Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року "Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України"

119. Стратегічне партнерство з Литовською Республікою обумовлено особливими історичними зв'язками двох держав, активною позицією Литовської Республіки щодо підтримки України в рамках діяльності ЄС, НАТО, а також на інших ключових глобальних і регіональних форумах. Литовська Республіка ініціює на міжнародному рівні та просуває важливі для України рішення, пов'язані з імплементацією європейського та євроатлантичного інтеграційного порядку денного України та протидією агресії Російської Федерації. Для координації зусиль будуть використовуватися механізм Ради Президентів України та Литовської Республіки, інструменти міжпарламентської взаємодії.

120. Перспективним є розвиток тристороннього співробітництва між Україною, Республікою Польща і Литовською Республікою у форматах Люблінського трикутника, Міжпарламентської асамблеї Україна - Польща - Литва та військового компонента (спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ).

121. Встановлення стратегічного партнерства з Румунією важливе з огляду на роль цієї держави в ЄС, НАТО та її міцні позиції у системі регіональної безпеки Чорноморського регіону, зокрема її енергетичної складової.

122. Започаткування тісної взаємодії у форматах "трикутників" Україна - Республіка Польща - Румунія, Україна - Румунія - Республіка Молдова сприятиме формуванню спільного порядку денного з актуальних питань у сферах зовнішньої політики, безпеки, оборони, економіки, регіонального співробітництва. Окрему увагу буде приділено поглибленню двосторонньої співпраці з Румунією в економічній та енергетичній сферах, які мають для обох держав стратегічний характер.

123. З метою поглиблення відносин пріоритетного стратегічного характеру та стратегічного партнерства, наповнення їх конкретним змістом буде здійснено заходи для розроблення конкретних довгострокових проектів співробітництва у ключових сферах - високі технології, енергетика, комунікації, оборона і військово-технічне співробітництво, інфраструктура.

124. Відповідно до укладених міжнародних договорів України розвиватиметься стратегічне партнерство з Китайською Народною Республікою, глобальне партнерство з Японією та стратегічне партнерство з Федеративною Республікою Бразилія.

125. Розбудова відносин з Китайською Народною Республікою здійснюватиметься на основі принципів міжнародного права щодо поваги до державного суверенітету і територіальної цілісності держав шляхом реалізації базових міждержавних документів, зокрема Спільної декларації про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і Китайською Народною Республікою, підписаної 20 червня 2011 року. Зовнішньополітичні зусилля будуть спрямовані на активізацію політичного діалогу, подальшу лібералізацію торгівлі та візового режиму, практичне наповнення двосторонніх відносин шляхом започаткування та реалізації спільних проектів у сферах інфраструктури, енергетики, транспорту, промислового виробництва.

126. Стабільним політичним союзником в Азійському регіоні є Японія, відносини з якою визначені як глобальне партнерство. Пріоритетами двостороннього співробітництва є розвиток активного діалогу з політичних та безпекових питань, посилення взаємодії в рамках міжнародних організацій, насамперед щодо протидії агресії Російської Федерації, нейтралізації гібридних загроз, подолання негативних наслідків зміни клімату та сприяння декарбонізації економіки, розширення співробітництва в торговельно-економічній, інвестиційній сферах та з питань міжнародної технічної допомоги, зокрема шляхом створення передумов для лібералізації торгівлі, трансферу технологій, реалізації спільних проектів щодо альтернативної енергетики, телекомунікацій, захисту навколишнього природного середовища, розбудови сучасної інфраструктури.

127. Партнерські відносини з Федеративною Республікою Бразилія базуються на спільній декларації Президентів України та Федеративної Республікї Бразилія від 2 грудня 2009 року, якою було проголошено стратегічне партнерство між державами. Українсько-бразильський діалог включає політичні та безпекові питання, зокрема співпрацю у боротьбі з гібридними загрозами, міжнародним тероризмом та кібербезпеку, а також подальший розвиток торговельно-економічного співробітництва, зокрема у фармацевтичній, енергетичній, транспортній, науковій та науково-технічній сферах, щодо реалізації інфраструктурних проектів, боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій.

128. Важливим партнером в Азійському регіоні є також Республіка Індія, зважаючи роль цієї держави як одного з регіональних лідерів. Подальший розвиток відносин з Республікою Індія передбачає забезпечення сталого політичного діалогу на високому рівні, розширення договірно-правової бази співробітництва, розширення залучення інвестицій, збільшення у товарній структурі двосторонньої торгівлі питомої ваги продукції з високою доданою вартістю. Пріоритетними напрямами співробітництва розглядаються військово-технічне співробітництво, співпраця у сферах високих технологій, альтернативної енергетики, фармацевтики, медицини, освіти, туризму, реалізація інфраструктурних проектів.

129. Зміцнення лідерських позицій України в регіоні є важливою складовою успішної реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та в НАТО, поліпшення безпекового середовища.

130. Пріоритетом є проактивна позиція у розвитку добросусідських та партнерських відносин з державами Центральної, Південної та Східної Європи, посиленні своєї ролі у Балто-Чорноморському регіоні.

131. Крім взаємовигідного двостороннього співробітництва, важливими аспектами регіонального співробітництва є взаємодія з питань урегулювання конфліктів у регіоні на основі принципів і норм міжнародного права, запобігання та протидія екологічним загрозам, реалізація масштабних транскордонних та інфраструктурних проектів.

