Про практичні заходи щодо виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 15 березня 1989 р. N 231 "Про заходи щодо фінансового оздоровлення економіки та зміцнення грошового обігу в країні в 1989-1990 роках і в тринадцятій пятирічці"

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР відзначають, що підсумки роботи за три роки п'ятирічки свідчать про певні позитивні зрушення в економічному і соціальному розвитку республіки. Під впливом переходу на переважно економічні методи управління народним господарством, переведення підприємств на повний господарський розрахунок і самофінансування поліпшились якісні показники виробництва, намітились прогресивні структурні зміни галузевих пропорцій, стали раціональніше використовуватись матеріальні й трудові ресурси. В 1988 році зросли темпи економічного розвитку. Посилюється соціальна спрямованість економіки.

Однак докорінного перелому в підвищенні ефективності суспільного виробництва не сталося. Диспропорції в економіці та фінансах, що нагромадилися на початок дванадцятої п'ятирічки, які нерідко закладалися в планах соціально-економічного розвитку, інерційність затратного механізму виявилися настільки значними, що знайти шляхи їх повного подолання в короткі строки не було можливим. Більше того, на окремих напрямах, і перш за все в сфері, фінансів та грошового обігу, становище навіть погіршилось.

Здійснювана економічна реформа все ще недостатньо впливає на інтенсифікацію виробництва. Режим економії не став повсюдно невід'ємним методом господарювання. Зберігається велика кількість збиткових підприємств і виробництв.

Продовжується розпорошення капітальних вкладень, збільшується наднормативний обсяг незавершеного будівництва. Наявні в розпорядженні підприємств фонди економічного стимулювання не повною мірою забезпечуються необхідними матеріально-технічними ресурсами, в результаті чого зростають невикористовувані залишки коштів зазначених фондів. У багатьох випадках ці кошти витрачаються неефективно.

Останнім часом збільшується чисельність адміністративно-управлінського персоналу в первинній ланці виробництва - на підприємствах, в об'єднаннях, організаціях, радгоспах і колгоспах.

Діючі системи оплати праці та матеріального заохочення недостатньо пов'язані з кінцевими результатами роботи підприємств і особистим внеском кожного працівника.

Допускаються численні порушення планової і фінансової дисципліни. Зростання оплати праці, особливо в 1988 році та I кварталі поточного року, випереджало зростання її продуктивності. Багато підприємств провадять з фонду соціального розвитку всілякі грошові виплати, не передбачені чинним законодавством.

Міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми продовжують просити завищені асигнування з бюджету, не вживаючи належних заходів до використання наявних резервів і підвищення ефективності виробництва, збільшення випуску продукції та обсягів послуг, які дозволяють зміцнювати власну доходну базу.

У ситуації, що склалася, першорядне значення для послідовної реалізації курсу партії на прискорення соціального та економічного розвитку країни, поглиблення радикальної економічної реформи має оздоровлення фінансів і зміцнення грошового обігу.

Виконання цього завдання вимагає на всіх рівнях господарювання невідкладних і рішучих дій, які дозволять вже в найближчі роки припинити дальше погіршення фінансового становища і грошового обігу в республіці, стримати інфляційні процеси, стабілізувати економічну обстановку, з тим щоб у тринадцятій п'ятирічці створити міцну базу для ефективного функціонування нового господарського механізму та формування соціалістичного ринку, розв'язання стратегічних завдань економічного і соціального розвитку.

На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 15 березня 1989 р. N 231 "Про заходи щодо фінансового оздоровлення економіки та зміцнення грошового обігу в країні в 1989-1990 роках і в тринадцятій п'ятирічці" Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР п о с т а н о в л я ю т ь:

1. Обкомам, міськкомам і райкомам партії, міністерствам і відомствам УРСР, виконкомам Рад народних депутатів, підприємствам, об'єднанням і організаціям вважати першочерговим завданням усієї партійно-організаційної та соціально-економічної діяльності повсюдне підвищення ефективності виробництва, впровадження жорсткого режиму економії, раціональне використання фінансових ресурсів, зростання доходів, розширення випуску товарів народного споживання і надання платних послуг населенню, з тим щоб забезпечити стабілізацію грошового обігу та кардинальне зміцнення фінансів.

При цьому виходити з того, що в умовах радикальної економічної реформи при розширенні самостійності та прав підприємств, об'єднань і організацій у вирішенні питань виробничого та соціального розвитку для забезпечення сталості функціонування всього народного господарства особливого значення набуває неухильне додержання на всіх рівнях господарювання планової, договірної, виробничої, фінансової та трудової дисципліни.

Визнати за необхідне здійснити комплекс невідкладних заходів щодо зміцнення грошового обігу та оздоровлення фінансів на базі дальшого поглиблення радикальної економічної реформи і структурної перебудови народного господарства.

