VII. Опалення
7.1. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації.
7.2. Відповідальним за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним і якісним ремонтом опалювальних установок на об'єкті є головний енергетик (головний механік), а в підрозділах об'єкта - керівник.
7.3. Не дозволяється висипати незагашені золу, шлак, вугілля поблизу будинків. Вони повинні виноситися в спеціально відведені для їх збирання місця.
7.4. Паливо слід зберігати на спеціально відведених майданчиках. Протипожежні відстані до найближчих будинків повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.
7.5. Допускається влаштування відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" пічного опалення під час відсутності централізованого теплопостачання у будинках і приміщеннях.
7.6. Топлення печей мають виконувати спеціально призначені особи, проінструктовані про заходи пожежної безпеки під час експлуатації опалювальних печей.
7.7. Топлення печей повинно припинятися не менше ніж за дві години до закінчення роботи.
7.8. Очищення димоходів та печей від сажі необхідно проводити перед початком і протягом усього опалювального сезону, а саме:
один раз на три місяці - для опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі;
один раз на два місяці - для печей та осередків вогню безперервної дії;
один раз на місяць - для кухонних плит та кип'ятильників.
На об'єктах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналах.
7.9. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій згідно з будівельними нормами.
Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі повинен бути закріплений металевий лист розміром не менше ніж 0,5 х 0,7 м.
7.10. Відстань від печі до товарів, стелажів, шаф та іншого устаткування повинна бути не менше ніж 0,7 м, а від топкового отвору - не менше ніж 1,25 м.
7.11. Під час експлуатації пічного опалення забороняється:
складати паливо безпосередньо перед топковим отвором печі;
топити печі з відкритими топковими отворами;
застосовувати для розпалювання печей бензин, гас, дизельне паливо та інші ЛЗР і ГР;
залишати печі, які топляться, без догляду;
сушити та складати на печах і біля них дрова, одяг та інші горючі речовини і матеріали;
застосовувати види палива, не передбачені конструкцією печі;
використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри паливника;
використовувати вентиляційні та інші канали як димоходи.
7.12. Використовувати тимчасові печі у приміщеннях, як правило, не дозволяється.
7.13. У разі необхідності використання на підприємствах тимчасових металевих печей та газових горілок інфрачервоного випромінювання для сушіння приміщень будинків і споруд, що будуються, треба керуватися чинними НАПБ А.01.001-2004.
7.14. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою не дозволяється.
7.15. У приміщеннях складів категорій А, Б, В, коморах та в місцях, відведених для зберігання горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та зрідженими газами опалювальні прилади необхідно обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше ніж 0,1 м від опалювальних приладів.
7.16. Опалювальні прилади систем водяного та парового опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та з сильним виділенням пилу повинні мати гладкі поверхні для їх очищення.
7.17. У приміщеннях котелень допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:
у вбудованих котельнях - об'ємом не більше ніж 1 куб.м (для мазуту);
в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше ніж 5 куб.м (для мазуту) або 1 куб.м (для легкого нафтового палива).
7.18. Поблизу кожної форсунки котельні або теплогенерувальної установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один поблизу топки, інший поблизу резервуара з паливом).
7.19. Вбудовані котельні на рідкому паливі незалежно від продуктивності котлів повинні бути обладнані системами пожежогасіння.
7.20. У приміщеннях котелень та інших теплогенерувальних установок об'єктів забороняється:
допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу;
експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;
розпалювати установки без їх попередньої продувки;
подавати паливо на згаслі форсунки або газові пальники;
працювати з несправними або вимкненими приладами контролю, регулювання, а також за їх відсутності;
користуватися витратними баками, що не мають приладів для відведення палива в аварійний резервуар у разі пожежі;
сушити спецодяг, взуття та інші матеріали на котлах і паропроводах.
VIII. Насосні станції водопостачання і водонапірні башти
8.1. У приміщеннях насосних станцій, обладнаних двигунами внутрішнього згоряння і дизель-генераторами, витратний бак з паливом допускається розміщувати всередині приміщення.
Паливний бак повинен мати пожежобезпечну систему заміру рівня рідини і бути обладнаний системою аварійного зливання палива в резервну ємність, встановлену за межами приміщення.
Витратні баки котлів опалення розміщуються за межами приміщень машинних відділень станцій.
8.2. Приміщення насосних станцій, у яких розміщено пожежні або резервні насоси, повинні мати телефонний зв'язок з пожежною командою (поїздом).
Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм та ПУЕ.
8.3. Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою в будь-яку пору року. Не допускається використовувати для господарських та виробничих цілей запас води, призначений для пожежогасіння.
8.4. Будівельні конструкції водонапірних башт, виконані з горючих матеріалів, мають обладнуватися вогнезахисним покриттям або оброблятися вогнезахисною речовиною із зовнішнього і внутрішнього боків.
Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові акт із зазначенням дати виконання робіт і строку дії обробки.
8.5. У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання і схема обв'язки насосів. На кожній засувці та пожежному насосі треба вказувати їхнє призначення.
Порядок увімкнення пожежних насосів повинен визначатися відповідною інструкцією.
8.6. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності.
Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.
8.7. Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого з насосів, зворотних клапанів та основної запірної арматури.
