Про вдосконалення організації надання медичної допомоги матерям та новонародженим у перинатальних центрах

Відповідно до Державної програми "Репродуктивне здоров’я нації" на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1849, на виконання протокольного рішення від 27.09.2011 наради у Першого заступника Глави Адміністрації Президента України Акімової І.М. з питань опрацювання єдиних підходів щодо подальшої реалізації Національного проекту "Нове життя"

1. Затвердити:

1.1. Порядок регіоналізації перинатальної допомоги, що додається.

1.2. Перелік медичних показань до направлення пацієнток та надання медичної допомоги в перинатальних центрах ІІ рівня, що додається.

1.3. Перелік медичних показань до направлення пацієнток та надання медичної допомоги в перинатальних центрах ІІІ рівня, що додається.

1.4. Розрахунки ліжкового фонду перинатальних установ ІІІ рівня надання акушерської та неонатальної допомоги, що додаються.

1.5. Методику з аудиту стану надання регіональної перинатальної допомоги та кадрового забезпечення перинатальних центрів ІІІ рівня, що додається.

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти, директорам науково-дослідних установ МОЗ та НАМН України:

2.1. Забезпечити впровадження основних принципів регіоналізації, критеріїв направлення та госпіталізації жінок і новонароджених у діяльність підпорядкованих закладів охорони здоров’я.

2.2. Організувати здійснення контролю за дотриманням госпіталізації вагітних та новонароджених відповідно до рівня надання допомоги.

3. Директору Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Осташко С.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок регулює відносини між пацієнтами (жінками, вагітними, роділлями, породіллями, новонародженими тощо) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують етапність надання перинатальної допомоги за трьома рівнями перинатальної допомоги з урахуванням регіональних особливостей.

1.2. У цьому Порядку термін "регіоналізація" має таке значення - це система організації етапності надання перинатальної допомоги (жінкам, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим тощо) за трьома рівнями з урахуванням регіональних особливостей, яка максимально забезпечить своєчасність, доступність, адекватність, ефективність, безпечність перинатальної допомоги при раціональних витратах ресурсів системи охорони здоров’я.

1.3. Рівні перинатальної допомоги визначаються за такими критеріями:

мережею закладів охорони здоров’я, що надають перинатальну допомогу;

категорією пацієнтів, яким надається медична допомога (ступінь перинатального ризику);

наявністю можливості виїзних консультацій;

можливістю транспортування пацієнтів;

кваліфікацією медичного персоналу;

обсягом надання медичної допомоги;

рівнем матеріально-технічного оснащення;

перинатальними технологіями, що використовуються в закладі охорони здоров’я.

2.1. Мета регіоналізації перинатальної допомоги - покращення якості, доступності перинатальної допомоги з урахуванням раціонального використання можливостей існуючої системи надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, захворюваності новонароджених, створення можливості виходжування дітей з малою та дуже малою масою тіла при народженні, що сприятиме зниженню материнської, малюкової смертності та попередженню дитячої інвалідності.

2.2. Регіоналізація перинатальної допомоги передбачає:

2.2.1 розподіл системи організації медичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та малюкам у кожному окремому регіоні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь) за трьома рівнями.

Трирівнева система передбачає розмежування медичної допомоги між закладами охорони здоров’я відповідно до рівнів перинатальної допомоги.

Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласні управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробляють власну внутрішню структуру (модель) регіоналізації з урахуванням територіальних, матеріально-технічних і кадрових можливостей організації медичної допомоги матерям та дітям;

2.2.2 розподіл перинатальної допомоги за рівнями надання медичної допомоги;

2.2.3 визначення переліку показань до госпіталізації і правил транспортування вагітних та новонароджених у заклади охорони здоров’я II і III рівнів перинатальної допомоги залежно від ступеня ризику вагітності і пологів, розвитку плода;

2.2.4 організацію дистанційного консультування з використанням інформаційних технологій, у тому числі телемедицини;

2.2.5 організацію безперервного навчання працівників.