2. Затвердити заходи щодо організації фінансового оздоровлення економіки і зміцнення грошового обігу в республіці в 1989-1990 роках та в тринадцятій п'ятирічці (додаються).

3. Держплану УРСР, міністерства і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при подальшій роботі над пропозиціями Української РСР до проекту Концепції та Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на тринадцяту п'ятирічку і період до 2005 року та підготовці проекту Державного плану економічного і соціального розвитку УРСР на 1991-1995 роки передбачити забезпечення за рахунок підвищення ефективності суспільного виробництва надійної збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, справжньої рівноваги в розвитку народного господарства.

Керуючись рішеннями XIX Всесоюзної конференції КПРС, покласти в основу формування темпів і пропорцій відтворення лінію на соціальну переорієнтацію економіки за рахунок досягнення нової якості зростання, всебічної інтенсифікації виробництва, ресурсозбереження, прискорення науково-технічного прогресу, реконструкції машинобудування.

Передбачити на тринадцяту п'ятирічку пріоритетний розвиток матеріально-технічної бази підприємств і галузей, що виробляють товари народного споживання та надають послуги населенню, прискорене формування індустріального споживчого комплексу в повному погодженні з розвитком сполучених сировинних галузей. Забезпечити випередження не менш як удвічі темпів приросту промисловості групи "Б", яка виробляє предмети споживання, порівняно з темпами приросту групи "А", що випускає засоби виробництва.

Добитися на цій основі сталої збалансованості платоспроможного попиту населення та пропонування товарів і послуг. Створити умови для випереджаючого зростання споживчих витрат над грошовими доходами населення, різкого скорочення в тринадцятій п'ятирічці незадоволеного попиту населення.

4. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:

перебудувати розподільні відносини з метою посилення заінтересованості й відповідальності працівників за результати своєї праці та зростання добробуту;

підпорядкувати структурну, інвестиційну та науково-технічну політику розв'язаного найважливішого в сучасних умовах завдання - перетворенню ресурсозбереження і підвищення ефективності на головні джерела економічного розвитку;

забезпечити в тринадцятій п'ятирічці повсюдне підвищення ефективності капітальних вкладень, великомасштабний перерозподіл їх на користь споживчого сектора і соціальної сфери на основі всемірної економії капіталоємких видів матеріальних ресурсів, послідовної ліквідації сфер малоефективного їх використання, модернізації технічно відсталих виробництв, досягнення світового рівня якості й надійності продукції, особливо машинобудівної;

жорстко підійти до формування інвестиційної програми тринадцятої п'ятирічки, припинити або перенести на пізніші строки реалізацію великих проектів, ефект від яких може бути одержаний лише по закінченні тривалого часу;

при проведенні великомасштабної модернізації народного господарства максимально використовувати ті напрями науково-технічного прогресу, які вже підтвердили свою високу ефективність, забезпечують істотне ресурсозбереження. Посилити роботу по виведенню на якісно нові рубежі машинобудування, особливо його галузей, що забезпечують докорінну структурну перебудову народного господарства.

5. Здійснити додаткові заходи щодо скорочення видатків Державного бюджету УРСР і збільшення його доходів на 1656,3 млн. крб. у 1989 році згідно з додатком N 1.

Міністерству фінансів УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам у ході виконання Державного бюджету УРСР на 1989 рік вишукати додаткові можливості для повного збалансування його доходів і видатків.

6. Зменшити по міністерствах і відомствах УРСР, облвиконкомах встановлені на 1989 рік ліміти державних централізованих капітальних вкладень на 128,9 млн. крб. і будівельно-монтажних робіт на 50,3 млн. крб. згідно з додатком N 2.

Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам при уточненні плану капітального будівництва на 1989 рік не допускати зменшення лімітів капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт, виділених на розвиток матеріальної бази соціально-культурної сфери, насамперед на житлове будівництво, а також на спорудження об'єктів, пов'язаних з випуском товарів народного споживання та наданням послуг населенню. Розробити і здійснити дійові заходи, що забезпечать у 1989-1990 роках доведення обсягів незавершеного будівництва до встановлених нормативів.

Вивільнювані у зв'язку із скороченням лімітів державних капітальних вкладень кошти централізованих фондів і резервів міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів перераховуються в державний бюджет, а матеріальні ресурси спрямовуються на розширення виробництва товарів народного споживання, надання послуг населенню, збільшення ринкових фондів будівельних матеріалів, а також поставок на експорт.

7. Держплану УРСР, Держбуду УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при формуванні проекту плану капітального будівництва на 1990 рік забезпечити дальше обмеження фронту будівництва, посилити вимоги до додержання його нормативних строків, до якості й техніко-економічних показників проектів.