IX. Вентиляція і кондиціювання
9.1. Відповідальними за технічний стан, справність і додержання вимог пожежної безпеки під час експлуатації вентиляційних систем є головний механік (головний енергетик) або особа, яка призначена наказом по об'єкту.
9.2. Режим роботи вентиляційних установок об'єктів має визначатися відповідними інструкціями, в яких повинні бути передбачені (стосовно умов виробництва) заходи пожежної безпеки, терміни профілактичних оглядів, очистки повітроводів, вогнезатримувальних клапанів та іншого устаткування, а також порядок дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.
9.3. Черговий персонал (майстер, бригадир, слюсар), який здійснює нагляд за вентиляційними установками, повинен проводити плановий профілактичний огляд вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних клапанів, фільтрів, заземлювальних пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких несправностей або порушень режиму їх роботи, що можуть спричинити виникнення або розповсюдження пожежі.
9.4. Вентиляційні установки, що призначені для видалення повітря з пожежо- і вибухонебезпечних приміщень, а також для вилучення вибухонебезпечних речовин з місцевих відсмоктувачів, повинні бути справними, заземленими й обладнаними приладами для захисту від статичної електрики.
9.5. Місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем для видалення пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинні бути обладнані каменевловлювачами або магнітними вловлювачами.
9.6. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітропроводи витяжних систем слід очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень (за умови вимкнення вентиляторів) пожежобезпечними засобами.
Забороняється очистка вентиляційних систем вогневими методами (випалюванням).
9.7. Перевірка, профілактичний огляд і очищення вентиляційного устаткування повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником об'єкта або підрозділу. Результати огляду фіксуються у спеціальному журналі.
9.8. Повітроводи витяжних систем, якими транспортуються вибухонебезпечні або горючі речовини, повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання, сполучення та ін.).
9.9. Під час експлуатації автоматичних вогнезатримувальних клапанів необхідно:
перевіряти не менше одного разу на тиждень їх загальний технічний стан;
своєчасно очищати від забруднення пилом та іншими відкладеннями чутливі елементи приводів засувок (легкоплавкі замки, легкогорючі вставки, термочутливі елементи тощо);
проводити ревізію автоматичних вогнезатримувальних клапанів магнітних вловлювачів, пристроїв блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичних пристроїв відключення вентиляції в разі пожежі у терміни, що встановлені графіком планово-попереджувального ремонту (далі - ППР), але не рідше двох разів на рік. Результати слід оформляти актом і заносити до паспортів відповідних вентиляційних установок.
9.10. Працюючий електродвигун підлягає негайному вимкненню у разі:
виникнення сильної вібрації електродвигуна;
вияву несправності вентилятора;
перегріву підшипників або корпусу електродвигуна;
появи ознак перевантаження електродвигуна (гудіння, перегрівання корпусу, запах горілої ізоляції), появи вогню або диму з електродвигуна.
9.11. У разі появи несправностей, які можуть стати прямою або непрямою причиною пожежі (перевантаження вентилятора, биття лопаток робочих коліс об кожух, перегрівання підшипників тощо), треба негайно зупинити вентилятор і не допускати його увімкнення до повного усунення несправності.
9.12. Очисні пристрої (скрубери, циклони, фільтри та ін.) для вловлювання горючих і вибухонебезпечних речовин повинні мати заземлення.
9.13. Під час експлуатації очисних пристроїв необхідно:
проводити очистку фільтрів у міру накопичення відходів, які повинні видалятися у спеціально відведені місця;
здійснювати вивантаження горючого пилу з циклонів, коли вентилятор вимкнено;
влаштовувати шиберні засувки автоматичної дії на подавальному трубопроводі, якщо вловлені циклоном речовини спалюються в топках котлів;
під час ручної очистки та ремонту фільтрувальних пристроїв не допускати застосування відкритого вогню або іскроутворювальних інструментів;
здійснювати контроль за справністю вибухозахисних та вогнезатримних пристроїв (клапани, мембрани тощо);
у разі появи джерел самозапалення негайно вжити заходів до їх ліквідації і видалення відходів та відкладень у безпечне місце.
9.14. У разі виникнення пожежі у вентиляційній камері, повітроводах, фільтрувальних пристроях або на будь-якій ділянці вентиляційної системи треба її вимкнути, повідомити про це пожежну охорону, адміністрацію підрозділу та вжити заходів щодо ліквідації пожежі.
9.15. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:
відключати або знімати вогнезатримувальні клапани;
випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
закривати витяжні канали, отвори й решітки;
залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різноманітні матеріали й устаткування;
використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок та інших нагрівальних приладів;
складувати на відстані менше ніж 0,5 м до повітропроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
експлуатувати наповнені циклони.
9.16. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
використовувати для кріплення кондиціонера у віконному отворі горючі елементи рам замість монтажного кріплення заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;
переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;
замінювати існуючі триполюсні штепсельні з'єднання на двополюсні;
встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;
встановлювати кондиціонери у приміщеннях категорій А і Б.
9.17. Встановлені у віконних отворах кондиціонери повинні бути захищені зверху козирком із негорючих матеріалів. При цьому краї козирків повинні виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менше ніж на 0,15 м.
9.18. Монтаж, підключення та прокладання електричної мережі, пристроїв електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, слід виконувати згідно з вимогами інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.
