Про затвердження Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Відповідно до статей 17, 22 і 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та з метою підвищення ефективності роботи страхових експертів з охорони праці правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.08.2001 № 24 "Про затвердження Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" та від 31.10.2007 № 58 "Про внесення змін до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" .

3. Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України довести цю постанову до управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України забезпечити державну реєстрацію цієї постанови в установленому законодавством порядку.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

1.1. Це Положення визначає правові та організаційні засади діяльності служби страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - служба страхових експертів), структуру, завдання, функції, організацію роботи страхових експертів з охорони праці (далі - страхові експерти) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

1.2. Служба страхових експертів створюється відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон).

1.3. Метою діяльності служби страхових експертів є реалізація завдання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, зокрема участь у забезпеченні проведення роботодавцем профілактичних та інших заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці, та надання роботодавцю практичної допомоги у постійному вдосконаленні ним форм і методів профілактичної роботи у сфері охорони праці.

1.4. Страхові експерти у своїй роботі керуються Конституцією України , Законами України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону праці" , "Про колективні договори і угоди" , Кодексом законів про працю України , актами Кабінету Міністрів України, Статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), затвердженим постановою правління Фонду від 18.04.2000 № 4, іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, постановами правління Фонду, наказами виконавчої дирекції Фонду та цим Положенням.

1.5. Страхові експерти виконують свої обов’язки на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємство) незалежно від форм власності, видів господарської діяльності, у фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

1.6. Страхові експерти при виконанні своїх посадових обов'язків взаємодіють із страхувальниками, органами державного нагляду у сфері страхування від нещасного випадку, органами державного нагляду за охороною праці, місцевими органами виконавчої влади, закладами охорони здоров'я, профспілковими організаціями, організаціями роботодавців.

1.7. Страхові експерти не можуть залучатись до виконання функцій та обов’язків, не передбачених Законом .

2.1. Служба страхових експертів має таку структуру:

2.1.1. На центральному рівні у структурі виконавчої дирекції Фонду створюється відповідний структурний підрозділ, який здійснює організацію роботи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - структурний підрозділ профілактики).

2.1.2. На регіональному рівні у структурі кожного управління виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділення - в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) передбачається (ються) посада (посади) страхового (головного страхового) експерта з охорони праці.

2.2. До складу служби страхових експертів входять:

начальник структурного підрозділу профілактики виконавчої дирекції Фонду та його заступник;

фахівці структурного підрозділу профілактики виконавчої дирекції Фонду;

страхові (головні страхові) експерти управлінь, відділень, відділів, секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

2.3. Повноваження страхових (головних страхових) експертів управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві і Севастополі (далі - управління Фонду) поширюються на відповідну адміністративно - територіальну одиницю. Страхові експерти відділень виконавчої дирекції Фонду в районах, районах в містах Києві і Севастополі, в містах обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення (далі - відділення Фонду) мають повноваження в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

2.4. У робочих органах виконавчої дирекції Фонду для безпосереднього керівництва роботою страхових експертів призначаються головні страхові експерти - начальники відділів, секторів.

2.5. Страховими (головними страховими) експертами можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення.

2.6. Страхові експерти проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

2.7. Методичне керівництво роботою служби страхових експертів Фонду здійснюють виконавча дирекція Фонду та управління Фонду, а організаційне керівництво і контроль за роботою страхових (головних страхових) експертів здійснюють:

у виконавчій дирекції Фонду - заступник директора виконавчої дирекції Фонду відповідно до розподілу обов'язків;

в управліннях і відділеннях Фонду - керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники згідно з розподілом обов’язків.

2.8. Виконавча дирекція Фонду забезпечує страхових експертів з охорони праці необхідними для роботи матеріально-технічними засобами, нормативно-правовими актами і методичними посібниками з питань охорони праці.

Страхові (головні страхові) експерти мають право:

безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань (за пред'явленням посвідчення);

у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

одержувати від роботодавця пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності;

брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

вносити роботодавцям обов’язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці відповідно до розділу VII цього Положення;

вносити органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць та цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю найманих працівників, відповідно до розділу VIII цього Положення;

складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках несвоєчасного інформування робочого органу виконавчої дирекції Фонду про нещасні випадки на виробництві (стаття 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення );

брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

4.1. Основним завданням служби страхових експертів є виконання статутних функцій та обов’язків Фонду щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю працівників, викликаним умовами праці.

