Про затвердження Положення про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час

Витрачання комплекту аварійного запасу харчування допускається тільки в разі аварій та вимушених посадок у малонаселеній місцевості та в морі. Списання продуктів аварійного запасу харчування та раціонів харчування здійснюється за актами, що затверджуються командиром авіаційної частини, з поданням звіту начальника пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служб про проведення пошуково-рятувальних робіт.

7.29.10. Під час виконання завдань льотним складом екіпажів у військових частинах і підрозділах, де через різні умови приготування їжі за льотною нормою неможливе, вони забезпечуються харчуванням за нормами, затвердженими для військовослужбовців строкової військової служби цих частин і підрозділів, з видачею додаткових продуктів харчування, визначених Кабінетом Міністрів України.

7.30. Харчування хворих і донорів:

7.30.1. Харчування хворих військовослужбовців внутрішніх військ у медичних пунктах (лазаретах) військових частин та інших закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України (далі - заклади охорони здоров'я), за винятком санаторіїв і будинків відпочинку, організовується за нормою № 5-лікувальна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (за винятком хворих, які забезпечуються харчуванням за нормою № 2-льотна за рахунок держави безоплатно).

7.30.2. Приготування їжі для хворих у медичних пунктах зі стаціонарами та в лазаретах проводиться в окремих кухнях, що обладнані при медичному пункті (лазареті). За їх відсутності їжа для хворих готується в їдальні військової частини в окремому посуді за окремою розкладкою продуктів за лікувальною нормою під наглядом медичного працівника.

Розкладка продуктів за лікувальною та дієтичною нормами складається один раз на квартал за дієтами начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора-кухаря (старшого кухаря) та затверджується командиром військової частини.

Харчування штатного складу військовослужбовців лікувальних закладів організовується окремо від хворих.

7.30.3. У медичних закладах хворі зараховуються на харчування залежно від часу їх надходження:

які прибули до 8.00 - зі сніданку;

які прибули з 8.00 до 13.00 - з обіду;

які прибули з 13.00 до 19.00 - з вечері.

Зняття з продовольчого забезпечення при виписці організовується після сніданку, обіду чи вечері з видачею атестата на продовольство (тим, кому він установлений).

7.30.4. Військовослужбовці, працівники внутрішніх військ, які здають кров для закладів охорони здоров'я МВС України (донори) або виїзним бригадам переливання крові, у день здавання крові забезпечуються додатковим харчуванням згідно з нормою № 8 - додаткова норма для донора в день здавання крові та (або) її компонентів , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, незалежно від видачі основних норм харчування.

Додаткове харчування донори одержують у стаціонарних пунктах здавання крові при закладах охорони здоров'я МВС України. Якщо кров у донорів береться виїзними бригадами станції переливання крові, додаткове харчування організовується у військових частинах на місці.

Харчування військовослужбовців строкової військової служби в дні здавання крові організовується за основною нормою харчування. При цьому сніданок і вечеря готуються за основною нормою, а обід - з продуктів як за основною, так і додатковою нормою для донорів. Додаткові продукти для організації харчування військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих навчальних закладів у дні здавання крові записуються окремою графою в розкладку продуктів.

7.31. Харчування у вартах та військових нарядах:

7.31.1. Харчування особового складу варт та військових нарядів здійснюється за встановленими нормами, грошова компенсація за харчування не виплачується.

Порядок приймання їжі особовим складом варт і військових нарядів визначається командиром підрозділу під час прийняття рішення на бойову службу, а в разі їх вибуття за межі пунктів постійної дислокації - командиром військової частини.

7.31.2. Для приготування та приймання їжі особовим складом адміністрація об'єктів, що охороняються, обладнує їдальні: вартам з охорони постійних об'єктів - в окремих кімнатах вартового приміщення, вартам з охорони тимчасових об'єктів - у спеціально обладнаних окремих приміщеннях вагонного типу, військовим нарядам з охорони дипломатичних представництв та установ - у спеціально обладнаних окремих приміщеннях.

У їдальні мають бути:

столи й стільці з розрахунку на дві третини складу варти;

шафи для посуду та харчів (у тому числі холодильне обладнання);

комплект посуду і столових приборів для всього особового складу варти;

бак для питної води;

електричне або газове обладнання для підігрівання їжі;

кип'ятильник або чайник для приготування окропу, заварний чайник;

мийка для посуду.

