КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 листопада 2011 р. № 1405 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1164 від 27.12.2018 )
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами
( Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 869 від 19.09.2012 )( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 869 від 19.09.2012 )
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами, згідно з додатком.
( Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 869 від 19.09.2012 )
Прем'єр-міністр України | М.АЗАРОВ |
Інд. 70 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2011 р. № 1405
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 19 вересня 2012 р. № 869)
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною санітарно-епідеміологічною службою та її територіальними органами
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктів господарювання для санітарного та епідемічного благополуччя населення, є:
можливість завдання шкоди здоров'ю, працездатності та життю людини чи здоров'ю майбутніх поколінь, зумовлена впливом біологічних, фізичних, хімічних чи соціальних факторів середовища життєдіяльності;
можливість виникнення і поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень серед населення;
масштаби можливих негативних наслідків для життя та/або здоров'я населення.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:
віднесені до I категорії підприємств, що застосовують радіаційно-ядерні технології;
у своїй діяльності використовують шкідливі речовини I класу небезпеки та/або біологічні агенти I групи патогенності (небезпеки);
забезпечують питною водою населення чисельністю понад 100 тис. осіб;
здійснюють скидання стічних вод у відкриті водойми, віднесені до I категорії водокористування;
провадять діяльність, пов'язану з вихованням та навчанням дітей у дошкільних навчальних закладах, крім закладів з короткотривалим (до 3 годин) перебуванням кожної дитини;
провадять діяльність, пов'язану з вихованням та навчанням дітей в загальноосвітніх навчальних закладах, крім позашкільних навчально-виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації;
забезпечують оздоровлення дітей;
надають стаціонарну медичну допомогу населенню;
провадять виробничу діяльність, з чисельністю працівників понад 500 осіб.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:
віднесені до II категорії підприємств, що застосовують радіаційно-ядерні технології;
у своїй діяльності використовують шкідливі речовини II класу небезпеки та/або біологічні агенти II групи патогенності (небезпеки);
забезпечують питною водою населення чисельністю від 20 тис. до 100 тис. осіб;
здійснюють скидання стічних вод у відкриті водойми, віднесені до II категорії водокористування;
забезпечують відпочинок дітей;
забезпечують оздоровлення дорослих;
надають амбулаторну медичну допомогу населенню;
провадять виробничу діяльність, з чисельністю працівників від 50 до 500 осіб.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, які:
провадять діяльність, пов'язану з вихованням та навчанням дітей в дошкільних навчальних закладах з короткотривалим (до 3 годин) перебуванням кожної дитини;
провадять діяльність, пов'язану з вихованням та навчанням дітей в позашкільних навчально-виховних закладах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації;
забезпечують відпочинок дорослих;
не належать до суб'єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.
6. У разі коли суб'єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше груп ризику, такий суб'єкт відноситься до більш високої групи ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання здійснюються:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.
8. У разі коли за результатами двох останніх планових перевірок не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, наступна планова перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідної групи ризику, збільшений у 1,5 раза.
Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
( Критерії в редакції Постанови КМ № 869 від 19.09.2012 )