4.2. Для реалізації статутних завдань:

4.2.1. Страхові (головні страхові) експерти відділень, відділів і секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду:

надають страхувальникам консультативну, методичну та інформаційну допомогу, сприяють у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

проводять перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах відповідно до розділу VI цього Положення;

інформують страхувальників про ефективність профілактичної роботи, результати перевірок стану умов та безпеки праці, а також про заходи, яких необхідно вжити для усунення виробничих небезпек і ризиків;

беруть участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

у складі відповідних комісій беруть участь у перевірці знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників підприємств;

вивчають і поширюють позитивний досвід створення безпечних і нешкідливих умов праці;

здійснюють у межах компетенції контроль за виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, запропонованих комісіями з розслідування;

надають допомогу та беруть участь у:

розробленні актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

розробленні комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення стану умов безпеки праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання;

ведуть пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці, в тому числі через засоби масової інформації;

здійснюють облік страхових випадків, на підставі чого роблять їх аналіз;

беруть участь в організації та проведенні районних (міських) нарад, семінарів на підприємствах, на яких розглядають стан умов і безпеки праці, результати перевірок підприємств, нормативно-правові акти, позитивний досвід у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

у межах наявних можливостей розповсюджують серед роботодавців нормативно-правові акти з охорони праці та соціального страхування від нещасних випадків на електронних і паперових носіях;

одержують та подають документи для розгляду справ про страхові виплати, визначені статтею 35 Закону , якщо застрахований або члени його сім’ї за станом здоров’я чи з інших причин не спроможні самі одержати ці документи, за наявності їх письмового звернення;

беруть участь у розробленні і реалізації регіональних, у тому числі міських і районних, програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;

беруть участь у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

надають керівництву робочого органу виконавчої дирекції Фонду інформацію, одержану від роботодавця, на виконання пункту 3 частини третьої статті 23 Закону ;

розглядають скарги і пропозиції страхувальників і застрахованих осіб з питань, що належать до компетенції страхових експертів відділень, відділів і секторів Фонду, готують проекти відповідей та листів;

складають звіти про свою діяльність у терміни, визначені виконавчою дирекцією Фонду;

готують проекти розпорядчих документів з питань, що належать до компетенції страхових експертів;

розробляють для страхувальників пам’ятки та інші інформаційні матеріали щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань.

4.2.2. Страхові (головні страхові) експерти управлінь робочих органів виконавчої дирекції Фонду:

вносять пропозиції до регіональної програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, беруть участь у її реалізації;

вивчають і поширюють позитивну практику та новаторські підходи до усунення виробничих ризиків і небезпек;

здійснюють облік та аналіз причин виникнення страхових випадків у регіоні та визначення пріоритетів у проведенні профілактичних заходів;

поширюють відомості про обставини, причини нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань з аналізом цих причин в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

формують аналітичні інформаційні матеріали за напрямами своєї діяльності в межах управління;

готують пропозиції до річної програми робіт Фонду з питань профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

здійснюють методичне керівництво роботою страхових експертів відділень, відділів і секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду, перевіряють їх роботу та надають їм практичну допомогу у вирішенні найактуальніших питань безпеки та гігієни праці;

за потреби у складі відповідних комісій беруть участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проводять перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці;

надають страхувальникам і застрахованим особам консультації з питань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

ведуть пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці, у тому числі через засоби масової інформації, організовують збір матеріалів з метою створення тематичних відеофільмів, радіо- і телепередач, видання плакатів, пам’яток з питань соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та охорони праці; організовують, проводять та беруть участь у нарадах, семінарах, конференціях, дискусіях у засобах масової інформації з питань умов та безпеки праці з органами державного нагляду за охороною праці (за згодою), місцевими органами виконавчої влади (за згодою), органами місцевого самоврядування (за згодою), профспілковими організаціями та організаціями роботодавців (за згодою);

у разі потреби розповсюджують нормативно-правові акти, методичні посібники, журнали, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці;

беруть участь у навчанні і підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

розглядають скарги та пропозиції страхувальників і застрахованих осіб з питань, що належать до компетенції страхових експертів управління, готують проекти відповідей та листів;

складають звіти про свою діяльність у терміни, визначені виконавчою дирекцією Фонду;

готують проекти організаційно-розпорядчих та інших документів з питань, що належать до компетенції страхових експертів;

розробляють методичні рекомендації, пам’ятки та інші інформаційні матеріали щодо організації профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань для страхових експертів та роботодавців.

