КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2010 р. № 1002 Київ |
Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки (далі - Програма), що додається.
3. Міністерству освіти і науки:
передбачати разом з Міністерством фінансів під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання заходів Програми;
подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання Програми.
Прем'єр-міністр України | М.АЗАРОВ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 листопада 2010 р. № 1002
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА
науково-технічна програма проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
Мета Програми
Метою Програми є проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, забезпечення ефективного функціонування антарктичної станції "Академік Вернадський", виконання міжнародних зобов'язань України відповідно до
Договору про Антарктику та проведення науково обґрунтованої оцінки біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Для розв'язання проблеми необхідно:
провести фундаментальні та прикладні наукові дослідження, зокрема геолого-геофізичні дослідження для виявлення та проведення оцінки запасів вуглеводнів (нафта, газ), мінерально-сировинних ресурсів (золото, алмази, уран тощо), фізичні (гідрометеорологічні, океанографічні, геокосмічні) дослідження для здійснення контролю за станом морського середовища та суходолу, верхньої атмосфери та геокосмосу, біологічні та медико-фізіологічні дослідження для визначення структури та функцій антарктичних організмів, їх стійкості до екстремальних факторів на молекулярно-генетичному рівні, одержання продуцентів біологічно активних речовин і технологічно перспективних штамів мікроорганізмів з метою їх застосування в медицині та промисловості;
провести міждисциплінарні дослідження для розроблення та впровадження нових технологій забезпечення захисту навколишнього природного середовища;
забезпечити функціонування та модернізацію станції "Академік Вернадський", організацію та проведення щороку антарктичних експедицій;
створити цілісну систему підготовки дослідників, матеріалознавців і технологів, які володіють міждисциплінарними фундаментальними знаннями та вміють працювати на сучасному обладнанні;
забезпечити співпрацю з міжнародними організаціями
Договору про Антарктику, розробити та впровадити механізм територіального управління багатопрофільною діяльністю з метою збереження природно-географічних об'єктів та дослідницьких полігонів, які становлять особливий науковий інтерес;
провадити інформаційно-видавничу діяльність з висвітлення пріоритетних напрямів проведення досліджень в Антарктиці.
Проведення досліджень в Антарктиці окремими науково-дослідними установами призведе до збільшення обсягу видатків державного бюджету, пов'язаних з відрядженням і перебуванням дослідників на антарктичній станції "Академік Вернадський", а відсутність у зазначених установ науково-дослідного судна ускладнить організацію доставки на антарктичну станцію працівників, матеріалів, палива, продовольства, наукового та технічного обладнання.
Оптимальним способом розв'язання проблеми є організація та проведення антарктичних експедицій і досліджень із залученням підприємств, установ та організацій Національної академії наук, Національної академії медичних наук, МОН, Мінприроди, що дасть змогу виконати міжнародні зобов'язання України, підготувати науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення захисту економічних інтересів держави в Антарктичному регіоні.
Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.
Завдання і заходи
Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2 .
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити проведення досліджень на антарктичній станції "Академік Вернадський", модернізацію її науково-технічної бази;
визначити найперспективніші ділянки шельфу моря Беллінзгаузена на вуглеводну (нафта, газ) та рудну спеціалізацію;
розробити схему зміни великомасштабної, глобальної атмосферної циркуляції та погодних умов над районом Антарктичного півострова до середини XXI століття і методи прогнозування погоди;
створити сезонну науково-дослідну базу на Антарктичному півострові;
визначити закономірності впливу метеорологічних умов і динаміки океанічного середовища на формування і розподіл зон підвищеної біологічної продуктивності та промислової значущості західно-антарктичного сектору Південного океану;
визначити критерії оцінки стану людини під час тривалого перебування в екстремальних умовах та розробити комплексну технологію профілактики дизадаптаційних порушень, збереження здоров'я і працездатності учасників антарктичних експедицій;
розробити і впровадити нові технології, препарати та матеріали;
створити інформаційні системи і технології, спостережно-аналітичні системи для здійснення контролю за станом морського середовища;
провести дистанційний моніторинг стану верхньої атмосфери та геокосмосу та створити моделі перенесення енергії з поверхні Землі на висоти геокосмосу;
визначити структурно-функціональну та молекулярно-генетичну характеристику антарктичних організмів;
отримати нові продуценти біологічно активних речовин для створення нових лікувально-профілактичних засобів;
розробити новітні біотехнології знешкодження екологічно небезпечних органічних відходів та очищення стічних вод антарктичних станцій;
забезпечити участь представників України у роботі міжнародних антарктичних організацій та реалізацію міжнародних проектів Наукового комітету з антарктичних досліджень;
створити позитивний імідж України шляхом розвитку вітчизняного інтелектуального та промислового потенціалу.
Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3 .
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел. Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання Програми, становить 286,85 млн. гривень, з них за рахунок державного бюджету - 286,33 млн. гривень, інших джерел - 0,52 млн. гривень.
Обсяг фінансування Програми визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету з урахуванням конкретизації завдань та заходів за підсумками виконання Програми.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
1.
Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 194 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 10, ст. 493).
2. Програми затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 1002.
3. Державний замовник - МОН.
4. Керівник Програми - заступник Міністра освіти і науки.
5. Виконавці заходів Програми: Національний антарктичний науковий центр установи, підприємства та організації Національної академії наук, Національної академії медичних наук, МОН, Мінприроди.
6. Строк виконання: 2011-2020 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела фінансування | Обсяг фінансування, млн. гривень | У тому числі за роками |
2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
Державний бюджет | 286,33 | 20,84 | 21,2 | 24,41 | 24,3 | 37,33 | 28,42 | 29,8 | 31,68 | 33,07 | 35,28 |
Інші джерела | 0,52 | 0,08 | 0,01 | 0,08 | 0,03 | 0,03 | 0,03 | 0,06 | 0,06 | 0,07 | 0,07 |
Усього | 286,85 | 20,92 | 21,21 | 24,49 | 24,33 | 37,36 | 28,45 | 29,86 | 31,74 | 33,14 | 35,35 |
Додаток 2
до Програми
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 24 грудня 2014 р.
№ 708)
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
Найменування завдання | Найменування показника | Значення показника | Найменування заходу | Головний розпорядник бюджетних коштів | Джерела фінансування | Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань, млн. гривень | У тому числі за роками |
2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
усього | за роками |
2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
Геолого-геофізичні дослідження |
1. Проведення досліджень геологічної будови Західної Антарктики та оцінки її мінерально-ресурсного потенціалу | кількість геологічних моделей проведення оцінки геолого-структурних елементів Західної Антарктики | 20 | | 2 | 2 | | 2 | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 1) проведення досліджень рельєфу поверхні дна і суходолу, динаміки льодового покриву Західної Антарктики з використанням методу гравіметричної томографії та сейсмотомографії, комплексних аналітичних досліджень на основі геоінформаційних систем, розроблення апаратурно-методичного комплексу для створення інформативних моделей глибинної структури Західної Антарктики | МОН | державний бюджет | 1,19 | | 0,09 | 0,07 | | 0,1 | 0,24 | 0,13 | 0,2 | 0,17 | 0,19 |
|
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
кількість моделей глибинних структур прогнозування мінеральних та нафтогазоносних ресурсів | 9 | 1 | | 1 | | 1 | | 1 | 2 | 1 | 2 | 2) впровадження технологій електромагнітного зондування, наземних і морських геологічних, геофізичних, аерогеофізичних та супутникових зйомок, створення автоматизованих систем оброблення та інтерпретації геофізичної інформації, комплексного геофізичного та геодезичного полігона в районі антарктичної станції "Академік Вернадський", дво- та тривимірних моделей глибинних структур | МОН | державний бюджет | 0,86 | 0,03 | | 0,07 | | 0,1 | | 0,12 | 0,2 | 0,16 | 0,18 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
|
|
