Про затвердження Положення про розслідування авіаційних подій та інцидентів

12.2. Після отримання звітів ADREP від держав інформація перевіряється, заноситься в комп'ютерну базу даних і зберігається. Звіти, що вносяться до бази даних, містять інформацію про події у всьому світі. На підставі цих даних Державіаадміністрація отримує:

огляд звітів, отриманих ІКАО протягом двох попередніх місяців, і надання оновленої інформації про істотні події, які відбулися у всьому світі за відповідний період;

щорічні статистичні дані ADREP, які розподіляються на категорії залежно від видів подій і етапів польоту, на яких вони відбулися;

відповіді на запити про конкретну інформацію. Під час запиту інформації про конкретні проблеми безпеки польотів Державіаадміністрація направляє до ІКАО запит стосовно проблеми, яка вивчається. Інформація надається електронною поштою, факсимільним зв'язком, кур'єрським або поштовим відправленням залежно від терміновості запиту і обсягу даних, що відправляються;

на запит Державіаадміністрації ІКАО направляє повну облікову інформацію про АП та інциденти, повідомлену Україною до ІКАО за весь період членства в організації.

12.3. База даних ІКАО про АП та інциденти використовується для надання інформації з безпеки польотів. Державіаадміністрація надсилає запит щодо інформації ADREP для використання під час розслідування АП та інцидентів, планування і реалізації заходів з попередження АП. Інформація ADREP використовується для вивчення заходів з попередження АП, включаючи дослідження експлуатантів, виробників і організацій із забезпечення безпеки польотів. Інформація надається до ІКАО за умови, що інформація ADREP використовуватиметься тільки з метою попередження АП та не буде використана з метою встановлення чиєїсь вини чи відповідальності.

12.4. Достовірність інформації з безпеки польотів, яку ІКАО передає державам, залежить від ретельності і точності направленої в ІКАО інформації щодо проведення розслідування АП чи інциденту. Державіаадміністрація повинна надавати якомога точну інформацію про всі розслідувані нею події відповідно до вимог Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Тільки в цьому випадку ІКАО може надавати достовірну і повну інформацію, необхідну для запобігання АП.

12.5. Форма попереднього звіту є простим і стандартним способом передачі попередньої інформації. Згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію при виникненні АП з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кг, Державіаадміністрація направляє попередній звіт:

державі реєстрації або державі місця події залежно від обставин;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

будь-якій державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів;

ІКАО.

12.6. У тих випадках, коли максимальна маса ПС, з яким відбулася АП, складає 2250 кг або менше і коли розглядаються питання льотної придатності або питання, що представляють інтереси для інших держав, Державіаадміністрація направляє попередній звіт вищезазначеним державам, крім ІКАО.

12.7. Попередній звіт відсилається авіапоштою протягом 30 днів з моменту АП, якщо до цього часу не був направлений інформаційний звіт про АП /інцидент. Якщо це торкається питань, безпосередньо пов'язаних з безпекою польотів, попередній звіт надається відразу після отримання інформації засобами зв'язку.

12.8. Після завершення розслідування і розсилання остаточного звіту готується інформаційний звіт про АП. Мета інформаційного звіту про АП полягає в повідомленні про АП, включаючи фактори (причини) і рекомендації з безпеки польотів. Згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію інформаційний звіт про АП направляється до ІКАО, коли маса ПС складає більше ніж 2250 кг.

12.9. Якщо вкінці розслідування з'ясовується, що деякі дані попереднього звіту є неточними або неповними, про це необхідно вказати в інформаційному звіті про АП. Після отримання ІКАО інформаційного звіту про АП проводиться оновлення інформації попереднього звіту. Аналогічним чином, якщо держава знову починає проводити розслідування, попередню інформацію слід відновити в новому звіті.

12.10. Якщо розслідування АП завершилося й інформаційний звіт про АП може бути підготовлений протягом 30 днів після події, Державіаадміністрація направляє до ІКАО інформаційний звіт про АП замість попереднього звіту. У цих випадках направляється інформаційний звіт державам, які одержують попередній звіт.

