Про затвердження Порядку надання складським об’єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу

Відповідно до розділу 1 Спеціального додатка D до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року, глави 58 розділу XV Митного кодексу України, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"

1. Затвердити Порядок надання складським об’єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, що додається.

2. Департаменту інформаційних технологій та митної статистики Державної митної служби України (Юрченко К.Г.) протягом 10 днів після набрання чинності цим наказом доопрацювати програмно-інформаційний комплекс "Реєстр митних ліцензійних складів" з урахуванням вимог Порядку надання складським об’єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, затвердженого цим наказом, та з наданням можливості програмно формувати другу частину реєстраційного номера митного складу за порядком у загальному переліку митних складів.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) і Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної митної служби України (Сьомка С.М.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Керівникам митниць інформувати суб’єктів підприємницької діяльності про вимоги Порядку надання складським об’єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу, затвердженого цим наказом, у тому числі шляхом висвітлення його у місцевих засобах масової інформації та на наочних інформаційних стендах у місцях розташування підрозділів митних органів та в пунктах пропуску через митний кордон України.

5. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Державного митного комітету України від 05 листопада 1996 року № 510 "Щодо перереєстрації митних ліцензійних складів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 1996 року за № 709/1734;

наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 року № 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 1997 року за № 5/1809;

наказ Державної митної служби України від 11 серпня 1998 року № 487 "Про внесення змін та доповнень до Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Держмитслужби від 31.12.96 р. № 592 та зареєстрованого у Мін’юсті України 20.01.97 р. за № 5/1809", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1998 року за № 530/2970;

наказ Державної митної служби України від 04 грудня 1999 року № 792 "Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1999 року за № 902/4195;

пункт 1.3 наказу Державної митної служби України від 26 червня 2001 року № 433 "Про внесення змін та доповнень до нормативних актів Держмитслужби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2001 року за № 637/5828;

наказ Державної митної служби України від 05 листопада 2001 року № 708 "Про затвердження змін та доповнень до Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2001 року за № 1082/6273;

наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2003 року № 907 "Про внесення змін і доповнень до Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 січня 2004 року за № 67/8666;

пункт 7 наказу Державної митної служби України від 15 липня 2004 року № 522 "Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2004 року за № 951/9550;

пункт 1 наказу Державної митної служби України від 21 липня 2005 року № 685 "Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 839/11119;

пункт 4 наказу Державної митної служби України від 07 листопада 2007 року № 933 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.97 № 307", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2007 року за № 1329/14596.

6. Установити, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та першого заступника Голови Державної митної служби України Дороховського О.М.

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до розділу 1 Спеціального додатка D до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року, Митного кодексу України з метою встановлення вимог до об’єктів, які мають намір отримати статус "митний склад", та організації їх роботи.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

відкритий майданчик - спеціально обладнана та огороджена територія, пристосована для зберігання товарів та розташована поза межами приміщення;

Сховище природного газу (далі - газосховище) - технологічний комплекс, створений у природній або штучній ємності з метою накопичення природного газу (включаючи ємність установки LNG, призначену для зберігання природного газу), і технологічно поєднані з цим комплексом споруди, призначені для зберігання (закачування, відбору) природного газу;

критий майданчик - крита, спеціально обладнана та огороджена територія, пристосована для зберігання товарів та розташована поза межами приміщення;

прилегла до митного складу територія - огороджена або позначена на місцевості (щитами з написами, стрічкою, розміткою незмивною фарбою тощо) територія, що прилягає до митного складу (далі - МС) та призначена для стоянки транспортних засобів, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, зважування тощо;

приміщення - частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

резервуар - вмістище (наземне або підземне) для зберігання рідин, газу або сипких товарів, у тому числі частина магістрального нафтопроводу, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі;

складський об’єкт - приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик;

утримувач МС - суб’єкт господарювання, у власності чи користуванні якого перебуває такий склад;

холодильна (морозильна) камера - споруда, приміщення або апарат, в яких підтримується постійний температурний режим за допомогою холодильного обладнання.

