Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань

7.2. Силами патрульних та постових нарядів організувати надійне оточення небезпечної зони, виведення з неї людей, відвід транспорту, виставлення постів блокування на випадок спроби підозрюваного вийти з укриття.

7.3. За допомогою родичів та знайомих підозрюваного зробити спробу умовити його припинити стрілянину і здати зброю. У разі відмови - попередити про застосування спеціальних засобів, зброї, але не поспішати їх застосовувати - враховувати психологічні фактори, стан підозрюваного (якщо його дії у цей час не становлять небезпеки).

7.4. Для забезпечення безпеки дій групи захоплення використовувати підручні засоби. За необхідності, через чергового ОВС вищого рівня або командирів військових частин, викликати бронетранспортер. У будь-якому разі дії групи захвату забезпечувати постами прикриття, що ведуть вогонь на ураження при спробі підозрюваного стріляти у працівників міліції, інших осіб.

8. Після завершення операції поінформувати про її наслідки чергову частину ОВС вищого рівня.

1. Уточнити:

час, місце, обставини застосування зброї, кількість витрачених патронів;

чи є вбиті або поранені і де вони перебувають;

найменування підрозділу, посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який застосував зброю; якщо про це повідомила інша особа - її установчі дані.

2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

3. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

4. За наявності потерпілих:

направити на місце події швидку медичну допомогу;

повідомити про подію черговому прокуратури.

5. Направити на місце СОГ у складі:

слідчого прокуратури;

експерта-криміналіста;

за наявності вбитих додатково викликати судово-медичного експерта.

6. За вказівкою керівництва ОВС, а за його відсутності - самостійно (за наявності потерпілих) направити на місце події відповідального від керівництва для:

організації його охорони до прибуття слідчого;

установлення докладних обставин застосування зброї;

надання допомоги потерпілим та організації їх доставлення до лікувальних установ;

установлення свідків події;

вилучення зброї та боєприпасів у працівника, який їх застосував (скласти протокол вилучення);

направити працівника, який застосував зброю, для огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я.

7. З метою запобігання можливому виникненню масових безпорядків через застосування зброї орієнтувати наряди міліції або оголосити збір особового складу згідно зі схемою оповіщення.

У разі виникнення масових безпорядків діяти за карткою "Масові безпорядки" та планом "Хвиля".

8. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про застосування зброї або необережне поводження з нею працівника ОВС, що призвело до загибелі, поранення осіб або працівника органів внутрішніх справ.

1. Уточнити:

час, місце, обставини, характер та вид вчиненого злочину (правопорушення);

прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання або тимчасового перебування (проживання) потерпілого чи заявника, його громадянство (підданство) та мету перебування в Україні;

прикмети, а якщо відомо - установчі дані правопорушника, шляхи відходу і можливі місця появлення.

2. Зареєструвати одержане повідомлення, заяву в установленому порядку.

3. Доповісти про подію:

начальникові ОВС;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

4. Повідомити:

черговому територіального органу СБУ;

черговому прокуратури.

5. Якщо злочин вчинено щодо іноземця - діяти відповідно до вказівок, викладених у картці даного виду злочину.

6. Якщо злочин (правопорушення) вчинено іноземцем:

а) який має дипломатичний імунітет - негайно його звільнити, записавши установчі дані іноземця, назву і номер документа, що підтверджує дипломатичну недоторканність;

б) який не має дипломатичного імунітету - діяти на загальних підставах залежно від виду й характеру правопорушення.

У разі коли встановити особу доставленого іноземця неможливо, черговий повинен у встановленому порядку направити його для поміщення до приймальника-розподільника.

7. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про злочини, вчинені іноземцями або щодо працівників дипломатичних, консульських установ та членів їх сімей, членів офіційних державних, громадських, релігійних і культурних делегацій.

8. У всіх випадках вчинення злочинів (правопорушень) іноземцями або щодо них повідомляти керівника територіального органу (підрозділу) служби громадянства, імміграції та реєстрації осіб.

1. Докладно розпитати заявника й заповнити протокол-заяву про особу, яка пропала безвісти, незалежно від часу, що пройшов із моменту зникнення. Додати до протоколу фотографію цієї особи (якщо така є).

2. Зареєструвати заяву в установленому порядку.

3. Перевірити особу, яка зникла, за обліками:

затриманих, заарештованих в ІТТ;

адміністративно заарештованих у спецприймальнику (ІТТ);

лікарень;

диспансерів;

спеціальних медичних закладів;

моргу;

приймальника-розподільника;

сусідніх ОВС.

4. Доповісти:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва.

