Стандарт надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію

1.1. Стандарт надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію (далі - Стандарт) - комплекс соціальних норм і нормативів, на базі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій щодо надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію (далі - ко-інфекція ТБ/ВІЛ).

Соціальні норми і нормативи хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію - сукупність показників обов'язкового забезпечення потреб хворих на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію в соціальних послугах.

Стандарт застосовується з метою реалізації прав хворих на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію на забезпечення потреб в отриманні соціальних послуг.

1.2. У Стандарті терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про соціальні стандарти та соціальні гарантії", "Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки".

1.3. Цільові групи, на які поширюється дія цього Стандарту (далі - отримувачі послуг):

дорослі люди з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ;

ВІЛ-інфіковані дорослі, які отримують хіміопрофілактику туберкульозу;

вразливі до ко-інфекції ТБ/ВІЛ групи населення;

близьке оточення осіб з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

1.4. Дотримання норм цього Стандарту є обов'язковим для суб'єктів надання соціальних послуг.

1.5. Однією з основних вимог до потенційного суб'єкта надання послуг є спроможність налагодити співпрацю із лікувально-профілактичними закладами та іншими закладами/установами/організаціями з метою залучення необхідних фахівців відповідно до потреб отримувача послуг.

З метою забезпечення якості послуг не нижче рівня, визначеного Стандартом, організації, заклади/установи, що надають відповідні послуги, можуть надавати їх спільно на підставі угод про співробітництво.

2.1. Перелік видів послуг, що можуть надаватися хворим на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ, визначається відповідно до статті 5 Закону України "Про соціальні послуги".

2.2. Соціально-побутові послуги передбачають:

надання отримувачам послуг натуральної допомоги: продуктів харчування, м'якого та твердого інвентарю (послуга надається під час формування в отримувачів послуг прихильності до діагностики та лікування, в об'ємах залежно від бюджету організації, закладу/установи, що надає послуги; рішення про доцільність послуги приймає фахівець з соціальної роботи, соціальний працівник);

транспортування та супроводження отримувачів послуг (з метою формування прихильності до діагностики у разі отримання послуг у інших закладах/установах та наявності функціональних обмежень і ускладнення в пересуванні; послуга надається у межах норм, установлених суб'єктом надання соціально-побутових послуг).

Ці послуги надаються фахівцями із соціальної роботи, соціальними працівниками, соціальними робітниками, волонтерами.

2.3. Психологічні послуги передбачають:

психологічне консультування, що включає в себе психологічну діагностику випадку;

надання психологічної підтримки (бесіди тощо).

Психологічні послуги надаються психологами, соціальними працівниками або фахівцями з соціальної роботи і спрямовані на подолання психологічних проблем, що зумовлені ВІЛ-статусом та ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

2.4. Соціально-медичні послуги передбачають:

консультування щодо можливих проблем зі здоров'ям та шляхів їх уникнення чи вирішення (в тому числі кількома спеціалістами одночасно - спільний прийом інфекціоніста та фтизіатра);

мотивування людей, що живуть з ВІЛ, до проходження діагностики на туберкульоз;

формування та підтримку прихильності хворих на ко-інфекцією ТБ/ВІЛ до антиретровірусної терапії, вживання протитуберкульозних препаратів, проходження повного курсу лікування, своєчасності та регулярності відвідування закладів охорони здоров'я для здійснення диспансерного спостереження.

Ці послуги можуть надаватися фахівцем із соціальної роботи/соціальним працівником, соціальним робітником, лікарем-інфекціоністом, лікарем-фтизіатром, фельдшером/медичною сестрою/ патронажною медичною сестрою, психологом, в тому числі об'єднаними в групи.

2.5. Юридичні послуги передбачають:

представлення інтересів отримувачів послуг в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, допомогу в оформленні/відновленні документів, здійснення захисту прав та інтересів отримувачів послуг, адвокатську допомогу;

надання консультацій щодо захисту прав отримувачів, у тому числі від можливих порушень;

надання юридичної допомоги у поданні скарг на діяльність або бездіяльність посадових осіб закладів/установ, що порушують законні права людей, що живуть з ВІЛ (пояснення змісту таких документів залежно від суті і стану проблем, визначення шляхів і здійснення практичних заходів для їх вирішення).

Юридичні послуги надаються юристами, адвокатами, фахівцями з соціальної роботи чи соціальними працівниками.

2.6. Інформаційні послуги передбачають:

розповсюдження інформаційно-освітніх матеріалів щодо туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, інфекцій, що передаються статевим шляхом, антиретровірусної терапії;

надання інформації щодо туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, інфекцій, що передаються статевим шляхом, антиретровірусної терапії та про заклади/установи та організації, які надають необхідні отримувачам послуги (надається лікарем-фтизіатром, лікарем-інфекціоністом або іншим спеціалістом, в тому числі фахівцем з соціальної роботи і соціальним працівником).

