|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Кадмій | | | + |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Миш'як | | | + |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Мідь | | | + |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Нітрати | | + | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Нітрити | + | | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Перманганатна окиснюваність | | + | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Ртуть | | | + |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Свинець | | | + |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Цинк | | | + |
|----------------------------------------------------------------|
| Вміст реагентів та речовин |
|----------------------------------------------------------------|
|Діоксид вуглецю | + | | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Йод | + | | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Срібло | + | | |
|----------------------------+------------+-----------+----------|
|Фториди | + | | |
------------------------------------------------------------------
--------------
* Скорочений контроль питної води фасованої здійснюється у кожній партії продукції, а для питної води з пунктів розливу продуктивністю до 5 куб.м на годину - один раз на тиждень. Якщо продуктивність пункту розливу становить більше 5 куб.м на годину, скорочений контроль здійснюють один раз на добу.
** Щомісячний скорочений періодичний контроль здійснюється на підприємствах з об'ємом виробництва питної води до 60 куб.м/добу, а у разі об'єму виробництва питної води більше 60 куб.м/добу необхідно проводити ще одне дослідження на кожні додаткові 5 куб.м на добу.
*** Не визначаються у питних водах з пунктів розливу.
Додаток 11
до Державних санітарних норм
та правил "Гігієнічні вимоги
до води питної, призначеної
для споживання людиною"
(ДСанПіН 2.2.4-171-10)
ВИМОГИ
щодо санації шахтних колодязів
Санацію за епідемічними показниками розпочинають з дезінфекції підводної частини колодязя об'ємним способом. Для цього визначають об'єм води в колодязі і розраховують необхідну кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту за формулою
P = (E · C · 100)/H,
де: P - кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (г);
E - об'єм води в колодязі (куб.м);
C - задана концентрація активного хлору у воді колодязя (100 - 150 г/куб.м), достатня для дезінфекції стінок зрубу та гравійного фільтра на дні;
100 - постійний числовий коефіцієнт;
H - вміст активного хлору в хлорному вапні чи в кальції гіпохлориту (%).
Якщо вода у колодязі холодна (+4 град.C - +6 град.C), кількість хлорвмісного препарату для дезінфекції колодязя об'ємним способом збільшують вдвічі.
Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15 - 20 хв. жердинами чи частим опусканням та підніманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5 - 2 години.
Після попередньої дезінфекції із колодязя повністю відкачують
воду насосом чи відрами. Перед тим як людина спускається у
колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО , для чого у відрі
2
на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то
працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального
захисту органів дихання.
Потім проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і у разі необхідності ремонтують. Вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10% розчином хлорного вапна чи 5% розчином гіпохлориту кальцію та закопують.
Для остаточної дезінфекції поверхню стінок колодязя зрошують з гідропульта 5% розчином хлорного вапна чи 3% розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0,5 куб.дм на 1 кв.м площі стінок колодязя. Потім чекають, доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого дезінфікують підводну його частину об'ємним способом із розрахунку 100 - 150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6 - 8 год. Після закінчення цього часу беруть пробу води із колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або перевіряють пробу на запах. Якщо запах хлору відсутній, додають 1/4 чи 1/3 частину від початкової кількості препарату і залишають ще на 3 - 4 год. Після цього відбирають пробу води і направляють її до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних досліджень (не менше трьох досліджень через кожні 24 години).
Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, очікують, поки колодязь наповниться водою, і дезінфікують підводну частину об'ємним способом.
Додаток 12
до Державних санітарних норм
та правил "Гігієнічні вимоги
до води питної, призначеної
для споживання людиною"
(ДСанПіН 2.2.4-171-10)
ВИМОГИ
щодо знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів
Підставами для знезараження води в колодязі є її
невідповідність гігієнічним вимогам за показниками епідемічної
безпеки, наявність ознак забруднення води за санітарно-хімічними
показниками (знезаражують до виявлення джерела забруднення та
отримання позитивних результатів після санації), неефективна
санація колодязя, наявність вогнищ кишкових інфекцій в населеному
пункті (проводиться після дезінфекції колодязя до моменту повної
ліквідації вогнищ).