132. Буде надаватися активна підтримка міжнародним зусиллям з урегулювання затяжних конфліктів на території Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Молдова на основі міжнародного права, передусім одного з основних принципів міжнародного права щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності держав. Особливу увагу буде приділено продовженню активної участі України як держави-гаранта у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації у Придністровському регіоні Республіки Молдова, зокрема щодо сприяння зміцненню заходів довіри між сторонами конфлікту.

133. Відсутність проблемних питань у відносинах зі Словацькою Республікою формує сприятливу основу для подальшого зміцнення співробітництва на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій, виведення його на якісно новий рівень шляхом реалізації проектів стратегічного значення. Окрему увагу буде приділено подальшому поглибленню двосторонньої співпраці у сфері енергетики, зокрема з питань енергетичної безпеки, транспортування і транзиту енергоносіїв, інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

134. До пріоритетних завдань у відносинах з Угорщиною належить перезавантаження двостороннього діалогу на засадах добросусідства і взаємної поваги, усунення наявних проблемних питань шляхом активізації діяльності відповідних механізмів взаємодії.

135. Основним пріоритетом у відносинах з Республікою Молдова залишається виведення їх на рівень стратегічного партнерства, зокрема з огляду на євроінтеграційні прагнення обох держав. До ключових завдань співробітництва належить врегулювання наявних проблемних питань, пов'язаних із завершенням процесу демаркації державного кордону України з Республікою Молдова та забезпеченням функціонування Дністровського комплексного гідровузла, а також започаткування діяльності ради на чолі з Президентами України та Республіки Молдова як нового механізму діалогу найвищого рівня.

136. У відносинах з Республікою Білорусь буде послідовно демонструватися солідарність із білоруським народом у прагненні розвивати європейську, демократичну і правову державу, а також не допустити обмеження державного суверенітету Республіки Білорусь з боку Російської Федерації. Інтересам України відповідає розвиток прагматичного українсько-білоруського торговельно-економічного співробітництва.

137. У центрі уваги відносин з державами Балканського регіону перебувають питання взаємовигідної співпраці у політичній, економічній та інших сферах, підтримки на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, взаємодії в рамках міжнародних організацій.

138. Важливим аспектом регіонального співробітництва є поліпшення інфраструктури державного кордону України з сусідніми державами - членами ЄС (Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією) шляхом розбудови існуючих та відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон та сервісних зон, розвитку державно-приватного партнерства, розширення практики спільного прикордонного і митного контролю.

139. Буде вжито заходів для завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, зокрема процес демаркації державного кордону України з Республікою Білорусь та Республікою Молдова.

140. Азія на сьогодні є найбільш динамічним регіоном світу. Її політична та економічна роль у глобальному вимірі дедалі посилюється. Створена між 15 азійсько-тихоокеанськими державами зона вільної торгівлі є найбільшою у світі і охоплює близько третини світового економічного виробництва.

141. Розвиток взаємовигідного, передусім економічного, співробітництва з державами Азії, їх об'єднаннями та регіональними організаціями є одним із перспективних напрямів зовнішньополітичної діяльності України.

142. У середньостроковій перспективі завданням зовнішньополітичної діяльності України є здобуття більш широкої підтримки держав Азійського регіону, зокрема в рамках міжнародних організацій, у питаннях протидії агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаного державного кордону.

143. Основу практичної взаємодії з азійськими державами становить торговельно-економічне співробітництво. Особлива увага приділятиметься розширенню договірно-правової бази такого співробітництва, зокрема шляхом укладення угод про взаємний захист інвестицій, уникнення подвійного оподаткування, угод про торгово-економічні відносини та угод про вільну торгівлю. Також вживатимуться заходи щодо активізації та розширення співпраці у сферах науки і технологій, інновацій та інвестицій.

144. Україна заінтересована брати участь у глобальних азійських проектах, зокрема у рамках ініціативи Китайської Народної Республіки "Один пояс, один шлях", в обсязі, що не перешкоджає реалізації європейської та євроатлантичної інтеграції України.

145. Буде продовжено роботу з налагодження співпраці з економічних, торговельних питань та щодо реалізації спільних проектів із регіональними інтеграційними об'єднаннями, передусім Асоціацією держав Південно-Східної Азії, Форумом "Азія - Європа" та Азійсько-Тихоокеанським економічним співробітництвом.

146. Республіка Корея є одним із провідних торговельних партнерів України в Азії, водночас динаміка розвитку відносин між двома державами на рівні вищих посадових осіб була вкрай низькою протягом останніх років. Україна заінтересована в активізації політичного діалогу і зміцненні торговельної та інвестиційної співпраці з Республікою Корея.

147. У відносинах з Ісламською Республікою Пакистан Україна прагне збільшувати обсяги та диверсифікувати структуру експорту, нарощувати співробітництво в агропромисловій, освітній та туристичній сферах, а також налагоджувати промислову кооперацію для залучення українських юридичних осіб до реалізації пакистанських національних та регіональних інфраструктурних проектів.