4.2.3. Начальник і фахівці структурного підрозділу профілактики виконавчої дирекції Фонду:

розробляють методичні матеріали для роботодавців, страхових експертів управлінь і відділень виконавчої дирекції Фонду з питань профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

беруть участь:

у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільових і галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації; у розробленні нормативно-правових актів про охорону праці;

у міжнародній співпраці з питань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

вирішують питання організації та проведення навчання і підвищення рівня знань страхових (головних страхових) експертів з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

вирішують питання створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видання і розповсюдження нормативно-правових актів, пам'яток, плакатів, підручників, журналів, іншої спеціальної літератури з питань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і охорони праці;

вивчають і поширюють позитивний вітчизняний і зарубіжний досвід створення безпечних і нешкідливих умов виробництва;

вносять до річної програми робіт Фонду пропозиції з питань профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

здійснюють облік та аналіз причин виникнення страхових випадків у розрізі за регіонами та галузями економіки, за іншими критеріями;

готують до розгляду керівництвом Фонду проекти документів і пропозиції щодо вирішення пріоритетних питань з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на основі системних підходів;

перевіряють організацію роботи страхових експертів управлінь і відділень виконавчої дирекції Фонду, надають їм практичну допомогу в її удосконаленні, усуненні недоліків;

проводять наради, форуми, семінари, "круглі столи", фахові дискусії тощо з профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

інформують громадськість про стан умов та безпеки праці, причини виникнення страхових випадків через засоби масової інформації, у тому числі через комп’ютерну мережу;

виконують інші профілактичні роботи, пов’язані з виконанням статутних функцій та обов’язків Фонду щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, які передбачені розпорядчими документами виконавчої дирекції Фонду та постановами правління Фонду.

5.1. Страхові (головні страхові) експерти під час виконання статутних функцій та обов’язків Фонду, а також під час участі у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань самостійні у прийнятті рішень і є відповідальними за їх правомірність.

5.2. Повноваження страхового (головного страхового) експерта визначаються відповідно до цього Положення і посадових інструкцій, що затверджуються директором виконавчої дирекції Фонду і керівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

5.3. Робота страхових (головних страхових) експертів, відділу (сектору) страхових експертів проводиться за перспективними (річними) та квартальними планами.

5.4. До квартальних планів роботи страхових (головних страхових) експертів обов’язково складається та додається графік перевірки підприємств.

5.5. Плани роботи страхових (головних страхових) експертів робочих органів виконавчої дирекції Фонду затверджуються керівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду за погодженням із заступниками керівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду, які відповідно до своїх повноважень координують питання профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань (за наявності посади).

5.6. Плани роботи страхових (головних страхових) експертів мають відповідати завданням та функціям, зазначеним у розділі IV цього Положення.

5.7. З поважних причин (розслідування нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, позапланова перевірка стану умов та безпеки праці, хвороба, відрядження або відпустка страхового експерта, інші поважні причини) страховому (головному страховому) експертові дозволяється переносити термін виконання окремих запланованих робіт за узгодженням з керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

6.1. Перевірки стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи на підприємствах поділяються на планові та позапланові.

6.2. Метою проведення страховими експертами з охорони праці планових перевірок стану профілактичної роботи, стану умов і безпеки праці на підприємствах, в їх відокремлених підрозділах, філіях, представництвах, у фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - суб’єкти господарювання), є вивчення стану умов і безпеки праці на них для подальшого надання в межах компетенції допомоги роботодавцю у вдосконаленні системи управління охороною праці.

6.3. Планові перевірки здійснюються за графіками проведення перевірок відповідно до річних і квартальних планів роботи страхових експертів.

6.4. Графіки проведення перевірок складаються страховими експертами з охорони праці щокварталу, затверджуються керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду та погоджуються із заступником керівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду, які відповідно до своїх повноважень координують питання профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань (за наявності посади).

6.5. Кількість щомісячних перевірок суб’єктів господарювання страховим експертом з охорони праці встановлюється наказом директора виконавчої дирекції Фонду або наказами начальників управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі залежно від травмонебезпечності галузі, класу професійного ризику підприємства, місцевих умов, стану травматизму та професійної захворюваності у суб’єктів господарювання регіону.