Підприємствам, об'єднанням і організаціям підвищити ефективність використання коштів фонду розвитку виробництва, науки і техніки, спрямовуючи їх на розробку та впровадження нової техніки, вдосконалення виробництва і створення додаткових потужностей, в першу чергу по випуску товарів народного споживання.

Держплану УРСР і Міністерству фінансів УРСР при розробці проектів плану та бюджету на 1990 рік обмежити витрачання централізованих коштів для фінансування капітальних вкладень у виробничу сферу.

8. Відмітити, що міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми повільно реалізують програми по ліквідації збитковості виробництва.

Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам:

вжити необхідних заходів до різкого скорочення збитковості виробництва на основі докорінного поліпшення роботи підприємств і організацій, а при необхідності - реорганізації та ліквідації збиткових підприємств. Забезпечити скорочення кількості збиткових підприємств і організацій у 1989 - 1990 роках згідно з додатком N 3;

скоротити дотації збитковим підприємствам і організаціям у 1989 році не менш як на 30 процентів, а в 1990 році в основному завершити роботу по ліквідації їх збитковості.

Міністерству фінансів УРСР установити контроль за тим, щоб вивільнювані кошти централізованих фондів міністерств і відомств УРСР (крім Держагропрому УРСР) та об'єднань, призначені на виплату дотацій збитковим підприємствам і організаціям, вносились в доход відповідних бюджетів.

Установити, що починаючи з 1990 року фінансування збиткових підприємств і організацій здійснюється за переліками, затверджуваними Радою Міністрів УРСР, а державних підприємств і організацій агропромислового комплексу - Держагропромом УРСР.

9. Продовжити роботу по дальшому вдосконаленню складу і структури органів державного та господарського управління, скороченню чисельності апарату і витрат на його утримання. При цьому виходити з того, що економія від централізовано встановлюваних завдань по скороченню чисельності апарату управління повністю перераховується в державний бюджет.

Додатково скоротити в 1989 році витрати на утримання центрального апарату міністерств і відомств УРСР на 2263 тис. крб. згідно з додатком N 4 із зарахуванням відповідних сум у доход республіканського бюджету.

Рекомендувати трудовим колективам не допускати зростання чисельності адміністративно-управлінського персоналу і, керуючись Законом СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)", здійснити скорочення чисельності й витрат на утримання апарату на основі проведення заходів щодо вдосконалення структури управління виробництвом.

10. Міністерству фінансів УРСР, Держплану УРСР разом з міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами в процесі виконання плану та бюджету на 1989 рік за рахунок мобілізації внутрігосподарських резервів і наведення жорсткого режиму економії у витрачанні коштів додатково вишукати фінансові ресурси в сумі 560 млн. крб., в тому числі по республіканському бюджету - 267 млн. крб., а також по місцевих бюджетах - 293 млн. крб. згідно з додатком N 5.

Рекомендувати виконкомам місцевих Рад народних депутатів залучати вільні кошти фондів економічного стимулювання підприємств, об'єднань і організацій, за згодою трудових колективів, на фінансування робіт по благоустрою території, придбання інвентаря, обладнання та ремонт приміщень соціально-культурних закладів.

11. Забезпечити в 1989 році виробництво непродовольчих товарів народного споживання по промисловості республіканського підпорядкування на 5280 млн. крб. за рахунок кращого використання виробничих потужностей, прискорення будівництва об'єктів і наближення строків введення їх у дію, а також перепрофілювання діючих підприємств на випуск товарів для населення згідно з додатком N 6.

12. Збільшити загальний обсяг роздрібного товарообороту на 1989 рік на 2,22 млрд. крб. і внести відповідні зміни до показників, установлених постановою Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1988 р. N 340, згідно з додатком N 7.

Держпостачу УРСР передати в 1989 році Міністерству торгівлі УРСР для реалізації населенню і кооперативам продукцію виробничо-технічного призначення, будівельні матеріали та інші товари на суму 450 млн. крб. в оптових цінах (крім вантажних автомобілів, тракторів, бульдозерів, екскаваторів, кранів).

Держкомстату УРСР ввести тимчасову поквартальну звітність про виконання органами матеріально-технічного постачання планів поставки вказаних товарів.

13. Прийняти пропозиції міністерств УРСР і Держагропрому УРСР про збільшення в 1989 році обсягів платних послуг населення на 169,5 млн. крб., у тому числі по Міністерству побутового обслуговування населення УРСР - на 50 млн. крб., Міністерству житлово-комунального господарства УРСР - 30 млн., Міністерству зв'язку УРСР - 15 млн., Міністерству місцевої промисловості УРСР - 0,5 млн., Держагропрому УРСР - на 74 млн. карбованців.

