Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обовязків яких належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу" та на виконання пункту 3 Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22.04.2011 N 494,

1. Затвердити Кодекс поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу, що додається.

2. Державному департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України (Мамонов Є.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністра внутрішніх справ України, Міністра закордонних справ України, Міністра інфраструктури України, начальника Головного управління державної служби України відповідно до функціональних обов'язків.

4. Наказ надіслати за належністю.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Норми цього Кодексу є загальними та застосовуються працівниками органів Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури), Державної міграційної служби України (далі - ДМС), дипломатичної служби, до функціональних обов'язків яких належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу, та які займають посади, віднесені до категорій посад державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" (далі - працівник). При прийнятті на посаду державного службовця, до функціональних обов'язків якого належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу, працівник знайомиться з цим Кодексом, про що робиться відмітка в його особовій справі.

1.2. Працівник у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, цим Кодексом та загальними морально-етичними нормами поведінки в суспільстві.

1.3. Дотримання працівником норм цього Кодексу враховується при проведенні щорічної оцінки, атестації, зарахуванні до кадрового резерву, призначенні на нову посаду, наданні характеристики чи рекомендації.

1.4. Працівник повинен уживати необхідних заходів відповідно до вимог, визначених цим Кодексом.

1.5. Працівник, якого вперше призначили на посаду державного службовця, до функціональних обов'язків якого належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу, згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну службу" складає Присягу державних службовців.

2.1. Працівник зобов'язаний служити Українському народові, демонструючи етичну поведінку, усвідомлюючи, що державна служба передбачає:

відданість Українському народу, зобов'язання діяти в інтересах держави та відстоювати національні інтереси, утверджуючи базові суспільні цінності;

свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та інтересам і державним пріоритетам;

професійне, сумлінне виконання службових обов'язків згідно з Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

2.2. Працівник повинен усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу. Проходження державної служби в МВС, Мінінфраструктури, ДМС, дипломатичної служби несумісне з корумпованістю і хабарництвом.

3.1. Працівник повинен шанувати державні символи - Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України, вільно володіти українською мовою.

3.2. Працівник має успадковувати духовні та моральні цінності, сформовані протягом багатовікової історії Українського народу.

4.1. Працівник зобов'язаний дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених завдань та повною мірою використовувати надані йому права.

4.2. Працівник не повинен допускати впливу на виконання своїх службових обов'язків особистих (приватних) інтересів, інтересів членів своєї сім'ї або інших осіб, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями МВС, Мінінфраструктури, ДМС, дипломатичної служби та/або суперечать їм.

5.1. Працівник повинен постійно працювати над удосконаленням свого професійного рівня.

5.2. Працівник повинен виконувати службові обов'язки, виявляючи ініціативу, творчість і принциповість, та ефективно використовувати робочий час.

5.3. Працівник повинен використовувати ввірені йому службове майно, кошти та будь-які інші активи ефективно, за призначенням і заощадливо.

6.1. Працівник повинен примножувати кращі традиції свого колективу, бути принциповим і вимогливим до себе, колег і громадян, поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію осіб.

6.2. Працівник повинен відстоювати професійну честь і гідність як особисту, так і своїх колег, не допускати поширення недостовірної інформації та упередженої критики на їх адресу.

6.3. Працівник зобов'язаний мати охайний діловий зовнішній вигляд.

7.1. Під час виконання службових обов'язків працівник зобов'язаний будувати свої відносини з громадянами на основі довіри, поваги та неупереджено ставитися до різних політичних і релігійних переконань, уникати будь-яких дій, що порушують стандарти етичної поведінки.

8.1. Працівник не повинен приховувати від громадян інформацію, яка згідно з нормативно-правовими актами може або повинна бути поширена належним чином, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

8.2. Працівник повинен обґрунтовувати та роз'яснювати прийняті ним рішення.

9.1. Працівник повинен постійно вдосконалювати організацію своєї роботи на засадах справедливості, своїми вчинками, діями, поведінкою зміцнювати віру громадян у законність дій та рішень органів державної влади, сприяти добровільному дотриманню ними вимог законодавства.

10.1. Працівнику забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

11.1. Працівнику забороняється:

займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

12.1. Працівнику забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи;

12.2. Працівник може приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених пунктом 12.1 цього Кодексу, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Передбачене цим пунктом обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки:

які даруються (здійснюються) близькими особами;

які одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

13.1. Працівник не може мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких йому осіб або бути безпосередньо підпорядкованим у зв'язку з виконанням повноважень близьким йому особам.

Працівник зобов'язаний повідомити керівництво органу, на посаду в якому він претендує, про працюючих у цьому органі близьких йому осіб.

Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:

осіб, які працюють у сільській місцевості, гірських населених пунктах;

інших осіб, визначених законом.

13.2. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги пункту 13.1 цього Кодексу, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, працівник або близькі йому особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

13.3. Працівнику забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких йому осіб та у будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.

14.1. Доручення, надане керівником, повинно бути законним, чітким, зрозумілим. Його виконання необхідно здійснювати точно і в установлений строк.

14.2. Працівник, дотримуючись норм законодавства, самостійно визначає правомірність наданих керівництвом доручень та можливу шкоду, яку буде завдано інтересам суспільства, людині, державі у випадку виконання неправомірного доручення.

14.3. Працівник у разі одержання доручення (письмового чи усного), яке суперечить чинному законодавству України, зобов'язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це посадову особу, яка дала доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

14.4. У випадку виконання неправомірного доручення працівник та керівник, який надав це доручення, несуть відповідальність згідно із законом.

15.1. Працівник зобов'язаний дотримуватися комерційної та службової таємниць.

15.2. Працівник повинен неухильно виконувати встановлені законодавством вимоги щодо використання інформації, отриманої під час виконання ним службових обов'язків.

15.3. Працівник не повинен розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка була отримана ним при виконанні своїх службових обов'язків. Порушення правил використання інформації з обмеженим доступом тягне за собою відповідальність згідно із законом.

15.4. Працівник не має права поширювати інформацію про особисте та сімейне життя, місце проживання та телефони фізичних осіб, у тому числі співробітників або інших державних службовців, без їх дозволу, крім випадків, передбачених Конституцією України та законами України.

15.5. Працівник повинен забезпечувати неухильне дотримання вимог Закону України "Про захист персональних даних".

16.1. Працівник має право на:

належні, безпечні і здорові умови праці;

своєчасне одержання винагороди за працю;

захист від незаконного звільнення;

соціальний захист;

захист від необ'єктивного оцінювання результатів його роботи;

захист від незаконного тиску з метою прийняття рішень, які суперечать законодавству.

17.1. Конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

18.1. Працівник зобов'язаний:

уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;

повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

19.1. Громадяни мають право подавати до органів МВС, Мінінфраструктури, ДМС, дипломатичної служби в установленому законодавством порядку звернення про порушення працівниками етичних норм поведінки. Результати розгляду звернення органи державної влади доводять до відома громадян, які подавали ці звернення.

19.2. Органи державної влади узагальнюють та аналізують звернення про порушення працівниками етичних норм поведінки та періодично інформують громадськість про результати їх розгляду.

20.1. Керівники зобов'язані запобігати проявам неетичної поведінки підлеглих працівників шляхом організації системної роботи з розвитку професійної етики персоналу, насамперед навчання, інформаційно-просвітницької роботи та контролю за дотриманням працівниками норм цього Кодексу.