Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита

Відповідно до частини четвертої статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446,

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50;

наказ Головної державної податкової інспекції України від 31 грудня 1993 року № 70 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом від 22 квітня 1993 р. № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 1994 року за № 13/222;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03 квітня 1998 року № 165 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1998 року за № 374/2814;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 липня 2002 року № 336 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2002 року за № 649/6937;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 2003 року № 487 "Про внесення Змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за № 986/8307;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24 квітня 2004 року № 243 "Про внесення Змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 травня 2004 року за № 607/9206.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) та Департаменту оподаткування доходів фізичних осіб Державної податкової служби України (Бусарєв В.В.) у встановленому порядку:

подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

забезпечити оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет).

2. Державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

3. Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

1. У всіх органах, які справляють державне мито, державне мито сплачується митними марками або через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу в безготівковій формі.

2. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - при їх видачі.

Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін.

У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або через фінансову установу, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми державного мита перераховуються до бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до фінансової установи депозитних сум. Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори.

3. За державну реєстрацію актів цивільного стану а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

4. Державне мито за видачу паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка), документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України, про реєстрацію місця проживання сплачується до подання заяви до відповідного органу.

5. За дії, що виконуються виконавчими комітетами сільських рад, за які повинно сплачуватися державне мито, останнє сплачується до вчинення дій або при видачі документів.

6. За видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.

7. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа.

Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі "Для відміток" актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.

Записи про надходження сум, що надійшли у сплату державного мита, провадяться в порядку, встановленому законодавством.

У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення сільських, селищних та міських рад про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення та документ, який підтверджує право на отримання пільги.

1. Відповідно до статті 6 Декрету державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України /далі - органи Казначейства/ (в іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв’язку), крім державного мита, яке зараховується до Державного бюджету України.

2. Державне мито зараховується до Державного бюджету України на рахунки, відкриті в органах Казначейства, за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов’язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами "б - е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3 Декрету , в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів.

Сплачене за ці дії державне мито в іноземній валюті зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім’я Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України) в уповноважених банках.

У випадках, коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому вказується, за яку дію чи документ сплачується це державне мито.

3. До документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається примірник розрахункового/касового документа (або його копія) про сплату державного мита.

1. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету .

2. Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Казначейства, на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у валюті платежу з поточних рахунків в іноземній валюті, які відкриті на ім’я Казначейства України в уповноважених банках або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків, відкритих в органах Казначейства, про що платник зазначає у своїй заяві.

3. Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходження державного мита (далі - Подання), згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів , затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 року № 181), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288.

Подання надається платником до відповідного органу Казначейства разом із заявою про повернення державного мита з бюджету та розрахунковим/касовим документом або копією (у разі повернення державного мита частково та якщо оригінал знаходиться у справі установи, яка справляє державне мито), що підтверджує сплату державного мита до бюджету.

Для повернення державного мита у справах, що залишаються в установах, які справляють державне мито, в Поданні цієї установи зазначається, що оригінал розрахункового/касового документа знаходиться у справі цієї установи.

1. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 3 статті 3 Декрету .

2. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, на території яких немає державних нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них Законом України "Про нотаріат" .

3. За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За нові свідоцтва про право на спадщину, що видаються у зв’язку із внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину на підставі згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума державного мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

При записі нових свідоцтв до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається судове рішення про визнання відповідних свідоцтв недійсними.

4. За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами, з додержанням правил, викладених у пунктах 5-12 цієї глави.

5. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами зазначених у цьому пункті об’єктів нерухомості - не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження.

6. Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється та справляється із суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки.

При здійсненні зазначених цивільно-правових договорів сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом .

7. За посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на придбання майна вказаних підприємств.

8. За посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то державне мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.

9. За посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невиконаних обов’язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

10. За посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в підпунктах "а", "б", "г" та "д" пункту 3 статті 3 Декрету , відповідно до родинних відносин.

11. За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість збудованих наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється державне мито, визначається виходячи із розміру платежів за договором з урахуванням зарахованих сум.

12. За вчинення виконавчих написів належна до сплати сума державного мита, у випадку звільнення стягувача від її сплати, стягується з боржника разом з боргом за написом державної нотаріальної контори.

13. За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в підпунктах "а", "б", "г" пункту 3 статті 3 Декрету , державне мито справляється за ставкою, визначеною підпунктом "д" пункту 3 статті 3 Декрету.

14. За ставкою, встановленою за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, справляється державне мито за посвідчення договорів про порядок користування житловим будинком, угод про розірвання раніше укладених договорів.

За посвідчення договорів про продовження строку дії або збільшення суми договору державне мито справляється залежно від характеру договору за тими самими ставками, що застосовувалися при оплаті державного мита первісних договорів.

15. За посвідчення договорів відчуження фізичною особою транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів державне мито справляється виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості.

16. Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій встановлені статтею 4 Декрету .

При наданні громадянам пільг зі сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій враховується, що:

не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;

при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов’язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред’явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;

пільга зі сплати державного мита, встановлена пунктом 18 статті 4 Декрету , надається при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

17. За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до частини третьої статті 245 та статті 1252 Цивільного кодексу України , що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, - державне мито не сплачується.

1. Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір.

