Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Відповідно до частини першої статті 6, пунктів 2, 3, 21 і 23 частини другої статті 6, статті 7, частини шостої статті 9, частини шостої статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та з метою забезпечення координації діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо організації фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що додається.

2. Департаменту фінансової політики забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон) та визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Положення врегульовує діяльність суб’єктів первинного фінансового моніторингу та їх відокремлених підрозділів, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України), а саме товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами (далі - суб’єкт).

3. Цим Положенням визначаються процедури:

1) призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

2) установлення правил та програм проведення фінансового моніторингу;

3) здійснення ідентифікації клієнта та вивчення його фінансової діяльності;

4) виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

5) зупинення та поновлення проведення фінансових операцій;

6) підготовки персоналу суб’єкта щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі.

1. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається до моменту здійснення суб’єктом (відокремленим підрозділом) першої фінансової операції з урахуванням особливостей, установлених Законом.

Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію, відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим Державною службою фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг України), та працювати в суб’єкті (відокремленому підрозділі) за основним місцем роботи.

Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником суб’єкта і його відокремленого підрозділу, а також одночасно у декількох відокремлених підрозділах.

Посадову інструкцію відповідального працівника затверджує керівник суб’єкта.

2. Новопризначений відповідальний працівник протягом трьох місяців після призначення повинен пройти навчання у порядку, встановленому Положенням щодо організації навчання та підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 10 січня 2012 року № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2012 року за № 332/20645.

3. Відповідальний працівник є особою, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу.

У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг України і Мінекономрозвитку України з письмовим викладенням своїх заперечень.

4. Відповідальний працівник суб’єкта призначається за посадою на рівні керівництва суб’єкта і є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника може бути покладено на керівника суб’єкта.

5. У разі наявності у суб’єкта відокремлених підрозділів керівник суб’єкта за поданням керівника відокремленого підрозділу призначає відповідального працівника відокремленого підрозділу.

Відповідальний працівник відокремленого підрозділу є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб’єкта.

Виконання повноважень відповідального працівника відокремленого підрозділу може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.

6. З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта може бути утворено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.

Зазначений структурний підрозділ функціонує відповідно до положення про нього, яке затверджується керівником суб’єкта.

У разі утворення суб’єктом окремого структурного підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.

7. На час відсутності відповідального працівника (відрядження, хвороба, відпустка тощо) керівник суб’єкта призначає особу, яка виконуватиме його обов’язки.

На вказану особу поширюються права, обов’язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника.

8. У разі звільнення відповідального працівника керівник суб’єкта не пізніше наступного робочого дня після його звільнення повинен призначити іншого відповідального працівника.

Допускається виконання обов'язків відповідального працівника особою, яка тимчасово виконує його обов'язки в разі звільнення відповідального працівника, на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.

9. Керівник суб’єкта зобов’язаний сприяти виконанню відповідальним працівником своїх функцій, а також забезпечувати підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження ним навчання не рідше ніж один раз на три роки.

Керівник суб’єкта несе відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

10. До повноважень відповідального працівника, зокрема, належать:

1) прийняття рішення про повідомлення Держфінмоніторингу України про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

2) прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

3) проведення щорічних внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу) та його працівників щодо дотримання ними законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також дотримання і виконання ними правил та програми проведення фінансового моніторингу;

4) право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації суб’єкта (відокремленого підрозділу);

5) залучення будь-яких працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;

6) організація розроблення та подання на затвердження, а також запровадження, виконання правил та програми проведення фінансового моніторингу;

7) отримання пояснень від працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) незалежно від займаних посад з питань проведення фінансового моніторингу;

8) сприяння проведенню уповноваженими представниками Мінекономрозвитку України та Держфінмоніторингу України перевірок діяльності суб’єкта (відокремленого підрозділу) щодо дотримання законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

9) прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу України, Мінекономрозвитку України та відповідних правоохоронних органів;

10) підготовка персоналу щодо виконання вимог Закону, зокрема стосовно виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або тих, які пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму, шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

11) прийняття рішення про відмову від проведення фінансової операції в разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу, та повідомлення про це Держфінмоніторингу України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови;

12) інформування у письмовій формі не рідше ніж один раз на місяць керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для забезпечення здійснення фінансового моніторингу;

13) виконання інших функцій відповідно до законодавства, правил і програми проведення фінансового моніторингу.

11. Інформування відповідальним працівником керівника суб’єкта про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, і заходи, вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, здійснюється не рідше ніж один раз на місяць шляхом надання останньому письмової довідки довільної форми.