9.19. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера групи необхідно забезпечувати автоматичним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
9.20. Повітря, яке містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищуватися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.
9.21. Повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, не допускається розміщувати в підвальних приміщеннях та в каналах під підлогою.
Усередині повітроводів та на їх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку й каналізаційні трубопроводи; не дозволяється також перетинання повітроводів цими комунікаціями.
Матеріали, з яких виготовляються повітроводи, мають відповідати вимогам будівельних норм. Виготовлення повітроводів із азбестоцементних матеріалів забороняється.
X. Вокзали (приміщення для пасажирів на проміжних станціях)
10.1. Вимоги пожежної безпеки, викладені у розділах I-IX цих Правил, поширюються на вокзали (приміщення для пасажирів на проміжних станціях). Об'ємно-планувальні рішення новозбудованих та таких, що реконструюються, вокзалів (приміщень для пасажирів на проміжних станціях) повинні відповідати проектній документації, що розроблена на підставі вимог будівельних норм і відомчих норм технологічного проектування та має позитивний експертний висновок органу державного пожежного нагляду як складової частини комплексної державної експертизи.
10.2. Уздовж вокзалів та будівель, у яких розміщуються приміщення для пасажирів на проміжних станціях, повинен бути забезпечений вільний проїзд для пожежних автомобілів відповідно до вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень". Вокзали (приміщення для пасажирів на проміжних станціях) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ 03.004-2002.
10.3. Розміщення кіосків для торгівлі та надання інших послуг пасажирам на вокзалах (в приміщеннях для пасажирів на проміжних станціях) допускаються за погодженням з адміністрацією вокзалу (станції), органами ВПО та ДПН.
10.4. Обладнання вокзалів (приміщень для пасажирів на проміжних станціях) системами пожежогасіння та пожежної сигналізації здійснюється відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005).
10.5. Електроопалювальні прилади, що застосовуються в буфетах, ресторанах, на підприємствах побутового обслуговування пасажирів та в інших приміщеннях, повинні встановлюватися на негорючих підставках.
10.6. Стелажі в камерах схову ручної поклажі та багажних кладових повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Розміщення антресолей не допускається.
10.7. Фарба для маркування багажу повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в металевій закритій тарі.
10.8. У вокзалах (приміщеннях для пасажирів на проміжних станціях) забороняється:
курити у невстановлених місцях і застосовувати відкритий вогонь;
приймати на зберігання і до перевезення ЛЗР та ГР, вибухові, їдкі й отруйні речовини, мотоцикли, мопеди та іншу техніку за наявності бензину (паливної суміші) у баках і з підключеними акумуляторами;
залишати без нагляду ввімкнені електроопалювальні прилади.
XI. Службово-технічні будинки сигналізації, централізації, блокування і зв'язку (пости ЕЦ, ГАЦ, ДЦ, ГАЦ-ЕЦ)
11.1. Об'ємно-планувальні рішення і межа вогнестійкості побудованих та реконструйованих службово-технічних будинків СЦБ та зв'язку повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" та ВНТП-85 "Відомчі норми технологічного проектування. Службово-технічні будівлі сигналізації, централізації, блокування та зв'язку на залізничному транспорті" (далі - ВНТП-85).
11.2. Категорія службово-технічних приміщень і будинків СЦБ та зв'язку з вибухопожежної та пожежної небезпеки встановлюється відповідно до ВНТП-85.
11.3. Будинки СЦБ та зв'язку повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням та системами пожежної сигналізації згідно з чинними нормативно-правовими актами.
За відсутності централізованого водопостачання для будинків, що мають будівельний об'єм 1000-5000 куб.м, допускається влаштовувати протипожежне водопостачання з протипожежних резервуарів.
11.4. Протипожежні вимоги до систем теплопостачання, опалення і вентиляції регламентуються будівельними нормами та ВНТП-85.
Утримання території, будинків, споруд, приміщень та енергетичного обладнання повинно відповідати вимогам, викладеним у розділах III-IV цих Правил.
11.5. Дизельні електростанції, розташовані в будинках СЦБ та зв'язку, повинні відділятися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу згідно з вимогами будівельних норм. У приміщенні електростанції необхідно влаштувати витратний бак, обладнаний аварійним зливом до ємності за межами будинків СЦБ і зв'язку. Забороняється влаштовувати у приміщенні електростанцій піддони, приямки.
Якщо об'єм горючої рідини не перевищує 1000 л, допускається влаштовувати піддон або приямок, розрахований на вміст зазначеної кількості рідини.
11.6. Допускається зберігати паливо поза будинком поста ЕЦ або будинком зв'язку в тарі, якщо його загальна кількість не перевищує 600 л. За наявності більшої кількості палива слід будувати спеціальні сховища відповідно до чинних протипожежних норм.