Інформація стосовно проблем отримувача послуг повинна надаватися у повному обсязі, своєчасно, бути зрозумілою та доступною для нього, відповідати таким критеріям: використання офіційних статистичних даних або посилання на дослідження, під час яких були отримані дані; відповідність інформації медичного характеру змісту клінічних протоколів або кращих світових практик, що рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

Ця послуга може надаватися фахівцем із соціальної роботи, соціальним працівником, волонтером і включає в себе розповсюдження серед отримувачів послуг тематичних інформаційно-освітніх друкованих матеріалів (листівки, буклети, брошури тощо).

2.7. Соціальні послуги хворим на поєднані захворювання надаються з метою подолання життєвих труднощів, зумовлених ко-інфекцією ТБ/ВІЛ, збереження та підвищення соціального статусу отримувачів послуг, зокрема шляхом формування у них активної позиції та вміння самостійно долати складні життєві обставини.

3.1. Кадрове забезпечення

У процесі надання соціальних послуг хворим з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ втілюється мультидисциплінарний підхід, коли фахівці з різних галузей працюють скоординовано у наданні комплексу послуг отримувачу. Кількісний склад мультидисциплінарної команди в кожному окремому випадку визначається надавачем послуг на основі оцінки потреб отримувачів послуг. У випадку, коли у штатному розписі суб'єкта надання соціальних послуг, при якому створюється мультидисциплінарна команда, відсутній фахівець необхідного профілю, додатково можуть залучатися фахівці з інших закладів/установ чи організацій, на основі укладених угод про співпрацю.

До мультидисциплінарної команди можуть бути залучені:

фахівець із соціальної роботи/ соціальний працівник;

соціальний робітник;

лікарі (інфекціоніст, фтизіатр);

фельдшер/медична сестра/патронажна медична сестра;

психолог.

За потреби до складу мультидисциплінарної команди може входити юрист.

До складу такої команди, якщо отримувачі потребують інших послуг, можуть залучатися також лікарі іншого профілю: наркологи, дерматовенерологи, психіатри (за показаннями) та немедичні працівники, які пройшли спеціальну підготовку до роботи з даною категорією отримувачів послуг.

Суб'єкти надання соціальних послуг можуть залучати до співпраці волонтерів (волонтерські організації, об'єднання), що пройшли відповідне навчання.

3.2. Послуги можуть бути разовими чи багаторазовими, різної тривалості у часі. Строк надання соціальних послуг визначається індивідуально для кожного отримувача послуг залежно від його потреб.

3.3. Етапи надання послуг

3.3.1. Початок надання послуг

Надання послуг проводиться за добровільною згодою отримувачів послуг шляхом направлення їх з будь-яких закладів/установ чи організацій чи особистого звернення до суб'єктів надання соціальних послуг. На першій зустрічі з отримувачем послуг суб'єкт надання послуг інформує отримувача про послуги, які надаються відповідно до цього Стандарту. Інформація про такі послуги в обов'язковому порядку включає: перелік основних послуг, що надаються суб'єктом; зміст послуг; строки їх надання; права та обов'язки суб'єкта надання соціальних послуг та їх отримувача.

За умов письмової або усної згоди на отримання послуг проводиться оцінювання потреб отримувача, його метою є планування соціального супроводу. Надавач послуг при зверненні здійснює первинне консультування та оцінювання потреб отримувача. Строк проведення оцінювання становить не більше одного тижня за умови активної участі отримувача в процесі оцінювання.

3.3.2. Безпосереднє надання послуг

На основі оцінювання з метою забезпечення надання якісних соціальних послуг фахівцем із соціальної роботи/соціальним працівником (із залученням мультидисциплінарної команди) спільно з отримувачем послуг протягом одного тижня складається індивідуальний план соціального супроводу, який викладається у зрозумілій для отримувача формі, узгоджується та підписується отримувачем та фахівцем із соціальної роботи/соціальним працівником.

Індивідуальний план соціального супроводу переглядається не рідше одного разу на місяць. До індивідуального плану вносяться зміни, що відображають нагальні потреби особи, яка отримує послуги.

Індивідуальний план соціального супроводу складається у двох примірниках: один примірник видається отримувачу (особі) послуг, інший - зберігається у суб'єкта надання соціальних послуг.

За виконання індивідуального плану супроводу та координацію роботи мультидисциплінарної команди відповідає фахівець із соціальної роботи/соціальний працівник.

3.3.3. Завершення процесу надання соціальних послуг та визначення результатів

Надання соціальних послуг може бути припинене у разі:

відмови отримувача від послуг;

задоволення потреб отримувача у повному обсязі;

самовільного припинення лікування або виписки із стаціонару лікувально-профілактичного закладу за систематичне порушення режиму лікування;

зміни отримувачем послуг місця проживання без повідомлення співробітників закладу/установи чи організації, що надає послуги;

смерті отримувача послуг.

Після закінчення строку дії індивідуального плану за умови виконання зазначених у плані заходів проводиться остаточна оцінка результатів.

Оцінка результатів відбувається з урахуванням таких критеріїв якості надання соціальних послуг:

наявність у отримувача послуг мотивації до діагностики та сформована у нього прихильність до лікування;

відповідність переліку та змісту послуг, що надаються, потребам отримувача послуг;

рівень задоволеності отримувачів послуг (періодичний зріз).