6.6. Періодичність проведення планових перевірок встановлюється за критеріями.

Критеріями для здійснення перевірки суб’єктів господарювання не частіше ніж раз на рік є:

підвищення коефіцієнта частоти травматизму порівняно із середнім показником по галузі більше ніж на 10 відсотків;

збільшення кількості нещасних випадків на виробництві із смертельним наслідком порівняно з попереднім роком;

збільшення кількості професійних захворювань порівняно з попереднім роком;

непроведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;

наявність фактів нещасних випадків на виробництві, за якими роботодавець не проводив розслідування відповідно до законодавства.

Критеріями для здійснення перевірки суб’єктів господарювання не частіше ніж один раз на два роки є:

наявність тенденції до зменшення кількості випадків виробничого травматизму протягом останніх трьох років;

наявність тенденції до зменшення кількості професійних захворювань протягом останніх трьох років;

наявність у суб’єкта господарювання шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

При відсутності вищезазначених критеріїв перевірки суб’єктів господарювання здійснюються не частіше ніж один раз на п’ять років.

6.7. Позапланові перевірки проводяться у разі:

аварії, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

прохання суб’єкта господарювання здійснити перевірку або надати допомогу чи консультацію з питань охорони праці, соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

необхідності перевірки виконання внесених страховим експертом подань про усунення порушень законодавства з охорони праці.

6.8. Планово і позапланово можуть перевірятися як суб’єкт господарювання, так і його окремі виробничі об’єкти.

6.9. Під час планової перевірки суб’єкта господарювання, як правило, всебічно перевіряються всі або більшість його виробничих об’єктів.

6.10. Під час позапланової перевірки перевіряються лише ті питання, які стали підставою для здійснення перевірки.

6.11. Перевірки суб’єктів господарювання або їх відокремлених підрозділів здійснюються за місцем провадження ними господарської діяльності.

6.12. За результатами планової або позапланової перевірки страховим експертом вноситься подання роботодавцю про порушення законодавства про охорону праці.

6.13. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати трьох робочих днів, а позапланової - одного робочого дня.

6.14. Страхові експерти можуть здійснювати перевірки суб’єктів господарювання або їх відокремлених підрозділів разом з органами державного нагляду за охороною праці, організаціями роботодавців і профспілок (за їх згодою).

6.15. Страхові експерти у разі необхідності можуть залучатись до участі у комплексних перевірках суб’єктів господарювання, які організовуються органами державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці, на запрошення цих органів.

6.16. Під час проведення перевірок суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати страховому експерту, який здійснює перевірку, всю необхідну інформацію, пояснення, довідки, матеріали з питань, що виникають під час перевірок, а за потреби забезпечувати засобами індивідуального захисту.

6.17. До переліку питань, що розглядаються страховими експертами під час перевірок суб’єктів господарювання, входять:

стан виконання вимог Закону України "Про охорону праці" щодо створення на підприємстві служби охорони праці, виконання службою охорони праці своїх основних завдань та обов’язків;

організація, своєчасність та якість проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, у тому числі для робіт з підвищеною небезпекою або робіт, де є потреба у професійному доборі;

організація, своєчасність та якість проведення інструктажів з питань охорони праці;

організація та своєчасність проходження передбачених законодавством медоглядів найманими працівниками, виконання вимог заключного акта за результатами медогляду;

виконання профілактичних заходів з охорони праці та інших заходів з охорони праці на підставі планів робіт, приписів, наказів, розпоряджень, колективного договору, угоди;

забезпечення усунення причин нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

наявність і робота комісії з питань охорони праці та уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці;

своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці та стан виконання заходів, запропонованих атестаційною комісією;

наявність наочної агітації безпечних методів роботи;

наявність та стан виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці;

виконання подань страхового експерта роботодавцям, внесених під час проведення попередніх перевірок про порушення законодавства про охорону праці;

забезпеченість підприємства та найманих працівників інструкціями з охорони праці за професіями і видами робіт, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці;

порядок допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Перелік основних питань, які розглядаються при перевірці суб’єктів господарювання, може бути доповнено залежно від виду економічної діяльності суб’єкта господарювання та обставин, що стали причиною перевірки.