148. За умови врегулювання ситуації, що склалася у зв'язку зі збиттям літака рейсу 752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", Україна готова розбудовувати співробітництво з Ісламською Республікою Іран у сферах, що становлять взаємний інтерес, із дотриманням принципів і норм міжнародного права.

149. Активний розвиток двостороннього співробітництва з державами Південно-Східної Азії буде зосереджуватися, зокрема, на питаннях формування зон вільної торгівлі, розширення коопераційних зв'язків у військово-технічній, аерокосмічній та науково-технічній сферах. Україна також докладатиме зусиль для інституціоналізації відносин з Асоціацією держав Південно-Східної Азії. Перспективним напрямом є налагодження співпраці з Асоціацією держав Південно-Східної Азії щодо сприяння залученню інвестицій до промислового та аграрного секторів України з фінансових центрів регіону.

150. Надійним партнером розглядається Австралія, яка послідовно підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність України, запроваджуючи обмежувальні заходи (санкції) щодо Російської Федерації. Україна заінтересована у розширенні двостороннього співробітництва з Австралією в торговельно-економічній, аерокосмічній та культурно-гуманітарній сферах.

151. Важливим регіоном для України залишається Центральна Азія, однак динаміка двостороннього діалогу з державами цього регіону у політичній сфері уповільнилася. Буде докладено зусиль для відновлення повноцінного політичного діалогу, зокрема з метою забезпечення підтримки центральноазійських держав у питанні відновлення територіальної цілісності України, а також для розвитку торговельно-економічних відносин, насамперед у машинобудуванні, зокрема в авіабудуванні, вагонобудуванні, гідроенергетиці, агропромисловому комплексі, з використанням існуючих механізмів двосторонньої взаємодії, підтримки регіональної консолідації. Актуальною проблемою залишається об'єднання зусиль для подолання блокади Російської Федерації у питанні транзиту з/до України.

152. Перспективним ринком для експорту української продукції, розвитку військово-технічного співробітництва та потенційним джерелом залучення інвестицій є держави Близького Сходу та Африка.

153. У регіонах Близького Сходу та Африки буде проводитися проактивна економічна політика, спрямована на реалізацію промислового та наукового потенціалу України, розширення існуючих та пошук нових ринків збуту, скасування обмежень на імпорт української продукції, диверсифікацію напрямів співробітництва (високотехнологічне виробництво, зокрема авіакосмічна сфера, відновлювана енергетика, аграрна та промислова продукція тощо).

154. Активізація взаємодії в інвестиційній сфері з державами Близького Сходу сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів до реалізації спільних проектів у галузях інфраструктури, літакобудування, сільського господарства, промисловості та енергетики.

155. Недостатня присутність в Африці, яка з огляду на значні природні ресурси та людський потенціал перетворюється на один із центрів світового розвитку, зумовлює необхідність вироблення нових підходів до розбудови відносин з державами цього регіону.

156. Важливим є забезпечення подальшого розвитку та поглиблення політичного, торговельно-економічного та гуманітарного співробітництва з державами Африки та Близького Сходу, зокрема через інструментарій налагодження прагматичної взаємодії з Африканською континентальною зоною вільної торгівлі, використання потенціалу Африканського союзу, Економічного співтовариства держав Західної Африки, Організації ісламського співробітництва, Ліги арабських держав, Ради співробітництва арабських держав Перської затоки тощо.

157. Докладатимуться зусилля для забезпечення підтримки з боку африканських та близькосхідних держав ініціатив України в рамках міжнародних організацій, зокрема у питанні протидії агресії Російської Федерації та консолідації міжнародної позиції щодо невизнання спроби анексії території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

158. Уживатимуться заходи для популяризації серед молоді африканських і близькосхідних держав здобування освіти в Україні, насамперед у сферах медицини, інженерії, зокрема металургії, харчових та інформаційних технологій.

159. Одним із пріоритетів є відновлення та поглиблення відносин з державами Африки та Близького Сходу у сфері військово-технічного співробітництва та професійної підготовки військовослужбовців.

160. Важливими партнерами у сфері торговельно-економічного співробітництва у регіонах Близького Сходу та Африки залишатимуться на найближчу перспективу держави Перської затоки та Північної Африки, а також Держава Ізраїль та Південно-Африканська Республіка.

161. З метою подальшої диверсифікації зовнішньої торгівлі України продовжиться активний розвиток співробітництва з державами Латинської Америки та Карибського басейну, передусім із Аргентинською Республікою, Федеративною Республікою Бразилія, Мексиканськими Сполученими Штатами як регіональними лідерами, державами - членами Групи двадцяти.

162. Зусилля буде спрямовано на нарощування експорту українських товарів і послуг, зокрема продукції сільського господарства, машинобудування, розвиток співпраці у металургійній, аерокосмічній, військово-технічній та інших сферах, а також на розширення участі юридичних осіб України в реалізації масштабних галузевих та інфраструктурних проектів у державах регіону.

163. У політичних відносинах з латиноамериканськими державами пріоритетним завданням є забезпечення їх підтримки державного суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема в рамках Організації Об'єднаних Націй та регіональних організацій.

164. Розвиватиметься політичне і економічне співробітництво з регіональними організаціями - Організацією американських держав, Тихоокеанським альянсом, Асоціацією карибських держав, Андським співтовариством, Карибським співтовариством, Південноамериканським спільним ринком (МЕРКОСУР).