12.11. При розслідуванні інциденту з ПС, максимальна маса якого складає більше 5700 кг, Державіаадміністрація після розслідування направляє до ІКАО при першій можливості інформаційний звіт про АП.

12.12. Види інцидентів, які представляють основний інтерес для ІКАО в плані досліджень запобігання АП, наводяться в доповненні до Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

12.13. Відповідно до вимог документа Doc 9756 ІКАО при використанні ІКАО інформації про інциденти вводяться такі вимоги:

інформація про інцидент використовується ІКАО тільки з метою попередження АП;

якщо аналіз з безпеки польотів ІКАО готується на основі інформації про інцидент, на неї робиться посилання;

ІКАО знеособлює звіти про інциденти перед їх поширенням шляхом вилучення назви держави реєстрації, національності і реєстраційних знаків, а також найменування власника та експлуатанта ПС.

1. Належне планування та готовність до проведення розслідування необхідні для забезпечення оперативного прибуття розслідувачів АП на місце події та значною мірою визначають ефективність розслідування.

2. Засоби індивідуального захисту розслідувачів повинні використовуватися для захисту від впливу біологічно небезпечних речовин. До складу захисного спорядження повинні входити сонцезахисні креми, засоби для відлякування комах тощо.

3. У зв'язку з тим, що АП може статися в будь-якій місцевості: в аеропорту, гірській місцевості, на болоті, в лісі, пустелі тощо, розслідувачі АП повинні бути готовими долати значні труднощі для прибуття на місце події. Вони повинні підтримувати добру фізичну форму, а при виборі робочого спорядження належним чином враховувати характер місцевості та погодні умови.

4. Одяг розслідувача повинен бути зручним та забезпечувати захист з урахуванням умов роботи та погоди. При плануванні виїзду на місце події бажано мати запасний комплект верхнього одягу.

Найбільш важливими елементами одягу є зручне взуття, вітро- та водозахисна куртка, брюки та головний убір. Взуття повинно захищати від ушкоджень внаслідок удару чи проколу, бути водонепроникним, мастило- та кислотостійким.

5. Для виїзду на місце події розслідувач АП повинен мати достатньо запасів та обладнання з урахуванням місцевості, на якій доведеться працювати: продукти харчування, аптечку, намет, засоби зв'язку тощо, а для роботи в малонаселеній та важкодоступній місцевості повинні залучатися провідники.

В окремих випадках потрібно передбачати необхідність використання спеціального обладнання, зокрема снігоходів та лиж. Розслідувач АП повинен мати постійний та вільний доступ до такого обладнання і навички його використання.

6. Комплект похідного спорядження для проведення розслідування.

6.1. Розслідувачі повинні брати на місце події лише ті предмети, які вони будуть використовувати. Якщо на місце події виїздять кілька розслідувачів, як правило, кожному з них немає потреби брати всі предмети обладнання.

6.2. Предмети загального користування:

6.2.1. Документи, що засвідчують особу (сертифікат або посвідчення інспектора з розслідування), нарукавна пов'язка чи яскрава куртка (залежно від погодних умов);

6.2.2. Відповідна документація (нормативно-правові акти, керівництва, каталоги, ПРАПІУ, План роботи комісії з розслідування тощо);

6.2.3. Готівкові кошти на випадок непередбачених обставин.

6.3. Обладнання для огляду місця події.

Для проведення розслідування на місці події розслідувач забезпечується таким обладнанням:

крупномасштабні мапи району події;

магнітний компас;

приймач супутникової системи місцезнаходження - GPS;

лазерне обладнання для зйомки;

клінометр;

навігаційний обчислювач, транспортир, циркуляр;

рулетка довжиною не менше 20 м і лінійка довжиною 30 см;

котушка з мотузкою (50-300 м).

6.4. Приладдя для розмітки.

Для розмітки на місці події розслідувач повинен мати:

ярлики, прив'язні та самонаклеювані бирки;

маркери-прапорці та віхи;

папір для письма, міліметровий папір, зошити у водонепроникних обкладинках та робочі папки із затискачами.

6.5. Інструменти і матеріали для взяття проб.