Інші терміни вживаються в цьому Порядку в значеннях, установлених Митним кодексом України.

1.3. Надання складському об’єкту статусу "митний склад" здійснюється шляхом внесення інформації про суб’єкта господарювання до Реєстру митних складів (далі - Реєстр МС). Позбавлення такого статусу здійснюється шляхом виключення складського об’єкта з Реєстру МС.

1.4. Утримувачем МС може бути виключно резидент.

1.5. МС є зоною митного контролю.

1.6. Утримувачем МС відкритого типу може бути суб’єкт господарювання, що має дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності.

1.7. Припинення діяльності митниці або зміна зони її діяльності не є перешкодою для продовження функціонування МС. У цьому разі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (далі - Держмитслужба), вносяться зміни до Реєстру МС щодо зміни митниці, яка здійснює контроль за діяльністю МС.

2.1. Як МС може вважатися один або декілька складських об’єктів за умови їх розташування за однією адресою або в межах нерозривної огородженої по периметру території.

Як єдиний МС може вважатися одне або декілька газосховищ, які знаходяться в управлінні одного оператора. При цьому газосховища можуть бути розташовані за різними адресами.

Як МС можуть вважатися нерозривні частини магістрального нафтопроводу, що використовуються в якості резервуарів і знаходяться в управлінні одного оператора, які призначені для зберігання нафти в митному режимі МС безпосередньо в трубопроводі та по яких не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти. При цьому така частина магістрального нафтопроводу може бути географічно розташована в різних адміністративно-територіальних одиницях України.

2.2. Утримувач МС забезпечує:

наявність прилеглої до МС території з твердим покриттям, обладнаної для стоянки вантажних транспортних засобів. Якщо як МС використовуються декілька складських об’єктів, за бажанням утримувача МС можна використовувати територію, прилеглу до одного з цих складських об’єктів;

наявність і функціонування на в’їзді прилеглої до МС території контрольно-пропускної системи, що забезпечує реєстрацію та облік транспортних засобів, які доставляють товари на МС. Якщо МС має статус зони прибуття автотранспорту, контрольно-пропускна система має забезпечувати автоматичну фіксацію (зчитування) даних реєстраційних номерних знаків транспортних засобів, вагу транспортних засобів та внесення цієї інформації до системи електронного обліку;

цілодобову охорону та/або функціонування охоронної та протипожежної сигналізації (крім функціонування таких сигналізацій на майданчиках), наявність засобів пожежогасіння;

освітлення МС та прилеглої до МС території згідно із санітарними нормами й правилами (крім МС, утворених на газосховищах або частині магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі;

наявність сертифікованого (повіреного) спеціального обладнання для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на МС, призначеному для зберігання газоподібних, наливних чи насипних товарів,- сертифікованих (повірених) засобів вимірювальної техніки, що використовуються для обліку таких товарів і контролю за ними;

наявність рампи, оглядового майданчика, навантажувально-розвантажувальної техніки (з урахуванням специфіки МС);

проведення навантажувально-розвантажувальних операцій на МС або на прилеглій до МС території (крім МС, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом);

наявність і функціонування системи відеоконтролю (далі - СВК) для нагляду за в’їздами на прилеглу територію МС та виїздами з неї, воротами та дверними отворами МС, через які здійснюється розміщення товарів на склад або випуск товарів зі складу, фіксування такого відображення для виявлення несанкціонованого вилучення товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, а також ведення відповідного архіву (умови обладнання СВК наведено в додатку 1 до цього Порядку) (крім МС, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом);

для МС, утворених на частині магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі, наявність і функціонування системи телемеханічного контролю за тиском в нафтопроводі;

безперешкодний доступ посадових осіб митниці до СВК або до інформації системи телемеханіки частини магістрального нафтопроводу, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі;

можливість накладення на ворота та двері МС не менше ніж двох засобів забезпечення (крім митних складів, утворених на газосховищах або частині магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі);

можливість накладення на запірну арматуру (засувки, крани), через яку забезпечується закачка та/або викачка нафти до резервуару та/або частини магістрального нафтопроводу, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі, не менше двох засобів забезпечення;

обладнання ґратами вікон (за їх наявності), якщо як МС використовується приміщення;

наявність каналів і засобів зв’язку для роботи посадових осіб митниці та інших державних контролюючих органів (у разі їх розміщення).