5. Направити до місця останнього перебування особи, яка зникла, оперативну групу та дільничного інспектора міліції для з'ясування обставин зникнення. За необхідності провести огляд її житла, прилеглої місцевості й перевірити інші місця можливого перебування цієї особи.

6. Орієнтувати на розшук за прикметами зниклої особи:

усі види нарядів;

дільничних інспекторів міліції;

чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);

чергових спеціальних закладів міліції;

диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.

7. Подальші заходи щодо розшуку безвісти зниклої особи здійснюються працівниками карного розшуку.

1. Проявити максимум уваги до заявника, з'ясувати:

коли, де, за яких обставин зникли діти;

прізвища, імена, вік та прикмети дітей;

які заходи вжиті родичами щодо їх розшуку.

2. Заспокоїти заявника повідомленням, що нещасних випадків із дітьми не зареєстровано і будуть вжиті всі заходи щодо їх розшуку. Уточнити прізвище, ім'я та по батькові, адресу й місце перебування заявника.

3. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

4. Негайно направити до заявника оперативну групу ОВС із завданням:

4.1. Визначити на місці найбільш реальні шляхи ведення розшуку дітей (дитини). Якщо є відомості про те, що дитина викрадена, організувати розшук та переслідування злочинця.

4.2. Не виключаючи можливості, що дитиною заволодів один з батьків, що не проживає разом із нею, або родичі, уточнити взаємовідносини в сім'ї, з'ясувати адреси родичів, знайомих. За необхідності перевірити ці адреси.

4.3. Якщо діти могли самовільно піти з дому, перевірити, чи не траплялись з ними раніше аналогічні випадки, за яких обставин і де вони були знайдені, з'ясувати, куди і з якою метою діти могли піти зараз.

4.4. Прийняти протокол-заяву про особу, яка зникла безвісти, до протоколу додати фотографію дитини (якщо вона є).

5. Про обставини зникнення дітей, їх установчі дані та прикмети орієнтувати:

усі види нарядів;

дільничних інспекторів міліції;

чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);

працівників приймальників-розподільників та притулків для дітей;

диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.

6. Про одержане повідомлення та вжиті заходи доповісти керівництву ОВС, а за наявності відомостей, що дитина викрадена, внести пропозицію про введення плану "Сирена".

7. З урахуванням обставин зникнення дітей та вказівок керівництва ОВС щодо ведення розшуку забезпечити збір необхідних сил.

7.1. При введенні в дію плану "Сирена" основну увагу приділити перекриттю нарядами пунктів посадки в транспортні засоби та виїздів з населених пунктів із подальшою перевіркою всього транспорту, що проїжджає.

7.2. При організації пошуку в конкретному районі найімовірнішого перебування дітей для кожної пошукової групи визначити її склад, старшого групи, ділянку пошуку, час, відведений для виконання завдання, та спосіб зв'язку.

8. За наявності підстав вважати, що діти могли виїхати за межі району, направити орієнтування до сусідніх ОВС, а також підрозділів транспортної міліції.

9. Підготувати й доповісти керівництву ОВС текст звернення по місцевому радіо до населення міста, району про розшук дітей.

10. Забезпечити керівництво силами, залученими до розшуку дітей, а також представлення інформації до чергової частини ОВС вищого рівня.

1. Виявити максимум уваги до заявника та з'ясувати:

коли, де, за яких обставин і хто саме заблукав;

чи бував у цих місцях раніше, наявність при собі харчів, теплого одягу, навички орієнтуватися в лісі;

коли, ким і які саме заходи вживались з розшуку особи, яка заблукала.

2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

3. Визначити за картою місце, де особу, яка розшукується, бачили востаннє, дороги, просіки, якими могла вона пересуватися, врахувати природні перепони (ріки, болота, озера), що могли вплинути на маршрут пересування. Визначити населені пункти, до яких могла вийти розшукувана особа, хатинки та будівлі в лісі, які вона могла використати для ночівлі та захисту від негоди.

4. Телефоном зв'язатися з населеними пунктами району пошуку й уточнити, чи не з'являлася там особа, яка заблукала, орієнтувати про її прикмети і просити про негайне інформування у разі її появи.

5. Про заяву, що надійшла, та вжиті заходи доповісти керівництву ОВС, внести пропозиції щодо організації розшуку особи, яка заблукала.

6. Повідомити керівникам місцевих органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Обговорити можливість залучення до пошуку працівників підприємств, місцевих жителів, що знають район пошуку.

7. Силами міліції й громадськості організувати пошук особи, яка заблукала, за найімовірнішими напрямами руху від вихідного пункту. Використовувати службово-розшукових собак, мегафони, сигнальні та освітлювальні ракети, для зв'язку між пошуковими групами - переносні радіостанції.

