5. Вага дитини при народженні, теперішня вага.
6. Показання до транспортування.
7. Факти перинатального анамнезу, що можуть мати значення.
8. Стан і моніторинг життєво важливих функцій новонароджених:
дихання - сатурація;
кровообіг (ЧСС, АТ і тривалість наповнення капілярів);
терморегуляція;
неврологічний статус;
глюкоза крові;
діурез.
9. Заходи для підтримання життєво важливих функцій:
венозний доступ, інфузія, парентеральне харчування;
дихальна підтримка;
інотропна підтримка;
харчування ентеральне.
10. Наявність природжених вад розвитку й інших проблем.
11. Медикаментозні призначення: антибіотики й інші лікарські засоби.
12. Попередній діагноз.
__________
Примітка.
Інформація про стан новонародженої дитини, що надається лікарем скеровуючого закладу охорони здоров’я лікарю виїзної неонатологічної бригади, може не обмежуватися цією інформацією.
Додаток 3
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 3.5 розділу ІІІ)
МЕТОДИКА
неінвазивного вимірювання артеріального тиску
1. Неінвазивний метод вимірювання АТ проводиться з використанням манжети. Відсутня достовірна різниця між показниками на руці та гомілці у здорових новонароджених дітей. Для того, щоб отримати достовірні значення артеріального тиску, слід дотримуватись певних правил:
слід застосовувати манжету розміром дві третини довжини плеча новонародженого і накладати її на верхню частину правого плеча або гомілку;
застосування занадто малої манжети призводить до хибно високих показників артеріального тиску;
занадто велика манжета дає занижені значення тиску;
при вимірюванні артеріального тиску новонароджений має знаходитись у лежачому положенні;
не рекомендується вимірювати артеріальний тиск під час годування, рухів дитини або коли вона кричить, оскільки це призводить до зростання артеріального тиску.
2. При правильному підборі розміру манжети кореляція між середніми артеріальними тисками прямого та непрямого вимірювання - досить висока.
3. Середній артеріальний тиск розраховується монітором, у перші 72 години життя дорівнює щонайменше гестаційному віку дитини в тижнях. САТ можна розраховувати за формулою: АТ діастолічний + (АТ систолічний - АТ діастолічний)/3 або 1/3 АТ систолічного + 2/3 АТ діастолічного.
Середні значення артеріального тиску та допустимі коливання у дітей з надзвичайно малою і дуже малою масою тіла
( Див. текст )
Дні життя
__________
Примітка.
Середні значення, а також допустимі коливання артеріального тиску від 10 до 90 перцентилів.
Оцінку середнього артеріального тиску також можливо провести за допомогою номограм.
Додаток 4
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 3.6 розділу ІІІ)
РОЗРАХУНОК
дози допаміну, добутаміну та адреналіну
1. Розрахунок потрібної дози допаміну
мг допаміну на 100 мл 10 % глюкози = 6 х масу тіла (кг) х дозу допаміну (мкг/кг/хв) / задана швидкість введення розчину (мл/год), або
мг допаміну на 50 мл 10 % глюкози = 3 х масу тіла (кг) х дозу допаміну (мкг/кг/хв) / задана швидкість введення розчину (мл/год).
2. Розрахунок дози добутаміну
Доза добутаміну в мг на 50 мл розчину для інфузії:
мг допаміну = 3 х дозу (мкг/кг/хв) х масу (кг) / швидкість (мл/год).
Об’єм допаміну на 50 мл:
мл добутаміну = мг добутаміну (за формулою) / концентрація препарату (мг/мл).
3. Розрахунок дози адреналіну
Якщо додати 0,3 мг адреналіну (0,3 мл адреналіну в концентрації 1:1000) х масу тіла дитини (кг) до 50 мл 5 % глюкози чи фізіологічного розчину, то інфузія такого розчину зі швидкістю 1 мл/год=0,1 мкг/кг/хв.
Додаток 5
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 3.6 розділу ІІІ)
РОЗРАХУНОК
об’єму еритроцитарної маси
( Див. текст )
__________
* Для недоношених новонароджених об’єм циркулюючої крові дорівнює 90-95 мл/кг.