12. Довідка, зокрема, може містити інформацію щодо:

1) виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

2) зареєстрованих фінансових операцій, що підлягають обов’язковому і внутрішньому фінансовому моніторингу;

3) поданої до Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

4) зупинених фінансових операцій;

5) поданої у визначених законодавством випадках до правоохоронних органів інформації;

6) фінансових операцій, у проведенні яких суб’єктом (відокремленим підрозділом) було відмовлено;

7) ужитих заходів стосовно підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

8) результатів проведених перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

13. У разі якщо повноваження відповідального працівника суб’єкта виконує керівник суб’єкта, зазначена письмова довідка складається і підписується ним.

14. Документи, наявність яких передбачена цим розділом Положення, зберігаються не менше ніж п’ять років з дня їх підписання (затвердження або погодження).

1. Правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) є окремим внутрішнім документом суб’єкта, який визначає механізм реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання суб’єкта і його відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

2. Програма проведення фінансового моніторингу (далі - Програма) є внутрішнім документом суб’єкта, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

3. Правила і Програма розробляються з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та міжнародних стандартів у цій сфері.

Правила і Програма охоплюють специфіку проведення фінансового моніторингу за всіма напрямами діяльності суб’єкта і його відокремлених підрозділів.

4. Відповідальним працівником суб’єкта протягом трьох робочих днів з дати його призначення, але не пізніше моменту здійснення суб’єктом першої фінансової операції здійснюються розроблення та подання на затвердження, а також запровадження, виконання Правил та Програм.

Правила і Програма затверджуються керівником суб’єкта.

Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається суб’єктом самостійно з урахуванням змін у законодавстві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

5. Відповідальний працівник суб’єкта за погодженням з керівником суб’єкта визначає порядок ознайомлення, зберігання і користування цими документами (у тому числі електронними копіями) та перелік осіб, які мають право доступу до цих документів.

6. Правила складаються з таких розділів:

1) опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта;

2) перелік прав та обов’язків відповідального працівника, а також інших працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу;

3) порядок реєстрації у Держфінмоніторингу України суб’єкта і його відокремлених підрозділів;

4) порядок ідентифікації та вивчення клієнта, який проводить фінансову операцію, та інших осіб, які беруть у ній участь;

5) порядок вчинення дій під час відмови клієнту, з яким установлені ділові відносини, у проведенні подальших фінансових операцій у разі ненадання ним необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності;

6) порядок здійснення відмови від установлення ділових відносин або проведення фінансової операції в разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим;

7) порядок здійснення відмови від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу;

8) порядок виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

9) класифікація клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України, і порядок ужиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій;

10) порядок реєстрації фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

11) порядок повідомлення Держфінмоніторингу України про фінансові операції, які відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

12) порядок дій працівників суб’єкта з підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування відповідно до законодавства Держфінмоніторингу України та правоохоронних органів;

13) порядок повідомлення визначених законодавством правоохоронних органів про виявлені суб’єктом фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

14) порядок виправлення помилок після отримання від Держфінмоніторингу України повідомлення про некоректне (неправильне) заповнення окремих полів форм обліку та подання інформації, пов’язаної з проведенням фінансового моніторингу;

15) порядок надання на запит Держфінмоніторингу України інформації щодо фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та інформації, необхідної для виконання Держфінмоніторингом України запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави;

16) порядок надання на запит Держфінмоніторингу України інформації, необхідної для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

17) опис заходів, спрямованих на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу України, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;

18) порядок збору і зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу та/або може бути пов’язана, стосуватися чи призначатися для фінансування тероризму, а також усіх документів, що стосуються проведення фінансової операції та ділових відносин з клієнтом;

19) порядок зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції за дорученням Держфінмоніторингу України, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

20) перелік заходів, спрямованих на зменшення ризиків, пов’язаних з проведенням фінансових операцій, що здійснюються без безпосереднього контакту суб’єкта з клієнтом, чи пов’язаних з використанням новітніх технологій, чи інших фінансових операцій з підвищеним ступенем ризику;

21) порядок зупинення проведення фінансової операції в разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 Закону;

22) порядок зупинення проведення фінансової операції в разі, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

23) порядок подання запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на суб’єкта Законом;

24) порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

25) порядок інформування керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

7. Програма містить такі заходи з термінами (строками) їх виконання та визначенням осіб, які відповідають за їх виконання:

1) призначення відповідального працівника та визначення його повноважень;

2) призначення працівника, який тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника;

3) розроблення та затвердження посадової інструкції відповідального працівника;

4) розроблення та оновлення Правил і Програми;

5) ознайомлення працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) з Правилами і Програмою;

6) попередження працівників суб’єкта (відокремленого підрозділу) про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

7) забезпечення підвищення кваліфікації відповідального працівника;

8) підготовка персоналу щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення освітньої та практичної роботи;

9) проведення внутрішньої перевірки на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

8. Опис внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта містить:

1) перелік структурних підрозділів (працівників суб’єкта), залучених до проведення фінансового моніторингу, а також завдань, що виконуються ними;

2) розподіл повноважень між структурними підрозділами;

3) механізм взаємодії структурних підрозділів, зокрема порядок здійснення документообігу, передачі інформації та прийняття управлінських рішень, послідовності дій окремих підрозділів, працівників;

4) порядок проведення перевірок внутрішньої системи фінансового моніторингу.