Для кожної групи визначити: склад, керівника, маршрут, початковий і кінцевий пункти, порядок зв'язку, час, відведений на виконання завдання.

8. Направити оперативно-пошукові групи до населених пунктів району пошуку, які не мають телефонного зв'язку. Особливу увагу приділити промислово-мисливським та лісорозробним бригадам.

9. Про вжиті пошукові заходи інформувати сусідні ОВС, прилеглі до району пошуку, а також доповісти черговому ОВС вищого рівня.

1. Уточнити:

місце, час і обставини втечі;

кількість осіб, які втекли, їх установчі дані, прикмети, наявність зброї;

напрямок руху втікачів (якщо відомо).

2. Вжити заходів до посилення охорони ІТТ, усунення причин і умов, що сприяли втечі.

3. Зареєструвати факт втечі в установленому порядку.

4. Уточнити у слідчого або працівника дізнання установчі дані, прикмети особи, яка втекла, її родинні, злочинні та інші зв'язки, розмножити її фотографію.

5. Негайно орієнтувати про розшук особи, яка втекла, із зазначенням її установчих даних, прикмет, наявності зброї, зв'язків та місць можливого появлення:

усі види нарядів;

дільничних інспекторів міліції;

чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних) та ОВС, на території яких мешкають знайомі особи, яка втекла;

чергових спеціальних закладів міліції;

диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.

6. Негайно доповісти:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

7. Повідомити черговому прокуратури.

8. Підтримувати постійний зв'язок із черговою частиною управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

9. За розпорядженням начальника ОВС ввести в дію оперативний план "Сирена", надалі діяти за розпорядженнями штабу з керування операцією і згідно з цим планом.

10. Про хід розшуку доповідати до чергової частини ОВС вищого рівня.

1. Уточнити:

місце, час і обставини втечі;

кількість осіб, що втекли, їх установчі дані, прикмети, наявність зброї, адреси й місця їх можливої появи;

основні напрямки руху (якщо відомі).

2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

3. Орієнтувати про установчі дані та прикмети втікачів:

усі види нарядів;

дільничних інспекторів міліції;

чергових сусідніх ОВС (територіальних та транспортних);

чергових спеціальних закладів міліції;

диспетчерів вокзалів (залізничних, річкових, морських, автобусних), парків (трамвайних, тролейбусних, автобусних, таксомоторних), аеропортів, швидкої допомоги.

4. Доповісти про втечу:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити черговому прокуратури.

6. За розпорядженням начальника ОВС ввести у дію оперативний план "Сирена", надалі діяти за розпорядженням штабу з керування операцією і згідно з цим планом.

1. Уточнити:

час, точне місце та обставини виявлення трупа, установчі дані померлої особи (якщо відомі);

чи немає на трупі та одязі зовнішніх ознак слідів насильства;

установчі дані та місцезнаходження заявника.

2. Забезпечити охорону місця події.

3. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

4. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити:

черговому прокуратури.

6. Направити на місце події дільничного інспектора міліції та СОГ у складі:

оперуповноваженого ВКР;

судмедексперта;

експерта-криміналіста;

інспектора ДАІ (якщо труп знайдено при дорозі);

кінолога зі службово-розшуковим собакою (за необхідності).

7. При виявленні на трупі слідів насильницької смерті і, залежно від характеру останніх, надалі діяти відповідно до вимог карток "Убивство" або "Дорожньо-транспортна пригода".

1. З'ясувати:

місцезнаходження невідомого, його фізичний стан, прикмети;

дані заявника.

2. Зареєструвати подію в установленому порядку.

3. Доповісти начальникові ОВС або його заступникові, відповідальному від керівництва.

4. Направити працівника міліції до місця перебування невідомого для проведення його опитування.

5. Якщо є відомості, що останній потребує медичної допомоги, забезпечити його доставлення до медичного закладу.

6. Орієнтувати на встановлення особи невідомого сусідні ОВС, психіатричні заклади, приймальники-розподільники, дитячі спецустанови та інші заклади.

7. При виявленні ознак злочину вжити відповідних заходів.

1. Уточнити:

час, місце, обставини й характер нещасного випадку;

наслідки нещасного випадку (чи є жертви, потерпілі, стан їх здоров'я, де вони перебувають, якої потребують допомоги тощо);

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

3. Силами наявних нарядів міліції та за допомогою громадськості вжити термінових заходів до рятування людей, охорони місця події, недопущення нещасних випадків з іншими особами.

4. Терміново викликати працівників відповідних рятувальних, аварійних або інших служб (залежно від нещасного випадку):

швидкої медичної допомоги;

рятувальної станції на воді;

газового господарства;

електромережі;

водопроводу;

каналізаційної мережі;

санітарно-епідеміологічної станції.

5. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

6. Повідомити:

черговому прокуратури;

оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС;

керівникам підприємств, установ та господарств, на території яких стався цей випадок або майно яких постраждало.

7. Якщо причиною отруєння стали продукти чи вода, вжити заходів (використовуючи засоби масової інформації та інші можливості) щодо припинення продажу продуктів або користування водним джерелом.

8. У разі загибелі людей направити на місце дільничного інспектора міліції, на території обслуговування якого стався нещасний випадок, та СОГ.

9. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про вибух газу та групове отруєння або радіаційне опромінення людей.

1. Уточнити місце і характер стихійного лиха, наявність потерпілих, руйнувань та установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

3. На місце події направити наряд міліції для забезпечення громадського порядку, рятування людей та матеріальних цінностей, недопущення сторонніх людей на місце лиха; викликати медичних працівників для надання допомоги потерпілим, пожежну та аварійно-рятувальну техніку для проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт.

У необхідних випадках викликати на місце лиха працівників:

рятувальної станції на воді;

аварійних служб газового господарства, електромережі, водопроводу, каналізації.

4. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва ОВС;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити:

черговому прокуратури;

органи місцевого самоврядування;

оперативно-чергову службу територіального органу МНС.

6. Вжити заходів щодо охорони приміщень органів місцевого самоврядування, фінансових установ та інших важливих об'єктів.

7. За розпорядженням керівництва ОВС оголосити збір особового складу.

8. Детальну інформацію про стихійне лихо, що призвело до людських жертв або затоплення житлових будинків та виробничих будівель, припинення діяльності підприємств більш як на 1 годину, перерви руху транспорту більш як на 3 години та інших тяжких наслідків, направити до чергової частини ОВС вищого рівня (після узгодження з надзвичайними комісіями органів влади).

1. Уточнити:

час, місце та характер захворювання;

кількість осіб, які захворіли, їх стан, установчі дані, місцеперебування;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

3. Терміново доповісти:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

4. Повідомити:

черговому прокуратури;

черговому територіального органу МНС;

черговому санепідемстанції.

5. Направити до місця захворювання наряд міліції, працівників ДАІ для оточення осередку епідемії, заборони виїзду та в'їзду до зони епідемії (при винесенні місцевим органом виконавчої влади рішення щодо оголошення карантинної зони).

6. Зафіксувати в зошиті для записів чергового всі повідомлення, що надходять від надзвичайної комісії, санепідемстанції, підрозділів ОВС, а також рішення, що приймаються, всі вказівки, розпорядження керівництва ОВС вищого рівня.

7. Далі діяти згідно з розпорядженнями керівництва ОВС, ОВС вищого рівня та надзвичайної комісії.

8. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про подію, вжиті заходи та їх результати.

1. Уточнити:

час, місце та обставини й характер захворювання;

кількість худоби, птиці, що захворіла й загинула;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

3. Негайно доповісти:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва ОВС;

черговому ОВС вищого рівня.

4. Повідомити:

черговому прокуратури;

черговому територіальної служби ветеринарної медицини.

5. Зафіксувати в зошиті для записів чергового всі повідомлення, що надходять від комісій та підрозділів ОВС вищого рівня, рішення, які приймаються, а також всі вказівки, розпорядження керівництва ОВС вищого рівня.

6. Далі діяти відповідно до розпоряджень керівництва ОВС, ОВС вищого рівня та надзвичайної комісії.

7. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня докладну інформацію про подію, вжиті заходи та їх результати.

1. З'ясувати:

час, місце, обставини та можливі причини отруєння;

кількість потерпілих, їх стан, де вони перебувають у даний час;

чи є такі, хто помер (їх кількість, установчі дані);

які заходи вживаються щодо ліквідації події;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

3. Викликати медичних працівників для надання потерпілим допомоги. У разі необхідності сприяти доставленню потерпілих до закладів охорони здоров'я.

4. Негайно направити для охорони місця події та можливих джерел отруєння найближчий наряд міліції, дільничного інспектора міліції. За відсутності такої можливості скористатися допомогою керівників підприємства, установи, організації, де сталася ця подія.

5. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва ОВС;

черговому ОВС вищого рівня.

6. Повідомити:

черговому прокуратури;

черговому територіального органу СБУ;

заклади охорони здоров'я.

7. Направити на місце події СОГ у складі:

слідчого прокуратури;

оперуповноваженого карного розшуку (якщо отруєння сталося у квартирі, гуртожитку, гаражі тощо);

оперуповноваженого служби БЕЗ (якщо отруєння сталося в установах громадського харчування, дитячому закладі, навчальному закладі тощо);

експерта-криміналіста;

судово-медичного експерта (при отруєннях зі смертельним наслідком).

