призначені для використання як засоби захисту на машинах, зазначених у пунктах 9-11 цього переліку.

21. Логічні пристрої для убезпечення функціонування машин.

22. Конструкції для захисту від перевертання (ROPS).

23. Конструкції для захисту від предметів, що падають (FOPS).

1. Захисні огорожі для знімних пристроїв трансмісії.

2. Захисні пристрої, призначені для виявлення присутності людей.

3. Механізовані блокувальні знімні огорожі, призначені для використання як засоби захисту на машинах, зазначених у пунктах 9-11 додатка 9 до Технічного регламенту безпеки машин.

4. Логічні пристрої для убезпечення функціонування машин.

5. Клапани з додатковими засобами для виявлення несправностей, призначені для керування небезпечним рухом машин.

6. Витяжні системи для вихлопних газів машин.

7. Огорожі і захисні пристрої для захисту осіб від частин машини, що рухаються в процесі її функціонування.

8. Пристрої спостереження за завантаженням та контролю за рухом підіймальних машин.

9. Пристосування для утримання людей на сидіннях.

10. Пристрої аварійної зупинки.

11. Розрядні системи для запобігання накопиченню потенційно небезпечних електричних зарядів.

12. Обмежувачі енергії та запобіжні пристрої, зазначені у пункті 34 додатка 1, пункті 19 додатка 3 та пункті 8 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин.

13. Системи і пристрої для зменшення рівня створюваного шуму і вібрацій.

14. Конструкції для захисту у разі перевертання (ROPS).

15. Конструкції для захисту від предметів, що падають (FOPS).

16. Пристрої дворучного керування.

17. Компоненти машин, призначені для підіймання та/або опускання людей між різними зупинними площадками, зокрема:

пристрої для блокування дверей зупинної площадки;

пристрої для запобігання несподіваному падінню елемента, який несе вантаж, або його несподіваному руху вгору;

пристрої обмеження швидкості;

амортизатори, що акумулюють енергію, нелінійні або з демпфіруванням зворотного руху;

амортизатори, що розсіюють енергію;

захисні пристрої, вбудовані в силові кола гідравлічних домкратів, якщо вони використовуються як пристрої для запобігання падінню;

електричні захисні пристрої у вигляді запобіжних вимикачів, що містять електронні компоненти.

Інструкція із складання незавершеної машини повинна:

містити опис умов, які повинні бути дотримані для правильного вбудовування незавершеної машини до кінцевої машини без порушення вимог щодо охорони здоров'я та безпеки;

бути викладена мовою, прийнятною для виробника машини, який здійснює вбудовування незавершеної машини, або для його уповноваженого представника.

1. Технічна документація на машину повинна доводити, що машина відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки машин.

Технічна документація повинна охоплювати стадії розроблення, виготовлення і застосування машини до тієї межі, яка необхідна для оцінювання її безпечності, оформляється українською мовою, за винятком інструкцій для машин, до яких застосовуються положення абзацу третього пункту 54 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин.

2. Технічна документація повинна містити:

1) комплект конструкторської документації, що включає:

загальний опис машини;

загальні креслення машини разом із схемами кіл керування, а також відповідні описи і пояснення, необхідні для розуміння роботи машини;

усі детальні креслення, що супроводжуються розрахунками, результатами випробувань, сертифікатами тощо, які необхідні для перевірки відповідності машини вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я;

документацію з оцінки ризиків, яка відображає необхідні процедури, а саме:

- перелік вимог щодо безпеки та охорони здоров'я, які застосовуються до машини;

- опис виконаних захисних заходів щодо зменшення визначених небезпек або зменшення ризиків і, якщо це необхідно, зазначення залишкових ризиків, пов'язаних з машиною;

застосовані національні стандарти, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин, та інші нормативні документи з визначенням вимог щодо безпеки та охорони здоров'я, на які поширюється дія таких стандартів;

усі технічні звіти, в яких представлені результати випробувань, проведених виробником або призначеним органом з оцінки відповідності, обраним виробником або його уповноваженим представником;

копії інструкцій на машину;

у разі наявності у складі машини незавершеної машини - декларацію про вбудовування останньої і відповідні інструкції з її складання;

у разі необхідності копії декларації про відповідність машин або іншого устаткування, вмонтованого в машину;

копію декларації про відповідність;

2) у разі серійного виробництва машини внутрішні заходи виробника, які будуть виконані для забезпечення відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин.

Виробник повинен провести необхідні дослідження і випробування компонентів, з'єднань або готових машин для з'ясування, чи дасть змогу їх складання і введення в експлуатацію за місцем застосування забезпечити дотримання вимог щодо безпеки та охорони здоров'я.

3. Технічна документація, зазначена у пункті 2 цих вимог (технічний файл), повинна бути доступною для відповідних органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після дати вироблення машини або у разі серійного виробництва - після дати вироблення останньої одиниці машини.

Технічний файл не повинен обов'язково перебувати на території України та постійно бути доступним у фізичному вигляді. Проте особа, що зазначена у декларації про відповідність, повинна мати можливість укомплектування цього файла та його надання на запит протягом періоду, відповідного складності документації.

Технічний файл не повинен включати детальні креслення чи якусь іншу інформацію про вузли та/або пристрої безпеки, з яких складається машина, за винятком тих креслень та інформації, знання яких є суттєвим для перевірки відповідності вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я.

4. Відмова у наданні технічного файла відповідним органам державного ринкового нагляду на їх запит, що належним чином обґрунтований, може становити достатні підстави для сумнівів стосовно відповідності машини вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я.

1. Технічна документація на незавершену машину повинна демонструвати, які вимоги Технічного регламенту безпеки машин застосовані та виконані. Вона повинна охоплювати стадії розроблення, виготовлення і застосування незавершеної машини до тієї межі, яка необхідна для оцінювання її відповідності вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я, що до неї застосовані.