9. У разі наявності у суб’єкта філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в межах, що не суперечать законодавству цих країн. Правила повинні передбачати обов’язковість інформування суб’єктом Держфінмоніторингу України в разі неможливості виконання його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, які знаходяться за межами України, заходів з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.

Правила також повинні містити перелік запобіжних заходів, спрямованих на: посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

1. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються в разі:

1) установлення ділових відносин з клієнтами;

2) виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

3) проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

4) проведення разової фінансової операції без установлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень, або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень.

Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи кількома операціями, які можуть бути пов’язані між собою.

2. Проведення ідентифікації клієнта (особи) та вивчення його фінансової діяльності включають:

1) здійснення первісної ідентифікації;

2) здійснення заходів, спрямованих на перевірку та уточнення інформації стосовно ідентифікації особи, у разі, якщо є сумніви щодо достовірності чи повноти наданої інформації;

3) здійснення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації, у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилася;

4) здійснення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності та фінансового стану клієнта, відповідності фінансових операцій клієнта специфіці його діяльності;

5) проведення моніторингу операцій клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик здійснення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

3. Проведення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта здійснюються відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб’єкта (відокремленого підрозділу).

4. Ідентифікація клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснюється на підставі поданих офіційних документів або їх копій, що засвідчені нотаріально або підприємством (установою, організацією), яке їх надає.

Документи, на підставі яких здійснюється ідентифікація осіб, які є учасниками фінансових операцій, повинні бути чинними на момент їх подання та містити всю необхідну для здійснення ідентифікації інформацію.

У разі якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін або закінчився термін їх дії, то при здійсненні клієнтом чергової фінансової операції проводиться повторна ідентифікація.

5. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи повноти отриманої інформації про клієнта суб’єкт здійснює заходи з перевірки та уточнення цієї інформації.

Для проведення перевірки інформації щодо ідентифікації клієнта або інших учасників фінансової операції суб’єкт може запросити додаткову інформацію у клієнта або використати інформацію з публічних джерел.

У разі потреби суб’єкт має право витребувати у державних органів інформацію стосовно ідентифікації клієнта.

6. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час установлення із суб’єктом (відокремленим підрозділом) ділових відносин, укладання правочинів з клієнтом, але до проведення фінансової операції.

7. З метою визначення заходів, які необхідно вживати під час проведення ідентифікації клієнта, суб’єкт здійснює класифікацію ризику клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України та Мінекономрозвитку України.

Критерії класифікації ризику клієнтів можуть розроблятися на підставі такої інформації: резидент/нерезидент; країна походження або реєстрації клієнта; особи, які беруть участь у фінансовій операції клієнта; об’єкт фінансової операції; тривалість ділових відносин з суб’єктом; соціальний статус; характеристика ділової активності; фінансовий стан; репутація, інші показники, що можуть бути використані для визначення ознак ризику.

Відповідно до розроблених критеріїв класифікації ризику клієнта суб’єкт установлює категорії клієнтів, які мають низький, середній і високий (підвищений) ризик проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Заходи, що застосовуються до клієнтів з підвищеним ризиком, можуть включати, зокрема:

1) детальну перевірку наданих клієнтом ідентифікаційних даних;

2) отримання додаткового переліку документів від клієнта щодо його фінансового стану в межах операцій, які підлягають державному фінансовому моніторингу;

3) установлення складу засновників та дійсних власників юридичної особи;

4) перевірку відповідності фінансової операції звичайній діяльності клієнта;

5) установлення пов’язаних осіб;

6) установлення джерела походження і способів переказу (внесення) коштів, що використовуються у фінансовій операції.

Перелік необхідних заходів для додаткового вивчення діяльності клієнта, який характеризується високим (підвищеним) рівнем ризику, може бути доповнений суб’єктом самостійно в межах повноважень, наданих Законом, з урахуванням специфіки його діяльності.

8. Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом або які можуть бути пов’язані, стосуватися чи призначатися для фінансування тероризму, оцінюється суб’єктом як високий, суб’єкт оновлює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, не рідше ніж один раз на рік.

Для інших клієнтів термін оновлення інформації не повинен перевищувати трьох років.

Для клієнтів з низьким рівнем ризику, які більше трьох років не підтримують ділові відносини із суб’єктом, ідентифікація та оновлення інформації можуть здійснюватися в разі звернення такого клієнта до суб’єкта (відокремленого підрозділу) або проведення ним чергової фінансової операції.