165. Невід'ємним чинником утвердження України як відповідального, передбачуваного і надійного міжнародного партнера є її активна та ініціативна участь у міжнародних організаціях, договірних (конвенційних) органах, багатосторонніх міжнародних ініціативах.

166. Це також є важливим елементом захисту і просування національних інтересів України, її участі у розбудові міжнародної архітектури безпеки і співробітництва, вирішенні глобальних і регіональних проблем та розв'язанні широкого спектра зовнішньополітичних завдань, насамперед відновлення територіальної цілісності України та притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності за злочин агресії.

167. Багатостороннє співробітництво має здійснюватися з додержанням принципів міжнародного права, зокрема щодо сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. Україна виходить з того, що реалізація цілей міжнародних організацій, насамперед ООН, Ради Європи, ОБСЄ, може бути ефективною лише тоді, коли зобов'язання (стандарти, цінності), розроблені в рамках міжнародних організацій, неухильно дотримуються та добросовісно виконуються всіма без винятку державами-членами.

168. На сьогодні ООН залишається єдиною універсальною та найбільш представницькою міжнародною організацією, наділеною мандатом з усього комплексу питань міжнародного порядку денного, що зумовлює найвищий рівень легітимності та політичної ваги рішень цієї міжнародної організації.

169. ООН залишатиметься одним із найбільш затребуваних міжнародних майданчиків для привернення уваги світового співтовариства до питання агресії Російської Федерації проти України та здійснення політичного тиску на Російську Федерацію.

170. Триваюча агресія Російської Федерації проти України додатково засвідчує нерозривний зв'язок між правами людини та міжнародною безпекою. Стійкий міжнародний мир і безпека не можуть бути досягнуті без розв'язання проблем у сфері захисту прав і свобод людини, що має бути невід'ємною частиною розгляду питань із врегулювання конфліктів в Раді Безпеки ООН. З цією метою у рамках членства в Раді ООН з прав людини послідовно просуватимуться ініціативи щодо захисту прав людини у глобальному вимірі, зокрема у сфері превенції їх порушень.

171. Пріоритетним завданням залишається підтримка та подальший розвиток співпраці з державами-партнерами щодо реалізації ініціатив, спрямованих на реформування, зміцнення та підвищення ефективності діяльності міжнародних організацій, зокрема з метою недопущення зловживання консенсусними процедурами ухвалення рішень та правом вето.

172. Чинитиметься рішучий спротив будь-яким діям, які могли б суперечити цілям або підривати ефективність міжнародних організацій чи конвенційних органів задля політичної доцільності, а також ініціативам, спрямованим на просування вузькополітичних та ревізіоністських інтересів окремих держав.

173. Уживатимуться заходи щодо рішучої протидії на міжнародній арені спробам заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду Українського народу, злочину Голокосту та глорифікації тоталітарних ідеологій, а також проявам расизму, антисемітизму, ксенофобії.

174. Буде продовжено активну роботу в рамках ООН та її спеціалізованих організацій як у традиційних формах, так і за новими напрямами, що мають на меті більш активне залучення ООН до розв'язання існуючих міжнародних проблем.

175. Одним із пріоритетів залишається ухвалення та практична реалізація рішень, спрямованих на припинення порушення Російською Федерацією її міжнародних зобов'язань, зокрема у сфері захисту прав людини відповідно до міжнародного гуманітарного права, та притягнення її до міжнародно-правової відповідальності.

176. Важливим завданням є забезпечення більш активного залучення ООН, Ради Європи, ОБСЄ, Організації Об'єднаних Націй в питаннях освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) до моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях.

177. Потенціал та ресурси міжнародних організацій буде використано для пом'якшення гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, включаючи задоволення потреб цивільного населення та відновлення постраждалих від збройного вторгнення регіонів України.

178. На порядку денному залишається звернення України до Організації Об'єднаних Націй про розгортання на тимчасово окупованих територіях міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.

179. Здійснюватимуться заходи щодо залучення технічної, консультативної та фінансової допомоги міжнародних організацій з метою реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, зокрема у сферах демократичного врядування та прав людини, підтримки державного управління, захисту довкілля, боротьби з епідеміями.

180. Триватиме робота із надання сприяння проектній діяльності міжнародних організацій в Україні, зокрема для реалізації подальших рамкових програм партнерства Уряду України з ООН та планів гуманітарного реагування для України.

181. Продовжиться активна участь України у міжнародному співробітництві щодо соціально-економічних питань в рамках ООН, яке набуває все більшої актуальності з огляду на необхідність реагування на наслідки пандемії COVID-19 та запобігання майбутнім глобальним кризам і можливим пандеміям.

182. Попри надзвичайні безпекові виклики Україна і надалі робитиме свій внесок у справу підтримання міжнародного миру і безпеки шляхом розширення участі в міжнародних операціях з підтримання міжнародного миру і безпеки Організації Об'єднаних Націй.

183. Україна залишається відповідальною державою - учасницею міжнародних режимів нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та контролю над озброєннями, підтримуватиме зусилля щодо їх зміцнення, дотримання санкцій, застосованих Радою Безпеки ООН, та боротьби з тероризмом у всіх його проявах.

