Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон (далі - доручення).

2. Уповноважені державні органи під час надання, а Держприкордонслужба під час виконання доручень керуються Конституцією та законами України і цим Порядком.

3. Доручення Держприкордонслужбі надаються уповноваженими державними органами відповідно до їх компетенції та за наявності підстав, визначених законом.

4. Доручення надсилаються на адресу органу Держприкордонслужби, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - орган Держприкордонслужби).

5. Уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо:

заборони в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, встановленого уповноваженим державним органом;

заборони виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, за умовами якого передбачено таке обмеження;

розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, оголошених у розшук відповідно до Кримінального процесуального кодексу України;

інформування про факт перетинання державного кордону особами, стосовно яких уповноваженими державними органами проводяться оперативно-розшукові, контррозвідувальні, розвідувальні заходи або слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні, заходи з протидії порушенням митних правил, а також прийнято рішення про добровільне чи примусове повернення в країну походження або третю країну;

огляду (із залученням у разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон, з метою недопущення його незаконного перетинання особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон; виявлення викрадених транспортних засобів;

додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особами.

6. Доручення оформляються на бланку за формою згідно з додатком за підписом:

Голови Національної поліції або його заступників, уповноважених Головою керівників структурних підрозділів центрального органу управління Національної поліції або їх заступників, керівників територіальних органів Національної поліції;

Голови СБУ або його заступників, начальників функціональних підрозділів Центрального управління СБУ, що провадять оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність, регіональних органів та органів військової контррозвідки, а також їх заступників;

Голови Служби зовнішньої розвідки або його заступників;

начальника Управління державної охорони або його заступників;

заступника Міністра юстиції, начальників міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін’юсту або їх заступників;

Генерального прокурора або його першого заступника чи заступників, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників обласних прокуратур, прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, керівника Київської міської прокуратури або їх перших заступників чи заступників, керівників окружних прокуратур або їх перших заступників чи заступників (у тому числі спеціалізованих прокуратур на правах обласних, окружних);

начальника Головного управління розвідки Міноборони;

Голови ДМС або його заступників, начальників головних управлінь, управлінь ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі або їх заступників;

Директора Національного антикорупційного бюро або його заступників, керівників підрозділів внутрішнього контролю, підрозділів детективів або їх заступників;

Директора Державного бюро розслідувань або його заступників, уповноважених Директором керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань або їх заступників, директорів територіальних управлінь Державного бюро розслідувань або їх заступників.

Директора БЕБ або його заступників, уповноважених Директором керівників підрозділів центрального апарату БЕБ або їх заступників, керівників територіальних управлінь БЕБ або їх заступників.

7. Доручення, що надаються Головою Держприкордонслужби, його заступниками, начальниками регіональних управлінь Адміністрації Держприкордонслужби або їх першими заступниками, начальниками органів охорони державного кордону або їх першими заступниками, оформляються також на відповідному бланку, надсилаються для виконання та беруться на контроль відповідно до цього Порядку.

8. Доручення, що надається згідно з абзацами другим - четвертим пункту 5 цього Порядку, надсилається разом із завіреною в установленому порядку копією постанови, винесеної посадовою особою відповідного уповноваженого державного органу, або рішення слідчого судді, суду.

У дорученні його ініціатором зазначаються такі відомості про особу:

громадянство (підданство);

прізвище, ім’я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян України - українською мовою, для іноземців та осіб без громадянства - латиницею);

дата народження (день, місяць, рік);

стать;

місце проживання;

серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий.

9. Доручення оформляються стосовно однієї особи із зазначенням на відповідному бланку лише одного з видів доручень, передбачених у пункті 5 цього Порядку.

10. Перед наданням Держприкордонслужбі доручень щодо заборони в’їзду в Україну посадових осіб органів влади іноземних держав, акредитованих в Україні працівників дипломатичних представництв та консульських установ і членів їх сімей, представників іноземних засобів масової інформації відповідні уповноважені державні органи погоджують своє рішення з МЗС.

Уповноважені державні органи інформують МЗС про прийняття рішення щодо заборони в’їзду в Україну іноземців, які є засновниками, власниками або керівниками юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, представників іноземних релігійних або громадських організацій.

