Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охоронної діяльності, що підлягає ліцензуванню, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством внутрішніх справ

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охоронної діяльності, що підлягає ліцензуванню, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством внутрішніх справ, згідно з додатком.

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охоронної діяльності, що підлягає ліцензуванню, є:

строк провадження ліцензіатом охоронної діяльності;

наявність матеріально-технічної бази;

дотримання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 94, ст. 3221);

кількість персоналу охорони.

2. Відповідно до встановлених критеріїв ліцензіати незалежно від форми власності належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

3. До ліцензіатів з високим ступенем ризику належать ліцензіати, які:

протягом останніх двох років, що передують плановому, допустили порушення Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності;

мають право на використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, електрошокових пристроїв;

використовують пункти централізованого спостереження та власний транспорт реагування;

мають у штаті 100 та більше працівників, що належать до персоналу охорони.

4. До ліцензіатів із середнім ступенем ризику належать ліцензіати, які:

провадять охоронну діяльність до двох років;

мають у штаті від 50 до 100 працівників, що належать до персоналу охорони.

5. До ліцензіатів із незначним ступенем ризику належать ліцензіати, які:

провадять охоронну діяльність більше двох років;

мають у штаті до 50 працівників, що належать до персоналу охорони.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю ліцензіатів здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

7. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері охоронної діяльності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться у наступному плановому періоді.

8. У разі коли ліцензіат може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий ліцензіат належить до більш високого ступеня ризику.