Якщо МС входить до структури вантажного митного комплексу, можна використовувати для обладнання МС технічне обладнання, техніку, інфраструктуру та охорону, що забезпечують функціонування цього вантажного митного комплексу.

Утримувач МС забезпечує надання митниці, у зоні діяльності якої знаходиться МС, та відповідному підрозділу Держмитслужби, на який покладено функцію здійснення моніторингу, віддаленого доступу до наявних СВК (у тому числі архівів відеозображень).

2.3. Утримувач МС зобов’язаний:

1) дотримуватись вимог законодавства України з питань державної митної справи, виконувати вимоги митниці щодо конструкції, облаштування, стану і місця розташування МС;

2) виключити можливість несанкціонованого доступу на МС сторонніх осіб, а також вилучення з нього товарів, що перебувають під митним контролем;

3) забезпечувати безперешкодний доступ посадових осіб митниці під час здійснення ними службових обов’язків до товарів, розміщених на МС, та документів на них, створювати цим особам належні умови для роботи на МС, надавати необхідні для роботи приміщення, комп’ютерну техніку, обладнання й засоби зв’язку;

4) вести облік товарів, що розміщуються на цьому МС та випускаються з нього, та щоквартально подавати митниці звіт про рух товарів на МС за попередній квартал в електронному вигляді (форма звіту наведена у додатку 2 до цього Порядку);

5) дотримуватися режиму зони митного контролю;

6) постійно підтримувати МС та прилеглу до МС територію у належному санітарному та технічному стані.

3.1. Інформація до бази даних (Реєстру МС) Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС) вноситься посадовою особою Держмитслужби за допомогою програмно-інформаційного комплексу ЄАІС.

3.2. Суб’єкт господарської діяльності, який має намір відкрити МС, подає до митниці в паперовій та/або електронній формі заяву про відкриття МС (зразок заяви наведено в додатку 3 до цього Порядку).

3.3. До заяви додаються:

1) повідомлення заявника про реквізити реєстрації:

декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

декларації про готовність об’єкта до експлуатації (щодо об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, або об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), або самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду) або виданого органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), або іншого документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта(ів), виданого в установленому законодавством порядку;

2) засвідчені заявником у визначеному законодавством порядку копії:

документів, що підтверджують право власності на складські об’єкти та прилеглу територію, на площах яких планується розташовування МС, або право користування ними, а також державну реєстрацію цих об’єктів в установленому порядку;

наказу заявника про створення власного підрозділу охорони та положення про такий підрозділ та/або договору про надання послуг з охорони складських об’єктів і прилеглої до них території з відповідним територіальним органом Національної поліції України або суб’єктом господарювання будь-якої форми власності, створеним і зареєстрованим на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

експлуатаційного дозволу (для складських об’єктів, у яких планується зберігання харчових продуктів тваринного походження);

технологічної схеми із зазначенням засобів вимірювальної техніки, що використовується для обліку та контролю (для складських об’єктів, призначених для зберігання газоподібних, наливних та насипних товарів);

технічних паспортів (специфікацій) на: обладнання СВК; обладнання контрольно-пропускної системи при в’їзді на територію МС та при виїзді з неї, зокрема засобів автоматичної фіксації даних реєстраційних номерних знаків транспортних засобів та електронних ваг з функцією автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку транспортних засобів на МС (для МС, ввезення та/або вивезення товарів з яких здійснюється автомобільним транспортом); обладнання для зважування товарів (крім МС, утворених на газосховищах, резервуарах чи частинах нафтопроводу, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом);

документа, який підтверджує, що по частині магістрального нафтопроводу, призначеній для зберігання нафти в митному режимі МС безпосередньо в трубопроводі, не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти;