Для взяття проб на місці події розслідувач повинен мати такі засоби:

водонепроникний кишеньковий ліхтар із запасними батарейками і лампочками;

невеликий магніт;

універсальний ніж;

дзеркальце;

лупа (10-кратна);

комплект антистатичних контейнерів (для компонентів електронного обладнання) і стерильних пляшок (для проб авіаційного палива, мастила та рідин, а також для проб патологічної рідини і тканин);

сифони;

пластикові мішки (різного розміру) і пластикова плівка;

клейка стрічка.

6.6. Інше обладнання.

До іншого обладнання, яке повинен мати розслідувач на місці події, належать:

аптечка першої медичної допомоги;

щільні рукавички, захисний комбінезон та інші захисні засоби (каска, окуляри, маска для обличчя);

захисна одежа і засоби біологічного захисту;

модель літака;

фотообладнання (об'єктив зі змінною фокусною відстанню, макрознімальний об'єктив, ширококутовий об'єктив, електронний спалах, фотоплівка для нецифрової камери);

відеокамера;

бінокль з вмонтованим компасом і далекомірним пристроєм;

портативний магнітофон або диктофон, запасні касети та батарейки (акумулятори);

портативні засоби зв'язку (мобільний телефон, дуплексна радіостанція), запасні батарейки (акумулятори);

портативний комп'ютер, факс.

1. Аналіз обставин авіаційної події

Характер польотного завдання, законність та режим польоту.

Дані про командира ПС, пасажирів та вантаж, польотна маса і центрування ПС.

Прогнозовані і фактичні метеорологічні умови польоту за маршрутом.

Орнітологічна обстановка на трасі польоту та в районі АП.

Особливості повітряної та наземної обстановок, можливість бойових пошкоджень.

Показання очевидців АП.

Режим роботи наземних технічних засобів забезпечення польоту.

2. Вивчення даних про авіаційну техніку

Аеродромно-кліматичні умови базування.

Дані про наробіток, термін служби, ремонти і доробок.

Повнота і якість виконання робіт з технічної експлуатації і збереження.

Контроль кількості і кондиційності ПММ, спеціальних рідин і газів.

Статистика АП, серйозних інцидентів і відмов на ПС цього типу.

Аналіз відмов і пошкоджень, що виявлені на ПС.

Підготовка ПС до останнього польоту, усунення виявлених несправностей.

3. Обстеження місця авіаційної події

Огляд місця падіння ПС.

Забезпечення охорони і безпеки місця падіння.

Пошук відокремлених елементів ПС за лінією останньої частини польоту.

Оцінка положення літака у польоті і параметрів польоту при виникненні і розвитку особливої (далі - ОС), складної (далі - СС), аварійної (далі - АС) і катастрофічної (далі - КС) ситуації під час зіткнення ПС із землею.

Аналіз зовнішніх ознак пожежі і руйнування конструкції ПС.

Фотографування і відеозйомка місця падіння та стан ПС.

Складання кроків.

4. Аналіз даних бортового реєстратора

Відновлення пошкодженого носія інформації (за наявності пошкодження).

Обробка і дешифрування записів бортового реєстратора.

Встановлення часу і ділянки виникнення АС.

Оцінка роботоздатності функціонування систем ПС.

Аналіз параметрів руху ПС у польоті і після виникнення АС.

Оцінка відповідності положення органів управління і параметрів руху ПС.

"Прив'язка" до речового повідомлення, радіообміну.

5. Оцінка роботоздатності основних систем

Викладка, зовнішній огляд, фотографування.

Аналіз деформацій і пошкоджень деталей.

Визначення наявності рідин і газів, величини тиску в системах.

Визначення наявності, величини напруги і сили струму в електричному колі.

Оцінка наявності зв'язку і відповідності положення керуючих і виконуючих елементів.

Випробування систем і агрегатів, що збереглися (за необхідності).

Розробка і дослідження технічного стану агрегатів (за необхідності).

6. Визначення характеру і умов пошкодження та порушення деталей

Визначення розмірів вузлів і деталей (при проведенні досліджень).

Визначення належності слідів на поверхні деталей (за необхідності).

Виявлення первинних і вторинних руйнувань.

Встановлення типу руйнування (втомленість матеріалу чи від однократно прикладеного навантаження).