184. Важливим фактором сприяння економічному та соціальному розвиткові держави є співпраця з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Взаємодія з ОЕСР розвиватиметься у таких сферах, як регіональна політика, управління державними підприємствами, енергетика, фінанси, захист навколишнього природного середовища, транспорт, інфраструктура, охорона здоров'я, освіта, соціальна політика, статистика, дослідження добробуту населення, боротьба з корупцією.

185. Активна участь у діяльності міжнародних організацій сприяє зміцненню міжнародного авторитету та позицій держави, дає можливість інформувати інші держави, їхні ділові кола та громадян про реальну ситуацію та процеси в державі, отримувати кращий передовий досвід, фінансову, організаційну, політичну підтримку.

186. У ситуації триваючої агресії Російської Федерації та тимчасової окупації частини території України розширення можливостей просування власного порядку денного в рамках широкого кола міжнародних організацій набуває особливої актуальності.

187. Розширення представництва України у керівних і робочих органах, секретаріатах міжнародних організацій та конвенційних органів, зокрема через розвиток системи секондменту, сприятиме розширенню можливостей та посиленню ролі держави у розв'язанні проблем глобального та регіонального характеру.

188. Рада Європи та ОБСЄ і їх парламентські органи є ключовими регіональними форматами для об'єктивного інформування міжнародної спільноти щодо вчинення Російською Федерацією злочину агресії проти України та подальшої консолідації підтримки і збереженням міжнародного тиску на державу-агресора.

189. У відносинах з Радою Європи продовжуватиметься співпраця у питаннях розбудови України як демократичної правової держави та проведенні реформ.

190. Рада Європи має залишатися авторитетним джерелом правових стандартів у сфері демократії, верховенства права та прав людини для всіх без винятку держав - членів.

191. Україна підтримуватиме заходи щодо подолання кризи довіри в рамках Ради Європи, яку було спричинено, зокрема, безумовним поверненням делегації Російської Федерації до участі в роботі ПАРЄ, та протидії новим подібним спробам дискредитації Ради Європи.

192. Україна обстоюватиме позицію щодо досягнення нової якості ОБСЄ в ефективному реагуванні на сучасні виклики та загрози європейській безпеці у військово-політичному, економіко-екологічному та людському вимірах, сприятиме зміцненню принципів верховенства права і прав людини на всьому просторі ОБСЄ.

193. Важливим є подальше активне залучення і розширення участі ОБСЄ у процесі врегулювання російсько-українського конфлікту та зміцнення потенціалу ОБСЄ як платформи для політичного діалогу та інструмента мирного врегулювання конфліктів у регіоні.

194. Сталі та міцні відносини добросусідства, безпечне середовище, економічний розвиток держав є метою участі України у регіональних форматах та ініціативах.

195. Розбудова відносин з державами Веймарського трикутника у форматі "В3 + Україна" спрятиме залученню потенціалу цього об'єднання до вирішення пріоритетних завдань зовнішньої політики і внутрішніх перетворень у державі.

196. Ураховуючи інтереси регіональної безпеки, важливим є долучення до формату "Бухарестська дев'ятка" - об'єднання держав Центральної та Східної Європи - держав - членів НАТО.

197. Виходячи з економічних інтересів та прагнення бути частиною інфраструктурної та енергетичної мережі ЄС, пріоритетним є приєднання до ініціативи "Тримор'я".

198. Активізація участі в упровадженні Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону є важливим чинником економічної та політичної солідаризації з державами Дунайського регіону.

199. Має бути посилено взаємодію з державами Вишеградської групи, передусім з метою вивчення багатого досвіду європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини та Чеської Республіки, підвищення рівня обороноздатності у Центрально-Східній Європі, відновлена участь у співробітництві в рамках Бойової тактичної групи ЄС, сформованої державами Вишеградської групи, а також розширено співпрацю щодо реалізації спільних освітніх та гуманітарних проектів, що сприятиме розвитку міжлюдських контактів.

200. Уживатимуться заходи для подальшої розбудови ініціативи "Люблінський трикутник" як ефективної політичної платформи для рівноправного діалогу України, Республіки Польща та Литовської Республіки -трьох держав зі спільною історією та близькою культурою, ідентичною оцінкою сучасних безпекових реалій, спільним баченням шляхів реагування та розвитку євроатлантичних, європейських і регіональних процесів.

201. Схожість інтересів держав-членів дає змогу з надією дивитися на майбутнє пожвавлення діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджанська Республіка, Республіка Молдова), зокрема щодо посилення економічного, транспортного, митного співробітництва, боротьби з нелегальною торгівлею та організованою злочинністю. Розвиткові співпраці сприятиме створення нових та активізація чинних форматів "ГУАМ+".

202. Активна участь у чорноморських регіональних організаціях (конвенційних органах) - Організація Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) та Комісія по захисту морського середовища Чорного моря (Чорноморська Комісія) - створює додаткові можливості для обстоювання національних інтересів, протидії дипломатичним впливам та пропаганді Російської Федерації.

203. Продовжиться курс на подальше згортання участі у діяльності Співдружності Незалежних Держав (СНД) на всіх рівнях. Буде завершено необхідні процедури для виходу української сторони з міжнародних договорів, укладених у рамках СНД, які не відповідають інтересам України.