Держплану УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам при розробці проекту Державного плану економічного і соціального розвитку УРСР на 1990 рік виходити з приросту обсягу платних послуг населенню по непрофільних міністерствах у розмірі не нижче 15 процентів порівняно з планом 1989 року.

14.

Міністерствам і відомствам УРСР, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, підприємствам, об'єднанням і організаціям вжити заходів до недопущення виплати готівки за рахунок коштів фондів соціального розвитку на цілі, не передбачені чинним законодавством.

Українським республіканським банкам Держбанку СРСР, Промбудбанку СРСР, Агропромбанку СРСР, Житлосоцбанку СРСР і Міністерству фінансів УРСР у 1989-1990 роках систематично перевіряти в міністерствах і відомствах УРСР, установах банків СРСР організацію здійснення контролю за витрачанням коштів на оплату праці та вживати необхідних заходів.

Міністерству фінансів УРСР, Українському республіканському банку Держбанку СРСР, Державному комітетові УРСР по праці і соціальних питаннях установити контроль за реалізацією заходів, передбачених цією постановою, маючи на увазі, що їх здійснення повинно забезпечити в 1989 році запобігання необгрунтованим виплатам на оплату праці, не пов'язаним з кінцевими результатами, та економію грошових витрат республіки в розмірі не менш як 800 млн. карбованців.

15. Українському республіканському банку Агропромбанку СРСР приступити в 1989 році до стягнення з високорентабельних (з рентабельністю понад 35 процентів) колгоспів і радгоспів та інших підприємств і організацій Держагропрому УРСР раніше відстрочених позичок банку в сумі не менш як 500 млн. карбованців.

Держагропрому УРСР, Українському республіканському банку Агропромбанку СРСР та їх установам на місцях розглянути питання про дострокове погашення в 1989 році позичок Держбанку СРСР, виданих колгоспам, радгоспам, іншим державним сільськогосподарським та переробним підприємствам, міжгосподарським будівельним організаціям системи Держагропрому УРСР і відстрочених відповідно до рішень Уряду СРСР на суму до 400 млн. крб., із спрямуванням вивільнених коштів на кредитування підприємств агропромислового комплексу.

16. З метою підвищення відповідальності міністерств і відомств УРСР, виконкомів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, об'єднань і організацій за ефективне використання коштів, що виділяються на капітальне будівництво, визнати за необхідне перейти з 1990 року на переважно кредитні методи фінансування капітальних вкладень на будівництво будов, що заново розпочинаються та об'єктів виробничого призначення.

17. Держплану УРСР, Держпостачу УРСР, Міністерству фінансів УРСР внести до показників Державного плану економічного і соціального розвитку УРСР і Державного бюджету УРСР на 1989 рік уточнення, що випливають з цієї постанови.

18. Взяти до відома і керівництва, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 15 березня 1989 р. N 231:

1) Визнали за необхідне при підготовці пропозицій по проведенню в тринадцятій п'ятирічці централізованих заходів щодо підвищення народного добробуту, вдосконалення системи соціальних гарантій забезпечити повну збалансованість вказаних заходів з матеріальними і фінансовими ресурсами держави.

2) Послідовно реалізуючи курс на проведення миролюбної зовнішньої політики, вирішили передбачити в тринадцятій п'ятирічці обмеження витрат на оборону без шкоди для безпеки країни, розробити заходи щодо прискореної конверсії воєнно-промислового потенціалу, використання вивільнюваних ресурсів і потужностей в першу чергу для нарощування виробництва товарів народного споживання та випуску устаткування для легкої промисловості, переробних галузей агропромислового комплексу і торгівлі.

3) З метою посилення стимулюючого впливу господарського механізму на зміцнення фінансів підприємств, галузей народного господарства і держави, на більш повне збалансування грошових доходів та витрат населення вирішили:

ввести, починаючи з тринадцятої п'ятирічки, переважно податкові методи регулювання доходів підприємств, об'єднань і організацій, поклавши в основу рівнонапружені вимоги до розподілу прибутку (доходу) між ними і державою у поєднанні з використанням податкових пільг для стимулювання науково-технічного прогресу, ресурсозбереження, розширення експорту та збільшення виробництва товарів для народу. Виключити практику вилучення міністерствами і відомствами частини прибутку підприємств, що працюють рентабельно, для виплати різних дотацій збитковим та низькорентабельним підприємствам. Держплану СРСР, Міністерству фінансів СРСР і Держбанку СРСР доручено розробити ефективну систему управління процесом ліквідації збитковості підприємств, маючи на увазі ввести її в тринадцятій п'ятирічці;

забезпечити безпосередню залежність розмірів фондів економічного стимулювання підприємств, об'єднань і організацій від кінцевих результатів їх роботи, виключити можливість одержання незароблених коштів. Застосовувати заходи, що обмежують доходи окремих підприємств і об'єднань, які дістаються їм у зв'язку з монопольним становищем на ринку товарів;