11.7. Приміщення акумуляторних батарей, у яких здійснюється заряджання акумуляторів напругою понад 2,3 В на елемент, повинні відповідати вимогам глави 4.4 ПУЕ, при цьому потрібно дотримуватися таких основних вимог:
для акумуляторної батареї треба передбачати блокування, щоб не допускати заряджання батарей напругою понад 2,3 В на елемент у разі вимкнення вентиляції;
проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні бути завширшки не менше ніж 1 м у разі двостороннього розміщення акумуляторів і 0,8 м - у разі одностороннього;
відстань від акумуляторів до опалювальних приладів має бути не менше ніж 0,75 м;
акумуляторні батареї рекомендується розміщувати у приміщеннях з природним освітленням, для вікон необхідно застосовувати матове або покрите білою клеєвою фарбою скло. Допускається розміщення акумуляторних батарей у приміщеннях без природного освітлення, при цьому світильники повинні бути у вибухозахисному виконанні, а електропроводка захищена кислототривкою оболонкою. Вимикачі, запобіжники, штепсельні розетки та інші електричні прилади монтуються поза межами приміщення акумуляторної;
вхід у приміщення акумуляторної повинен здійснюватися через тамбур. Влаштування входу з побутових приміщень не допускається. Тамбур повинен мати такі розміри, щоб двері з приміщення акумуляторної до тамбура можна було відчиняти та зачиняти, якщо двері з тамбура в суміжне приміщення зачинені. Двері тамбура повинні відкриватися назовні і бути обладнані замком, який можна відімкнути без ключа з внутрішнього боку. На дверях акумуляторної повинні бути знаки безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76;
приміщення акумуляторних батарей повинні бути обладнані стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Об'єднання повітроводів вентиляції з димоходами або з загальною системою вентиляції будинку забороняється;
опалення приміщення акумуляторної батареї рекомендується здійснювати за допомогою калориферного приладу, що розміщується поза його межами.
У разі застосування електропідігріву необхідно вжити заходів, спрямованих на запобігання потраплянню іскор через канал. Водяне (парове) опалення повинно здійснюватися за допомогою гладких труб, з'єднаних зварюванням. Фланцеві з'єднання і влаштування вентилів забороняються.
11.8. У будинках СЦБ і зв'язку силові кабелі напругою 380/220 В прокладаються окремо від кабелів СЦБ та зв'язку. Кабелі в приміщеннях повинні прокладатися по металевих конструкціях, що кріпляться на стінах або релейних стативах, а в апаратних приміщеннях - у каналах. Дерев'яні щити, що перекривають кабельні канали, повинні бути обшиті знизу покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу. Кабельні канали повинні утримуватися в чистоті.
11.9. Будинки СЦБ і зв'язку повинні мати захист від прямих влучень блискавки і вторинних її проявів, який має виконуватися відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008.
11.10. Щити вимкнення живлення постових пристроїв СЦБ і зв'язку повинні розташовуватися у місцях, доступних для обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі й аварійних ситуацій.
11.11. Будинки СЦБ і зв'язку повинні укомплектовуватись двома ізолювальними протигазами, що розміщуються на вході до релейного приміщення.
XII. Залізничні станції
12.1. Територія кожної залізничної станції, будинки та споруди, розташовані в її межах, усе станційне обладнання повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і розділів III-V цих Правил.
12.2. Протипожежне водопостачання на станціях, на базах відстою вагонів пасажирських депо, в яких проводяться розформування, формування, вантажно-розвантажувальні операції та відстій рухомого складу, повинно відповідати вимогам чинних будівельних норм.
12.3. На станціях і базах відстою вагонів, що мають понад три колії, через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання щонайменше двох рукавних ліній під рейками в кожному лотку. Кількість лотків визначається залежно від витрат води на зовнішнє пожежогасіння. За наявності десяти і більше колій через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77 мм з улаштуванням пожежних кранів. Сухотруби прокладаються не менше ніж через п'ять колій. Пожежний кран обладнується заглушкою.
12.4. Засоби зв'язку залізничних станцій, які можуть бути використані для передачі інформації про пожежу, повинні утримуватися у справному стані та бути доступними для роботи в будь-який час доби.
12.5. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження і вивантаження небезпечних вантажів та на інших станціях за переліком, встановленим начальником залізниці, складається додаток до техніко-розпорядчих актів (далі - ТРА) станцій, що регламентує порядок роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами класу 1 (вибуховими матеріалами). Начальник кожної станції незалежно від її класу складає інструкцію з організації гасіння пожеж у рухомому складі на станції, яка погоджується начальником загону ВПО, начальником дистанції колії, сигналізації та зв'язку, електропостачання і затверджується начальником дирекції залізничних перевезень.
Відповідно до вимог ЦУО-0022 зазначені інструкції регламентують дії працівників станцій у разі виникнення пожежі або аварії, а також порядок виклику додаткових сил і засобів інших відомств для ліквідації пожежі або аварії.
Витяги з додатків до ТРА повинні бути розміщені на видних місцях у робочих приміщеннях чергового по станції, маневрового (станційного) диспетчера, чергових по парках станцій і сортувальних гірках.
12.6. Організація і керівництво роботами з гасіння пожежі, рятування людей, евакуації рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладаються на начальника станції і його заступників, а за їх відсутності - на чергових по станції.
XIII. Локомотивні депо
13.1. Локомотивні депо - це депо, склади рідкого палива та пункти технічного обслуговування й екіпіровки локомотивів і моторвагонного рухомого складу.
13.2. Начальники служб локомотивного господарства, їх заступники (головні інженери), начальники локомотивних і моторвагонних депо та їх заступники (головні інженери) зобов'язані забезпечити виконання вимог цих Правил.