204. Україна є державою з відкритою економікою, розвиток якої прямо залежить від стану світового господарства, зовнішньої торгівлі, співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями та ситуації на важливих регіональних та глобальних ринках.

205. Україна є учасницею більшості ключових міжнародних економічних організацій та має в цілому ліберальний торговельний режим, суттєвим елементом якого є угоди про вільну торгівлю, укладені як з окремими державами, так і з регіональними інтеграційними об'єднаннями.

206. Активна участь у роботі всіх ключових міжнародних економічних організацій та процесах їх реформування сприятиме подальшому економічному зростанню.

207. Мета щодо представлення українських товарів (робіт, послуг) на ключових світових ринках, забезпечення захисту українських економічних інтересів буде досягатися, зокрема, шляхом:

підтримання функціонування багатосторонніх договірно-правових систем, які гарантують українським товарам і послугам справедливий доступ до зовнішніх ринків, ужиття заходів для захисту та припинення порушень прав і законних інтересів українського бізнесу в інших державах, здійснення ефективних зовнішніх зносин для того, щоб подальший розвиток правил ведення міжнародної торгівлі та економічної діяльності в цілому сприяв розвиткові української економіки;

просування інтересів вітчизняних товаровиробників та перевізників у рамках реалізації міжнародних економічних проектів (програм), зокрема євроінтеграційних проектів субрегіонального та міжрегіонального співробітництва, насамперед у сферах енергетики, транспорту, інфраструктури;

опрацювання питання щодо перегляду чинних та укладення нових угод про вільну торгівлю товарами та послугами з урахуванням тенденцій лібералізації міжнародної торгівлі;

надання сприяння українським експортерам у виході на зовнішні ринки та розширенні ділових зв'язків, зокрема у державах Азії, Близького Сходу, Африки, Латинської Америки, забезпечення захисту їхніх прав і законних інтересів за кордоном;

активізації діяльності із залучення іноземних інвестицій в економіку України, зокрема для цілей приватизації об'єктів державного і комунального майна, реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, створення високотехнологічних підприємств;

просування та захист інтересів українських перевізників на міжнародному ринку транспортних послуг з метою відновлення транзитного потенціалу та забезпечення повноцінної участі України у глобальних транзитних маршрутах;

сприяння диверсифікації маршрутів постачання/транзиту енергоресурсів в/через територію України, підтримуючи та розвиваючи пріоритетні транскордонні інфраструктурні проекти у сфері енергетики;

проведення постійної інформаційної роботи щодо ознайомлення представників українського бізнесу з особливостями закупівель, що здійснюються міжнародними організаціями та агенціями.

З дотриманням правил міжнародної торгівлі будуть вживатися заходи для захисту внутрішнього ринку та інтересів українських товаровиробників від демпінгового, субсидованого або зростаючого імпорту, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди.

208. З цією метою будуть удосконалені чинні і запроваджені нові механізми взаємодії держави і бізнесу та формати підтримки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

209. Важливим є розвиток інструментів економічної дипломатії, зокрема роботи Ради експортерів та інвесторів при Міністерстві закордонних справ України як платформи для українського та іноземного бізнесу, державних органів щодо залучення інвестицій, пошуку партнерів, поширення інформаційно-промоційних ресурсів, зокрема популяризації вітчизняного туристичного потенціалу.

210. Забезпечення сталого розвитку економіки і зростання добробуту громадян України передбачає розширення участі у міжнародному науково-технічному співробітництві, міжнародній кооперації у високотехнологічних галузях (зокрема щодо трансферу технологій), міжнародній взаємодії щодо боротьби зі змінами клімату. Головною метою співпраці є обстоювання національних інтересів України та сприяння участі представників України у такій співпраці, забезпечення захисту їхніх прав, зокрема прав інтелектуальної власності.

211. Одним з основних завдань економічної дипломатії залишатиметься сприяння залученню міжнародної допомоги для відбудови економіки тимчасово окупованих територій після їх деокупації та забезпечення державного суверенітету України, а також прилеглих постраждалих від конфлікту регіонів України, нейтралізації загрози забруднення і деградації довкілля на тимчасово окупованих територіях.

212. Продовжуватиметься робота із залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги на підтримку проведення внутрішніх реформ в Україні, зокрема щодо утвердження верховенства права, протидії корупції, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

213. Пріоритетними напрямами діяльності є зміцнення енергетичної безпеки України та розширення з цією метою взаємодії з міжнародними організаціями (ініціативами) з питань енергетики.

214. До пріоритетних напрямів належить також розширення участі у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, зокрема шляхом забезпечення зміцнення позицій держави на світових ринках продовольства, збільшення експорту вітчизняної аграрної продукції з високим ступенем переробки сировини.

215. Публічна дипломатія є важливим інструментом формування позитивного іміджу України як надійного партнера і форпосту захисту демократичних цінностей на європейському просторі, що набуває особливої актуальності в умовах зростання гібридних загроз.

216. Упровадження засобів публічної дипломатії сприятиме ствердженню України як активного учасника регіональних та світових політичних, культурних, економічних та інших процесів, а також як держави, що генерує та пропонує рішення глобальних проблем і ділиться досвідом у сферах, що є актуальними для міжнародної спільноти.