8. Передати до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про обставини події та вжиті заходи.

1. Уточнити:

час, місце та обставини пожежі;

точну адресу й найменування об'єкта, на якому сталася пожежа;

чи є жертви або потерпілі, стан їх здоров'я та місцеперебування;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

3. Негайно викликати підрозділ територіального органу МНС.

4. Направити для охорони місця події та громадського порядку в районі пожежі, а також врятування людей, матеріальних цінностей і забезпечення їх збереження найближчі наряди міліції, дільничного інспектора міліції, працівника відомчої пожежної безпеки ОВС.

5. За наявності потерпілих викликати на місце пожежі швидку медичну допомогу. За необхідності направити до місця події аварійні служби (газу, водоканалу, електромережі тощо).

6. Доповісти про пожежу:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва ОВС;

начальнику служби пожежної безпеки ОВС;

черговому ОВС вищого рівня.

7. У разі великих пожеж або пожеж із людськими жертвами повідомити:

органи місцевого самоврядування;

оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС;

черговому територіального органу СБУ;

черговому прокуратури.

8. Направити на місце події СОГ у складі:

дізнавача або слідчого, начальника служби пожежної безпеки ОВС (при пожежі на об'єкті ОВС);

оперуповноваженого ВКР;

експерта-криміналіста, експерта вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи НДЕКЦ;

працівника служби БЕЗ (при пожежі на об'єкті державного або громадського сектору).

За наявності людських жертв - додатково:

судово-медичного експерта;

кінолога зі службово-розшуковим собакою (якщо є відомості про підпал).

9. Організувати виклик на місце пожежі керівників та матеріально відповідальних осіб об'єкта, на якому виникла пожежа.

10. Уточнити кількість пожежних підрозділів та техніки, що виїхали для ліквідації пожежі, а у разі необхідності забезпечити виклик додаткових підрозділів з інших міст та районів згідно із затвердженим районним планом залучення сил і засобів для гасіння пожеж.

11. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про пожежі, під час яких загинуло двоє і більше чи постраждало троє і більше чоловік; згоріли три і більше будинків; завдано збитків у розмірах одна тисяча і більше мінімальних заробітних плат; у будинках та приміщеннях органів державної влади та управління, на об'єктах правоохоронних органів, телерадіоцентрів; у будинках або квартирах керівників органів державної влади, народних депутатів України, депутатів місцевих рад; у будинках та приміщеннях дипломатичних, консульських, торгових чи інших представництв іноземних держав; у будинках, що мають історичну цінність, пам'ятках архітектури; на енергетичних підприємствах, магістральних нафтогазопроводах, нафтобазах, радіаційних, біологічних об'єктах; на рухомому складі залізничного транспорту із загибеллю або травмуванням людей чи затримкою руху транспорту на дві години і більше; в метрополітені, на цивільному водному та авіаційному транспорті.

1. З'ясувати: коли і де вона виникла, на яку площу поширилася, в якому напрямку рухається і чому загрожує.

2. Якщо про пожежу повідомляють посадові особи, уточнити: які організації оповіщені про пожежу, які сили задіяні до її локалізації та ліквідації, яка потрібна допомога.

3. Зареєструвати повідомлення у встановленому порядку.

4. Вивчити за картою район пожежі, з урахуванням природних умов та перешкод для розширення пожежі визначити населені пункти, яким пожежа може загрожувати, шляхи до району пожежі та її об'їзду.

5. Перевірити наявність інформації про пожежу в територіальних підрозділах Державного комітету лісового господарства України (лісництва, лісгоспу), в територіальних органах МНС, в інших організаціях, господарська діяльність яких пов'язана з районом пожежі. Уточнити заходи, що вживаються до локалізації та ліквідації пожежі.

6. Про одержане повідомлення й ужиті заходи щодо локалізації та ліквідації пожежі доповісти начальникові ОВС, відповідальному від керівництва та черговому ОВС вищого рівня. Забезпечити виконання вказівок.

7. Підтримувати постійний зв'язок із керівництвом районного штабу (якщо створений) або організацій, що ведуть роботу з локалізації та ліквідації пожежі. Знати обстановку в районі пожежі, розстановку залучених сил і засобів.

8. При різкому погіршенні обстановки в районі пожежі, виникненні загрози населеним пунктам або об'єктам народного господарства негайно інформувати керівництво ОВС, чергову частину ОВС вищого рівня, оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС та орган місцевого самоврядування.

9. Якщо за рішенням керівництва ОВС виставлені пости для виконання режимних протипожежних заходів, забезпечити підтримання з ними стійкого зв'язку, обмін інформацією про обстановку, своєчасність зміни особового складу для відпочинку.