13.3. Посадові особи, які відповідають за пожежну безпеку основних виробничих дільниць локомотивних, моторвагонних депо і пунктів технічного обслуговування локомотивів, зобов'язані:
організувати вивчення працівниками та службовцями правил пожежної безпеки і контролювати виконання їх вимог;
у встановлені терміни перевіряти протипожежний стан своїх дільниць (технологічне обладнання, первинні засоби пожежогасіння, системи пожежогасіння, сигналізації, засоби зв'язку і системи оповіщення та управління евакуацією людей тощо) на їх відповідність вимогам інструкцій і правил пожежної безпеки;
перевіряти робітників та службовців на знання й уміння користуватися наявними засобами пожежогасіння і діяти в разі виникнення пожежі.
13.4. Керівники виробничих підрозділів (головні механіки, енергетики, технологи, метрологи тощо), старші майстри, майстри та бригадири допоміжних відділень на своїх дільницях зобов'язані:
забезпечувати своєчасні профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти технологічного обладнання, інструментів, приладів, електроустановок, систем опалення та вентиляції;
розробляти інструкції з безпечної експлуатації обладнання;
забезпечувати додержання вимог вибухопожежобезпеки обладнання, пристроїв і приладів, які виготовляються в депо;
під час поточного ремонту ПР-1 тепловозів та дизель-поїздів, які обладнані системами пінного пожежогасіння, перевіряти рівень водного розчину та якість піноутворювача у резервуарі системи пінного пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства;
під час виконання поточних ремонтів ПР-2 і ПР-3 тепловозів та дизель-поїздів, які обладнані системами пінного пожежогасіння, перевіряти справність систем пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства.
13.5. Утримання території депо, резервуарних парків і складів палива повинно відповідати вимогам розділу III цих Правил.
13.6. Ремонтні, будівельно-монтажні та інші види робіт на території резервуарного парку, які пов'язані з небезпекою виникнення пожежі (електро- і газозварювання, різання, зачистка резервуарів, варіння бітуму тощо), повинні проводитися тільки за наявності наряду-допуску за підписом головного інженера і погодженням з ВПО. На вхідних дверях до виробничих та складських приміщень і будинків депо та всередині цих приміщень повинні бути вивішені або нанесені знаки безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", а також таблички із зазначенням категорії приміщень за рівнем вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 та класу вибухо- і пожежонебезпечних зон за НПАОП 40.1-1.32-01.
13.7. Проходи і проїзди всередині виробничих дільниць та відділень повинні забезпечувати безпечний рух людей, авто- і електрокар та інших транспортних засобів.
Ширина проходів і проїздів повинна відповідати вимогам чинного законодавства. Межі проходів і проїздів повинні бути розмічені габаритними білими лініями. Не допускається захаращувати проходи і проїзди обладнанням і матеріалами.
13.8. На виробничих дільницях та в приміщеннях, у яких застосовуються нафтопродукти, кислоти та інші вибухо- і пожежонебезпечні речовини, підлога повинна бути виконана з пожежобезпечних матеріалів і мати ухил для відведення пролитих рідин до збірних колодязів. Траншеї, канали і лотки повинні щільно закриватися плитами з негорючих матеріалів.
13.9. Оглядові канави повинні мати гладкі стіни й ухил до збірних колодязів. Електропроводка повинна бути ізольована від рейок і шпал, переносні світильники напругою до 36 В повинні мати захист від механічного пошкодження. Ніші для розміщення світильників і приєднання рукавів для обдуву повинні бути захищені від потрапляння паливно-мастильних матеріалів.
13.10. Вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення повинні обладнуватися системою пожежної сигналізації і пожежогасіння згідно з вимогами чинного законодавства.
13.11. Для забезпечення безперебійної роботи пожежних підрозділів під час гасіння великих пожеж на базі локомотивних депо станцій I-II класу створюються пункти збереження запасу піноутворювача з розрахунку не менше ніж 5 т у кожному пункті. Начальники локомотивних депо є відповідальними за своєчасне поповнення запасу піноутворювача, контроль його збереження та якість.
13.12. Для виробничих, складських, адміністративних та інших приміщень депо повинні бути розроблені плани евакуації людей, рухомого складу і майна під час пожежі. Ці плани розміщуються на помітному місці та відпрацьовуються з персоналом не менше одного разу на рік.
13.13. Резервуари для зберігання дизельного палива і мастила, складські будинки та споруди для зберігання нафтопродуктів у тарі, зливно-наливні естакади, насосні станції повинні відповідати вимогам розділів L-LVI цих Правил.
13.14. Зливно-наливні естакади виготовляються з негорючих матеріалів. Опір заземлювальних пристроїв треба перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства. На межах зливно-наливних естакад розміщують знаки пожежної безпеки.
13.15. Роздавальні паливні та мастильні колонки повинні бути обладнані дистанційним пуском насосів. Наконечники шлангів, за допомогою яких забирають і зливають нафтопродукти, повинні бути заземлені та виготовлені з матеріалу, що запобігає іскроутворенню в разі ударів.
Постачання тепловозів дизельним паливом і мастилом допускається здійснювати у місцях ремонту з роздавальних колонок за допомогою пістолетів, обладнаних заземлювальними пристроями.