217. Серед основних завдань публічної дипломатії - комунікація з громадськістю іноземних держав у контексті національних інтересів України, проактивне поширення об'єктивної, повної і збалансованої інформації про події в Україні, її офіційну внутрішню і зовнішню політику, позицію держави у глобальних і регіональних процесах, її зусилля у проведенні реформ, економічний, інвестиційний, туристичний та освітній потенціал, культурну спадщину та сьогодення, що сприятиме створенню позитивного інформаційного супроводу для реалізації цілей зовнішньополітичної діяльності держави.

218. Важливим напрямом вважається розвиток у пріоритетних державах експертної дипломатії шляхом проведення через формальні і неформальні канали системної роботи з представниками наукової спільноти, закладів вищої освіти, експертами, державними і недержавними аналітичними центрами, національними і міжнародними об'єднаннями, профільними академічними і дослідницькими установами, засобами масової інформації, дорадчими і експертними радами.

219. Пріоритетним напрямом є забезпечення захисту від загроз в інформаційній сфері. Застосування Російською Федерацією технологій гібридної війни проти України перетворило інформаційну сферу на одну з ключових арен протиборства. До того ж дезінформаційні атаки та масове маніпулювання свідомістю спрямовуються не лише проти України, а й проти міжнародних партнерів нашої держави.

220. Розбудовуватиметься система проактивного захисту від дезінформаційних атак через створення національної платформи протидії ворожій пропаганді, залучення до цієї роботи експертів із громадських об'єднань та засобів масової інформації, активізацію взаємодії з відповідними центрами в державах - членах ЄС, НАТО, проведення інформаційних кампаній зі спростування російських наративів.

221. Публічна дипломатія має носити скоординований характер та супроводжуватися максимальним посиленням комунікаційної спроможності всіх органів виконавчої влади з метою утвердження міжнародного авторитету України та піднесення у світі її іміджу як демократичної, мультикультурної та людиноцентричної держави. Для цього розбудовуватиметься та запроваджуватиметься ефективна система стратегічних комунікацій.

222. Покращенню розуміння і сприйняття України у світі та розвитку її культурних зв'язків з іншими державами сприятиме діяльність державної установи "Український інститут".

223. Кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, повинен відчувати підтримку держави і бути впевненим, що держава його захищає.

224. Україна розширюватиме географію дипломатичної та консульської присутності за кордоном задля покращення захисту прав і законних інтересів своїх громадян. Збільшуватиметься чисельність посадових осіб консульських установ України, зростатиме обсяг та покращуватиметься якість консульських послуг, розширюватиметься мережа почесних консулів.

225. З метою забезпечення громадян і юридичних осіб України якісними консульськими послугами здійснюються їх комплексна цифровізація та автоматизація, упроваджуються новітні засоби у сфері комунікацій.

226. Відбуватиметься модернізація інформаційно-телекомунікаційної системи консульської служби з метою кращого забезпечення функціонування, захисту та обміну даними з інформаційними системами інших органів виконавчої влади. Система включатиме організаційні, криптографічні, технічні та програмні засоби, її удосконалення здійснюватиметься відповідно до національного законодавства з урахуванням міжнародних стандартів та вимог законодавства ЄС щодо захисту персональних даних.

227. Буде забезпечено модернізацію всіх інформаційних продуктів консульської служби, автоматизовано процеси її роботи з метою удосконалення системи надання консульських послуг громадянам і юридичним особам України за кордоном.

228. Уживатимуться політико-дипломатичні та міжнародно-правові заходи із залученням іноземних партнерів та міжнародних організацій, спрямовані на звільнення та повернення на Батьківщину громадян України, незаконно утримуваних у Російській Федерації. Забезпечуватиметься консульський супровід справ утримуваних громадян України для гарантування максимального дотримання їх прав та законних інтересів відповідно до загальновизнаних стандартів у сфері прав людини.

229. З метою розширення можливостей для подорожей громадян України триватиме робота щодо збільшення переліку держав з безвізовим чи максимально сприятливим режимом поїздок для громадян України.

230. Утверджуватиметься імідж України як держави з ефективною візовою системою і прозорим та зручним для іноземців порядком оформлення віз, удосконалюватимуться візові процедури та поліпшуватимуться стандарти візового обслуговування, впроваджуватимуться електронні візи, на взаємній основі спрощуватимуться режими в'їзду іноземців в Україну.

231. Українці за кордоном є частиною Українського народу. Українська держава і надалі активно розвиватиме зв'язки з етнічними українцями, які проживають за її межами, та українцями, які працюють в інших державах, дбатиме про задоволення їх національно-культурних і мовних потреб.

232. Україна залучатиме потенціал українців за кордоном до реалізації своїх зовнішньополітичних цілей, зокрема у контексті відновлення миру і територіальної цілісності держави, протидії антиукраїнській пропаганді, посилення політичного та санкційного тиску на державу-агресора, просування позитивного іміджу України за кордоном, розвитку економічної співпраці та залучення інвестицій і технологій.

233. Національне законодавство про закордонних українців та зовнішню трудову міграцію має передбачати конкретні механізми, спрямовані на збереження та утвердження національної ідентичності українців.