11. У разі виникнення потреби у терміновому виконанні доручення його зміст може передаватися телеграмою або телефаксом з обов’язковим подальшим поданням протягом п’яти діб органу Держприкордонслужби оригіналу доручення.

Доручення можуть також надаватися Держприкордонслужбі в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем у встановленому законодавством порядку. Такі доручення оформлюються відповідно до вимог законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Відповідальність за надане доручення та достовірність інформації, внесеної до інформаційно-комунікаційної системи, несе ініціатор доручення.

12. Доручення, що надійшли до органу Держприкордонслужби, беруться ним на контроль не пізніше наступного дня після їх надходження.

13. Доручення беруться на контроль на строк, зазначений у дорученні, з дня надходження до органу Держприкордонслужби.

Доручення, що надаються згідно з абзацом другим пункту 5 цього Порядку, беруться на контроль не більш як на строк, визначений у Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Доручення, що надаються згідно з абзацами третім і четвертим пункту 5 цього Порядку, беруться на контроль на строк, що не перевищує строку, визначеного у рішенні слідчого судді, суду, а інші доручення - не більш як на один рік.

У разі виникнення потреби у продовженні строку здійснення контролю посадова особа відповідного уповноваженого державного органу своєчасно надсилає на адресу органу Держприкордонслужби повідомлення про продовження такого строку за підписом посадової особи, яка підписала доручення, або посадової особи вищого рівня, зазначеної в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

У разі коли строк здійснення контролю в дорученні або в процесуальних документах, зазначених у пункті 8 цього Порядку, не зазначено, такий строк становить 30 діб з дня надходження доручення до органу Держприкордонслужби, крім доручень, що надаються згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього Порядку, які беруться на контроль на строк, що не перевищує один рік, про що орган Держприкордонслужби письмово повідомляє ініціатору доручення.

14. Орган Держприкордонслужби не приймає доручення до виконання у разі, коли:

воно не стосується питань, зазначених у пункті 5 цього Порядку;

його виконання призведе до порушення вимог законодавства та прав людини;

до доручення про заборону в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства не додано копії відповідної постанови, винесеної посадовою особою уповноваженого державного органу;

до доручення про заборону виїзду з України не додано копії рішення слідчого судді, суду;

до доручення про розшук у пунктах пропуску осіб, оголошених у розшук відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, не додано копії ухвали суду чи постанови слідчого або прокурора;

відомості про особу не зазначені у повному обсязі;

не зазначено спосіб інформування уповноваженого державного органу чи його посадової особи про хід виконання доручення;

доручення надійшло за підписом посадової особи, не зазначеної у пунктах 6 і 7 цього Порядку, або без погодження з МЗС відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Забороняється відмовляти у виконанні доручень з підстав, не передбачених цим пунктом.

15. Про відмову у виконанні доручення посадова особа органу Держприкордонслужби інформує уповноважений державний орган, який надав доручення, із зазначенням причини.

16. Доручення достроково знімається з контролю органом Держприкордонслужби у разі надходження повідомлення про його відкликання за підписом посадової особи, яка підписала доручення, або посадової особи вищого рівня, зазначеної у пунктах 6 і 7 цього Порядку, або коли протягом п’яти діб до органу Держприкордонслужби не надійшов оригінал доручення, поданого згідно з пунктом 11 цього Порядку.

17. Виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби під час проведення перевірки документів осіб на право в’їзду в Україну або виїзду з України.

18. Відповідно до міжнародних договорів України із суміжними державами про здійснення спільного прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон Держприкордонслужба може проводити обмін з прикордонними службами таких держав інформацією про осіб, стосовно яких надано доручення щодо обмеження їх права виїзду за межі держави проживання (перебування).

19. Порядок дій уповноважених службових осіб Держприкордонслужби у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, визначаються законодавством.

20. У разі відмови особі у перетинанні державного кордону у зв’язку з виконанням доручення, наданого згідно з абзацами другим - третім пункту 5 цього Порядку, уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону оформляється відповідно до статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" рішення про відмову у перетинанні державного кордону.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2001 р. № 35 "Про затвердження Положення про порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень правоохоронних і розвідувальних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон України" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 4, ст. 119).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 378 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2244 і від 22 січня 2001 р. № 35" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 883).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 262 "Про внесення змін до Положення про порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень правоохоронних і розвідувальних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон України" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 742).

4. Пункт 17 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1109 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3078).