13.16. На насосних станціях дизельного палива, у мастильно-роздавальних приміщеннях слід розміщувати схеми технологічного розведення трубопроводів, розміщення насосів, вентилів, фільтрів із зазначенням їх призначення.
13.17. Забороняється виконувати роботи в разі пошкодження системи охолодження сальників та інших частин насосів з метою запобігання надмірному їх нагріванню.
13.18. Допускається нагрівання в'язких і застиглих нафтопродуктів за умови застосування пожежобезпечних нагрівальних приладів та за наявності над ними шару рідини товщиною не менше ніж 0,5 м. Нагрівання застиглих нафтопродуктів відкритим вогнем перед їх зливанням забороняється.
13.19. Експлуатація і ремонт резервуарів для зберігання нафтопродуктів та насосних станцій здійснюються згідно з вимогами розділів L-LVI цих Правил.
13.20. На складах рідкого палива і в пунктах екіпіровки забороняється:
користуватися джерелами відкритого вогню і курити;
заправляти паливні баки під час роботи дизелів на тепловозах і під час дії форсунок на паровозах;
під час ремонту резервуарів і трубопроводів встановлювати електро- і газозварювальні агрегати на відстані ближче ніж 20 м від місця проведення пожежонебезпечних робіт та виконувати пожежонебезпечні роботи на відстані менше ніж: 20 м - від працюючих насосних станцій, які перекачують нафту і нафтопродукти, 50 м - від діючих резервуарів з нафтопродуктами, 100 м - від естакад під час зливно-наливних операцій;
допускати в'їзд автотракторної та іншої техніки на територію без справних іскрогасників і первинних засобів пожежогасіння;
порушувати призму обвалування;
експлуатувати негерметичне екіпірувальне обладнання й обладнання з несправною запобіжною апаратурою;
проводити зливання нафтопродуктів під час грозових розрядів;
користуватися іскроутворювальним інструментом;
експлуатувати люки та кришки резервуарів і цистерн без прокладок;
залишати без нагляду відкритими люки резервуарів, зливні колодязі та лотки;
виливати забруднене паливо і відпрацьоване мастило в місця, не призначені для цієї мети;
виконувати ремонт та заміну електрообладнання у насосних станціях і мастильно-роздавальних приміщеннях за наявності напруги в мережі та під час дії насосів;
зберігати промаслене обтиральне ганчір'я у невстановлених місцях;
виконувати з горючих матеріалів стелажі для зберігання тари з горючими рідинами;
допускати сторонніх осіб у насосні станції, мастильно-роздавальні приміщення, зони резервуарного парку та пункти екіпіровки;
пропускати паровози та парові крани по зливно-наливних естакадах;
зрушувати цистерни з місця зливу, підкочувати і гальмувати їх з використанням пристроїв, спроможних утворювати іскри.
13.21. Під час огляду резервуарів, взяття проб або замірів рівня рідини обслуговуючий персонал повинен бути у взутті без стальних накладок і цвяхів.
13.22. Місця зливу та наливу повинні утримуватися в чистоті, пролиті ЛЗР та ГР треба негайно прибирати за допомогою тирси або шмаття, а місця розливу засипати піском.
13.23. Під час огляду цистерн або резервуарів допускається для освітлення застосовувати тільки акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні. Їх вмикання і вимикання дозволяється на відстані не менше ніж 10 м від місця огляду.
13.24. Під час експлуатації сушильних установок повинні виконуватися вимоги до опалювальних приладів, викладені у розділі I та пунктах 2.7-11.11 розділів II-XI цих Правил.
13.25. Утримання баз запасу локомотивів і дільниць ремонту паровозів повинно відповідати вимогам пунктів 13.1-13.3 розділу XIII цих Правил.
13.26. На дільницях ремонту паровозів забороняється:
ставити до стійл депо цистерни з ЛЗР і ГР, порожні цистерни з-під ЛЗР і ГР без попереднього їх очищення;
очищати топки і зольники паровозів у невстановлених для цього місцях;
ставити в депо паровози з діючими топками.
13.27. Шлакозбиральні канави повинні розташовуватися на відстані не менше ніж 50 м від складів зберігання горючих матеріалів, а також будинків IV, IVа та V ступенів вогнестійкості. Шлак у місцях чистки топок необхідно заливати водою і регулярно прибирати.
13.28. Вуглеподавальні естакади треба влаштовувати з негорючих матеріалів. На вуглеподавальній естакаді забороняється:
користуватися приладами освітлення невибухозахисного виконання;
подавати на транспортер і до бункера паливо з ознаками його горіння або нагріте до температури вище 60 град.С;
курити і застосовувати відкритий вогонь для відігрівання редукторів та інших вузлів транспортера.
13.29. Водопостачання бази повинно відповідати вимогам пункту 4.3 розділу IV цих Правил, а будинки і приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ 03.004-2002.
13.30. Комори для зберігання інструменту, інвентарю, запчастин, хімікатів, мастил та інших матеріалів для періодичного оновлення, консервації техніки мають відповідати вимогам розділів L-LVI цих Правил.
13.31. Піч для сушіння силікагелю повинна відповідати вимогам стандартів. Встановлення печі й інструкція з її експлуатації мають бути погоджені з пожежною охороною.
