• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Критерії від 03.02.2010 № 100 | Документ не діє
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 лютого 2010 р. № 100
Київ
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
Прем'єр-міністр УкраїниЮ.ТИМОШЕНКО
Інд. 21
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 лютого 2010 р. № 100
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) (далі - міський електричний транспорт) є:
можливість виникнення аварій, дорожньо-транспортних пригод з вини суб'єкта господарювання, працівників, які виконують роботи з ремонту і технічного обслуговування об'єктів міського електричного транспорту, та складність ліквідації таких подій;
рівень дотримання і виконання вимог законодавства, стандартів, норм та правил у сфері міського електричного транспорту;
результати аналізу причин та передумов виникнення аварій, дорожньо-транспортних пригод з вини суб'єкта господарювання;
технічний стан міського електричного транспорту, що використовується для перевезення пасажирів та їх багажу;
стан матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання;
рівень кваліфікації персоналу міського електричного транспорту, що залучається суб'єктом господарювання для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу;
стан забезпечення суб'єктом господарювання безпеки руху на міському електричному транспорті;
рівень небезпеки для споживачів зазначених послуг, а також розмір можливих втрат від виникнення дорожньо-транспортної пригоди;
можливість виникнення факторів ризику і негативних наслідків аварій, дорожньо-транспортних пригод для осіб, які можуть перебувати на зупинках громадського транспорту або поблизу них;
наявність у суб'єкта господарювання спеціально обладнаного міського електричного транспорту для виконання технічних робіт та перевезення вантажів.
2. Установлено три ступені ризику: високий, середній, незначний.
3. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів з високим ступенем ризику є провадження ними діяльності з утримання у належному технічному стані:
міського електричного транспорту;
тягових підстанцій;
трамвайних колій;
контактної мережі.
4. Критеріями віднесення суб'єктів господарювання до групи суб'єктів із середнім ступенем ризику є провадження ними діяльності з утримання у належному технічному стані:
виробничих будівель і приміщень для технічного обслуговування та ремонту міського електричного транспорту;
будівель, приміщень і систем диспетчеризації та контролю за рухом міського електричного транспорту.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, не віднесені до суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері міського електричного транспорту здійснюються:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.