розробити економічні методи, що стимулюють спрямування підприємствами та об'єднаннями госпрозрахункового доходу на соціальний і виробничий розвиток трудових колективів;

створити економічний механізм, який перешкоджає необгрунтованому зростанню фонду заробітної плати (фонду оплати праці);

передбачити концентрацію в розпорядженні держави необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення ефективної інвестиційної політики з метою структурної перебудови економіки, реалізації державних науково-технічних і найважливіших регіональних програм, забезпечення динамічного, пропорційного та збалансованого розвитку народного господарства, зростання рівня життя народу;

здійснити переведення союзних республік та регіонів на принципи самоуправління і самофінансування.

4) Вважають за необхідне розробити комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення економічних відносин у країні й послідовну реалізацію принципу соціальної справедливості в розподілі та використанні доходів, матеріальних благ і послуг. У першочерговому порядку підготувати вирішення таких назрілих питань, як поліпшення пенсійного забезпечення населення, впорядкування оподаткування населення і кооперативів та розвиток державної системи страхування майна підприємств і громадян, а також більш раціональне використання земельного фонду держави. Затвердили перелік відповідних нормативних актів, що підлягають розробці в 1989 році (додаток N 8).

5) Вирішили збільшити передбачені в Державному бюджеті СРСР на 1989 рік надходження податку з обороту на 1,1 млрд. крб. і доходи від зовнішньоекономічної діяльності на 4,1 млрд. крб. у зв'язку із намічуваними заходами по додатковому виробництву товарів народного споживання, скороченню поставок товарів позаринковим споживачам (з передачею їх для реалізації населенню й кооперативам), зміні структури і обсягів експорту та імпорту.

6) Вирішили здійснити заходи щодо різкого підвищення ефективності експортно-імпортних операцій, маючи на увазі забезпечити поетапне скорочення видатків бюджету на покриття збитків по таких операціях.

Міністерству фінансів СРСР, Державному комітетові СРСР по цінах і Міністерству зовнішніх економічних зв'язків СРСР доручено У 2-місячний строк розробити і подати до Ради Міністрів СРСР відповідні пропозиції.

7) Прийняли пропозицію ВЦРПС про збільшення в 1989-1990 роках доходів бюджету державного соціального страхування на 500 млн. крб. щорічно і про скорочення на цю суму відповідної дотації з союзного бюджету. Вирішили спрямувати вивільнювані кошти союзного бюджету на виконання програми соціального розвитку.

8) Установили, що реалізація сільськогосподарської техніки та мінеральних добрив підсобним сільським господарствам підприємств і організацій здійснюється з 1990 року за оптовими цінами промисловості, застосовуваними при реалізації вказаної продукції підприємствам системи Держагропрому СРСР.

9) Доручили Держбанку СРСР подати в 2-місячний строк Раді Міністрів СРСР пропозиції щодо розвитку безготівкових розрахунків і надання установами банків послуг населенню і кооперативам.

Доручили Міністерству фінансів СРСР проробити питання і внести Раді Міністрів СРСР пропозиції про розповсюдження серед населення цільових позик.

10) З метою обмеження витрат держави і стабілізації грошового обігу в країні вирішили:

уточнити строки проведення централізованих заходів щодо підвищення рівня життя народу в 1989 - 1990 роках та кошти на їх здійснення, маючи на увазі зменшити витрати на ці цілі проти плану в 1989 році на 1874 млн. крб. і в 1990 році на 2363 млн. карбованців (додаток N 9);

не приймати до кінця поточної п'ятирічки нових рішень з питань підвищення заробітної плати, пенсій, встановлення додаткових пільг і переваг.

11) Збільшили в 1989 році на 12 млрд. крб. поставку товарів для реалізації населенню і кооперативам за рахунок додаткового виробництва непродовольчих товарів народного споживання, скорочення їх поставок позаринковим споживачам, збільшення ринкових фондів на окремі вироби виробничо-технічного призначення, зміни структури і обсягів експорту та імпорту.

Вважають за необхідне виходити з того, що в 1990 році збільшення виробництва товарів народного споживання повинно випереджати приріст купівельних фондів населення.

12) Прийняли пропозиції:

Бюро Ради Міністрів СРСР по машинобудуванню, Державної комісії Ради Міністрів СРСР, Держплану СРСР і Держпостачу СРСР - про збільшення в 1989 році ринкових фондів для продажу кооперативам по безготівковому розрахунку на 30 тис. вантажних автомобілів (у тому числі 10 тис. автомобілів ИЖ-2715 у рахунок обсягів випуску непродовольчих товарів народного споживання), 20 тис. тракторів, 2650 екскаваторів, 3325 бульдозерів та 540 кранів на автомобільному ходу за рахунок зменшення їх поставок міністерствам і відомствам СРСР та Радам Міністрів союзних республік за визначенням Держплану СРСР і Держпостачу СРСР пропорційно виділеним лімітам (фондам).