Оцінка якості матеріалів і покриття (при проведенні досліджень).

Визначення сил тертя і ступеня пошкодження робочих поверхонь (за необхідності).

Визначення величини перегріву матеріалу (за необхідності).

7. Математичне моделювання динаміки польоту повітряного судна в особливій ситуації

Розрахунок аеродинамічних характеристик ПС у критичних режимах польоту.

Моделювання відмов системи керування, силової установки (двигуна), флюсування та ін.

Розрахунок навантажень на ПС при пошкодженні і руйнуванні елементів конструкції.

Моделювання зовнішніх впливів на ПС (за необхідності).

Формулювання граничних і початкових умов за наявною інформацією.

Складання алгоритму і програми математичного моделювання.

Вирішення прямого завдання динаміки польоту з моделюванням дій.

8. Аналіз людського фактора

Виявлення недоліків компонування робочих місць і обладнання кабіни.

Виявлення недоліків Керівництва з льотної експлуатації ПС, яке необхідно виконувати членам екіпажу.

Порушення і помилки, які допускав пілот (екіпаж) у раніше виконаних польотах.

Відповідність рівня підготовки екіпажу польотному завданню і умовам польоту.

Злітаність та індивідуальні особливості пілота (екіпажу).

Організація і виконання режиму передпольотного відпочинку екіпажу.

Рівень професійної підготовки інженерно-технічного персоналу, персоналу наземних служб і ОПР.

9. Медичні аспекти розслідування авіаційної події

Стан здоров'я пілота (членів екіпажу) напередодні АП і в день вильоту.

Індивідуальні психологічні особливості членів екіпажу за останній місяць.

Своєчасність і результати проходження обов'язкових медичних оглядів.

Емоційний стан, поведінка і дії пілота (членів екіпажу) в АС.

Результати аналізу на алкоголь, токсичні і лікарські препарати, наркотики.

10. Адміністративні заходи

Формування аварійної комісії і організація її роботи.

Залучення до розслідування АП компетентних організацій та експертів.

Аналіз забезпечення і керівництва польотом.

Аналіз ефективності пошуково-рятувальних робіт.

Розробка звіту комісії, класифікація і проведення аналізу за результатами розслідування, розсилка матеріалів.

Розробка профілактичних заходів.

Засоби індивідуального захисту, якими повинні користуватися розслідувачі на місці АП, можуть також знадобитися при проведенні досліджень і випробувань частин уламків за межами місця події.

Одноразові рукавички з латексу. Вони повинні бути міцними, незважаючи на те, що їх необхідно носити під робочими рукавичками. Перед тим як покинути місце події, рукавички слід належним чином утилізувати.

Робочі рукавички. Вони повинні бути міцними та зручними і захищати кисть руки, зап'ястя й передпліччя від уколів і подряпин. Як матеріал для рукавичок використовуються шкіра, нітрил і кевлар. Перед тим як покинути місце події, рукавички всіх трьох типів необхідно продезінфікувати або належним чином утилізувати.

Захисні маски. Вони повинні закривати ніс і рот. Маски бувають для одноразового й багаторазового використання, і перш ніж покинути місце події, їх слід продезінфікувати або належним чином утилізувати.

Захисні окуляри. Вони повинні захищати очі за рахунок щільного прилягання до обличчя з усіх боків. Звичайні захисні окуляри не підходять. Для запобігання запотіванню окуляри повинні мати одношляхові запірні клапани або вентиляційні отвори. Перед тим як покинути місце події, їх необхідно продезінфікувати або належним чином утилізувати.

Захисні костюми одноразового використання. Захисні костюми повинні бути міцними, вологонепроникними й добре підігнані. Бажано, щоб вони мали еластичні каптури й манжети на штанах. Для припасування костюмів і усунення розривів можна використовувати клейку стрічку. Перш ніж покинути місце події, захисні костюми необхідно належним чином утилізувати.

Одноразові захисні панчохи й чоботи. Рекомендується використовувати одноразові захисні панчохи з полівінілхлориду (ПВХ) або бутилкаучуку. Можна також використовувати робочі чоботи зі шкіри, гуми або гортексу. Перш ніж покинути місце події, захисні панчохи й чоботи необхідно продезінфікувати або належним чином утилізувати.