234. Під час опрацювання заходів зовнішньополітичної діяльності слід застосовувати максимально збалансовані, людиноцентричні підходи до забезпечення прав громадян України, які займаються оплачуваною діяльністю в інших державах, зокрема шляхом удосконалення договірно-правової бази з іншими державами у сферах працевлаштування та трудової міграції, забезпечення умов для повернення в Україну та подальшої безперешкодної реінтеграції у суспільство трудових мігрантів та членів їхніх сімей.

235. Співпраця із закордонними українцями та їх громадськими організаціями має носити системний та інституалізований характер. Досягнення цієї мети потребує внесення відповідних змін до законодавства України, зокрема щодо законодавчого закріплення за Міністерством закордонних справ України повноважень центрального органу виконавчої влади з питань співпраці із закордонними українцями, створення правових умов для розширення можливостей осіб, які набули статус закордонного українця, зокрема у сфері здобуття освіти, професійної перекваліфікації, участі у державних процесах. Потребує вирішення в установленому порядку питання щодо поліпшення організаційно-фінансового забезпечення діяльності Міністерства закордонних справ України з питань співпраці із закордонними українцями.

236. Затвердження нової державної цільової програми співпраці з закордонними українцями сприятиме вирішенню завдань із забезпечення реалізації прав закордонних українців в інших державах, задоволення їх потреб у культурній, мовній, освітній сферах, розвитку українського шкільництва за межами України, зокрема у формі суботніх та недільних шкіл, розширенню можливостей навчання і працевлаштування закордонних українців в Україні.

237. Продовжуватиметься конструктивний діалог з громадськими організаціями закордонних українців, спрямований на їх згуртування та гідне представлення в інших державах.

238. Триватиме робота за участю громадських організацій закордонних українців щодо визнання у світі Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду Українського народу та увічнення пам'яті жертв Голодомору.

239. Пріоритетним напрямом є здійснення у співпраці із закордонними українцями заходів щодо збереження об'єктів культурної спадщини України за кордоном.

240. Послідовна і стратегічно виважена зовнішньополітична діяльність України має бути зрозумілою для громадян України.

241. Зовнішньополітична діяльність України ґрунтується на національних інтересах, реалізується за принципом єдності зовнішньополітичного курсу держави, на засадах публічності, послідовності, передбачуваності, спирається на суспільну підтримку і є підзвітною громадськості.

242. Міністерство закордонних справ України координує діяльність державних органів у сфері зовнішніх зносин та забезпечує їх необхідною аналітичною інформацією, оцінює ризики, розробляє та вносить в установленому порядку на розгляд Президентові України, до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів пропозиції з питань зовнішньополітичної діяльності.

243. Забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави передбачає узгодження діяльності, що провадиться державними органами у сфері зовнішніх зносин, із Міністерством закордонних справ України як центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування та реалізацію єдиної державної політики у сфері зовнішніх зносин.

244. З метою моніторингу та коригування зовнішньополітичного курсу держави регулярно проводяться конференції керівників закордонних дипломатичних установ України за участю Президента України, керівників відповідних державних органів, представників громадських об'єднань та бізнесу.

245. Важливим чинником забезпечення успішної зовнішньополітичної діяльності України є використання зовнішньої експертизи та співпраця з відповідними експертними колами, аналітичними центрами у процесі вироблення та реалізації зовнішньополітичних рішень.

246. З метою посилення аналітичного забезпечення своєї діяльності Міністерство закордонних прав України залучатиме представників експертного середовища до розроблення стратегічних документів у зовнішньополітичній сфері, зокрема через практику реалізації спільних проектів.

247. Здійснення зовнішньополітичної діяльності України забезпечує сучасна та високопрофесійна дипломатична служба, яка здатна до інноваційних підходів та оперативного реагування на зовнішні виклики і загрози.

248. У державному навчально-науковому закладі післядипломної освіти "Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ" на постійній основі проводиться робота з удосконалення програм фахової та мовної підготовки і підвищення кваліфікації, зокрема із залученням провідних українських та закордонних фахівців у сфері зовнішньої політики, економіки, вивчення іноземних мов.

249. З урахуванням фінансових можливостей держави будуть здійснюватися заходи щодо розширення мережі закордонних дипломатичних установ України в державах Азії, Африки, Близького Сходу, Латинської Америки та їх достатнього кадрового забезпечення.

250. Важливим напрямом роботи є розвиток інформаційних ресурсів та інформаційно-телекомунікаційних систем, посилення кібербезпеки і захисту інформації, впровадження електронних консульських послуг, зокрема з метою спрощення консульських процедур.

251. Буде розгорнуто інфраструктуру для захищеного віддаленого доступу працівників закордонних дипломатичних установ України до внутрішніх інформаційних ресурсів і систем Міністерства закордонних справ України з метою створення віртуального централізованого електронного офісу, який підвищить ефективність взаємодії працівників Міністерства закордонних справ України та закордонних дипломатичних установ України.

252. Продовжиться впровадження стратегії забезпечення рівних можливостей, метою якої є підтримка жіночого лідерства на дипломатичній службі.

Заключні положення

253. Ця Стратегія базується на Конституції та законах України, чинних міжнародних договорах України, Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, і є документом середньострокового планування та основою для розроблення програмних документів за окремими напрямами зовнішньополітичної діяльності, середньострокового плану дій та щорічних планів роботи Міністерства закордонних справ України.

254. Реалізація Стратегії фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.