7.31.3. Особовому складу варт та військових нарядів, розташованих поблизу підрозділів, їжу доставляють з їдальні в термосах, які опечатуються черговим військової частини. Для доставляння їжі з їдальні до вартового приміщення командиром підрозділу, від якого призначена варта, призначається особовий склад, який пройшов медичний огляд.

Їжа в термосах може зберігатися не більше двох годин після приготування. Після закінчення цього часу їжа підлягає повторній тепловій обробці. Хліб і посуд доставляються в спеціальній тарі, яка має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Для варт, які охороняють віддалені від підрозділів об'єкти, або якщо в підрозділах немає своїх їдалень, їжа готується в місцях несення служби штатним або позаштатним кухарем. Для цього варта забезпечується продуктами харчування, водою, необхідним посудом, інвентарем та обладнанням.

Нечисленні варти та військові наряди, які несуть службу на значній відстані від пунктів постійної дислокації підрозділів, забезпечуються харчуванням через найближчі їдальні військових частин, а в разі неможливості забезпечуються продовольством, водою, засобами приготування їжі та необхідним інвентарем для самостійного приготування їжі. Приготування їжі здійснюється одним із військовослужбовців зі складу варти, який пройшов кухарську підготовку та медичний огляд. За умови несення служби особовим складом військових нарядів терміном до трьох діб харчування може бути організовано загальновійськовими наборами сухих продуктів.

Особовому складу варт та військових нарядів користуватися водою з місцевих джерел для приготування їжі та пиття дозволяється лише за висновком медичних працівників частини. За відсутності в місцях несення служби джерел доброякісної води військовослужбовці забезпечуються армійською фляжкою з кип'яченою водою, а для приготування їжі вода доставляється з підрозділу (частини).

7.31.4. Варти, які несуть службу автомобільними маршрутами, забезпечуються гарячою їжею в початкових та кінцевих пунктах маршрутів. При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти видаються загальновійськові набори сухих продуктів на строк не більше 3 діб.

Залізничні планові та наскрізні варти забезпечуються продовольством на весь шлях руху через військову частину, яка відряджає варту. Їжа готується згідно з розкладкою продуктів кухарем варти у кухні спеціального вагона. Контроль за якістю їжі здійснює начальник варти.

Перед виїздом начальник варти або його помічник повинен одержати у військовій частині продовольство на дорогу в обидва кінці та атестат на продовольство (на кожного), посуд для приготування та приймання їжі.

У разі потреби варта може забезпечуватися продовольством на маршруті руху через найближчі військові частини.

7.31.5. Варти, які несуть службу в судах, харчуються в приміщенні суду в спеціально обладнаних кімнатах. Їжа для особового складу варт доставляється з їдальні військової частини в термосах, які опечатуються черговим військової частини. При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти видаються загальновійськові набори сухих продуктів на строк не більше 3 діб.

Виїзні сесії судових варт, які несуть службу на значній відстані від військової частини строком більше 3 діб, у разі якщо забезпечення їх гарячою їжею через їдальні інших військових частин неможливе, забезпечуються на весь строк несення служби продовольством, посудом, майном та необхідною документацією, засобами для приготування та зберігання їжі, до складу варти також призначається кухар (позаштатний кухар), який пройшов медичний огляд та має необхідну підготовку.

Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та призначені до складу судових варт, забезпечуються харчуванням за рахунок держави тільки під час несення служби в ті години, які припадають на час несення служби.

7.31.6. Особовий склад підрозділів з охорони атомних електростанцій та ядерних установок під час несення бойового чергування, варти та в разі призначення до складу добового наряду забезпечується харчуванням за рахунок держави. Харчування осіб, призначених до складу варти, організовується безпосередньо у вартовому приміщенні, їжу доставляють з їдальні в термосах, які опечатуються черговим військової частини або начальником варти. У разі якщо у військовій частині їдальня не передбачена, а її створення економічно недоцільне, харчування (приготування їжі) організовується в їдальнях об'єктів, що охороняються.

