Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю Державним агентством земельних ресурсів, що додаються.

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю, є:

види виконуваних топографо-геодезичних і картографічних робіт;

додержання вимог законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:

1) протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

2) виконують топографо-геодезичні роботи на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку, - атомної енергетики; видобування нафти і природного газу; вугільної, гірничодобувної промисловості; будівництва гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем; будівництва аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів;

3) виконують топографо-геодезичні і картографічні роботи загальнодержавного призначення.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які за останній рік виконували хоча б один з таких видів топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення для забезпечення:

1) кадастрової діяльності:

створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення;

створення і оновлення картографічної основи державних кадастрів (земельного, водного, лісового, містобудівного кадастрів, кадастру родовищ і проявів корисних копалин, кадастру природних лікувальних ресурсів, кадастрів тваринного і рослинного світу);

створення місцевих систем координат;

2) містобудівної діяльності:

створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території;

проектування, будівництва і реконструкції об'єктів IV і V категорій складності;

створення інженерної та транспортної інфраструктури.

5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, які виконують топографо-геодезичні і картографічні роботи, але не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

7. У разі коли за результатами двох останніх планових перевірок не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, наступна планова перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб'єкта господарювання віднесено одночасно до двох або більше ступенів ризику з тих, до яких він може бути віднесений, такий суб'єкт належить до більш високого ступеня ризику.