10. Направити до чергової частини ОВС вищого рівня детальну інформацію про лісові (верхові площею 25 га та більше, низові площею 50 га і більше) і торф'яні пожежі, степові пожежі у заповідниках площею 25 га і більше, пожежі зернових культур на корені та у валках площею 8 га і більше або пожежі скирт, якими знищено 200 і більше тонн грубих кормів.

1. З'ясувати:

назву та адресу об'єкта, час, місце, обставини й причини аварії, чи є людські жертви й потерпілі;

які заходи вживаються для ліквідації наслідків аварії;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати повідомлення в установленому порядку.

3. Вжити заходів щодо оточення місця події й охорони громадського порядку, направивши на місце події відповідно екіпірований особовий склад.

4. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва МВС;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити:

черговому прокуратури;

оперативно-чергову службу територіального органу МНС;

черговому територіального органу СБУ.

6. Направити на місце події СОГ.

7. Викликати на місце події:

швидку медичну допомогу (за наявності потерпілих);

пожежні підрозділи (у разі виникнення або загрози виникнення пожежі).

8. Про аварії, внаслідок яких могли настати чи настали тяжкі наслідки, у тому числі зруйновано або пошкоджено будівлі; загинули чи опинилися в небезпечному для життя чи здоров'я стані люди; отримали тілесні ушкодження троє і більше осіб; завдано матеріальних збитків в особливо великих розмірах; припинено енерго-, тепло-, водопостачання, перервані виробничий, навчальний процеси; а також ужиті заходи та їх результати через кожну годину доповідати в чергову частину ОВС вищого рівня.

1. З'ясувати:

час, місце, обставини й причини аварії, чи є людські жертви й потерпілі;

установчі дані заявника.

2. Зареєструвати одержану інформацію у встановленому порядку.

3. Вжити заходів щодо охорони місця події, збереження матеріальних цінностей та речей пасажирів.

4. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити:

черговому прокуратури;

оперативно-чергову службу територіального органу управління МНС;

черговому територіального органу СБУ.

6. Направити на місце події СОГ.

7. Викликати на місце події:

швидку медичну допомогу (за наявності потерпілих);

пожежні підрозділи (у разі виникнення пожежі);

відновлювальний поїзд.

8. Про результати проведення невідкладних дій при аварії пасажирських, вантажних поїздів, у метрополітені, пошкодженні залізничних шляхів і транспортних засобів, які призвели або могли призвести до тяжких наслідків, завдали матеріальний збиток в особливо великих розмірах або викликали перерву руху транспорту на дві і більше годин, доповідати в чергову частину ОВС вищого рівня щогодини.

1. З'ясувати:

час, місце, обставини й причини події, чи є людські жертви й потерпілі, установчі дані заявника;

через Державну авіаційну адміністрацію Міністерства транспорту та зв'язку України встановити тип літака, його відомчу належність, кількість пасажирів та членів екіпажу, маршрут слідування, проміжні пункти посадки.

2. Зареєструвати інформацію в установленому порядку.

3. Вжити заходів щодо охорони місця події, збереження матеріальних цінностей та речей пасажирів.

4. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва МВС;

черговому ОВС вищого рівня.

5. Повідомити:

черговому прокуратури;

оперативно-чергову службу територіального органу МНС;

черговому територіального органу СБУ.

6. Направити на місце події СОГ.

7. Викликати на місце події:

пошуково-рятувальні служби;

швидку медичну допомогу;

пожежні підрозділи.

8. Організувати в аеропортах вильоту й посадки цілодобову роботу спеціальних груп для приймання осіб, які можуть повідомити будь-які установчі дані про потерпілих (загиблих).

9. Про результати невідкладних дій щогодини доповідати в чергову частину ОВС вищого рівня.

1. З'ясувати:

час, місце, із якими суднами сталися аварія, зіткнення, їх відомчу належність, маршрут слідування, обставини й причини події, чи є потерпілі й людські жертви;

через Державну адміністрацію морського і річкового транспорту України або пароплавства - кількість пасажирів та членів команди, який вантаж знаходився на борту судна.

2. Зареєструвати повідомлення про подію в установленому порядку.

3. Доповісти про подію:

начальникові ОВС або його заступникові;

відповідальному від керівництва ОВС;

черговому ОВС вищого рівня.

4. Повідомити:

оперативно-чергову службу територіального органу МНС;

черговому прокуратури;

черговому територіального органу СБУ.

5. Негайно направити до місця події працівників швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних служб, слідчо-оперативну групу ОВС, а також найближчі наряди міліції для охорони місця події й матеріальних цінностей.

6. Організувати в портах виходу, проміжних та кінцевих пунктах заходу судна роботу спеціальних груп для приймання осіб, які можуть повідомити будь-які установчі дані про потерпілих (загиблих).