Залежно від часу несення служби особовий склад варт забезпечується харчуванням відповідно до розкладу дня. Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти в нічний час забезпечуються другою вечерею відповідно до норми.

Особи, які постійно працюють або виконують службові обов'язки в зоні відчуження вахтовим методом, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження". Ця категорія забезпечується харчуванням за нормою № 7 - лікувально-профілактична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

При неможливості забезпечення гарячою їжею особовому складу варти та добового наряду видаються загальновійськові набори сухих продуктів, при цьому строк такого харчування не повинен перевищувати 3 діб. Військовослужбовцям строкової військової служби та військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти у разі їх забезпечення загальновійськовими наборами сухих продуктів для організації другої вечері в нічний час видаються додаткові продукти відповідно до норми із заміною їх на концентровані та консервовані в межах норм замін. Приміщення для несення служби в цьому випадку обладнуються засобами підігріву їжі, необхідним майном, інвентарем та обладнанням.

7.32. Харчування особового складу під час виконання завдань служби з охорони громадського порядку:

7.32.1. Порядок приймання їжі особовим складом під час виконання завдань служби з охорони громадського порядку визначається командиром підрозділу під час прийняття рішення про організацію служби, а в разі їх вибуття за межі пунктів постійної дислокації терміном більше однієї доби - командиром військової частини.

7.32.2. Розклад приймання їжі особовим складом у дні несення служби з охорони громадського порядку складається таким чином, щоб забезпечити харчування особового складу перед несенням служби та після повернення зі служби з урахуванням дозволених проміжків між прийманнями їжі. У разі перевищення проміжків між прийманнями їжі понад 7 годин організовується проміжне харчування особового складу за рахунок добової норми.

7.32.3. У разі неможливості організації харчування в один або декілька прийомів їжі в стаціонарних умовах харчування організовується безпосередньо на місцях несення служби з армійських казанків або одноразового посуду. Приймання їжі особовим складом у такому випадку має здійснюватися безпосередньо в транспорті або в спеціально відведених для цього приміщеннях. Харчування особового складу в не призначених для цього місцях, а також на маршруті патрулювання забороняється.

7.33. Харчування на гауптвахті:

7.33.1. Військовослужбовці, що відбувають арешт у дисциплінарному порядку на гауптвахті, забезпечуються харчуванням за загальновійськовою нормою через військову частину, до якої гауптвахта прикріплена на продовольче забезпечення.

7.33.2. Військовослужбовці внутрішніх військ, що відбувають арешт у дисциплінарному порядку на гауптвахті, яка прикріплена на продовольче забезпечення до військової частини, що не входить до складу внутрішніх військ, забезпечуються харчуванням за вартістю, визначеною в цій військовій частині, на основі укладеної угоди між військовою частиною, військовослужбовець якої відбуває арешт, та військовою частиною, яка забезпечує харчування.

8.1. Військовослужбовці в складі військових ешелонів, команд і в одиночному порядку на шлях руху можуть забезпечуватися:

гарячою їжею з польових кухонь військових ешелонів;

загальновійськовим набором сухих продуктів або раціонами харчування відповідно до встановлених норм.

8.2. Військові частини (підрозділи), що перевозяться в складі військових ешелонів, забезпечуються продовольством на шлях руху з урахуванням норм пересування військових ешелонів за добу, установленими військовими та вивантажувальними (не менше ніж на 5 діб) запасами продовольства, польовими кухнями, а також необхідним інвентарем та іншим майном у встановленому порядку.

Військові частини, які самостійно ведуть військове господарство, у разі перевезення військовими ешелонами використовують техніку та майно служби власних запасів, а техніка та майно, яких не вистачає, витребовуються від вищих служб забезпечення.

Військові ешелони в пункті формування забезпечуються хлібом, м'ясом та іншими продуктами на весь шлях руху до кінцевого пункту призначення. Використання рідкого палива для роботи польових кухонь у військовому ешелоні забороняється.

8.3. Військовослужбовці, працівники внутрішніх військ під час перебування в дорозі в складі військових частин (підрозділів), які перевозяться військовими ешелонами з польовими кухнями, забезпечуються гарячою їжею з цих кухонь за визначеними нормами харчування. При цьому військовослужбовці та працівники внутрішніх військ, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, забезпечуються харчуванням за плату.