Держплану СРСР і Держпостачу СРСР доручено у зв'язку із зменшенням обсягу державних централізованих капітальних вкладень спрямувати в 1989 році вивільнювані лісові й будівельні матеріали в сумі 875 млн. крб. у роздрібних цінах для реалізації населенню через торговельну мережу;

Міністерства оборони СРСР - про передачу в 1989 році Держпостачу СРСР матеріалів і устаткування за погодженою специфікацією, а також, речового та господарського майна для реалізації населенню і кооперативам через роздрібну торгівлю на суму не менш як 0,5 млрд. крб. в оптових цінах;

Держпостачу СРСР - про збільшення реалізації орендарям, населенню і кооперативам у 1989 році продукції виробничо-технічного призначення за його номенклатурою, в тому числі за рахунок зменшення запасів на базах та складах Держпостачу СРСР, на суму 425 млн. крб. у роздрібних цінах, з них на 175 млн. крб. для реалізації через роздрібну торгівлю; про виробництво в 1989 році силами кооперативів по заготівлі й переробці вторинної сировини при територіальних органах Держпостачу СРСР будівельних матеріалів і виробів, інших товарів народного споживання на суму 200 млн. крб. для реалізації їх населенню.

13) Зобов'язали міністерства і відомства забезпечити в 1989 році реалізацію продукції виробничо-технічного призначення орендарям, населенню та кооперативам із наявних на підвідомчих підприємствах, в об'єднаннях і організаціях запасів на загальну суму 1,5 млрд. крб. у роздрібних цінах.

14) У зв'язку з введенням ліцензування експорту товарів народного споживання тривалого користування відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 12 січня 1989 р. N 47 вирішили спрямувати вивільнювані при цьому товарні ресурси Міністерству торгівлі СРСР для реалізації в роздрібній мережі.

15) Дозволила державним підприємствам, об'єднанням і організаціям витрачати за рішенням трудових колективів на придбання в 1989-1990 роках товарів народного споживання наявні кошти у вільно конвертованій валюті в розмірі до 25 процентів замість до 10 процентів (15 процентів для підприємств, об'єднань та організацій Далекосхідного економічного району) відповідно до пункту 4 постанови Ради Міністрів СРСР від 2 грудня 1988 р. N 1405 на цілі, передбачені цим пунктом.

Державним підприємствам, об'єднанням і організаціям рекомендовано здійснювати закупки товарів народного споживання через Всесоюзне об'єднання "Різноекспорт" Міністерства торгівлі СРСР та зовнішньоекономічні організації Рад Міністрів союзних республік.

Установили, що закуплені товари народного споживання реалізуються працівникам відповідних підприємств, об'єднань і організацій за державними роздрібними цінами, а митні доходи, що утворюються при цьому, підлягають перерахуванню в доход союзного бюджету.

16) Доручили Держплану СРСР при розробці проекту плану на 1990 рік передбачити:

виділення коштів у вільно конвертованій валюті на закупку непродовольчих товарів народного споживання в обсягах не нижче встановлених на 1989 рік;

обсяги ринкових фондів горілки і лікеро-горілчаних виробів на рівні плану на 1989 рік.

17) Доручили Державному комітетові СРСР по науці і техніці та Держбуду СРСР разом з Держпланом СРСР, Міністерством фінансів СРСР, Державним комітетом СРСР по цінах і Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях:

проаналізувати діючу практику застосування договірних цін і формування фондів економічного стимулювання науково-дослідними, проектними та конструкторськими організаціями, переведеними на повний господарський розрахунок і самофінансування, та розробити заходи, що виключають можливість одержання та використання на оплату праці незароблених коштів;

подати Раді Міністрів СРСР у 2-місячний строк пропозиції про введення в усіх науково-дослідних, проектних і конструкторських організаціях нормативного співвідношення між зростанням фонду оплати праці та зростанням доходу.

18) У зв'язку з введенням додаткових економічних стимулів за виконання державних замовлень, збільшення виробництва товарів народного споживання, випуск і реалізацію високоякісної продукції, а також розширенням прав трудових колективів у використанні госпрозрахункового доходу вирішили відмінити з 1 липня 1989 р. порядок збільшення (зменшення) фонду матеріального заохочення (єдиного фонду оплати праці) підприємств, об'єднань і організацій всіх галузей народного господарства залежно від виконання зобов'язань по поставках продукції відповідно до укладених договорів і замовлень-нарядів зовнішньоторговельних організацій.