Додаток 6
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 3.8 розділу ІІІ)
ВИМОГИ
щодо проведення лікувальної гіпотермії під час підготовки та протягом транспортування
1. Під час підготовки та протягом транспортування використовується лише системна гіпотермія з використанням простих засобів охолодження (гелеві пакети, мішки з льодом, грілки, пляшки або гумові рукавички, наповнені холодною водою, вентилятор тощо).
Основна мета лікувальної гіпотермії - досягнення ректальної температури тіла у діапазоні 33,0-34,0 °С не пізніше 6 годин життя!
2. Відбір пацієнтів для лікувальної гіпотермії
1) Загальні критерії (потрібна наявність усього переліченого):
вік менше 6 годин від народження;
гестаційний вік більше або дорівнює 35 тижнів;
маса тіла при народженні більше або дорівнює 1800 грамів;
відсутність аномалій розвитку, несумісних з життям;
відсутність в анамнезі матері вірогідних чинників ризику неонатальної інфекції (хоріоамніоніт, фебрильна температура під час пологів, безводний період у випадку доношеної вагітності довше 17 годин без призначення антибіотиків).
2) Специфічні критерії:
а) рНЈ 7,0 і ВЕ > (-16 ммоль/л) у венозній або артеріальній крові протягом першої години життя;
за відсутності даних про кислотно-лужний стан крові:
наявність безсумнівного важкого акушерського ускладнення (значне порушення серцевого ритму плода; відшарування плаценти; випадання петель пуповини; дистоція; розрив пуповини або матки; травма або гостре значне порушення системного кровообігу в матері тощо)
І (+)
оцінка за шкалою Апгар на 10 хв. Ј 5 балів
або
реанімація з потребою мінімум 10 хвилин ШВЛ від народження;
б) за наявності специфічного критерію, наведеного у підпункті "а" пункту 2 цих Вимог, оцінити наявність судом або щонайменше однієї з ознак енцефалопатії у принаймні 3 із 6 наведених у першій колонці діагностичних критеріїв важкої або помірної ГІЕ, наведених у таблиці 1 цих Вимог.
3. Рішення щодо початку охолодження приймається черговим лікарем закладу охорони здоров’я I та II рівнів надання перинатальної допомоги після узгодження з лікарем неонатальної транспортної бригади.
4. Рекомендується розпочинати контрольоване пасивне охолодження з постійним моніторингом ректальної або аксилярної температури тіла дитини відразу після закінчення реанімації, якщо дані анамнезу свідчать про можливість виникнення ГІЕ (алгоритм).
5. Персонал транспортної бригади може розпочати активне охолодження дитини до початку або під час транспортування.
Таблиця 1
Діагностичні критерії важкої або помірної ГІЕ
Втручання розпочинають лише за наявності зазначених 5 загальних і щонайменше 2 специфічних критеріїв.
Таблиця 2
Алгоритм пасивного охолодження новонародженого на етапі підготовки до початку лікувальної гіпотермії
( Див. текст )
__________
Примітка.
* За допомогою грілок, поліетиленових пакетів або гумових рукавичок, наповнених холодною водою, вентилятора тощо. Не застосовувати додаткове охолодження, якщо не здійснюється моніторинг ректальної температури!
6. Охолодження у скеровуючому закладі охорони здоров’я:
оцінити наявність показань до ЛГ (наявність асфіксії і важкість ГІЕ) відразу після закінчення реанімації;
ініціювати виклик виїзної неонатологічної бригади. Узгодити з відповідальним лікарем виїзної неонатологічної бригади рішення про початок охолодження;
помістити дитину в кувез або відкриту систему з виключеним обігрівом; відкрити дверцята інкубатора; розпочати моніторинг стану життєво важливих функцій (SpO2, ЧД, ЧСС, АТ) і безперервний моніторинг ректальної або аксилярної температури із записом у медичну документацію кожні 15 хвилин;
розпочати пасивне охолодження відповідно до алгоритму. Уникати переохолодження дитини!