3) підписані заявником:

загальний план території, на якій знаходяться складські об’єкти, які планується використовувати як МС, із зазначенням місцезнаходження, лінійних розмірів цих об’єктів, з позначенням під’їзних шляхів, схеми руху транспортних засобів, розташування СВК, розміщення всіх воріт і/або дверних отворів МС, через які здійснюється ввезення та/або вивезення товарів, всіх в’їздів і виїздів з прилеглої до МС території та план кожного об’єкта МС (із зазначенням розміщення вікон, дверей, воріт, СВК, внутрішнього обладнання тощо);

процедура експлуатації МС (далі - Процедура).

У разі подання заяви в електронній формі на документи, передбачені цим пунктом, накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" .

3.4. Митницею у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання заяви, здійснюється огляд складських об’єктів, прилеглої до МС території, перевірка відомостей, зазначених у поданих документах. Для суб’єкта господарювання, який має намір відкрити та експлуатувати МС відкритого типу, перевіряється наявність відомостей про нього в реєстрі митних брокерів. За результатами огляду оформлюється акт, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України. У разі визнання відповідності складського об’єкта вимогам, встановленим цим Порядком, митниця у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати складання акта, видає наказ про прийняття рішення щодо надання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу (далі - Дозвіл), затверджує Процедуру і не пізніше наступного робочого дня після затвердження Процедури направляє електронною поштою до Держмитслужби лист-повідомлення для внесення складського об’єкта до Реєстру МС.

У листі-повідомленні зазначаються:

код за ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний митний орган і мають відмітку у паспорті);

найменування (повинно містити інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи та її назву)/прізвище, ім'я, по батькові заявника;

місцезнаходження/місце проживання заявника;

місцезнаходження МС;

вид складського об’єкта (приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, у тому числі частина магістрального нафтопроводу, по якій не виконується транспортування нафти на виконання договорів про надання послуг з транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо в трубопроводі, критий чи відкритий майданчик);

кількість складських об’єктів (кожного виду окремо);

площу (у квадратних метрах) або об’єм для резервуарів (у кубічних метрах) складського об’єкта, або об’єм (у кубічних метрах) та довжина (у кілометрах) для частини магістрального нафтопроводу;

реквізити наказу митниці про прийняття рішення щодо надання Дозволу;

кінцева дата користування складським об’єктом утримувачем МС (у разі якщо складський об’єкт не належить утримувачу МС на праві власності).

3.5. Протягом одного робочого дня з дня отримання листа-повідомлення уповноважена посадова особа Держмитслужби вносить інформацію до Реєстру МС.

3.6. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про надання Дозволу митниця направляє заявнику витяг з Реєстру МС.

3.7. Реєстр МС ведеться в електронному вигляді за допомогою програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби та містить таку інформацію:

реєстраційний номер МС (формується відповідно до пункту 3.8 цього розділу);

дату внесення до Реєстру МС;

код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків утримувача МС або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний митний орган і мають відмітку у паспорті);

найменування (повинно містити інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи та її назву)/прізвище, ім'я, по батькові утримувача МС;

місцезнаходження/місце проживання утримувача МС;

місцезнаходження МС;

вид складського об’єкта (приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик);

кількість складських об’єктів (кожного виду окремо);

площу (у квадратних метрах) або об’єм для резервуарів (у кубічних метрах) складського об’єкта;

найменування митниці, яка здійснює контроль за діяльністю МС;

реквізити наказу митниці про прийняття рішення щодо надання Дозволу;

кінцеву дату користування складським об’єктом утримувачем МС (у разі якщо складський об’єкт не належить утримувачу МС на праві власності);

дату, з якої зупиняється дія Дозволу, причину такого зупинення, реквізити наказу митниці про зупинення дії Дозволу (у випадку зупинення);

дату, до якої зупиняється дія Дозволу (у випадку зупинення);

дату анулювання Дозволу, причину такого анулювання, дату та номер листа (подання) митниці про анулювання Дозволу (у випадку анулювання);

дату виключення МС з Реєстру МС, дату та номер листа (подання) митниці про виключення МС з Реєстру МС (у випадку виключення).