| відсоток площ перспективних нафтогазових ділянок | 100 | 5 | 5 | 5 | | 10 | 10 | 10 | 20 | 20 | 15 | 3) проведення оцінки мінерально-сировинної бази Антарктичного півострова та його материкової частини, виявлення перспективних нафтогазових ділянок шельфу моря Беллінсгаузена і визначення їх георесурсного потенціалу | МОН | -"- | 1,19 | 0,02 | 0,09 | 0,07 | | 0,1 | 0,24 | 0,13 | 0,2 | 0,16 | 0,18 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
|
Разом за завданням 1 | | | | | | | | | | | | | -"- | 3,3 | 0,05 | 0,18 | 0,21 | | 0,3 | 0,48 | 0,38 | 0,6 | 0,52 | 0,58 |
2. Створення динамічних моделей стану навколишнього природного середовища під впливом природних і антропогенних факторів | кількість мас-балансових моделей | 5 | | | 1 | | 1 | | 1 | | 1 | 1 | впровадження високоточних засобів вимірювальної техніки, проведення оцінки і прогнозування впливу глобального потепління на перерозподіл та руйнування стійких органічних забруднень, визначення геофізичних факторів, що впливають на зміну навколишнього природного середовища, створення відповідних мас-балансових моделей | МОН | державний бюджет | 0,63 | | | 0,07 | | 0,1 | | 0,12 | | 0,16 | 0,18 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
Разом за напрямом "Геолого-геофізичні дослідження" | | | | | | | | | | | | | -"- | 3,95 | 0,05 | 0,18 | 0,28 | | 0,4 | 0,48 | 0,5 | 0,6 | 0,69 | 0,77 |
Гідрометеорологічні дослідження |
3. Вивчення змін атмосферних процесів тропосфери Південної півкулі, регіональної циркуляції та процесів формування глибинних вод на шельфі Антарктичного півострова | кількість баз даних гідрометеорологічних і синоптичних спостережень | 16 | | 2 | 2 | | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1) установлення автоматизованої метеорологічної станції на Антарктичному півострові та проведення спостережень за програмою Всесвітньої метеорологічної організації | МОН | -"- | 0,55 | | 0,01 | 0,02 | | 0,04 | 0,08 | 0,06 | 0,12 | 0,07 | 0,15 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
| кількість методів довгострокового прогнозування погоди | 9 | | 1 | 2 | | 1 | | 1 | 1 | 1 | 2 | 2) розроблення та впровадження методів довгострокового прогнозування погоди на один два місяці для кожної пори року та методів деталізації погодних умов на один місяць для Антарктичного півострова і прилеглих морських басейнів | МОН | державний бюджет | 0,45 | | 0,02 | 0,01 | | 0,04 | | 0,05 | 0,11 | 0,07 | 0,15 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
| кількість моделей змін у льодовому покриві моря Веддела | 3 | | | 1 | | 1 | | 1 | | | | 3) створення моделей змін у льодовому покриві моря Веддела, вивчення характеристик шельфових льодовиків, процесів шельфової конвекції, визначення механізму формування глибинних вод на шельфі Антарктичного півострова | МОН | -"- | 0,14 | | | 0,06 | | 0,04 | | 0,04 | | | |
Національна академія наук | -"- | 0,01 | | | | | | | 0,01 | | | |
4) розроблення: |
| кількість схем зміни великомасштабної атмосферної циркуляції | 11 | | 2 | 3 | | 2 | 3 | | | 1 | | схем зміни великомасштабної атмосферної циркуляції та погодних умов Антарктичного півострова до середини XXI століття | МОН | -"- | 0,19 | | 0,01 | 0,01 | | 0,03 | 0,08 | | | 0,06 | |
|
Національна академія наук | -"- | 0,01 | | | | | | | | | 0,01 | |
| кількість методів виявлення впливу геомагнітної активності на стан синоптичних процесів | 3 | | | 1 | | | | 1 | | 1 | | методів проведення оцінки змін поля тиску, атмосферної циркуляції, температури і пов’язаних з ними погодних умов Антарктичного півострова під впливом геомагнітної активності | МОН | державний бюджет | 0,12 | | | 0,01 | | | | 0,05 | | 0,06 | |