Воду в колодязі знезаражують за допомогою дозуючого патрона
за умови обов'язкового контролю її безпечності та якості за
санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. Тривале
знезараження води за допомогою дозуючих патронів не може бути
ефективним без попередньої санації колодязя.
Дозуючі патрони є ємностями циліндричної форми з пористими
стінками об'ємом 250, 500 чи 1000 куб.см, які заповнюють кальцієм
гіпохлориту чи хлорним вапном і занурюють у колодязь.
Для тривалого знезараження питної води необхідну кількість
кальцію гіпохлориту, який вміщує 52% активного хлору, розраховують
за формулою
X = 0,07 · X + 0,08 · X + 0,02 · X + 0,14 · X ,
1 2 3 4 5
де: X - кількість препарату, що необхідна для заповнення
1
патрона (кг);
X - об'єм води у колодязі (куб.м);
2
X - дебіт колодязя (куб.м/год) - визначають
3
експериментально;
X - водозабір (куб.м/добу) - визначають шляхом опитування
4
населення;
X - хлоропоглинання води (мг/куб.дм) - визначають
5
експериментально.
У випадку застосування хлорного вапна, яке вміщує 25%
активного хлору, розрахункова кількість реагенту збільшується у
2 рази.
Якщо вміст активного хлору у реагенті не відповідає
розрахунковому, то здійснюють перерахунок за формулою
P = (X · H )/H ,
1 1 2
де: P - кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (кг);
X - кількість реагенту, що необхідна для заправки патрона
1
(кг);
H - вміст активного хлору в препараті, що прийнято у
1
розрахунок (52% для гіпохлориту або 25% для хлорного вапна);
H - фактичний вміст активного хлору у препараті (%).
2
Під час знезараження води в колодязі в зимовий період
розрахункова кількість препарату також збільшується у 2 рази.
Для визначення дебіту колодязя - кількості води (куб.м), що
можна отримати з колодязя за 1 годину, необхідно швидко відкачати
воду з колодязя, вимірюючи її кількість, і зареєструвати час
відновлення вихідного рівня. Розраховують дебіт колодязя за
формулою
D = (V · 60)/t,
де: D - дебіт колодязя (куб.м/год);
V - об'єм води, яку було відкачано (куб.м);
t - сумарний час, що складається з часу відкачування та
відновлення рівня води у колодязі (хвилини);
60 - постійний коефіцієнт.
Перед наповненням патрон попередньо витримують у воді
протягом 3 - 5 годин, потім заповнюють розрахованою кількістю
знезаражуючого реагенту, додають 100 - 300 куб.см води та щільно
перемішують (до утворення рівномірної суміші). Після цього патрон
зачиняють керамічною або гумовою пробкою, підвішують у колодязі та
занурюють у воду приблизно на 0,5 м нижче верхнього рівня води (на
0,2 - 0,5 м від дна колодязя).
Контроль за концентрацією активного залишкового хлору у воді
колодязя проводять через 6 годин після занурення дозуючого
патрона. Якщо концентрація активного хлору у воді нижче
0,5 мг/куб.дм, необхідно занурити додатковий патрон та провести
після цього відповідний контроль ефективності знезараження. Якщо
концентрація активного залишкового хлору у воді значно вища за
0,5 мг/куб.дм, один патрон виймають та проводять контроль
ефективності знезараження. Надалі контролюють концентрацію
активного залишкового хлору не рідше ніж один раз на тиждень,
перевіряючи при цьому також мікробіологічні показники безпечності
та якості питної води.
Періодичність заміни патрона складає 3 - 4 тижні. Патрон
виймають з колодязя, видаляють з нього залишки препарату, ретельно
промивають чистою водою, заповнюють реагентом та знову занурюють у
колодязь. Для очищення пор від солей кальцію карбонату патрон
занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти (1:250) на 1 - 6 годин
залежно від інтенсивності осаду. Після цього патрон промивають
чистою водою та висушують. Така обробка дозволяє використовувати
патрон багаторазово.