13.32. Під час проведення робіт з консервації окремих вузлів паровоза шляхом нанесення суміші паливного мазуту і мастила за допомогою розпилювальних пристроїв забороняється:
користуватися приладами освітлення вибухонебезпечного виконання;
курити і застосовувати відкритий вогонь;
проводити вогневі роботи.
13.33. Після закінчення робіт з консервації вузлів і деталей паровоза необхідно:
видалити усі горючі й обтиральні матеріали з місць проведення консервації;
прибрати пролиті паливо, масло, а місця проливу засипати піском.
XIV. Вагонні депо, депо і дільниці з ремонту контейнерів
14.1. Вимоги цієї глави поширюються на депо з ремонту і технічного обслуговування вантажних та пасажирських вагонів, рефрижераторних поїздів і секцій, автономних рефрижераторних вагонів, депо, цехи й майстерні з ремонту контейнерів.
14.2. Утримання території, будинків і приміщень депо повинно відповідати вимогам розділів III-V цих Правил.
14.3. Вагонне депо площею понад 5 га повинно мати не менше двох заїздів. Відстань між заїздами не повинна перевищувати 1500 м. Під'їзд пожежних автомобілів до будинків і споруд повинен бути забезпечений за всією їх довжиною. У разі якщо ширина будівель не перевищує 18 м, під'їзд може бути влаштовано з одного боку, понад 18 м - з двох боків. Усі проїзди і під'їзди повинні мати тверде покриття. На території парків і баз відстою вагонів повинні бути дороги навколишнього об'їзду та проїзди вздовж з майданчиками розміром не менше ніж 12 х 12 м для розвертання пожежних машин.
Розміщення серед вагонів, що перебувають у відстої, вагонів для проживання людей забороняється.
14.4. Колії відчіпного та невідчіпного ремонту вагонів слід вчасно очищати від горючих матеріалів, вагонних деталей і відходів. Для їх збирання у визначених місцях влаштовують металеві ящики з кришками.
14.5. Розташування виробничих дільниць та відділень, розстановка вагонів і технологічного устаткування в будинках депо, ширина проїздів, проходів, розриви між ремонтними позиціями повинні забезпечувати пожежну безпеку технологічних процесів і відповідати вимогам проектної документації.
14.6. Запас матеріалів і виробів повинен становити:
на робочому місці - не більше змінної потреби;
у коморах дільниць і відділень - не більше п'ятидобової потреби;
на складі депо - не більше місячної потреби.
14.7. Для кожної бази (парку) відстою вагонів розробляється оперативний план пожежогасіння з урахуванням залучення відомчої і державної пожежної охорони, а також працівників і техніки об'єкта.
14.8. На території депо повинні бути спеціально обладнані:
місця для збирання горючого сміття й обтирального матеріалу в металеві контейнери з кришками;
місця для відходів пиломатеріалів у обсязі п'ятидобової потреби, розміщення яких повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
14.9. Об'ємно-планувальні рішення виробничих приміщень депо і дільниць з ремонту контейнерів повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування.
14.10. Контейнери слід зберігати на спеціально відведених майданчиках, розміщених на відстані не менше ніж 15 м від будинків і споруд депо (дільниць). Розміри майданчиків для розміщення контейнерів, які очікують на ремонт або відправлення після ремонту, регламентуються нормами технологічного проектування.
14.11. Великотоннажні та середньотоннажні контейнери слід розміщувати не більше ніж у два яруси.
14.12. Контейнери формуються по секціях, при цьому через кожні 50 м довжини майданчика відстань між секціями повинна бути не менше ніж 5 м.
14.13. Зварювальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
XV. Станції та пункти промивання і пропарювання
15.1. Майданчики, відведені під промивно-пропарювальні станції (пункти), повинні розташовуватися від залізничних колій і найближчих станційних та тракційних колій на відстані не менше ніж 30 м, а від сусідніх залізничних будинків і споруд - не менше ніж 50 м. Дільниці території, на яких проводиться обробка цистерн, повинні мати тверде покриття, яке не допускає проникнення нафтопродуктів у ґрунт.
15.2. Подавання цистерн до місць їх обробки виконується тільки тепловозами (мотовозами), обладнаними стандартними іскрогасниками. Під час подачі цистерн влаштовується прикриття не менше ніж двох чотиривісних вагонів. Наближення тепловозів до місць очищення ближче ніж на 20 м не допускається, що повинно бути позначено знаком, який забороняє подальший рух.
15.3. Усе електрообладнання в депо очищення повинно відповідати вимогам ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01. Влаштування електророзподільного обладнання у приміщеннях очищення не допускається.
15.4. Зливне обладнання, кришки ковпаків і завантажувальних люків цистерн, які надаються для обробки на промивно-пропарювальні станції та пункти, повинні бути герметично закриті. Оброблені цистерни повинні мати справну запірну арматуру.
15.5. Майданчики зливу цистерн повинні мати ухил для стікання рідин до лотків або обладнуватися пристроями для повного вилучення залишків нафтопродуктів.
Люки та приямки на відстійниках і трубопроводах повинні бути постійно закриті кришками.
15.6. На майданчиках обробки цистерн повинні використовуватися тільки пожежобезпечні освітлювальні прилади й інструмент, що не утворює іскор.