8.4. Забезпечення гарячою їжею особового складу з польових кухонь проводиться тричі на добу. Їжа готується за єдиною розкладкою продуктів для всього особового складу військового ешелону.

Відпускання продовольства з вагона-складу на кухню у військовому ешелоні, а також загальновійськових наборів сухих продуктів для кожного вагона окремо оформляється накладними під підпис чергових по кухні, по вагону.

8.5. Військовослужбовці, які перебувають на шляху руху в складі військових команд і в одиночному порядку, у разі якщо неможливо отримати гарячу їжу, забезпечуються загальновійськовим набором сухих продуктів, при цьому строк такого харчування не повинен перевищувати 3 діб.

8.6. Військовослужбовці, призначені до складу варт (команд), у тому числі провідники (механіки) для охорони, оборони й супроводу військових і спеціальних вантажів під час перевезення і на шляху руху до місця приймання цих вантажів або повернення після їх здавання, забезпечуються загальновійськовим набором сухих продуктів або гарячим харчуванням з видачею в обох випадках додаткових продуктів, зазначених у нормі, із заміною м'яса на консерви м'ясні, риби - на рибні консерви. Приготування їжі організовується власними силами.

У місцях одержання або здавання вантажів особовий склад варт (команд) забезпечується харчуванням за атестатами на продовольство через їдальні найближчих військових частин за нормами харчування, належними військовослужбовцям строкової військової служби даної військової частини.

Ці військові частини забезпечують варти (команди) продовольством (загальновійськовим набором сухих продуктів) на шлях руху до місця здавання вантажу або повернення після його здавання.

У разі одержання вантажів у пунктах, де немає їдалень військових частин, особовий склад варт на весь шлях руху забезпечується продовольством (загальновійськовими наборами сухих продуктів) військовими частинами, які відряджають ці варти.

9.1. У військових частинах при правильній організації харчування може утворюватись економія таких видів продовольства:

хліба за рахунок подачі його до столу дрібними шматочками вагою 50-75.г з урахуванням потреби тих, хто харчується, згідно з нормами;

солі і спецій з урахуванням індивідуальних смаків тих, хто харчується.

Економія продовольства за рахунок погіршення харчування або зменшення встановлених норм забороняється.

9.2. Вартість зекономлених продуктів зараховується до показників економічної роботи.

10.1. Військові частини забезпечуються продовольчою тарою за рахунок її надходження з продовольством і фуражем з продовольчих складів і підприємств-постачальників.

Сформованим військовим частинам, які самостійно ведуть військове господарство, тара для потреб продовольчої служби відпускається з розрахунку 2 мішки на кожні 15 осіб штатного особового складу і 1 мішок на кожного штатного коня.

10.2. Продовольча тара за належністю поділяється на зворотну і власну. До зворотної належить тара, одержана з продовольством, фуражем або майном, яка підлягає обов'язковому поверненню до продовольчого складу, постачальникам або реалізації.

До власної тари належить тара, одержана військовими частинами або виготовлена (придбана) військовими частинами.

Строки експлуатації всіх видів продовольчої тари не встановлені. Тара експлуатується до повного зносу з урахуванням ремонту, проведеного в період її експлуатації.

Військові частини для забезпечення внутрішніх потреб у тарі утримують перехідні залишки тари в розмірі не більше п'ятидобової витрати продовольства.

10.3. Уся тара з-під продовольства незалежно від її призначення та джерел надходження підлягає обліку.

10.4. Категорійність тари:

10.4.1. Мішки з тканини (лляні, напівлляні, лляно-джутові, джутові) мають три категорії:

1-а - мішки нові, вітчизняні чи іноземного виробництва, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

2-а - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи заштопаних місць;

3-я - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або ж потребують не більше п'яти латок чи заштопаних місць.

Категорія мішків з-під цукру не знижується: у разі наявності на їх поверхні цукрової кірки, а на мішках з-під борошна - борошнистої кірки (клейстеру); після зривання паперових ярликів та замокання мішків площею до 200 кв. см; у разі забруднення мішків для хлібопродуктів фарбою для маркування; у разі наявності розпоротого шва завдовжки не більше 20 см без пошкодження тканини мішка.