Для надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним груп ризику, роділлям, породіллям і новонародженим необхідно дотримуватися регіоналізації в організації пологової допомоги за трирівневою системою.

1.1. До закладів охорони здоров’я І рівня перинатальної допомоги належать:

1.1.1 на амбулаторному (догоспітальному) етапі - фельдшерсько-акушерський пункт (далі - ФАП), фельдшерський пункт, сільська лікарська амбулаторія, центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ПМСД), амбулаторія загальної практики сімейної медицини, жіночі консультації, центри/кабінети планування сім’ї;

1.1.2 на госпітальному етапі - багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого рівня з кількістю пологів 400 і більше на рік, пологові відділення районних, центральних районних та міських лікарень;

1.1.3 у пілотних регіонах на I рівні перинатальна допомога надається на амбулаторному (догоспітальному) етапі в центрах ПМСД та жіночих консультаціях консультативних поліклінік лікарні планового лікування.

На госпітальному етапі стаціонарна медична допомога надається у відділенні патології вагітних лікарні планового лікування.

1.2. Заклади охорони здоров’я I рівня перинатальної допомоги забезпечують:

1.2.1 профілактичну та інформаційно-просвітницьку роботу (включно з питаннями планування сім’ї);

1.2.2 діагностику вагітності та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності;

1.2.3 виявлення та скеровування вагітних груп ризику на вищий рівень надання перинатальної допомоги;

1.2.4 надання допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим при невідкладних станах;

1.2.5 розродження вагітних при фізіологічній вагітності та нормальних пологах;

1.2.6 здійснення динамічного спостереження за породіллями (включно з питаннями післяпологової контрацепції).

На рівні первинної медико-санітарної допомоги, починаючи з фельдшерсько-акушерського пункту, повинно здійснюватися диспансерне спостереження жінок під час вагітності, надання відповідно долікарської та лікарської допомоги, своєчасне скерування для надання спеціалізованої медичної допомоги з подальшим динамічним спостереженням у жіночих консультаціях (кабінетах) або закладах охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги та надання у них акушерсько-гінекологічної допомоги.

1.3. Медичний персонал стаціонарів і наявне в них матеріально-технічне оснащення повинні забезпечити надання допомоги жінкам низького рівня перинатального ризику при фізіологічних пологах, визначення стану здоров’я новонародженого, догляд та спільне перебування з матір’ю. Заклад охорони здоров’я І рівня перинатальної допомоги повинен бути готовим до надання невідкладної медичної допомоги у невідкладних випадках, інтенсивної терапії жінкам, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим до стабілізації стану та переведення в заклад охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги.

1.4. Пологові відділення закладу охорони здоров’я I рівня перинатальної допомоги, крім мінімального базового оснащення, повинні мати обладнання для первинної реанімації новонароджених та для надання невідкладної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, палату інтенсивної терапії новонароджених (залежно від кількості пологів, але не менше одного ліжка) з наявністю кисневого намету, з неінвазивною дихальною підтримкою (СРАР).

Якщо вагітна, роділля, породілля, новонароджений потребуватимуть госпіталізації на більш високий рівень для надання медичної допомоги вищого рівня, необхідно стабілізувати їх стан і викликати спеціалізований транспорт із закладу охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги для переведення вагітної, та/або роділлі, та/або породіллі, та/або новонародженого.

2.1. На ІІ рівні перинатальної допомоги передбачається створення закладів охорони здоров’я ІІ рівня перинатальної допомоги з кількістю пологів не менше 400 на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км. Для віддалених районів питання щодо кількості пологів вирішуватиметься в індивідуальному порядку з урахуванням можливостей регіону за погодженням з територіальним органом охорони здоров’я.