Хімічні речовини для дезінфекції. Для дезінфекції засобів індивідуального захисту використовують два види хімічних речовин. Ефективним засобом є 70%-ний розчин спирту, яким просочують серветки або великі рушники для рук. Найефективнішим дезінфікувальним розчином є суміш звичайного домашнього відбілювача з водою в співвідношенні 1/10. Змішувати спирт із відбілювачем неприпустимо.

Пакети для відходів, що становлять біологічну небезпеку. Для забруднених засобів індивідуального захисту повинні використовуватися спеціальні пакети для видалення відходів, що представляють біологічну небезпеку. Ці пакети бувають червоного або жовтогарячого кольорів і мають напис "Біологічна небезпека". При підготовці до перевезення використаний матеріал повинен упаковуватися у два пакети.

Необхідність проведення спеціальних досліджень агрегатів, деталей і елементів конструкції ПС (далі - агрегати) визначається комісією з розслідування АП. Відбір агрегатів проводиться виходячи з розробленої схеми причинно-наслідкових зв'язків можливих відмов авіаційної техніки або наявності зовнішніх ознак відмов. Крім того, можливе відправлення агрегатів на дослідження з метою підтвердження їх працездатності.

Вибір організації-виконавця дослідження проводиться виходячи з досвіду проведення подібних досліджень, наявності відповідно підготовлених фахівців, матеріально-технічної й лабораторної бази, методичного й наукового потенціалу і здійснюється комісією з розслідування АП. Такими організаціями можуть бути науково-дослідні організації, організації-розроблювачі, виготовлювачі й експлуатанти авіаційної техніки, ремонтні організації та ін.

Якщо ПС або його агрегати, що представляють інтерес для розслідування, виготовлені в іншій державі і є необхідність у проведенні дослідження в організаціях цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень ухвалюється комісією та затверджується головою Державіаадміністрації за узгодженням з уповноваженими представниками держав виробника, розробника, реєстрації або експлуатанта.

Підставою для проведення досліджень є технічне завдання комісії з розслідування АП. У технічному завданні докладно вказуються мета проведення дослідження, найменування й кількість агрегатів, що направляються на дослідження, а за необхідності й організації-співвиконавці, за участю яких повинні бути проведені дослідження.

До технічного завдання додається довідка з викладом у необхідному обсязі обставин події, даних про ПС й об'єкт дослідження, їх ремонт й технічне обслуговування, а також по можливості матеріали дешифрування засобів об'єктивного контролю.

Об'єкти направляються на адресу організації-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження.

Організація відправлення агрегатів на дослідження здійснюється відповідно до вказівок голови комісії з розслідування АП й покладається на авіакомпанію, аеропорт та інших.

Перед відправленням агрегати фотографуються у стані, в якому вони були виявлені на місці АП. У разі якщо для відділення або добування агрегатів застосовувалися спеціальні засоби (газоелектрозварювання, гідравлічні ножиці, ножівки і т.д.), про це складається відповідний акт, копія якого відправляється разом з технічним завданням. В акті вказуються тип використаних засобів, марка, характеристики різального інструменту (наприклад ножівка по металу з товщиною полотна 1,0 мм).

Упакування агрегатів у тару повинно забезпечувати:

запобігання нанесенню додаткових пошкоджень від взаємного зіткнення агрегатів у процесі транспортування;

запобігання попаданню на агрегати бруду, корозійно-активних та інших речовин.

При підготовці до транспортування складається докладний опис усіх агрегатів, що направляються на дослідження, і для кожної одиниці тари окремо. Загальний опис вкладається в тару N 1. Агрегати перед упакуванням маркуються відповідно до загального опису. Маркування проводиться або прикріпленням бирок, або наклеюванням за допомогою скотча етикеток, або іншим способом, що не пошкоджує агрегати і легко видаляється. При цьому кріплення бирок, етикеток і т.д. повинно бути досить міцним.

Формуляри виробів, паспорти агрегатів, етикетки пакуються в тару разом з агрегатами.