Мішки, що не відповідають 3-й категорії, належать до тарного матеріалу.

10.4.2. Сітчасті мішки з-під картоплі й овочів мають дві категорії:

1-а - мішки нові, а також ті, що були в користуванні, сухі, не прілі, без латок, штопок і дірок;

2-а - мішки, що були в користуванні, сухі, не прілі, які мають або потребують не більше трьох латок чи штопок не більше ніж у трьох місцях; при цьому площа однієї латки не повинна бути більша за 3 кв. см.

Сітчасті мішки, що не відповідають 2-й категорії, належать до тарного матеріалу і обліковуються як ганчір'я.

10.4.3. Дерев'яні ящики (дощаті, комбіновані, фанерні, з деревинно-волокнистих плит) мають дві категорії:

1-а - ящики дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих ящиках повинні бути ліквідовані всі пошкодження. У них допустимі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення, що не впливають на якість і зберігання запакованої продукції;

2-а - ящики, що потребують ремонту. Це ящики, які були в користуванні і мають такі пошкодження:

розхитаність;

ламані або відсутні дощечки чи планки в кількості до 4 на одному ящику, за винятком вертикальних планок;

відсутність двох дощечок, що передбачені замість кришки;

пошкодження металевих кріплень не в місцях відкривання ящиків.

10.4.4. Дерев'яні бочки мають дві категорії:

1-а - бочки дерев'яні відремонтовані. У відремонтованих бочках допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації, за якою вони були виготовлені:

деформація окремих деталей основи і дна до 5 мм, якщо це не впливає на їх герметичність;

прирізка бочок до меншої місткості, що передбачена стандартами;

використання сталевих обручів, що були в користуванні;

поверхнева корозія обручів.

У відремонтованій тарі допускається потемніння деревини без ознак загнивання і плісняви;

2-а - бочки, що потребують ремонту. Вони повинні мати не менше трьох обручів і обидва дна, одне з яких може бути розібране в деталях. Допускаються такі пошкодження:

ламані в кількості до двох деталі основи бочки;

пошкодження упорного паза.

Бочки дерев'яні, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним категоріям, вважаються тарним матеріалом.

Дерев'яним тарним матеріалом вважаються:

обшивка, обрешітка, опалубка, щити, а також дерев'яні ящики, виготовлені за технічними умовами;

дерев'яні ящики й бочки, що мають пошкодження більші, ніж передбачені в цьому пункті;

деталі дерев'яних бочок.

У дерев'яному тарному матеріалі допускаються:

наявність отворів від вийнятих цвяхів по всій поверхні дощечок;

наявність металевих кріплень;

забруднення поверхні тарного матеріалу рештками запакованої продукції площею до 100 кв. см.

10.4.5. Картонні ящики, що були в користуванні, мають дві категорії:

1-а - ящики, що потребують ремонту, картонні ящики з цілими деталями, у яких може бути деформація двох боків до 15 % їх площі, без пошкодження клапанів. Допускається наявність двох наскрізних пошкоджень до 3 см і забруднення внутрішньої поверхні ящиків залишками продукції, яка в них містилася, у межах до 50 кв. см;

2-а - ящики картонні відремонтовані. Допускаються такі відхилення від нормативно-технічної документації на їх виготовлення:

деформація двох боків до 15 % їх площі;

заклеєні наскрізні дірки;

інші відхилення, що не впливають на якість і кількість запакованої продукції.

Картонні ящики, що були в користуванні і за своїм якісним станом мають більші пошкодження, ніж передбачені для ящиків, що потребують ремонту, належать до тарного матеріалу та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.6. Паперові (крафтові) мішки мають дві категорії:

1-а - мішки паперові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його під час упаковки харчових продуктів;

2-а - мішки паперові, що були в користуванні під харчовими продуктами, гумовотехнічними виробами, сипучими матеріалами, що не є отруйними і агресивними за хімічним складом, які не забруднюють мішків, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від його прошивання під час упаковки харчових продуктів.

Мішки паперові, що за своїм якісним станом не відповідають 1-й і 2-й категоріям, належать до макулатури та здаються на тарні підприємства за цінами на макулатуру.