7.1. Подання роботодавцям про усунення порушень законодавства про охорону праці (далі - подання) складаються страховими (головними страховими) експертами з охорони праці управлінь, відділень виконавчої дирекції Фонду, відділів (секторів) робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

7.2. Подання складається у разі виявлення порушень роботодавцем законодавства про охорону праці.

7.3. Подання складається за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.

7.4. Подання складається не пізніше ніж протягом одного робочого дня з часу закінчення страховим (головним страховим) експертом перевірки суб’єктів господарювання.

7.5. Подання складається у двох примірниках. Перший примірник надається під розписку роботодавцю або іншій уповноваженій особі, яка виконує його функції, та в установленому порядку реєструється у суб’єкта господарювання. Другий примірник залишається у страхового (головного страхового) експерта для аналізу, узагальнення і контролю за його виконанням.

7.6. Подання реєструються у відповідному журналі.

7.7. У поданні повинно бути чітко сформульовано виявлені порушення з посиланням на нормативно-правові акти з охорони праці, вимоги яких було порушено.

7.8. У поданні обов’язково зазначається термін надання роботодавцем письмової відповіді страховому (головному страховому) експерту, який вніс подання про усунення порушень законодавства про охорону праці, та поштова адреса, на яку роботодавець повинен надіслати відповідь про виконання подання.

7.9. Роботодавець після отримання подання вживає відповідних заходів для усунення зазначених у ньому порушень та у встановлений у поданні термін надає письмову інформацію про стан усунення порушень до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, страховий (головний страховий) експерт якого вніс подання.

Відповідь роботодавця реєструється у журналі вхідної документації відділення відповідно до встановленого законодавством порядку.

7.10. Страховий (головний страховий) експерт здійснює контроль за виконанням внесених подань шляхом аналізу та узагальнення отриманих від роботодавців відповідей або шляхом позапланових перевірок виконання раніше внесених подань.

7.11. У разі невиконання роботодавцем вимог подання страховий (головний страховий) експерт з охорони праці складає та вносить відповідне подання органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

7.12. Страховий (головний страховий) експерт з охорони праці щокварталу узагальнює дані щодо кількості внесених роботодавцям подань, кількості виявлених порушень, кількості отриманих інформацій з виконання подань та вносить ці дані до звіту про свою роботу.

8.1. Подання органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю працівників (далі - подання органам виконавчої влади), складаються страховими (головними страховими) експертами з охорони праці відділень, відділів (секторів), управлінь виконавчої дирекції Фонду.

8.2. Подання органам виконавчої влади складається у разі:

виявлення порушень законодавства про охорону праці;

експлуатації об’єкта (робочого місця, дільниці, цеху), робота на якому загрожує життю та здоров’ю працівників;

допущення до робіт з підвищеною небезпекою або до робіт, де є потреба у професійному доборі, осіб, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці і не забезпечені засобами індивідуального захисту;

допущення до робіт з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці або до робіт, де є потреба у професійному доборі, осіб, які не пройшли попереднього чи періодичного медичного огляду;

порушення термінів розслідування нещасних випадків;

відмови роботодавця проводити розслідування нещасного випадку на виробництві або приховування від розслідування та обліку нещасних випадків;

невиконання заходів, запропонованих комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві, якщо такі мали місце.

8.3. Подання складається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.

8.4. Подання складається протягом одного робочого дня з дати закінчення страховим (головним страховим) експертом перевірки суб’єкта господарювання.

У разі коли виявлені порушення загрожують життю та здоров’ю працівників, подання складається страховим (головним страховим) експертом у день перевірки.

8.5. Подання складається у трьох примірниках, перший примірник якого залишається у страхового (головного страхового) експерта, а два примірники надаються управлінню виконавчої дирекції Фонду.

8.6. Подання реєструються в журналі вихідної кореспонденції відділення.

8.7. Управління виконавчої дирекції Фонду (відділ організації профілактики нещасних випадків та професійних захворювань) протягом двох робочих днів з дати отримання двох примірників подання перевіряє їх і передає один примірник разом із супровідним листом територіальному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а другий примірник залишає у себе для контролю та узагальнення.

8.8. Управління виконавчої дирекції Фонду здійснює контроль за правильністю внесених страховими (головними страховими) експертами з охорони праці подань і про результати їх розгляду органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці інформує відділення виконавчої дирекції Фонду.