Про нікчемність актів, що порушують суверенітет та територіальну цілісність України

Виходячи з того, що територія України є цілісною і недоторканною в межах її міжнародно визнаного державного кордону, а суверенітет України поширюється на всю її територію,

наголошуючи, що відповідно до Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, територія України є неподільною і недоторканною,

підтверджуючи невіддільне суверенне право України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону,

з метою забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, національної безпеки, захисту прав та свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією та законами України,

дотримуючись загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, зокрема імперативних норм загального міжнародного права, а також чинних міжнародних договорів України, у тому числі Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року, який не може бути припинений навіть внаслідок докорінної зміни обставин відповідно до статті 62Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року,

відповідно до статей 2,8,9, 17, 18, 102, 106 Конституції України постановляю:

1. Визнати нікчемними, тобто такими, що не породжують жодних юридичних наслідків, укази Президента Російської Федерації від 17 березня 2014 року № 147, від 21 лютого 2022 року № 71, від 21 лютого 2022 року № 72, від 29 вересня 2022 року № 685, від 29 вересня 2022 року № 686, а також будь-які інші рішення, акти та договори, прийняті, видані та укладені на підставі та/або у зв’язку з реалізацією зазначених указів Президента Російської Федерації.