Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань

Цей Закон має на меті, керуючись принципом гуманізму, звільнити від переслідування та покарання осіб у зв’язку із масовими акціями протесту.

Стаття 1. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 27 грудня 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно злочинів, передбачених статтями 109, 110-1, 161, 194, 259, 279, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 350, 351, 352, 376, 377, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закрити відповідні кримінальні провадження.

Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які засуджені за вчинення злочинів, передбачених статтею 1 цього Закону.

Стаття 3. Закрити кримінальні провадження, які були розпочаті у зв’язку із злочинами, передбаченими статтею 1 цього Закону, і в яких жодній особі не повідомлено про підозру.

Стаття 4. Звільнити від відбування адміністративного арешту осіб, щодо яких застосовано таке адміністративне стягнення за вчинення в період з 27 грудня 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, за умови, що ці адміністративні правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року.

Стаття 5. Виконання цього Закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2 цього Закону, покладається на суди, а в частині закриття кримінальних проваджень, зазначених у статті 3 цього Закону, - на органи прокуратури.

Виконання цього Закону в частині звільнення від відбування адміністративного арешту осіб, зазначених у статті 4 цього Закону, покладається на суди.

Стаття 6. Застосування цього Закону здійснюється:

1) щодо підозрюваних, кримінальні провадження стосовно яких знаходяться в провадженні органів досудового розслідування, - судом, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, за клопотанням підозрюваного, його захисника, законного представника або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво відповідними досудовими розслідуваннями; відповідні клопотання подаються без проведення досудового розслідування у повному обсязі;

2) щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких здійснюються судом і до набрання чинності цим Законом не розглянуті, а також щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - судами, що здійснюють відповідні судові провадження за клопотанням обвинуваченого (підсудного), його захисника, законного представника або прокурора, який здійснює підтримання державного обвинувачення;

3) щодо засуджених - судами, що ухвалили відповідні вироки, за клопотанням засудженого, його захисника, законного представника або прокурора, який здійснював підтримання державного обвинувачення;

4) у рамках кримінальних проваджень, передбачених статтею 3 цього Закону, - прокурором, який здійснює процесуальне керівництво відповідними досудовими розслідуваннями, без проведення досудового розслідування у повному обсязі;

5) щодо осіб, до яких застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, - судами, що винесли відповідні постанови, за клопотанням особи, підданої адміністративному арешту, її захисника чи законного представника.

Стаття 7. Питання про застосування цього Закону суд вирішує в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Стаття 8. Положення Закону України "Про застосування амністії в Україні", Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України можуть застосовуватися під час виконання цього Закону в частині, що йому не суперечить.

Стаття 9. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення Генерального прокурора України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності таких дій:

1) звільнення всіх зайнятих в місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об’єктів;

2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;

3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту.

Стаття 10. Генеральний прокурор України здійснює на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України публікацію повідомлення про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, передбачених статтею 9 цього Закону, лише за умови, що такі дії були вчинені учасниками масових акцій протесту не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня, наступного за днем набрання чинності цим Законом.

Стаття 11. Якщо до закінчення строку, передбаченого статтею 10 цього Закону, публікація на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення Генерального прокурора України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, передбачених статтею 9 цього Закону, не була здійснена, цей Закон втрачає чинність з дня, наступного за останнім днем цього строку.