15.7. Резервуари, трубопроводи, естакади, цистерни, які перебувають під зливом, залізничні колії та інше технологічне обладнання повинні мати заземлення.
Опір заземлювальних пристроїв необхідно перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником об'єкта.
15.8. Металеві переносні та пересувні драбини обладнуються пристроями для опори, які не утворюють іскор, та гумовими подушками під башмаками.
15.9. Вентиляційні камери, короби і повітроводи в депо очищення виконуються з негорючих матеріалів. Вентиляційні агрегати повинні бути пожежовибухобезпечними, перемикання їх для дегазації цистерн не допускається.
15.10. У депо очищення та в інших будинках повинно бути центральне опалення (водяне, парове низького тиску, повітряне без рециркуляції й електропідігріву).
15.11. Освітлення всередині цистерн допускається здійснювати акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.
15.12. Використаний обтиральний матеріал після закінчення робочої зміни прибирається у металеві ящики з кришками і виноситься в спеціально встановлене місце.
15.13. Естакади та майданчики очищаються від залишків нафтопродуктів і промиваються гарячою водою не рідше одного разу на зміну.
15.14. На території промивно-пропарювальної станції (пункту) забороняється:
прокладати над залізничними коліями, будинками та спорудами повітряні електромережі;
користуватися під час роботи всередині котла взуттям, яке має стальні пластини або цвяхи;
курити і застосовувати відкритий вогонь;
зливати залишки ЛЗР і ГР разом з водою та конденсатом у загальну систему каналізації, відкриті канави тощо;
застосовувати для спускання людей у цистерни переносні драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя;
в'їзд локомотивів у депо очищення і під естакади.
XVI. Колійне господарство
16.1. Смуга відведення залізниць повинна постійно утримуватися у чистоті та систематично очищатися від чагарників, порубкових залишків, шпал, не придатних для подальшого використання, та іншого горючого сміття.
16.2. Усі будинки, пристрої, які розташовані у смузі відведення залізниць (СЦБ та зв'язку, пристрої автоматичного виявлення перегрітих букс), дерев'яні опори ліній електропередач, зв'язку, а також будки пунктів секціонування контактної мережі повинні бути очищені від чагарників і трави та відокремлені від них по периметру мінералізованими смугами шириною не менше ніж 0,6 м або захищені бетонною опалубкою такої самої ширини (для будинків). Смугу відведення під лініями електропередач та зв'язку слід постійно очищати від сухої трави, очерету, чагарників, дерев та порубкових залишків.
16.3. Пролиті на коліях ГР необхідно засипати піском або видаляти за смугу за допомогою перекачування (переливання).
16.4. При тимчасовому зберіганні на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси повинні вкладатися у штабелі.
Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м повинні очищатися до ґрунту від трав'яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуватися або оборюватися.
16.5. Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно до колії на відстані не менше:
30 м - від будинків і споруд;
10 м - від колій організованого руху поїздів;
6 м - від інших колій;
однієї з половиною висоти опори - від вісі ліній електропередач або зв'язку.
Укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, СЦБ і зв'язку не дозволяється.
16.6. При зберіганні шпал і брусів на складах місткістю понад 10 тис.куб.м треба керуватися протипожежними нормами проектування складів лісових матеріалів.
16.7. Зберігання сіна, соломи, дров на відстані ближче ніж 50 м від мостів, колійних споруд, житлових будинків і колій організованого руху поїздів, а також під проводами ліній електропередач або зв'язку не допускається.
16.8. Житлові будинки, переїзні будки, насосні станції та інші споруди з боку лісів і хлібних масивів відділяються канавами або мінералізованими захисними смугами шириною не менше ніж 1,4 м.
16.9. У смузі відведення забороняється розводити багаття, спалювати відходи, тару тощо.
16.10. Для обмеження росту трави, чагарників у смузі відведення і влаштування мінералізованих захисних смуг рекомендується застосовувати спеціальні хімікати.
XVII. Штучні споруди
17.1. Залізничні мости, розташовані у лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою шириною не менше ніж 1,4 м по зовнішньому периметру смуги відведення.
17.2. Земельні ділянки під мостами у радіусі 50 м повинні бути очищені від сухої трави, кущів, чагарнику, горючого сміття.
17.3. На мостах з дерев'яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається дощатим настилом, на який насипають жорству або гравій, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.
На мостах з металевими конструкціями і дерев'яними опорами зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами в усі боки від них на відстані від 2 до 5 м (залежно від висоти опор).
17.4. Під час замерзання річок біля всіх дерев'яних і металевих мостів із дерев'яним настилом для цілей пожежогасіння влаштовуються ополонки, що не замерзають, та під'їзди до них. Місце ополонки позначається покажчиком.
17.5. Мости, що охороняються, забезпечуються телефонним зв'язком і первинними засобами пожежогасіння у порядку, встановленому чинним законодавством.
17.6. На мостах і шляхопроводах забороняється:
виконувати вогневі роботи без погодження з пожежною охороною;
розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;
заправляти гасові ліхтарі та баки бензомоторних агрегатів;
утримувати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;
залишати не прибраними після закінчення робіт скалки, стружку та інші горючі відходи;
експлуатувати несправні електрообладнання й електромережу;
випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.