19) З метою підвищення відповідальності за виконання державних замовлень установили, що премії керівним працівникам підприємств, об'єднань і організацій за основні результати господарської діяльності виплачуються тільки за умови 100- процентного виконання затвердженого державного замовлення на товари народного споживання і платні послуги. У разі порушення строків виконання державного замовлення протягом року, але при виконанні його в цілому за рік зазначені премії можуть бути виплачені повністю або частково за рішенням вищестоящої організації.

20) Доручили Комісії по вдосконаленню господарського механізму при Раді Міністрів СРСР розглянути питання про порядок розрахунків підприємств, об'єднань і організацій з кооперативами за виконані роботи та надані послуги, маючи на увазі максимальне застосування безготівкової форми платежів, а також про використання фонду оплати праці підприємств, об'єднань і організацій, які залучають кооперативи, для розрахунків з ними. Відповідні пропозиції подати в 2-місячний строк Раді Міністрів СРСР.

21) Зобов'язали банки СРСР посилити кредитний вплив на прискорення оборотності оборотних коштів підприємств, об'єднань і організацій та скорочення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Запропонували установам банків СРСР установити з 1 квітня 1989 р. ставку за кредити, надані під наднормативні залишки товарно-матеріальних цінностей, в розмірі 15 процентів.

Держбуду СРСР, Держпостачу СРСР і Держбанку СРСР доручено розробити нормативи запасів невстановленого устаткування для будованих та реконструйовуваних об'єктів. Поширили на кредити під наднормативні запаси невстановленого устаткування зазначену процентну ставку.

22) Надали право банкам СРСР залучати на суворо добровільній основі тимчасово вільні кошти підприємств для довгострокового кредитування затрат, пов'язаних з вирішенням важливих народногосподарських, галузевих і регіональних завдань, а також здійсненням заходів по створенню цехів і виробництв, що випускають товари народного споживання, розробці та впровадженню нової техніки, посиленню ресурсозбереження, розширенню експорту продукції.

Дозволили банкам СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР виплачувати об'єднанням, підприємствам і організаціям за зберігання депозитів проценти, диференційовані залежно від строку вкладу.

ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР підкреслюють, що повне і послідовне здійснення в республіці намічених заходів покликане забезпечити в 1989 - 1990 роках стабілізацію економіки та грошового обігу, скорочення бюджетного дефіциту, припинити розвиток негативних соціальних тенденцій, перш за все в сфері розподільних відносин, створити необхідні передумови для повного оздоровлення фінансів і грошового обігу в тринадцятій п'ятирічці на основі дальшого поглиблення перебудови економіки.

Розв'язання зазначених завдань вимагає кардинальної зміни економічного мислення всіх учасників суспільного виробництва і практики господарювання, неухильного додержання принципу порівняння витрат з доходами, затрат на піднесення матеріального добробуту й розширене відтворення з кінцевими результатами праці.

ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР звертають увагу всіх партійних, радянських та господарських органів, засобів масової інформації на необхідність розгорнути активну роботу по роз'ясненню економічної ситуації, що склалася, цілей і змісту невідкладних заходів, передбачених цією постановою, актуальних завдань по поглибленню радикальної економічної реформи та мобілізації всіх трудящих на підвищення ефективності суспільного виробництва, раціональне використання всіх видів ресурсів, практичне освоєння принципів повного господарського розрахунку і самофінансування.

1. Розробити по кожному міністерству, відомству УРСР, обл/міськ/виконкому, підприємству, об'єднанню та організації конкретні заходи щодо реалізації постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1989 р. N 120 та встановити систематичний контроль за їх виконанням. Виходити з необхідності вже в найближчі два роки добитися рішучого зміцнення фінансів та грошового обігу на основі кардинальних змін практики господарювання, підвищення рівня економічної роботи в усіх ланках народного господарства, порівняння видатків з доходами.

2. Глибоко проаналізувати підсумки фінансово-господарської діяльності галузей народного господарства за 1988 рік і I квартал ц.р. та вжити невідкладних заходів до виявлення внутрігосподарських резервів і забезпечення виходу на планові завдання по прибутку та платежах в бюджет, по податку з обороту, встановлені в цілому по міністерству, відомству УРСР, обл/міськ/виконкому у Державному плані економічного і соціального розвитку УРСР та Державному бюджеті УРСР на 1989 рік.

3. З метою більш раціонального використання фінансових ресурсів підприємств, об'єднань, організацій і населення:

ширше використовувати акціонерну форму мобілізації коштів у всіх секторах суспільного виробництва, активізувати роботу по створенню в складі кредитної системи республіки розгалуженої мережі різних видів комерційних банків.

розвивати облігаційні методи залучення коштів підприємств. Опрацювати питання про випуск в республіці державної внутрішньої позики, що розповсюджуватиметься Укрбанками банків СРСР серед державних, кооперативних та інших громадських підприємств і організацій, з розрахунку 5 процентів річних з погашенням рівними частками протягом 10 років, починаючи з 1996 року.