7. Охолодження медичними працівниками виїзної неонатологічної бригади до транспортування:
медичні працівники виїзної бригади розпочинають активне охолодження;
основне завдання активного охолодження - досягнення ректальної температури у діапазоні 33,0-34,0 °С. Якщо лікувальна гіпотермія розпочата у віці до 6 годин життя, під час активного охолодження в скеровуючому закладі охорони здоров’я ректальної температури 33,0-34,0 °С може бути не досягнуто;
увести температурний датчик у пряму кишку на глибину щонайменше 5 см і зафіксувати пластиром;
встановити сигнали тривоги для температури з межами 33,0 - 34,0 °С;
забезпечити моніторинг ректальної температури;
забезпечити інструментальний моніторинг життєвих функцій: аксилярна температура, SpO2, ЧД, ЧСС, АТ;
не вдягати дитину, не защипати підгузки;
використовувати охолоджувальні гелеві пакети або інші засоби, якщо ректальна температура > 35,5 °С. Гелеві пакети мають знаходитись у холодильнику (не в морозильній камері!);
завжди поміщати охолоджувальний пакет у бавовняний мішечок або загортати у пелюшку. Не прикладати незахищений пакет до шкіри!;
якщо ректальна температура < 33,5 °С, забрати від дитини всі охолоджувальні засоби і переміряти температуру через 15 хвилин;
якщо вона продовжує знижуватись, включити режим ручної регуляції обігрівача і поступово регулювати обігрів, щоб підтримати ректальну температуру у межах 33,0-34,0 °С;
якщо використовується ШВЛ, підтримувати стандартну температуру зволожувача.
8. Дії персоналу виїзної неонатологічної бригади під час транспортування:
основне завдання - підтримання досягнутої ректальної температури;
помістити дитину у транспортний кувез або відкриту систему з виключеним обігрівом; відкрити дверцята інкубатора;
забезпечити інструментальний моніторинг життєвих функцій: аксилярна температура, SpO2, ЧД, ЧСС, АТ та моніторинг ректальної температури;
якщо ректальна температура < 33,5 °С, забрати від дитини всі охолоджувальні засоби під контролем температури;
якщо вона продовжує знижуватись, включити режим ручної регуляції обігрівача і поступово регулювати обігрів, щоб підтримати ректальну температуру у межах 33,0-34,0 °С;
якщо використовується ШВЛ, підтримувати стандартну температуру зволожувача.
Додаток 7
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 4.1 розділу ІV)
КОНТРОЛЬНИЙ ЛИСТ
готовності виїзної бригади до виїзду
Додаток 8
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 4.7 розділу ІV)
ІНФОРМОВАНА ДОБРОВІЛЬНА ЗГОДА
батьків новонародженого на транспортування дитини
( Див. текст )
Додаток 9
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 5.1 розділу V)
КАРТА
транспортування новонародженого
( Див. текст )
Додаток 10
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 5.2 розділу V)
АЛГОРИТМ
дій медичного персоналу у разі погіршення стану дитини під час транспортування
( Див. текст )
Додаток 11
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 7.1 розділу VІІ)
ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ
медичної допомоги при транспортуванні новонародженого
__________
-1 Встановлений та функціонуючий судинний доступ, розпочата інфузія необхідних розчинів, забезпечена відповідно до стану дихальна терапія, забезпечені тепловий захист та профілактика гіпоглікемії, а також відповідний моніторинг основних життєвих показників.
Додаток 12
до Порядку транспортування
новонароджених дітей високого
перинатального ризику в Україні
(пункт 7.3 розділу VІІ)
АНКЕТИ
для медичних працівників скеровуючих лікувальних закладів і виїзної неонатологічної бригади
Дата | Транспортна бригада | ||
Прізвище дитини | Транспортування в заклад | ||
Транспортування | Планове [ ] Ургентне [ ] |
__________
Примітка.
Анкета, яка заповнюється медичними працівниками скеровуючого закладу охорони здоров’я.
Інформація цієї анкети буде використовуватись для покращення якості транспортування новонароджених дітей. Дані анкети є анонімними.
Якщо Ви вважаєте за потрібне, можете залишити персональні координати для забезпечення зворотного зв’язку.
__________
Примітка.
Анкета, яка заповнюється представниками виїзної неонатологічної бригади.
Інформація цієї анкети буде використовуватись для покращення якості транспортування новонароджених дітей. Дані анкети є анонімними.
Якщо Ви вважаєте за потрібне, можете залишити персональні координати для забезпечення зворотного зв’язку.