2. Сплата консульського збору за вчинення консульських дій провадиться відповідно до підпунктів "б", "д", "о" пункту 6 статті 3 Декрету .

1. Органи Державної міграційної служби України справляють державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії.

2. Сплата державного мита за оформлення вказаних вище документів провадиться за ставками, встановленими підпунктами "а - г", "е - ж", "и - л", "н" пункту 6 статті 3 Декрету .

3. При наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга щодо сплати державного мита за видачу документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов’язаний зі смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв’язку зі смертю або тяжкою хворобою близьких родичів, до яких відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України .

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров’я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

4. Від сплати державного мита звільняються громадяни України за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

5. Сплачені суми державного мита підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом .

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

1. Державне мито за реєстрацію місця проживання сплачується до подання заяви про реєстрацію місця проживання органам Державної міграційної служби України і у розмірі, встановленому підпунктом "м" пункту 6 статті 3 Декрету .

2. Не сплачується державне мито за реєстрацію місця проживання у зв’язку з обміном паспорта або в зв’язку зі зміною назви вулиці чи нумерації будинків.

1. За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених пунктом 5 статті 3 Декрету .

За вказаними ставками державне мито обчислюється також виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад), які провадять державну реєстрацію актів цивільного стану.

2. За державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи (крім зміни при державній реєстрації шлюбу) справляється мито в розмірі, встановленому підпунктом "в" пункту 5 статті 3 Декрету .

За державну реєстрацію повторної зміни імені, не пов’язаної з державною реєстрацією шлюбу, державне мито сплачується в розмірі, встановленому підпунктом "г" пункту 5 статті 3 Декрету .

За видачу свідоцтв у зв’язку із внесенням змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно малолітніх та неповнолітніх дітей особи, яка змінила ім’я (прізвище, власне ім’я, по батькові), у передбачених законом випадках державне мито справляється на загальних підставах.

3. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв’язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану.

Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

1. Державне мито за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання справляється у розмірі, встановленому підпунктом "т" пункту 6 статті 3 Декрету .

2. Порядок видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання затверджений наказом Міністерства лісового господарства України від 21 березня 1997 року № 32, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 1997 року за № 182/1986.

Державне мито справляється при видачі щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

7. Порядок справляння державного мита за операції з цінними паперами, біржові операції, проведення аукціонів та інші операції

1. При проведенні операцій з цінними паперами емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії.

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).

2. Державне мито за видачу приватизаційних паперів сплачується громадянами України в розмірі, встановленому підпунктом "п" пункту 6 статті 3 Декрету , від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

3. Справляння державного мита за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у такому порядку.

Державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів.

4. Сплата державного мита за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об'єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об’єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення.

5. Сплата державного мита за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, провадиться у розмірах, указаних у підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету .

1. Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, місцеві фінансові органи та органи державної податкової служби проводять перевірки щодо правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх уповноважених органах, що його справляють.

2. Під час перевірки у державній нотаріальній конторі і в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, документів щодо вчинення нотаріальних дій за період, що перевіряється, необхідно установити за кожним документом: правильність застосування ставок державного мита; визначення суми, з якої справляється державне мито, в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо); надання пільг зі сплати державного мита, а також перевірити, чи стягується державне мито з боржника при проведенні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати державного мита.

3. Правильність справляння державного мита виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад) щодо реєстрації актів цивільного стану перевіряється шляхом зіставлення других примірників розрахункових/касових документів з даними реєстрації виданих документів, нотаріальних дій, актових записів цивільного стану у разі їх непередачі до відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану на дату перевірки, а також із залишеними в справах сільських, селищних, міських рад примірниками заповітів та інших документів. При перевірці нотаріальних дій, пов’язаних з відчуженням об’єктів нерухомого майна, правильність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно звірити з даними обліку розрахункових операцій сільських, селищних, міських рад.

4. При перевірці у відповідних органах державної реєстрації актів цивільного стану перевіряються повнота і правильність справляння державного мита шляхом зіставлення заяв про реєстрацію актів цивільного стану з відомостями про сплачене державне мито, що містяться у відповідних актових записах цивільного стану. Поряд з цим використовуються наявні у відповідних органах державної реєстрації актів цивільного стану облікові матеріали (журнали обліку заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, журнали, у яких здійснюється реєстрація заяв про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, або книги обліку оприбуткування й витрачання бланків свідоцтв тощо, а також звіти про проведену державну реєстрацію актів цивільного стану).

5. Перевірки повноти і правильності справляння державного мита за реєстрацію місця проживання провадяться в територіальних органах Державної міграційної служби України, які здійснюють реєстрацію місця проживання.

6. У територіальних органах Державного агентства лісових ресурсів України перевіряється стан обліку і зберігання щорічних контрольних карток обліку добутої дичини, правильність ведення книг обліку виданих карток (вкладок до карток), а також правильність оформлення актів про знищення повернутих карток.

При перевірці повноти і правильності справляння державного мита посадові особи органу державної податкової служби зобов’язані погашати наявні на контрольних талонах, наклеєних у книгах, митні марки своїм підписом з проставлянням дати погашення або спеціальним штампом, виготовленим для цієї мети.

7. Правильність, повнота та своєчасність справляння державного мита за операції з цінними паперами, біржові операції, проведення аукціонів, видачу приватизаційних паперів перевіряються на підприємствах, установах і організаціях, які справляють державне мито.