Національна академія наук | -"- | 0,01 | | | | | | | | | 0,01 | |
Разом за напрямом "Гідрометеорологічні дослідження" | | | | | | | | | | | | | -"- | 1,52 | | 0,04 | 0,11 | | 0,15 | 0,16 | 0,21 | 0,23 | 0,3 | 0,32 |
Океанографічні дослідження |
4. Визначення тенденцій кліматичної мінливості океанографічних полів Південного океану, прогнозування зон підвищеної біологічної продуктивності та промислової значимості | відсоток виконаних робіт із створення системи моніторингу гідродинамічних, гідрологічних і гідрохімічних полів | 100 | 10 | 10 | 10 | | 10 | 10 | 15 | 15 | 10 | 10 | 1) створення вимірювальних систем і контрольно-калібрувальних океанографічних полігонів, впровадження систем комплексного моніторингу гідродинамічних, гідрологічних і гідрохімічних полів на базі супутникових, гідроакустичних, оптичних і дрифтерних технологій для здійснення навігаційно-гідрографічних прогнозів | МОН | -"- | 0,77 | 0,01 | 0,02 | 0,03 | | 0,08 | 0,08 | 0,1 | 0,12 | 0,19 | 0,14 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
Мінприроди | -"- | 0,01 | | | | | | | | | | 0,01 |
| відсоток виконаних робіт з вивчення механізму формування структури водних мас | 100 | 25 | 25 | 25 | | | | 25 | | | | 2) виявлення факторів, що визначають структуру Антарктичної полярної фронтальної зони, проведення аналізу динаміки океанічних фронтів і процесів формування вертикальної циркуляції вод та вивчення механізму формування водних мас | МОН | державний бюджет | 0,1 | 0,01 | 0,03 | 0,03 | | | | 0,03 | | | |
|
| відсоток виконаних робіт з розроблення схеми просторово-часових розподілів біогенних елементів | 100 | | | 20 | | 10 | 10 | 10 | 20 | 20 | 10 | 3) проведення досліджень просторово-часових розподілів біогенних елементів, топографічних вихрів у межах шельфу моря Беллінсгаузена, виявлення їх причинно-наслідкових зв’язків з льодовими умовами та атмосферними процесами для прогнозування зон підвищеної біологічної продуктивності та промислової значимості | МОН | -"- | 0,63 | | | 0,05 | | 0,07 | 0,08 | 0,08 | 0,11 | 0,09 | 0,15 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
Разом за напрямом "Океанографічні дослідження" | | | | | | | | | | | | | -"- | 1,55 | 0,02 | 0,05 | 0,11 | | 0,15 | 0,16 | 0,21 | 0,23 | 0,3 | 0,32 |
Геокосмічні дослідження |
5. Проведення досліджень взаємодії атмосферної та космічної погодних систем, планетарної грозової активності, перенесення енергії з поверхні Землі на висоти геокосмосу | кількість моделей перенесення енергії з поверхні Землі на висоти геокосмосу | 5 | | | 1 | | 1 | | 1 | 1 | | 1 | 1) визначення механізму реагування глобальних електромагнітних резонаторів на кліматичні зміни та геокосмічні збурення, створення моделей перенесення енергії з поверхні Землі на висоти геокосмосу | МОН | державний бюджет | 0,29 | | | 0,02 | | 0,03 | | 0,07 | 0,08 | | 0,09 |
| відсоток виконаних робіт з вивчення механізму впливу кліматичних змін на стан навколоземного плазмового оточення | 100 | 10 | 10 | 5 | | 10 | 10 | 10 | 15 | 15 | 15 | 2) проведення досліджень реакції іоносфери на сонячну активність, іоносфери та магнітосфери на потужні атмосферні фронти, впливу атмосферних збурень на стан космічної погоди | МОН | -"- | 0,56 | 0,03 | 0,03 | 0,03 | | 0,03 | 0,04 | 0,07 | 0,08 | 0,14 | 0,11 |
Національна академія наук | -"- | 0,01 | | | | | | | | | 0,01 | |
| відсоток виконаних робіт із створення електромагнітної обсерваторії | 100 | 10 | 10 | 20 | | 30 | 30 | | | | | 3) створення на антарктичній станції "Академік Вернадський" електромагнітної обсерваторії як елементу системи підсупутникового іоносферного моніторингу для реалізації національного космічного проекту "Іоносат" та міжнародних супутникових ліній зондування геокосмосу | МОН | -"- | 0,14 | 0,02 | 0,03 | 0,02 | | 0,03 | 0,04 | | | | |