10.4.7. Пропіленові мішки мають одну категорію. Це мішки пропіленові нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, сухі, чисті, придатні для повторного використання без ремонту. Допускається наявність отворів у верхній частині мішка від прошивання його при упаковці харчових продуктів. Мішки, що за своїм якісним станом не відповідають вищезазначеним вимогам, використовуються для господарських потреб військових частин, а після використання списуються з обліку прямою витратою.

10.4.8. Банки скляні мають одну категорію з розбивкою за ємностями: 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 10,0; 20,0 літрів - банки скляні нові і ті, що були в користуванні під харчовими продуктами, які не мають наскрізних щербин у верхній частині горла, а також із зовнішнього й внутрішнього боків, щербин і тріщин на зовнішньому боці горла, дні та корпусі та придатні для повторного використання. Допускається наявність етикеток і залишків харчових рідин.

Бій банок скляних, що утворився під час їх транспортування та зберігання, списується з обліку в межах установлених норм.

10.4.9. Військові частини зобов'язані брати на матеріальний і бухгалтерський облік усю дерев'яну, картонну, скляну тару та паперові мішки, що надходять разом із продукцією і товарами, незалежно від оплати їх вартості постачальнику, а також забезпечити правильне відкривання, бережливе ставлення і збереження дерев'яної, картонної і скляної тари.

10.4.10. Списання тари з-під продовольства, яка стала не придатною для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також втраченої здійснюється згідно із законодавством.

11.1. Забезпечення кормами передбачених штатом тварин військових частин здійснюється згідно з нормами встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби".

Для годування службових тварин у військовій частині організовується окрема кухня.

11.2. Корми для забезпечення передбачених штатом військових частин тварин відпускаються за діючими нормами безкоштовно.

11.3. У разі годування штатних тварин сухими концентрованими кормами їх забезпечення проводиться за нормами, регламентованими виробником продукції, залежно від харчової цінності продукту.

11.4. Закупівля продуктів для годування передбачених штатом тварин здійснюється за рахунок коштів згідно з відповідним кодом економічної класифікації видатків, що передбачає придбання корму для тварин.

12.1. Підсобні господарства військових частин створюються для виробництва сільськогосподарської продукції з метою планового забезпечення продовольством особового складу військових частин.

Створення підсобного господарства здійснюється за рішенням командира військової частини з дозволу ГУВВ і оформляється наказом по військовій частині після внесення змін до переліку видів господарської діяльності, дозволених здійснювати військовій частині.

12.2. Керівництво підсобним господарством здійснює командир військової частини через свого заступника з тилу і начальника продовольчої служби військової частини.

Наказом командира військової частини призначаються відповідальні особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом або працівників, які відповідають за ведення підсобного господарства, збереження тварин, птиці, майна та інших матеріальних засобів.

12.3. Спеціалізація підсобного господарства визначається командиром військової частини із урахуванням місцевих умов та планових завдань виробництва продукції, які щороку затверджуються заступником командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення - начальником логістики.

12.4. Підсобне господарство виробляє сільськогосподарську продукцію на землях, закріплених за військовою частиною.

Забезпечення тварин кормами здійснюється за рахунок кормів власного виробництва, закуплених за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих як гуманітарна допомога, харчових відходів з їдалень військової частини.

12.5. У підсобному господарстві дозволяється утримувати свиней, усі види м'ясної і молочної худоби, коней, кролів та птицю, а також мати теплиці, парники, фруктові сади та водоймища для розведення риби. Вирощування зелені, овочів, картоплі, виробництво зернофуражних, грубих та соковитих кормів здійснюється на землях, закріплених за військовими частинами.

12.6. Для вирощування продукції рослинництва, на роботах, пов'язаних з доглядом за тваринами, обробкою земельних ділянок, виловом риби, може використовуватися праця військовослужбовців строкової військової служби у вільний від бойової підготовки та несення служби час.

12.7. Передача продукції підсобних господарств на продовольчий склад у військових частинах оформляється накладною у двох примірниках. Оформлена накладна передається начальникові підрозділу бухгалтерського обліку та звітності (головному бухгалтеру) військової частини, який долучає один примірник до розрахункових документів, а другий примірник повертає начальникові продовольчої служби військової частини для оприбуткування продуктів на продовольчому складі.

Доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вироблена у підсобному господарстві, зараховують до коштів спеціального фонду військової частини і використовують для виконання кошторису доходів та видатків спеціального фонду відповідно до Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

12.8. Будівництво та ремонт тваринницьких приміщень, теплиць і парників у підсобних господарствах здійснюється силами та за рахунок коштів військових частин з обов'язковим дотриманням відповідних будівельних норм та санітарних норм та правил.

Військова частина, яка має підсобне господарство, проводить необхідні заходи для охорони навколишнього середовища від забруднення стічними водами та відходами ферм, своєчасного попередження виникнення та розповсюдження заразних хвороб тварин та птиці, ліквідації цих хвороб у разі їх виникнення, створює необхідні санітарні умови для утримання тварин і птиці, проводить протипожежні заходи.

12.9. За рішенням командира військової частини для ветеринарного обслуговування тварин та птиці можуть призначатися військовослужбовці строкової військової служби, які мають ветеринарну освіту.

12.10. Забезпечення підсобного господарства насінням зернових, овочевих, кормових, технічних та інших культур, а також молодняком проводиться військовою частиною.

12.11. Для посадки картоплі підсобному господарству за рішенням командира військової частини може відпускатися насіння з планових поточних фондів військової частини з обов'язковим поверненням його з урожаю того самого року.

12.12. Продукція підсобних господарств військових частин витрачається на планове забезпечення особового складу.

12.13. У військових частинах продукція підсобних господарств, у тому числі вирощена в теплицях і парниках, оприбутковується за середніми цінами в регіоні розташування військової частини на аналогічний вид продукції на підставі акта, що складається начальником продовольчої служби, підписується членами внутрішньої перевірочної комісії частини та затверджується командиром військової частини.

12.14. Забій тварин та птиці підсобного господарства проводиться безпосередньо у військових частинах за наявності обладнаного відповідно до встановлених вимог забійного пункту або на м'ясопереробних підприємствах.

Забій тварин та птиці оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром військової частини. На підставі цього акта тварини та птиця списуються з обліку, а м'ясопродукти та шкіра тварин, одержані від забою, оприбутковуються.

У разі забою тварин різних категорій розшифровка отриманих м'яса, жиру-сирцю, субпродуктів проводиться окремо за кожну категорію тварин.

В акті внутрішньоперевірочної комісії ставиться підпис лікаря ветеринарної медицини управління територіального командування (військової частини) про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів із висновком щодо придатності м'яса для харчування особового складу.

У разі забою тварин на місцевих м'ясопереробних підприємствах до акта внутрішньоперевірочної комісії додаються документи, надані цим підприємством.

При відправленні тварин на забійні пункти, м'ясопереробні підприємства або передаванні їх до інших господарств на кожну групу тварин лікарем ветеринарної медицини військової частини видаються ветеринарне свідоцтво (у межах населеного пункту - довідка) і опис тварин у двох примірниках окремо на кожен вид тварин.

Опис тварин підписують матеріально відповідальні особи, той, хто здав тварин, і той, хто їх прийняв, а також командир військової частини і начальник фінансової служби (головний бухгалтер), у підпорядкуванні якого перебуває підсобне господарство.

12.15. Передзабійний огляд тварин та післязабійна експертиза туш і органів з обов'язковою трихінелоскопією свинячих туш (у разі забою на пункті військової частини) проводиться лікарем ветеринарної медицини військової частини. Після проведення ветеринарно-санітарної експертизи лікар ветеринарної медицини заносить у журнал відмітку про проведення передзабійного огляду тварин та післязабійної експертизи туш і органів.

12.16. Вимушений забій тварин проводиться тільки з дозволу лікаря ветеринарної медицини військової частини і оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії. М'ясо від вимушено забитих тварин підсобного господарства використовувати для харчування особового складу категорично забороняється.

М'ясо, яке не придатне для харчування особового складу за висновками ветеринарно-санітарної експертизи, передається для годівлі собак, які передбачені штатом військової частини.

12.17. Падіж тварин оформляється актом внутрішньої перевірочної комісії, затвердженим командиром військової частини. До акта додається довідка лікаря ветеринарної медицини, а також проводиться службове розслідування.

12.18. Облік тварин, сільськогосподарської продукції, матеріальних цінностей ведеться в установленому законодавством порядку.