розширити практику залучення коштів населення шляхом проведення в установленому порядку різноманітних лотерей, зокрема числових і типу "Спринт", розвитку чекової системи розрахунків населення. Держплану УРСР та Держпостачу УРСР виділяти за замовленнями Мінфіну УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів необхідні матеріальні ресурси, пов'язані з випуском лотерейних білетів, а Держкомвидаву УРСР забезпечити їх друкування.

з метою впорядкування утримання непродуктивних домашніх тварин, поліпшення санітарного стану житлового фонду підготувати пропозиції про встановлення збору з громадян, які тримають собак кімнатно-декоративних та інших порід, і подати їх до Ради Міністрів УРСР.

4. Проаналізувати залишки коштів централізованих фондів, що втратили своє призначення у зв'язку з переходом підприємств, об'єднань, організацій і установ на госпрозрахунок, і вилучити їх в бюджет. Забезпечити перерахування в бюджет невикористаних спеціальних (позабюджетних) коштів станом на 1 січня 1989 р. та зарахувати на поточне фінансування частину коштів, що числяться на рахунках "Суми за дорученнями", за винятком коштів, призначених на преміювання та подання матеріальної допомоги.

5. Подати Раді Міністрів УРСР пропозиції про перегляд ставок орендної плати за нежилі приміщення (будівлі), виходячи з необхідності встановлення їх у розмірах, що забезпечуватимуть повне покриття витрат на утримання і ремонт цих приміщень.

6. Активізувати роботу по залученню коштів населення шляхом продажу громадянам в особисту власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду. Кошти від продажу квартир, збудованих за рахунок державних централізованих капітальних вкладень, зараховувати до місцевих бюджетів і використовувати на розвиток соціальної сфери.

7. Розробити і подати до Ради Міністрів УРСР пропозиції про ставки прибуткового податку з кооперативів, виходячи з необхідності всемірного розвитку кооперативного руху, врахування місцевих і національних особливостей, створення умов для економічної змагальності кооперативів з державними підприємствами і проведення ефективної податкової політики.

8. Внести необхідні зміни до планів капітального будівництва по будовах та об'єктах, що споруджуються за рахунок державних централізованих капітальних вкладень, і договорів підряду на капітальне будівництво. При проведенні цієї роботи забезпечити неухильне дотримання вимог постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 15 березня 1989 р. N 231 про доведення обсягів незавершеного будівництва до встановлених нормативів, першочергове виділення капітальних вкладень для пускових будов, а також для спорудження об'єктів, пов'язаних з випуском товарів народного споживання та наданням послуг населенню. Забезпечити своєчасне перерахування в державний бюджет коштів централізованих фондів і резервів, вивільнюваних у зв'язку із скороченням обсягів капітальних вкладень.

9. Вивчити причини незбалансованості грошових доходів і витрат населення, насамперед в областях, районах і містах, де протягом багатьох років допускалася у значних розмірах емісія грошей, з тим щоб на цій основі розробити і здійснити заходи, спрямовані на значне її скорочення.

10. Вирішити в союзних органах питання про виділення республіці в необхідних обсягах додаткових товарних ресурсів для забезпечення виконання плану товарообороту, встановленого постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1989 р. N 120.

11. Забезпечити неухильне додержання встановлених постановою Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1988 р. N 340 лімітів дрібнооптового продажу товарів і застосування заходів матеріального впливу до керівників, винних у порушенні вказаних лімітів.

Не допускати скорочення реалізації товарів населенню за рахунок продажу підприємствам і організаціям товарів народного споживання, а також будівельних матеріалів за ринковими фондами.

12. Забезпечити матеріально-технічними ресурсами обсяги виробництва товарів народного споживання і платних послуг населенню, передбачені постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1989 р. N 120, в першочерговому порядку, використовуючи для цих цілей всі джерела, в тому числі ресурси, призначені для випуску продукції виробничо-технічного призначення та будівництва.

При укладенні договорів на поставку товарів народного споживання керуватися державними замовленнями, що випливають з вказаної постанови.

13. У 10-денний строк довести до підвідомчих підприємств встановлені постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1989 р. N 120 додаткові обсяги платних послуг на 1989 рік. Про доведені обсяги платних послуг повідомити головні планово-економічні управління і органи статистики в областях.

14. Республіканським економічним органам у своїй роботі виходити з необхідності більш глибокого аналізу економічних процесів, які відбуваються в народному господарстві, та підготувати на цій основі пропозиції, спрямовані на поліпшення фінансового стану і зміцнення грошового обігу в республіці, стримання інфляції, стабілізацію економічного становища.