| відсоток виконаних робіт із створення глобальної мережі наднизькочастотного інтерферометра для проведення моніторингу планетарної грозової активності | 100 | | | 15 | | 20 | 20 | 20 | 25 | | | 4) введення в експлуатацію пункту приймання сигналу наднизькочастотного інтерферометра на антарктичній станції "Академік Вернадський", створення глобальної мережі наднизькочастотного інтерферометра та проведення синхронних спостережень планетарної грозової активності | МОН | державний бюджет | 0,23 | | | 0,02 | | 0,03 | 0,04 | 0,07 | 0,07 | | |
| відсоток виконаних робіт із створення бази даних варіацій магнітного та електричного полів | 100 | 5 | 5 | 10 | | 20 | 20 | | | 20 | 20 | 5) проведення моніторингу варіацій магнітного та електричного полів Землі на антарктичній станції "Академік Вернадський" для відтворення та візуалізації стану космічної погоди | -"- | -"- | 0,39 | 0,02 | 0,03 | 0,01 | | 0,03 | 0,04 | | | 0,15 | 0,11 |
Разом за напрямом "Геокосмічні дослідження" | | | | | | | | | | | | | -"- | 1,63 | 0,07 | 0,09 | 0,1 | | 0,15 | 0,16 | 0,21 | 0,23 | 0,3 | 0,32 |
Біологічні дослідження |
6. Комплексне вивчення структури і функцій антарктичних організмів, створення узагальнених моделей екосистем | кількість колекцій типових та екстремофільних організмів | 9 | 1 | 1 | 1 | | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1) вивчення біорізноманіття наземних та морських екосистем (віруси, мікроорганізми, водорості, лишайники, мохи, судинні рослини, безхребетні та хребетні тварини) | МОН | -"- | 0,36 | 0,01 | 0,03 | 0,03 | | 0,03 | 0,04 | 0,05 | 0,06 | 0,05 | 0,06 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
| кількість тривимірних моделей і атласів наземних та морських екосистем | 9 | 1 | 1 | 1 | | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2) створення узагальнених тривимірних моделей і атласів наземних та морських екосистем | МОН | державний бюджет | 0,31 | 0,01 | 0,02 | 0,02 | | 0,03 | 0,04 | 0,04 | 0,05 | 0,04 | 0,06 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
Разом за завданням 6 | | | | | | | | | | | | | -"- | 0,71 | 0,02 | 0,05 | 0,05 | | 0,06 | 0,08 | 0,09 | 0,11 | 0,11 | 0,14 |
7. Проведення оцінки впливу кліматичних змін на структуру і функції суходільних та морських екосистем | відсоток виконаних робіт із створення кореляційних моделей | 100 | 10 | 10 | 10 | | 10 | 10 | 10 | 15 | 15 | 10 | проведення оцінки впливу кліматичних змін на структуру, біогеохімічну активність, біопродуктивність та трофічні зв’язки суходільних і морських екосистем, а також системного біологічного та фізико-хімічного моніторингу | МОН | -"- | 0,68 | 0,02 | 0,05 | 0,04 | | 0,06 | 0,08 | 0,09 | 0,11 | 0,1 | 0,13 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
8. Проведення оцінки впливу антарктичних організмів на баланс парникових газів та векторні потоки біогенних елементів | кількість схем векторних потоків біогенних елементів | 8 | | 1 | 1 | | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | вивчення: закономірностей формування векторних потоків біогенних елементів | МОН | -"- | 0,22 | | 0,01 | 0,02 | | 0,02 | 0,03 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | 0,04 |
|
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
кількість моделей якісних та кількісних змін екосистем | 8 | | 1 | 1 | | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | кількісних та якісних змін у екосистемах під впливом кліматичних факторів | МОН | -"- | 0,23 | | 0,02 | 0,02 | | 0,02 | 0,03 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | 0,04 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