7. Про результати невідкладних дій щогодини доповідати в чергову частину ОВС вищого рівня.

1. Стан клінічної смерті виникає внаслідок повішання, задушення руками, утоплення, при ураженні електричним струмом, тяжких травмах, отруєнні та гострих серцево-судинних захворюваннях.

Ознаки: зупинка дихання, відсутність пульсу на променевих (на руках) чи сонних (на шиї) артеріях, втрата свідомості, розширення зіниць.

Допомога: проводити штучне дихання "рот у рот" або "рот у ніс". Потерпілого кладуть на спину, максимально відводячи голову назад. Вичищають від слизу й всього стороннього рот. Потім той, хто надає допомогу, робить глибокий вдих і, приклавши рот через хустку або гумову трубку до рота потерпілого так, щоб зіткнення було щільним, робить видих. Ніс потерпілого при цьому слід затиснути. Після того, як грудина потерпілого досить розшириться, слід припинити вдування. У потерпілого при цьому станеться пасивний видих. Повітря вдувати з частотою 18-20 разів на хвилину, що відповідає частоті дихання людини. Якщо в потерпілого зімкнені щелепи, розтулити їх, зафіксувати язика, після чого тим же шляхом вдувати повітря йому в ніс.

Проводити закритий (непрямий) масаж серця: потерпілого покласти на тверду поверхню. Той, хто надає допомогу, стає з лівого боку й кладе долоню правої руки на нижню третину грудини потерпілого, а ліву руку - на тильну поверхню своєї правої руки й надавлює на груди. Масаж серця провадиться винятково у ритмі 50-60 надавлювань за хвилину. Сила поштовху при надавлюванні має бути значною, оскільки треба змістити грудину на 3-4 см. Після кожного надавлювання руки швидко знімаються з грудини, щоб дати можливість грудній клітці розширюватись. Якщо людина надає допомогу сама, то вона повинна водночас робити штучне дихання "рот у рот".

Під час вдиху, коли потерпілому вводиться повітря, надавлювання на грудину не робити. При видиху слід 3-4 рази натиснути на грудину. Приблизний ритм: один вдих, 3-4 натиснення на грудину, потім знов вдих і так далі. Найкращий ефект від масажу досягається, коли він розпочатий не пізніше 3-5 хвилин після зупинки серця. Надання першої медичної допомоги необхідно проводити до поновлення дихання та серцевої діяльності або до появи трупних плям.

Примітка. При надходженні до чергової частини осіб, які потребують будь-якої невідкладної допомоги, черговий повинен водночас із наданням допомоги викликати по телефону "103" швидку медичну допомогу.

2. Кровотеча з ран

Ознаки: при артеріальній кровотечі - пульсуючий струмінь яскраво-червоної крові, при венозній - безперервний струмінь темно-червоної крові. При великій втраті крові - блідість, позіхання, блювання, втрата свідомості, у тяжких випадках - клінічна смерть.

Допомога: накласти джгут вище рани, а за неможливості - пальцем натиснути артерію безпосередньо в рані через пов'язку. При великій втраті крові - покласти потерпілого, опустивши голову й піднявши ноги. При ознаках клінічної смерті діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

3. Відмороження

Його ознаки найчастіше спостерігаються на обличчі, носі, пальцях кінцівок. Виникають при низькій температурі повітря, особливо при підвищеній вологості.

Ознаки: відчуття холоду, хворобливість, збліднення та зниження чутливості шкіри.

Допомога: негайно розтерти побіліле місце рукою чи рукавичкою до почервоніння й потепління шкіри. За наявності відморожень 1 ступеня (синюшна шкіра, припухлість, свербіж) та 2 ступеня (пухирі, глибоке омертвіння) - накласти стерильну пов'язку.

4. Загальне замерзання організму відбувається при тривалому впливі низької температури.

Ознаки: в'ялість, сонливість, у тяжких випадках - клінічна смерть.

Допомога: зігрівання (ванна, грілки), гаряче питво. За відсутності дихання й пульсу діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

5. Опіки тіла виникають від дії вогню, розпеченого металу, окропу, сонячних променів, лугів, кислот.

Ознаки: 1 ступінь - почервоніння, припухлість шкіри та хворобливість; 2 ступінь - пухирі з рідиною; 3 ступінь - омертвіння шкіри й тканин під нею. При опіках, що охоплюють понад 1/3 поверхні тіла, може статися смерть.

Допомога: негайно усунути причину опіку (зняти одяг, який палає, погасити вогонь тощо). Тканину, що прилипла до тіла, не відривати, а зрізати ножицями. Пухирі на шкірі не розрізати.

