Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України

95. У разі втрати в дорозі під час відрядження службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування, а також командира (начальника) військової частини (установи), в якій він проходить службу у військовому резерві.

96. У разі затримки в дорозі під час відрядження з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження чи довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командира (начальника) військової частини (установи), в якій він проходить службу у військовому резерві.

97. Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

98. Про затримку резервіста понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, в розпорядження якої він прибув, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовий комісар зобов'язані повідомити командира (начальника) військової частини (установи), який направив резервіста у відрядження, із зазначенням причин затримки.

99. У разі неповернення резервіста з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини (установи), в якій він проходить службу у військовому резерві, негайно надсилає запит посадовій особі, в розпорядження якої був відряджений резервіст, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини (установи) організовує його розшук в установленому порядку.

100. Резервісти, які не мають досвіду військової служби, проходять підготовку у військових частинах. За необхідності та за наявності відповідного фінансування резервісти проходять підготовку з числа осіб:

сержантського і старшинського складу - при навчальних центрах;

офіцерського складу - при вищих військових навчальних закладах.

101. Резервісти, прийняті на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які мають досвід військової служби, та прийняті на цю службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, проходять перепідготовку у військових частинах (навчальних центрах), а резервісти з числа осіб офіцерського складу - при вищих військових навчальних закладах.

102. Резервісти, які прослужили у військовому резерві не менше одного року, можуть підвищувати свою кваліфікацію у зв'язку зі службовою необхідністю.

103. Добір кандидатів для підвищення кваліфікації, в тому числі на їх особисте прохання, здійснюється командирами (начальниками) військових частин (установ).

104. Порядок направлення резервістів для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації до вищих військових навчальних закладів та до навчальних центрів, перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

105. Резервісти після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації складають іспити за відповідними навчальними програмами.

Резервістам, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського (старшинського) складу і склали іспити, присвоюється відповідне військове звання у порядку, встановленому цим Положенням.

106. Відрахування резервістів із військових навчальних закладів, навчальних центрів за станом здоров'я в разі виникнення у них під час навчання захворювань здійснюється на підставі висновку начальника медичної служби вищого військового навчального закладу чи навчального центру.

Рішення про відрахування резервістів приймається начальниками військових навчальних закладів і навчальних центрів.

107. Підготовка резервістів здійснюється у складі штатних підрозділів військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, або інших підрозділів зі спорідненою підготовкою за програмами підготовки та в порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

108. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 28, абзацом другим пункту 120-1 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини (установи) шляхом видання відповідного наказу.

Командир (начальник) військової частини (установи) у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг з наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

Датою звільнення зі служби у військовому резерві є день видання командиром (начальником) військової частини (установи) відповідного наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

109. Резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає по команді рапорт та документи, які підтверджують підставу звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

110. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.

111. Резервіст за три місяці до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві направляється на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення зі служби у військовому резерві.

112. Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 30 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та (або) рапорту безпосереднього начальника.

113. Наказ про застосування до резервіста таких дисциплінарних стягнень, як звільнення зі служби у військовому резерві через службову невідповідність, позбавлення військового звання, є підставою для видання наказу про його звільнення.

114. Резервіста, який підлягає звільненню зі служби у військовому резерві у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, командир (начальник) військової частини (установи) не пізніше ніж за два місяці до скорочення штатів або проведення організаційних заходів письмово попереджує про звільнення. Державна служба зайнятості про звільнення резервіста не повідомляється.

115. Рішення про дальше проходження служби у військовому резерві резервістом, який визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатним до проходження служби у військовому резерві в мирний час, приймає командир (начальник) військової частини (установи).

116. За наявності кількох підстав для звільнення, передбачених підпунктами 2 - 5, 9, 18 пункту 28 цього Положення, резервіст може обрати за бажанням одну з них.

Наказами командирів (начальників) військових частин (установ) до резервістів, які звільняються зі служби у військовому резерві (крім резервістів, які звільняються з підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 , 10, 13, 15, 16 пункту 28, пунктом 57 цього Положення), можуть бути застосовані заохочення, передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

117. Для резервістів, звільнених зі служби у військовому резерві, які позитивно характеризувалися під час проходження служби у військовому резерві, організовуються урочисті проводи.

118. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення зі служби у військовому резерві резервіст підлягає поновленню на службі у військовому резерві на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Цей період зараховується резервісту до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

119. У разі незаконного звільнення резервіста зі служби у військовому резерві поновлення його на попередній або на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді здійснюється наказом командира (начальника) військової частини (установи), який звільнив резервіста зі служби у військовому резерві.

120. Звільнення зі служби у військовому резерві Збройних Сил України резервістів, визнаних судом безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється на підставі рішень суду про визнання безвісно відсутніми чи оголошення померлими:

резервістів офіцерського складу - командувачем виду Збройних Сил України, військ оперативного командування, начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України, Міністром оборони України відповідно до їх повноважень;

резервістів рядового складу, сержантського та старшинського складу - командувачами видів Збройних Сил України, військ оперативного командування, прирівняними до них особами і вище.

120-1. Під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов'язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.

Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві не може бути припиненим (розірваним) в особливий період, а громадянин, який його уклав та зарахований до військового оперативного резерву першої черги, продовжує службу у військовому резерві на умовах, визначених законодавством, до завершення особливого періоду. Після завершення особливого періоду громадяни, які проходили службу у військовому оперативному резерві першої черги, мають право в добровільному порядку укласти контракт на проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених законом.

120-2. Призов резервістів військового оперативного резерву першої черги здійснюється в разі оголошення загальної мобілізації або в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України.

120-3. Порядок організації призову резервістів військового оперативного резерву першої черги на військову службу визначається Генеральним штабом Збройних Сил України. Термін виконання заходів призову не повинен перевищувати 48 годин.

120-4. Зарахування військовослужбовців до військового оперативного резерву першої черги здійснюється під час звільнення військовослужбовців із строкової служби або з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період за наказами командирів (начальників) військових частин (установ). У наказі вказуються: посада, на яку призначений резервіст; військовий комісаріат, у якому він буде перебувати на військовому обліку; адреса проживання та порядок оповіщення резервіста. Зазначений наказ доводиться до резервіста під особистий підпис у день звільнення.

Дані про зарахування військовослужбовця до військового оперативного резерву першої черги заносяться до його військово-облікових документів.

Особливості ведення військового обліку резервістів, зарахованих до військового оперативного резерву першої черги, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

120-5. Резервіст військового оперативного резерву першої черги зобов'язаний:

ознайомитися з наказом командира (начальника) військової частини (установи) про зарахування до військового оперативного резерву першої черги під особистий підпис;

прибути в п'ятиденний термін після звільнення у запас до районного (міського) військового комісаріату за місцем проживання (перебування) для постановки на військовий облік;

під час вибуття з військової частини (установи) та при постановці на військовий облік у військовому комісаріаті уточнити порядок своїх дій на випадок його призову під час мобілізації, на особливий період;

зберігати після звільнення і до кінця особливого періоду військову форму одягу, якою він був забезпечений Міністерством оборони України, та у разі призову під час мобілізації, на особливий період, мати її із собою при прибутті до військової частини (установи);

у разі змін місця проживання (перебування) або порядку оповіщення повідомити про це відповідного командира (начальника) військової частини (установи) та військового комісара у семиденний термін;

прибути після оповіщення командиром (начальником) військової частини (установи) або військовим комісаром щодо його призову під час мобілізації, на особливий період, протягом 24 годин до військової частини (установи), в якій він проходить службу у військовому резерві, та діяти за вказівками командира (начальника) військової частини (установи).

121. Розміри грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

122. Порядок медичного забезпечення резервістів під час виконання обов'язків служби у військовому резерві визначається Міністерством оборони України.

123. Під час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно з установленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців знаки розрізнення, що свідчать про їх належність до резервістів. На них поширюються правила носіння військової форми одягу.

124. Харчування резервістів у військових частинах під час виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється у порядку та за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

125. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для Міністерства оборони України.

126. Під час виконання обов'язків служби у військовому резерві резервісти несуть відповідальність, передбачену законодавством.