2.2. До закладів охорони здоров’я ІІ рівня перинатальної допомоги належать:

2.2.1 на догоспітальному етапі - жіночі консультації як юридичні особи, так і відокремлені структурні підрозділи міських пологових будинків, та/або міських багатопрофільних поліклінік, та/або міських багатопрофільних лікарень;

2.2.2 на госпітальному етапі - багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування другого рівня з кількістю пологів 800 і більше на рік, міські пологові будинки, перинатальні центри II рівня, у тому числі створені на базі міських пологових будинків або багатопрофільних лікарень (центральних районних лікарень), що виконують функції міжрайонних перинатальних центрів, з кількістю пологів 1500 і більше на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км.

2.3. Заклади охорони здоров’я IІ рівня перинатальної допомоги забезпечують:

2.3.1 обсяг надання допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, як на І рівні перинатальної допомоги;

2.3.2 надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям середнього (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризиків і новонародженим з масою тіла >1500 г (термін гестації більше або дорівнює 34 тижнів), які мають порушення життєво важливих органів;

2.3.3 у закладах охорони здоров’я II рівня перинатальної допомоги повинні бути відділення інтенсивної терапії для жінок та відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Кількість ліжок у таких відділеннях визначається кількістю пологів, але не менше трьох ліжок;

2.3.4 якщо вагітна, роділля, породілля, новонароджений потребуватимуть госпіталізації на ІІІ рівень надання медичної допомоги, необхідно стабілізувати їхній стан та викликати спеціалізований транспорт (спеціалізовану лікарську бригаду) з пологопомічного закладу вищого рівня для переведення вагітної, та/або роділлі, та/або породіллі, та/або новонародженого;

2.3.5 у пілотних регіонах на II рівні перинатальна допомога надається на амбулаторному (догоспітальному) етапі в жіночих консультаціях консультативно-діагностичних центрів лікарень інтенсивного лікування.

На госпітальному етапі стаціонарна медична допомога надається у відділенні патології вагітних, пологовому відділенні з ліжками інтенсивної терапії для жінок та новонароджених, відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених лікарні інтенсивного лікування.

3.1. До закладів охорони здоров’я ІІІ рівня перинатальної допомоги належать обласний (республіканський Автономної Республіки Крим) перинатальний центр або міський перинатальний центр (міст Києва та Севастополя) як юридична особа, так і відокремлений структурний підрозділ закладу охорони здоров’я ІІІ рівня надання медичної допомоги.

3.2. Заклади охорони здоров’я ІІІ рівня перинатальної допомоги на тих адміністративно-територіальних одиницях, які мають вищі медичні навчальні заклади І-IV рівнів акредитації, можуть бути клінічними базами кафедр державних вищих медичних навчальних закладів.

На адміністративно-територіальній одиниці, де відсутні вищі медичні навчальні заклади, організаційно-методична, консультативна допомога територіально наближеним перинатальним центрам надається клініками науково-дослідних установ.

3.3. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі обов'язково створюється не менше одного обласного (республіканського, міського) перинатального центру.

Система регіоналізації перинатальної допомоги передбачає створення перинатального центру ІІІ рівня потужністю, яка визначається потребою у високоспеціалізованій перинатальній допомозі, в розрахунку один на 7000-10000 пологів, крім міста Севастополя.

3.4. Заклади охорони здоров’я ІІІ рівня забезпечують:

3.4.1 надання медичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям високого ступеня акушерського та перинатального ризиків (за сукупністю факторів) та новонародженим з масою тіла менше або дорівнює 1500 г і терміном гестації менше або дорівнює 34 тижнів, у тому числі новонародженим із критично низькою вагою при народженні незалежно від наявної патології;

3.4.2 надання організаційно-методичної допомоги із застосуванням телемедичних технологій, у тому числі з виїздом у заклади охорони здоров’я І та ІІ рівнів перинатальної допомоги;

3.4.3 взаємодію з іншими закладами охорони здоров’я;

3.4.4 у закладах охорони здоров’я III рівня перинатальної допомоги повинні бути відділення інтенсивної терапії для жінок та відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Кількість ліжок у таких відділеннях визначається кількістю пологів, але не менше дванадцяти ліжок.