При опіках хімічними речовинами останні змити великою кількістю води. При опіках кислотами до води додати соди, лугу, зубного порошку або мила, а при опіках лугом - оцет, квас, морс із журавлини. Після цього при опіку 1 ступеня накласти пов'язку з вазеліновою олією, а при опіку 2-3 ступенів - накласти стерильну суху пов'язку.

6. Отруєння алкоголем викликається вживанням всередину винного (етилового), деревного (метилового) спирту, антифризу.

Ознаки: запах спирту з рота, почервоніння або збліднення обличчя, сплутаність або втрата свідомості, нерухомі зіниці, неглибоке й нечасте дихання, зниження температури шкіри (на дотик), параліч кінцівок, задишка, судорога, погіршення й цілковита втрата зору (від деревного спирту). У тяжких випадках - стан клінічної смерті.

Допомога: якщо потерпілий при свідомості - промити шлунок шляхом введення всередину великої кількості води із содою й викликати штучно блювання. За відсутності дихання й пульсу діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

При спостереженні за людиною, яка перебуває в стані алкогольного отруєння, до приїзду лікаря необхідно: покласти потерпілого лише на живіт чи бік для запобігання задушенню блювотними масами, дати всередину 6-10 таблеток активованого вугілля.

7. Отруєння чадним газом виникає у приміщеннях з несправним опаленням, працюючими двигунами внутрішнього згоряння, в автотранспорті. Чадний газ не має запаху, тому отруєння настає непомітно.

Ознаки: головний біль, шум у вухах, нудота, посилене серцебиття, почервоніння обличчя, хитка хода, задишка. При більш тяжкому отруєнні - втрата свідомості, порушення дихання й серцевої діяльності.

Допомога: потерпілого винести на свіже повітря. При відсутності дихання й пульсу діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

8. Перелом кісток кінцівок виникає внаслідок травм.

Ознаки: ненормальна рухомість кістки, гострий біль у місці перелому, неможливість користуватися травмованою кінцівкою. За наявності відкритого перелому - кровотеча з рани.

Допомога: накласти сітчаті шини або шини з підручних матеріалів, фіксуючи суглоби вище й нижче перелому. При відкритому переломі на рану накласти стерильну пов'язку.

9. Ураження електрострумом чи блискавкою виникає від дотику до джерел електроструму та при прямому попаданні блискавки.

Ознаки: опіки, втрата свідомості, судорога, погіршення серцевої діяльності, у тяжких випадках - клінічна смерть.

Допомога: припинити надходження струму до потерпілого, додержуючись правил власної безпеки. Перша допомога така ж, як і при опіках - накладаються стерильні пов'язки. При зупинці дихання й серця діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

10. Гостра серцево-судинна недостатність найчастіше і найбільш тяжко протікає при гострому інфаркті міокарда.

Ознаки: раптовий біль у ділянці серця, що віддається у ліву руку, блідість шкіри, слабкий пульс, різка слабкість. У тяжких випадках - ознаки клінічної смерті.

Допомога: негайно покласти хворого лежати, відчинити вікна, дати таблетку нітрогліцерину. При зупинці дихання й серця діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

11. Гостра ядуха (асфіксія) настає при різних захворюваннях, утопленні, задушенні, попаданні до дихальних шляхів сторонніх предметів, блювотних мас (особливо у людей, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння).

Ознаки: затруднене вдихання, кашель, синюшність шкіри. У тяжких випадках - втрата свідомості, судорога, відсутність дихання й пульсу.

Допомога: видалити доступні пальцям рук сторонні предмети або блювотні маси з рота й носоглотки, роздягти потерпілого, при западанні язика - витягнути й зафіксувати його. За відсутності дихання й пульсу діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

12. Тепловий удар настає внаслідок перегрівання, особливо за умов підвищеної вологості повітря.

Ознаки: головний біль, запаморочення, втома, блідість, у тяжких випадках - судорога, слабкий пульс, температура тіла - до 40 градусів, непритомність.

Допомога: перенести потерпілого до прохолодного приміщення, розстебнути одяг, полити обличчя холодною водою, покласти на голову холодний компрес, дати холодне питво. При зупинці дихання й серця діяти згідно з пунктом 1 цього розділу.

13. Утоплення

Ознаки: Відсутність дихання, свідомості, пульсу.

Допомога: після вилучення з води особи, яка потонула, роздягти її, розкрити рота і видалити з нього пісок, мул, блювотні маси, витягнути й зафіксувати язик. Покласти потерпілого донизу обличчям і, надавлюючи на живіт і грудну клітку, за можливості, вивільнити від води шлунок та легені, після чого почати штучне дихання "рот у рот", а також закритий масаж серця.