| відсоток виконаних робіт із створення моделі балансу парникових газів | 100 | | | 10 | | 10 | 10 | 20 | 20 | 20 | 10 | закономірностей синтезу та поглинання парникових газів антарктичними екосистемами | МОН | -"- | 0,17 | | | 0,01 | | 0,02 | 0,02 | 0,03 | 0,03 | 0,03 | 0,03 |
Національна академія наук | -"- | 0,02 | | | | | | | | | 0,01 | 0,01 |
Разом за завданням 8 | | | | | | | | | | | | -"- | 0,68 | | 0,03 | 0,05 | | 0,06 | 0,08 | 0,09 | 0,11 | 0,12 | 0,14 |
9. Проведення досліджень еволюції та адаптації антарктичних екосистем до екстремальних факторів | відсоток виконаних робіт із створення бази даних клонованих генів та послідовностей ДНК | 100 | 10 | 10 | 10 | | 10 | 10 | 10 | 10 | 20 | 10 | створення бази даних генів, що зумовлюють стійкість до екстремальних факторів, проведення досліджень стійкості антарктичних вірусів, мікроорганізмів, флори та фауни до екстремальних факторів (низькі температури, ультрафіолетове випромінювання, токсичні метали) на молекулярно-генетичному рівні | МОН | державний бюджет | 0,69 | 0,02 | 0,04 | 0,04 | | 0,06 | 0,08 | 0,09 | 0,11 | 0,11 | 0,14 |
10. Проведення біорозвідки, пошуку та створення колекцій продуцентів біологічно активних речовин та технологічно перспективних штамів мікроорганізмів | відсоток виконаних робіт із створення колекції продуцентів біологічно активних речовин | 100 | | 10 | 10 | | 10 | 10 | 10 | 20 | 20 | 10 | 1) проведення пошуку та визначення характеристик антарктичних організмів - продуцентів біологічно активних речовин | -"- | -"- | 0,64 | | 0,02 | 0,04 | | 0,06 | 0,07 | 0,09 | 0,11 | 0,11 | 0,14 |
відсоток виконаних робіт з вивчення механізму профілактично-лікувальної дії біологічно активних речовин | 100 | 10 | 10 | 10 | | 10 | 10 | 10 | 10 | 20 | 10 | 2) вивчення механізму профілактично-лікувальної дії біологічно активних речовин, виділених з антарктичних організмів | -"- | -"- | 0,68 | 0,02 | 0,04 | 0,04 | | 0,06 | 0,07 | 0,09 | 0,11 | 0,11 | 0,14 |
| кількість виявлених технологічно перспективних штамів мікроорганізмів | 21 | | 3 | 3 | | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 3) вивчення металрезисцентних мікроорганізмів для розроблення нових природоохоронних технологій | МОН | державний бюджет | 0,63 | | 0,04 | 0,04 | | 0,05 | 0,07 | 0,09 | 0,1 | 0,11 | 0,13 |
Разом за завданням 10 | | | | | | | | | | | | | -"- | 1,95 | 0,02 | 0,1 | 0,12 | | 0,17 | 0,21 | 0,27 | 0,32 | 0,33 | 0,41 |
11. Розроблення та дослідно-промислове випробування природоохоронних біотехнологій | відсоток виконаних робіт з розроб лення біотехнологій знешкодження органічних відходів | 100 | | | 4 | | 10 | 10 | 20 | 20 | 20 | 16 | розроблення природоохоронних біотехнологій знешкодження рідких та твердих органічних відходів, апробація, оптимізація та впровадження біотехнологій на антарктичній станції "Академік Вернадський" | -"- | -"- | 0,56 | | | 0,01 | | 0,05 | 0,07 | 0,09 | 0,1 | 0,11 | 0,13 |
12. Створення біогеографічних полігонів типових антарктичних екосистем | кількість біогеографічних полігонів типових антарктичних екосистем | 5 | | | 2 | | 1 | | 1 | | 1 | | обґрунтування доцільності створення біогеографічних полігонів на острівному шельфі та узбережжі Антарктичного півострова, створення узагальнених тривимірних моделей біогеографічних полігонів | -"- | -"- | 0,27 | | | 0,03 | | 0,05 | | 0,08 | | 0,11 | |
Разом за напрямом "Біологічні дослідження" | | | | | | | | | | | | | -"- | 5,56 | 0,08 | 0,27 | 0,34 | | 0,51 | 0,6 | 0,8 | 0,86 | 1 | 1,1 |