12.19. Передача і ліквідація підсобних господарств військових частин здійснюються за рішенням командира військової частини з дозволу командувача внутрішніх військ відповідно до законодавства.

13.1. Військові частини ведуть облік наявності, руху і якісного стану продовольства, техніки та майна в установленому законодавством порядку.

Звіти за продовольчу службу складаються за встановленими формами й у встановлені строки.

13.2. Облік продовольства, техніки та майна ведеться з метою отримання даних про їх наявність, утрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації продовольчого забезпечення військових частин, установлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю їх використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складання облікових та звітних документів.

Обліку підлягають увсе продовольство, техніка та майно незалежно від призначення та джерел надходження. Облік повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Продовольство, техніка та майно непорушних запасів обліковуються окремо від запасів поточного забезпечення.

13.3. Облік продовольства, техніки та майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об'єктах продовольчої служби, у продовольчих службах військових частин та підрозділах бухгалтерського обліку та звітності.

Облік продовольства, техніки та майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, на інших матеріальних носіях інформації даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) продовольства, техніки та майна, а також про його рух, утрату та нестачу.

13.4. Для визначення числа добових дач, які є підставою для нарахування належності продовольства, у продовольчій службі діловодом ведеться щоденник обліку руху тих, хто харчується, усього особового складу та службових тварин, які перебувають на забезпеченні.

У разі якщо окремо дислоковані підрозділи забезпечуються самостійно, облік особового складу та руху продовольства ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства. Особовий склад та службові тварини цих підрозділів у щоденнику частини не враховуються, їх облік ведеться в зошиті обліку продовольства, фуражу, тари і продукції підсобного господарства.

Записи про рух особового складу, що забезпечується, у щоденнику робляться щодня на підставі атестатів на продовольство, атестатів на фураж та наказів по частині.

Після закінчення місяця у щоденнику виводиться підсумок добових дач, які обернулися за кожною нормою окремо.

У разі зарахування на забезпечення військовослужбовців без продовольчих атестатів до щоденника обліку руху тих, хто харчується, додається витяг з наказу про зарахування на забезпечення цих військовослужбовців.

13.5. Контроль за господарською діяльністю продовольчих складів здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.6. Для запису результатів перевірки якості продуктів харчування, готової їжі, санітарно-гігієнічного стану їдальні, посуду, спеціального одягу, робітників їдальні та обліку зекономлених продуктів у їдальні ведеться книга контролю за якістю їжі, яка зберігається у начальника їдальні (старшого кухаря). Ця книга реєструється, нумерується та прошнуровується в установленому порядку. Після закінчення вона зберігається в діловодстві продовольчої служби протягом трьох років.

13.7. При перевірці фактичної наявності продовольства та майна складається відомість зняття залишків продовольства та майна.

13.8. Списання техніки та майна, які стали не придатними для застосування (враховуючи проведений ремонт), а також утраченого продовольства, техніки та майна здійснюється в установленому законодавством порядку.

13.9. Посуд та інвентар їдалень дозволяється списувати після закінчення строку експлуатації лише за дійсним (фактичним) зносом, не перевищуючи кількості, яка списується за рік, виходячи з установлених строків експлуатації. Розрахунок на списання посуду проводиться відповідно до кількості посуду, який міститься в їдальні військової частини на 1 січня звітного року, норм забезпечення та кількості осіб, що харчуються.

Час, протягом якого посуд зберігається і не експлуатується, до строків експлуатації не зараховується.

Посуд дозволяється списувати кожного місяця в межах фактичного зносу, але не більше 1/12 кількості, яка підлягає списанню за рік, за встановленими нормами експлуатації.

13.10. Списання посуду через фактичний знос понад кількість, яка підлягає списанню за рік, проводиться лише в разі, якщо за попередні роки списання посуду проведено в меншій кількості, ніж передбачалося строками експлуатації.

При цьому загальна кількість списаного посуду за встановлений строк експлуатації не повинна перевищувати кількості посуду, який належало списати за рік.

Новий посуд зі строком експлуатації від двох років і більше, виданий одночасно для нових сформованих військових частин, списувати через знос у період першого року його експлуатації не дозволяється.