Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"

Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 20 травня 2014 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".

3. Апарату Верховної Ради України в установленому порядку забезпечити видання збірника матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Учасники парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", що відбулися 3 липня 2013 року, розглянувши питання щодо сучасного стану та проблем української трудової міграції, відзначають таке.

На сьогодні в Україні особлива увага приділяється питанням розвитку національного ринку праці та виробленню ефективної, дієздатної політики зайнятості, спрямованої на підвищення економічної активності населення, зростання кількості нових робочих місць та розширення можливостей для реалізації права особи на гідну працю.

На виконання Національного Плану дій на 2012 рік із впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки та доручень Президента України Верховною Радою України 5 липня 2012 року прийнято Закон України "Про зайнятість населення" (нова редакція), який набув чинності 1 січня 2013 року.

У 2013 році передбачається, що чисельність осіб віком від 15 до 70 років, зайнятих економічною діяльністю, становитиме 20,5-20,7 млн осіб, рівень зайнятості становитиме 60,7-61,3 відсотка. Чисельність безробітних віком від 15 до 70 років, визначена за методологією Міжнародної організації праці, становитиме 1,65-1,7 млн осіб, рівень безробіття (за методологією МОП) становитиме 7,4-7,5 відсотка економічно активного населення віком від 15 до 70 років.

На сьогодні Україна є стороною Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, Протоколу до зазначеної Угоди, який регулює процеси прикордонної міграції в рамках СНД, Конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.

Україна є стороною 13 двосторонніх договорів із працевлаштування і соціального захисту трудових мігрантів. У сфері соціального забезпечення діють вісім договорів, укладених за пропорційним принципом.

Це комплексні міжнародні угоди, які також враховують питання щодо пенсійного страхування. Згідно з цими угодами пенсію за період, який людина відпрацювала в Україні, виплачує українська сторона, а за стаж, набутий за кордоном, виплачує держава працевлаштування.

Також укладено сім двосторонніх угод із пенсійного забезпечення за територіальним принципом. Згідно з цими угодами пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території якої ця особа проживає і звернулася за призначенням пенсії, при цьому стаж роботи, набутий на території іншої Договірної Сторони, зараховується до трудового стажу.

Більш активно стала працювати система добровільного пенсійного страхування, яке здійснюється як через державні, так і через недержавні установи, що пропонують послуги із пенсійного забезпечення (фонди, страхові компанії, банківські установи).

Одним із основних завдань щодо покращення соціального та правового захисту трудових мігрантів залишається розширення договірної бази з країнами, в яких чисельність трудових мігрантів - громадян України є найвагомішою, та проведення заходів щодо активізації виконання двосторонніх міжнародних договірних документів у частині відпрацювання механізму працевлаштування трудових мігрантів у рамках укладених угод та контролю за виконанням положень цих договірних документів.

На сьогодні здійснюється підготовка до ратифікації Угоди між Україною та Державою Ізраїль про соціальне забезпечення, підписаної 28 вересня 2012 року, до підписання двосторонніх угод про соціальне забезпечення з Королівством Іспанія, Федеративною Республікою Німеччина, укладання угод про соціальне забезпечення із Сербією, Чорногорією, Республікою Білорусь, Бразилією, Угорщиною, Люксембургом.

У рамках реалізації державної політики щодо створення умов на національному ринку праці для повернення трудових мігрантів на Батьківщину виконується План заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 роки.

На виконання зазначеного акта розроблено методичні рекомендації щодо підготовки працівників служби зайнятості для проведення роботи та надання консультацій громадянам України, які мають бажання працевлаштуватися за кордоном або працювали там та повернулися в Україну; проводиться інформування українських мігрантів, які повернулися в Україну, в тому числі з використанням Інтернету, з питань зайнятості, провадження підприємницької діяльності, соціального забезпечення та охорони здоров’я; надається психологічна допомога трудовим мігрантам, які повернулися в Україну.