3.8. Реєстраційний номер МС є унікальним і формується за такою схемою:

M/XXXX/A/B,

де M - маркер, який вказує на належність цього реєстраційного номера МС (зазначається як "M");

XXXX (2-5 - символи реєстраційного номера МС формуються в порядку зростання, починаючи з 0001) - порядковий номер МС у загальному переліку митних складів;

A - літерний код типу МС:

"Z" - МС закритого типу;

"V" - МС відкритого типу;

B (символи 7-8) - відображають історію Дозволу. Порядкові номери переоформлених Дозволів присвоюються у порядку зростання, починаючи з 01.

Символи 7-8 реєстраційного номера МС формуються таким чином:

при отриманні підприємством Дозволу зазначається "00", у разі переоформлення Дозволу вперше - "01", при переоформленні Дозволу вдруге - "02" і так далі.

3.9. Підставою для прийняття митницею рішення про відмову у наданні Дозволу є:

встановлення факту надання заявником недостовірної інформації (даних) та/або підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, або неподання відомостей, документів, визначених у пункті 3.3 цього розділу;

відсутність документа, подання якого передбачено пунктом 3.3 цього розділу;

невідповідність складських об’єктів вимогам цього Порядку.

Про направлення до Держмитслужби листа-повідомлення для внесення складського об’єкта до Реєстру МС (не пізніше наступного робочого дня з дня направлення такого листа) або про відмову у наданні Дозволу (протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви з обов’язковим зазначенням причин відмови) митниця повідомляє заявника письмово.

Оскарження рішення про відмову у наданні Дозволу здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України.

4.1. Переоформлення Дозволу здійснюється у порядку, визначеному статтями 413 та 414 Митного кодексу України.

4.2. Заява про переоформлення Дозволу подається митниці у порядку, передбаченому розділом ІІІ цього Порядку.

4.3. У строки, встановлені пунктом 3.4 розділу ІІІ цього Порядку, митниця видає наказ про переоформлення Дозволу та направляє лист-повідомлення до Держмитслужби.

4.4. Держмитслужба у строки, встановлені пунктом 3.5 розділу ІІІ цього Порядку, вносить необхідні відомості до Реєстру МС та повідомляє про це митницю.

5.1. Дія Дозволу може бути зупинена митницею у випадках та у порядку, що встановлені статтею 412 Митного кодексу України.

5.2. Невиконання підприємством вимог, встановлених Митним кодексом України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, фіксується шляхом складання протоколу та/або акта, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

Наказ митниці про зупинення дії Дозволу повинен містити:

1) причини та строк зупинення;

2) вимогу до утримувача МС щодо усунення недоліків із зазначенням відповідно до Митного кодексу України кінцевої дати усунення таких недоліків (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС);

3) попередження про подальше анулювання Дозволу у разі невиконання вимог, зазначених у цьому наказі (крім випадку зупинення дії Дозволу за заявою утримувача МС).

Завірена копія наказу про зупинення дії Дозволу видається або надсилається у порядку та строки, встановлені в частині п’ятій статті 412 Митного кодексу України.

5.3. При зупиненні дії Дозволу до Реєстру МС посадовою особою митниці вноситься така інформація:

причини та строк зупинення;

реквізити наказу митниці про зупинення дії Дозволу.

5.4. Розміщення нових партій товарів на МС у разі зупинення дії Дозволу не дозволяється.

5.5. У разі виявлення утримувачем МС бажання відновити дію Дозволу (у разі зупинення дії Дозволу за заявою цього утримувача МС) або після усунення порушень та недоліків утримувач МС звертається із заявою до митниці з проханням провести огляд територій і приміщень МС. За результатами огляду оформлюється акт, складання якого передбачено статтею 343 Митного кодексу України.