9. Якщо під час здійснення ідентифікації або вивчення фінансової діяльності клієнта (особи, яка діє від його імені) працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) установив відношення клієнта до публічних діячів, або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної чи неприбуткової організації, він повідомляє про це відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу), який, у свою чергу, повинен:

1) отримати дозвіл керівника суб’єкта на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;

2) ужити заходів для з’ясування джерел походження коштів клієнта;

3) проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів з високим (підвищеним) рівнем ризику.

10. У разі якщо під час обслуговування клієнта суб’єкт установив, що його фінансові операції здійснюються за участю фізичних або юридичних осіб з країн, у яких не дозволяється застосування заходів, передбачених законодавством із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, суб’єкт:

1) проводить ідентифікацію клієнта за правилами для клієнтів з високим (підвищеним) рівнем ризику;

2) попереджає клієнта про те, що фінансові операції із зазначеними фізичними або юридичними особами можуть містити ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

3) розглядає питання щодо подання до Держфінмоніторингу України відповідної інформації.

11. При проведенні ідентифікації та вивченні фінансової діяльності клієнта суб’єкт може складати анкету. Анкета є внутрішнім документом суб’єкта, який заповнюється і підписується працівником, уповноваженим на здійснення ідентифікації.

Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта до, під час та в процесі обслуговування клієнта.

12. Документи щодо ідентифікації осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, які стосуються ділових відносин з клієнтом, зберігаються суб’єктом (відокремленим підрозділом) не менше ніж п’ять років після завершення ділових відносин з клієнтом, а вся документація про проведення такої фінансової операції - не менше ніж п'ять років після її завершення. Суб’єкт (відокремлений підрозділ) зберігає інформацію про фінансову операцію в обсязі, необхідному для подання до Держфінмоніторингу України в установлених законодавством випадках повідомлення про фінансову операцію.

У разі необхідності продовження встановленого терміну зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій Держфінмоніторинг України інформує про це суб’єкта шляхом надсилання відповідного листа із зазначенням переліку осіб та/або фінансових операцій, документи щодо яких підлягають подальшому зберіганню суб’єктом, та терміну продовження зберігання суб’єктом зазначеної інформації.

1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, у тому числі тих, які можуть бути пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом (відокремленим підрозділом) на підставі:

1) ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають обов’язкому фінансовому моніторингу;

2) ознак операцій, які відповідно до Закону підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

3) переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

4) типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, опублікованих на офіційних веб-сайтах Держфінмоніторингу України та Мінекономрозвитку України;

5) критеріїв ризику, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

2. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму, здійснюється відповідальним працівником або іншими працівниками суб’єкта (відокремленого підрозділу), уповноваженими керівником суб’єкта (відокремленого підрозділу).

3. Виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється до початку, у процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їч проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

4. У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або може бути пов'язана, стосується чи призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, працівник суб'єкта (відокремленого підрозділу), який її виявив, невідкладно інформує про це відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу). Відповідальний працівник перевіряє зазначену інформацію та у випадках, передбачених Законом, забезпечує її реєстрацію та повідомляє Держфінмоніторинг України і правоохоронні органи.

Порядок передачі інформації про виявлену фінансову операцію від працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) до відповідального працівника суб’єкта (відокремленого підрозділу) встановлюється у Правилах.

У разі прийняття рішення про неподання Держфінмоніторингу України інформації про фінансову операцію, що підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу і включена до реєстру, відповідальний працівник письмово інформує про таке рішення керівника суб’єкта (відокремленого підрозділу).

5. Зупинення та поновлення проведення фінансових операцій суб’єктами здійснюються відповідно до Порядку про зупинення та поновлення проведення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 12 серпня 2011 року № 35 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2011 року за № 1035/19773.

1. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник суб’єкта (відокремленого підрозділу) здійснює підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.

2. Усі працівники суб’єкта (відокремленого підрозділу), які беруть участь у здійсненні або забезпеченні здійснення фінансової операції (далі - працівники), повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних навчальних заняттях.

3. Працівники повинні бути письмово попереджені про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

4. Підготовка працівників відповідно до їх посадових обов’язків здійснюється шляхом проведення освітньої та практичної роботи, зокрема, щодо:

1) ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними стандартами з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2) ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;

3) вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

4) ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення фінансової діяльності клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації;

5) ознайомлення працівників з порядком управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, у тому числі шляхом проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризику з урахуванням установлених Держфінмоніторингом України критеріїв ризику.

Проведення кожного навчального заняття підтверджується відповідним записом у журналі освітніх заходів, що є окремим документом, заповнюється відповідальним працівником суб’єкта (відокремленого підрозділу) та містить, зокрема, відомості щодо дати проведення заняття, переліку тем і підписи працівників, які були залучені до навчальних занять.