З метою належного інформування населення стосовно специфіки працевлаштування за кордоном державними органами виконавчої влади на постійній основі проводиться широкомасштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення щодо особливостей працевлаштування за кордоном в різних країнах світу і пов’язаних з цим ризиків, роз’яснення переваг легальної роботи та можливих наслідків нелегальної трудової діяльності за кордоном.

Водночас основними проблемними питаннями у сфері трудової міграції, які потребують врегулювання, залишаються:

посилення соціального та правового захисту трудових мігрантів та членів їх сімей;

налагодження обліку трудових мігрантів, які працюють за межами України;

запобігання незаконній трудовій міграції та ризикам, що пов’язані з нею;

створення умов для повернення та реінтеграції трудових мігрантів;

активізація державної політики щодо формування привабливого внутрішнього ринку праці.

З метою ефективного регулювання трудової міграції громадян України учасники парламентських слухань на тему: "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" рекомендують:

1. Президенту України:

1) у рамках здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю, проведення переговорів та укладення міжнародних договорів порушувати питання щодо сприяння і підтримки громадян України та українських трудових мігрантів, які перебувають за кордоном, приділяти увагу інституційному зміцненню дипломатичних представництв України, передусім у країнах з чисельними українськими громадами. Забезпечити виконання законодавства України щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань закордонних українців;

2) розглянути доцільність проведення засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому розглянути питання захисту громадян України, які проживають та працюють за її межами, від загроз їх життю і здоров’ю внаслідок терористичних актів, викрадень і торгівлі людьми.

2. Верховній Раді України:

1) прийняти закон, що визначатиме державну політику щодо зовнішньої трудової міграції, в якому законодавчо визначити статус українських трудових мігрантів та членів їх сімей, соціально-економічні, освітні, культурні та інші гарантії для них;

2) постійним делегаціям Верховної Ради України посилити співпрацю в рамках міжпарламентського співробітництва з метою привернення уваги парламентів інших держав до проблем дотримання прав трудових мігрантів у країнах їх перебування;

3) з метою скасування норми щодо обкладення прибутковим податком грошових переказів трудових мігрантів внести зміни до чинного законодавства України;

4) прискорити розгляд проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють за кордоном, членів особистих селянських господарств та працюючих в’язнів (реєстр. № 2176 від 4 лютого 2013 року);

5) з метою правового забезпечення повноцінного захисту людських, економічних, професійних, соціальних та інших інтересів і прав українських трудових мігрантів і членів їх сімей ратифікувати:

конвенцію 97 Міжнародної організації праці "Конвенція про працівників-мігрантів";

конвенцію 143 Міжнародної організації праці "Конвенція про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення";

конвенцію 157 Міжнародної організації праці "Конвенція про встановлення міжнародної системи збереження прав у галузі соціального забезпечення";

конвенцію 181 Міжнародної організації праці "Конвенція про приватні агентства зайнятості".

3. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

1) рекомендувати посилити здійснення контролю за дотриманням прав громадян України, які перебувають за кордоном, зокрема трудових мігрантів, розширити співпрацю у цьому напрямі з омбудсменами інших парламентів;

2) рекомендувати посилити роботу щодо забезпечення дотримання прав громадян України, зокрема українських трудових мігрантів, які перебувають під арештом або в інший спосіб позбавлені волі за межами України.

4. Кабінету Міністрів України:

1) прискорити підготовку та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про зовнішню трудову міграцію;

2) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни до виборчого законодавства України, які передбачали б повне забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, які перебувають за кордоном;

3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до законодавства України щодо лібералізації митних процедур стосовно ввезення власного майна, придбаного за кордоном, для громадян України - трудових мігрантів, які повертаються на постійне проживання в Україну;

4) вжити заходів для підписання та ратифікації Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей від 18 грудня 1990 року, прийнятої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 45/178, а також інших багатосторонніх міжнародних договорів у сфері міграції;