5.6. У разі виявлення відповідності МС вимогам цього Порядку митниця наступного робочого дня після складання акта видає наказ про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. У Реєстрі МС робиться відмітка про скасування зупинення дії Дозволу і вказуються реквізити наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу. Дата наказу митниці про визнання таким, що втратив чинність, наказу про зупинення дії Дозволу є кінцевою датою зупинення дії Дозволу.

6.1. Дозвіл може бути анульованим у випадках та у порядку, встановлених статтею 412 Митного кодексу України.

6.2. Анулювання Дозволу оформлюється наказом митниці, в якому мають бути викладені підстави для такого анулювання.

6.3. Наступного дня після підписання наказу щодо анулювання Дозволу митниця електронною поштою направляє копію цього наказу до Держмитслужби для виключення з Реєстру такого МС.

6.4. МС виключається з Реєстру МС шляхом внесення посадовою особою Держмитслужби реквізитів листа (подання) та наказу митниці щодо анулювання Дозволу. Дата наказу митниці щодо анулювання Дозволу є датою анулювання цього Дозволу. У Реєстрі МС вказується також кінцева дата переміщення товарів з МС (протягом 30 днів з дня анулювання Дозволу згідно з частиною другою статті 429 Митного кодексу України).

6.5. Оскарження наказу митниці про анулювання Дозволу здійснюється у порядку, встановленому законом.

6.6. У разі скасування судом наказу митниці про анулювання Дозволу такий МС поновлюється у Реєстрі МС шляхом скасування наказу митниці щодо анулювання цього Дозволу (вказуються реквізити судового рішення).

6.7. У разі анулювання Дозволу розміщення нових партій товарів на такий МС не дозволяється.

6.8. Реєстраційний номер МС після виключення з Реєстру МС повторно не використовується.

1. Утримувачі митного складу (далі - МС) повинні облаштувати такі склади системою відеоспостереження (далі - СВК) (крім МС, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом).

2. Схема розміщення відеокамер і їх кількість погоджуються керівником митниці.

3. Кількість відеокамер повинна бути достатньою для нагляду за:

в’їздами на прилеглу територію МС та виїздами з неї;

воротами та дверними отворами МС, через які здійснюється розміщення товарів на склад або випуск товарів зі складу.

4. Місце розміщення відеокамер визначається з урахуванням:

особливостей конструкції складських об’єктів, призначених для зберігання товарів;

необхідності фіксації операцій з розміщення товарів на МС, а також під час їх випуску з МС та місць накладення митного забезпечення на МС.

5. При виході з ладу СВК (як в цілому, так і окремої відеокамери) утримувач МС повинен негайно вжити заходів щодо відновлення її роботи.

6. Відеоінформація повинна зберігатися утримувачем МС не менше року з дати її запису.

7. Утримувач МС надає до митниці відеоінформацію за запитом керівника митниці.

8. Носії інформації з відеозаписами, наданими утримувачем МС, зберігаються митницею не менше року з дати їх отримання. Після закінчення строку зберігання ці носії інформації повертаються утримувачу МС.

1. Відеозаписувальні пристрої повинні:

забезпечувати чітке зображення відеозапису за будь-яких погодних умов, часу доби та освітлення;

бути стаціонарними та захищеними від зовнішніх електромагнітних випромінювачів і грозових розрядів.

2. СВК повинні бути постійно увімкнені та автоматично проводити відеозйомку. Відеоспостереження та відеозапис вмикаються детектором руху.

3. Кожен кадр відеозапису повинен мати час та дату запису.

4. Формат кадру відеозапису повинен мати розподільчу здатність не менше ніж 704 х 576 пікселів.

5. Швидкість реєстрації відеоінформації повинна бути не менше ніж

1 кадр/сек. на кожен канал відеозапису.

6. Для забезпечення поточного відеозапису та збереження архіву відеозапису об’єм пам’яті СВК має бути не менше 5 ТБ.

7. СВК повинна мати можливість архівації відеозапису вибраного проміжку часу на зовнішні носії або за допомогою локальної мережі.