5) вжити заходів щодо посилення роботи дипломатичних установ України з питань правової та інформаційно-консультаційної допомоги громадянам України, зокрема українським трудовим мігрантам, за межами держави;

6) активізувати переговорний процес з країнами-реципієнтами українських трудових мігрантів, угоди з якими не укладено, щодо укладення двосторонніх міжнародних угод між ними та Україною про працевлаштування та соціальний захист трудових мігрантів, взаємне визнання документів про освіту, визнання українських посвідчень водія та взаємозарахування пенсійного стажу;

7) посилити роботу з відповідними державними органами країн-реципієнтів, в яких присутність українських трудових мігрантів є значною, щодо налагодження співпраці з обміну інформацією і даними про трудову міграцію;

8) продовжити розвиток діалогу та співробітництва у питаннях реалізації політики у сфері трудової міграції із соціальними партнерами, міжнародними організаціями та об’єднаннями трудових мігрантів за кордоном;

9) з метою ефективного використання позитивного потенціалу трудової міграції розробити та сприяти прийняттю Концепції державної політики у сфері трудової міграції;

10) з метою збереження інтелектуального та трудового потенціалу України, створення умов для ефективного залучення трудових мігрантів до соціально-економічного розвитку України розробити державну програму сприяння зворотній міграції та реінтеграції трудових мігрантів, що повертаються;

11) з метою зниження рівня безробіття та повернення до країни трудових мігрантів розробити і прийняти Національну програму збільшення кількості робочих місць на вітчизняних підприємствах, в установах і закладах усіх форм власності;

12) забезпечити в повному обсязі виконання заходів Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року;

13) розробити державну програму залучення інвестицій трудових мігрантів в українську економіку;

14) розробити та затвердити нормативно-правову базу щодо підтримки українських навчальних закладів за кордоном;

15) вжити заходів щодо спрощення процедури визнання документів про освіту (нострифікації), отриманих громадянами України за кордоном;

16) розробити та затвердити нормативно-правову базу створення умов для дистанційного навчання дітей трудових мігрантів, які разом із батьками перебувають за межами держави;

17) активізувати роботу в частині інформування населення щодо шляхів легального працевлаштування за кордоном і ризиків, пов’язаних із незаконним працевлаштуванням за межами держави, особливостями міграційного законодавства країн-реципієнтів;

18) посилити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади України у сфері розбудови відносин із українськими трудовими мігрантами;

19) посилити міжвідомчу взаємодію з органами влади іноземних держав, які реалізують державну політику у сфері трудової міграції;

20) активізувати співпрацю з громадськими організаціями українських трудових мігрантів щодо забезпечення їхніх прав та свобод за кордоном;

21) розширити за обсягами і напрямами мовлення регулярну трансляцію українських теле- та радіопрограм в країнах компактного проживання українців, сприяти відкриттю в них нових кореспондентських пунктів вітчизняних засобів масової інформації;

22) під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України передбачати належне фінансування видатків на здійснення співпраці із закордонними українцями, українськими трудовими мігрантами та їх громадськими організаціями, зокрема на:

сприяння діяльності українських культурно-інформаційних центрів в іноземних державах, де проживають закордонні українці та українські трудові мігранти, забезпечення діяльності Української Всесвітньої Координаційної Ради;

облаштування приміщень для громад закордонних українців, осередків української культури, бібліотек, українських шкіл та класів за кордоном технічними засобами навчання, оргтехнікою, інвентарем, меблями;

придбання книг, зокрема підручників, навчально-методичної літератури, навчальної аудіо- та відеопродукції для надання допомоги у комплектуванні бібліотек, забезпеченні потреб навчальних закладів (класів, кафедр, відділень, факультетів навчальних закладів) іноземних держав, у яких вивчається українська мова;

проведення семінарів, занять, конкурсів для викладачів україністики навчальних закладів іноземних держав, де компактно проживають українці;

надання підтримки Інтернет-виданням і друкованим засобам масової інформації закордонних українців та українських трудових мігрантів.